Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шварцшильд Мартін Шварцшильд нім Martin Schwarzschild 31 травня 1912 1

Мартін Шварцшильд

Мартін Шварцшильд
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шварцшильд.

Мартін Шварцшильд (нім. Martin Schwarzschild; 31 травня 1912(19120531) — 10 квітня 1997) — американський астроном, член Національної АН США (1956). Син Карла Шварцшильда і племінник швейцарського астронома Роберта Емдена.

Мартін Шварцшильд
нім. Martin Schwarzschild
Народився31 травня 1912(1912-05-31)[1][2][…]
Потсдам, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1]
Помер10 квітня 1997(1997-04-10)[1][2][…] (84 роки)
Ленггорн, Бакс, Пенсільванія, США
Країнаimage Німеччина
image США
Діяльністьастроном, астрофізик, фізик, викладач університету
Alma materГеттінгенський університет
ЗакладПринстонський університет
Аспіранти, докторантиd
d[4]
ЧленствоЛеопольдина
Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Американське філософське товариство[5]
МАС[5]
Американське астрономічне товариство[5]
Лондонське королівське товариство
Німецьке астрономічне товариство
БатькоКарл Шварцшильд
Нагороди
Автографimage
image Мартін Шварцшильд у Вікісховищі

Біографія

Народився в Потсдамі (Німеччина).

У 1935 закінчив Геттінгенський університет. У 1936—1937 роках працював в Інституті астрофізики в Осло (Норвегія). З 1937 жив у США. У 1937—1940 працював у Гарвардській обсерваторії, в 1940—1947 — в обсерваторії Колумбійського університету, з 1947 — професор астрономії Принстонського університету.

Основні наукові роботи стосуються будови та еволюції зір. У ранніх роботах, присвячених пульсуючим зорям, досліджував зв'язок між хвилями в зовнішніх шарах пульсуючою зорі і зсувом фази при переході від внутрішніх шарів до поверхні. Першим ввів у систему рівнянь рівноваги зорі показники, які характеризують вивільнення енергії в термоядерних реакціях. У 1941 здійснив перший подібний розрахунок для Сонця й оцінив вміст у ньому гелію. Запропонував дуже ретельно розроблену модель Сонця і, виходячи з неї, отримав характеристики диференціального обертання Сонця, які задовільно узгоджуються з даними спостережень. Зробив великий внесок у теоретичне вивчення червоних гігантів. У 1950-х роках виконав великий обсяг розрахунків моделей зір із неоднорідним хімічним складом, який характерний для пізніх стадій еволюції. Спільно з Алланом Рексом Сендіджем показав, що швидкий відхід зір із головної послідовності на відгалуження гігантів можна пояснити на моделі з шаровим водневим джерелом енергії та ізотермічним ядром, що стискається під дією гравітації. Спільно з Фредом Гойлом розглянув низку проблем, що стосуються еволюції зір кулястої складової Галактики, і запропонував теоретичну інтерпретацію діаграм «колір—світність» кулястих скупчень. Виконав кілька важливих теоретичних та наглядових досліджень турбулентності й конвективної нестійкості в зорях. Був організатором підйомів телескопів на повітряних кулях у стратосферу для фотографування Сонця з великою роздільною здатністю з метою вивчення сонячної грануляції (проект «стробоскоп»). Автор монографії «Будова й еволюція зір» (1958, рос. пер. 1961).

Член кількох академій наук і наукових товариств, віце-президент Міжнародного астрономічного союзу (1964—1970), президент Американського астрономічного товариства (1970—1972).

Медаль Генрі Дрейпера Національної АН США (1961), медаль Еддінгтона Лондонського королівського астрономічного товариства (1963, спільно з Сендідж), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1965), медаль Д.Ріттенгауза Астрономічного товариства ім. Д.Ріттенгауза (1966), премії А. А. Майкельсона Кейзовського університету (1967), ім. Д.Гайнеман Геттінгенської АН (1967), ім. П. Ж. С. Жансена Французького астрономічного товариства (1970).

Астероїд головного поясу 4463 Маршварцшильд названий на його честь.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #132511800 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
    d:Track:Q10498496d:Track:Q201469
  4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  5. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513

Джерела

  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Шварцшильд Мартин. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)


image Це незавершена стаття про науковця США.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shvarcshild Martin Shvarcshild nim Martin Schwarzschild 31 travnya 1912 19120531 10 kvitnya 1997 amerikanskij astronom chlen Nacionalnoyi AN SShA 1956 Sin Karla Shvarcshilda i pleminnik shvejcarskogo astronoma Roberta Emdena Martin Shvarcshildnim Martin SchwarzschildNarodivsya31 travnya 1912 1912 05 31 1 2 Potsdam Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 1 Pomer10 kvitnya 1997 1997 04 10 1 2 84 roki Lenggorn Baks Pensilvaniya SShAKrayina Nimechchina SShADiyalnistastronom astrofizik fizik vikladach universitetuAlma materGettingenskij universitetZakladPrinstonskij universitetAspiranti doktorantid d 4 ChlenstvoLeopoldina Nacionalna akademiya nauk SShA Amerikanska akademiya mistectv i nauk Amerikanske filosofske tovaristvo 5 MAS 5 Amerikanske astronomichne tovaristvo 5 Londonske korolivske tovaristvo Nimecke astronomichne tovaristvoBatkoKarl ShvarcshildNagorodiGrant Guggengajma Premiya Balcana 1994 medal Genri Drejpera 1960 d 1960 medal Eddingtona 1963 medal Karla Shvarcshilda 1959 medal Ketrin Bryus 1965 Gibbsivska lekciya 1966 Premiya Denni Gajnemana 1967 premiya Zhulya Zhansena 1970 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 14 bereznya 1996 Lekciya Karla Yanskogo 1980 Avtograf Martin Shvarcshild u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Potsdami Nimechchina U 1935 zakinchiv Gettingenskij universitet U 1936 1937 rokah pracyuvav v Instituti astrofiziki v Oslo Norvegiya Z 1937 zhiv u SShA U 1937 1940 pracyuvav u Garvardskij observatoriyi v 1940 1947 v observatoriyi Kolumbijskogo universitetu z 1947 profesor astronomiyi Prinstonskogo universitetu Osnovni naukovi roboti stosuyutsya budovi ta evolyuciyi zir U rannih robotah prisvyachenih pulsuyuchim zoryam doslidzhuvav zv yazok mizh hvilyami v zovnishnih sharah pulsuyuchoyu zori i zsuvom fazi pri perehodi vid vnutrishnih shariv do poverhni Pershim vviv u sistemu rivnyan rivnovagi zori pokazniki yaki harakterizuyut vivilnennya energiyi v termoyadernih reakciyah U 1941 zdijsniv pershij podibnij rozrahunok dlya Soncya j ociniv vmist u nomu geliyu Zaproponuvav duzhe retelno rozroblenu model Soncya i vihodyachi z neyi otrimav harakteristiki diferencialnogo obertannya Soncya yaki zadovilno uzgodzhuyutsya z danimi sposterezhen Zrobiv velikij vnesok u teoretichne vivchennya chervonih gigantiv U 1950 h rokah vikonav velikij obsyag rozrahunkiv modelej zir iz neodnoridnim himichnim skladom yakij harakternij dlya piznih stadij evolyuciyi Spilno z Allanom Reksom Sendidzhem pokazav sho shvidkij vidhid zir iz golovnoyi poslidovnosti na vidgaluzhennya gigantiv mozhna poyasniti na modeli z sharovim vodnevim dzherelom energiyi ta izotermichnim yadrom sho stiskayetsya pid diyeyu gravitaciyi Spilno z Fredom Gojlom rozglyanuv nizku problem sho stosuyutsya evolyuciyi zir kulyastoyi skladovoyi Galaktiki i zaproponuvav teoretichnu interpretaciyu diagram kolir svitnist kulyastih skupchen Vikonav kilka vazhlivih teoretichnih ta naglyadovih doslidzhen turbulentnosti j konvektivnoyi nestijkosti v zoryah Buv organizatorom pidjomiv teleskopiv na povitryanih kulyah u stratosferu dlya fotografuvannya Soncya z velikoyu rozdilnoyu zdatnistyu z metoyu vivchennya sonyachnoyi granulyaciyi proekt stroboskop Avtor monografiyi Budova j evolyuciya zir 1958 ros per 1961 Chlen kilkoh akademij nauk i naukovih tovaristv vice prezident Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu 1964 1970 prezident Amerikanskogo astronomichnogo tovaristva 1970 1972 Medal Genri Drejpera Nacionalnoyi AN SShA 1961 medal Eddingtona Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1963 spilno z Sendidzh medal Ketrin Bryus Tihookeanskogo astronomichnogo tovaristva 1965 medal D Rittengauza Astronomichnogo tovaristva im D Rittengauza 1966 premiyi A A Majkelsona Kejzovskogo universitetu 1967 im D Gajneman Gettingenskoyi AN 1967 im P Zh S Zhansena Francuzkogo astronomichnogo tovaristva 1970 Asteroyid golovnogo poyasu 4463 Marshvarcshild nazvanij na jogo chest PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 132511800 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Muzej Solomona Guggengajma 1937 d Track Q10498496d Track Q201469 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 NNDB 2002 d Track Q1373513DzherelaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Shvarcshild Martin Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros Ce nezavershena stattya pro naukovcya SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