Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ідель-Урал (Волга-Урал) — Ідель-Уральська держава (Tatar: Идел-Урал өлкәсе, del-Ural ölkäse, إِديل-اٗورال ئۈلكەسىٰ,[), також відома як Волго-Уральська держава або Ідель-Урал Республіка була спробою об’єднати татар, башкир, поволзьких німців, чувашів та інших у вирі громадянської війни в Росії. Республіка була проголошена 1 березня 1918 року з'їздом мусульман внутрішньої Росії та Сибіру, але того ж місяця була розгромлена більшовиками [4]. Ідель-Урал в перекладі з татарської означає «Волга-Урал».термін, що використовується для позначення фіно-угорських і тюркських країн Поволжя: Ерзяно-Мокшанії (Мордовії), Чувашії, Марій Ел, Татарстану, Удмуртії і Башкортостану.
| Ідель-Урал | |
| Прапор | |
 | |
| Дата створення / заснування | 1 березня 1918 |
|---|---|
| Офіційна мова | татарська, башкирська, чуваська, марійська мова, ерзянська мова, мокшанська мова, російська і удмуртська мова |
| Континент | Європа |
| Столиця | Уфа і Казань |
| Форма правління | федеративна республіка, представницька демократія і республіка |
| Голова держави | Максуді Садрі |
| Керівний орган | d |
| Законодавчий орган | d |
| Замінений на | Татарська АРСР і Башкирська АРСР |
| Мова комунікації | татарська, башкирська і російська |
| Час/дата припинення існування | 28 березня 1918 |
| Офіційна релігія | іслам, християнство і сунізм |
 Ідель-Урал у Вікісховищі | |
Координати: 54°43′34″ пн. ш. 55°56′51″ сх. д. / 54.72611111113888427° пн. ш. 55.94750000002777313° сх. д.
Історія
Уперше про створення незалежної татарської держави заговорили під час Всеросійського мусульманського з'їзду в Москві, що відбувся у травні 1917 р. У серпні того ж року в Казані скликали спільний з'їзд представники різних структур: 1-го Всеросійського мусульманського з'їзду, 1-го Всеросійського мусульманського військового з'їзду, З'їзду Всеросійського мусульманського духовенства. Результатом зібрання стало обрання Міллі Меджлісу (тат. Милли Меджлис) — колегіального керівного органу для мусульман тюрко-татар Внутрішньої Росії. Власне Міллі Меджліс і проголосив курс на автономію земель Ідель-Уралу.
2-й Всеросійський мусульманський військовий з'їзд, що проходив у Казані 21 січня — 3 березня 1918 р., ухвалив резолюцію про створення у складі РРФСР штату Ідель-Урал у складі всієї Уфимської і частини Казанської, Симбірської, Самарської, Оренбурзької, Пермської та Вятської губерній. Також було ухвалено рішення про початок формування законодавчих та виконавчих органів Ідель-Уралу: «Міллі ідара» (тат. — «національного управління») у складі трьох міністерств (духовного, просвітництва і фінансів) та двох комітетів (військового та іноземних справ). На З'їзді відбувся розкол за принципом ставлення до Установчих Зборів та Рад. Ліва фракція залишила з'їзд.
Політична ситуація в Ідель-Уралі загострилась після розгону більшовиками Установчих Зборів 18 січня 1918 року. З метою запобігти проголошенню штату Ідель-Урал (що було заплановано на 1 березня 1918 р.), Казанська рада робітничих, солдатських і селянських депутатів 28 лютого запровадила в місті воєнний стан. Лідери 2-го Всеросійського мусульманського військового з'їзду та Харбі Шури (тат. — «військової ради») були заарештовані. Вже ввечері того ж дня арештантів вдалось звільнити. Представники 2-го Всеросійського мусульманського військового з'їзду перенесли свої засідання до татарської частини Казані (за річку Булак), та, 1 березня 1918 року, проголосили у складі Радянської Росії автономний штат Ідель-Урал.
Менш ніж за місяць, 28 березня 1918 року, казанські червоногвардійці захопили адміністративні приміщення штату Ідель-Урал та розформували його керівні органи.
Політична географія
Сучасний регіон Ідель-Урал — це територія шести республік Російської Федерації: Мордовії, Чувашії, Марій Ел, Татарстану, Удмуртії та Башкортостану. Найзахіднішою країною Ідель-Уралу є Ерзяно-Мокшанія (Мордовія), найсхіднішою — Башкортостан, який одночасно є і найсхіднішою країною Європи.
Загальна площа республік Ідель-Уралу складає 320 708 км². На цих територіях проживають 7 титульних націй: ерзя, мокша, чуваші, марі, татари, удмурти, башкири. За останніми оцінками (2018 рік) на цих територіях мешкає 12 189 127 осіб. Найбільшою за населенням є Республіка Башкортостан, найменшою — Марій Ел. Відстань між найзахідніщою точкою Ідель-Уралу і найсхіднішою України становить близько 500 км. Відстань між найпівденнішою точкою Ідель-Уралу та казахським кордоном становить близько 50 км.
Як зазначає український політолог Павло Подобєд, у період між 1919 та 1925 рр. Башкортостан, а відтак і весь Ідель-Урал, мали спільний кордон із Казакською АСРР (так у той час називався Казахстан). Проте, вже у 1925 році більшовицьке керівництво вилучило Оренбурзьку губернію зі складу радянського Казахстану, передавши її до РРФСР. Столицю Казахстану перенесли з Оренбурга до Кзил-Орди. Так виник Оренбурзький коридор, що розділив дві тюркські республіки. Спершу коридор, що відділяв Казахстан від Башкортостану, був заледве 30 км завширшки. Страх надмірної «дружби народів» між башкирами й казахами змусив Москву кілька разів «уточнити кордони». У результаті він розширився майже вдвічі. Сьогодні Республіки Ідель-Уралу не мають виходів до зовнішніх кордонів, а відстань між південним кордоном Башкортостану і північним Казахстану становить близько 50 км.
Ідель-Урал в політичних доктринах
В англомовній та російськомовній політологічній літературі Ідель-Урал використовується на позначення здебільшого двох політичних концепцій: держави та конфедерації. Прихильниками першої концепції є, здебільшого, татарські пантюркісти, які розглядають Ідель-Урал як цілісний історико-культурний масив тюркських народів, що охоплює землі сучасної Чуваської Республіки, Татарстану, Башкортостану і низки прилеглих районів Оренбурзької, Челябинської та Самарської областей. Прихильники другої концепції стверджують, що Ідель-Урал — це землі трьох тюркських (Чувашія, Татарстан, Башкортостан) і трьох фіно-угорських країн (Ерзяно-Мокшанія, Марій Ел, Удмуртія), збереження яких можливе лише у спільному політичному союзі — в конфедерації під назвою Ідель-Урал.
Держава Ідель-Урал
Ідея створення тюркської держави Ідель-Урал бере свій початок у 1917 р., коли татарський національний рух вийшов на політичну арену і невдовзі розділився на дві течії: тюркистів (тат. «төрекчеләр») та ґрунтовиків (тат. «туфракчылар»).
Тюркисти. Лідер — депутат Держдуми Садрі Максуді. Ця течія виступала за проєкт екстериторіальної національно-культурної автономії мусульман Внутрішньої Росії і Сибіру. Тюркисти вважали, що всі тюрко-мусульмани не проживають компактно на одній чітко окресленій території, а розкидані на величезних просторах. Тому створення територіальної автономії не зможе вирішити проблем тих тюрко-татар, хто не увійшов до її складу. Прихильники цієї течії вважали, що реалізація ідей опонентів-ґрунтовиків призведе до остаточного поділу російських мусульман на окремі нації, у той час як тюркисти прагнули організувати в Росії єдину мусульманську політичну націю. Тюркисти спиралася передусім на «ветеранів» національного руху в особі самого Максуді, а також Гаяза Ісхакі, та інших. Їх головною соціальною базою була татарська національна буржуазія. Гаяз Ісхакі та Садрі Максуді розглядали Ідель-Урал саме як державу тюрко-татар, а не як конфедерацію тюркських та фіно-угорських народів.
Ґрунтовики. Прихильники лівих партій: ліві есери, більшовики, меньшовики-інтернаціоналісти. Виступали за негайне проголошення територіальної автономії більшої частини Ідель-Уралу, де мешкала основна маса татар, башкир та інших народів Поволжя. Головна соціальна база — національна інтелігенція, солдати та селянство. Ґрунтовики провадили активну пропаганду своїх ідей через власний татаромовний друкований орган — газету «Ирек», що видавалася в Уфі. Її головний редактор, Галімджан Ібрагімов, став першим ідеологом створення територіальної автономії на землях Ідель-Уралу.
Зрештою, обидві протиборчі течії в Національному парламенті (тат. Милли Меджлис) дійшли згоди щодо будівництва обох проектів — національно-культурної та територіальної автономії.
За задумом Галімджана Шарафа та Галімджана Ібрагімова столицею республіки Ідель-Урал мала стати Уфа. Це було велике територіальне утворення, що включало в себе 7-мільйонне населення: 3,7 млн татар і башкирів, 2,7 млн росіян і близько 0,5 млн чувашів, марійців і удмуртів. Татарський історик Ільнар Гаріфуллін стверджує, що чуваші, марійці та удмурти погодились брати участь у реалізації проекту з будівництва нової республіки. Башкири, чий ентр національного руху тоді знаходився в Оренбурзі, виступили із критикою будівництва Ідель-Уралу.
Вже після краху Радянського Союзу ідея створення держави Ідель-Урал, у різних територіальних конфігураціях (Татарстан та Башкортостан, інколи ще й з Чувашією), почала набувати популярності у середовищі татарських національних організацій. Однак ідея спільної держави татар і башкир зіштовхнулась із гострим несприйняттям башкирських національних еліт, які вбачають у татарах асиміляційну загрозу. Крім того, протягом ХХ століття значно активізували свою політичну діяльність національні рухи фіно-угорських народів Поволжя, котрі вже не готові відігравати другорядні ролі у татарських політичних проектах, часто вбачаючи у них такі ж загрози, що походять і від російських імперців.
Конфедерація Ідель-Урал
Відповіддю на новітні суспільно-політичні виклики Поволжя стала поява нового політичного проекту — конфедерації шести республік під назвою Ідель-Урал. Ця ідея була сформована в еміграційному середовищі представниками національних рухів татар та ерзян, які у 2018 р., на спільній прес-конференції у Києві, заявили про утворення суспільно-політичного руху «Вільний Ідель-Урал». Спочатку «Вільний Ідель-Урал» ставив своїм завданням відновлення республіками Татарстан, Марій Ел, Удмуртія, Башкортостан, Чувашія та Ерзяно-Мокшанія (Мордовія) державного суверенітету. Однак, після прийняття Держдумою РФ закону, який зробив необов'язковим вивчення в школах національних республік їхніх державних мов, рух «Вільний Ідель-Урал» проголосив курс на створення національних демократичних держав Поволжя.
«Вільний Ідель-Урал» бачить майбутнє Ідель-Уралу як союз незалежних держав Татарстану, Марій Ел, Удмуртії, Башкортостану, Чувашії і Ерзяно-Мокшанії. Кожна республіка буде здійснювати незалежну зовнішню і внутрішню політику. Для всіх держав буде створена єдина грошова одиниця, митний простір, армія і спільна охорона зовнішніх кордонів. Для досягнення поставленої мети «Вільний Ідель-Урал» використовує лише ненасильницькі методи боротьби.
За даними низки російських ЗМІ, рух має підтримку у політичних колах Естонії, України, Литви, Туреччини та США.
Див. також
Примітки
- Почему не удалось построить Идель-Уральскую республику. Radio Free Europe / Radio Liberty (рос.). 4 серпня 2018. Процитовано 1 березня 2024.
- Идель Урал (21 березня 2018), Що таке Ідель-Урал?, процитовано 12 жовтня 2018
- Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- (укр.). Архів оригіналу за 10 лютого 2020. Процитовано 26 грудня 2019.
- . www.academickids.com. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.
- . Jamestown (амер.). Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.
- . realnoevremya.ru (рос.). Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 26 грудня 2019.
- . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 26 грудня 2019.
- . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 26 грудня 2019.
- . Милли Фирка (ru-RU) . 31 жовтня 2011. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 26 грудня 2019.
- . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.
- . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 26 грудня 2019.
- . nk.funfox.io. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.
- Лактюшин, Владимир (7 травня 2018). . Русская Народная Линия. Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.
Посилання
- Медіаспрут — Націоналізм у Татарстані: міф чи реальність [ 25 листопада 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Idel Ural Volga Ural Idel Uralska derzhava Tatar Idel Ural olkәse del Ural olkase إ ديل ا ورال ئۈلكەسى takozh vidoma yak Volgo Uralska derzhava abo Idel Ural Respublika bula sproboyu ob yednati tatar bashkir povolzkih nimciv chuvashiv ta inshih u viri gromadyanskoyi vijni v Rosiyi Respublika bula progoloshena 1 bereznya 1918 roku z yizdom musulman vnutrishnoyi Rosiyi ta Sibiru ale togo zh misyacya bula rozgromlena bilshovikami 4 Idel Ural v perekladi z tatarskoyi oznachaye Volga Ural termin sho vikoristovuyetsya dlya poznachennya fino ugorskih i tyurkskih krayin Povolzhya Erzyano Mokshaniyi Mordoviyi Chuvashiyi Marij El Tatarstanu Udmurtiyi i Bashkortostanu Idel Ural Prapor Data stvorennya zasnuvannya1 bereznya 1918 Oficijna movatatarska bashkirska chuvaska marijska mova erzyanska mova mokshanska mova rosijska i udmurtska mova KontinentYevropa StolicyaUfa i Kazan Forma pravlinnyafederativna respublika predstavnicka demokratiya i respublika Golova derzhaviMaksudi Sadri Kerivnij organd Zakonodavchij organd Zaminenij naTatarska ARSR i Bashkirska ARSR Mova komunikaciyitatarska bashkirska i rosijska Chas data pripinennya isnuvannya28 bereznya 1918 Oficijna religiyaislam hristiyanstvo i sunizm Idel Ural u Vikishovishi Koordinati 54 43 34 pn sh 55 56 51 sh d 54 72611111113888427 pn sh 55 94750000002777313 sh d 54 72611111113888427 55 94750000002777313Prapor derzhavi Idel Ural za knigoyu Gayaza Ishaki Idel Ural 1933 IstoriyaUpershe pro stvorennya nezalezhnoyi tatarskoyi derzhavi zagovorili pid chas Vserosijskogo musulmanskogo z yizdu v Moskvi sho vidbuvsya u travni 1917 r U serpni togo zh roku v Kazani sklikali spilnij z yizd predstavniki riznih struktur 1 go Vserosijskogo musulmanskogo z yizdu 1 go Vserosijskogo musulmanskogo vijskovogo z yizdu Z yizdu Vserosijskogo musulmanskogo duhovenstva Rezultatom zibrannya stalo obrannya Milli Medzhlisu tat Milli Medzhlis kolegialnogo kerivnogo organu dlya musulman tyurko tatar Vnutrishnoyi Rosiyi Vlasne Milli Medzhlis i progolosiv kurs na avtonomiyu zemel Idel Uralu 2 j Vserosijskij musulmanskij vijskovij z yizd sho prohodiv u Kazani 21 sichnya 3 bereznya 1918 r uhvaliv rezolyuciyu pro stvorennya u skladi RRFSR shtatu Idel Ural u skladi vsiyeyi Ufimskoyi i chastini Kazanskoyi Simbirskoyi Samarskoyi Orenburzkoyi Permskoyi ta Vyatskoyi gubernij Takozh bulo uhvaleno rishennya pro pochatok formuvannya zakonodavchih ta vikonavchih organiv Idel Uralu Milli idara tat nacionalnogo upravlinnya u skladi troh ministerstv duhovnogo prosvitnictva i finansiv ta dvoh komitetiv vijskovogo ta inozemnih sprav Na Z yizdi vidbuvsya rozkol za principom stavlennya do Ustanovchih Zboriv ta Rad Liva frakciya zalishila z yizd Politichna situaciya v Idel Urali zagostrilas pislya rozgonu bilshovikami Ustanovchih Zboriv 18 sichnya 1918 roku Z metoyu zapobigti progoloshennyu shtatu Idel Ural sho bulo zaplanovano na 1 bereznya 1918 r Kazanska rada robitnichih soldatskih i selyanskih deputativ 28 lyutogo zaprovadila v misti voyennij stan Lideri 2 go Vserosijskogo musulmanskogo vijskovogo z yizdu ta Harbi Shuri tat vijskovoyi radi buli zaareshtovani Vzhe vvecheri togo zh dnya areshtantiv vdalos zvilniti Predstavniki 2 go Vserosijskogo musulmanskogo vijskovogo z yizdu perenesli svoyi zasidannya do tatarskoyi chastini Kazani za richku Bulak ta 1 bereznya 1918 roku progolosili u skladi Radyanskoyi Rosiyi avtonomnij shtat Idel Ural Mensh nizh za misyac 28 bereznya 1918 roku kazanski chervonogvardijci zahopili administrativni primishennya shtatu Idel Ural ta rozformuvali jogo kerivni organi Politichna geografiyaSuchasnij region Idel Ural ce teritoriya shesti respublik Rosijskoyi Federaciyi Mordoviyi Chuvashiyi Marij El Tatarstanu Udmurtiyi ta Bashkortostanu Najzahidnishoyu krayinoyu Idel Uralu ye Erzyano Mokshaniya Mordoviya najshidnishoyu Bashkortostan yakij odnochasno ye i najshidnishoyu krayinoyu Yevropi Zagalna plosha respublik Idel Uralu skladaye 320 708 km Na cih teritoriyah prozhivayut 7 titulnih nacij erzya moksha chuvashi mari tatari udmurti bashkiri Za ostannimi ocinkami 2018 rik na cih teritoriyah meshkaye 12 189 127 osib Najbilshoyu za naselennyam ye Respublika Bashkortostan najmenshoyu Marij El Vidstan mizh najzahidnishoyu tochkoyu Idel Uralu i najshidnishoyu Ukrayini stanovit blizko 500 km Vidstan mizh najpivdennishoyu tochkoyu Idel Uralu ta kazahskim kordonom stanovit blizko 50 km Yak zaznachaye ukrayinskij politolog Pavlo Podobyed u period mizh 1919 ta 1925 rr Bashkortostan a vidtak i ves Idel Ural mali spilnij kordon iz Kazakskoyu ASRR tak u toj chas nazivavsya Kazahstan Prote vzhe u 1925 roci bilshovicke kerivnictvo viluchilo Orenburzku guberniyu zi skladu radyanskogo Kazahstanu peredavshi yiyi do RRFSR Stolicyu Kazahstanu perenesli z Orenburga do Kzil Ordi Tak vinik Orenburzkij koridor sho rozdiliv dvi tyurkski respubliki Spershu koridor sho viddilyav Kazahstan vid Bashkortostanu buv zaledve 30 km zavshirshki Strah nadmirnoyi druzhbi narodiv mizh bashkirami j kazahami zmusiv Moskvu kilka raziv utochniti kordoni U rezultati vin rozshirivsya majzhe vdvichi Sogodni Respubliki Idel Uralu ne mayut vihodiv do zovnishnih kordoniv a vidstan mizh pivdennim kordonom Bashkortostanu i pivnichnim Kazahstanu stanovit blizko 50 km Idel Ural v politichnih doktrinahV anglomovnij ta rosijskomovnij politologichnij literaturi Idel Ural vikoristovuyetsya na poznachennya zdebilshogo dvoh politichnih koncepcij derzhavi ta konfederaciyi Prihilnikami pershoyi koncepciyi ye zdebilshogo tatarski pantyurkisti yaki rozglyadayut Idel Ural yak cilisnij istoriko kulturnij masiv tyurkskih narodiv sho ohoplyuye zemli suchasnoyi Chuvaskoyi Respubliki Tatarstanu Bashkortostanu i nizki prileglih rajoniv Orenburzkoyi Chelyabinskoyi ta Samarskoyi oblastej Prihilniki drugoyi koncepciyi stverdzhuyut sho Idel Ural ce zemli troh tyurkskih Chuvashiya Tatarstan Bashkortostan i troh fino ugorskih krayin Erzyano Mokshaniya Marij El Udmurtiya zberezhennya yakih mozhlive lishe u spilnomu politichnomu soyuzi v konfederaciyi pid nazvoyu Idel Ural Derzhava Idel Ural Budinok oficeriv v Ufi de vidbuvalis zasidannya Nacionalnogo parlamentu Milli Medzhlisu Ideya stvorennya tyurkskoyi derzhavi Idel Ural bere svij pochatok u 1917 r koli tatarskij nacionalnij ruh vijshov na politichnu arenu i nevdovzi rozdilivsya na dvi techiyi tyurkistiv tat torekchelәr ta gruntovikiv tat tufrakchylar Tyurkisti Lider deputat Derzhdumi Sadri Maksudi Cya techiya vistupala za proyekt eksteritorialnoyi nacionalno kulturnoyi avtonomiyi musulman Vnutrishnoyi Rosiyi i Sibiru Tyurkisti vvazhali sho vsi tyurko musulmani ne prozhivayut kompaktno na odnij chitko okreslenij teritoriyi a rozkidani na velicheznih prostorah Tomu stvorennya teritorialnoyi avtonomiyi ne zmozhe virishiti problem tih tyurko tatar hto ne uvijshov do yiyi skladu Prihilniki ciyeyi techiyi vvazhali sho realizaciya idej oponentiv gruntovikiv prizvede do ostatochnogo podilu rosijskih musulman na okremi naciyi u toj chas yak tyurkisti pragnuli organizuvati v Rosiyi yedinu musulmansku politichnu naciyu Tyurkisti spiralasya peredusim na veteraniv nacionalnogo ruhu v osobi samogo Maksudi a takozh Gayaza Ishaki ta inshih Yih golovnoyu socialnoyu bazoyu bula tatarska nacionalna burzhuaziya Gayaz Ishaki ta Sadri Maksudi rozglyadali Idel Ural same yak derzhavu tyurko tatar a ne yak konfederaciyu tyurkskih ta fino ugorskih narodiv Gruntoviki Prihilniki livih partij livi eseri bilshoviki menshoviki internacionalisti Vistupali za negajne progoloshennya teritorialnoyi avtonomiyi bilshoyi chastini Idel Uralu de meshkala osnovna masa tatar bashkir ta inshih narodiv Povolzhya Golovna socialna baza nacionalna inteligenciya soldati ta selyanstvo Gruntoviki provadili aktivnu propagandu svoyih idej cherez vlasnij tataromovnij drukovanij organ gazetu Irek sho vidavalasya v Ufi Yiyi golovnij redaktor Galimdzhan Ibragimov stav pershim ideologom stvorennya teritorialnoyi avtonomiyi na zemlyah Idel Uralu Zreshtoyu obidvi protiborchi techiyi v Nacionalnomu parlamenti tat Milli Medzhlis dijshli zgodi shodo budivnictva oboh proektiv nacionalno kulturnoyi ta teritorialnoyi avtonomiyi Za zadumom Galimdzhana Sharafa ta Galimdzhana Ibragimova stoliceyu respubliki Idel Ural mala stati Ufa Ce bulo velike teritorialne utvorennya sho vklyuchalo v sebe 7 miljonne naselennya 3 7 mln tatar i bashkiriv 2 7 mln rosiyan i blizko 0 5 mln chuvashiv marijciv i udmurtiv Tatarskij istorik Ilnar Garifullin stverdzhuye sho chuvashi marijci ta udmurti pogodilis brati uchast u realizaciyi proektu z budivnictva novoyi respubliki Bashkiri chij entr nacionalnogo ruhu todi znahodivsya v Orenburzi vistupili iz kritikoyu budivnictva Idel Uralu Vzhe pislya krahu Radyanskogo Soyuzu ideya stvorennya derzhavi Idel Ural u riznih teritorialnih konfiguraciyah Tatarstan ta Bashkortostan inkoli she j z Chuvashiyeyu pochala nabuvati populyarnosti u seredovishi tatarskih nacionalnih organizacij Odnak ideya spilnoyi derzhavi tatar i bashkir zishtovhnulas iz gostrim nesprijnyattyam bashkirskih nacionalnih elit yaki vbachayut u tatarah asimilyacijnu zagrozu Krim togo protyagom HH stolittya znachno aktivizuvali svoyu politichnu diyalnist nacionalni ruhi fino ugorskih narodiv Povolzhya kotri vzhe ne gotovi vidigravati drugoryadni roli u tatarskih politichnih proektah chasto vbachayuchi u nih taki zh zagrozi sho pohodyat i vid rosijskih imperciv Konfederaciya Idel Ural Karta Idel Uralu Zayavleni kordoni Idel Uralu Vidpoviddyu na novitni suspilno politichni vikliki Povolzhya stala poyava novogo politichnogo proektu konfederaciyi shesti respublik pid nazvoyu Idel Ural Cya ideya bula sformovana v emigracijnomu seredovishi predstavnikami nacionalnih ruhiv tatar ta erzyan yaki u 2018 r na spilnij pres konferenciyi u Kiyevi zayavili pro utvorennya suspilno politichnogo ruhu Vilnij Idel Ural Spochatku Vilnij Idel Ural staviv svoyim zavdannyam vidnovlennya respublikami Tatarstan Marij El Udmurtiya Bashkortostan Chuvashiya ta Erzyano Mokshaniya Mordoviya derzhavnogo suverenitetu Odnak pislya prijnyattya Derzhdumoyu RF zakonu yakij zrobiv neobov yazkovim vivchennya v shkolah nacionalnih respublik yihnih derzhavnih mov ruh Vilnij Idel Ural progolosiv kurs na stvorennya nacionalnih demokratichnih derzhav Povolzhya Vilnij Idel Ural bachit majbutnye Idel Uralu yak soyuz nezalezhnih derzhav Tatarstanu Marij El Udmurtiyi Bashkortostanu Chuvashiyi i Erzyano Mokshaniyi Kozhna respublika bude zdijsnyuvati nezalezhnu zovnishnyu i vnutrishnyu politiku Dlya vsih derzhav bude stvorena yedina groshova odinicya mitnij prostir armiya i spilna ohorona zovnishnih kordoniv Dlya dosyagnennya postavlenoyi meti Vilnij Idel Ural vikoristovuye lishe nenasilnicki metodi borotbi Za danimi nizki rosijskih ZMI ruh maye pidtrimku u politichnih kolah Estoniyi Ukrayini Litvi Turechchini ta SShA Div takozhVilnij Idel Ural Volgo Uralska istoriko etnografichna oblast Chuvaska centralna rada Prometeyizm Tovaristvo spivpraci nacij Kavkazu Idel Uralu ta Ukrayini Volzka Bulgariya Turan Pantyurkizm Legion Idel Ural Orenburzkij koridor Mukdenskij kongresPrimitkiPochemu ne udalos postroit Idel Uralskuyu respubliku Radio Free Europe Radio Liberty ros 4 serpnya 2018 Procitovano 1 bereznya 2024 Idel Ural 21 bereznya 2018 Sho take Idel Ural procitovano 12 zhovtnya 2018 Chislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2018 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros ukr Arhiv originalu za 10 lyutogo 2020 Procitovano 26 grudnya 2019 www academickids com Arhiv originalu za 26 grudnya 2019 Procitovano 26 grudnya 2019 Jamestown amer Arhiv originalu za 26 grudnya 2019 Procitovano 26 grudnya 2019 realnoevremya ru ros Arhiv originalu za 30 sichnya 2022 Procitovano 26 grudnya 2019 RFE RL ros Arhiv originalu za 14 sichnya 2022 Procitovano 26 grudnya 2019 RFE RL ros Arhiv originalu za 22 lyutogo 2022 Procitovano 26 grudnya 2019 Milli Firka ru RU 31 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2020 Procitovano 26 grudnya 2019 RFE RL ros Arhiv originalu za 26 grudnya 2019 Procitovano 26 grudnya 2019 RFE RL ros Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2018 Procitovano 26 grudnya 2019 nk funfox io Arhiv originalu za 26 grudnya 2019 Procitovano 26 grudnya 2019 Laktyushin Vladimir 7 travnya 2018 Russkaya Narodnaya Liniya Arhiv originalu za 26 grudnya 2019 Procitovano 26 grudnya 2019 PosilannyaMediasprut Nacionalizm u Tatarstani mif chi realnist 25 listopada 2010 u Wayback Machine