Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Потсдамський астрофізичний інститут Лейбніца (нім. Leibniz-Institut für Astrophysik Potsdam англ. Leibniz Institute for Astrophysics Potsdam) (AIP) — німецький науково-дослідний інститут. Він є наступником Берлінської обсерваторії, заснованої 1700 року, і Потсдамської астрофізичної обсерваторії, заснованої 1874 року. Остання у свій час стала першою обсерваторією, яка зосереджувала свою роботу на дослідженнях у галузі астрофізики. Сучасний інститут засновано 1992 року.
| Leibniz-Institut für Astrophysik Potsdam | |
|---|---|
| Назва на честь: | Ґотфрід Вільгельм Лейбніц |
 | |
| 52°24′18″ пн. ш. 13°06′15″ сх. д. / 52.40500° пн. ш. 13.10417° сх. д. | |
| Країна |  Німеччина |
| Розташування | Бабельсберг, Потсдам |
| Код | 042 (спостереження) |
| Висота | 60 м. |
| Відкрито | 1874 |
| Сайт: | aip.de |
  Потсдамський астрофізичний інститут Лейбніца Потсдамський астрофізичний інститут Лейбніца (Німеччина) | |
 Потсдамський астрофізичний інститут Лейбніца у Вікісховищі | |
Інститут є членом Наукового товариства Лейбніца і фінансується за рахунок його коштів. Розташований у Бабельсберзі, на захід від Берліна. До структури інституту також належать сонячна обсерваторія Вежа Ейнштейна.
Ключовими напрямками досліджень інституту є космічні манітні поля (магнітогідродинаміка) різного масштабу і позагалактична астрономія. В галузі астрономії та астрофізики інститутом охоплено широке коло тем для вивчення: від фізики Сонця і зір до зоряної та галактичної еволюції і космології.
Інститут також працює над розвитком технологій у галузі спектроскопії та автоматизованих телескопів, співпрацює з Великим бінокулярним телескопом у Аризоні, займається розробкою астрономічного обладнання для великих телескопів, таких як ДВТ і ESO.
Історія
Заснування
1700 року у Берліні за ініціативою Ґотфріда Лейбніца пруським курфюрстом Фрідріхом І було засноване Бранденбурзьке товариство (нім. Brandenburgische Societät), згодом відоме як Академія наук Пруссії. Товариству було надане монопольне право на видання календарів. Календар повинна була розробити обсерваторія, першим директором якої був призначений Ґотфрід Кірх.
Однак саму обсерваторія було сконструйовано лише 1711 року.
1835 року було зведене нове приміщення для обсерваторії у Берліні. Його розробляв відомий архітектор Карл Фрідріх Шинкель.
Берлінська обсерваторія стала широко відомою у світі після відкриття там 1846 року Йоганном Ґалле планети Нептун.
Іншими важливими відкриттями Берлінської обсерваторії були відкриття анодних променів, здійснене Євген Голдстейном у фізичній лабораторії 1886 року, і відкриття зміни висоти над рівнем моря полюсів Землі Карлом Фрідріхом Кюстнером 1888 року.
1874 року було засновано Потсдамську астрофізичну обсерваторію на пагорбі Телеграфенберг, а після того як було завершено її спорудження Берлінську обсрваторію було перенесено до Бабельсберга у 1913 році.
Заснування Потсдамської астрофізичної обсерваторії
В середині 19 століття Г. Кірхгофом і Р. Бунзеном було запропоновано метод спектрального аналізу за оптичними спектрами атомів. Це дало можливість отримувати інформацію про фізичні параметри та хімічні властивості зір.
Для використання таких можливостей директор Берлінської обсерваторії Вільгельм Ферстер 1871 року виступив з ініціативою спорудження сонячної обсерваторії, наголошуючи на важливості та користі сонячних досліджень.
Місцем для нової обсерваторії був обраний пагорб Телеграфенберг у південній частині Потсдаму. На цьому пагорбі з 1832 по 1848 рік розміщувався ретранслятор військового телеграфа, що сполучав Берлін і Кобленц. 1 липня 1874 року було засновано Потсдамську астрофізичну обсеваторію. Роботи по спорудженню обсерваторії почались 1876 року, до осені 1879 року закінчене будівництво головної будівлі та її обладнання. Ще до того часу сонячні спостереження були розпочаті у Потсдамі Густавом Шперером в колишньому приміщенні сирітського притулку на вулиці Лінден.
