Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Канівський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця XVII століття. Полковий центр — місто Канів. Утворений в 1625 році як полк реєстрових козаків.
| Канівський полк | |
 Герб полкового центру | |
| Утворено | 1625 |
| Ліквідовано | 1678 |
| Центр | Канів |
| Сотні | 16 (1649) 3167 (2957) Івана Стародуба Павла Волинця Якима Кулаги Феська Богданенка Федора Гуняка Петра Рощенка Клима Мелашенка Юхима Рощенка Андріївська Межиріцька Трахтемирівська Ржищівська Стаєцька Михайлівська Маслівська Канівська полкова |
| Полковники | |
| 1630 | Іван Кулага |
| 1637 | Андрій Лагода |
| 1644 - 1646 | Юрій Голуб |
| 1648—1654, 1658 | Семен Савич |
| 1650 | |
| 1650 | |
| 1653—1654 | |
| 1655—1657 | |
| 1659, 1662—1663 | Іван Кіндратович Лизогуб |
| 1662—1665 | Іван Демиденко |
| 1666—1669, 1672—1673 | Лизогуб Яків Кіндратович |
| 1673 - 1674 | Матвій Павлович |
| 1674 – 1676 | Іван Гурський |
| 1674 - 1678 | Давид Пушкаренко |
Історичні відомості
Стратегічним завданням новоствореної формації була охорона переправи через Дніпро у районі Трахтемирова, Іржищева та Канева. На заході полк межував із Корсунським, на півдні з Черкаським, на сході з Переяславським полками.
У державі часів Хмельницького за стратегічним значенням та особовим складом формація посідала трете місце після Корсунського та Чигиринського полків. В одному лише Каневі концентрувалося десять сотень і 2263 козаки.
За Зборівським реєстром Канівський полк мав 3167 козаків особового складу та 16 сотень.
Протягом 1649 — 1665 років територія полку була ареною жорстокої боротьби проти польсько-шляхетського війська та внутрішніх міжусобиць.
Від Білоцерківського миру 18 (28) вересня 1651 року й до Переяславської ради 8 січня 1654 року адміністративний склад полку зазнав змін. Були ліквідовані Маслівська та Трахтемирівська сотні, скоротилася кількість Канівських сотень до п'яти, а також з'явилися дві нові сотні — Бубнівська (на Лівобережжі) та Конончанська (створена, ймовірно, з однієї Канівської та з Маслоставської сотень). Всього ж у 1654 році Канівський полк нараховував 11 сотень, з яких 9 тих, що виникли 1649 року, та 3152 реєстрових козаки. 1660 року полковником Канівським був Трощено Степан.
від 1668 року входив до вілаєту Дорошенка. Після капітуляції останнього (1676) формація, за винятком трьох придніпровських сотень, фактично припинила існування. Остаточної ліквідації полк зазнав у результаті Чигиринського походу та наступного за ним договору про перемир'я 1681 року, а рештки козаків переселилися на територію Переяславського полку.
У 1685 році польський сейм прийняв ухвалу про поновлення на території колишніх українських полків козацтва з усіма його правами та вольностями. Внаслідок цього правобережні полки було відроджено, почалось швидке заселення території людьми, що прибували сюди з інших українських земель.[]
У 1711—1712 роках за наказом російської влади більшу частину козаків та цивільних мешканців було силою переселено на Лівобережжя, а полк ліквідовано разом з іншими правобережними полками.[]
Склад та територіальний поділ
За умовами Зборівського миру 1649 року, чисельність реєстрових козаків Війська Запорозького зменшилася до 40 тис. осіб, зокрема й чисельність особового складу Канівського полку, який після значного скорочення налічував у своєму складі — 16 сотень або 3167 козаків.
| Сотні Канівського полку (1649 р.) | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Найменування | Чисельність, осіб | Очільник | Місце розташування | |||||||||||
| Стародуба | полковник Іван Стародуб | |||||||||||||
| Волинця | Павло Волинець | |||||||||||||
| Кулаги | Яким Кулага | |||||||||||||
| Богданенка | Фесько Богданенко | |||||||||||||
| Гуняка | Федір Гуняк | |||||||||||||
| Рощенка | Петро Рощенко | |||||||||||||
| Климова | Клим Малашенко | |||||||||||||
| Юхимова | Юхим Рощенко | |||||||||||||
| Андріївська | Андрій | |||||||||||||
| Межиріцька | 147 | Супрун Михайлович | Межиріч | |||||||||||
| Трахтемирівська | 167 | Цепковський | Трахтемирів | |||||||||||
| Ржищівська | 222 | Чугуй | Ржищів | |||||||||||
| Стаєцька | 170 | Тарас Шеремет | Стайки | |||||||||||
| Михайлівська | 98 | Данило Юхимович | Михайлівка | |||||||||||
| Маслівська | 100 | Семен Євлашенко | Маслівка | |||||||||||
| Канівська полкова | Іван Голота | Канів | ||||||||||||
Писарем Канівського полку, згідно зі Зборівським реєстром 1649 року, був Герасим Савич, а полковим осавулом — Богдан Шабельниченко.
За Білоцерківським миром 1651 року чисельність реєстрового козацького війська скоротилася до 20 тис. осіб, у тому числі й Канівського полку. Після ліквідації Маслівської та Трахтемирівської сотень загальна чисельність канівських (іменних) сотень скоротилася до п'яти, натомість з'явилося дві нових сотні - Бубнівська (іноді називали Прохорівською) та Конончацька. Тобто, до часу проведення Переяслівської Ради 1654 року, Канівський полк налічував у своєму складі — 11 сотень або 3152 реєстрових козаків, які поділялися по назвах місцевостей, містечок або сіл, де вони дислокувалися.
| Сотні Канівського полку (1651 р.) | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Найменування | Підпорядковані села | |||||||||||||
| Канівська городова | Чернище, Ходорів, Туліблє на Дніпрі, Соркланов, Студенець | |||||||||||||
| 1-а (Литвинецька) | Литвинець | |||||||||||||
| 2-а (Пекарська) | Пекарі | |||||||||||||
| 3-я (Костенецька) | Костенець (мікрорайон "Костянець" м. Канева), Ратки, Рудка | |||||||||||||
| 4-а (Келебердинська) | Керебердеїв | |||||||||||||
| 5-а (Клепачівська) | Клепачі, Доманчиць | |||||||||||||
| 6-а (Леплявська) | Леплява, Решітки за Дніпром | |||||||||||||
| 7-а | ||||||||||||||
| 8-а (Бубнівська) | Бубнів, Прохорівка | |||||||||||||
| Таганська | Таганча, Голяки, Мельники, Ключники, Поташня, | |||||||||||||
| Межиріцька | Межирічка, Вороб'їв | |||||||||||||
| Терехтемирівська | Терехтемирів, Мале Підсінне, Велике Підсінне | |||||||||||||
| Іржавицька | Ржавець, Ржавець, Македонець, Лазарчиця, Бабичі | |||||||||||||
| Маслівська | Маслівка | |||||||||||||
| Стайківська | Стайки на Дніпрі | |||||||||||||
| Михайлівська | Михайлівка | |||||||||||||
| Конончацька | Кононча, Бобриця, Богородична Слобода, Глинча, Григорівка, Бурнелівщина, Дударці, Колтягаєв, Курильчиці, Лука, Малудовче, Процьки, Романівка, Россохате, Совин, Степанчинці, Тулинці, Піє, Хмільна, Чаплинці, Черленків, Юсків Млинок, Яриловичі, Сушка | |||||||||||||
Гетьмани поховані у Каневі
- Іван Підкова — 1578
- Яків Шах — 1578
- Самійло Кішка — 1602
- Іван Петражицький-Кулага — 1632
- Яків Остряниця — 1638
Галерея
-
![image]()
Пам'ятний знак «Пам'яті Гетьманів Війська Запорізького, похованих у Каневі»
Примітки
- «Реєстр Війська Запорозького 1649 року» Київ, «Наукова думка», 1995
- Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня [Архівовано 15 лютого 2022 у Wayback Machine.] / Изданные по подлиннику О. М. Бодянскимъ. — Москва: Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875. — С.VIII-IX.
- Ставленик П.Дорошенка
- Ставленик І.Самойловича
- Заруба В. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр… — С. 52.
- Реєстр Війська Запорозького 1649 р. / Підгот. до друку О. В. Тодійчук (голов. упоряд.) та ін… — С. 95—128.
- Мицик Ю. Канівський полк // Українське козацтво. Мала енциклопедія… — С. 227.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 серпня 2016. Процитовано 25 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 23 квітня 2013. Процитовано 25 травня 2013.
Джерела
- В. В. Панашенко // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 81. — .
- Горбаченко Ю. Адміністративно-територіальний поділ Канівського полку (1648—1678 рр.) // Гілея: Збірник наукових праць. — Київ, 2007. — С. 120—141.
- Горбаченко Ю. Адміністративно-територіальний поділ Канівського полку (1648—1678 рр.) // Козацька скарбниця. Гетьманські читання. Вип. 4. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2007. — С. 120—140.
- Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. / Рецензенти: Негодченко О. В., Швидько Г. К. Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Кафедра українознавства — Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007. — 380 с.
- Коваленко С. Канівський полк // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 2. — Київ: Стікс-Ко, 2007. — 478 с. — .
- Кривошея В. В. Генеалогія українського козацтва. Канівський полк. — Київ: ВД «Стилос», 2006. — 220 с.
- Кривошея В. В Козацька еліта Гетьманщини. — Київ: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — Київ: Либідь, 1997. — 464 с.
- Реєстр Війська Запорозького 1649 року / Підгот. до друку О. В. Тодійчук (голов. упоряд.) та ін.; Редкол.: Ф. П. Шевченко (відп. ред.) та ін. — Київ: Наукова думка, 1995. — 592 с. — (Джерела з історії українського козацтва). — .
- ЦДІАУК, фонд 51.
Посилання
- Сергій Павленко. Родовід гетьмана Івана Мазепи [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт видавництва «Стікс»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kanivskij polk administrativno teritorialna i vijskova odinicya XVII stolittya Polkovij centr misto Kaniv Utvorenij v 1625 roci yak polk reyestrovih kozakiv Kanivskij polk Gerb polkovogo centru Utvoreno 1625 Likvidovano 1678 Centr Kaniv Sotni 16 1649 3167 2957 Ivana Staroduba Pavla Volincya Yakima Kulagi Feska Bogdanenka Fedora Gunyaka Petra Roshenka Klima Melashenka Yuhima Roshenka Andriyivska Mezhiricka Trahtemirivska Rzhishivska Stayecka Mihajlivska Maslivska Kanivska polkova Polkovniki 1630 Ivan Kulaga 1637 Andrij Lagoda 1644 1646 Yurij Golub 1648 1654 1658 Semen Savich 1650 1650 1653 1654 1655 1657 1659 1662 1663 Ivan Kindratovich Lizogub 1662 1665 Ivan Demidenko 1666 1669 1672 1673 Lizogub Yakiv Kindratovich 1673 1674 Matvij Pavlovich 1674 1676 Ivan Gurskij 1674 1678 David PushkarenkoIstorichni vidomostiStrategichnim zavdannyam novostvorenoyi formaciyi bula ohorona perepravi cherez Dnipro u rajoni Trahtemirova Irzhisheva ta Kaneva Na zahodi polk mezhuvav iz Korsunskim na pivdni z Cherkaskim na shodi z Pereyaslavskim polkami U derzhavi chasiv Hmelnickogo za strategichnim znachennyam ta osobovim skladom formaciya posidala trete misce pislya Korsunskogo ta Chigirinskogo polkiv V odnomu lishe Kanevi koncentruvalosya desyat soten i 2263 kozaki Za Zborivskim reyestrom Kanivskij polk mav 3167 kozakiv osobovogo skladu ta 16 soten Protyagom 1649 1665 rokiv teritoriya polku bula arenoyu zhorstokoyi borotbi