Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Саламандра вогняна | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Salamandra salamandra (Shaw, 1802) | ||||||||||||||||||||||
 Ареал | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Салама́ндра вогня́на́, або плями́ста (Salamandra salamandra) — тварина класу земноводних роду Саламандра (Salamandra). Назва «плямиста саламандра» відноситься також і до іншого виду, Ambystoma maculatum, як і родова назва посилається на велику групу саламандр — хвостатих земноводних із струнким тілом. Інші назви: дощівка, сисмолоко, вогняна ящірка, ящур, сисак, качур.
Поширення
Саламандра плямиста живе в лісах і пагорбистій місцевості більшої частини Східної, Південної та Центральної Європи, а також у північній частині Близького Сходу.
Західна межа ареалу захоплює територію Португалії, схід і північ Іспанії, а також Францію. Північна межа ареалу доходить до півночі Німеччини та південній частині Польщі. Східна межа досягає території українських Карпат, Румунії та Болгарії. Дані про популяцію цього виду на сході Туреччини потребують підтвердження.
Також ареал включає в себе території Греції, Угорщини, Італії, Албанії, Андорри, Австрії, Швейцарії, Бельгії, Боснії і Герцеговини, Хорватії, Чехії, Люксембургу, Македонії, Сербії, Чорногорії. Вид не зустрічається на Британських островах.
На території України вид зустрічається в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Львівській областях, де живе у букових і смерекових лісах Карпат, піднімається до верхньої межі лісу, населяє криволісся і полонини, зустрічається на узліссях і зрубах. Надає перевагу біотопам з товстим шаром лісової підстилки та моху.
Чисельність
Вивчення чисельності саламандр у різні сезони активності у Закарпатті показує наявність 3-5 особин на 100 метрів маршруту. У залісених долинах гірських річок Карпат чисельність дорослих та цьоголітків вища і може досягати 45-50 особин на квадратний кілометр. У Карпатському біосферному заповіднику найвища щільність цих тварин в Угольско-Широколужанському масиві, де вона становить 12-80 особин на гектар. Серед цих тварин 60 % представлено дорослими особинами, близько 30 % напівдорослими і 10 % молодими.
Матеріали абсолютних обліків личинок саламандр у декількох ділянках Чернівецької та Івано-Франківської областей у 2003—2005 роках свідчать про невисоку чисельність тварин у цьому регіоні. Так в околицях селища Долішній Шепіт (Вижницький район Чернівецької області) середня чисельність личинок становить 8.2 особин на квадратний метр площі водойми. В Горганському заповіднику і Івано-Франківській області ці ж цифри становили 4.9 і 6.3 особин на квадратний метр.
В інших ділянках ареалу (Швейцарські Альпи) щільність тварин в одній з популяцій істотно вища (1116 ос./га) і 51 % тварин тут представлено самцями, 40,5 % самицями і 5 % молодими. Розміри індивідуальних ділянок у самців становлять 30 квадратних метрів, у самиць — 25. Разом з цим чисельність популяцій саламандр тут скорочується за рахунок зменшення виживання дорослих тварин. При цьому розрахунки свідчать, що чисельність цих амфібій може залежати від двох показників: виживання дорослих тварин та поповнення популяції особинами нових генерацій.
Опис
Найбільші хвостаті земноводні України, загальна довжина дорослих тварин досягає 150 — 250 мм. У земноводних цього виду масивні голова і тулуб, круглий у поперечному розтині хвіст. Очі великі, позаду них розміщені опукло-довгасті отруйні залози — . На передніх кінцівках по 4, на задніх по 5 пальців, плавальні перетинки не розвинуті. Тіло сегментовано 10-12 вдавлюваннями, так званими костальнийми (реберними) борознами, які переходять на передню частину хвоста. Піднебінні зуби мають вигляд двох S — подібних рядів. Забарвлення тіла чорне (маскувальне та застережливе) з яскраво-жовтими плямами неправильної форми (деякі особини можуть їх не мати), малюнок мінливий. Статевий диморфізм виявляється у більш опуклій формі клоаки самців (виразніше виявляється у шлюбний період). Самиці дещо більші й відрізняються деякими пропорціями тіла. Личинки, окрім розмірів, відрізняються від дорослих тварин зовнішніми зябрами, наявністю на спинному боці й хвості шкіряної складки та темно-сірим забарвленням з невиразно розвиненими плямами (є також дрібні золотисті цяточки, що надають тілу золотистого відтінку).
