Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Румуни в Україні проживають переважно на територіях, що межують з Румунією - на Буковині (115 тис., 76% румунів України) та Північній Мармарощині (32 тис., 21% румунів України).
Румуни — сьома за чисельністю етнічна меншина України. Згідно з даними Всеукраїнського перепису 2001 року в Україні проживало 151 тисяча румунів, що становило 0,31 % населення держави. Серед румунів 92% визнали рідною мовою румунську, 6% — українську, 1,5% російську.
Історія
Румунському заселенню Південної України сприяло те, що і ця частина України, і сусідня Молдова з XVI століття перебували під турецькою зверхністю, так що перехід румун з Молдови на малозаселене лівобережжя Дністра не зустрічав перешкод. Тоді молдовські селяни тікали цілими селищами в Україну, де соціальні умови були кращими. Кількість румун в Україні ще значно зросла, коли 1791 року територія між Дністром і Бугом перейшла у володіння Російської імперії і російський уряд надав у ній молдовським поміщикам і урядовцям великі землеволодіння (1792 — 260 тисяч десятин землі у Ананьївському й Тираспольському повітах, які здебільшого заселялися утікачами з Молдови). Деяка частина румунів оселилася і на схід від Південного Бугу.
Румунські поселенці брали участь у гайдамацьких повстаннях, їх поселювано разом з українцями у військових поселеннях Південної України. За російським переписом 1897 на території 9 українських губерній жило 185 000 румунів, у тому числі в губерніях: Херсонській — 147000, Подільській — 27 000, Катеринославській — 9 000; без заселеної суцільно румунами вузької смуги Херсонщини положеної на лівому березі Дністра (вона 1924 увійшла до складу Молдавської Автономної ССР) їх було близько 100 000. На цій самій території за переписом 1926 жило 268 (142) 000 румунів. Закріпленню румунського населення на українських Центральних і Східних Землях сприяло створення Молдавської Автономної ССР (1924 — 40), а згодом Молдавської РСР. Значне число румунів жило в українських частинах Буковини (32 000) і Басарабії (в Хотинщині — 36 000, в Аккерманщині — 82 000), які у 1918-40 входили до складу Румунії (числа на 1930, приблизні).
| Розселення румунів в Україні, 2001 рік | |||
|---|---|---|---|
| Регіон | Чисельність (тис. чол) | Частка | |
| Чернівецька | 114,6 | 12,5% | |
| Закарпатська | 32,1 | 2,6 % | |
| Інші регіони | 4,3 | ||
| Всього | 151,0 | 0,3 % | |
| Населення | Кількість | |
|---|---|---|
| міського | 32.401 | 21,5% |
| сільського | 118.588 | 78,5% |
| Всього | 150.989 | 100.0% |
За переписом населення з 1970 в УРСР жило 112100 румунів і 265900 молдован, тобто разом 378 000 Румунів (0,8 %) всього населення УРСР). Число румунів в УРСР збільшилося ще й тому, що до складу УРСР увійшли також невеликі окрайки румунської етнічної території на Буковині і в сусідній частині Молдови та румунській етнічний землі у Мармарощині на Закарпатті, який простягається на північ від Сиготу з осередками: Солотвина і Нижня та Середня Апша — Нижнє і Середнє Водяне (він постав у 13-15 століттях). 74,6 % румунів живе по селах, 25,4 % — у містах.
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність, тис | 100,9 | 112,1 | 121,8 | 134,8 | 151,0 |
| Частка, % | 0,24% | 0,24% | 0,25% | 0,26% | 0,31% |
Найбільше румунів живе у Чернівецькій області — 114,6 тис. або 12,5% всього населення. Вони заселюють частково райони Глибоцький (45,3%), Сторожинецький (36,8%), Новоселицький (6,8%), та майже повністю - Герцаївський (91,5%). Румуни також проживають у Тячівському (12,4%) та Рахівському (11,6%) районах Закарпатської області, де їх налічується 32,1 тис., або 2,6% населення області.
| Вікова структура, 2001 рік | ||
|---|---|---|
| Вік | Чисельність | |
| 0-14 | 34.430 | 22.8% |
| 15-64 | 98.060 | 65.0% |
| >65 | 18.499 | 12.2% |
Мова
| Частина інформації в цій статті застаріла. |
Румунська мова є шостою за поширеністю мовою України, що за переписом 2001 року налічувала 142 671 носіїв (0,3% населення України). Майже все румунськомовне населення (98,9%) проживає на території двох областей, Чернівецької (108 859 осіб) та Закарпатської (32 224 осіб), де вони становлять 11,9% та 2,6% населення відповідно. Румунськомовне населення абсолютно переважає у Герцаївському районі (92,2%), а також становить значну частку населення Глибоцького (40,1%), Сторожинецького (35,4%) районів Чернівецької області та Тячівського (12,4%) і Рахівського (11,5%) районів Закарпатської області.
Рідна мова румунів України за переписами
| 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
|---|---|---|---|---|
| румунська | 64,5% | 41,0% | 62,3% | 91,7% |
| українська | 8,9% | 10,3% | 9,8% | 6,2% |
| російська | 2,1% | 3,1% | 3,5% | 1,5% |
| молдовська | 24,2% | 45,5% | 24,3% | 0,5% |
За переписом 2001 року, серед румун України вказали на вільне володіння мовами:
- румунською - 94,5%
- російською - 45,5%
- українською - 43,9%
Вільне володіння мовами серед румунів УРСР за даними перепису 1989 р.:
- румунською та молдовською - 90,9%
- російською - 53,7%
- українською - 16,9%
Райони та міста компактного проживання румунів за результатами перепису 2001 року.
| Місто/Район | Область | Рідна мова румунська | Румуни за національністю | Румунськомовні / румуни |
|---|---|---|---|---|
| Герцаївський район | Чернівецька | 92,2% | 91,5% | 101% |
| Глибоцький район | Чернівецька | 40,1% | 45,3% | 89% |
| Сторожинецький район | Чернівецька | 35,4% | 36,8% | 96% |
| Тячівський район | Закарпатська | 12,4% | 12,4% | 100% |
| Рахівський район | Закарпатська | 11,5% | 11,6% | 99% |
| Новоселицький район | Чернівецька | 9,3% | 6,8% | 138% |
| м. Чернівці | Чернівецька | 3,3% | 4,5% | 73% |
Населені пункти, у яких під час перепису 2001 р. румунську мову назвали рідною більшість населення.
Культура
Румуни в Україні користуються, майже винятково в Чернівецькій області, своєрідною культурною автономією. У Чернівцях виходять румунською мовою 12 обласних газет серед них найтиражніша — «Зориле Буковиней» та 3 районні двомовні українсько-румунські газети. Окреме видавництво випускає видання румунською мовою. Існують початкові й середні школи з румунською викладовою мовою; в Чернівецькому Університеті є кафедра романської філології. Діють самодіяльні гуртки румунської пісні, танку тощо. Ряд членів Спілки Письменників України пише румунською мовою.
Релігія
У 106 православних церквах та монастирях богослужіння відбувається румунською мовою.
Прізвища
Мендрул, Негрескул, Негруца, Барбанягре, Боцюл, Щеул(-ов), Флорескул, Мереняну, Мустяце, Лягул.
Див. також
Джерела та література
- П. Овчаренко. Румуни в Україні // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 360. — .
Література
- Iorga N. Ucraina moldovenească. Яси 1913;
- Iorga N. Românii de peste Nistru. Яси 1918;
- Draghiccsco D. et Murgoci. Les Roumains d'Ukraine. Париж 1919;
- Хоменко А. Національний склад людности УСРР. X. 1931;
- Наулко В. Географіічне розміщення народів в УРСР. К. 1966.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 26 квітня 2013.
- Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 31 серпня 2013.
- Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють
- . Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 31 серпня 2013.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 20 березня 2013.
- до 2004 — Діброва
- За адмінподілом на момент перепису
- Етнічні громади у Чернівецькій області
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rumuni v Ukrayini prozhivayut perevazhno na teritoriyah sho mezhuyut z Rumuniyeyu na Bukovini 115 tis 76 rumuniv Ukrayini ta Pivnichnij Marmaroshini 32 tis 21 rumuniv Ukrayini Chastka naselennya sho nazvalo ridnoyu movoyu rumunsku ta moldovsku 2001 r Rumuni soma za chiselnistyu etnichna menshina Ukrayini Zgidno z danimi Vseukrayinskogo perepisu 2001 roku v Ukrayini prozhivalo 151 tisyacha rumuniv sho stanovilo 0 31 naselennya derzhavi Sered rumuniv 92 viznali ridnoyu movoyu rumunsku 6 ukrayinsku 1 5 rosijsku IstoriyaRumun z Podillya 1870 ti rr Ilyustraciya do knigi Zemlya i lyudi Zagalna geografiya t 5 Zhana Zhaka Elize Reklyu 1880 Rumunskomu zaselennyu Pivdennoyi Ukrayini spriyalo te sho i cya chastina Ukrayini i susidnya Moldova z XVI stolittya perebuvali pid tureckoyu zverhnistyu tak sho perehid rumun z Moldovi na malozaselene livoberezhzhya Dnistra ne zustrichav pereshkod Todi moldovski selyani tikali cilimi selishami v Ukrayinu de socialni umovi buli krashimi Kilkist rumun v Ukrayini she znachno zrosla koli 1791 roku teritoriya mizh Dnistrom i Bugom perejshla u volodinnya Rosijskoyi imperiyi i rosijskij uryad nadav u nij moldovskim pomishikam i uryadovcyam veliki zemlevolodinnya 1792 260 tisyach desyatin zemli u Ananyivskomu j Tiraspolskomu povitah yaki zdebilshogo zaselyalisya utikachami z Moldovi Deyaka chastina rumuniv oselilasya i na shid vid Pivdennogo Bugu Rumunski poselenci brali uchast u gajdamackih povstannyah yih poselyuvano razom z ukrayincyami u vijskovih poselennyah Pivdennoyi Ukrayini Za rosijskim perepisom 1897 na teritoriyi 9 ukrayinskih gubernij zhilo 185 000 rumuniv u tomu chisli v guberniyah Hersonskij 147000 Podilskij 27 000 Katerinoslavskij 9 000 bez zaselenoyi sucilno rumunami vuzkoyi smugi Hersonshini polozhenoyi na livomu berezi Dnistra vona 1924 uvijshla do skladu Moldavskoyi Avtonomnoyi SSR yih bulo blizko 100 000 Na cij samij teritoriyi za perepisom 1926 zhilo 268 142 000 rumuniv Zakriplennyu rumunskogo naselennya na ukrayinskih Centralnih i Shidnih Zemlyah spriyalo stvorennya Moldavskoyi Avtonomnoyi SSR 1924 40 a zgodom Moldavskoyi RSR Znachne chislo rumuniv zhilo v ukrayinskih chastinah Bukovini 32 000 i Basarabiyi v Hotinshini 36 000 v Akkermanshini 82 000 yaki u 1918 40 vhodili do skladu Rumuniyi chisla na 1930 priblizni Rozselennya rumuniv v Ukrayini 2001rik Region Chiselnist tis chol Chastka Chernivecka 114 6 12 5 Zakarpatska 32 1 2 6 Inshi regioni 4 3 Vsogo 151 0 0 3 Naselennya Kilkist miskogo 32 401 21 5 silskogo 118 588 78 5 Vsogo 150 989 100 0 Za perepisom naselennya z 1970 v URSR zhilo 112100 rumuniv i 265900 moldovan tobto razom 378 000 Rumuniv 0 8 vsogo naselennya URSR Chislo rumuniv v URSR zbilshilosya she j tomu sho do skladu URSR uvijshli takozh neveliki okrajki rumunskoyi etnichnoyi teritoriyi na Bukovini i v susidnij chastini Moldovi ta rumunskij etnichnij zemli u Marmaroshini na Zakarpatti yakij prostyagayetsya na pivnich vid Sigotu z oseredkami Solotvina i Nizhnya ta Serednya Apsha Nizhnye i Serednye Vodyane vin postav u 13 15 stolittyah 74 6 rumuniv zhive po selah 25 4 u mistah 1959 1970 1979 1989 2001 Chiselnist tis 100 9 112 1 121 8 134 8 151 0 Chastka 0 24 0 24 0 25 0 26 0 31 Najbilshe rumuniv zhive u Cherniveckij oblasti 114 6 tis abo 12 5 vsogo naselennya Voni zaselyuyut chastkovo rajoni Glibockij 45 3 Storozhineckij 36 8 Novoselickij 6 8 ta majzhe povnistyu Gercayivskij 91 5 Rumuni takozh prozhivayut u Tyachivskomu 12 4 ta Rahivskomu 11 6 rajonah