proti polsko shlyahetskogo vijska ta vnutrishnih mizhusobic Vid Bilocerkivskogo miru 18 28 veresnya 1651 roku j do Pereyaslavskoyi radi 8 sichnya 1654 roku administrativnij sklad polku zaznav zmin Buli likvidovani Maslivska ta Trahtemirivska sotni skorotilasya kilkist Kanivskih soten do p yati a takozh z yavilisya dvi novi sotni Bubnivska na Livoberezhzhi ta Kononchanska stvorena jmovirno z odniyeyi Kanivskoyi ta z Maslostavskoyi soten Vsogo zh u 1654 roci Kanivskij polk narahovuvav 11 soten z yakih 9 tih sho vinikli 1649 roku ta 3152 reyestrovih kozaki 1660 roku polkovnikom Kanivskim buv Trosheno Stepan vid 1668 roku vhodiv do vilayetu Doroshenka Pislya kapitulyaciyi ostannogo 1676 formaciya za vinyatkom troh pridniprovskih soten faktichno pripinila isnuvannya Ostatochnoyi likvidaciyi polk zaznav u rezultati Chigirinskogo pohodu ta nastupnogo za nim dogovoru pro peremir ya 1681 roku a reshtki kozakiv pereselilisya na teritoriyu Pereyaslavskogo polku U 1685 roci polskij sejm prijnyav uhvalu pro ponovlennya na teritoriyi kolishnih ukrayinskih polkiv kozactva z usima jogo pravami ta volnostyami Vnaslidok cogo pravoberezhni polki bulo vidrodzheno pochalos shvidke zaselennya teritoriyi lyudmi sho pribuvali syudi z inshih ukrayinskih zemel dzherelo U 1711 1712 rokah za nakazom rosijskoyi vladi bilshu chastinu kozakiv ta civilnih meshkanciv bulo siloyu pereseleno na Livoberezhzhya a polk likvidovano razom z inshimi pravoberezhnimi polkami dzherelo Sklad ta teritorialnij podilZa umovami Zborivskogo miru 1649 roku chiselnist reyestrovih kozakiv Vijska Zaporozkogo zmenshilasya do 40 tis osib zokrema j chiselnist osobovogo skladu Kanivskogo polku yakij pislya znachnogo skorochennya nalichuvav u svoyemu skladi 16 soten abo 3167 kozakiv Sotni Kanivskogo polku 1649 r Najmenuvannya Chiselnist osib Ochilnik Misce roztashuvannya Staroduba polkovnik Ivan Starodub Volincya Pavlo Volinec Kulagi Yakim Kulaga Bogdanenka Fesko Bogdanenko Gunyaka Fedir Gunyak Roshenka Petro Roshenko Klimova Klim Malashenko Yuhimova Yuhim Roshenko Andriyivska Andrij Mezhiricka 147 Suprun Mihajlovich Mezhirich Trahtemirivska 167 Cepkovskij Trahtemiriv Rzhishivska 222 Chuguj Rzhishiv Stayecka 170 Taras Sheremet Stajki Mihajlivska 98 Danilo Yuhimovich Mihajlivka Maslivska 100 Semen Yevlashenko Maslivka Kanivska polkova Ivan Golota Kaniv Pisarem Kanivskogo polku zgidno zi Zborivskim reyestrom 1649 roku buv Gerasim Savich a polkovim osavulom Bogdan Shabelnichenko Za Bilocerkivskim mirom 1651 roku chiselnist reyestrovogo kozackogo vijska skorotilasya do 20 tis osib u tomu chisli j Kanivskogo polku Pislya likvidaciyi Maslivskoyi ta Trahtemirivskoyi soten zagalna chiselnist kanivskih imennih soten skorotilasya do p yati natomist z yavilosya dvi novih sotni Bubnivska inodi nazivali Prohorivskoyu ta Kononchacka Tobto do chasu provedennya Pereyaslivskoyi Radi 1654 roku Kanivskij polk nalichuvav u svoyemu skladi 11 soten abo 3152 reyestrovih kozakiv yaki podilyalisya po nazvah miscevostej mistechok abo sil de voni dislokuvalisya Sotni Kanivskogo polku 1651 r Najmenuvannya Pidporyadkovani sela Kanivska gorodova Chernishe Hodoriv Tuliblye na Dnipri Sorklanov Studenec 1 a Litvinecka Litvinec 2 a Pekarska Pekari 3 ya Kostenecka Kostenec mikrorajon Kostyanec m Kaneva Ratki Rudka 4 a Keleberdinska Kereberdeyiv 5 a Klepachivska Klepachi Domanchic 6 a Leplyavska Leplyava Reshitki za Dniprom 7 a 8 a Bubnivska Bubniv Prohorivka Taganska Tagancha Golyaki Melniki Klyuchniki Potashnya Sinyavka Pilyava Berkozivka Martinivka Kopiyevata Pshenichniki Buchak Ivankiv Mezhiricka Mezhirichka Vorob yiv Terehtemirivska Terehtemiriv Male Pidsinne Velike Pidsinne Irzhavicka Rzhavec Rzhavec Makedonec Lazarchicya Babichi Maslivska Maslivka Stajkivska Stajki na Dnipri Mihajlivska Mihajlivka Kononchacka Kononcha Bobricya Bogorodichna Sloboda Glincha Grigorivka Burnelivshina Dudarci Koltyagayev Kurilchici Luka Maludovche Procki Romanivka Rossohate Sovin Stepanchinci Tulinci Piye Hmilna Chaplinci Cherlenkiv Yuskiv Mlinok Yarilovichi SushkaGetmani pohovani u KaneviIvan Pidkova 1578 Yakiv Shah 1578 Samijlo Kishka 1602 Ivan Petrazhickij Kulaga 1632 Yakiv Ostryanicya 1638GalereyaPam yatnij znak Pam yati Getmaniv Vijska Zaporizkogo pohovanih u Kanevi Primitki Reyestr Vijska Zaporozkogo 1649 roku Kiyiv Naukova dumka 1995 Reestra vsego Vojska Zaporozhskogo poslѣ Zborovskago dogovora s korolem Polskim Yanom Kazimirom sostavlennye 1649 goda oktyabrya 16 dnya Arhivovano 15 lyutogo 2022 u Wayback Machine Izdannye po podlinniku O M Bodyanskim Moskva Izdanie Imperatorskago Obshestva Istorii i Drevnostej Rossijskih pri Moskovskom Universitetѣ 1875 S VIII IX Stavlenik P Doroshenka Stavlenik I Samojlovicha Zaruba V Administrativno teritorialnij ustrij ta administraciya Vijska Zaporozkogo u 1648 1782 rr S 52 Reyestr Vijska Zaporozkogo 1649 r Pidgot do druku O V Todijchuk golov uporyad ta in S 95 128 Micik Yu Kanivskij polk Ukrayinske kozactvo Mala enciklopediya S 227 PDF Arhiv originalu PDF za 20 serpnya 2016 Procitovano 25 bereznya 2022 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2013 Procitovano 25 travnya 2013 DzherelaV V Panashenko Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 81 ISBN 978 966 00 0692 8 Gorbachenko Yu Administrativno teritorialnij podil Kanivskogo polku 1648 1678 rr Gileya Zbirnik naukovih prac Kiyiv 2007 S 120 141 Gorbachenko Yu Administrativno teritorialnij podil Kanivskogo polku 1648 1678 rr Kozacka skarbnicya Getmanski chitannya Vip 4 Chernivci Vidavnichij dim Bukrek 2007 S 120 140 Zaruba V M Administrativno teritorialnij ustrij ta administraciya Vijska Zaporozkogo u 1648 1782 rr Recenzenti Negodchenko O V Shvidko G K Dnipropetrovskij derzhavnij universitet vnutrishnih sprav Kafedra ukrayinoznavstva Dnipropetrovsk Lira LTD 2007 380 s Kovalenko S Kanivskij polk Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah Tom 2 Kiyiv Stiks Ko 2007 478 s ISBN 978 966 96849 1 2 Krivosheya V V Genealogiya ukrayinskogo kozactva Kanivskij polk Kiyiv VD Stilos 2006 220 s Krivosheya V V Kozacka elita Getmanshini Kiyiv Institut politichnih i etnonacionalnih doslidzhen imeni I F Kurasa NAN Ukrayini 2008 452 s Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij Kiyiv Libid 1997 464 s Reyestr Vijska Zaporozkogo 1649 roku Pidgot do druku O V Todijchuk golov uporyad ta in Redkol F P Shevchenko vidp red ta in Kiyiv Naukova dumka 1995 592 s Dzherela z istoriyi ukrayinskogo kozactva ISBN 5 12 002042 9 CDIAUK fond 51 PosilannyaSergij Pavlenko Rodovid getmana Ivana Mazepi 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Sajt vidavnictva Stiks