портрет Фрідріх Вільгельм Ганс ЛюдендорфFriedrich Wilhelm Hans LudendorffНародився26 травня 1873 1873 05 26 ТуновПомер26

|портрет=

Фрідріх Вільгельм Ганс Людендорф
Friedrich Wilhelm Hans Ludendorff
Народився	26 травня 1873(1873-05-26) Тунов
Помер	26 червня 1941(1941-06-26) (68 років) Потсдам
Поховання	^d
Місце проживання	Потсдам
Країна	Німеччина
Національність	німець
Діяльність	астроном, астрофізик, викладач університету
Галузь	астрономія
Заклад	Потсдамський астрофізичний інститут Лейбніца
Членство	Прусська академія наук Леопольдина Баварська академія наук
Нагороди	Галліполійська зірка

Фрідріх Вільгельм Ганс Людендорф (нім. Friedrich Wilhelm Hans Ludendorff; 26 травня 1873 — 26 червня 1941) — німецький астроном, член Берлінської академії наук.

Родився в Тунові (нині Дуново, Померанія). Молодший брат Еріха Людендорфа. У 1897 році почав працювати асистентом в гамбурзькій обсерваторії, з 1898 працював у Потсдамській обсерваторії (у 1921—1939 — директор).

Основні наукові роботи присвячені вивченню спектрально-подвійних і змінних зірок, Сонця. Спільно з Г.Ебергардом отримав кілька тисяч спектрограм спектрально-подвійних зірок і з їхньою допомогою розрахував орбіти цих зірок і визначив їхні маси. Встановив затемнювану природу унікальної системи ε Візничого і знайшов його період (27 років). Провів статистичне дослідження орбіт спектралию-подвійних зірок, знайшов кореляцію між величиною ексцентриситету і довжиною періоду. Виконав також статистичне дослідження кривих блиску цефеїд і довгоперіодичних змінних, виявив залежності між формою кривої блиску і періодом для обох типів зірок і залежність амплітуди від довжини періоду у M-зірок з емісійними лініями. У 1924 запропонував систему класифікації змінних зірок за їхніми кривим блиску; в цій системі розрізнялися десять типів змінних. Показав, що розподіл інтенсивності в безперервному спектрі сонячної корони такий же, як і в спектрі фотосфери; знайшов зв'язок між формою корони і ступенем активності Сонця.

Ряд робіт Людендорфа відноситься до історії астрономії, зокрема епохи Ренесансу. У 1930-і роки займався вивченням астрономічних знань стародавніх мая. Встановив астрономічний зміст багатьох написів мая, показав, що мая вміли пророкувати моменти затемнень і знали синодичний і сидеричний періоди обертання планет.

Тричі обирався головою Німецького астрономічного товариства.

Нагороди

Галліполійська зірка (Османська імперія)

Бібліографія

Untersuchungen über die Kopien des Gitters Gautier Nr. 47 und über Schichtverzerrungen auf photographischen Platten, Leipzig 1903
Der grosse Sternhaufen im Herkules Messier 13. Publikationen des Astrophysikalischen Observatoriums zu Potsdam. 1905, 15(6) (Nr. 50)
Der veränderliche Stern R Coronae borealis, Leipzig 1908
Untersuchungen zur Astronomie der Maya
Die Venustafel des Dresdener Codex, Berlin 1931
Die astronomische Bedeutung der Seiten 51 und 52 des Dresdener Mayakodex, Berlin 1931
Das Mondalter in den Inschriften der Maya, Berlin 1931
Über die Seiten 51 und 52 des Dresdener Kodex und über einige astronomische Inschriften der Maya, Berlin 1933
Die astronomischen Inschriften am Yaxchilan, Berlin 1931
Weitere astronomische Inschriften der Maya, Berlin 1934
Die astronomische Inschrift aus dem Tempel des Kreuzes in Palenque, Berlin 1935
Zur astronomischen Deutung der Maya-Inschriften, Berlin 1936
Zur Geschichte der Astronomie im siebzehnten Jahrhundert, Berlin 1937
Zur Deutung des Dresdener Maya-Codex, Berlin 1937
Astronomische Inschriften in Palenque, Berlin 1938
Astronomische Inschriften in Piedras Negras und Naranjo, Berlin 1940
Zur Frühgeschichte der Astronomie in Berlin, Verlag Walter de Gruyter, Berlin 1942
Die astronomischen Inschriften in Quiriguá, Berlin 1943

Література

Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Ганс Людендорф. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934