Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Всесвітня виставка або Експо (англ. Expo) — міжнародна виставка, яка є символом індустріалізації і відкритим майданчиком для демонстрації технічних і технологічних досягнень.
Історія Всесвітніх виставок
Перше Expo відбулася в Кришталевому палаці в Лондоні, Сполучене Королівство, в 1851 році під назвою "Велика виставка робіт промисловості всіх націй". "Велика виставка", як її часто називають, була ідеєю принца Альберта, чоловіка королеви Вікторії, і стала першою міжнародною виставкою мануфактурного виробництва. Вона вплинула на розвиток в багатьох аспектах життя суспільства, включаючи мистецтво і дизайн, освіту, міжнародну торгівлю і стосунки, і навіть туризм. "Велика виставка" дала майбутнє визначним подіям. Учасники виставки – країни, і кожна з них намагалася здивувати весь світ і розказати якомога більше про себе. І навіть сьогодні, коли виставки перестали рекламувати силу окремих держав, а висвітлюють проблеми глобального масштабу, кожна країна будує неповторні павільйони. Для багатьох Експо це змагання на законодавців архітектурної моди, для інших це можливість показати свою культуру та етнічні особливості на фоні світового різномаїття, хтось наголошуватиме на досягненнях науки і техніки. Переглянувши 160-річну історію Експо сталим залишається неймовірна масштабність та розмаїття події.
Ідея організації всесвітньої виставки індустріального поступу активно обговорювалась у Західній Європі, особливо у Франції. Але через внутрішньополітичну ситуацію в країні і політику імператора Наполеона III була неможливою. Ініціативу взяв на себе британський принц-консорт (чоловік королеви) Альберт Саксен-Кобург-Готський. 1 травня 1851 у столиці Великої Британії, Лондоні королева Вікторія урочисто відкрила «Велику виставку виробів промисловості всіх націй». Спеціально для цього заходу, на замовлення уряду Британії в Гайд-парку був споруджений павільйон 564-метрової довжини зі скла і чавуну, котрий спроектував садовий архитектор Джозеф Пакстон (Joseph Paxton, 1803 – 1865), а збудував будівельний підприємець Люіс Кубіт (Lewis Cubitt). За свої розміри і прозорість павільйон одержав ім'я «Кришталевий палац» ("Crystal Palace"). Згодом ця будівля стала своєрідним еталоном, на який рівнялися будівельники виставкових павільйонів наступних всесвітніх виставок.
Вперше на цьому міжнародному форумі було проаналізовано результати, складені на той час у розвинених країнах, Промислової революції. Ажіотаж довкола виставки був настільки величезним, що за шість місяців роботи на ній побувало більше шести мільйонів чоловік. Це дозволило отримати організаторам форуму колосальний прибуток. Пізніше, саме на ці гроші в Англії були відкриті нові наукові та освітні заклади, до числа, яких належать відомий Лондонський музей науки і природознавства і геологічний музей. На ці ж кошти побудували павільйон, у якому в 1862 році розташувалася третя Всесвітня виставка.
Географія перший всесвітніх виставок збігається з розподілом великих торгових і промислових центрів світу. Міжнародні форуми проходили у найбільш промислово розвинених країнах і містах. В 1851 і 1862 роках в Лондоні, в 1855, 1867, 1878, 1889, 1900 роках в Парижі, в 1873 р. у Відні, 1876 р. - Філадельфії, 1893 р. - Чикаго, 1901 р. - Глазго, 1904 р. - Сент-Луїсі, 1905 р. - Льєжі і так далі. Для того щоб продемонструвати світу надзвичайні можливості, організатори всесвітніх виставок створювали неповторні проекти павільйонів (перші всесвітні виставки проводилися тільки в одному павільйоні), а також будь-яких окремих атракціонів або споруд.
«Кришталевий палац» Джозефа Пакстона на кілька десятиліть став еталоном виставкових павільйонів. Для проведення міжнародної виставки у Відні організатори спорудили Ротонду, павільйон, під найбільшим на той час куполом у світі. Для всесвітньої виставки в Мельбурні в 1880 році побудували Королівський виставковий павільйон, який в наші дні включений до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Ейфелева вежа, зведена в Парижі для виставки 1889 року, стала його символом, а міст Олександра III, споруджений для всесвітньої виставки 1900 року, що проходила в цьому ж місті, став найрозкішнішим мостом через Сену.
Перші міжнародні виставки були покликані показати промислову та державну міць представлених на них країн. Саме тому основними експонатами таких форумів були не тільки унікальні зразки науки і техніки, але і прекрасні ювелірні вироби із золота і дорогоцінних каменів.
Трохи пізніше до них приєдналися етнографічні експозиції та виставки творів мистецтв. На всесвітніх виставках стали проводитися конгреси з найактуальніших питань того часу.
Вперше така виставка образотворчого мистецтва була проведена одночасно з міжнародним промисловим форумом у 1862 році, в Лондоні. З того часу образотворчі виставки стали обов'язковим атрибутом усіх всесвітніх виставок. Найвідоміша картина Пікассо «Герніка» на виставці 1937 року в Парижі стала основним експонатом Іспанії.