Отрута шкірних залоз плямистої саламандри діє на нервову систему і є доволі токсичною для ссавців, її середня смертельна доза становить 1.2 мг на 1 кг маси жертви. Не виключено, що захисна функція шкірних виділень також пов'язана з їхньою антигрибковою та антибактеріальною дією.
Дані про мінливість забарвлення та візерунку плямистої саламандри в Україні обмежені, хоча виділення багатьох підвидів у Західній Європі пов'язано саме з цими ознаками. Мінливість зовнішньоморфологічних (розмірних) ознак українських саламандр вивчена лише частково. Так, відомо, що самці прикарпатської вибірки відрізнялися більш вузькою головою й паротидами, а також дещо коротшим хвостом порівняно з тваринами із Закарпаття. Не виключено, що ці відміни пов'язані з міжпопуляційною мінливістю.
Поведінка
Саламандри характеризуються виразною прив'язаністю до одних і тих самих ділянок. Так близько 20 % особин у Карпатському біосферному заповіднику були знайдені через рік у радіусі 20-25 м від точки мічення, а ще через 4 роки тут відзначені 10-15 % від кількості мічених тварин. Початок активності навесні значною мірою визначається погодними умовами, однак у Карпатах ці земноводні пробуджуються після зимової сплячки досить рано — у березні-квітні. Відзначені випадки появи та пересування саламандр в лютому (як правило у теплу зиму) прямо по ділянках снігу. На зимівлю йдуть у вересні-листопаді. Зимують групами в підземних сховищах, у порожнинах під коренями дерев, під камінням, у норах, льохах і підвалах. Дорослі тварини звичайно ведуть присмерково-нічний спосіб життя, однак при підвищенні вологості повітря в похмурні чи дощові дні до 90 % і більше можуть бути активними і вдень. Останнє характерне і для самиць в період розмноження. Денними прихистками саламандри зазвичай слугують трухляві пні, волога листова підстилка, порожнини під каменями хоча також були відзначені випадки, коли вони самостійно рили нори у м'якому ґрунті. Природні вороги саламандри — змії (звичайний та водяний вуж), птахи (водомороз, пронурок), ссавці (кабан). Личинками саламандр можуть харчуватися багато видів водяних хребетних — риби, тритони, жаби, а також личинки водяних жуків.
Розмноження
Сезон розмноження розтягнутий майже на весь період літньої активності, але найчастіше парування припадає на червень-липень. Паруванню передує складна та оригінальна шлюбна церемонія. Запліднення може відбуватися як в воді так і на суші. Самець відкладає на ґрунт сперматофор, після чого самиця захоплює його клоакою. Сперматозоїди у сперматеці самиці можуть зберігати здатність до запліднення протягом трьох років. Відомі випадки парування, коли самиці мали вже розвинених зародків у яйцеводах. Яйця розвиваються у тілі самки близько 5-10 місяців. Вагітність та народження личинок може відбуватися не тільки протягом двох сезонів (відхід вагітних самиць на зимівлю в листопаді і народження личинок по закінченні зимівлі — приблизно у квітні), але й протягом одного року. У всякому випадку, існують відмінності в циклах розмноження самиць, що населяють регіони, розташовані на різних висотах. Так, на високогір'ї Карпат самиці народжують один раз на два роки, на передгір'ях та низькогір'ї — щороку. Однією з цікавих особливостей біології є здатність розмножуватися в умовах печер. Так, в Угольському лісництві Карпатського заповідника у печерах з постійною температурою близько 9 °C саламандри активні цілорічно, а їхні личинки відзначені у штольнях заказника «Кузій» у постійних водоймах. Через 5-10 місяців після запліднення самиця протягом 7-10 днів народжує у воду сформованих личинок або відкладає яйця з розвинутими личинками. Існують відмінності у розмірах новонароджених личинок: на високогір'ї їхня довжина становить близько 45 мм, на низькогір'ї — близько 30 мм. Одна самка народжує від 2 до 70 личинок (найчастіше 25-30). Личинкам цього виду характерне явище канібалізму, який виявляється не тільки на стадії активного живлення, але й при їх перебуванні у яйцеводах (тут вони можуть живитися не лише незаплідненими яйцями, але й іншими личинками). Розвиток личинок у природі звичайно триває 3-3,5 місяців, хоча за лабораторних умов при температурі близько 20 °C ці строки скорочуються приблизно до одного місяця. У деяких випадках личинки не завершують метаморфоз перед зимівлею, але в цей період вони ведуть активний спосіб життя, про що свідчить вміст їхніх шлунків. Такий самий феномен відомий також для популяцій саламандр у Центральній Іспанії, де розвиток личинок розтягується на період до двох років. Личинок саламандри плямистої можна зустріти в невеликих чистих затінених струмках, де тримаються ділянок із слабкою течією. Хімічний аналіз води нерестових водойм показав, що вони характеризуються рН 6,1-9,4, твердістю (мекв./л) 0,4-2,4, лужністю (мекв.) 0,2-1,9. Метаморфоз триває до кінця серпня — початку вересня. Статевозрілими саламандри стають на 3-4-му році життя при загальній довжині тіла близько 120 мм (самці) та 140 мм (самиці)
Харчування
До складу живлення дорослих саламандр входять різні види безхребетних (гусінь метеликів, , дощові черви, рідше — павуки, жуки тощо) та хребетних (личинки інших видів земноводних). Порівняння раціонів наземних саламандр, тритонів та безхвостих амфібій свідчить про те, що за складом живлення саламандри стоять ближче до безхвостих амфібій, ніж до тритонів. У живленні личинок чимало видів : бокоплави, личинки обиденок та двокрилих.
Генетика
Описів хромосомного набору саламандр з України немає, однак, судячи з результатів їх вивчення у Західній Європі, каріотип цих амфібій найвірогідніше також характеризується набором з 24 двуплечих хромосом (2n = 24, NF = 48). Рівні гетерозиготності саламандр Карпат та цих амфібій з дещо західніших популяцій Європи істотно відрізняються: Hexp = 0,01 і 0,0026 відповідно. Представники різних підвидів у Західній Європі (S. s. salamandra і S. s. terrestris) в природних умовах часто схрещуються між собою. В Німеччині наявна 140-кілометрова зона, у якій відбувається їх гібридизація. Порівняння генотипів плямистої та альпійської саламандри Лантца (S. lantzai) показує, що генетична відстань (DNei) між ними становить 0,87. Саламандри Іберійського півострова, яким притаманне живонародження або яйцеживонародження, не відрізняються між собою за генами, що містяться в мітохондріях. Плямиста саламандра характеризується одним з найвищих у тварин цієї групи рівнів вмісту ДНК в ядрі — 68,5 пг, однак внутрішньовидова мінливість цього показника незначна, хоча порівняння розміру генома саламандр підвидів S. s. salamandra і S. s. terrestris дає відміну 8 %.
Галерея
-
![image]()
Розташування паротид -
![image]()
Смугастий варіант забарвлення -
![image]()
Червоно-помаранчева форма -
![image]()
Личинка -
![image]()
Типове оселище -
![image]()
-
![image]()
Саламандра вогняна або звичайна гріється на сонечку навесні - Саламандра біля водоспаду Чемернарський Гук
-
![image]()
Вогняна саламандра на вулицях м. Яремче, Івано-Франківська обл.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Писанець Є. Земноводні України (посібник для визначення амфібій України та суміжних країн). — Київ : Вид-во Раєвського, 2007. — 197 с.
Джерела
- Sergius Kuzmin, Theodore Papenfuss, Max Sparreboom, Ismail H. Ugurtas, Steven Anderson, Trevor Beebee, Mathieu Denoël, Franco Andreone, Brandon Anthony, Benedikt Schmidt, Agnieszka Ogrodowczyk, Maria Ogielska, Jaime Bosch, David Tarkhnishvili, Vladimir Ishchenko (2009). Salamandra salamandra: інформація на сайті МСОП (версія 2009) (англ.) 14 грудня 2008
- Фауністичне розмаїття Львівщини / К. Татаринов // Праці Наукового товариства ім. Шевченка. — Л., 2001. — Т. VII: Екологічний збірник. Екологічні проблеми природокористування та біорозмаїття Львівщини. — С. 159—169.
- Фауна амфибий Украины: вопросы разнообразия и таксономии. Сообщение 1. Хвостатые амфибии (Caudata) / Е. М. Писанец // Збірник праць Зоологічного музею. — 2005. — Вип. 37. — С. 85-99.(рос.)
Посилання
- Саламандра плямиста в Червоній книзі України. — Переглянуто 1 лютого 2015.
- Саламандра в Карпатах
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Salamandra vognyana Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Zemnovodni Amphibia Ryad Hvostati zemnovodni Caudata Pidryad Salamandroidea Rodina Salamandrovi Salamandridae Pidrodina Salamandrovi Salamandrinae Rid Salamandra Salamandra Vid Salamandra vognyana Binomialna nazva Salamandra salamandra Shaw 1802 Areal Posilannya Vikishovishe Salamandra salamandra Vikividi Salamandra salamandra EOL 333311 ITIS 668396 MSOP 59467 NCBI 57571 Salama ndra vognya na abo plyami sta Salamandra salamandra tvarina klasu zemnovodnih rodu Salamandra Salamandra Nazva plyamista salamandra vidnositsya takozh i do inshogo vidu Ambystoma maculatum yak i rodova nazva posilayetsya na veliku grupu salamandr hvostatih zemnovodnih iz strunkim tilom Inshi nazvi doshivka sismoloko vognyana yashirka yashur sisak kachur Salamandra vognyana v misti Borislav LvivshinaPoshirennyaSalamandra plyamista zhive v lisah i pagorbistij miscevosti bilshoyi chastini Shidnoyi Pivdennoyi ta Centralnoyi Yevropi a takozh u pivnichnij chastini Blizkogo Shodu Zahidna mezha arealu zahoplyuye teritoriyu Portugaliyi shid i pivnich Ispaniyi a takozh Franciyu Pivnichna mezha arealu dohodit do pivnochi Nimechchini ta pivdennij chastini Polshi Shidna mezha dosyagaye teritoriyi ukrayinskih Karpat Rumuniyi ta Bolgariyi Dani pro populyaciyu cogo vidu na shodi Turechchini potrebuyut pidtverdzhennya Takozh areal vklyuchaye v sebe teritoriyi Greciyi Ugorshini Italiyi Albaniyi Andorri Avstriyi Shvejcariyi Belgiyi Bosniyi i Gercegovini Horvatiyi Chehiyi Lyuksemburgu Makedoniyi Serbiyi Chornogoriyi Vid ne zustrichayetsya na Britanskih ostrovah Na teritoriyi Ukrayini vid zustrichayetsya v Zakarpatskij Ivano Frankivskij Cherniveckij ta Lvivskij oblastyah de zhive u bukovih i smerekovih lisah Karpat pidnimayetsya do verhnoyi mezhi lisu naselyaye krivolissya i polonini zustrichayetsya na uzlissyah i zrubah Nadaye perevagu biotopam z tovstim sharom lisovoyi pidstilki ta mohu Malenka salamandra na okolici sela Mala Ugolka Salamandra v s Mala Ugolka Vognyana salamandra u vsij krasiChiselnistVivchennya chiselnosti salamandr u rizni sezoni aktivnosti u Zakarpatti pokazuye nayavnist 3 5 osobin na 100 metriv marshrutu U zalisenih dolinah girskih richok Karpat chiselnist doroslih ta cogolitkiv visha i mozhe dosyagati 45 50 osobin na kvadratnij kilometr U Karpatskomu biosfernomu zapovidniku najvisha shilnist cih tvarin v Ugolsko Shirokoluzhanskomu masivi de vona stanovit 12 80 osobin na gektar Sered cih tvarin 60 predstavleno doroslimi osobinami blizko 30 napivdoroslimi i 10 molodimi Materiali absolyutnih oblikiv lichinok salamandr u dekilkoh dilyankah Cherniveckoyi ta Ivano Frankivskoyi oblastej u 2003 2005 rokah svidchat pro nevisoku chiselnist tvarin u comu regioni Tak v okolicyah selisha Dolishnij Shepit Vizhnickij rajon Cherniveckoyi oblasti serednya chiselnist lichinok stanovit 8 2 osobin na kvadratnij metr ploshi vodojmi V Gorganskomu zapovidniku i Ivano Frankivskij oblasti ci zh cifri stanovili 4 9 i 6 3 osobin na kvadratnij metr V inshih dilyankah arealu Shvejcarski Alpi shilnist tvarin v odnij z populyacij istotno visha 1116 os ga i 51 tvarin tut predstavleno samcyami 40 5 samicyami i 5 molodimi Rozmiri individualnih dilyanok u samciv stanovlyat 30 kvadratnih metriv u samic 25 Razom z cim chiselnist populyacij salamandr tut skorochuyetsya za rahunok zmenshennya vizhivannya doroslih tvarin Pri comu rozrahunki svidchat sho chiselnist cih amfibij mozhe zalezhati vid dvoh pokaznikiv vizhivannya doroslih tvarin ta popovnennya populyaciyi osobinami novih generacij OpisVognyana salamandra Najbilshi hvostati zemnovodni Ukrayini zagalna dovzhina doroslih tvarin dosyagaye 150 250 mm U zemnovodnih cogo vidu masivni golova i tulub kruglij u poperechnomu roztini hvist Ochi veliki pozadu nih rozmisheni opuklo dovgasti otrujni zalozi Na perednih kincivkah po 4 na zadnih po 5 palciv plavalni peretinki ne rozvinuti Tilo segmentovano 10 12 vdavlyuvannyami tak zvanimi kostalnijmi rebernimi boroznami yaki perehodyat na perednyu chastinu hvosta Pidnebinni zubi mayut viglyad dvoh S podibnih ryadiv Zabarvlennya tila chorne maskuvalne ta zasterezhlive z yaskravo zhovtimi plyamami nepravilnoyi formi deyaki osobini mozhut yih ne mati malyunok minlivij Statevij dimorfizm viyavlyayetsya u bilsh opuklij formi kloaki samciv viraznishe viyavlyayetsya u shlyubnij period Samici desho bilshi j vidriznyayutsya deyakimi proporciyami tila Lichinki okrim rozmiriv vidriznyayutsya vid doroslih tvarin zovnishnimi zyabrami nayavnistyu na spinnomu boci j hvosti shkiryanoyi skladki ta temno sirim zabarvlennyam z nevirazno rozvinenimi plyamami ye takozh dribni zolotisti cyatochki sho nadayut tilu zolotistogo vidtinku Otruta shkirnih zaloz plyamistoyi salamandri diye na nervovu sistemu i ye dovoli toksichnoyu dlya ssavciv yiyi serednya smertelna doza stanovit 1 2 mg na 1 kg masi zhertvi Ne viklyucheno sho zahisna funkciya shkirnih vidilen takozh pov yazana z yihnoyu antigribkovoyu ta antibakterialnoyu diyeyu Dani pro minlivist zabarvlennya ta vizerunku plyamistoyi salamandri v Ukrayini obmezheni hocha vidilennya bagatoh pidvidiv u Zahidnij Yevropi pov yazano same z cimi oznakami Minlivist zovnishnomorfologichnih rozmirnih oznak ukrayinskih salamandr vivchena lishe chastkovo Tak vidomo sho samci prikarpatskoyi vibirki vidriznyalisya bilsh vuzkoyu golovoyu j parotidami a takozh desho korotshim hvostom porivnyano z tvarinami iz Zakarpattya Ne viklyucheno sho ci vidmini pov yazani z mizhpopulyacijnoyu minlivistyu Povedinka source source source source source source Salamandri harakterizuyutsya viraznoyu priv yazanistyu do odnih i tih samih dilyanok Tak blizko 20 osobin u Karpatskomu biosfernomu zapovidniku buli znajdeni cherez rik u radiusi 20 25 m vid tochki michennya a she cherez 4 roki tut vidznacheni 10 15 vid kilkosti michenih tvarin Pochatok aktivnosti navesni znachnoyu miroyu viznachayetsya pogodnimi umovami odnak u Karpatah ci zemnovodni probudzhuyutsya pislya zimovoyi splyachki dosit rano u berezni kvitni Vidznacheni vipadki poyavi ta peresuvannya salamandr v lyutomu yak pravilo u teplu zimu pryamo po dilyankah snigu Na zimivlyu jdut u veresni listopadi Zimuyut grupami v pidzemnih shovishah u porozhninah