Карл Шварцшильд (нім. Karl Schwarzschild; 9 жовтня 1873 — 11 травня 1916) — німецький фізик та астроном, член Берлінської АН (1912). Батько астрофізика Мартіна Шварцшильда.
Карл Шварцшильд | |
---|---|
нім. Karl Schwarzschild | |
Народився | 9 жовтня 1873 Франкфурт-на-Майні |
Помер | 11 травня 1916 (42 роки) Потсдам, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1] ·пемфігус[2] |
Поховання | d[3] |
Країна | Німеччина |
Національність | єврей |
Діяльність | фізик, астроном, астрофізик, викладач університету, математик |
Alma mater | Мюнхенський університет Страсбурзький університет |
Галузь | астрофізика |
Заклад | Геттінгенський університет Берлінський університет, |
Вчене звання | професор |
Науковий керівник | Гуґо фон Зелігер |
Аспіранти, докторанти | Ейнар Герцшпрунг[4] d[5] d[5] d[5] d[5] d[5] d[5] d[5] |
Членство | Прусська академія наук Леопольдина |
Відомий завдяки: | радіус Шварцшильда |
Брати, сестри | d d |
У шлюбі з | d |
Діти | Мартін Шварцшильд |
Карл Шварцшильд у Вікісховищі |
Наукова біографія
Народився у Франкфурті-на-Майні. Освіту здобув у Страсбурзькому і Мюнхенському університетах. Працював у Віденській (1896–1899) і (1899–1900) обсерваторіях. У 1901–1909 — професор Геттінгенського університету, в 1909–1916 — директор Потсдамської астрофізичної обсерваторії, з 1912 — професор Берлінського університету.
Шварцшильд є одним з основоположників теоретичної астрофізики, ним виконані фундаментальні піонерські дослідження з теорії зоряних атмосфер і теорії внутрішньої будови зір; не менш важливі його роботи в галузі практичної астрофізики, зоряної динаміки, а також з теорії відносності.
У період перебування в Геттінгенському університеті заклав основи точної фотографічної фотометрії — розробив ряд методів і пристосувань, що дозволяло робити точні оцінки блиску зір за фотографіями, емпірично встановив закон, що пов'язує почорніння на фотопластинці з часом експозиції (закон Шварцшильда). У 1910–1912 склав точний каталог фотографічних зоряних величин 3500 зір («Геттінгенська актинометрія»), який у поєднанні з візуальними фотометричними каталогами послужив основою для найважливіших зоряно-статистичних робіт з оцінки температури зір і відстані до них. Вперше встановив нуль-пункт шкали фотографічних зоряних величин, пов'язав цю шкалу з візуальною.
1907 року запропонував закон еліпсоїдального розподілу швидкості зір у Галактиці для пояснення їхніх спостережуваних систематичних рухів. Теорія Шварцшильда, що стала альтернативою теорії двох потоків Я. К. Каптейна, отримала підтвердження в межах теорії обертання Галактики. У 1910–1912 сформулював загальні інтегральні рівняння зоряної статистики, що пов'язують абсолютні й видимі характеристики зір з просторовою щільністю зір; дав загальне повне рішення цих рівнянь.
1906 року запровадив концепцію променистої рівноваги зоряної атмосфери, згідно з якою перенесення енергії в атмосфері здійснюється в основному випромінюванням, при цьому конвективний перенос зневажливо малий. Створив математичну теорію променистої рівноваги й розробив відповідну модель будови зоряної атмосфери.
Кілька важливих результатів отримано Шварцшильдом і при вирішенні окремих астрофізичних питань. 1899 року він виявив, що зміни блиску цефеїд супроводжуються змінами ефективної температури, 1911 року пояснив розподіл яскравості в хвості комети Галлея механізмом флуоресцентного світіння молекул. Розглянув рух частинок і світла в сильному полі тяжіння. Вперше (1916) знайшов один з точних розв'язків рівнянь загальної теорії відносності — для статичної сферично симетричної чорної діри. Знайшов вираз для критичного, так званого гравітаційного, радіуса тіла (шварцшильдівський радіус).
Публікації
- У Вікіджерелах є Роботи Карла Шварцшильда
- Теорія відносності
- Über das Gravitationsfeld eines Massenpunktes nach der Einstein’schen Theorie. Reimer, Berlin 1916, S. 189 ff. (Sitzungsberichte der Königlich-Preussischen Akademie der Wissenschaften; 1916)
- Über das Gravitationsfeld einer Kugel aus inkompressibler Flüssigkeit. Reimer, Berlin 1916, S. 424–434 (Sitzungsberichte der Königlich-Preussischen Akademie der Wissenschaften; 1916)
- Інші роботи
- Untersuchungen zur geometrischen Optik I. Einleitung in die Fehlertheorie optischer Instrumente auf Grund des Eikonalbegriffs, 1906, Abhandlungen der Gesellschaft der Wissenschaften in Göttingen, Band 4, Nummero 1, S. 1-31
- Untersuchungen zur geometrischen Optik II. Theorie der Spiegelteleskope, 1906, Abhandlungen der Gesellschaft der Wissenschaften in Göttingen, Band 4, Nummero 2, S. 1-28
- Untersuchungen zur geometrischen Optik III. Über die astrophotographischen Objektive, 1906, Abhandlungen der Gesellschaft der Wissenschaften in Göttingen, Band 4, Nummero 3, S. 1-54
- Über Differenzformeln zur Durchrechnung optischer Systeme[недоступне посилання з квітня 2019], 1907, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 551–570
- Aktinometrie der Sterne der B. D. bis zur Größe 7.5 in der Zone 0° bis +20° Deklination. Teil A. Unter Mitwirkung von Br. Meyermann, A. Kohlschütter und O. Birck, 1910, Abhandlungen der Gesellschaft der Wissenschaften in Göttingen, Band 6, Numero 6, S. 1-117
- Über das Gleichgewicht der Sonnenatmosphäre[недоступне посилання з квітня 2019], 1906, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 41-53
- Die Beugung und Polarisation des Lichts durch einen Spalt. I.[недоступне посилання з квітня 2019], 1902, Mathematische Annalen, Band 55, S. 177–247
- Zur Elektrodynamik. I. Zwei Formen des Princips der Action in der Elektronentheorie[недоступне посилання з квітня 2019], 1903, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 126–131
- Zur Elektrodynamik. II. Die elementare elektrodynamische Kraft[недоступне посилання з квітня 2019], 1903, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 132–141
- Zur Elektrodynamik. III. Ueber die Bewegung des Elektrons[недоступне посилання з квітня 2019], 1903, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 245–278
- Ueber die Eigenbewegungen der Fixsterne[недоступне посилання з квітня 2019], 1907, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 614–632
- Ueber die Bestimmung von Vertex und Apex nach der Ellipsoidhypothese aus einer geringeren Anzahl beobachteter Eigenbewegungen[недоступне посилання з квітня 2019], 1908, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 191–200
- K. Schwarzschild, E. Kron: Ueber die Helligkeitsverteilung im Schweif des Halley´schen Kometen[недоступне посилання з квітня 2019], 1911, Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Göttingen, S. 197–208
- Die naturwissenschaftlichen Ergebnisse und Ziele der neueren Mechanik.[недоступне посилання з квітня 2019], 1904, Jahresbericht der Deutschen Mathematiker-Vereinigung, Band 13, S. 145–156
- Über die astronomische Ausbildung der Lehramtskandidaten.[недоступне посилання з квітня 2019], 1907, Jahresbericht der Deutschen Mathematiker-Vereinigung, Band 16, S. 519–522
- Англійські переклади
- On the Gravitational Field of a Point-Mass, According to Einstein's Theory,
- On the Gravitational Field of a Sphere of Incompressible Liquid, According to Einstein's Theory,
- On the Permissible Numerical Value of the Curvature of Space,
Відзнаки і пам'ять
На честь Карла Шварцшильда були названі
- у 1960 році обсерваторія у місті Таутенбурзі в 10 км від Єни; в обсерваторії міститься найбільший у Німеччині телескоп),
- відкритий у 1916 астероїд 837 Шварцшильда,
- кратер Шварцшильд на зворотному боці Місяця,
- вулиці в Геттінгені та інших містах.
Німецьке астрономічне товариство (Astronomische Gesellschaft) з 1959 щорічно присуджує медаль Карла Шварцшильда, першим лауреатом якої став його син Мартін.