Zakarpatskoyi oblasti de yih nalichuyetsya 32 1 tis abo 2 6 naselennya oblasti Vikova struktura 2001 rik Vik Chiselnist 0 14 34 430 22 8 15 64 98 060 65 0 gt 65 18 499 12 2 MovaChastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Najposhirenisha ridna mova u mistah i silradah Cherniveckoyi oblasti za perepisom 2001 r Chastka naselennya sho nazvalo ridnoyu rumunsku ta moldovsku movi u miskih selishnih ta silskih radah Cherniveckoyi obl za perepisom 2001 r Najposhirenisha ridna mova u mistah i silradah Zakarpatskoyi oblasti za perepisom 2001 r Chastka naselennya sho nazvalo ridnoyu rumunsku movu u miskih selishnih ta silskih radah Zakarpatskoyi obl za perepisom 2001 r Dokladnishe Rumunska mova v Ukrayini Rumunska mova ye shostoyu za poshirenistyu movoyu Ukrayini sho za perepisom 2001 roku nalichuvala 142 671 nosiyiv 0 3 naselennya Ukrayini Majzhe vse rumunskomovne naselennya 98 9 prozhivaye na teritoriyi dvoh oblastej Cherniveckoyi 108 859 osib ta Zakarpatskoyi 32 224 osib de voni stanovlyat 11 9 ta 2 6 naselennya vidpovidno Rumunskomovne naselennya absolyutno perevazhaye u Gercayivskomu rajoni 92 2 a takozh stanovit znachnu chastku naselennya Glibockogo 40 1 Storozhineckogo 35 4 rajoniv Cherniveckoyi oblasti ta Tyachivskogo 12 4 i Rahivskogo 11 5 rajoniv Zakarpatskoyi oblasti Ridna mova rumuniv Ukrayini za perepisami 1970 1979 1989 2001 rumunska 64 5 41 0 62 3 91 7 ukrayinska 8 9 10 3 9 8 6 2 rosijska 2 1 3 1 3 5 1 5 moldovska 24 2 45 5 24 3 0 5 Za perepisom 2001 roku sered rumun Ukrayini vkazali na vilne volodinnya movami rumunskoyu 94 5 rosijskoyu 45 5 ukrayinskoyu 43 9 Vilne volodinnya movami sered rumuniv URSR za danimi perepisu 1989 r rumunskoyu ta moldovskoyu 90 9 rosijskoyu 53 7 ukrayinskoyu 16 9 Rajoni ta mista kompaktnogo prozhivannya rumuniv za rezultatami perepisu 2001 roku Misto Rajon Oblast Ridna mova rumunska Rumuni za nacionalnistyu Rumunskomovni rumuni Gercayivskij rajon Chernivecka 92 2 91 5 101 Glibockij rajon Chernivecka 40 1 45 3 89 Storozhineckij rajon Chernivecka 35 4 36 8 96 Tyachivskij rajon Zakarpatska 12 4 12 4 100 Rahivskij rajon Zakarpatska 11 5 11 6 99 Novoselickij rajon Chernivecka 9 3 6 8 138 m Chernivci Chernivecka 3 3 4 5 73 Naseleni punkti u yakih pid chas perepisu 2001 r rumunsku movu nazvali ridnoyu bilshist naselennya Naselenij punkt Rajon Oblast rumunskomovnih s Peshera Tyachivskij rajon Zakarpatska 100 0 s Pidvalne Gercayivskij rajon Chernivecka 99 3 s Topchino Tyachivskij rajon Zakarpatska 99 1 s Petrashivka Gercayivskij rajon Chernivecka 98 9 s Velika Buda Gercayivskij rajon Chernivecka 98 7 s Mala Buda Gercayivskij rajon Chernivecka 98 6 s Serednye Vodyane Rahivskij rajon Zakarpatska 98 6 s Glibokij Potik Tyachivskij rajon Zakarpatska 98 4 s Ternavka Gercayivskij rajon Chernivecka 98 4 s Dobrik Rahivskij rajon Zakarpatska 98 3 s Hryacka Gercayivskij rajon Chernivecka 98 3 s Bajraki Gercayivskij rajon Chernivecka 98 1 s Krup yanske Gercayivskij rajon Chernivecka 98 1 s Stanivci Glibockij rajon Chernivecka 98 1 s Velikosillya Gercayivskij rajon Chernivecka 98 0 s Glibochok Storozhineckij rajon Chernivecka 97 8 s Nizhnya Apsha Tyachivskij rajon Zakarpatska 97 6 s Voloka Glibockij rajon Chernivecka 97 5 s Dyakivci Gercayivskij rajon Chernivecka 97 5 s Yizhivci Storozhineckij rajon Chernivecka 97 3 s Bila Cerkva Rahivskij rajon Zakarpatska 97 0 s Podishor Tyachivskij rajon Zakarpatska 97 0 s Kupka Glibockij rajon Chernivecka 96 9 s Polyana Glibockij rajon Chernivecka 96 6 s Molnicya Gercayivskij rajon Chernivecka 96 5 s Godinivka Gercayivskij rajon Chernivecka 96 4 s Grushivka Glibockij rajon Chernivecka 96 4 s Bagrinivka Glibockij rajon Chernivecka 96 3 s Bukivka Gercayivskij rajon Chernivecka 96 1 s Jordaneshti Glibockij rajon Chernivecka 95 8 s Budenec Storozhineckij rajon Chernivecka 95 7 s Nizhni Petrivci Storozhineckij rajon Chernivecka 95 7 s Nizhni Sinivci Glibockij rajon Chernivecka 95 5 s Gorbova Gercayivskij rajon Chernivecka 95 3 s Kulikivka Gercayivskij rajon Chernivecka 95 2 s Verhni Petrivci Storozhineckij rajon Chernivecka 94 7 s Oprisheni Glibockij rajon Chernivecka 94 3 s Lukovicya Gercayivskij rajon Chernivecka 94 6 s Verhni Sinivci Glibockij rajon Chernivecka 94 2 s Ropcha Storozhineckij rajon Chernivecka 94 0 s Mogilivka Gercayivskij rajon Chernivecka 93 3 s Ostricya Gercayivskij rajon Chernivecka 93 2 smt Krasnoyilsk Storozhineckij rajon Chernivecka 92 3 s Prosika Glibockij rajon Chernivecka 92 2 s Bancheni Gercayivskij rajon Chernivecka 92 1 s Dimka Glibockij rajon Chernivecka 91 8 s Lunka Gercayivskij rajon Chernivecka 91 8 s Karapchiv Glibockij rajon Chernivecka 91 0 s Sucheveni Glibockij rajon Chernivecka 87 6 s Radgospivka Gercayivskij rajon Chernivecka 82 1 s Chudej Storozhineckij rajon Chernivecka 82 1 s Terebleche Glibockij rajon Chernivecka 80 7 s Playuc Rahivskij rajon Zakarpatska 78 2 s Cheresh Storozhineckij rajon Chernivecka 71 3 s Arshicya Storozhineckij rajon Chernivecka 69 5 m Gerca Gercayivskij rajon Chernivecka 68 1 s Curen Gercayivskij rajon Chernivecka 66 6 s Boyani Novoselickij rajon Chernivecka 63 5 s Ostricya Novoselickij rajon Chernivecka 60 1 smt Solotvino Tyachivskij rajon Zakarpatska 56 5 s Prosokiryani Glibockij rajon Chernivecka 56 1KulturaRumunskij Nacionalnij dim u Chernivcyah Rumuni v Ukrayini koristuyutsya majzhe vinyatkovo v Cherniveckij oblasti svoyeridnoyu kulturnoyu avtonomiyeyu U Chernivcyah vihodyat rumunskoyu movoyu 12 oblasnih gazet sered nih najtirazhnisha Zorile Bukovinej ta 3 rajonni dvomovni ukrayinsko rumunski gazeti Okreme vidavnictvo vipuskaye vidannya rumunskoyu movoyu Isnuyut pochatkovi j seredni shkoli z rumunskoyu vikladovoyu movoyu v Cherniveckomu Universiteti ye kafedra romanskoyi filologiyi Diyut samodiyalni gurtki rumunskoyi pisni tanku tosho Ryad chleniv Spilki Pismennikiv Ukrayini pishe rumunskoyu movoyu ReligiyaU 106 pravoslavnih cerkvah ta monastiryah bogosluzhinnya vidbuvayetsya rumunskoyu movoyu PrizvishaMendrul Negreskul Negruca Barbanyagre Bocyul Sheul ov Floreskul Merenyanu Mustyace Lyagul Div takozhRumuni u Cherniveckij oblasti Volohi zakarpatski bili cigani Rumunizaciya Rumunska mova v Ukrayini Ukrayinci v RumuniyiDzherela ta literaturaP Ovcharenko Rumuni v Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 360 ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura Iorga N Ucraina moldovenească Yasi 1913 Iorga N Romanii de peste Nistru Yasi 1918 Draghiccsco D et Murgoci Les Roumains d Ukraine Parizh 1919 Homenko A Nacionalnij sklad lyudnosti USRR X 1931 Naulko V Geografiichne rozmishennya narodiv v URSR K 1966 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 3 grudnya 2013 Procitovano 26 kvitnya 2013 Itogi Vsesoyuznoj perepisi naseleniya 1970 goda Tom IV M Statistika 1973 Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 Rozpodil naselennya za nacionalnistyu ta ridnoyu movoyu Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 31 serpnya 2013 Perepis 2001 roku Rozpodil naselennya okremih nacionalnostej za inshimi movami krim ridnoyi yakimi volodiyut Arhiv originalu za 9 travnya 2022 Procitovano 31 serpnya 2013 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 20 bereznya 2013 do 2004 Dibrova Za adminpodilom na moment perepisu Etnichni gromadi u Cherniveckij oblasti