pid korenyami derev pid kaminnyam u norah lohah i pidvalah Dorosli tvarini zvichajno vedut prismerkovo nichnij sposib zhittya odnak pri pidvishenni vologosti povitrya v pohmurni chi doshovi dni do 90 i bilshe mozhut buti aktivnimi i vden Ostannye harakterne i dlya samic v period rozmnozhennya Dennimi prihistkami salamandri zazvichaj sluguyut truhlyavi pni vologa listova pidstilka porozhnini pid kamenyami hocha takozh buli vidznacheni vipadki koli voni samostijno rili nori u m yakomu grunti Prirodni vorogi salamandri zmiyi zvichajnij ta vodyanij vuzh ptahi vodomoroz pronurok ssavci kaban Lichinkami salamandr mozhut harchuvatisya bagato vidiv vodyanih hrebetnih ribi tritoni zhabi a takozh lichinki vodyanih zhukiv RozmnozhennyaSezon rozmnozhennya roztyagnutij majzhe na ves period litnoyi aktivnosti ale najchastishe paruvannya pripadaye na cherven lipen Paruvannyu pereduye skladna ta originalna shlyubna ceremoniya Zaplidnennya mozhe vidbuvatisya yak v vodi tak i na sushi Samec vidkladaye na grunt spermatofor pislya chogo samicya zahoplyuye jogo kloakoyu Spermatozoyidi u spermateci samici mozhut zberigati zdatnist do zaplidnennya protyagom troh rokiv Vidomi vipadki paruvannya koli samici mali vzhe rozvinenih zarodkiv u yajcevodah Yajcya rozvivayutsya u tili samki blizko 5 10 misyaciv Vagitnist ta narodzhennya lichinok mozhe vidbuvatisya ne tilki protyagom dvoh sezoniv vidhid vagitnih samic na zimivlyu v listopadi i narodzhennya lichinok po zakinchenni zimivli priblizno u kvitni ale j protyagom odnogo roku U vsyakomu vipadku isnuyut vidminnosti v ciklah rozmnozhennya samic sho naselyayut regioni roztashovani na riznih visotah Tak na visokogir yi Karpat samici narodzhuyut odin raz na dva roki na peredgir yah ta nizkogir yi shoroku Odniyeyu z cikavih osoblivostej biologiyi ye zdatnist rozmnozhuvatisya v umovah pecher Tak v Ugolskomu lisnictvi Karpatskogo zapovidnika u pecherah z postijnoyu temperaturoyu blizko 9 C salamandri aktivni cilorichno a yihni lichinki vidznacheni u shtolnyah zakaznika Kuzij u postijnih vodojmah Cherez 5 10 misyaciv pislya zaplidnennya samicya protyagom 7 10 dniv narodzhuye u vodu sformovanih lichinok abo vidkladaye yajcya z rozvinutimi lichinkami Isnuyut vidminnosti u rozmirah novonarodzhenih lichinok na visokogir yi yihnya dovzhina stanovit blizko 45 mm na nizkogir yi blizko 30 mm Odna samka narodzhuye vid 2 do 70 lichinok najchastishe 25 30 Lichinkam cogo vidu harakterne yavishe kanibalizmu yakij viyavlyayetsya ne tilki na stadiyi aktivnogo zhivlennya ale j pri yih perebuvanni u yajcevodah tut voni mozhut zhivitisya ne lishe nezaplidnenimi yajcyami ale j inshimi lichinkami Rozvitok lichinok u prirodi zvichajno trivaye 3 3 5 misyaciv hocha za laboratornih umov pri temperaturi blizko 20 C ci stroki skorochuyutsya priblizno do odnogo misyacya U deyakih vipadkah lichinki ne zavershuyut metamorfoz pered zimivleyu ale v cej period voni vedut aktivnij sposib zhittya pro sho svidchit vmist yihnih shlunkiv Takij samij fenomen vidomij takozh dlya populyacij salamandr u Centralnij Ispaniyi de rozvitok lichinok roztyaguyetsya na period do dvoh rokiv Lichinok salamandri plyamistoyi mozhna zustriti v nevelikih chistih zatinenih strumkah de trimayutsya dilyanok iz slabkoyu techiyeyu Himichnij analiz vodi nerestovih vodojm