Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Кертіс» SOC «Сігал» (англ. Curtiss SOC Seagull) — американський розвідувальний поплавковий гідролітак виробництва авіакомпанії Curtiss-Wright, що перебував на озброєнні американських лінійних кораблів та . Літак запускався з борту корабля за допомогою стартової катапульти, брав у складі американського флоту участь у бойових діях до середини Другої світової війни, але, через складності з його наступниками літаки продовжували виконувати завдання з патрулювання та спостереження аж до кінця воєнних дій.
| Curtiss SOC Seagull | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | розвідувальний поплавковий гідролітак |
| Перший політ: | квітень |
| Прийнятий на озброєння: | 12 листопада |
| Знятий з озброєння: | 1947 |
| Період використання: | 1935–1946 |
| На озброєнні у: |  ВМС США Корпус морської піхоти США Берегова охорона США |
| Розробник: | Curtiss-Wright і d |
| Виробник: |  Curtiss-Wright Corporation's |
| Всього збудовано: | 322 |
| Конструктор: | Александер Солла |
| Екіпаж: | 2 особи |
| Крейсерська швидкість: | 214 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 266 км/год |
| Бойовий радіус: | 1086 км |
| Бойова стеля: | 4500 м |
| Швидкопідйомність: | 4,65 м/с |
| Довжина: | 9,58 м |
| Висота: | 4,5 м |
| Розмах крила: | 10,97 м |
| Площа крила: | 31,8 м² |
| Порожній: | 1 718 кг |
| Споряджений: | 2466 кг |
| Максимальна злітна: | 2 721 кг |
| Двигуни: | 1 × радіальний 9-циліндровий поршневих авіаційних двигунів повітряного охолодження |
| Тяга (потужність): | 600 к.с. (450 кВт) |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | 295 кг |
| Кулеметне озброєння: | 2 × 7,62-мм авіаційних кулемети Browning М1919 |
| | |
 Curtiss SOC Seagull у Вікісховищі | |
Історія створення
На початку 1933 року міністерство ВМС США розіслало американським авіакомпаніям свої тактико-технічні вимоги для нового палубного літака-розвідника. Експертна комісія розглянула пропозиції фірм Curtiss, Douglas і Vought. Для розгляду запропонованих варіантів кожній фірмі були замовлені під відповідними індексами: XO3C-1, XO2D-1 і XO5U-1 дослідні зразки-прототипи.
19 червня 1933 році XO3C-1 був замовлений «Кертіс» і у квітні 1934 року прототип здійснив свій перший політ. У серії цей літак отримав позначення SOC-1 і призначався для розвідувальних і спостережних цілей.
Конструкція
«Кертіс» SOC «Сігал» — розчалочний суцільнометалевий біплан (сталевий набір фюзеляжу та дюралевий — крил) з полотняною обшивкою та з крилами, що складаються, і легкосплавним хвостовим оперенням. Фюзеляж виготовлявся із зварених сталевих труб. Кабіна літака — тандемного типу, що закривалася суцільним прозорим зсувним ліхтарем, а закабінний гаргрот міг опускатися для збільшення секторів обстрілу турельного кулемета.
Перший прототип був обладнаний колісно- шасі. Пізніше, серійні літаки випускалися як поплавкові, однак, у разі потреби мали можливість встановлювати колісне шасі із хвостовим колесом, які не вбиралися. Літаки можна було швидко переробити з однієї конфігурації в іншу.
Історія служби
У листопаді 1935 року американський легкий крейсер , став першим кораблем, який отримав сучасний SOC «Сігал», за ним були однотипні і , а також важкі крейсери «Індіанаполіс» і «Огаста». До червня 1936 року новими літаками озброїли 6 ескадр: «лінкорні» VS-5B, VS-6B, а також «крейсерські» VS-9S, VS-10S, VS-1 IS і VS-12S. У другій половині 30-х рр. гідроплани «Сігал» базувалися на всіх великих бойових кораблях американського флоту — лінкорах і крейсерах. Навіть канонерські човни і несли по одному SOC-1. Прототип XSOC-1 і один із серійних SON-1 були приписані до есмінцю (типу «Клемсон») — цей корабель служив для відпрацювання можливого базування гідролітаків на есмінцях.
До кінця 1938 року виробництво літаків завершилося. До 1941 року більшість лінійних кораблів були переоснащені на OS2U «Кінгфішер», а на крейсери повинні були поставити замість застарілих машин ще одну розробку компанії «Кертіс» — гідроплан . Однак, машини SO3C мали слабкий двигун і тому їх списали. Літаки SOC «Сігал» попри свій вік, продовжували нести службу, виконуючи покладені на них завдання з розвідки і спостереження.
На час нападу японського флоту на Перл-Гарбор та вступу США у Другу світову війну на лінкорах та старих крейсерах типу «Омаха» «Сігали» були переважно замінені більш сучасними гідропланами OS2U «Кінгфішер», але на нових крейсерах залишалося досить багато «Кертіс» SOC-1 і SOC-3. На цих корабля «Кінгфішери» з крилами, що не складаються, не вміщалися у нижні ангари. «Сігали» перебували на озброєнні «крейсерських» ескадрилей VCS-3 — VCS-9 (з них лише VCS-7 входила до складу Атлантичного флоту, решта перебували на Тихому океані). Як правило, така ескадрилья налічувала близько 15 гідропланів SOC-1, SOC-1 і SON-1, а також 2-3 колісних літаки SOC-2. По 1-2 «Сігал» було приписано до авіаносців в ролі літаків зв'язку. Нарешті, 12 літаків SOC-3 (на колісному шасі) перебувало у складі ескадрильї морської піхоти VMS-2, що базувалася в Сан-Дієго.
Після 7 грудня 1941 року головним театром бойового застосування «Кертіс» SOC «Сігал» став Тихий океан. У ролі корабельних розвідників-коректувальників «Сігали» брали участь у боях на Маршаллових островах, островах Гілберта, на Гуадалканалі та Вейку, а також на Алеутських островах. Крім цього, літаки залучалися для протичовнової охорони, здійснюючи польоти з парою підвішених глибинних бомб.
Протягом 1942 року SOC поступово замінювали більш сучасні машини, а «Сігали» перетворювалися на палубні для служби на ескортних авіаносцях. Перший американський корабель цього класу — «Лонг Айленд» — отримав 12 SOC-3A, що експлуатувалися спільно з винищувачами F2A-2 «Буффало». Наприкінці 1942 року на Тихому океані літаки «Кертіс» SOC-3A були в чотирьох ескадрильях ескортних авіаносців: VGS-9 («Боуг»), VGS-11 («Кард»), VGS-13 («Кор») і VGS-18 («Альтамаха»).
На Атлантиці в ескадрильї VGS-30 авіаносця «Черджера» було 8 SOC-3A і 3 SON-1A. До середини 1943 року на ескортних авіаносцях «Сігали» були замінені більш сучасними і потужними TBF-1. Водночас кар'єра їх в ролі корабельних гідролітаків виявилася несподівано тривалою. Через невдачі з новим гідропланом S03C старі «Сігали» довелося повернути на крейсери. Зокрема, на Атлантиці літаки SOC-3 і SON-1 в 1943—1944 роках служили в ескадрильях VCS-7 і VCS-8. Вони застосовувалися на Середземному морі. На Тихому океані такі гідроплани зберігалися в ескадрильях VCS-6 і VCS-12 (в останній вони служили практично до капітуляції Японії). У допоміжних частинах останні «Сігали» експлуатувалися до 1946 року.
Основні модифікації
- XO3C-1 (Curtiss Model 71) — прототип літака, оснащений двигуном -12, потужністю 550 к.с. 1 екземпляр.
- SOC-1 (Curtiss Model 71A) — перший серійний зразок з двигуном -18 (550 к.с). Побудовано 135 літаків.
- SOC-2 (Curtiss Model 71B) — варіант з двигуном -22 (550 к.с). Побудовано 40 одиниць.
- XSO2C-1 (Curtiss Model 71C) — модифікація літака, лише один прототип, на озброєння не надходив.
- SOC-3 (Curtiss Model 71E) — варіант, подібний SOC-2 з незначними вдосконаленнями. Виготовлено 83 літаки в поплавковому варіанті (з можливістю перестановки на колеса). Частина машин в 1942 р переобладнана на палубні SOC-3A.
- SOC-3A — варіант SOC-4, переданий 1942 році до складу ВМС США з модифікованим аерофінішером.
- SOC-4 (Curtiss Model 71F) — версія літака для авіації Берегової охорони, гідролітак, що відповідав SOC-3, але без можливості старту з катапульти. 1938 року випущено 3 літаки, в 1942 році переданих ВМС і переобладнаних на палубні SOC-3A.
- SO2C — модернізований SOC-3, з подовженим фюзеляжем і посиленим двигуном R-1340-35. 1 прототип.
- SON-1 — партія SOC-3, випуску компанії . 64 одиниці.
Див. також
Джерела
- . на airwar.ru. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020. (рос.)
- Кертис SOC «Seagull» («Чайка») [ 31 січня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Curtiss SOC Seagull |
- Curtiss SOC Seagull [ 10 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Curtiss SOC Seagull [ 31 січня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- Виноски
- Джерела
Література
- Bowers, Peter M. Curtiss Aircraft, 1907—1947. London: Putnam & Company Ltd., 1979. .
- Larkins, William T. The Curtiss SOC Seagull (Aircraft in Profile number 194). Leatherhead, Surrey, UK: Profile Publications Ltd., 1967. OCLC 43484775.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kertis SOC Sigal angl Curtiss SOC Seagull amerikanskij rozviduvalnij poplavkovij gidrolitak virobnictva aviakompaniyi Curtiss Wright sho perebuvav na ozbroyenni amerikanskih linijnih korabliv ta Litak zapuskavsya z bortu korablya za dopomogoyu startovoyi katapulti brav u skladi amerikanskogo flotu uchast u bojovih diyah do seredini Drugoyi svitovoyi vijni ale cherez skladnosti z jogo nastupnikami litaki prodovzhuvali vikonuvati zavdannya z patrulyuvannya ta sposterezhennya azh do kincya voyennih dij Curtiss SOC SeagullPriznachennya rozviduvalnij poplavkovij gidrolitakPershij polit kvitenPrijnyatij na ozbroyennya 12 listopadaZnyatij z ozbroyennya 1947Period vikoristannya 1935 1946Na ozbroyenni u VMS SShA Korpus morskoyi pihoti SShA Beregova ohorona SShARozrobnik Curtiss Wright i dVirobnik Curtiss Wright Corporation sVsogo zbudovano 322Konstruktor Aleksander SollaEkipazh 2 osobiKrejserska shvidkist 214 km godMaksimalna shvidkist MSh 266 km godBojovij radius 1086 kmBojova stelya 4500 mShvidkopidjomnist 4 65 m sDovzhina 9 58 mVisota 4 5 mRozmah krila 10 97 mPlosha krila 31 8 m Porozhnij 1 718 kgSporyadzhenij 2466 kgMaksimalna zlitna 2 721 kgDviguni 1 radialnij 9 cilindrovij porshnevih aviacijnih dviguniv povitryanogo oholodzhennyaTyaga potuzhnist 600 k s 450 kVt Vnutrishnye bombove navantazhennya 295 kgKulemetne ozbroyennya 2 7 62 mm aviacijnih kulemeti Browning M1919Curtiss SOC Seagull u Vikishovishi Shematichne zobrazhennya litayuchogo chovna Kertis SOC Sigal Istoriya stvorennyaNa pochatku 1933 roku ministerstvo VMS SShA rozislalo amerikanskim aviakompaniyam svoyi taktiko tehnichni vimogi dlya novogo palubnogo litaka rozvidnika Ekspertna komisiya rozglyanula propoziciyi firm Curtiss Douglas i Vought Dlya rozglyadu zaproponovanih variantiv kozhnij firmi buli zamovleni pid vidpovidnimi indeksami XO3C 1 XO2D 1 i XO5U 1 doslidni zrazki prototipi 19 chervnya 1933 roci XO3C 1 buv zamovlenij Kertis i u kvitni 1934 roku prototip zdijsniv svij pershij polit U seriyi cej litak otrimav poznachennya SOC 1 i priznachavsya dlya rozviduvalnih i sposterezhnih cilej Konstrukciya Kertis SOC Sigal rozchalochnij sucilnometalevij biplan stalevij nabir fyuzelyazhu ta dyuralevij kril z polotnyanoyu obshivkoyu ta z krilami sho skladayutsya i legkosplavnim hvostovim operennyam Fyuzelyazh vigotovlyavsya iz zvarenih stalevih trub Kabina litaka tandemnogo tipu sho zakrivalasya sucilnim prozorim zsuvnim lihtarem a zakabinnij gargrot mig opuskatisya dlya zbilshennya sektoriv obstrilu turelnogo kulemeta Pershij prototip buv obladnanij kolisno shasi Piznishe serijni litaki vipuskalisya yak poplavkovi odnak u razi potrebi mali mozhlivist vstanovlyuvati kolisne shasi iz hvostovim kolesom yaki ne vbiralisya Litaki mozhna bulo shvidko pererobiti z odniyeyi konfiguraciyi v inshu Istoriya sluzhbiU listopadi 1935 roku amerikanskij legkij krejser stav pershim korablem yakij otrimav suchasnij SOC Sigal za nim buli odnotipni i a takozh vazhki krejseri Indianapolis i Ogasta Do chervnya 1936 roku novimi litakami ozbroyili 6 eskadr linkorni VS 5B VS 6B a takozh krejserski VS 9S VS 10S VS 1 IS i VS 12S U drugij polovini 30 h rr gidroplani Sigal bazuvalisya na vsih velikih bojovih korablyah amerikanskogo flotu linkorah i krejserah Navit kanonerski chovni i nesli po odnomu SOC 1 Prototip XSOC 1 i odin iz serijnih SON 1 buli pripisani do esmincyu tipu Klemson cej korabel sluzhiv dlya vidpracyuvannya mozhlivogo bazuvannya gidrolitakiv na esmincyah Do kincya 1938 roku virobnictvo litakiv zavershilosya Do 1941 roku bilshist linijnih korabliv buli pereosnasheni na OS2U Kingfisher a na krejseri povinni buli postaviti zamist zastarilih mashin she odnu rozrobku kompaniyi Kertis gidroplan Odnak mashini SO3C mali slabkij dvigun i tomu yih spisali Litaki SOC Sigal popri svij vik prodovzhuvali nesti sluzhbu vikonuyuchi pokladeni na nih zavdannya z rozvidki i sposterezhennya Na chas napadu yaponskogo flotu na Perl Garbor ta vstupu SShA u Drugu svitovu vijnu na linkorah ta starih krejserah tipu Omaha Sigali buli perevazhno zamineni bilsh suchasnimi gidroplanami OS2U Kingfisher ale na novih krejserah zalishalosya dosit bagato Kertis SOC 1 i SOC 3 Na cih korablya Kingfisheri z krilami sho ne skladayutsya ne vmishalisya u nizhni angari Sigali perebuvali na ozbroyenni krejserskih eskadrilej VCS 3 VCS 9 z nih lishe VCS 7 vhodila do skladu Atlantichnogo flotu reshta perebuvali na Tihomu okeani Yak pravilo taka eskadrilya nalichuvala blizko 15 gidroplaniv SOC 1 SOC 1 i SON 1 a takozh 2 3 kolisnih litaki SOC 2 Po 1 2 Sigal bulo pripisano do avianosciv v roli litakiv zv yazku Nareshti 12 litakiv SOC 3 na kolisnomu shasi perebuvalo u skladi eskadrilyi morskoyi pihoti VMS 2 sho bazuvalasya v San Diyego Pislya 7 grudnya 1941 roku golovnim teatrom bojovogo zastosuvannya Kertis SOC Sigal stav Tihij okean U roli korabelnih rozvidnikiv korektuvalnikiv Sigali brali uchast u boyah na Marshallovih ostrovah ostrovah Gilberta na Guadalkanali ta Vejku a takozh na Aleutskih ostrovah Krim cogo litaki zaluchalisya dlya protichovnovoyi ohoroni zdijsnyuyuchi poloti z paroyu pidvishenih glibinnih bomb Protyagom 1942 roku SOC postupovo zaminyuvali bilsh suchasni mashini a Sigali peretvoryuvalisya na palubni dlya sluzhbi na eskortnih avianoscyah Pershij amerikanskij korabel cogo klasu Long Ajlend otrimav 12 SOC 3A sho ekspluatuvalisya spilno z vinishuvachami F2A 2 Buffalo Naprikinci 1942 roku na Tihomu okeani litaki Kertis SOC 3A buli v chotiroh eskadrilyah eskortnih avianosciv VGS 9 Boug VGS 11 Kard VGS 13 Kor i VGS 18 Altamaha Na Atlantici v eskadrilyi VGS 30 avianoscya Cherdzhera bulo 8 SOC 3A i 3 SON 1A Do seredini 1943 roku na eskortnih avianoscyah Sigali buli zamineni bilsh suchasnimi i potuzhnimi TBF 1 Vodnochas kar yera yih v roli korabelnih gidrolitakiv viyavilasya nespodivano trivaloyu Cherez nevdachi z novim gidroplanom S03C stari Sigali dovelosya povernuti na krejseri Zokrema na Atlantici litaki SOC 3 i SON 1 v 1943 1944 rokah sluzhili v eskadrilyah VCS 7 i VCS 8 Voni zastosovuvalisya na Seredzemnomu mori Na Tihomu okeani taki gidroplani zberigalisya v eskadrilyah VCS 6 i VCS 12 v ostannij voni sluzhili praktichno do kapitulyaciyi Yaponiyi U dopomizhnih chastinah ostanni Sigali ekspluatuvalisya do 1946 roku Osnovni modifikaciyiXO3C 1 Curtiss Model 71 prototip litaka osnashenij dvigunom 12 potuzhnistyu 550 k s 1 ekzemplyar SOC 1 Curtiss Model 71A pershij serijnij zrazok z dvigunom 18 550 k s Pobudovano 135 litakiv SOC 2 Curtiss Model 71B variant z dvigunom 22 550 k s Pobudovano 40 odinic XSO2C 1 Curtiss Model 71C modifikaciya litaka lishe odin prototip na ozbroyennya ne nadhodiv SOC 3 Curtiss Model 71E variant podibnij SOC 2 z neznachnimi vdoskonalennyami Vigotovleno 83 litaki v poplavkovomu varianti z mozhlivistyu perestanovki na kolesa Chastina mashin v 1942 r pereobladnana na palubni SOC 3A SOC 3A variant SOC 4 peredanij 1942 roci do skladu VMS SShA z modifikovanim aerofinisherom SOC 4 Curtiss Model 71F versiya litaka dlya aviaciyi Beregovoyi ohoroni gidrolitak sho vidpovidav SOC 3 ale bez mozhlivosti startu z katapulti 1938 roku vipusheno 3 litaki v 1942 roci peredanih VMS i pereobladnanih na palubni SOC 3A SO2C modernizovanij SOC 3 z podovzhenim fyuzelyazhem i posilenim dvigunom R 1340 35 1 prototip SON 1 partiya SOC 3 vipusku kompaniyi 64 odinici Div takozhSpisok vijskovih litakiv SShA Spisok litakiv Drugoyi svitovoyi vijni Fairey Seafox Mitsubishi F1MDzherela na airwar ru Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Procitovano 31 sichnya 2020 ros Kertis SOC Seagull Chajka 31 sichnya 2020 u Wayback Machine ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Curtiss SOC Seagull Curtiss SOC Seagull 10 travnya 2020 u Wayback Machine angl Curtiss SOC Seagull 31 sichnya 2020 u Wayback Machine PrimitkiVinoski DzherelaLiteraturaBowers Peter M Curtiss Aircraft 1907 1947 London Putnam amp Company Ltd 1979 ISBN 0 370 10029 8 Larkins William T The Curtiss SOC Seagull Aircraft in Profile number 194 Leatherhead Surrey UK Profile Publications Ltd 1967 OCLC 43484775