Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Коцюбі́їв (також Ґаджибе́й тюрк. حَاجِیبَیْ Hacıbey, польськ. Cacybei, Cacubius) — історичне поселення (кам'яний замок, стоянка для суден і порт зі спорудами), що знаходилося на півдні України, на березі Одеської затоки на місці сучасного міста Одеси.
| Коцюбіїв | |
 | |
| Країна |  Велике князівство Литовське |
|---|---|
| Замінений на | Одеса |
XIV—XV століття
Поселення було засновано в останній третині XIV століття.
Першу писемну згадку польського історика Яна Длугоша (1415—1480) про порт Kaczubyeiow (Кацюбіїв) датують 19 травня 1415 роком:
 |
|  |
| |
| |
Поселення з'явилося на берегах Одеської затоки Чорного моря в період Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського за часів правління князя Вітовта. Заснував його, за переказами, знатний подільський (польський чи український) магнат-шляхтич — Коцюба-Якушинський (Kocub Jakuszynski).
Інженер та картограф XVII століття Гійом Левассер де Боплан у 1639 році уклав рукописну карту «Tabula Geographica Ukrainska» («Українська географічна карта», 44,5 × 62,5 см, масштаб 1:1 500 000), яка виготовлена як гравюра голландським картографом Вільгельмом Гондіусом та надрукована в Данцигу в 1648 року. На карті позначене місто Коцюбіїв.
За переказом мандрівника і письменника Османської імперії Евлії Челебі (1611—1682) «землю фортеці Ходжабай» заснували після 1484 року: «Коли султан Баязид II завоював Аккерман, один заможній чоловік, якого прозивали Бай, отримавши дозвіл султана, збудував в цьому місті на скелі міцне укріплення і розташував в ньому загін воїнів. Він став володарем п'яти стад по тисячі п'ятсот овець, і після довгого щасливого життя його стали називати Хаджибай».
Період занепаду
Наприкінці XV століття поселення було зруйноване кримськими татарами.
Посол Речі Посполитої в Кримському ханстві у 1578—1579 роках Мартін Бронєвський в описі Криму (Tartariae Description) описує руїни Cacibiei: «Далі Качибеєве городище, як нібито звалилась земля, що омивається широким озером, що знаходиться біля моря й при гирлі Дністра; там, кажуть, був раніше досить значний порт».
У 1657 році мандрівник і письменник Османської імперії Евлія Челебі так схарактеризувати «землю фортеці Ходжабай»: «До сьогоднішнього дня споруди цього укріплення збереглись і їх добре видно на березі Чорного моря, на крутій скелі. Якщо це укріплення хоч трохи підремонтувати, місцевість стане залюдненою, а дорога безпечною. У цих місцях із Чорного моря добувають сіль…». Потім поселення знову залюднено переважно єдисанськими татарами (ногайцями Єдисанської орди), греками та іншими під назвою Хаджибей (Hacıbey) (нібито — у дослівному перекладі «достойник (князь), що зробив паломництво — хадж до Мекки»). Хаджибей — татарсько-османське (спотворене) звучання (озвучування; кін. XV- поч. XVI століття) українського (староукраїнського) слова Кацібей-Качибей (Кацюбіїв) (із часів Великого князівства Литовського та Руського — кін. XIV — поч. XV ст.).
У 1781 році російський історик [ru] писав:
| | У XVI — XVII століттях малоросійські козаки Очаківську землю неодноразово розоряли, а заволодівши Гаджибеєм, довгий час ним володіли Оригінальний текст (рос.) ВЪ шестомЪ же и седьмомЪ надесять столѢтіяхЪ Малороссійскіе Козаки Очаковскую землю не однократно раззоряли, и завладѢвши ГаджибѢемЪ долгое время оный держали за собою. | |
У книзі Себастьяна де Учедо 1672 року, в списку Європейської Тартарії, позначено міста: Очаків, Білховичі, Качибей, Вінарадна, Крапезаді, Андріїв.
У книзі Германа Моля 1701 року, у списку Очаківської Тартарії, позначені міста: Очаків, Білховичи, Качибей
Друга половина XVIII століття
У 1765 році, поряд із поселенням Хаджибей, Османська імперія будує фортецю Новий Світ (Єні-Дунья). Розвідувальні дані про побудову османами фортеці привіз запорізький гонець до кримського хана Селім Ґерая військовий перекладач Костянтин Іванов. З рапорту графу Румянцеву: «За Очаковым же, по направлению к Белгороду (Ак-Керману) в 50 верстах от Очакова при море делается крепость, коя наименована Ени-Дуня, т.е. Новый-Свет. Прежде же было там село, а именовалось Куджабей (Качи-бей, Хаджи-бей). Оная же крепость зачалась делаться сего году из весны, а делают ту крепость волохи, на которую возят камень из степи, с речек и балок околичных».
У 1765 році також відкривається пристань Ходжабей для перевезення до столиці Османської імперії Константинополя османським торговельними судами зерна (пшениця та ячмінь), яке раніше перевозилось через пристань Аджидере.
Під час російсько-турецької війни 1768—1774 років Хаджибей руйнувався:
- 2 жовтня 1769 року загін чисельністю 3100 козаків Війська Запорозького Низового під командуванням Семена Галицького в ході рейду від Очакова до Аккерману біля села Хаджибей вступив у бій з османським загоном чисельністю близько 200 вершників, який ішов з боку Очакова. Частина османського загону була вбита, у полон взято 9 поранених османів, які потім померли від холоду. У козаків було поранено два чоловіки. Хати та будівлю в селі спалили, жителів убили. Частині селян вдалося вкритися в замку (паланці). Замок козаки не штурмували.
Французький військовий інженер Андре-Жан Лафіт-Клаве (André-Joseph Lafitte- Clavé) зазначав, що у 1784 році Коджа-Бей складався з двох татарських селищ, у Коджа-Беї оброблені землі були відсутні. Для захисту рейду в ньому знаходився худий замок та маяк, які не відповідали вимогам свого призначення. У ньому завантажувалися зерно, масло та шкіри.
Був розроблений план і проспект Гаджибеєвського замку в 1784 році.
Під час російсько-турецької війни 1787—1792 фортецю було взято 14 вересня 1789 року передовим загоном російських військ Хосе де Рібаса під командуванням генерала Івана Гудовича. Активну участь у військових діях та взятті фортеці брали загони Війська чорноморських козаків під командуванням Захарія Чепіги та Антона Головатого.
З 1792 року за Ясським мирним договором території на схід від Дністра (у тому числі й Хаджибей) відійшли до Російської імперії. Під керівництвом Хосе де Рібаса 1793 за проєктом голландського військового інженера Франца де Воллана була побудована фортеця й започатковані роботи з будівництва порту та міста.
1794 року Хаджибей було перейменовано на Одесу.
Див. також
Примітки
- Болдирєв О. В. Одесі — 600: Іст. нарис. [ 27 березня 2012 у Wayback Machine.] — О.: Юг, 1994. — 72 с.
- Наталя Шушляннікова. Історіографічний нарис дослідження етнокультурних процесів на Херсонщині кінця XVIII — ХХ ст. // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 6. Історичні науки: Зб. наукових праць. — Випуск 6. — К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. С. 124
- Ю. А. Мицик. Рецензія на: Сапожников И. В., Сапожникова Г. В. Запорожские и черноморские казаки в Хаджибее и Одессе. — Одесса, 1998. — 271 с; Сапожников І. В. Матеріали з історичної географії дельти Дунаю. — Іллічівськ, 1998. — 71 с. // Часопис Запорізького наукового товариства ім. Я.Новицького «Південна Україна» — Випуск № 4, 1999 рік. — С. 272—274 [1] [ 26 липня 2014 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 27 лютого 2019.
- Евлія Челебі та c.26.
- . Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 29 лютого 2016.
- А. Д. Бачинский (редактор-составитель), А. О. Добролюбский, Е. Ю. Новицкий. Книги для чтения по истории Одесщины. — Одесса: Редакционно-издательский отдел областного управления по печати; Одесское обл. упр. нар. образования, 1992. — Т. I. С древнейших времён до начала XIX века. — 80 с. (рос.)
Див. також кримськотатарська мова - Повественное, землемерное и естествословное описание Очаковския земли, содержащееся в двух донесениях и сочиненное Андреем Мейером. — СПб.: Печ. у И.К. Шнора, 1794. — С. 86. — 232 с.(рос. дореф.)
- Sebastián de Ucedo. Índice del mondo conocido. — Milan, 1672. — p. 361. [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Цивильский Ф. И. Населенные пункты междуречия Белозерки и Ингульца до основания Херсона // Минуле і сучасність: Херсонщина. Таврія. Каховка" (16 — 17 вересня 2016 р.): Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної краєзнавчої конференції / Упоряд. М. В. Гончар. — Каховка — Херсон: Гілея, 2016. — C. 173—175. [ 12 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Herman Moll, Timothy Childe. A System Of Geography: Or, A New & Accurate Description Of The Earth In All Its Empires, Kingdoms and States. — London, 1701. — p. 442. [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Середа О. Аджидере (суч. Овідіополь) в османсько-кримських відносинах другої половини XVIII ст.// Чорноморська минувшина. Записки Відділу історії козацтва на півдні України.– Вип. 8 — Одеса, 2013.– с.153-168
- Скальковский А. А. История Новой-Сечи или последнего Коша Запорожского. Часть ІІІ.- Одесса: Городская типография.- 1846.- 294 с.
- Архів оригіналу за 9 липня 2019. Процитовано 9 липня 2019.
- Одесса // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Література
- Евлія Челебі. Книга подорожі. Північне Причорномор’я. — Одеса : Гермес, 1977. — 84 с.
- Гаджибей // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Маркевич А. И. Город Качибей или Гаджибей — предшественник Одессы. — Одесса, 1894. — 72 с.(рос. дореф.)
- Болдирєв О. В. Одесі — 600: історичний нарис. — Одеса, 1994. (перевидання: Одеса, 2006, 2014).
- * ред. сост. Гончарук Т.Г. Історія Хаджибея (Одеси) 1415–1795 рр. в документах. — Одеса : Астропринт, 2000. — 372 с.
- Гончарук Т., Гуцалюк С. Українське козацтво та Хаджибей (Одеса). Середина XVI ст. — 1794 р.: Попул. нарис та додані док. з друк. джерел. — О., 1998. — 67 с.
- Хаджибей-Одеса та українське козацтво (1415—1797 роки): до 210-ї річниці штурму Хаджибейського замку / Збірка наукових статей, матеріалів та републікацій / Гончарук Т. Г., Гуцалюк С. Б., Сапожников І. В., Сапожникова Г. В. — Одеса: ОКВА, 1999. — 400 с. — (Невичерпні джерела пам'яті. Том ІІІ). — .
- Сапожников І. В. Хаджибей та Північне Причорномор'я 1780-х років (до 210-річчя штурму Хаджнбейського замку) / Одеське регіональне відділення Інституту козацтва НАН України, Інститут археології НАН України, Іллічівський навчально-науковий центр Одеського державного університету. — Іллічівськ, «Елтон-2», 1999. — 84 с. Укр. мовою, ілюстр., бібл. — .
- Сапожников І. В. Запорозькі та чорноморські козаки в Хаджибеї та Одесі // Київська старовина. — 1998. — № 3. — С. 11-25.
- Сапожников І. В. Буго-Дністровська Запорозька Січ (1775—1780-ті роки) // Хаджибей-Одеса та українське козацтво (1415—1797 роки). — О.: ОКФА, 1999. — С. 47-110. — (Сер. «Невичерпні джерела пам'яті». — Т. ІІІ).
- Гончарук Т. Хаджибей — Одеса: проблема урбогенезису // Нариси з історії освоєння Південної України XV—XVIII ст.: колект. моногр. [ 11 грудня 2021 у Wayback Machine.] / За ред. О. Репана; Український інститут національної пам'яті. — Київ: К. І. С., 2020. — С. 133—163. — 288 с. — .
Джерела
- (рос.)
- Клара Гудзик. Борисфен—Хаджибей—Одеса // День, № 154, 30 серпня 2008 [ 17 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Історія Одеси [ 20 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Ясський мирний договір [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.).
Посилання
- Синявська Олена. Качибей — попередник Одеси // Чорноморські новини. — 14 лютого 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kocyubi yiv takozh Gadzhibe j tyurk ح اج ی ب ی Hacibey polsk Cacybei Cacubius istorichne poselennya kam yanij zamok stoyanka dlya suden i port zi sporudami sho znahodilosya na pivdni Ukrayini na berezi Odeskoyi zatoki na misci suchasnogo mista Odesi Kocyubiyiv Krayina Velike knyazivstvo Litovske Zaminenij naOdesaXIV XV stolittyaPoselennya bulo zasnovano v ostannij tretini XIV stolittya Pershu pisemnu zgadku polskogo istorika Yana Dlugosha 1415 1480 pro port Kaczubyeiow Kacyubiyiv datuyut 19 travnya 1415 rokom Venerunt insuper sub eo tempore ad Wladislaum Polonie Regem Nuncii Patriarchae et Imperatoris Graecorum cum literis et bullis plumbeis quatenus Lignaretur eis a Turcis multifarie lacessicis et oppressis frumenti tantummodo largitione subuenire Wladislaus antem Poloniae Rex necessitati corum satagens pia commiseratione succurere petitam frumenti quantitatem dat et largitur et in portu suo Regio Kaczubyeiow per cos recepiendam consignat Datis autem Alexandre Moldauiae Voieuedae et suae consorti donis reuersalibus et Anna Regina Cracouiam remissa processit in Camyeniecz ab inde vero per Sthotricz Nyeswiez Kobrin Krzemyeniecz Raisko Sadowie Turzisko Mitbo in Lithuuniam inuitationi Alexandri Withawdi satisfacturus desendit Bilshe togo za toj chas voni pribuli do Vladislava korolya polskogo nunciya patriarha ta imperatora greckogo z listami ta svincevimi bulami sho stosuyetsya Lignatura shob prijti do nih turki yaki zaznavali peresliduvan i gnoblen riznimi sposobami mayuchi lishe shedrist zerna Vladislav korol Polshi namagayuchis zadovolniti potrebi narodu z blagochestivim spivchuttyam dav i rozshedriv neobhidnu kilkist zerna i v svoyemu portu Korolivstvo Kachubeyiv shob prijnyati tilo vin vidpraviv u Kamyenec z zvidti cherez Stotrich Nesvizh Kobrin Kshemenyech Rajsko Sadove Turzisko Mitbo do Litvi shob zadovolniti natyak Oleksandra Vitavdi Persha pisemna zgadka pro Kocyubiyiv 1415 roku Karta Ukrayini 1648 rik de poznacheno misto Kocyubiyiv ninishnya Odesa Poselennya z yavilosya na beregah Odeskoyi zatoki Chornogo morya v period Velikogo knyazivstva Litovskogo Ruskogo Zhemajtijskogo za chasiv pravlinnya knyazya Vitovta Zasnuvav jogo za perekazami znatnij podilskij polskij chi ukrayinskij magnat shlyahtich Kocyuba Yakushinskij Kocub Jakuszynski Inzhener ta kartograf XVII stolittya Gijom Levasser de Boplan u 1639 roci uklav rukopisnu kartu Tabula Geographica Ukrainska Ukrayinska geografichna karta 44 5 62 5 sm masshtab 1 1 500 000 yaka vigotovlena yak gravyura gollandskim kartografom Vilgelmom Gondiusom ta nadrukovana v Dancigu v 1648 roku Na karti poznachene misto Kocyubiyiv Za perekazom mandrivnika i pismennika Osmanskoyi imperiyi Evliyi Chelebi 1611 1682 zemlyu forteci Hodzhabaj zasnuvali pislya 1484 roku Koli sultan Bayazid II zavoyuvav Akkerman odin zamozhnij cholovik yakogo prozivali Baj otrimavshi dozvil sultana zbuduvav v comu misti na skeli micne ukriplennya i roztashuvav v nomu zagin voyiniv Vin stav volodarem p yati stad po tisyachi p yatsot ovec i pislya dovgogo shaslivogo zhittya jogo stali nazivati Hadzhibaj Period zanepaduNaprikinci XV stolittya poselennya bulo zrujnovane krimskimi tatarami Posol Rechi Pospolitoyi v Krimskomu hanstvi u 1578 1579 rokah Martin Bronyevskij v opisi Krimu Tartariae Description opisuye ruyini Cacibiei Dali Kachibeyeve gorodishe yak nibito zvalilas zemlya sho omivayetsya shirokim ozerom sho znahoditsya bilya morya j pri girli Dnistra tam kazhut buv ranishe dosit znachnij port Karta Hadzhibeya i okolic 1766 r U 1657 roci mandrivnik i pismennik Osmanskoyi imperiyi Evliya Chelebi tak sharakterizuvati zemlyu forteci Hodzhabaj Do sogodnishnogo dnya sporudi cogo ukriplennya zbereglis i yih dobre vidno na berezi Chornogo morya na krutij skeli Yaksho ce ukriplennya hoch trohi pidremontuvati miscevist stane zalyudnenoyu a doroga bezpechnoyu U cih miscyah iz Chornogo morya dobuvayut sil Potim poselennya znovu zalyudneno perevazhno yedisanskimi tatarami nogajcyami Yedisanskoyi ordi grekami ta inshimi pid nazvoyu Hadzhibej Hacibey nibito u doslivnomu perekladi dostojnik knyaz sho zrobiv palomnictvo hadzh do Mekki Hadzhibej tatarsko osmanske spotvorene zvuchannya ozvuchuvannya kin XV poch XVI stolittya ukrayinskogo staroukrayinskogo slova Kacibej Kachibej Kacyubiyiv iz chasiv Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Ruskogo kin XIV poch XV st Karta Hadzhibeya ta okolic 1794 r U 1781 roci rosijskij istorik ru pisav U XVI XVII stolittyah malorosijski kozaki Ochakivsku zemlyu neodnorazovo rozoryali a zavolodivshi Gadzhibeyem dovgij chas nim volodiliOriginalnij tekst ros V shestom zhe i sedmom nadesyat stolѢtiyah Malorossijskie Kozaki Ochakovskuyu zemlyu ne odnokratno razzoryali i zavladѢvshi GadzhibѢem dolgoe vremya onyj derzhali za soboyu U knizi Sebastyana de Uchedo 1672 roku v spisku Yevropejskoyi Tartariyi poznacheno mista Ochakiv Bilhovichi Kachibej Vinaradna Krapezadi Andriyiv U knizi Germana Molya 1701 roku u spisku Ochakivskoyi Tartariyi poznacheni mista Ochakiv Bilhovichi KachibejDruga polovina XVIII stolittyaKocyubiyiv Koczuby na mapi 1703 r P yera Dyuvalya U 1765 roci poryad iz poselennyam Hadzhibej Osmanska imperiya buduye fortecyu Novij Svit Yeni Dunya Rozviduvalni dani pro pobudovu osmanami forteci priviz zaporizkij gonec do krimskogo hana Selim Geraya vijskovij perekladach Kostyantin Ivanov Z raportu grafu Rumyancevu Za Ochakovym zhe po napravleniyu k Belgorodu Ak Kermanu v 50 verstah ot Ochakova pri more delaetsya krepost koya naimenovana Eni Dunya t e Novyj Svet Prezhde zhe bylo tam selo a imenovalos Kudzhabej Kachi bej Hadzhi bej Onaya zhe krepost zachalas delatsya sego godu iz vesny a delayut tu krepost volohi na kotoruyu vozyat kamen iz stepi s rechek i balok okolichnyh U 1765 roci takozh vidkrivayetsya pristan Hodzhabej dlya perevezennya do stolici Osmanskoyi imperiyi Konstantinopolya osmanskim torgovelnimi sudami zerna pshenicya ta yachmin yake ranishe perevozilos cherez pristan Adzhidere Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774 rokiv Hadzhibej rujnuvavsya 2 zhovtnya 1769 roku zagin chiselnistyu 3100 kozakiv Vijska Zaporozkogo Nizovogo pid komanduvannyam Semena Galickogo v hodi rejdu vid Ochakova do Akkermanu bilya sela Hadzhibej vstupiv u bij z osmanskim zagonom chiselnistyu blizko 200 vershnikiv yakij ishov z boku Ochakova Chastina osmanskogo zagonu bula vbita u polon vzyato 9 poranenih osmaniv yaki potim pomerli vid holodu U kozakiv bulo poraneno dva choloviki Hati ta budivlyu v seli spalili zhiteliv ubili Chastini selyan vdalosya vkritisya v zamku palanci Zamok kozaki ne shturmuvali Francuzkij vijskovij inzhener Andre Zhan Lafit Klave Andre Joseph Lafitte Clave zaznachav sho u 1784 roci Kodzha Bej skladavsya z dvoh tatarskih selish u Kodzha Beyi obrobleni zemli buli vidsutni Dlya zahistu rejdu v nomu znahodivsya hudij zamok ta mayak yaki ne vidpovidali vimogam svogo priznachennya U nomu zavantazhuvalisya zerno maslo ta shkiri Proyekt ta prospekt Gadzhibjskogo zamku 1784 rik GAOO f 895 t op 1 d 276 Buv rozroblenij plan i prospekt Gadzhibeyevskogo zamku v 1784 roci Vzyattya Forteci Hadzhibej Chastina monumentu Antinu Golovatomu v Odesi Gennadij Ladizhenskij Hadzhibej Oliya na polotni 1899 Kartina z ekspoziciyi Odeskogo hudozhnogo muzeyu Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1787 1792 fortecyu bulo vzyato 14 veresnya 1789 roku peredovim zagonom rosijskih vijsk Hose de Ribasa pid komanduvannyam generala Ivana Gudovicha Aktivnu uchast u vijskovih diyah ta vzyatti forteci brali zagoni Vijska chornomorskih kozakiv pid komanduvannyam Zahariya Chepigi ta Antona Golovatogo Z 1792 roku za Yasskim mirnim dogovorom teritoriyi na shid vid Dnistra u tomu chisli j Hadzhibej vidijshli do Rosijskoyi imperiyi Pid kerivnictvom Hose de Ribasa 1793 za proyektom gollandskogo vijskovogo inzhenera Franca de Vollana bula pobudovana fortecya j zapochatkovani roboti z budivnictva portu ta mista 1794 roku Hadzhibej bulo perejmenovano na Odesu Div takozhOdesa Istoriya Odesi Yeni Dunya Hadzhibejskij liman KocyubaPrimitkiHadzhi bej knyaz musulmanin sho zdijsniv palomnictvo v Mekku Boldiryev O V Odesi 600 Ist naris 27 bereznya 2012 u Wayback Machine O Yug 1994 72 s Natalya Shushlyannikova Istoriografichnij naris doslidzhennya etnokulturnih procesiv na Hersonshini kincya XVIII HH st Naukovij chasopis NPU imeni M P Dragomanova Seriya 6 Istorichni nauki Zb naukovih prac Vipusk 6 K Vid vo NPU imeni M P Dragomanova 2008 S 124 Yu A Micik Recenziya na Sapozhnikov I V Sapozhnikova G V Zaporozhskie i chernomorskie kazaki v Hadzhibee i Odesse Odessa 1998 271 s Sapozhnikov I V Materiali z istorichnoyi geografiyi delti Dunayu Illichivsk 1998 71 s Chasopis Zaporizkogo naukovogo tovaristva im Ya Novickogo Pivdenna Ukrayina Vipusk 4 1999 rik S 272 274 1 26 lipnya 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 28 lyutogo 2019 Procitovano 27 lyutogo 2019 Evliya Chelebi ta c 26 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2014 Procitovano 29 lyutogo 2016 A D Bachinskij redaktor sostavitel A O Dobrolyubskij E Yu Novickij Knigi dlya chteniya po istorii Odesshiny Odessa Redakcionno izdatelskij otdel oblastnogo upravleniya po pechati Odesskoe obl upr nar obrazovaniya 1992 T I S drevnejshih vremyon do nachala XIX veka 80 s ros Div takozh krimskotatarska mova Povestvennoe zemlemernoe i estestvoslovnoe opisanie Ochakovskiya zemli soderzhasheesya v dvuh doneseniyah i sochinennoe Andreem Mejerom SPb Pech u I K Shnora 1794 S 86 232 s ros doref Sebastian de Ucedo Indice del mondo conocido Milan 1672 p 361 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine Civilskij F I Naselennye punkty mezhdurechiya Belozerki i Ingulca do osnovaniya Hersona Minule i suchasnist Hersonshina Tavriya Kahovka 16 17 veresnya 2016 r Zbirnik materialiv Vseukrayinskoyi naukovo praktichnoyi krayeznavchoyi konferenciyi Uporyad M V Gonchar Kahovka Herson Gileya 2016 C 173 175 12 bereznya 2019 u Wayback Machine Herman Moll Timothy Childe A System Of Geography Or A New amp Accurate Description Of The Earth In All Its Empires Kingdoms and States London 1701 p 442 7 lyutogo 2019 u Wayback Machine Sereda O Adzhidere such Ovidiopol v osmansko krimskih vidnosinah drugoyi polovini XVIII st Chornomorska minuvshina Zapiski Viddilu istoriyi kozactva na pivdni Ukrayini Vip 8 Odesa 2013 s 153 168 Skalkovskij A A Istoriya Novoj Sechi ili poslednego Kosha Zaporozhskogo Chast III Odessa Gorodskaya tipografiya 1846 294 s Arhiv originalu za 9 lipnya 2019 Procitovano 9 lipnya 2019 Odessa Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref LiteraturaEvliya Chelebi Kniga podorozhi Pivnichne Prichornomor ya Odesa Germes 1977 84 s Gadzhibej Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Markevich A I Gorod Kachibej ili Gadzhibej predshestvennik Odessy Odessa 1894 72 s ros doref Boldiryev O V Odesi 600 istorichnij naris Odesa 1994 perevidannya Odesa 2006 2014 red sost Goncharuk T G Istoriya Hadzhibeya Odesi 1415 1795 rr v dokumentah Odesa Astroprint 2000 372 s Goncharuk T Gucalyuk S Ukrayinske kozactvo ta Hadzhibej Odesa Seredina XVI st 1794 r Popul naris ta dodani dok z druk dzherel O 1998 67 s Hadzhibej Odesa ta ukrayinske kozactvo 1415 1797 roki do 210 yi richnici shturmu Hadzhibejskogo zamku Zbirka naukovih statej materialiv ta republikacij Goncharuk T G Gucalyuk S B Sapozhnikov I V Sapozhnikova G V Odesa OKVA 1999 400 s Nevicherpni dzherela pam yati Tom III ISBN 966 571 045 1 Sapozhnikov I V Hadzhibej ta Pivnichne Prichornomor ya 1780 h rokiv do 210 richchya shturmu Hadzhnbejskogo zamku Odeske regionalne viddilennya Institutu kozactva NAN Ukrayini Institut arheologiyi NAN Ukrayini Illichivskij navchalno naukovij centr Odeskogo derzhavnogo universitetu Illichivsk Elton 2 1999 84 s Ukr movoyu ilyustr bibl ISBN 966 7588 02 7 Sapozhnikov I V Zaporozki ta chornomorski kozaki v Hadzhibeyi ta Odesi Kiyivska starovina 1998 3 S 11 25 Sapozhnikov I V Bugo Dnistrovska Zaporozka Sich 1775 1780 ti roki Hadzhibej Odesa ta ukrayinske kozactvo 1415 1797 roki O OKFA 1999 S 47 110 Ser Nevicherpni dzherela pam yati T III Goncharuk T Hadzhibej Odesa problema urbogenezisu Narisi z istoriyi osvoyennya Pivdennoyi Ukrayini XV XVIII st kolekt monogr 11 grudnya 2021 u Wayback Machine Za red O Repana Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Kiyiv K I S 2020 S 133 163 288 s ISBN 978 617 684 259 0 Dzherela ros Klara Gudzik Borisfen Hadzhibej Odesa Den 154 30 serpnya 2008 17 veresnya 2008 u Wayback Machine Istoriya Odesi 20 veresnya 2008 u Wayback Machine Yasskij mirnij dogovir 8 travnya 2016 u Wayback Machine ros PosilannyaSinyavska Olena Kachibej poperednik Odesi Chornomorski novini 14 lyutogo 2015