pokazav sho voni harakterizuyutsya rN 6 1 9 4 tverdistyu mekv l 0 4 2 4 luzhnistyu mekv 0 2 1 9 Metamorfoz trivaye do kincya serpnya pochatku veresnya Statevozrilimi salamandri stayut na 3 4 mu roci zhittya pri zagalnij dovzhini tila blizko 120 mm samci ta 140 mm samici HarchuvannyaDo skladu zhivlennya doroslih salamandr vhodyat rizni vidi bezhrebetnih gusin metelikiv doshovi chervi ridshe pavuki zhuki tosho ta hrebetnih lichinki inshih vidiv zemnovodnih Porivnyannya racioniv nazemnih salamandr tritoniv ta bezhvostih amfibij svidchit pro te sho za skladom zhivlennya salamandri stoyat blizhche do bezhvostih amfibij nizh do tritoniv U zhivlenni lichinok chimalo vidiv bokoplavi lichinki obidenok ta dvokrilih GenetikaOpisiv hromosomnogo naboru salamandr z Ukrayini nemaye odnak sudyachi z rezultativ yih vivchennya u Zahidnij Yevropi kariotip cih amfibij najvirogidnishe takozh harakterizuyetsya naborom z 24 dvuplechih hromosom 2n 24 NF 48 Rivni geterozigotnosti salamandr Karpat ta cih amfibij z desho zahidnishih populyacij Yevropi istotno vidriznyayutsya Hexp 0 01 i 0 0026 vidpovidno Predstavniki riznih pidvidiv u Zahidnij Yevropi S s salamandra i S s terrestris v prirodnih umovah chasto shreshuyutsya mizh soboyu V Nimechchini nayavna 140 kilometrova zona u yakij vidbuvayetsya yih gibridizaciya Porivnyannya genotipiv plyamistoyi ta alpijskoyi salamandri Lantca S lantzai pokazuye sho genetichna vidstan DNei mizh nimi stanovit 0 87 Salamandri Iberijskogo pivostrova yakim pritamanne zhivonarodzhennya abo yajcezhivonarodzhennya ne vidriznyayutsya mizh soboyu za genami sho mistyatsya v mitohondriyah Plyamista salamandra harakterizuyetsya odnim z najvishih u tvarin ciyeyi grupi rivniv vmistu DNK v yadri 68 5 pg odnak vnutrishnovidova minlivist cogo pokaznika neznachna hocha porivnyannya rozmiru genoma salamandr pidvidiv S s salamandra i S s terrestris daye vidminu 8 GalereyaRoztashuvannya parotid Smugastij variant zabarvlennya Chervono pomarancheva forma Lichinka Tipove oselishe Zolota moneta NBU prisvyachena salamandri plyamistij Salamandra vognyana abo zvichajna griyetsya na sonechku navesni source source source source source source source source Salamandra bilya vodospadu Chemernarskij Guk Vognyana salamandra na vulicyah m Yaremche Ivano Frankivska obl LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Pisanec Ye Zemnovodni Ukrayini posibnik dlya viznachennya amfibij Ukrayini ta sumizhnih krayin Kiyiv Vid vo Rayevskogo 2007 197 s DzherelaSergius Kuzmin Theodore Papenfuss Max Sparreboom Ismail H Ugurtas Steven Anderson Trevor Beebee Mathieu Denoel Franco Andreone Brandon Anthony Benedikt Schmidt Agnieszka Ogrodowczyk Maria Ogielska Jaime Bosch David Tarkhnishvili Vladimir Ishchenko 2009 Salamandra salamandra informaciya na sajti MSOP versiya 2009 angl 14 grudnya 2008 Faunistichne rozmayittya Lvivshini K Tatarinov Praci Naukovogo tovaristva im Shevchenka L 2001 T VII Ekologichnij zbirnik Ekologichni problemi prirodokoristuvannya ta biorozmayittya Lvivshini S 159 169 Fauna amfibij Ukrainy voprosy raznoobraziya i taksonomii Soobshenie 1 Hvostatye amfibii Caudata E M Pisanec Zbirnik prac Zoologichnogo muzeyu 2005 Vip 37 S 85 99 ros PosilannyaSalamandra plyamista v Chervonij knizi Ukrayini Pereglyanuto 1 lyutogo 2015 Salamandra v Karpatah