Конгреси, присвячені найважливішим світовим проблемам того часу проходили під час роботи всесвітніх виставок, починаючи з Паризької виставки 1878 року. Саме на ній Перший літературний конгрес прийняв міжнародну угоду про авторські права та літературу. Спільно з Віктором Гюго конгрес очолював І. С. Тургенєв. Всесвітня поштова конвенція, яка підвела під єдиний стандарт міжнародну поштову кореспонденцію, була прийнята на Другому конгресі працівників зв'язку Конгресом щодо поліпшення умов життя сліпих для навчання в школах сліпих, була запропонована система Брайля.
Важливими для науки стали електротехнічні конгреси. Саме на Третьому конгресі, що проходив у рамках всесвітньої виставки 1893 року в Чикаго, були прийняті міжнародні електротехнічні одиниці, такі як - Ом, Ват, Джоуль, Фарад, Вольт, Генрі. На Четвертому конгресі, що проходив під час роботи всесвітньої Паризької виставки в 1900 році, був затверджений новий термін, вперше прозвучав у доповіді російського дослідника К. Перського, - «телебачення».
Починаючи з міжнародних ЕКСПО, що відбулися в 1967 році в Монреалі і в 1970 році в Осаці організатори всесвітніх виставок перестали робити наголос на досягнення окремих країн, а перейшли до вирішення світових проблем, що виникають перед людьми. Перш за все, таких, як екологія, урбанізація, глобальне потепління і так далі. Кожна країна, що бере участь у форумі, у своїй експозиції відображає своє бачення проблеми і те, як вона вирішується в цій країні.
Список Всесвітніх виставок
- 1851 — Лондон, Англія — Всесвітня виставка (1851), для неї був побудований Кришталевий палац (зруйнований при пожежі у 1936 році)
- 1855 — Париж, Франція — Всесвітня виставка (1855)
- 1862 — Лондон, Англія
- 1867 — Париж, Франція — Всесвітня виставка (1867)
- 1873 — Відень, Австрія — Всесвітня виставка (1873)
- 1876 — Філадельфія, Пенсільванія — Всесвітня виставка (1876)
- 1878 — Париж, Франція — Всесвітня виставка (1878)
- 1886 — Мельбурн, Австралія
- 1888 — Барселона, Іспанія
- 1889 — Париж, Франція — Всесвітня виставка (1889), для неї побудована Ейфелева вежа
- 1893 — Чикаго, Іллінойс, США — Всесвітня виставка (1893)
- 1894 — Сан-Франциско, Каліфорнія, США
- 1895 — Атланта, Джорджія, США
- 1897 — Брюссель, Бельгія — Всесвітня виставка (1897)
- 1900 — Париж, Франція — Всесвітня виставка (1900)
- 1901 — Баффало, Нью-Йорк, США
- 1904 — Сент-Луїс, Міссурі, США — Всесвітня виставка (1904)
- 1905 — Льєж, Бельгія —
- 1906 — Мілан, Італія - Всесвітня виставка (1906)
- 1907 — Дублін, Ірландія
- 1907 — , Вірджинія, США
- 1908 — Париж, Франція — Міст через річку Амур (біля міста Хабаровськ)
- 1909 — Сієтл, Вашингтон, США
- 1910 — Брюссель, Бельгія
- 1911 — Турин, Італія
- 1913 — Гент, Бельгія
- 1915 — Сан-Франциско, Каліфорнія, США
- 1915 — Сан-Дієго, Каліфорнія, США
- 1922 — Ріо-де-Жанейро, Бразилія
- 1924 — Вемблі, Англія
- 1925 — Міжнародна виставка промислового і декоративного мистецтва, Париж, Франція
- 1926 — Філадельфія, Пенсільванія, США
- 1929 — Барселона Іспанія та Севілья, Іспанія — Всесвітня виставка (1929)
- 1930 — Антверпен, Бельгія
- 1930 — Льєж, Бельгія
- 1931 — Париж, Франція
- 1933 — Чикаго, Іллінойс, США
- 1935 — Брюссель, Бельгія — Всесвітня виставка (1935)
- 1937 — Париж, Франція — Всесвітня виставка (1937)
- 1939 — Нью-Йорк, США — Всесвітня виставка (1939)
- 1939 — Сан-Франциско, Каліфорнія, США — Golden Gate Exposition oder Golden Gate International Exposition
- 1958 — Брюссель, Бельгія — Всесвітня виставка (1958)
- 1962 — Сієтл, Вашингтон, США — Century 21 Exposition
- 1964 — Нью-Йорк, США — 1964/1965 New York World’s Fair
- 1967 — Експо 67, Монреаль, Канада
- 1968 — Сан-Антоніо, Техас, США — Hemisfair '68
- 1970 — Осака, Японія — Expo '70, der und das Mondgestein
- 1974 — Спокан, Вашингтон, США — Expo '74
- 1975 — Окінава, Японія
- 1982 — Ноксвіль, Теннессі, США — 1982 World’s Fair —
- 1984 — Новий Орлеан, Луїзіана, США — 1984 Louisiana World Exposition
- 1985 — Цукуба, Японія
- 1986 — Експо 86, Ванкувер, Канада
- 1988 — Брисбен, Австралія
- 1992 — Севілья, Іспанія — Exposición Universal de Sevilla 1992,
- 1992 — Генуя, Італія
- 1993 — Теджон, Південна Корея
- 1998 — Лісабон, Португалія
- 2000 — Ганновер, Німеччина
- 2004 — Сена-Сен-Дені, Франція відмінена
- 2005 — Нагоя, Японія
- 2008 — Expo 2008, Сарагоса, Іспанія
- 2010 — Expo 2010, Шанхай, КНР
- 2012 — Йосу, Південна Корея
- 2015 — Мілан, Італія
- 2017 — Астана, Казахстан
- 2020 — Дубай, ОАЕ
- 2023 — Буенос-Айрес, Аргентина
- 2025 — Осака, Японія
Україна на Expo
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (серпень 2016) |
| цієї статті під сумнівом. (серпень 2016) |
Павільйон України на Expo 2010 в Китаї м. Шанхай
Представництво України на EXPO наразі не є похвальним. Вперше вона бралп участь на виставці World Expo 2010, що проходила в китайському Шанхаї, тема виставки «Краще місто – краще життя» (англ. Better City — Better Life). Власного павільйону Україна не будувала. З боку організаторів було запропоновано відділ в міжнародному павільйоні для країн, без власних павільйонів, або стандартний побудований Китаєм павільйон, що здавався в оренду на період виставки. Було обрано окремий павільйон взятий в оренду. Такий же павільйон використала Словенія, ПАР, Хорватія, Греція та ін. Завданням українських дизайнерів було оформити павільйон зовні та розробити інтер'єр.
У павільйоні України, площею 500 кв. метрів, за темою "Від стародавнього до сучасного міста" відвідувачам надається можливість ознайомитися з розвитком міської культури від Трипілля до сьогодення.
Оскільки вчені вважають, що давня китайська цивілізація Яншао є автохтонна культурі Трипільських племен через схожість людських рис, орнаментів посуду, елементів одягу, богів, яким поклонялося населення, павільйон України оформлено в Трипільському стилі, що дозволяє ознайомити відвідувачів з тотожністю давніх культур народів, які населяють сучасний Китай та Україну.
Орнаменти на стінах павільйону України не є калькою з китайської символіки, а є оригінальними малюнками трипільців, які прикрашалися орнаментом та канелюрами червоного, чорного і білого кольорів, зокрема, "біжучими" або нескінченними спіралями із зображенням вужів, змій - ідея плинності часу і зміни пір року, собак (що були охоронцями посівів і стад, захищали від злих духів, відганяли зло), солярних знаків (хрести у колі), які символізували сонце в русі.
Внутрішнє планування павільйону включає стенд Національної академії наук, де відвідувачі можуть ознайомитися з сучасними прикладними розробками українських наукових закладів, спрямовані на покращення життєдіяльності міського середовища. Центральним елементом павильйону є експозиція "Місто XXI століття", яку презентує член Союзу архітекторів України Ігор Свистун. Україна пропонує світу архітектуру нового типу, яка використовує в будівництві будинків, районів та цілих міст пластику, народжену з символіки древньої культури Трипілля.
На трьох великих екранах (найбільший з них має розмір 4,5 х 6 метрів) транслюються фільми "Україна: крізь віки", "Міста України", "Україна XXI століття", "Місто XXI століття", "Арт проект – "Екологія соціуму".
Експозиція міста Кам'янця-Подільського надає змоги відвідувачам поринути у дивовижний світ міста семи культур, яке є центром одного з найбільших в Європі національних природних парків "Подільські Товтри" і визнано одним із семи природних чудес України.
Український фольк-гурт із чудернацькою назвою "Йошкін кіт" представляє пісенну спадщину України. Вона складається з понад 300 000 пісень. У гурті грають і співають відомі музиканти, які займаються своєрідною археологією музики. Всі вони мають великий досвід виконання українського фольклору. Музиканти не просто відтворюють стародавні пісні, а виконують їх у сучасній власній манері.
В павільйоні працюють народні майстри, які презентуватимуть українські ремесла (гончарство, писанкарство, вишивку). Кожен відвідувач за бажанням має змогу взяти участь у майстер-класі, власноруч розмалювати писанку або виліпити глечика, скуштувати національні страви у ресторані української кухні, на згадку про Україну придбати в магазині сувеніри. Для проведення зустрічей між учасниками Національної експозиції України з представниками офіційних іноземних делегацій та ділових кіл на другому поверсі павільйону України облаштована спеціальна кімната.
Автори проекту Національного павільйону України: Гайдамака Анатолій Васильович – дизайнерське рішення оформлення; Гаєвська Ганна – дизайн і технічне виконання проекту.
Виставка в 2010 році була першою для України після отримання суверенітету.
Проте, ще в далекому 1933, в Чикаго ми, українці, а правильніше - діаспора, все-таки спромоглися побудувати свій власний павільйон! На кошти, зібрані приватним чином зі всього світу!
ODESA EXPO 2030
6 жовтня 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення Про подання заявкиМіжнародному бюро виставок нa участь України (м. Одеса) у відборі країни-кандидата на проведення Всесвітньої виставки Експо 2030. Серед головних претендентів також були: Пусан (Південна Корея), Москва (Росія), Рим (Італія) та Ер-Ріяд (Саудівська Аравія).
Лист за підписом Прем’єр-Міністра України Дениса Шмигаля передали Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції Вадим Омельченко, радник заступника голови Офісу Президента Борис Баум, директор департаменту інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності, міжнародного співробітництва і туризму Одеської ОДА Роман Григоришин, співзасновник та керуючий партнер груп компаній «D-GROUP», яка ініціювала участь країни у відборі, Вадим Дашут.
20 листопада в рамках Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України відбулась презентація грандіозного проєкту ODESA EXPO 2030. На заході був присутній голова держави Володимир Зеленський.
Як повідомив директор департаменту міжнародних відносин, інвестицій та туризму Одеської ОДА Роман Григоришин, 23 травня 2022 року на тлі повномасштабного вторгнення в Україну Росія повідомила, що відмовляється від участі в проведення «Експо-2030».
23 серпня 2022 року на засіданні Кабінету міністрів було затверджено Координаційний комітет із підготовки та участі України у відборі країни проведення Expo 2030. Його очолила перший віцепрем’єр, міністр економіки Юлія Свириденко. Її заступником став директор департаменту міжнародних відносин, інвестицій та туризму Одеської ОДА Роман Григоришин.
7 вересня 2022 року Україна офіційно подала реєстраційне досьє до Міжнародного бюро виставок у Парижі (BIE) для участі у конкурсі серед країн-кандидатів на право проведення Всесвітньої виставки Expo 2030 в Одесі.
29 листопада 2022 року Президент України Володимир Зеленський презентував Україну та місто-кандидата Одесу для проведення Expo у 2030 році на 171-ій Генеральній асамблеї Міжнародного бюро виставок (МБВ) у Парижі. До складу української делегації, яка презентувала країну та Одесу також увійшли Мануела Гатто — директор Zaha Hadid Architects, Роман Григоришин — директор департаменту міжнародних відносин, інвестицій та туризму Одеської ОДА, Яніка Мерило — радник Віцепрем’єр-міністра — Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, та Євген Левенберг — голова громадської організації «Громадська Рада Експо-2030».
9 березня 2023 року у Нью-Йорку на площі Тайм-сквер з'явилось відео з закликом підтримати заявку Одеси на проведення Всесвітньої виставки Експо-2030. Рекламний ролик опублікували завдяки волонтерам організації у співпраці з Одеською ОВА та «Громадською радою ЕКСПО-2030 Одеса».
Примітки
- УКРАЇНА ПОДАЄ ЗАЯВКУ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ВСЕСВІТНЬОЇ ВИСТАВКИ 2030 В ОДЕСІ
- . Архів оригіналу за 9 січня 2023. Процитовано 9 січня 2023.
- Ukraine applies to organise World Expo 2030 in Odesa
- Презентація грандіозного проекту ЕКСПО 2030 в Одесі [ 2023-01-09 у Wayback Machine.].
- . Архів оригіналу за 28 січня 2023. Процитовано 25 лютого 2023.
- Мінекономіки впроваджує заходи для економічного блокування росії
- ПОСТАНОВА від 23 серпня 2022 р. № 947 Про утворення Координаційного комітету з підготовки та забезпечення участі України у відборі країни-кандидата на проведення Всесвітньої виставки “Експо — 2030” в Україні (м. Одесі)
- . Архів оригіналу за 28 січня 2023. Процитовано 25 лютого 2023.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2023. Процитовано 25 лютого 2023.
- Україна наступного тижня презентує заявку на проведення EXPO-2030 в Одесі
- Four countries submit candidature dossiers to organise World Expo 2030
- Україна стане взірцем відбудови – Президент звернувся до Генеральної асамблеї Міжнародного бюро виставок щодо проведення Експо-2030 в Одесі
- ODESA EXPO 2030 masterplan proposal
- Four visions for World Expo 2030
- . Архів оригіналу за 28 січня 2023. Процитовано 25 лютого 2023.
- У Нью-Йорку підтримали заявку Одеси на проведення Експо-2030. 10 березня 2023.
Посилання
- http://www.bie-paris.org/ [ 9 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.expomuseum.com/ [ 14 липня 2006 у Wayback Machine.]
- http://vidia.org/2013/13123 [ 23 серпня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vsesvitnya vistavka abo Ekspo angl Expo mizhnarodna vistavka yaka ye simvolom industrializaciyi i vidkritim majdanchikom dlya demonstraciyi tehnichnih i tehnologichnih dosyagnen Istoriya Vsesvitnih vistavokPershe Expo vidbulasya v Krishtalevomu palaci v Londoni Spoluchene Korolivstvo v 1851 roci pid nazvoyu Velika vistavka robit promislovosti vsih nacij Velika vistavka yak yiyi chasto nazivayut bula ideyeyu princa Alberta cholovika korolevi Viktoriyi i stala pershoyu mizhnarodnoyu vistavkoyu manufakturnogo virobnictva Vona vplinula na rozvitok v bagatoh aspektah zhittya suspilstva vklyuchayuchi mistectvo i dizajn osvitu mizhnarodnu torgivlyu i stosunki i navit turizm Velika vistavka dala majbutnye viznachnim podiyam Uchasniki vistavki krayini i kozhna z nih namagalasya zdivuvati ves svit i rozkazati yakomoga bilshe pro sebe I navit sogodni koli vistavki perestali reklamuvati silu okremih derzhav a visvitlyuyut problemi globalnogo masshtabu kozhna krayina buduye nepovtorni paviljoni Dlya bagatoh Ekspo ce zmagannya na zakonodavciv arhitekturnoyi modi dlya inshih ce mozhlivist pokazati svoyu kulturu ta etnichni osoblivosti na foni svitovogo riznomayittya htos nagoloshuvatime na dosyagnennyah nauki i tehniki Pereglyanuvshi 160 richnu istoriyu Ekspo stalim zalishayetsya nejmovirna masshtabnist ta rozmayittya podiyi Ideya organizaciyi vsesvitnoyi vistavki industrialnogo postupu aktivno obgovoryuvalas u Zahidnij Yevropi osoblivo u Franciyi Ale cherez vnutrishnopolitichnu situaciyu v krayini i politiku imperatora Napoleona III bula nemozhlivoyu Iniciativu vzyav na sebe britanskij princ konsort cholovik korolevi Albert Saksen Koburg Gotskij 1 travnya 1851 u stolici Velikoyi Britaniyi Londoni koroleva Viktoriya urochisto vidkrila Veliku vistavku virobiv promislovosti vsih nacij Specialno dlya cogo zahodu na zamovlennya uryadu Britaniyi v Gajd parku buv sporudzhenij paviljon 564 metrovoyi dovzhini zi skla i chavunu kotrij sproektuvav sadovij arhitektor Dzhozef Pakston Joseph Paxton 1803 1865 a zbuduvav budivelnij pidpriyemec Lyuis Kubit Lewis Cubitt Za svoyi rozmiri i prozorist paviljon oderzhav im ya Krishtalevij palac Crystal Palace Zgodom cya budivlya stala svoyeridnim etalonom na yakij rivnyalisya budivelniki vistavkovih paviljoniv nastupnih vsesvitnih vistavok Vpershe na comu mizhnarodnomu forumi bulo proanalizovano rezultati skladeni na toj chas u rozvinenih krayinah Promislovoyi revolyuciyi Azhiotazh dovkola vistavki buv nastilki velicheznim sho za shist misyaciv roboti na nij pobuvalo bilshe shesti miljoniv cholovik Ce dozvolilo otrimati organizatoram forumu kolosalnij pributok Piznishe same na ci groshi v Angliyi buli vidkriti novi naukovi ta osvitni zakladi do chisla yakih nalezhat vidomij Londonskij muzej nauki i prirodoznavstva i geologichnij muzej Na ci zh koshti pobuduvali paviljon u yakomu v 1862 roci roztashuvalasya tretya Vsesvitnya vistavka Geografiya pershij vsesvitnih vistavok zbigayetsya z rozpodilom velikih torgovih i promislovih centriv svitu Mizhnarodni forumi prohodili u najbilsh promislovo rozvinenih krayinah i mistah V 1851 i 1862 rokah v Londoni v 1855 1867 1878 1889 1900 rokah v Parizhi v 1873 r u Vidni 1876 r Filadelfiyi 1893 r Chikago 1901 r Glazgo 1904 r Sent Luyisi 1905 r Lyezhi i tak dali Dlya togo shob prodemonstruvati svitu nadzvichajni mozhlivosti organizatori vsesvitnih vistavok stvoryuvali nepovtorni proekti paviljoniv pershi vsesvitni vistavki provodilisya tilki v odnomu paviljoni a takozh bud yakih okremih atrakcioniv abo sporud Krishtalevij palac Dzhozefa Pakstona na kilka desyatilit stav etalonom vistavkovih paviljoniv Dlya provedennya mizhnarodnoyi vistavki u Vidni organizatori sporudili Rotondu paviljon pid najbilshim na toj chas kupolom u sviti Dlya vsesvitnoyi vistavki v Melburni v 1880 roci pobuduvali Korolivskij vistavkovij paviljon yakij v nashi dni vklyuchenij do spisku svitovoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO Ejfeleva vezha zvedena v Parizhi dlya vistavki 1889 roku stala jogo simvolom a mist Oleksandra III sporudzhenij dlya vsesvitnoyi vistavki 1900 roku sho prohodila v comu zh misti stav najrozkishnishim mostom cherez Senu Pershi mizhnarodni vistavki buli poklikani pokazati promislovu ta derzhavnu mic predstavlenih na nih krayin Same tomu osnovnimi eksponatami takih forumiv buli ne tilki unikalni zrazki nauki i tehniki ale i prekrasni yuvelirni virobi iz zolota i dorogocinnih kameniv Trohi piznishe do nih priyednalisya etnografichni ekspoziciyi ta vistavki tvoriv mistectv Na vsesvitnih vistavkah stali provoditisya kongresi z najaktualnishih pitan togo chasu Vpershe taka vistavka obrazotvorchogo mistectva bula provedena odnochasno z mizhnarodnim promislovim forumom u 1862 roci v Londoni Z togo chasu obrazotvorchi vistavki stali obov yazkovim atributom usih vsesvitnih vistavok Najvidomisha kartina Pikasso Gernika na vistavci 1937 roku v Parizhi stala osnovnim eksponatom Ispaniyi Kongresi prisvyacheni najvazhlivishim svitovim problemam togo chasu prohodili pid chas roboti vsesvitnih vistavok pochinayuchi z Parizkoyi vistavki 1878 roku Same na nij Pershij literaturnij kongres prijnyav mizhnarodnu ugodu pro avtorski prava ta literaturu Spilno z Viktorom Gyugo kongres ocholyuvav I S Turgenyev Vsesvitnya poshtova konvenciya yaka pidvela pid yedinij standart mizhnarodnu poshtovu korespondenciyu bula prijnyata na Drugomu kongresi pracivnikiv zv yazku Kongresom shodo polipshennya umov zhittya slipih dlya navchannya v shkolah slipih bula zaproponovana sistema Brajlya Vazhlivimi dlya nauki stali elektrotehnichni kongresi Same na Tretomu kongresi sho prohodiv u ramkah vsesvitnoyi vistavki 1893 roku v Chikago buli prijnyati mizhnarodni elektrotehnichni odinici taki yak Om Vat Dzhoul Farad Volt Genri Na Chetvertomu kongresi sho prohodiv pid chas roboti vsesvitnoyi Parizkoyi vistavki v 1900 roci buv zatverdzhenij novij termin vpershe prozvuchav u dopovidi rosijskogo doslidnika K Perskogo telebachennya Pochinayuchi z mizhnarodnih EKSPO sho vidbulisya v 1967 roci v Monreali i v 1970 roci v Osaci organizatori vsesvitnih vistavok perestali robiti nagolos na dosyagnennya okremih krayin a perejshli do virishennya svitovih problem sho vinikayut pered lyudmi Persh za vse takih yak ekologiya urbanizaciya globalne poteplinnya i tak dali Kozhna krayina sho bere uchast u forumi u svoyij ekspoziciyi vidobrazhaye svoye bachennya problemi i te yak vona virishuyetsya v cij krayini Spisok Vsesvitnih vistavokKrishtalevij palac simvol pershoyi Vsesvitnoyi vistavkiVsesvitnya vistavka 1889 roku u ParizhiGolovnij vhid vistavkovogo paviljonu u Parizhi 1900na vistavci u Barseloni 1929 arhitektor Lyudvig Mis van der Roe1851 London Angliya Vsesvitnya vistavka 1851 dlya neyi buv pobudovanij Krishtalevij palac zrujnovanij pri pozhezhi u 1936 roci 1855 Parizh Franciya Vsesvitnya vistavka 1855 1862 London Angliya 1867 Parizh Franciya Vsesvitnya vistavka 1867 1873 Viden Avstriya Vsesvitnya vistavka 1873 1876 Filadelfiya Pensilvaniya Vsesvitnya vistavka 1876 1878 Parizh Franciya Vsesvitnya vistavka 1878 1886 Melburn Avstraliya 1888 Barselona Ispaniya 1889 Parizh Franciya Vsesvitnya vistavka 1889 dlya neyi pobudovana Ejfeleva vezha 1893 Chikago Illinojs SShA Vsesvitnya vistavka 1893 1894 San Francisko Kaliforniya SShA 1895 Atlanta Dzhordzhiya SShA 1897 Bryussel Belgiya Vsesvitnya vistavka 1897 1900 Parizh Franciya Vsesvitnya vistavka 1900 1901 Baffalo Nyu Jork SShA 1904 Sent Luyis Missuri SShA Vsesvitnya vistavka 1904 1905 Lyezh Belgiya 1906 Milan Italiya Vsesvitnya vistavka 1906 1907 Dublin Irlandiya 1907 Virdzhiniya SShA 1908 Parizh Franciya Mist cherez richku Amur bilya mista Habarovsk 1909 Siyetl Vashington SShA 1910 Bryussel Belgiya 1911 Turin Italiya 1913 Gent Belgiya 1915 San Francisko Kaliforniya SShA 1915 San Diyego Kaliforniya SShA 1922 Rio de Zhanejro Braziliya 1924 Vembli Angliya 1925 Mizhnarodna vistavka promislovogo i dekorativnogo mistectva Parizh Franciya 1926 Filadelfiya Pensilvaniya SShA 1929 Barselona Ispaniya ta Sevilya Ispaniya Vsesvitnya vistavka 1929 1930 Antverpen Belgiya 1930 Lyezh Belgiya 1931 Parizh Franciya 1933 Chikago Illinojs SShA 1935 Bryussel Belgiya Vsesvitnya vistavka 1935 1937 Parizh Franciya Vsesvitnya vistavka 1937 1939 Nyu Jork SShA Vsesvitnya vistavka 1939 1939 San Francisko Kaliforniya SShA Golden Gate Exposition oder Golden Gate International Exposition 1958 Bryussel Belgiya Vsesvitnya vistavka 1958 1962 Siyetl Vashington SShA Century 21 Exposition 1964 Nyu Jork SShA 1964 1965 New York World s Fair 1967 Ekspo 67 Monreal Kanada 1968 San Antonio Tehas SShA Hemisfair 68 1970 Osaka Yaponiya Expo 70 der und das Mondgestein 1974 Spokan Vashington SShA Expo 74 1975 Okinava Yaponiya 1982 Noksvil Tennessi SShA 1982 World s Fair 1984 Novij Orlean Luyiziana SShA 1984 Louisiana World Exposition 1985 Cukuba Yaponiya 1986 Ekspo 86 Vankuver Kanada 1988 Brisben Avstraliya 1992 Sevilya Ispaniya Exposicion Universal de Sevilla 1992 1992 Genuya Italiya 1993 Tedzhon Pivdenna Koreya 1998 Lisabon Portugaliya 2000 Gannover Nimechchina 2004 Sena Sen Deni Franciya vidminena 2005 Nagoya Yaponiya 2008 Expo 2008 Saragosa Ispaniya 2010 Expo 2010 Shanhaj KNR 2012 Josu Pivdenna Koreya 2015 Milan Italiya 2017 Astana Kazahstan 2020 Dubaj OAE 2023 Buenos Ajres Argentina 2025 Osaka YaponiyaUkrayina na ExpoCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2016 