Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Берлінка (рос. Берлинка) — неофіційна польська та російська назва, дана ділянкам незавершеного Райхсаутобану Берлін-Кенігсберг (нім. Reichsautobahn Berlin–Königsberg), який був німецьким проєктом Рейхсаутобану до Другої світової війни для з’єднання Берліна з Кенігсбергом у Східній Пруссії. Наприкінці 1930-х років секції біля цих двох міст були закінчені, але більша ділянка між ними залишилась незакінченою. Вимога Німеччини в 1939 році прокласти цю дорогу через польський коридор з екстериторіальним статусом і відмова Польщі дозволити це було важливим елементом напруженості, яка призвела до початку Другої світової війни. Після війни залишки успадкували Німецька Демократична Республіка, Польська Народна Республіка та Калінінградська область Радянського Союзу.
| Берлінка | |
|---|---|
 Протяжність у Польщі, на схід від Ельблонга, як виглядала до 2007 року, коли почалася повна реконструкція та модернізація. Ця ділянка була відкрита як швидкісна дорога S22 у вересні 2008 року. | |
| Загальні дані | |
| Країна |  Третій Райх |
| Довжина | близько 500 км |
| початок | Берлін |
| кінець | Кенігсберг |
| OpenStreetMap | ↑2613317 ·R (Дравський повіт) |
 Берлінка у Вікісховищі | |
Передумови
Східна Пруссія була відділена від Німеччини після Версальського договору польським коридором Другої Польської Республіки. До 1939 року Польща вже відхилила вимоги нацистської Німеччини, включно з вимогою екстериторіального коридору в межах коридору. Зрештою цей факт був використаний Адольфом Гітлером як один із приводів для німецького вторгнення в Польщу в 1939 році.
Дорога була запланована за Веймарської республіки, але була частково побудована в 1930-х і на початку 1940-х років Третім Рейхом.
Після територіальних змін, здійснених після Другої світової війни, він проходив через три країни: Калінінградську область Радянського Союзу (сьогодні однойменний ексклав у Росії після 1991 року), Польщу та те, що було Східною Німеччиною до жовтня 1990 року. Її первісне призначення зникло, деякі сегменти дороги були включені в місцеву мережу доріг, а більша частина прийшла в занепад. Кордон між Калінінградською областю та Польщею був повністю закритий для цивільного руху під час холодної війни, враховуючи високу щільність радянських військових об’єктів у цьому районі, що призвело до того, що ділянка Берлінка в цьому районі майже не використовувалася. Кордон між Польщею та Східною Німеччиною був відкритий для цивільного руху, але економіки двох країн не були добре пов’язані, і автомобільний рух між ними не був значним протягом багатьох десятиліть. Зважаючи на ці умови, деякі сегменти Берлінки стали незначною туристичною визначною пам’яткою в роки після війни, як приклад побудованого нацистами автобану, що зберігся в майже первозданному стані, транспортуючи дуже мало або взагалі не проходячи. Кілька фільмів, знятих у Польщі та СРСР, які відбувалися в Німеччині, сцени автобану знімали на ділянках Берлінки. У популярній польській книзі та телевізійному серіалі про пана Самоходзіка була погоня на швидкісних автомобілях, яка відбувалася на Берлінці (на той час це було одне з небагатьох місць у Польщі, де погоня на швидкісних автомобілях була навіть правдоподібною, враховуючи жахливий стан інших доріг). В останні роки ця привабливість зменшилася, оскільки більшість ділянок, завершених у 1930-х роках, були реконструйовані відповідно до сучасних стандартів і значною мірою втратили свій первісний вигляд. Сьогодні остання ділянка в Польщі, яка все ще має риси будівництва нацистської доби, позначена як воєводська дорога 142, на північний схід від Щецина. Оскільки ця ділянка є дорогою місцевого значення, її навряд чи відновлять у найближчому майбутньому. З російської сторони ще видно залишки старої дороги.
Разом з будівництвом автомагістралі, після нападу на Польщу, німці також швидко модернізували головну дорогу, що йшла до Східної Пруссії, місцями забетонувавши її. Попри те, що це лише однопроїзна дорога, а не автомагістраль, вона також вважається частиною маршруту Берлінки. Цей розділ містить одну цікаву розв’язку конюшини.
Будівництво
Будівництво почалося наприкінці 1933 року з використанням безробітних німецьких робітників у рамках державних реформ для протидії Великій депресії, будівництво мережі Reichsautobahn. Перший 113 Кілометровий відрізок біля Штеттіна (тепер Щецин), Штеттінер-Драйек до Штеттін-Юд, був відкритий 27 вересня 1936 року. Відрізок від Кенігсберга до Ельбінга (нині Ельблонг) був відкритий у 1937 році. У 1937 році були побудовані кільцеві дороги поблизу Штеттіна і Ельбінга.
У 1938 році робота сповільнилася, оскільки Німеччина готувалася до війни, і робітників скерували на інші проєкти. Шосе займало важливе місце в нацистській політичній риториці 1939 року, оскільки вимоги Гітлера включали екстериторіальний коридор — Данцігський коридор через Польський коридор — який би з’єднав Німеччину зі Східною Пруссією. Ці вимоги, як і інші вимоги, були відхилені польським урядом, і Гітлер використав це як один із приводів для вторгнення до Польщі у вересні 1939 року.
До жовтня 1939 року Польща була розгромлена, і роботи на Берлінці відновилися. Трудовий резерв дедалі більше складався з призовників із Польщі. Відрізок Bäderstraße (поблизу Женсьниця та Велгово) — Старгард-Масов (поблизу Ленчиці) був побудований пізніше. Будівництво зупинилося в 1942 році, оскільки військові пріоритети знову взяли на себе перевагу наявну робочу силу. У 1945 році німецькі війська, відступаючи вздовж Східного фронту, підірвали більшість мостів, щоб уповільнити просування радянських військ.
Наслідки
Через територіальні зміни Польщі та Німеччини після війни, дорога була розділена і втратила своє значення як шлях між німецькими містами (більшість німецького населення Пруссії було вигнано до Німеччини). Частина, яка залишилася в межах німецьких кордонів, після об’єднання стала автобаном А 11.
Деякі ділянки маршруту все ж відновили. У Польській Народній Республіці незабаром після війни були відновлені мости через річку Одер поблизу Щецина, а також мости на річці Банувка біля кордону з Калінінградською областю. У 1970-х роках було закінчено заплановану частину шосе від Машева (неподалік Ленчиці) до Хоцивеля та відновлено мости на річці Іна.
Із закінченням холодної війни, і особливо з приєднанням Польщі до Європейського Союзу, все більше уваги приділялося реконструкції дороги як частини європейської системи автомобільних доріг. У 1990-х роках 14 кілометровий відрізок біля західного польського кордону було включено до нової автостради A6. Ще 7 кілометрів до перехрестя з національною дорогою 10 відновлювалися та було заплановано відкрити для руху в серпні 2007 року. Додаткові 8 кілометрів будуть модернізовані в майбутньому та переназначені як частина A6. Ділянка між Ельблонгом і кордоном з Росією була повністю реконструйована і відкрита як швидкісна дорога S22 у вересні 2008 року. У ході модернізації на місці, залишеному для другої проїзної частини під час первинного будівництва, була побудована нова сучасна проїзна частина. При цьому первісну бетонну проїжджу частину знесли майже по всій довжині траси, і від неї залишилися поодинокі сліди. Усі оригінальні шляхопроводи та мости, що залишилися, були знесені та замінені сучасними спорудами. Таким чином, можна побачити дуже мало слідів оригінального німецького автобану. Інша частина Берлінки включена до воєводської дороги 142 та швидкісної дороги 6/3. У російській Калінінградській області входить до дороги Р516.
Оскільки оригінальна дорога була спроєктована понад 80 років тому, сьогодні мало б сенсу прокладати сучасну автомагістраль за тим самим маршрутом, оскільки фактори, що впливають на проєктування дороги, сильно змінилися. На цей момент дорога в Польщі, яка обслуговуватиме більшу частину маршруту, по якому пролягає Берлінка, буде швидкісною автострадою S6, розташованою на північ від маршруту Берлінки, ближче до узбережжя Балтійського моря та проходить від Щецина до Гданська.
Дивись також
Посилання
- Карта 1937 року
- Карта 1938 року від Кенігсберга до Шальмея/Браунсберга (нім.)
- Карта 1938 року від Шальмея/Браунсберга до Ельбінга (нім.)
- Карта 1944 року
- Автобан-онлайн
- historia i teraźniejszość - autostrada Berlin - Królewiec (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berlinka ros Berlinka neoficijna polska ta rosijska nazva dana dilyankam nezavershenogo Rajhsautobanu Berlin Kenigsberg nim Reichsautobahn Berlin Konigsberg yakij buv nimeckim proyektom Rejhsautobanu do Drugoyi svitovoyi vijni dlya z yednannya Berlina z Kenigsbergom u Shidnij Prussiyi Naprikinci 1930 h rokiv sekciyi bilya cih dvoh mist buli zakincheni ale bilsha dilyanka mizh nimi zalishilas nezakinchenoyu Vimoga Nimechchini v 1939 roci proklasti cyu dorogu cherez polskij koridor z eksteritorialnim statusom i vidmova Polshi dozvoliti ce bulo vazhlivim elementom napruzhenosti yaka prizvela do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Pislya vijni zalishki uspadkuvali Nimecka Demokratichna Respublika Polska Narodna Respublika ta Kaliningradska oblast Radyanskogo Soyuzu BerlinkaProtyazhnist u Polshi na shid vid Elblonga yak viglyadala do 2007 roku koli pochalasya povna rekonstrukciya ta modernizaciya Cya dilyanka bula vidkrita yak shvidkisna doroga S22 u veresni 2008 roku Zagalni daniKrayina Tretij RajhDovzhina blizko 500 kmpochatok Berlinkinec KenigsbergOpenStreetMap 2613317 R Dravskij povit Berlinka u Vikishovishi Zaplanovanij marshrut mizh Shecinom i Kenigsbergom zgidno z gazetoyu Zahidnoyi Prussiyi sichen 1939 r PeredumoviStan poverhni poruch A11 v okolicyah Penkuna 2006 Karta marshrutu Rajhsautoban Berlin Kenigsberg Zaversheni dilyanki yaki she vikoristovuyutsya poznacheni sinim kolorom dilyanki de budivelni roboti rozpochati ale ne zaversheni poznacheni zelenim a zaplanovani dilyanki yaki tak i ne buli pobudovani poznacheni sirim kolorom Polskij koridor i vilne misto Dancig Shidna Prussiya bula viddilena vid Nimechchini pislya Versalskogo dogovoru polskim koridorom Drugoyi Polskoyi Respubliki Do 1939 roku Polsha vzhe vidhilila vimogi nacistskoyi Nimechchini vklyuchno z vimogoyu eksteritorialnogo koridoru v mezhah koridoru Zreshtoyu cej fakt buv vikoristanij Adolfom Gitlerom yak odin iz privodiv dlya nimeckogo vtorgnennya v Polshu v 1939 roci Doroga bula zaplanovana za Vejmarskoyi respubliki ale bula chastkovo pobudovana v 1930 h i na pochatku 1940 h rokiv Tretim Rejhom Pislya teritorialnih zmin zdijsnenih pislya Drugoyi svitovoyi vijni vin prohodiv cherez tri krayini Kaliningradsku oblast Radyanskogo Soyuzu sogodni odnojmennij eksklav u Rosiyi pislya 1991 roku Polshu ta te sho bulo Shidnoyu Nimechchinoyu do zhovtnya 1990 roku Yiyi pervisne priznachennya zniklo deyaki segmenti dorogi buli vklyucheni v miscevu merezhu dorig a bilsha chastina prijshla v zanepad Kordon mizh Kaliningradskoyu oblastyu ta Polsheyu buv povnistyu zakritij dlya civilnogo ruhu pid chas holodnoyi vijni vrahovuyuchi visoku shilnist radyanskih vijskovih ob yektiv u comu rajoni sho prizvelo do togo sho dilyanka Berlinka v comu rajoni majzhe ne