Керівництво обсерваторією здійснювала рада директорів у складі Густав Кірхгофа, Вільгельма Ферстера і Артура Ауверса. 1882 року директором був призначений Карл Германн Фогель. Він першим зміг фотографічно визначити променеву швидкість зірок, в результаті чого відкрив явище (спектральної подвійності зір).
1899 року в обсерваторії було встановлено найбільший на той час у світі рефрактор. Його встановили під куполом на висоті 24 метри. Урочисту церемонію відкриття проводив імператор Вільгельм ІІ.
Під час роботи цього телескопу зроблено два важливих відкриття:
- 1904 року Йоганнес Франц Гартман відкрив лінії поглинання кальцію у міжзоряному середовищі спосетрігаючи за спектрально подвійною зорею ;
- відкриття емісійних кальцієвих ліній Гансом Людендорфом і , що дало підстави припускати наявність зоряної поверхневої активності.
1910 року директором Потсдамської астрофізичної обсерваторії став астрофізик Карл Шварцшильд. Відомий тим, що розробив розв'язок рівняння Ейнштейна — «метрику Шварцшильда», яка мала важливе значення для теорії чорних дір.
З 1921 по 1924 рік тривало будівництво нового сонячного телескопа. Його було споруджено за ініціативою Ервіна Фройндліха з метою підтвердження гравітаціного червоного зміщення — ефекту, який запропонований загальною теорією відносності Ейнштейна. Автором проекту цієї наукової споруди був німецький архітектор Еріх Мендельсон. Телескоп отримав назву «Вежа Ейнштейна».
Перенесення Берлінської обсерваторії у Бабельсберг
Берлінська обсерваторія будувалась на межі міста. Але до кінця 19 століття через розширення міської забудови, виявилась оточеною житловими будинками, що зробило наукові астрономічні спостереження неможливими. Тоді, Вільгель Ферстер запропонував перенести обсерваторію в місце за межами Берліна, де б були кращі умови для спостережень. 1904 року наступником Ферстера призначений Герман Струве, якому і було доручено реалізовувати ідею перенесення обсерваторії.
Новим місцем було обрано пагорб у східній частині королівського парку у Бабельсберзі, після того як 1906 року Пауль Гутник провів тут тестові спостереження. Місце для обсерваторії було виділене за розпорядженням короля безкоштовно. Витрати на спорудження нової будівлі та нового обладнання (1,5 мільйона золотих марок) були покриті за рахунок продажу землі колишньої Бердінської обсерваторії. Будівництво розпочалось у липні 1911 року. 2 серпня 1913 року переміщення з Берліна у Бабельсберг було завершене.
1915 року в обсерваторії було встановлено новий 65-сантиметровий рефрактор виробництва компанії «Карл Цейс». Після смерті Струве 1920 року, директором став П. Гутник. Під його керівництвом 1924 року завершене встановлення 122-сантиметрового телескопа, який на той час був другим найбільшим у світі. Завдяки цьому Бабельсберзька обсерваторія стала найкраще обладнаною обсерваторією Європи.
В обсерваторії працювали над розвитком фотоелектричного методу вимірювання яскравості зір, який був запропонований Гутником ще 1913 року.
1931 року до Бабельсберзької обсерваторії була проєднана Зоннеберзька обсерваторія, засновано Куно Гоффмейстером.
Після встановлення фашистського режиму у Німеччині і вигнання єврейських співробітників почався занепад астрономії у Постдамі і Бабельсберзі. З початком Другої світової війни астрономічні дослідження взагалі припинились.
Розвиток після Другої світової війни
Відновити роботу обсерваторії після війни було непросто. Вежа Ейнштейна у Потсдамі сильно постраждала під час бомбардувань, а обладнання Бабельсберзької обсерваторії, в тому числі 122-сантиметровий телескоп, було вивезене до СРСР як військова компенсація. Сьогодні цей телескоп знаходиться у Кримській астрофізичній обсерваторії.
У січні 1947 року Потсдамська астрофізична обсерваторія перейшла у підпорядкування академії наук НДР. Астрономічні спостереження були відновлені на початку 1950-х років.
1969 року чотири східно-німецькі інститути — Потсдамська астрофізична обсерваторія, Бабельсберзька обсерваторія, Зоннеберзька обсерваторія і Таутенбурзька обсерваторія Карла Шварцшильда — були об'єднані у Центральний інститут астрофізики Академії Наук НДР. Згодом були приєднані Вежа Ейнштейна і сонячна обсерваторія у Тремсдорфі.
Наукова діяльність новоствореного інституту велась у двох головних напрямках. Перший стосувався косімчних магнітних полів, явища сонячної турбулентності, магнітних та еруптивних процесів на Сонці, процесів розсіювання вибухової енергії у плазмі, змінних зір та зоряної активності. В іншому напрямку зусилля науковців спрямовувались на дослідження ранніх фаз космічної еволюції та походження крупномасштабних об'єктів Всесвіту, таких як активні ядра галактик і надскупчення галактик. Були впроваджені нові методи обробки зображень.
Заснування сучасного інституту
Після об'єднання Німеччини Центральний інститут астрофізики як частина Академії наук НДР був розформований. 1 січня 1992 року було засновано Потсдамський астрофізичний інститут, із значно скороченою кількістю персоналу. Інститут розміситили на місці колишньої Бабельсберзької обсерваторії.
Зоннеберзька обсерваторія і обверваторія Карла Шварцшильда більше не входять до структури інституту. Сонячна обсерваторія у Тремсдорфі управляється інститутом, також AIP підтримує роботу Великого рефрактора і Вежі Ейнштейна на Телеграфенберзі.
15 квітня 2011 року назва інституту змінена, для підкреслення ваги внеску у розвиток обсерваторії Наукового товариства Лейбніца до назви додано його прізвище.
Основні галузі досліджень
- Магнітогідродинаміка: магнітні поля і турбулентність у зірках, акреційних дисках і галактиках, комп'ютерна симуляція магнітних нестабільностей і конвекції.
- Фізика Сонця: спостереження за сонячними плямами і магнітними полями; Геліосейсмологія і гідродинамічне цифрове моделювання; вивчення плазмових процесів у сонічній короні методами радіоастрономії — цю діяльність організовує сонячена обверваторія радіоастрономії у Темсдорфі, обладнана чотирма антенами різної довжини хвиль від 40 до 800 мегагерц.
- Фізика зір: Цифрове симулювання конвекційних процесів у зоряній атмосфері, визначення параметрів та хімічного складу зоряної поверхні, поверхневих потоків, пилових дисків червоних гігантів.
- Зоряна еволюція і міжзоряне середовище: коричневі карлики і немасивні зорі; навколозоряні диски; походження подвійних і кратних зір.
- Галактики і квазари: Материнські галактики і околиці квазарів, розвиток квазарів та активних ядер галактик, структура і виникнення Чумацького Шляху, цифрове комп'ютерне моделювання виникнення та розвитку галактик.
- Космологія: Цифрове моделювання виникнення крупомасштабних галактичних структур.
Див. також
Джерела
Відповідна стаття в англійській Вікіпедії
 | Це незавершена стаття про обсерваторію, телескоп чи астрономічний інструмент. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Potsdamskij astrofizichnij institut Lejbnica nim Leibniz Institut fur Astrophysik Potsdam angl Leibniz Institute for Astrophysics Potsdam AIP nimeckij naukovo doslidnij institut Vin ye nastupnikom Berlinskoyi observatoriyi zasnovanoyi 1700 roku i Potsdamskoyi astrofizichnoyi observatoriyi zasnovanoyi 1874 roku Ostannya u svij chas stala pershoyu observatoriyeyu yaka zoseredzhuvala svoyu robotu na doslidzhennyah u galuzi astrofiziki Suchasnij institut zasnovano 1992 roku Potsdamskij astrofizichnij institut LejbnicaLeibniz Institut fur Astrophysik PotsdamNazva na chest Gotfrid Vilgelm Lejbnic52 24 18 pn sh 13 06 15 sh d 52 40500 pn sh 13 10417 sh d 52 40500 13 10417Krayina NimechchinaRoztashuvannya Babelsberg PotsdamKod 042 sposterezhennya Visota 60 m Vidkrito 1874Sajt aip dePotsdamskij astrofizichnij institut LejbnicaPotsdamskij astrofizichnij institut Lejbnica Nimechchina Potsdamskij astrofizichnij institut Lejbnica u Vikishovishi Institut ye chlenom Naukovogo tovaristva Lejbnica i finansuyetsya za rahunok jogo koshtiv Roztashovanij u Babelsberzi na zahid vid Berlina Do strukturi institutu takozh nalezhat sonyachna observatoriya Vezha Ejnshtejna Klyuchovimi napryamkami doslidzhen institutu ye kosmichni manitni polya magnitogidrodinamika riznogo masshtabu i pozagalaktichna astronomiya V galuzi astronomiyi ta astrofiziki institutom ohopleno shiroke kolo tem dlya vivchennya vid fiziki Soncya i zir do zoryanoyi ta galaktichnoyi evolyuciyi i kosmologiyi Institut takozh pracyuye nad rozvitkom tehnologij u galuzi spektroskopiyi ta avtomatizovanih teleskopiv spivpracyuye z Velikim binokulyarnim teleskopom u Arizoni zajmayetsya rozrobkoyu astronomichnogo obladnannya dlya velikih teleskopiv takih yak DVT i ESO IstoriyaZasnuvannya 1700 roku u Berlini za iniciativoyu Gotfrida Lejbnica pruskim kurfyurstom Fridrihom I bulo zasnovane Brandenburzke tovaristvo nim Brandenburgische Societat zgodom vidome yak Akademiya nauk Prussiyi Tovaristvu bulo nadane monopolne pravo na vidannya kalendariv Kalendar povinna bula rozrobiti observatoriya pershim direktorom yakoyi buv priznachenij Gotfrid Kirh Odnak samu observatoriya bulo skonstrujovano lishe 1711 roku 1835 roku bulo zvedene nove primishennya dlya observatoriyi u Berlini Jogo rozroblyav vidomij arhitektor Karl Fridrih Shinkel Berlinska observatoriya stala shiroko vidomoyu u sviti pislya vidkrittya tam 1846 roku Jogannom Galle planeti Neptun Inshimi vazhlivimi vidkrittyami Berlinskoyi observatoriyi buli vidkrittya anodnih promeniv zdijsnene Yevgen Goldstejnom u fizichnij laboratoriyi 1886 roku i vidkrittya zmini visoti nad rivnem morya polyusiv Zemli Karlom Fridrihom Kyustnerom 1888 roku 1874 roku bulo zasnovano Potsdamsku astrofizichnu observatoriyu na pagorbi Telegrafenberg a pislya togo yak bulo zaversheno yiyi sporudzhennya Berlinsku obsrvatoriyu bulo pereneseno do Babelsberga u 1913 roci Zasnuvannya Potsdamskoyi astrofizichnoyi observatoriyi V seredini 19 stolittya G Kirhgofom i R Bunzenom bulo zaproponovano metod spektralnogo analizu za optichnimi spektrami atomiv Ce dalo mozhlivist otrimuvati informaciyu pro fizichni parametri ta himichni vlastivosti zir Dlya vikoristannya takih mozhlivostej direktor Berlinskoyi observatoriyi Vilgelm Ferster 1871 roku vistupiv z iniciativoyu sporudzhennya sonyachnoyi observatoriyi nagoloshuyuchi na vazhlivosti ta koristi sonyachnih doslidzhen Potsdamska astrofizichna observatoriya Teper u comu primishenni rozmishenij Potsdamskij institut doslidzhen vplivu klimatu Miscem dlya novoyi observatoriyi buv obranij pagorb Telegrafenberg u pivdennij chastini Potsdamu Na comu pagorbi z 1832 po 1848 rik rozmishuvavsya retranslyator vijskovogo telegrafa sho spoluchav Berlin i Koblenc 1 lipnya 1874 roku bulo zasnovano Potsdamsku astrofizichnu obsevatoriyu Roboti po sporudzhennyu observatoriyi pochalis 1876 roku do oseni 1879 roku zakinchene budivnictvo golovnoyi budivli ta yiyi obladnannya She do togo chasu sonyachni sposterezhennya buli rozpochati u Potsdami Gustavom Shpererom v kolishnomu primishenni siritskogo pritulku na vulici Linden Kerivnictvo observatoriyeyu zdijsnyuvala rada direktoriv u skladi Gustav Kirhgofa Vilgelma Ferstera i Artura Auversa 1882 roku direktorom buv priznachenij Karl Germann Fogel Vin pershim zmig fotografichno viznachiti promenevu shvidkist zirok v rezultati chogo vidkriv yavishe spektralnoyi podvijnosti zir 1899 roku v observatoriyi bulo vstanovleno najbilshij na toj chas u sviti refraktor Jogo vstanovili pid kupolom na visoti 24 metri Urochistu ceremoniyu vidkrittya provodiv imperator Vilgelm II Pid chas roboti cogo teleskopu zrobleno dva vazhlivih vidkrittya 1904 roku Jogannes Franc Gartman vidkriv liniyi poglinannya kalciyu u mizhzoryanomu seredovishi sposetrigayuchi za spektralno podvijnoyu zoreyu vidkrittya emisijnih kalciyevih linij Gansom Lyudendorfom i sho dalo pidstavi pripuskati nayavnist zoryanoyi poverhnevoyi aktivnosti 1910 roku direktorom Potsdamskoyi astrofizichnoyi observatoriyi stav astrofizik Karl Shvarcshild Vidomij tim sho rozrobiv rozv yazok rivnyannya Ejnshtejna metriku Shvarcshilda yaka mala vazhlive znachennya dlya teoriyi chornih dir Bashta Ejnshtejna Z 1921 po 1924 rik trivalo budivnictvo novogo sonyachnogo teleskopa Jogo bulo sporudzheno za iniciativoyu Ervina Frojndliha z metoyu pidtverdzhennya gravitacinogo chervonogo zmishennya efektu yakij zaproponovanij zagalnoyu teoriyeyu vidnosnosti Ejnshtejna Avtorom proektu ciyeyi naukovoyi sporudi buv nimeckij arhitektor Erih Mendelson Teleskop otrimav nazvu Vezha Ejnshtejna Perenesennya Berlinskoyi observatoriyi u Babelsberg Berlinska observatoriya buduvalas na mezhi mista Ale do kincya 19 stolittya cherez rozshirennya miskoyi zabudovi viyavilas otochenoyu zhitlovimi budinkami sho zrobilo naukovi astronomichni sposterezhennya nemozhlivimi Todi Vilgel Ferster zaproponuvav perenesti observatoriyu v misce za mezhami Berlina de b buli krashi umovi dlya sposterezhen 1904 roku nastupnikom Ferstera priznachenij German Struve yakomu i bulo dorucheno realizovuvati ideyu perenesennya observatoriyi Novim miscem bulo obrano pagorb u shidnij chastini korolivskogo parku u Babelsberzi pislya togo yak 1906 roku Paul Gutnik proviv tut testovi sposterezhennya Misce dlya observatoriyi bulo vidilene za rozporyadzhennyam korolya bezkoshtovno Vitrati na sporudzhennya novoyi budivli ta novogo obladnannya 1 5 miljona zolotih marok buli pokriti za rahunok prodazhu zemli kolishnoyi Berdinskoyi observatoriyi Budivnictvo rozpochalos u lipni 1911 roku 2 serpnya 1913 roku peremishennya z Berlina u Babelsberg bulo zavershene 1915 roku v observatoriyi bulo vstanovleno novij 65 santimetrovij refraktor virobnictva kompaniyi Karl Cejs Pislya smerti Struve 1920 roku direktorom stav P Gutnik Pid jogo kerivnictvom 1924 roku zavershene vstanovlennya 122 santimetrovogo teleskopa yakij na toj chas buv drugim najbilshim u sviti Zavdyaki comu Babelsberzka observatoriya stala najkrashe obladnanoyu observatoriyeyu Yevropi V observatoriyi pracyuvali nad rozvitkom fotoelektrichnogo metodu vimiryuvannya yaskravosti zir yakij buv zaproponovanij Gutnikom she 1913 roku 1931 roku do Babelsberzkoyi observatoriyi bula proyednana Zonneberzka observatoriya zasnovano Kuno Goffmejsterom Pislya vstanovlennya fashistskogo rezhimu u Nimechchini i vignannya yevrejskih spivrobitnikiv pochavsya zanepad astronomiyi u Postdami i Babelsberzi Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni astronomichni doslidzhennya vzagali pripinilis Rozvitok pislya Drugoyi svitovoyi vijni 122 santimetrovij teleskop Krimskoyi observatoriyi kolishnij Babelsberzkij Vidnoviti robotu observatoriyi pislya vijni bulo neprosto Vezha Ejnshtejna u Potsdami silno postrazhdala pid chas bombarduvan a obladnannya Babelsberzkoyi observatoriyi v tomu chisli 122 santimetrovij teleskop bulo vivezene do SRSR yak vijskova kompensaciya Sogodni cej teleskop znahoditsya u Krimskij astrofizichnij observatoriyi U sichni 1947 roku Potsdamska astrofizichna observatoriya perejshla u pidporyadkuvannya akademiyi nauk NDR Astronomichni sposterezhennya buli vidnovleni na pochatku 1950 h rokiv 1969 roku chotiri shidno nimecki instituti Potsdamska astrofizichna observatoriya Babelsberzka observatoriya Zonneberzka observatoriya i Tautenburzka observatoriya Karla Shvarcshilda buli ob yednani u Centralnij institut astrofiziki Akademiyi Nauk NDR Zgodom buli priyednani Vezha Ejnshtejna i sonyachna observatoriya u Tremsdorfi Naukova diyalnist novostvorenogo institutu velas u dvoh golovnih napryamkah Pershij stosuvavsya kosimchnih magnitnih poliv yavisha sonyachnoyi turbulentnosti magnitnih ta eruptivnih procesiv na Sonci procesiv rozsiyuvannya vibuhovoyi energiyi u plazmi zminnih zir ta zoryanoyi aktivnosti V inshomu napryamku zusillya naukovciv spryamovuvalis na doslidzhennya rannih faz kosmichnoyi evolyuciyi ta pohodzhennya krupnomasshtabnih ob yektiv Vsesvitu takih yak aktivni yadra galaktik i nadskupchennya galaktik Buli vprovadzheni novi metodi obrobki zobrazhen Zasnuvannya suchasnogo institutu Pislya ob yednannya Nimechchini Centralnij institut astrofiziki yak chastina Akademiyi nauk NDR buv rozformovanij 1 sichnya 1992 roku bulo zasnovano Potsdamskij astrofizichnij institut iz znachno skorochenoyu kilkistyu personalu Institut rozmisitili na misci kolishnoyi Babelsberzkoyi observatoriyi Zonneberzka observatoriya i obvervatoriya Karla Shvarcshilda bilshe ne vhodyat do strukturi institutu Sonyachna observatoriya u Tremsdorfi upravlyayetsya institutom takozh AIP pidtrimuye robotu Velikogo refraktora i Vezhi Ejnshtejna na Telegrafenberzi 15 kvitnya 2011 roku nazva institutu zminena dlya pidkreslennya vagi vnesku u rozvitok observatoriyi Naukovogo tovaristva Lejbnica do nazvi dodano jogo prizvishe Osnovni galuzi doslidzhenMagnitogidrodinamika magnitni polya i turbulentnist u zirkah akrecijnih diskah i galaktikah komp yuterna simulyaciya magnitnih nestabilnostej i konvekciyi Fizika Soncya sposterezhennya za sonyachnimi plyamami i magnitnimi polyami Geliosejsmologiya i gidrodinamichne cifrove modelyuvannya vivchennya plazmovih procesiv u sonichnij koroni metodami radioastronomiyi cyu diyalnist organizovuye sonyachena obvervatoriya radioastronomiyi u Temsdorfi obladnana chotirma antenami riznoyi dovzhini hvil vid 40 do 800 megagerc Fizika zir Cifrove simulyuvannya konvekcijnih procesiv u zoryanij atmosferi viznachennya parametriv ta himichnogo skladu zoryanoyi poverhni poverhnevih potokiv pilovih diskiv chervonih gigantiv Zoryana evolyuciya i mizhzoryane seredovishe korichnevi karliki i nemasivni zori navkolozoryani diski pohodzhennya podvijnih i kratnih zir Galaktiki i kvazari Materinski galaktiki i okolici kvazariv rozvitok kvazariv ta aktivnih yader galaktik struktura i viniknennya Chumackogo Shlyahu cifrove komp yuterne modelyuvannya viniknennya ta rozvitku galaktik Kosmologiya Cifrove modelyuvannya viniknennya krupomasshtabnih galaktichnih struktur Div takozhSpisok ob yektiv nazvanih na chest Gotfrida Vilgelma LejbnicaDzherelaVidpovidna stattya v anglijskij Vikipediyi Ce nezavershena stattya pro observatoriyu teleskop chi astronomichnij instrument Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi