Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ксенофа н Колофо нський дав гр Ξενοφάνης ὁ Κολοφώνιος лат Xenophanēs Colophōnius близько 570 до н е Колофон Мала Азія пі

Ксенофан

Ксенофан

Ксенофа́н Колофо́нський (дав.-гр. Ξενοφάνης ὁ Κολοφώνιος лат.Xenophanēs Colophōnius; близько 570 до н. е., Колофон ,Мала Азія — після 478 до н. е. Елея, Південна Італія, Велика Греція) — давньогрецький філософ, поет, теолог і критик релігійного політеїзму. Один із головних філософів досократиків. Євсевій Кесарійський, посилаючись на , вказує Ксенофана початком філософської течії, яка пізніше сходить до Ця лінія починається від Ксенофана і розвивається крізь ідеї Парменіда, Мелісса, Зенона Елейського, Левкіппа, Демокріта, Протагора, , , Анаксарха і, нарешті, Піррона. Починаючи з античності було прийнято розглядати Ксенофана як учителя Зенона Елейського і як колегу Парменіда, а звідси — ототожнювати його з Елейською школою, але на сьогодні загальна наукова думка визнає цю позицію помилковою. Вважається, такі погляди розвинулись під впливом Платона та Арістотеля, які побіжно характеризують Ксенофана в своїх творах та Метафізика.

Ксенофан Колофонський
Ξενοφάνης
image
Ксенофан Колофонський
Народився близько 570 р. до н. е.
Колофон
Помер бл. 475 р. до н. е.
Сиракуза, Стародавній Рим
Місце проживання Сицилія, Південна Італія
Діяльність філософ, поет, епіграматист, елегіст, письменник, богослов
Галузь філософія
Відомі учні Парменід
Знання мов давньогрецька[1]
Напрямок Досократики і антична філософія
Конфесія деїзм

Біографія

Народився в Колофоні в Іонії (нині західна Туреччина). Син Дексія, або (за версією Аполадора) син Орфомена. Час життя Ксенофана, безумовно, припадає між Піфагором (на якого посилається Ксенофан) та Гераклітом (який критикує самого Ксенофана). Ксенофан вкладає автобіографічні відомості у вуста одного зі своїх героїв(7, 3 Gent.- Pr.) повідомляючи, що коли прийшли мідійці (перси) йому було приблизно 25 років. Ця подія позначена перськими завоюваннями Лідії у 545 до н. е. В тому ж уривку вказано, що мандрує він вже 67 років, тобто можна стверджувати, що Ксенофан помер у віці понад 92 років.

Діоген Лаертський (IX, 18) повідомляє, що він жив у Занклі та Катанії, на Сицилії, але не каже про Елею, проте він же наводить відомості про те, що Ксенофан є автором 2000 логій про «Заснування Колонфа» та «Виселення в Елею Італійську» — двох ключових міст в його біографії. Момент зв'язку з колонією Елея важливий з точки зору зв'язку Ксенофона з Елегейською школою, який частина сучасних дослідників заперечує.

Провів життя як професійний рапсод. Відомий як один із перших критиків Гомера та Гесіода.

Обставини смерті Ксенофана невідомі.

Творчість

Творчість Ксенофана широко диференційована, але таке різномаїття жанрів і тематики пояснюється тим, що як рапсод Ксенофан складав композиції для приватних заходів чи на громадське замовлення. Саме за це Ксенофан став об'єктом критики Геракліта:

«його купа знань не приносить йому розуму» (40 Gent.-Pr.)

Головною діяльністю рапсодів була професійна декламація епічних поем на аренах, як, наприклад у Афінах під час Панафінеїв, або на приватних симпосіях та при дворах тиранів. Платон у «Державі» повідомляє, що у рапсодів було також прийнято «говорити про Гомера» чи «захищати його поезію» (II, 378d). Тобто, крім декламації рапсоди займалися ще і критикою. Діоген Лаертський повідомляє:

«він писав епічні вірші, елегії та ямби проти Гесіода та Гомера, засуджуючи те, що вони говорили про богів; проте вони теж рецитувалися Ксенофаном під власний акомпанемент»

Він є також автором та, імовірно, винахідником нового жанру, силлів (дав-гр. σίλλος — косоокий) або глузувань — гекзаметричних сатиричних поем із застосуванням ямбічного тристопного віршу; саме в них він підкреслює окремі недоліки Гомера та Гесіода. Даний жанр в майбутньому викликав захоплення Тімона Фліунтського, який обирає Ксенофана героєм своїх силл і через нього вступає в диспути з філософами різних шкіл.

Згідно з Юлієм Полідевком (VI, 46, 590) та Іоанном Стобеєм (І, 10) наприкінці життя Ксенофан пише твір «Peri Physeos» («Про природу») у якій він викладає власні роздуми над фізичними і теологічними проблемами(фрагменти 23-46 Gent.-Pr.)

Є автором двох епічних поем «Заснування Колофону» та «Виселення в Елею Італійську» від яких збереглися близько 20 уривків.

Поетика та мислення Ксенофана

Серед елігійних творів автора фундаментальним є фрагмент 1 Gent.-Pr, елегія без заголовку яка присвячена устрою симпозію та симпозійному етикету. Серед іншого Ксенофан пропонує виключення із епічних читаннь сюжету боротьби Титанів та Гігантів, описаної Гесіодом в Теогонії, а також кентавромахії — однієї з головних симпозіальних тем того часу. Крім того Ксенофан радить уникати співів про громадські заворушення. Різними науковцями висловлювались різні теорії: збурення автора проти традиційного прочитання міфу, прецедент цензури міфу або гіпотеза Даніеля Бабю про те, що дані теми мають бути вилучені як такі, що не відповідають тематиці заходу або порушують спокійну атмосферу симпозію. Разом з Ксенофонтом тут починається тривала традиція вилучення епічних сюжетів на користь елегії та лірики. Крім того автор трактує описані події та заворушення як «вигадку древніх», чим вступає у відкрите зіткнення з великими традиційними поетами та відстоює правдивість, або новизну власного твору. При цьому варто зважити, що Гомер та Гесіод також проголошували, що говорять істину, але за посередництвом муз.

У фрагменті 2, ще одній елегії, ми бачимо критику атлетизму в ім'я «мудрості», поетичних здібностей та інтелекту. Ксенофан критикує підхід за якого спортсмени осипані золотом і почестями за рахунок держави, в той час як «добра мудрість» це єдине що приведе місто до процвітання.

Він критикує піфагорійський метемпсихоз (теорію про переселення душ) у фрагменті 6.

Напрочуд цікавими є фрагменти, що простежуються як «Глузування»: перш за все поєднанням дактилічного та ямбічного ритмів, що характерно для пародій. Саме в цьому розділі присутня критика антропоморфізму та безсмертя богів, а саме в уривках 14-20., наприклад в фрагменті 15 Ксенофан зазначає, що тварини, якби були богами, то уявляли би їх за своїм образом і подобою. У фрагменті 16 він нагадує, що божества ефіопів мають чорні обличчя та кирпаті носи, а у богів фракійців очі блакитні, а волосся руде. Окрім критики політеїзму та антропоморфізму, Ксенофан пропонує власну теологію. Попри те, що фрагменти погано збереглися ми знаємо, що Ксенофан говорить

про єдиного бога, найвищого у світі божественному та людському, не схожого на людину ні за формою, ні за мисленням" про бога, котрий "одним чистим мисленням розхитує все, що було абсолютно нерухомим. (фрагменти 26-29).

Слава Ксенофана як натхненника скептиків походить із єдиного фрагменту 35, який твердить, що людина «не є такою, що знала» та ніколи не стане «такою, що знає» правду про «певні речі», які розмежовують божествене та природниче, про що мовить автор. Загалом Ксенофан висловлює свої космологічні припущення, стосовно того, що корінь всього живого — земля і вода.

Також займався метеорологічними спостереженнями. У фрагменті 33 описано райдугу, що зветься Ерида — явний перехід від міфу до опису. Науковці, а саме Джонатан Барнс, вказують на використання Ксенофаном дієслова idesthai, що з грецької означає не просто «бачити», а саме спостерігати. Тобто автор свого роду заохочує читачів спостерігати навколишній світ, і висновки робити саме зі спостережень.

Вплив філософії Ксенофана

Філософія Ксенофана пізніше тлумачилась і теологічно (Секст Емпірик, Симплікій), і (Аецій).

Тімон Фліунтський зробив Ксенофана героїм власних філософських пародій.

Арістотель присвятив Ксенофану окремий трактат, який не дійшов до нас.

Див. також

Джерела

Примітки

  1. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  2. Кесарійський, Євсевій (1846). Praeparatio evangelica (грецька) .
  3. Lesher, James (2021). Zalta, Edward N. (ред.). . The Stanford Encyclopedia of Philosophy (вид. Summer 2021). Metaphysics Research Lab, Stanford University. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
  4. Lesher, James (2021). Zalta, Edward N. (ред.). . The Stanford Encyclopedia of Philosophy (вид. Summer 2021). Metaphysics Research Lab, Stanford University. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
  5. . psylib.ukrweb.net. Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
  6. Діоген Лаертський. Про життя, вчення та висловлювання славетних філософів.
  7. Henderson, Jeffrey. . Loeb Classical Library (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
  8. Laertius, Diogenes (1853). (англ.). H. G. Bohn. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
  9. Henderson, Jeffrey. . Loeb Classical Library (англ.). Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
  10. . simposium.ru. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
  11. . Stud. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 10 жовтня 2021.
  12. . litopys.org.ua. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 10 жовтня 2021.
  13. Babut, Daniel (1977). Xenophane critiques des poetes. 43. с. 100.
  14. Barnes, Jonathan (1979). The Prosocratic Philosophers. I.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ksenofa n Kolofo nskij dav gr 3enofanhs ὁ Kolofwnios lat Xenophanes Colophōnius blizko 570 do n e Kolofon Mala Aziya pislya 478 do n e Eleya Pivdenna Italiya Velika Greciya davnogreckij filosof poet teolog i kritik religijnogo politeyizmu Odin iz golovnih filosofiv dosokratikiv Yevsevij Kesarijskij posilayuchis na vkazuye Ksenofana pochatkom filosofskoyi techiyi yaka piznishe shodit do Cya liniya pochinayetsya vid Ksenofana i rozvivayetsya kriz ideyi Parmenida Melissa Zenona Elejskogo Levkippa Demokrita Protagora Anaksarha i nareshti Pirrona Pochinayuchi z antichnosti bulo prijnyato rozglyadati Ksenofana yak uchitelya Zenona Elejskogo i yak kolegu Parmenida a zvidsi ototozhnyuvati jogo z Elejskoyu shkoloyu ale na sogodni zagalna naukova dumka viznaye cyu poziciyu pomilkovoyu Vvazhayetsya taki poglyadi rozvinulis pid vplivom Platona ta Aristotelya yaki pobizhno harakterizuyut Ksenofana v svoyih tvorah ta Metafizika Ksenofan Kolofonskij3enofanhsKsenofan KolofonskijNarodivsya blizko 570 r do n e KolofonPomer bl 475 r do n e Sirakuza Starodavnij RimMisce prozhivannya Siciliya Pivdenna ItaliyaDiyalnist filosof poet epigramatist elegist pismennik bogoslovGaluz filosofiyaVidomi uchni ParmenidZnannya mov davnogrecka 1 Napryamok Dosokratiki i antichna filosofiyaKonfesiya deyizm Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Kolofoni v Ioniyi nini zahidna Turechchina Sin Deksiya abo za versiyeyu Apoladora sin Orfomena Chas zhittya Ksenofana bezumovno pripadaye mizh Pifagorom na yakogo posilayetsya Ksenofan ta Geraklitom yakij kritikuye samogo Ksenofana Ksenofan vkladaye avtobiografichni vidomosti u vusta odnogo zi svoyih geroyiv 7 3 Gent Pr povidomlyayuchi sho koli prijshli midijci persi jomu bulo priblizno 25 rokiv Cya podiya poznachena perskimi zavoyuvannyami Lidiyi u 545 do n e V tomu zh urivku vkazano sho mandruye vin vzhe 67 rokiv tobto mozhna stverdzhuvati sho Ksenofan pomer u vici ponad 92 rokiv Diogen Laertskij IX 18 povidomlyaye sho vin zhiv u Zankli ta Kataniyi na Siciliyi ale ne kazhe pro Eleyu prote vin zhe navodit vidomosti pro te sho Ksenofan ye avtorom 2000 logij pro Zasnuvannya Kolonfa ta Viselennya v Eleyu Italijsku dvoh klyuchovih mist v jogo biografiyi Moment zv yazku z koloniyeyu Eleya vazhlivij z tochki zoru zv yazku Ksenofona z Elegejskoyu shkoloyu yakij chastina suchasnih doslidnikiv zaperechuye Proviv zhittya yak profesijnij rapsod Vidomij yak odin iz pershih kritikiv Gomera ta Gesioda Obstavini smerti Ksenofana nevidomi TvorchistTvorchist Ksenofana shiroko diferencijovana ale take riznomayittya zhanriv i tematiki poyasnyuyetsya tim sho yak rapsod Ksenofan skladav kompoziciyi dlya privatnih zahodiv chi na gromadske zamovlennya Same za ce Ksenofan stav ob yektom kritiki Geraklita jogo kupa znan ne prinosit jomu rozumu 40 Gent Pr Golovnoyu diyalnistyu rapsodiv bula profesijna deklamaciya epichnih poem na arenah yak napriklad u Afinah pid chas Panafineyiv abo na privatnih simposiyah ta pri dvorah tiraniv Platon u Derzhavi povidomlyaye sho u rapsodiv bulo takozh prijnyato govoriti pro Gomera chi zahishati jogo poeziyu II 378d Tobto krim deklamaciyi rapsodi zajmalisya she i kritikoyu Diogen Laertskij povidomlyaye vin pisav epichni virshi elegiyi ta yambi proti Gesioda ta Gomera zasudzhuyuchi te sho voni govorili pro bogiv prote voni tezh recituvalisya Ksenofanom pid vlasnij akompanement Vin ye takozh avtorom ta imovirno vinahidnikom novogo zhanru silliv dav gr sillos kosookij abo gluzuvan gekzametrichnih satirichnih poem iz zastosuvannyam yambichnogo tristopnogo virshu same v nih vin pidkreslyuye okremi nedoliki Gomera ta Gesioda Danij zhanr v majbutnomu viklikav zahoplennya Timona Fliuntskogo yakij obiraye Ksenofana geroyem svoyih sill i cherez nogo vstupaye v disputi z filosofami riznih shkil Zgidno z Yuliyem Polidevkom VI 46 590 ta Ioannom Stobeyem I 10 naprikinci zhittya Ksenofan pishe tvir Peri Physeos Pro prirodu u yakij vin vikladaye vlasni rozdumi nad fizichnimi i teologichnimi problemami fragmenti 23 46 Gent Pr Ye avtorom dvoh epichnih poem Zasnuvannya Kolofonu ta Viselennya v Eleyu Italijsku vid yakih zbereglisya blizko 20 urivkiv Poetika ta mislennya KsenofanaSered eligijnih tvoriv avtora fundamentalnim ye fragment 1 Gent Pr elegiya bez zagolovku yaka prisvyachena ustroyu simpoziyu ta simpozijnomu etiketu Sered inshogo Ksenofan proponuye viklyuchennya iz epichnih chitann syuzhetu borotbi Titaniv ta Gigantiv opisanoyi Gesiodom v Teogoniyi a takozh kentavromahiyi odniyeyi z golovnih simpozialnih tem togo chasu Krim togo Ksenofan radit unikati spiviv pro gromadski zavorushennya Riznimi naukovcyami vislovlyuvalis rizni teoriyi zburennya avtora proti tradicijnogo prochitannya mifu precedent cenzuri mifu abo gipoteza Danielya Babyu pro te sho dani temi mayut buti vilucheni yak taki sho ne vidpovidayut tematici zahodu abo porushuyut spokijnu atmosferu simpoziyu Razom z Ksenofontom tut pochinayetsya trivala tradiciya viluchennya epichnih syuzhetiv na korist elegiyi ta liriki Krim togo avtor traktuye opisani podiyi ta zavorushennya yak vigadku drevnih chim vstupaye u vidkrite zitknennya z velikimi tradicijnimi poetami ta vidstoyuye pravdivist abo noviznu vlasnogo tvoru Pri comu varto zvazhiti sho Gomer ta Gesiod takozh progoloshuvali sho govoryat istinu ale za poserednictvom muz U fragmenti 2 she odnij elegiyi mi bachimo kritiku atletizmu v im ya mudrosti poetichnih zdibnostej ta intelektu Ksenofan kritikuye pidhid za yakogo sportsmeni osipani zolotom i pochestyami za rahunok derzhavi v toj chas yak dobra mudrist ce yedine sho privede misto do procvitannya Vin kritikuye pifagorijskij metempsihoz teoriyu pro pereselennya dush u fragmenti 6 Naprochud cikavimi ye fragmenti sho prostezhuyutsya yak Gluzuvannya persh za vse poyednannyam daktilichnogo ta yambichnogo ritmiv sho harakterno dlya parodij Same v comu rozdili prisutnya kritika antropomorfizmu ta bezsmertya bogiv a same v urivkah 14 20 napriklad v fragmenti 15 Ksenofan zaznachaye sho tvarini yakbi buli bogami to uyavlyali bi yih za svoyim obrazom i podoboyu U fragmenti 16 vin nagaduye sho bozhestva efiopiv mayut chorni oblichchya ta kirpati nosi a u bogiv frakijciv ochi blakitni a volossya rude Okrim kritiki politeyizmu ta antropomorfizmu Ksenofan proponuye vlasnu teologiyu Popri te sho fragmenti pogano zbereglisya mi znayemo sho Ksenofan govoritpro yedinogo boga najvishogo u sviti bozhestvennomu ta lyudskomu ne shozhogo na lyudinu ni za formoyu ni za mislennyam pro boga kotrij odnim chistim mislennyam rozhituye vse sho bulo absolyutno neruhomim fragmenti 26 29 Slava Ksenofana yak nathnennika skeptikiv pohodit iz yedinogo fragmentu 35 yakij tverdit sho lyudina ne ye takoyu sho znala ta nikoli ne stane takoyu sho znaye pravdu pro pevni rechi yaki rozmezhovuyut bozhestvene ta prirodniche pro sho movit avtor Zagalom Ksenofan vislovlyuye svoyi kosmologichni pripushennya stosovno togo sho korin vsogo zhivogo zemlya i voda Takozh zajmavsya meteorologichnimi sposterezhennyami U fragmenti 33 opisano rajdugu sho zvetsya Erida yavnij perehid vid mifu do opisu Naukovci a same Dzhonatan Barns vkazuyut na vikoristannya Ksenofanom diyeslova idesthai sho z greckoyi oznachaye ne prosto bachiti a same sposterigati Tobto avtor svogo rodu zaohochuye chitachiv sposterigati navkolishnij svit i visnovki robiti same zi sposterezhen Vpliv filosofiyi KsenofanaFilosofiya Ksenofana piznishe tlumachilas i teologichno Sekst Empirik Simplikij i Aecij Timon Fliuntskij zrobiv Ksenofana geroyim vlasnih filosofskih parodij Aristotel prisvyativ Ksenofanu okremij traktat yakij ne dijshov do nas Div takozh6026 Ksenofan asteroyid nazvanij na jogo chest DzherelaStanford Encyclopedia of Philosophy Xenophanes 17 bereznya 2019 u Wayback Machine angl Xenophanes Greek Library https www loebclassics com view xenophanes fragments 1999 pb LCL258 419 xml 10 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Istoriya Yevropejskoyi civilizaciyi Greciya red Umberto Eko Folio 2016 ISBN 978 966 03 8854 3PrimitkiCONOR Sl d Track Q16744133 Kesarijskij Yevsevij 1846 Praeparatio evangelica grecka Lesher James 2021 Zalta Edward N red The Stanford Encyclopedia of Philosophy vid Summer 2021 Metaphysics Research Lab Stanford University Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Lesher James 2021 Zalta Edward N red The Stanford Encyclopedia of Philosophy vid Summer 2021 Metaphysics Research Lab Stanford University Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 psylib ukrweb net Arhiv originalu za 17 veresnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Diogen Laertskij Pro zhittya vchennya ta vislovlyuvannya slavetnih filosofiv Henderson Jeffrey Loeb Classical Library angl Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Laertius Diogenes 1853 angl H G Bohn Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Henderson Jeffrey Loeb Classical Library angl Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 simposium ru Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Stud Arhiv originalu za 22 bereznya 2017 Procitovano 10 zhovtnya 2021 litopys org ua Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 10 zhovtnya 2021 Babut Daniel 1977 Xenophane critiques des poetes 43 s 100 Barnes Jonathan 1979 The Prosocratic Philosophers I Ksenofan Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X

Дата публікації:
Топ