vikoristovuvalasya Kordon mizh Polsheyu ta Shidnoyu Nimechchinoyu buv vidkritij dlya civilnogo ruhu ale ekonomiki dvoh krayin ne buli dobre pov yazani i avtomobilnij ruh mizh nimi ne buv znachnim protyagom bagatoh desyatilit Zvazhayuchi na ci umovi deyaki segmenti Berlinki stali neznachnoyu turistichnoyu viznachnoyu pam yatkoyu v roki pislya vijni yak priklad pobudovanogo nacistami avtobanu sho zberigsya v majzhe pervozdannomu stani transportuyuchi duzhe malo abo vzagali ne prohodyachi Kilka filmiv znyatih u Polshi ta SRSR yaki vidbuvalisya v Nimechchini sceni avtobanu znimali na dilyankah Berlinki U populyarnij polskij knizi ta televizijnomu seriali pro pana Samohodzika bula pogonya na shvidkisnih avtomobilyah yaka vidbuvalasya na Berlinci na toj chas ce bulo odne z nebagatoh misc u Polshi de pogonya na shvidkisnih avtomobilyah bula navit pravdopodibnoyu vrahovuyuchi zhahlivij stan inshih dorig V ostanni roki cya privablivist zmenshilasya oskilki bilshist dilyanok zavershenih u 1930 h rokah buli rekonstrujovani vidpovidno do suchasnih standartiv i znachnoyu miroyu vtratili svij pervisnij viglyad Sogodni ostannya dilyanka v Polshi yaka vse she maye risi budivnictva nacistskoyi dobi poznachena yak voyevodska doroga 142 na pivnichnij shid vid Shecina Oskilki cya dilyanka ye dorogoyu miscevogo znachennya yiyi navryad chi vidnovlyat u najblizhchomu majbutnomu Z rosijskoyi storoni she vidno zalishki staroyi dorogi Razom z budivnictvom avtomagistrali pislya napadu na Polshu nimci takozh shvidko modernizuvali golovnu dorogu sho jshla do Shidnoyi Prussiyi miscyami zabetonuvavshi yiyi Popri te sho ce lishe odnoproyizna doroga a ne avtomagistral vona takozh vvazhayetsya chastinoyu marshrutu Berlinki Cej rozdil mistit odnu cikavu rozv yazku konyushini BudivnictvoBudivnictvo Berlinki 1936 Rajhsautoban na shid vid Branevo Braunsberg aerofotoznimok veresnya 1935 r Budivnictvo pochalosya naprikinci 1933 roku z vikoristannyam bezrobitnih nimeckih robitnikiv u ramkah derzhavnih reform dlya protidiyi Velikij depresiyi budivnictvo merezhi Reichsautobahn Pershij 113 Kilometrovij vidrizok bilya Shtettina teper Shecin Shtettiner Drajek do Shtettin Yud buv vidkritij 27 veresnya 1936 roku Vidrizok vid Kenigsberga do Elbinga nini Elblong buv vidkritij u 1937 roci U 1937 roci buli pobudovani kilcevi dorogi poblizu Shtettina i Elbinga U 1938 roci robota spovilnilasya oskilki Nimechchina gotuvalasya do vijni i robitnikiv skeruvali na inshi proyekti Shose zajmalo vazhlive misce v nacistskij politichnij ritorici 1939 roku oskilki vimogi Gitlera vklyuchali eksteritorialnij koridor Dancigskij koridor cherez Polskij koridor yakij bi z yednav Nimechchinu zi Shidnoyu Prussiyeyu Ci vimogi yak i inshi vimogi buli vidhileni polskim uryadom i Gitler vikoristav ce yak odin iz privodiv dlya vtorgnennya do Polshi u veresni 1939 roku Do zhovtnya 1939 roku Polsha bula rozgromlena i roboti na Berlinci vidnovilisya Trudovij rezerv dedali bilshe skladavsya z prizovnikiv iz Polshi Vidrizok Baderstrasse poblizu Zhensnicya ta Velgovo Stargard Masov poblizu Lenchici buv pobudovanij piznishe