Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Айдерканал (Шлезвіг-Гольштейнський канал застар. Ейдерський канал; нім. Eiderkanal, дан. Ejderkanalen, лат. Egdor/Egdore canalis) — штучний водний шлях в Південній Данії (пізніше Північна Німеччина), що з'єднував Північне море з Балтійським морем річищами Айдер та . Побудований в 1777 — 1784 роках, Айдерканал мав на меті створення шляху для кораблів, що входять і виходять з Балтики, який був би коротшим і менше потерпав від штормів, ніж при навігації навколо Ютландського півострова. У 1880-х роках канал був замінений розширеним Кільським каналом, який містить деякі дистанції річища Айдерканалу .
| Айдерканал | |
 | |
| Джерело водотоку | d |
|---|---|
| Гирло | Айдер[1] |
| Країна |  Німеччина |
| Адміністративна одиниця | Шлезвіг-Гольштейн |
| Висота над рівнем моря | 30 м |
| Довжина або відстань | 34 км |
 Айдерканал у Вікісховищі | |
Координати: 54°20′36″ пн. ш. 9°49′47″ сх. д. / 54.34350000002777392° пн. ш. 9.82980000002777921° сх. д.
Найменування
Річище каналу прокладено кордоном між герцогствами Шлезвіг і Гольштейн, і з початку його будівництва був відомий як «Шлезвіг-Гольштейнський канал». Після Першої війни за Шлезвіг, данський уряд перейменував водний шлях на «Айдерканал», щоб протистояти німецькій націоналістичній ідеї Шлезвіг-Гольштейна як єдиного політичного утворення; проте, коли регіон перейшов під прусський контроль після Другої війни за Шлезвіг, повернули стару назву «Шлезвіг-Гольштейнський канал». У сучасній історіографії канал називають обома назвами.
Історія
Вже в 1571 році герцог Адольф I Голштейн-Готторпський запропонував побудувати штучний водний шлях через Шлезвіг-Гольштейн, з'єднавши на схід меандру річки Айдер (Ейдер) з Балтійським морем, щоб конкурувати з найближчим для торгових суден [en]. У той час герцог Гольштейн-Готторпський був васалом Королівства Данії, але герцоги Шлезвіг-Гольштейн були постійними ворогами своїх данських сюзеренів, і політична фрагментація регіону були великою проблемою для такого масштабного проекту. . Перспектива будівництва каналу була знову була розглянута в 1600 році за часів короля Кристіана IV і герцога Фрідріха III.
Після інкорпорації Гольштейну до складу Данського королівства за Царськосільським договором 1773 року геополітичні умови нарешті дозволили будівництво та експлуатацію каналу. Вивчення та планування каналу розпочалося в 1773 році, а попередній план каналу був запропонований у лютому 1774 року. 14 квітня 1774 року король Данії Кристіан VII видав розпорядження кабінету міністрів про створення Комісії каналу для нагляду за будівництвом на чолі з [en].
Будівництво
Підготовка до будівництва каналу почалася в 1776 році з днопоглиблення нижньої течії Айдер між Фрідріхштадтом і Рендсбургом. Потім було викопано річище каналу та обладнано шлюзами, щоб дозволити кораблям перетнути вододіл півострова та спуститися до [en] на узбережжі Балтійського моря. Будівництво штучної дільниці завдовжки 34 км, почалося в липні 1777 року в [en] на узбережжі Балтійського моря на північ від Кіля, дистанцію до Кнупа було виконано до наступної осені. Ця дистанція частково проходила по річці [en], що впадає в Кіль-ферде. Дистанцію від Кнупа до Ратмансдорфа було побудовано в 1778 — 1779 роках, а найвищий сегмент (з’єднання з озером Флемхудер) було завершено в 1780 році. Нарешті, шлюзи були встановлені вздовж верхнього природного річища Айдера, починаючи з Рендсбурга, щоб підняти рівень і поглибити річку та зробити її верхню течію судноплавною аж до західного кінця штучного каналу.
Рахуючи 130 км Айдера та 9 км дистанції, що проходить через Верхні Айдерські озера в Рендсбурзі, загальна довжина судноплавного маршруту становила 173 км. Між Балтикою та верхів'ям Айдера була різниця у висоті приблизно 7 м, що вимагало будівництва шести шлюзів, розташованих у Рендсбурзі, Клувенсіку, Кенігсферде, Ратмансдорфі, Кноопі та Голтенау (із заходу на схід). Усі будівельні роботи були завершені до осені 1784 року
Заміна на Кільський канал
Невдовзі через Айдерканал проходив значний обсяг судноплавства, і з часом зростаюча кількість і розмір кораблів, які бажали перетнути його, перевершили пропускну здатність каналу. Звивисте річище Айдера та необхідність проходити через Фризькі острови на західному кінці каналу збільшували час у дорозі, а параметри військових кораблів кінця XIX століття перешкоджали їм користуватися каналом. У 1866 році за результатами Другої Шлезвізької війни Шлезвіг-Гольштейн став частиною Пруссії, після чого німецький уряд розглянув низку варіантів реконструкції або заміни каналу для покращення комерційного та військового доступу до Балтики.
У 1887 році кайзер Вільгельм I урочисто відкрив будівництво нового каналу через Шлезвіг-Гольштейн під назвою Кільський канал. Хоча західний кінець нового каналу знаходиться південніше (у гирлі Ельби), більша частина річища Айдерканалу була повторно використана для нового водного шляху. Багато дистанцій було поглиблено, а деякі випрямлено, зрізавши меандри, які досі існують як озера. Новий канал був відкритий кайзером Вільгельмом II в 1895 році .
Пакгаузи
У 1783 році в рамках розвитку каналу вздовж річища було побудовано три пакгаузи: один біля шлюзу Кіль-Гольтенау, один біля шлюзу Рендсбург і один у гавані Теннінг. Ці споруди дозволяли зберігати та транспортувати сипучі вантажі, що прямували транзитом через канал, такі як вовна, зернові культури, кава та сіль. Всі три пакгаузи зроблені з цегли на дерев'яному каркасі, мають три повноцінні поверхи та мансарду. Пакгаузи в Гольтенау та Теннінгу приблизно однакові за розміром (довжина 77,5 м і ширина 12,6 м), з корисною площею приблизно 4000 м²; у Рендсбурзі пакгауз суттєво менш ніж два інших (29,5 м × 12,6 м).
Маршрут каналу
На сході каналу закінчувався в Кіль-ферде в гирлі річки Левензау. Канал пролягав на захід у природному річищі невеликої річки до першого шлюзу, біля пакгаузу Голтенау, і далі до другого, біля садиби Кнуп. На обох цих дистанціях вже існували мости через Левензау. Потім на коротку відстань канал відгалужувався від Левензау і пролягав на північний захід від Ахтштюкенберга до третього шлюзу в Ратмансдорфі, де канал досягав максимальної висоти 7 м над рівнем моря. Зберігся відтінок каналу від Кнопа до шлюзу Ратмансдорф, з залишками шлюзів. На захід від Ратмансдорфу канал прокладено річищем Лефензау до з'єднання з озером Флемхудер, що забезпечувало запас води для роботи найвищого сегмента каналу.
Від озера Флемгудер канал прямував на захід південніше садиби Розенкранц, аж до четвертого шлюзу в Кляйн-Кенігсферде. Звідти довгим відтінком річки Айдер, невеликою меандром на північ від Кенігсфнрде до Грюнхорста, а потім повертав на південь до п’ятого шлюзу в Клувензіку. Дистанція від Кляйн-Кенігсферде через Клувензік до Гогенфельде все ще зберігається сьогодні разом із залишками шлюзової системи. Звідси канал прямував природним річищем Айдер повз Ширнау, Лембек і Боргштедт до Рендсбурга, де був шостий і останній шлюз та другий пакгауз. Від Рендсбурга водний шлях прямував природним річищем Айдер до її впадіння в Північне море в Теннінгу, де було побудовано третій пакгауз.
Технічні характеристики
Штучна частина каналу мала 34 км завдовжки, ширину за рівнем води 28,7 м, ширину дна 18 м, глибину 3,45 м та розріз річища 83 м². Кораблям до 28,7 м завдовжки, 7,5 м завширшки, осадкою 2,7 м та водотоннажністю 140 тонн дозволялося пройти через канал. Прохід через канал і вздовж Айдера тривав три дні або більше; при несприятливому вітрі кораблі тягли кіньми паралельними буксирними коліями. За понад сто років експлуатації канал перетнуло близько 300 000 кораблів.
Збереження
Значні відтінки колишнього Айдерканалу разом із чотирма його шлюзами зараз знаходяться в охоронних зонах як важливі елементи історичного та культурного ландшафту землі Шлезвіг-Гольштейн. Шлюз Голтенау, шлюз Ратмансдорф в Альтенгольці, шлюз Кляйн-Кенігсфьорде в Крумвіші та шлюз Клувензік у Бовенау (разом із розкривним мостом) зараз перебувають під охороною як культурна спадщина. Сегменти старого каналу в Бовенау та Альтенгольці були визначені ландшафтними заповідниками.
Примітки
- http://www.bovenau.de/fileadmin/download/alter_eiderkanal_bovenau.pdf
- Der Alte Eiderkanal (Schleswig-Holsteinischer Canal). Geschichte Kiel-Holtenaus (нім.). оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.
- Eider River. . оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
- https://books.google.com/books?id=ww6hI_AYYHEC&pg=PA45 Watty, Fred. Kiel and the fjord region (англ.). — Sutton Verlag GmbH, 2012. — P. 45—46. — .
- Ward, Sir Adolphus William; Prothero, George Walter; Leathes, Sir Stanley Mordaunt; Benians, Ernest Alfred (1908). The Cambridge Modern History. Т. 5. Macmillan. с. 580. Процитовано 29 жовтня 2016.
- . Canal-Verein e.V. (German) . Архів оригіналу за 16 липня 2018.
- (March 2010). Der Schleswig-Holsteinische Kanal − Eiderkanal. Vorgeschichte, Entstehung, Bedeutung. Mitteilungen der Kieler Gesellschaft für Stadtgeschichte (German) (85): 116.
- (1896). Rivers and Canals (вид. 2nd). Oxford: Clarendon Press. с. 571.
- Witte, Christiane (2008). Das Tönninger Packhaus – 225 Jahre alt (German) .
- Hansen, Christian (1860). The Great Holstein Ship-canal from Brunsbüttel to the Bay of Neustadt, for Uniting the Northsea and the Baltic. с. 6. Процитовано 29 жовтня 2016.
- The history of the Kiel Canal. City of Kiel. Процитовано 27 жовтня 2016.
- Quedenbaum, Gerd (1984). Im Spiegel der Lexika: Eider, Kanal und Eider-Canal (German) . Düsseldorf: Verlag Butendörp. ISBN .
- Jensen, Waldemar (1970). Vorgeschichte des Kanalbaus. Der Nord-Ostsee-Kanal: Eine Dokumentation zur 75jährigen Wiederkehr der Eröffnung (German) . Neumünster: Verlag Wachholtz. с. 40.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ajderkanal Shlezvig Golshtejnskij kanal zastar Ejderskij kanal nim Eiderkanal dan Ejderkanalen lat Egdor Egdore canalis shtuchnij vodnij shlyah v Pivdennij Daniyi piznishe Pivnichna Nimechchina sho z yednuvav Pivnichne more z Baltijskim morem richishami Ajder ta Pobudovanij v 1777 1784 rokah Ajderkanal mav na meti stvorennya shlyahu dlya korabliv sho vhodyat i vihodyat z Baltiki yakij buv bi korotshim i menshe poterpav vid shtormiv nizh pri navigaciyi navkolo Yutlandskogo pivostrova U 1880 h rokah kanal buv zaminenij rozshirenim Kilskim kanalom yakij mistit deyaki distanciyi richisha Ajderkanalu Ajderkanal Dzherelo vodotokud GirloAjder 1 Krayina Nimechchina Administrativna odinicyaShlezvig Golshtejn Visota nad rivnem morya30 m Dovzhina abo vidstan34 km Ajderkanal u Vikishovishi Koordinati 54 20 36 pn sh 9 49 47 sh d 54 34350000002777392 pn sh 9 82980000002777921 sh d 54 34350000002777392 9 82980000002777921NajmenuvannyaRichishe kanalu prokladeno kordonom mizh gercogstvami Shlezvig i Golshtejn i z pochatku jogo budivnictva buv vidomij yak Shlezvig Golshtejnskij kanal Pislya Pershoyi vijni za Shlezvig danskij uryad perejmenuvav vodnij shlyah na Ajderkanal shob protistoyati nimeckij nacionalistichnij ideyi Shlezvig Golshtejna yak yedinogo politichnogo utvorennya prote koli region perejshov pid prusskij kontrol pislya Drugoyi vijni za Shlezvig povernuli staru nazvu Shlezvig Golshtejnskij kanal U suchasnij istoriografiyi kanal nazivayut oboma nazvami IstoriyaVzhe v 1571 roci gercog Adolf I Golshtejn Gottorpskij zaproponuvav pobuduvati shtuchnij vodnij shlyah cherez Shlezvig Golshtejn z yednavshi na shid meandru richki Ajder Ejder z Baltijskim morem shob konkuruvati z najblizhchim dlya torgovih suden en U toj chas gercog Golshtejn Gottorpskij buv vasalom Korolivstva Daniyi ale gercogi Shlezvig Golshtejn buli postijnimi vorogami svoyih danskih syuzereniv i politichna fragmentaciya regionu buli velikoyu problemoyu dlya takogo masshtabnogo proektu Perspektiva budivnictva kanalu bula znovu bula rozglyanuta v 1600 roci za chasiv korolya Kristiana IV i gercoga Fridriha III Pislya inkorporaciyi Golshtejnu do skladu Danskogo korolivstva za Carskosilskim dogovorom 1773 roku geopolitichni umovi nareshti dozvolili budivnictvo ta ekspluataciyu kanalu Vivchennya ta planuvannya kanalu rozpochalosya v 1773 roci a poperednij plan kanalu buv zaproponovanij u lyutomu 1774 roku 14 kvitnya 1774 roku korol Daniyi Kristian VII vidav rozporyadzhennya kabinetu ministriv pro stvorennya Komisiyi kanalu dlya naglyadu za budivnictvom na choli z en Budivnictvo Najshidnishij shlyuz kanalu v Kil Goltenau v 1894 roci Pidgotovka do budivnictva kanalu pochalasya v 1776 roci z dnopogliblennya nizhnoyi techiyi Ajder mizh Fridrihshtadtom i Rendsburgom Potim bulo vikopano richishe kanalu ta obladnano shlyuzami shob dozvoliti korablyam peretnuti vododil pivostrova ta spustitisya do en na uzberezhzhi Baltijskogo morya Budivnictvo shtuchnoyi dilnici zavdovzhki 34 km pochalosya v lipni 1777 roku v en na uzberezhzhi Baltijskogo morya na pivnich vid Kilya distanciyu do Knupa bulo vikonano do nastupnoyi oseni Cya distanciya chastkovo prohodila po richci en sho vpadaye v Kil ferde Distanciyu vid Knupa do Ratmansdorfa bulo pobudovano v 1778 1779 rokah a najvishij segment z yednannya z ozerom Flemhuder bulo zaversheno v 1780 roci Nareshti shlyuzi buli vstanovleni vzdovzh verhnogo prirodnogo richisha Ajdera pochinayuchi z Rendsburga shob pidnyati riven i poglibiti richku ta zrobiti yiyi verhnyu techiyu sudnoplavnoyu azh do zahidnogo kincya shtuchnogo kanalu Rahuyuchi 130 km Ajdera ta 9 km distanciyi sho prohodit cherez Verhni Ajderski ozera v Rendsburzi zagalna dovzhina sudnoplavnogo marshrutu stanovila 173 km Mizh Baltikoyu ta verhiv yam Ajdera bula riznicya u visoti priblizno 7 m sho vimagalo budivnictva shesti shlyuziv roztashovanih u Rendsburzi Kluvensiku Kenigsferde Ratmansdorfi Knoopi ta Goltenau iz zahodu na shid Usi budivelni roboti buli zaversheni do oseni 1784 roku Zamina na Kilskij kanal Nevdovzi cherez Ajderkanal prohodiv znachnij obsyag sudnoplavstva i z chasom zrostayucha kilkist i rozmir korabliv yaki bazhali peretnuti jogo perevershili propusknu zdatnist kanalu Zviviste richishe Ajdera ta neobhidnist prohoditi cherez Frizki ostrovi na zahidnomu kinci kanalu zbilshuvali chas u dorozi a parametri vijskovih korabliv kincya XIX stolittya pereshkodzhali yim koristuvatisya kanalom U 1866 roci za rezultatami Drugoyi Shlezvizkoyi vijni Shlezvig Golshtejn stav chastinoyu Prussiyi pislya chogo nimeckij uryad rozglyanuv nizku variantiv rekonstrukciyi abo zamini kanalu dlya pokrashennya komercijnogo ta vijskovogo dostupu do Baltiki U 1887 roci kajzer Vilgelm I urochisto vidkriv budivnictvo novogo kanalu cherez Shlezvig Golshtejn pid nazvoyu Kilskij kanal Hocha zahidnij kinec novogo kanalu znahoditsya pivdennishe u girli Elbi bilsha chastina richisha Ajderkanalu bula povtorno vikoristana dlya novogo vodnogo shlyahu Bagato distancij bulo poglibleno a deyaki vipryamleno zrizavshi meandri yaki dosi isnuyut yak ozera Novij kanal buv vidkritij kajzerom Vilgelmom II v 1895 roci PakgauziPakgauz Kil Holtenau ta pam yatnij obelisk U 1783 roci v ramkah rozvitku kanalu vzdovzh richisha bulo pobudovano tri pakgauzi odin bilya shlyuzu Kil Goltenau odin bilya shlyuzu Rendsburg i odin u gavani Tenning Ci sporudi dozvolyali zberigati ta transportuvati sipuchi vantazhi sho pryamuvali tranzitom cherez kanal taki yak vovna zernovi kulturi kava ta sil Vsi tri pakgauzi zrobleni z cegli na derev yanomu karkasi mayut tri povnocinni poverhi ta mansardu Pakgauzi v Goltenau ta Tenningu priblizno odnakovi za rozmirom dovzhina 77 5 m i shirina 12 6 m z korisnoyu plosheyu priblizno 4000 m u Rendsburzi pakgauz suttyevo mensh nizh dva inshih 29 5 m 12 6 m Marshrut kanaluNa shodi kanalu zakinchuvavsya v Kil ferde v girli richki Levenzau Kanal prolyagav na zahid u prirodnomu richishi nevelikoyi richki do pershogo shlyuzu bilya pakgauzu Goltenau i dali do drugogo bilya sadibi Knup Na oboh cih distanciyah vzhe isnuvali mosti cherez Levenzau Potim na korotku vidstan kanal vidgaluzhuvavsya vid Levenzau i prolyagav na pivnichnij zahid vid Ahtshtyukenberga do tretogo shlyuzu v Ratmansdorfi de kanal dosyagav maksimalnoyi visoti 7 m nad rivnem morya Zberigsya vidtinok kanalu vid Knopa do shlyuzu Ratmansdorf z zalishkami shlyuziv Na zahid vid Ratmansdorfu kanal prokladeno richishem Lefenzau do z yednannya z ozerom Flemhuder sho zabezpechuvalo zapas vodi dlya roboti najvishogo segmenta kanalu Vid ozera Flemguder kanal pryamuvav na zahid pivdennishe sadibi Rozenkranc azh do chetvertogo shlyuzu v Klyajn Kenigsferde Zvidti dovgim vidtinkom richki Ajder nevelikoyu meandrom na pivnich vid Kenigsfnrde do Gryunhorsta a potim povertav na pivden do p yatogo shlyuzu v Kluvenziku Distanciya vid Klyajn Kenigsferde cherez Kluvenzik do Gogenfelde vse she zberigayetsya sogodni razom iz zalishkami shlyuzovoyi sistemi Zvidsi kanal pryamuvav prirodnim richishem Ajder povz Shirnau Lembek i Borgshtedt do Rendsburga de buv shostij i ostannij shlyuz ta drugij pakgauz Vid Rendsburga vodnij shlyah pryamuvav prirodnim richishem Ajder do yiyi vpadinnya v Pivnichne more v Tenningu de bulo pobudovano tretij pakgauz Tehnichni harakteristiki Shtuchna chastina kanalu mala 34 km zavdovzhki shirinu za rivnem vodi 28 7 m shirinu dna 18 m glibinu 3 45 m ta rozriz richisha 83 m Korablyam do 28 7 m zavdovzhki 7 5 m zavshirshki osadkoyu 2 7 m ta vodotonnazhnistyu 140 tonn dozvolyalosya projti cherez kanal Prohid cherez kanal i vzdovzh Ajdera trivav tri dni abo bilshe pri nespriyatlivomu vitri korabli tyagli kinmi paralelnimi buksirnimi koliyami Za ponad sto rokiv ekspluataciyi kanal peretnulo blizko 300 000 korabliv ZberezhennyaShlyuz ta rozkrivnij mist u Kluvensiku u 2013 roci Znachni vidtinki kolishnogo Ajderkanalu razom iz chotirma jogo shlyuzami zaraz znahodyatsya v ohoronnih zonah yak vazhlivi elementi istorichnogo ta kulturnogo landshaftu zemli Shlezvig Golshtejn Shlyuz Goltenau shlyuz Ratmansdorf v Altengolci shlyuz Klyajn Kenigsforde v Krumvishi ta shlyuz Kluvenzik u Bovenau razom iz rozkrivnim mostom zaraz perebuvayut pid ohoronoyu yak kulturna spadshina Segmenti starogo kanalu v Bovenau ta Altengolci buli viznacheni landshaftnimi zapovidnikami Primitkihttp www bovenau de fileadmin download alter eiderkanal bovenau pdf Der Alte Eiderkanal Schleswig Holsteinischer Canal Geschichte Kiel Holtenaus nim originalu za 30 zhovtnya 2016 Procitovano 24 zhovtnya 2016 Eider River originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 20 bereznya 2020 https books google com books id ww6hI AYYHEC amp pg PA45 Watty Fred Kiel and the fjord region angl Sutton Verlag GmbH 2012 P 45 46 ISBN 9783954000616 Ward Sir Adolphus William Prothero George Walter Leathes Sir Stanley Mordaunt Benians Ernest Alfred 1908 The Cambridge Modern History T 5 Macmillan s 580 Procitovano 29 zhovtnya 2016 Canal Verein e V German Arhiv originalu za 16 lipnya 2018 March 2010 Der Schleswig Holsteinische Kanal Eiderkanal Vorgeschichte Entstehung Bedeutung Mitteilungen der Kieler Gesellschaft fur Stadtgeschichte German 85 116 1896 Rivers and Canals vid 2nd Oxford Clarendon Press s 571 Witte Christiane 2008 Das Tonninger Packhaus 225 Jahre alt German Hansen Christian 1860 The Great Holstein Ship canal from Brunsbuttel to the Bay of Neustadt for Uniting the Northsea and the Baltic s 6 Procitovano 29 zhovtnya 2016 The history of the Kiel Canal City of Kiel Procitovano 27 zhovtnya 2016 Quedenbaum Gerd 1984 Im Spiegel der Lexika Eider Kanal und Eider Canal German Dusseldorf Verlag Butendorp ISBN 9783921908051 Jensen Waldemar 1970 Vorgeschichte des Kanalbaus Der Nord Ostsee Kanal Eine Dokumentation zur 75jahrigen Wiederkehr der Eroffnung German Neumunster Verlag Wachholtz s 40