Nejtralnist ciyeyi statti pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki serpen 2016 Paviljon Ukrayini na Expo 2010 v Kitayi m Shanhaj Predstavnictvo Ukrayini na EXPO narazi ne ye pohvalnim Vpershe vona bralp uchast na vistavci World Expo 2010 sho prohodila v kitajskomu Shanhayi tema vistavki Krashe misto krashe zhittya angl Better City Better Life Vlasnogo paviljonu Ukrayina ne buduvala Z boku organizatoriv bulo zaproponovano viddil v mizhnarodnomu paviljoni dlya krayin bez vlasnih paviljoniv abo standartnij pobudovanij Kitayem paviljon sho zdavavsya v orendu na period vistavki Bulo obrano okremij paviljon vzyatij v orendu Takij zhe paviljon vikoristala Sloveniya PAR Horvatiya Greciya ta in Zavdannyam ukrayinskih dizajneriv bulo oformiti paviljon zovni ta rozrobiti inter yer U paviljoni Ukrayini plosheyu 500 kv metriv za temoyu Vid starodavnogo do suchasnogo mista vidviduvacham nadayetsya mozhlivist oznajomitisya z rozvitkom miskoyi kulturi vid Tripillya do sogodennya Oskilki vcheni vvazhayut sho davnya kitajska civilizaciya Yanshao ye avtohtonna kulturi Tripilskih plemen cherez shozhist lyudskih ris ornamentiv posudu elementiv odyagu bogiv yakim poklonyalosya naselennya paviljon Ukrayini oformleno v Tripilskomu stili sho dozvolyaye oznajomiti vidviduvachiv z totozhnistyu davnih kultur narodiv yaki naselyayut suchasnij Kitaj ta Ukrayinu Ornamenti na stinah paviljonu Ukrayini ne ye kalkoyu z kitajskoyi simvoliki a ye originalnimi malyunkami tripilciv yaki prikrashalisya ornamentom ta kanelyurami chervonogo chornogo i bilogo koloriv zokrema bizhuchimi abo neskinchennimi spiralyami iz zobrazhennyam vuzhiv zmij ideya plinnosti chasu i zmini pir roku sobak sho buli ohoroncyami posiviv i stad zahishali vid zlih duhiv vidganyali zlo solyarnih znakiv hresti u koli yaki simvolizuvali sonce v rusi Vnutrishnye planuvannya paviljonu vklyuchaye stend Nacionalnoyi akademiyi nauk de vidviduvachi mozhut oznajomitisya z suchasnimi prikladnimi rozrobkami ukrayinskih naukovih zakladiv spryamovani na pokrashennya zhittyediyalnosti miskogo seredovisha Centralnim elementom paviljonu ye ekspoziciya Misto XXI stolittya yaku prezentuye chlen Soyuzu arhitektoriv Ukrayini Igor Svistun Ukrayina proponuye svitu arhitekturu novogo tipu yaka vikoristovuye v budivnictvi budinkiv rajoniv ta cilih mist plastiku narodzhenu z simvoliki drevnoyi kulturi Tripillya Na troh velikih ekranah najbilshij z nih maye rozmir 4 5 h 6 metriv translyuyutsya filmi Ukrayina kriz viki Mista Ukrayini Ukrayina XXI stolittya Misto XXI stolittya Art proekt Ekologiya sociumu Ekspoziciya mista Kam yancya Podilskogo nadaye zmogi vidviduvacham porinuti u divovizhnij svit mista semi kultur yake ye centrom odnogo z najbilshih v Yevropi nacionalnih prirodnih parkiv Podilski Tovtri i viznano odnim iz semi prirodnih chudes Ukrayini Ukrayinskij folk gurt iz chudernackoyu nazvoyu Joshkin kit predstavlyaye pisennu spadshinu Ukrayini Vona skladayetsya z ponad 300 000 pisen U gurti grayut i spivayut vidomi muzikanti yaki zajmayutsya svoyeridnoyu arheologiyeyu muziki Vsi voni mayut velikij dosvid vikonannya ukrayinskogo folkloru Muzikanti ne prosto vidtvoryuyut starodavni pisni a vikonuyut yih u suchasnij vlasnij maneri V paviljoni pracyuyut narodni majstri yaki prezentuvatimut ukrayinski remesla goncharstvo pisankarstvo vishivku Kozhen vidviduvach za bazhannyam maye zmogu vzyati uchast u majster klasi vlasnoruch rozmalyuvati pisanku abo vilipiti glechika skushtuvati nacionalni stravi u restorani ukrayinskoyi kuhni na zgadku pro Ukrayinu pridbati v magazini suveniri Dlya provedennya zustrichej mizh uchasnikami Nacionalnoyi ekspoziciyi Ukrayini z predstavnikami oficijnih inozemnih delegacij ta dilovih kil na drugomu poversi paviljonu Ukrayini oblashtovana specialna kimnata Avtori proektu Nacionalnogo paviljonu Ukrayini Gajdamaka Anatolij Vasilovich dizajnerske rishennya oformlennya Gayevska Ganna dizajn i tehnichne vikonannya proektu Vistavka v 2010 roci bula pershoyu dlya Ukrayini pislya otrimannya suverenitetu Prote she v dalekomu 1933 v Chikago mi ukrayinci a pravilnishe diaspora vse taki spromoglisya pobuduvati svij vlasnij paviljon Na koshti zibrani privatnim chinom zi vsogo svitu ODESA EXPO 2030 6 zhovtnya 2021 roku Kabinet Ministriv Ukrayini uhvaliv rishennya Pro podannya zayavkiMizhnarodnomu byuro vistavok na uchast Ukrayini m Odesa u vidbori krayini kandidata na provedennya Vsesvitnoyi vistavki Ekspo 2030 Sered golovnih pretendentiv takozh buli Pusan Pivdenna Koreya Moskva Rosiya Rim Italiya ta Er Riyad Saudivska Araviya List za pidpisom Prem yer Ministra Ukrayini Denisa Shmigalya peredali Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Ukrayini u Franciyi Vadim Omelchenko radnik zastupnika golovi Ofisu Prezidenta Boris Baum direktor departamentu investicijnoyi ta zovnishnoekonomichnoyi diyalnosti mizhnarodnogo spivrobitnictva i turizmu Odeskoyi ODA Roman Grigorishin spivzasnovnik ta keruyuchij partner grup kompanij D GROUP yaka iniciyuvala uchast krayini u vidbori Vadim Dashut 20 listopada v ramkah Kongresu miscevih ta regionalnih vlad pri Prezidentovi Ukrayini vidbulas prezentaciya grandioznogo proyektu ODESA EXPO 2030 Na zahodi buv prisutnij golova derzhavi Volodimir Zelenskij Yak povidomiv direktor departamentu mizhnarodnih vidnosin investicij ta turizmu Odeskoyi ODA Roman Grigorishin 23 travnya 2022 roku na tli povnomasshtabnogo vtorgnennya v Ukrayinu Rosiya povidomila sho vidmovlyayetsya vid uchasti v provedennya Ekspo 2030 23 serpnya 2022 roku na zasidanni Kabinetu ministriv bulo zatverdzheno Koordinacijnij komitet iz pidgotovki ta uchasti Ukrayini u vidbori krayini provedennya Expo 2030 Jogo ocholila pershij viceprem yer ministr ekonomiki Yuliya Sviridenko Yiyi zastupnikom stav direktor departamentu mizhnarodnih vidnosin investicij ta turizmu Odeskoyi ODA Roman Grigorishin 7 veresnya 2022 roku Ukrayina oficijno podala reyestracijne dosye do Mizhnarodnogo byuro vistavok u Parizhi BIE dlya uchasti u konkursi sered krayin kandidativ na pravo provedennya Vsesvitnoyi vistavki Expo 2030 v Odesi 29 listopada 2022 roku Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij prezentuvav Ukrayinu ta misto kandidata Odesu dlya provedennya Expo u 2030 roci na 171 ij Generalnij asambleyi Mizhnarodnogo byuro vistavok MBV u Parizhi Do skladu ukrayinskoyi delegaciyi yaka prezentuvala krayinu ta Odesu takozh uvijshli Manuela Gatto direktor Zaha Hadid Architects Roman Grigorishin direktor departamentu mizhnarodnih vidnosin investicij ta turizmu Odeskoyi ODA Yanika Merilo radnik Viceprem yer ministra Ministra cifrovoyi transformaciyi Mihajla Fedorova ta Yevgen Levenberg golova gromadskoyi organizaciyi Gromadska Rada Ekspo 2030 9 bereznya 2023 roku u Nyu Jorku na ploshi Tajm skver z yavilos video z zaklikom pidtrimati zayavku Odesi na provedennya Vsesvitnoyi vistavki Ekspo 2030 Reklamnij rolik opublikuvali zavdyaki volonteram organizaciyi u spivpraci z Odeskoyu OVA ta Gromadskoyu radoyu EKSPO 2030 Odesa PrimitkiUKRAYiNA PODAYe ZAYaVKU NA ORGANIZACIYu VSESVITNOYi VISTAVKI 2030 V ODESI Arhiv originalu za 9 sichnya 2023 Procitovano 9 sichnya 2023 Ukraine applies to organise World Expo 2030 in Odesa Prezentaciya grandioznogo proektu EKSPO 2030 v Odesi 2023 01 09 u Wayback Machine Arhiv originalu za 28 sichnya 2023 Procitovano 25 lyutogo 2023 Minekonomiki vprovadzhuye zahodi dlya ekonomichnogo blokuvannya rosiyi POSTANOVA vid 23 serpnya 2022 r 947 Pro utvorennya Koordinacijnogo komitetu z pidgotovki ta zabezpechennya uchasti Ukrayini u vidbori krayini kandidata na provedennya Vsesvitnoyi vistavki Ekspo 2030 v Ukrayini m Odesi Arhiv originalu za 28 sichnya 2023 Procitovano 25 lyutogo 2023 Arhiv originalu za 28 sichnya 2023 Procitovano 25 lyutogo 2023 Ukrayina nastupnogo tizhnya prezentuye zayavku na provedennya EXPO 2030 v Odesi Four countries submit candidature dossiers to organise World Expo 2030 Ukrayina stane vzircem vidbudovi Prezident zvernuvsya do Generalnoyi asambleyi Mizhnarodnogo byuro vistavok shodo provedennya Ekspo 2030 v Odesi ODESA EXPO 2030 masterplan proposal Four visions for World Expo 2030 Arhiv originalu za 28 sichnya 2023 Procitovano 25 lyutogo 2023 U Nyu Jorku pidtrimali zayavku Odesi na provedennya Ekspo 2030 10 bereznya 2023 Posilannyahttp www bie paris org 9 lyutogo 2011 u Wayback Machine http www expomuseum com 14 lipnya 2006 u Wayback Machine http vidia org 2013 13123 23 serpnya 2013 u Wayback Machine