Budivnictvo zupinilosya v 1942 roci oskilki vijskovi prioriteti znovu vzyali na sebe perevagu nayavnu robochu silu U 1945 roci nimecki vijska vidstupayuchi vzdovzh Shidnogo frontu pidirvali bilshist mostiv shob upovilniti prosuvannya radyanskih vijsk NaslidkiBerlinka v Rosiyi z originalnoyu betonnoyu proyizhdzhoyu chastinoyu pravoruch i piznishoyu suchasnoyu proyizhdzhoyu chastinoyu livoruch Cherez teritorialni zmini Polshi ta Nimechchini pislya vijni doroga bula rozdilena i vtratila svoye znachennya yak shlyah mizh nimeckimi mistami bilshist nimeckogo naselennya Prussiyi bulo vignano do Nimechchini Chastina yaka zalishilasya v mezhah nimeckih kordoniv pislya ob yednannya stala avtobanom A 11 Deyaki dilyanki marshrutu vse zh vidnovili U Polskij Narodnij Respublici nezabarom pislya vijni buli vidnovleni mosti cherez richku Oder poblizu Shecina a takozh mosti na richci Banuvka bilya kordonu z Kaliningradskoyu oblastyu U 1970 h rokah bulo zakincheno zaplanovanu chastinu shose vid Masheva nepodalik Lenchici do Hocivelya ta vidnovleno mosti na richci Ina Iz zakinchennyam holodnoyi vijni i osoblivo z priyednannyam Polshi do Yevropejskogo Soyuzu vse bilshe uvagi pridilyalosya rekonstrukciyi dorogi yak chastini yevropejskoyi sistemi avtomobilnih dorig U 1990 h rokah 14 kilometrovij vidrizok bilya zahidnogo polskogo kordonu bulo vklyucheno do novoyi avtostradi A6 She 7 kilometriv do perehrestya z nacionalnoyu dorogoyu 10 vidnovlyuvalisya ta bulo zaplanovano vidkriti dlya ruhu v serpni 2007 roku Dodatkovi 8 kilometriv budut modernizovani v majbutnomu ta perenaznacheni yak chastina A6 Dilyanka mizh Elblongom i kordonom z Rosiyeyu bula povnistyu rekonstrujovana i vidkrita yak shvidkisna doroga S22 u veresni 2008 roku U hodi modernizaciyi na misci zalishenomu dlya drugoyi proyiznoyi chastini pid chas pervinnogo budivnictva bula pobudovana nova suchasna proyizna chastina Pri comu pervisnu betonnu proyizhdzhu chastinu znesli majzhe po vsij dovzhini trasi i vid neyi zalishilisya poodinoki slidi Usi originalni shlyahoprovodi ta mosti sho zalishilisya buli zneseni ta zamineni suchasnimi sporudami Takim chinom mozhna pobachiti duzhe malo slidiv originalnogo nimeckogo avtobanu Insha chastina Berlinki vklyuchena do voyevodskoyi dorogi 142 ta shvidkisnoyi dorogi 6 3 U rosijskij Kaliningradskij oblasti vhodit do dorogi R516 Oskilki originalna doroga bula sproyektovana ponad 80 rokiv tomu sogodni malo b sensu prokladati suchasnu avtomagistral za tim samim marshrutom oskilki faktori sho vplivayut na proyektuvannya dorogi silno zminilisya Na cej moment doroga v Polshi yaka obslugovuvatime bilshu chastinu marshrutu po yakomu prolyagaye Berlinka bude shvidkisnoyu avtostradoyu S6 roztashovanoyu na pivnich vid marshrutu Berlinki blizhche do uzberezhzhya Baltijskogo morya ta prohodit vid Shecina do Gdanska Divis takozhShvidkisna doroga S22 Avtoban A11PosilannyaKarta 1937 roku Karta 1938 roku vid Kenigsberga do Shalmeya Braunsberga nim Karta 1938 roku vid Shalmeya Braunsberga do Elbinga nim Karta 1944 roku Avtoban onlajn historia i terazniejszosc autostrada Berlin Krolewiec pol