Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мезія (лат. Moesia, грец. Μοισία) — антична область на території теперішньої Болгарії, на південному березі річки Дунай, а також провінція Римської імперії. Вона включала території сучасної Півночі Північної Македонії, півдня Сербії (Верхня Мезія), північ Болгарії, південний схід Румунії, південь Молдови і України (Нижня Мезія).
| Мезія | |
 | |
 Мезія у Вікісховищі |
Координати: 43°57′36″ пн. ш. 21°07′48″ сх. д. / 43.96000000002777597° пн. ш. 21.13000000002777767° сх. д.
Стислі відомості
У стародавніх географічних джерелах Мезія була обмежена на півдні Балканами і Шар-Планиною, на заході річкою Дрина, на півночі Дунаєм і на сході Чорним морем. Область була заселена головним чином фракійцями (гети, мези, бєссі та ін.), даками та іллірійцями.
Область отримала свою назву від народності мези, які проживали там до римського завоювання у 29 році до н.е. Офіційно стала римською провінцією у 6 році.
У 46 році до Мезії було приєднано Добруджу.
Мезія була реорганізована імператором Доміціаном в 87 році на дві провінції: Moesia Superior — Верхня Мезія, (до Дунаю) і Moesia Inferior — Нижня Мезія, (від гирла річки Дунай, а потім вгору за течією).
Під час адміністративних реформ імператора Діоклетіана (284—305 рр.) обидві провінції в Мезії були реорганізовані. Moesia Superior була розділена на дві північні частини, що утворювали провінцію Moesia Prima, включаючи міста Вімінаціум і Сінгідун, а південна частина була організована як нова провінція Дарданія з містами Скупі і Ульпіана. Водночас Moesia Inferior була поділена на Moesia Secunda і Scythia Minor. Головні міста Moesia Secunda включали Marcianopolis (Девня), Odessus (Варна), Nicopolis (Нікопол), Abrittus (Разград), Durostorum (Сілістра), Transmarisca (Тутракан), Sexaginta Prista (Русе) і Novae (Свіштов), усі в Болгарії.
Сучасне значення Мезії поширюється тільки на землі між Дунаєм, Балканами та Чорним морем. Більша частина її території знаходиться в межах Республіки Болгарії і Середньої та Північної Добруджі в Румунії. Назва не має ніякого політичного або адміністративного значення і використовується лише в історичному сенсі.
Дискусійним до сьогодні є питання щодо утворення провінції Мезії. Ряд вчених називає 29 — 28 рр. до н. е., коли македонська армія Красса розгромила мезів, бастарнів і гетів. Також у хронології цієї події зустрічаються ще дві дати: 6 р. н. е. (свідчення Діона Кассія про Цецину Сєвєра) і 15 р. н. е. (дані Корнелія Тацита про події, коли за Помпеєм Сабіном була збережена провінція Мезія з доповненням ще Ахайї та Македонії С.80-111. О. Г. Бандровський вважає вірним підхід С.Саприкіна, який датує утворення провінції Мезія 15 р. н. е., а свідчення Діона Кассія інтерпретує як вказівку на те, що під час початку паннонсько — далматського повстання в 6 р. н. е. Мезія вже перебувала під управлінням римського військового командуванняС.86. Близько 12 р. н. е. гети напали на місто Егіс біля Істру. У приморські міста послано Весталіса, що відзначився в битві за Егіс. Це зроблено в ході підготовки до включення їх у римську провінцію, здійснене через три роки. Таким чином, 15 р. н. е. є роком утворення окремої провінції Мезія.
Керівництво
- пропретор Гай Поппей Сабін (11-35)
- Авл Дідій Галл (44-45 ?)
- Марк Корнелій Нігрін Куріацій Матерн (86-89)
- Секст Октавій Фронтон (91-92 — 93)
- Гней Емілій Цикатрікула Помпей Лонгін (93-96)
- Маній Лаберій Максим (100—102)
- Квінт Фабій Постумін (102—103)
- (103—105)
- Луцій Фабій Юст (105—108)
- Нижня Мезія — (110—113)
- Нижня Мезія — Квінт Помпей Фалькон (117—118)
- Нижня Мезія — Гай Уммідій Квадрат Серторій Север (118—119 — 124)
- Верхня Мезія — (126 — ?)
- Нижня Мезія — Гай Бруттій Презент Луцій Фульвій Рустік (124—128)
- Нижня Мезія — Гней Фавстін Секст Юлій Север (128—131)
- Нижня Мезія — (131—135)
- Нижня Мезія — (136—139)
- Нижня Мезія — Луцій Мініцій Натал Квадроній Вер (141—142 — 144—145)
- Нижня Мезія — Гай Прастіна Мессалін (148—151)
- Верхня Мезія — (149—152)
- Нижня Мезія — (149—151 — 152)
- Верхня Мезія — (151—152 — 153—154)
- Нижня Мезія — (152—155)
- Верхня Мезія — Тіт Помпоній Прокул Вітразій Полліон (156—159)
- Нижня Мезія — (157—159)
- Нижня Мезія — Марк Стацій Пріск Ліциній Італік (161)
- Нижня Мезія — (162—166)
- Нижня Мезія — Марк Клавдій Фронтон (168—169)
- Нижня Мезія — (172—175)
- Верхня Мезія — (175—176)
- Верхня Мезія — Пертінакс (176—177)
- Нижня Мезія — Пертінакс (177—178)
- Нижня Мезія — Гета (193)
- Верхня Мезія — (193—194)
- Нижня Мезія — (198—201)
- Верхня Мезія — (202—205)
- Нижня Мезія — (201—202 — 204—205)
- Нижня Мезія — (207? — 210)
- Верхня Мезія — (211-214)
- Нижня Мезія — (220—221)
- Нижня Мезія — (227 — 228—229)
- Нижня Мезія — (229—230 — 231—232)
- Нижня Мезія — Децій (232—235)
- Нижня Мезія — (236-238)
- Нижня Мезія — (238)
- Верхня Мезія — (242)
- Нижня Мезія — Пакаціан (247—248)
- Нижня Мезія — Децій (248)
- Верхня і Нижня Мезія — Требоніан Галл (250-251)
- Нижня Мезія — (256—257)
- Нижня Мезія — Інгенуй (257—258)
- Нижня Мезія — (272—275)
Див. також
Примітки
- Егоров А. Б. Рим на грани эпох: проблемы рождения и формирования принципата. — Л., 1985
- Дзиговский А. Н. Очерки истории сарматов Карпато — Днепровских земель. — Одесса, 2003.
- Бандровський О. Г. Зовнішня політика Римської імперії в Карпатському регіоні в добу правління імператорів Юліїв — Клавдіїв // Carpatica — Карпатика. Давня та середньовічна історія Карпато — Дунайського ареалу. — Ужгород, 2006. — Вип.34.
- Моммзен Т. История Рима. — М., 1949. — Т.V.
Посилання
- , University of Belgrade (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Meziya lat Moesia grec Moisia antichna oblast na teritoriyi teperishnoyi Bolgariyi na pivdennomu berezi richki Dunaj a takozh provinciya Rimskoyi imperiyi Vona vklyuchala teritoriyi suchasnoyi Pivnochi Pivnichnoyi Makedoniyi pivdnya Serbiyi Verhnya Meziya pivnich Bolgariyi pivdennij shid Rumuniyi pivden Moldovi i Ukrayini Nizhnya Meziya Meziya Meziya u Vikishovishi Koordinati 43 57 36 pn sh 21 07 48 sh d 43 96000000002777597 pn sh 21 13000000002777767 sh d 43 96000000002777597 21 13000000002777767Meziya na mapi rimskih provincij Nizhnya Meziya u 125 roci Istoriya BolgariyiStarodavnistKaranovo kulturaKultura VinchaVarnenskij nekropolFrakiyaOdriske carstvoMeziyaSerednovichchyaBulgariPivdenni slov yaniVelika BulgariyaPershe Bolgarske carstvoZahidne Bolgarske carstvoDruge Bolgarske carstvoVidinske carstvoDobrudzhanske knyazivstvoOsmanska BolgariyaBolgariya u skladi Osmanskoyi imperiyiBolgarske nacionalne vidrodzhennyaKnyazivstvo BolgariyaShidna RumeliyaTretye Bolgarske carstvoNarodna Respublika BolgariyaRespublika BolgariyaPortal Bolgariya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiStisli vidomostiU starodavnih geografichnih dzherelah Meziya bula obmezhena na pivdni Balkanami i Shar Planinoyu na zahodi richkoyu Drina na pivnochi Dunayem i na shodi Chornim morem Oblast bula zaselena golovnim chinom frakijcyami geti mezi byessi ta in dakami ta illirijcyami Oblast otrimala svoyu nazvu vid narodnosti mezi yaki prozhivali tam do rimskogo zavoyuvannya u 29 roci do n e Oficijno stala rimskoyu provinciyeyu u 6 roci U 46 roci do Meziyi bulo priyednano Dobrudzhu Meziya bula reorganizovana imperatorom Domicianom v 87 roci na dvi provinciyi Moesia Superior Verhnya Meziya do Dunayu i Moesia Inferior Nizhnya Meziya vid girla richki Dunaj a potim vgoru za techiyeyu Pid chas administrativnih reform imperatora Diokletiana 284 305 rr obidvi provinciyi v Meziyi buli reorganizovani Moesia Superior bula rozdilena na dvi pivnichni chastini sho utvoryuvali provinciyu Moesia Prima vklyuchayuchi mista Viminacium i Singidun a pivdenna chastina bula organizovana yak nova provinciya Dardaniya z mistami Skupi i Ulpiana Vodnochas Moesia Inferior bula podilena na Moesia Secunda i Scythia Minor Golovni mista Moesia Secunda vklyuchali Marcianopolis Devnya Odessus Varna Nicopolis Nikopol Abrittus Razgrad Durostorum Silistra Transmarisca Tutrakan Sexaginta Prista Ruse i Novae Svishtov usi v Bolgariyi Suchasne znachennya Meziyi poshiryuyetsya tilki na zemli mizh Dunayem Balkanami ta Chornim morem Bilsha chastina yiyi teritoriyi znahoditsya v mezhah Respubliki Bolgariyi i Serednoyi ta Pivnichnoyi Dobrudzhi v Rumuniyi Nazva ne maye niyakogo politichnogo abo administrativnogo znachennya i vikoristovuyetsya lishe v istorichnomu sensi Diskusijnim do sogodni ye pitannya shodo utvorennya provinciyi Meziyi Ryad vchenih nazivaye 29 28 rr do n e koli makedonska armiya Krassa rozgromila meziv bastarniv i getiv Takozh u hronologiyi ciyeyi podiyi zustrichayutsya she dvi dati 6 r n e svidchennya Diona Kassiya pro Cecinu Syevyera i 15 r n e dani Korneliya Tacita pro podiyi koli za Pompeyem Sabinom bula zberezhena provinciya Meziya z dopovnennyam she Ahajyi ta MakedoniyiS 80 111 O G Bandrovskij vvazhaye virnim pidhid S Saprikina yakij datuye utvorennya provinciyi Meziya 15 r n e a svidchennya Diona Kassiya interpretuye yak vkazivku na te sho pid chas pochatku pannonsko dalmatskogo povstannya v 6 r n e Meziya vzhe perebuvala pid upravlinnyam rimskogo vijskovogo komanduvannyaS 86 Blizko 12 r n e geti napali na misto Egis bilya Istru U primorski mista poslano Vestalisa sho vidznachivsya v bitvi za Egis Ce zrobleno v hodi pidgotovki do vklyuchennya yih u rimsku provinciyu zdijsnene cherez tri roki Takim chinom 15 r n e ye rokom utvorennya okremoyi provinciyi Meziya Kerivnictvo propretor Gaj Poppej Sabin 11 35 Avl Didij Gall 44 45 Mark Kornelij Nigrin Kuriacij Matern 86 89 Sekst Oktavij Fronton 91 92 93 Gnej Emilij Cikatrikula Pompej Longin 93 96 Manij Laberij Maksim 100 102 Kvint Fabij Postumin 102 103 103 105 Lucij Fabij Yust 105 108 Nizhnya Meziya 110 113 Nizhnya Meziya Kvint Pompej Falkon 117 118 Nizhnya Meziya Gaj Ummidij Kvadrat Sertorij Sever 118 119 124 Verhnya Meziya 126 Nizhnya Meziya Gaj Bruttij Prezent Lucij Fulvij Rustik 124 128 Nizhnya Meziya Gnej Favstin Sekst Yulij Sever 128 131 Nizhnya Meziya 131 135 Nizhnya Meziya 136 139 Nizhnya Meziya Lucij Minicij Natal Kvadronij Ver 141 142 144 145 Nizhnya Meziya Gaj Prastina Messalin 148 151 Verhnya Meziya 149 152 Nizhnya Meziya 149 151 152 Verhnya Meziya 151 152 153 154 Nizhnya Meziya 152 155 Verhnya Meziya Tit Pomponij Prokul Vitrazij Pollion 156 159 Nizhnya Meziya 157 159 Nizhnya Meziya Mark Stacij Prisk Licinij Italik 161 Nizhnya Meziya 162 166 Nizhnya Meziya Mark Klavdij Fronton 168 169 Nizhnya Meziya 172 175 Verhnya Meziya 175 176 Verhnya Meziya Pertinaks 176 177 Nizhnya Meziya Pertinaks 177 178 Nizhnya Meziya Geta 193 Verhnya Meziya 193 194 Nizhnya Meziya 198 201 Verhnya Meziya 202 205 Nizhnya Meziya 201 202 204 205 Nizhnya Meziya 207 210 Verhnya Meziya 211 214 Nizhnya Meziya 220 221 Nizhnya Meziya 227 228 229 Nizhnya Meziya 229 230 231 232 Nizhnya Meziya Decij 232 235 Nizhnya Meziya 236 238 Nizhnya Meziya 238 Verhnya Meziya 242 Nizhnya Meziya Pakacian 247 248 Nizhnya Meziya Decij 248 Verhnya i Nizhnya Meziya Trebonian Gall 250 251 Nizhnya Meziya 256 257 Nizhnya Meziya Ingenuj 257 258 Nizhnya Meziya 272 275 Div takozhMezi AliobriksPrimitkiEgorov A B Rim na grani epoh problemy rozhdeniya i formirovaniya principata L 1985 Dzigovskij A N Ocherki istorii sarmatov Karpato Dneprovskih zemel Odessa 2003 Bandrovskij O G Zovnishnya politika Rimskoyi imperiyi v Karpatskomu regioni v dobu pravlinnya imperatoriv Yuliyiv Klavdiyiv Carpatica Karpatika Davnya ta serednovichna istoriya Karpato Dunajskogo arealu Uzhgorod 2006 Vip 34 Mommzen T Istoriya Rima M 1949 T V Posilannya University of Belgrade fr