Див. також
Примітки
- Шварцшильд Карл // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Find a Grave — 1996.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Джерела
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Шварцшильд Карл. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shvarcshild Karl Shvarcshild nim Karl Schwarzschild 9 zhovtnya 1873 18731009 11 travnya 1916 nimeckij fizik ta astronom chlen Berlinskoyi AN 1912 Batko astrofizika Martina Shvarcshilda Karl Shvarcshildnim Karl SchwarzschildNarodivsya 9 zhovtnya 1873 1873 10 09 Frankfurt na MajniPomer 11 travnya 1916 1916 05 11 42 roki Potsdam Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 1 pemfigus 2 Pohovannya d 3 Krayina NimechchinaNacionalnist yevrejDiyalnist fizik astronom astrofizik vikladach universitetu matematikAlma mater Myunhenskij universitet Strasburzkij universitetGaluz astrofizikaZaklad Gettingenskij universitet Berlinskij universitet Vchene zvannya profesorNaukovij kerivnik Gugo fon ZeligerAspiranti doktoranti Ejnar Gercshprung 4 d 5 d 5 d 5 d 5 d 5 d 5 d 5 Chlenstvo Prusska akademiya nauk LeopoldinaVidomij zavdyaki radius ShvarcshildaBrati sestri d dU shlyubi z dDiti Martin Shvarcshild Karl Shvarcshild u VikishovishiNaukova biografiyaNarodivsya u Frankfurti na Majni Osvitu zdobuv u Strasburzkomu i Myunhenskomu universitetah Pracyuvav u Videnskij 1896 1899 i 1899 1900 observatoriyah U 1901 1909 profesor Gettingenskogo universitetu v 1909 1916 direktor Potsdamskoyi astrofizichnoyi observatoriyi z 1912 profesor Berlinskogo universitetu Shvarcshild ye odnim z osnovopolozhnikiv teoretichnoyi astrofiziki nim vikonani fundamentalni pionerski doslidzhennya z teoriyi zoryanih atmosfer i teoriyi vnutrishnoyi budovi zir ne mensh vazhlivi jogo roboti v galuzi praktichnoyi astrofiziki zoryanoyi dinamiki a takozh z teoriyi vidnosnosti U period perebuvannya v Gettingenskomu universiteti zaklav osnovi tochnoyi fotografichnoyi fotometriyi rozrobiv ryad metodiv i pristosuvan sho dozvolyalo robiti tochni ocinki blisku zir za fotografiyami empirichno vstanoviv zakon sho pov yazuye pochorninnya na fotoplastinci z chasom ekspoziciyi zakon Shvarcshilda U 1910 1912 sklav tochnij katalog fotografichnih zoryanih velichin 3500 zir Gettingenska aktinometriya yakij u poyednanni z vizualnimi fotometrichnimi katalogami posluzhiv osnovoyu dlya najvazhlivishih zoryano statistichnih robit z ocinki temperaturi zir i vidstani do nih Vpershe vstanoviv nul punkt shkali fotografichnih zoryanih velichin pov yazav cyu shkalu z vizualnoyu 1907 roku zaproponuvav zakon elipsoyidalnogo rozpodilu shvidkosti zir u Galaktici dlya poyasnennya yihnih sposterezhuvanih sistematichnih ruhiv Teoriya Shvarcshilda sho stala alternativoyu teoriyi dvoh potokiv Ya K Kaptejna otrimala pidtverdzhennya v mezhah teoriyi obertannya Galaktiki U 1910 1912 sformulyuvav zagalni integralni rivnyannya zoryanoyi statistiki sho pov yazuyut absolyutni j vidimi harakteristiki zir z prostorovoyu shilnistyu zir dav zagalne povne rishennya cih rivnyan 1906 roku zaprovadiv koncepciyu promenistoyi rivnovagi zoryanoyi atmosferi zgidno z yakoyu perenesennya energiyi v atmosferi zdijsnyuyetsya v osnovnomu viprominyuvannyam pri comu konvektivnij perenos znevazhlivo malij Stvoriv matematichnu teoriyu promenistoyi rivnovagi j rozrobiv vidpovidnu model budovi zoryanoyi atmosferi Kilka vazhlivih rezultativ otrimano Shvarcshildom i pri virishenni okremih astrofizichnih pitan 1899 roku vin viyaviv sho zmini blisku cefeyid suprovodzhuyutsya zminami efektivnoyi temperaturi 1911 roku poyasniv rozpodil yaskravosti v hvosti kometi Galleya mehanizmom fluorescentnogo svitinnya molekul Rozglyanuv ruh chastinok i svitla v silnomu poli tyazhinnya Vpershe 1916 znajshov odin z tochnih rozv yazkiv rivnyan zagalnoyi teoriyi vidnosnosti dlya statichnoyi sferichno simetrichnoyi chornoyi diri Znajshov viraz dlya kritichnogo tak zvanogo gravitacijnogo radiusa tila shvarcshildivskij radius PublikaciyiU Vikidzherelah ye Roboti Karla Shvarcshilda Teoriya vidnosnosti Uber das Gravitationsfeld eines Massenpunktes nach der Einstein schen Theorie Reimer Berlin 1916 S 189 ff Sitzungsberichte der Koniglich Preussischen Akademie der Wissenschaften 1916 Uber das Gravitationsfeld einer Kugel aus inkompressibler Flussigkeit Reimer Berlin 1916 S 424 434 Sitzungsberichte der Koniglich Preussischen Akademie der Wissenschaften 1916 Inshi roboti Untersuchungen zur geometrischen Optik I Einleitung in die Fehlertheorie optischer Instrumente auf Grund des Eikonalbegriffs 1906 Abhandlungen der Gesellschaft der Wissenschaften in Gottingen Band 4 Nummero 1 S 1 31 Untersuchungen zur geometrischen Optik II Theorie der Spiegelteleskope 1906 Abhandlungen der Gesellschaft der Wissenschaften in Gottingen Band 4 Nummero 2 S 1 28 Untersuchungen zur geometrischen Optik III Uber die astrophotographischen Objektive 1906 Abhandlungen der Gesellschaft der Wissenschaften in Gottingen Band 4 Nummero 3 S 1 54 Uber Differenzformeln zur Durchrechnung optischer Systeme nedostupne posilannya z kvitnya 2019 1907 Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Gottingen S 551 570 Aktinometrie der Sterne der B D bis zur Grosse 7 5 in der Zone 0 bis 20 Deklination Teil A Unter Mitwirkung von Br Meyermann A Kohlschutter und O Birck 1910 Abhandlungen der Gesellschaft der Wissenschaften in Gottingen Band 6 Numero 6 S 1 117 Uber das Gleichgewicht der Sonnenatmosphare nedostupne posilannya z kvitnya 2019 1906 Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Gottingen S 41 53 Die Beugung und Polarisation des Lichts durch einen Spalt I nedostupne posilannya z kvitnya 2019 1902 Mathematische Annalen Band 55 S 177 247 Zur Elektrodynamik I Zwei Formen des Princips der Action in der Elektronentheorie nedostupne posilannya z kvitnya 2019 1903 Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Gottingen S 126 131 Zur Elektrodynamik II Die elementare elektrodynamische Kraft nedostupne posilannya z kvitnya 2019 1903 Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Gottingen S 132 141 Zur Elektrodynamik III Ueber die Bewegung des Elektrons nedostupne posilannya z kvitnya 2019 1903 Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Gottingen S 245 278 Ueber die Eigenbewegungen der Fixsterne nedostupne posilannya z kvitnya 2019 1907 Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Gottingen S 614 632 Ueber die Bestimmung von Vertex und Apex nach der Ellipsoidhypothese aus einer geringeren Anzahl beobachteter Eigenbewegungen nedostupne posilannya z kvitnya 2019 1908 Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Gottingen S 191 200 K Schwarzschild E Kron Ueber die Helligkeitsverteilung im Schweif des Halley schen Kometen nedostupne posilannya z kvitnya 2019 1911 Nachrichten von der Gesellschaft der Wissenschaften zu Gottingen S 197 208 Die naturwissenschaftlichen Ergebnisse und Ziele der neueren Mechanik nedostupne posilannya z kvitnya 2019 1904 Jahresbericht der Deutschen Mathematiker Vereinigung Band 13 S 145 156 Uber die astronomische Ausbildung der Lehramtskandidaten nedostupne posilannya z kvitnya 2019 1907 Jahresbericht der Deutschen Mathematiker Vereinigung Band 16 S 519 522 Anglijski perekladi On the Gravitational Field of a Point Mass According to Einstein s Theory On the Gravitational Field of a Sphere of Incompressible Liquid According to Einstein s Theory On the Permissible Numerical Value of the Curvature of Space Vidznaki i pam yatNa chest Karla Shvarcshilda buli nazvani u 1960 roci observatoriya u misti Tautenburzi v 10 km vid Yeni v observatoriyi mistitsya najbilshij u Nimechchini teleskop vidkritij u 1916 asteroyid 837 Shvarcshilda krater Shvarcshild na zvorotnomu boci Misyacya vulici v Gettingeni ta inshih mistah Nimecke astronomichne tovaristvo Astronomische Gesellschaft z 1959 shorichno prisudzhuye medal Karla Shvarcshilda pershim laureatom yakoyi stav jogo sin Martin Div takozhKonichna stalaPrimitkiShvarcshild Karl Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984DzherelaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Shvarcshild Karl Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros