Берко́зівка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, у складі Степанецької сільської громади. Розташоване за 28 км на південний захід від міста Канева та за 12 км від залізничної станції Таганча. Населення 565 осіб, 232 двори (на 2007 рік).
село Беркозівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Громада | Степанецька сільська громада |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Перша згадка | перша половина 18 століття |
Населення | 565 (на 2007 рік) |
Площа | 2,97 км² |
Густота населення | 190 осіб/км² |
Поштовий індекс | 19042 |
Телефонний код | +380 4736 |
День села | 21 вересня — Різдво Пресвятої Богородиці |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 150 м |
Відстань до обласного центру | 61,5 (фізична) км |
Відстань до районного центру | 28 км |
Найближча залізнична станція | Таганча |
Відстань до залізничної станції | 12 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Степанці |
Карта | |
Беркозівка | |
Беркозівка | |
Мапа | |
Історія
Село засноване ще за часів Київської Русі в Х—ХІІ століттях, про що свідчать речі доби бронзи скіфського періоду, знайдені під час розкопок на території села та на околицях.
Перша письмова згадка про Беркозівку відноситься до першої половини 18 століття.
У 1774 році в Беркозівці споруджено дерев'яну Рождество-Богородичну церкву.
В 1900 році Беркозівка нараховувала 277 дворів з 2279 мешканцями. Головним заняттям жителів було хліборобство. На початку XIX століття в селі працювали 13 вітряків. Розростаючись воно розділось на дві частини і від імені власника — Дарія Понятовського утворилась Дарівка. До 1917 року село посідало третє місце за чисельністю населення у Канівському повіті. Беркозівка нараховувала 800 дворів, серед яких 50 вважалися заможними і 358 — середняків.
1924 року створено ТСОЗ «Хлібороб», 1925 року — «Молодий хлібороб», який очолив Петро Кузьменко. На кінець 1929 року їх об'єднано в артіль, яку в 1930 році названо ім. Ілліча. До колективного господарства ввійшло 500 дворів із 740.
Під час Голодомору 1932—1933 років від голоду померло 1500 осіб, стали пустками 165 дворів. В селі встановлено пам'ятник жертвам голодомору.
У 30-ті роки колгосп ім. Ілліча був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві за успіхи в розвитку конярства і рибного господарства. У 1938 році у місцевому колгоспі з'явився перший автомобіль.
Не минули Беркозівку сталінські репресії 1930—1940 років. Репресовано 7 жителів села, серед них 2 сільські вчителі, колишній священник, 4 особи раніше побували за кордоном. Більшість з них загинуло, не повернувшись додому з таборів.
Під час радянсько-німецької війни було мобілізовано 323 особи, з них 127 нагороджено бойовими орденами і медалями, 167 загинули. На примусові роботи в Німеччину відправлено 170 юнаків і дівчат, 16 з них загинули на чужині. Під час відвоювання села, 3 лютого 1944 року, загинуло 26 воїнів, які поховані у братській могилі.
Станом на 1972 рік у селі мешкало 1015 чоловік. Працювали восьмирічна школа, клуб на 250 місць, бібліотека з фондом 11,2 тисяч книг, відділення ощадкаси та зв'язку, фельдшерсько-акушерський пункт. Колгосп ім. Ілліча мав в користуванні 1,8 тисяч га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1,7 тисяч га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури, було розвинуте тваринництво. З допоміжних підпиємств працювали 2 механічні млини, пилорама, виноробня. Уродженець села О. М. Правдзивий удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Колгосп існував до 2000 року, потім його реорганізовано у СТОВ «Беркозівське».
Сучасність
З 2005 року діє СТОВ «ПСП-Агро», 3 селянсько-фермерські господарства. На території села нині діють сільська рада, навчально-виховний комплекс, відділення зв'язку, філія Ощадбанку, фельдшерсько-акушерський пункт, 2 крамниці.
Див. також
Джерела
Примітки
- maps.vlasenko.net(рос.)
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання
- Беркозівка на who-is-who.ua [ 5 травня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berko zivka selo v Ukrayini u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti u skladi Stepaneckoyi silskoyi gromadi Roztashovane za 28 km na pivdennij zahid vid mista Kaneva ta za 12 km vid zaliznichnoyi stanciyi Tagancha Naselennya 565 osib 232 dvori na 2007 rik selo Berkozivka Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Cherkaskij rajon Gromada Stepanecka silska gromada Oblikova kartka gska2 rada gov ua Osnovni dani Persha zgadka persha polovina 18 stolittya Naselennya 565 na 2007 rik Plosha 2 97 km Gustota naselennya 190 osib km Poshtovij indeks 19042 Telefonnij kod 380 4736 Den sela 21 veresnya Rizdvo Presvyatoyi Bogorodici Geografichni dani Geografichni koordinati 49 36 25 pn sh 31 14 37 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 150 m Vidstan do oblasnogo centru 61 5 fizichna km Vidstan do rajonnogo centru 28 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Tagancha Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 12 km Misceva vlada Adresa radi s Stepanci Karta Berkozivka Berkozivka Mapa Div takozh be IstoriyaSelo zasnovane she za chasiv Kiyivskoyi Rusi v H HII stolittyah pro sho svidchat rechi dobi bronzi skifskogo periodu znajdeni pid chas rozkopok na teritoriyi sela ta na okolicyah Persha pismova zgadka pro Berkozivku vidnositsya do pershoyi polovini 18 stolittya U 1774 roci v Berkozivci sporudzheno derev yanu Rozhdestvo Bogorodichnu cerkvu V 1900 roci Berkozivka narahovuvala 277 dvoriv z 2279 meshkancyami Golovnim zanyattyam zhiteliv bulo hliborobstvo Na pochatku XIX stolittya v seli pracyuvali 13 vitryakiv Rozrostayuchis vono rozdilos na dvi chastini i vid imeni vlasnika Dariya Ponyatovskogo utvorilas Darivka Do 1917 roku selo posidalo tretye misce za chiselnistyu naselennya u Kanivskomu poviti Berkozivka narahovuvala 800 dvoriv sered yakih 50 vvazhalisya zamozhnimi i 358 serednyakiv 1924 roku stvoreno TSOZ Hliborob 1925 roku Molodij hliborob yakij ocholiv Petro Kuzmenko Na kinec 1929 roku yih ob yednano v artil yaku v 1930 roci nazvano im Illicha Do kolektivnogo gospodarstva vvijshlo 500 dvoriv iz 740 Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv vid golodu pomerlo 1500 osib stali pustkami 165 dvoriv V seli vstanovleno pam yatnik zhertvam golodomoru U 30 ti roki kolgosp im Illicha buv uchasnikom Vsesoyuznoyi silskogospodarskoyi vistavki v Moskvi za uspihi v rozvitku konyarstva i ribnogo gospodarstva U 1938 roci u miscevomu kolgospi z yavivsya pershij avtomobil Ne minuli Berkozivku stalinski represiyi 1930 1940 rokiv Represovano 7 zhiteliv sela sered nih 2 silski vchiteli kolishnij svyashennik 4 osobi ranishe pobuvali za kordonom Bilshist z nih zaginulo ne povernuvshis dodomu z taboriv Pid chas radyansko nimeckoyi vijni bulo mobilizovano 323 osobi z nih 127 nagorodzheno bojovimi ordenami i medalyami 167 zaginuli Na primusovi roboti v Nimechchinu vidpravleno 170 yunakiv i divchat 16 z nih zaginuli na chuzhini Pid chas vidvoyuvannya sela 3 lyutogo 1944 roku zaginulo 26 voyiniv yaki pohovani u bratskij mogili Stanom na 1972 rik u seli meshkalo 1015 cholovik Pracyuvali vosmirichna shkola klub na 250 misc biblioteka z fondom 11 2 tisyach knig viddilennya oshadkasi ta zv yazku feldshersko akusherskij punkt Kolgosp im Illicha mav v koristuvanni 1 8 tisyach ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 1 7 tisyach ga ornoyi zemli Gospodarstvo viroshuvalo zernovi kulturi bulo rozvinute tvarinnictvo Z dopomizhnih pidpiyemstv pracyuvali 2 mehanichni mlini pilorama vinorobnya Urodzhenec sela O M Pravdzivij udostoyenij zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci Kolgosp isnuvav do 2000 roku potim jogo reorganizovano u STOV Berkozivske SuchasnistZ 2005 roku diye STOV PSP Agro 3 selyansko fermerski gospodarstva Na teritoriyi sela nini diyut silska rada navchalno vihovnij kompleks viddilennya zv yazku filiya Oshadbanku feldshersko akusherskij punkt 2 kramnici Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast DzherelaBerkozivka u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Primitkimaps vlasenko net ros Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim PosilannyaBerkozivka na who is who ua 5 travnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi