Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Вівсянка садова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Emberiza hortulana Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
 Ареал E. hortulana гніздування зимування | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Вівся́нка садо́ва (Emberiza hortulana) — птах родини вівсянкових (Emberizidae). Один з 37-ми видів роду; один з 16-ти видів роду у фауні України. В Україні гніздовий перелітний вид.
Опис
Морфологічні ознаки
Маса тіла 20-28 г. Довжина тіла близько 16 см. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова, шия і воло сірі, з легким оливковим відтінком; навколоочне кільце, «вуса» і горло жовті; спина і верх крил рудувато-бурі, з темною строкатістю; поперек і надхвістя рудувато-бурі; груди, черево і підхвістя руді; махові пера бурі, зі світлою облямівкою; хвіст бурий, дві крайні пари стернових пер з білими плямами; дзьоб і ноги червонувато-бурі; у позашлюбному оперенні голова, шия і воло оливково-сірі. У дорослої самки голова, шия і воло бурувато-сірі; на верхній частині голови і волі темні риски; груди рудуваті; черево і підхвістя жовтуваті, молодий птах подібний до дорослої самки, але низ вохристий, зі значною кількістю темних рисок.
Від звичайної і городньої вівсянок відрізняється рудим (дорослий самець) або рудуватим (доросла самка) низом, чіткими жовтими «вусами» і горлом, червонуватим дзьобом: від сивоголової вівсянки — жовтими «вусами» і горлом; дорослий самець від дорослого самця скельної вівсянки — сірим волом, а доросла самка від дорослої самки цього виду — темними рисками по боках горла і на волі; молодий птах від молодого птаха сивоголової і скельної вівсянок відрізнити складно.
Звуки
Пісня — характерне «тсі — тсі — тсі — тсі — тру — тру — тру», де друга половина нижча за тональністю і журливіша від попередньої; поклик — коротке «тсі».
Поширення
Західна Євразія від Скандинавії і західного узбережжя Піренейського півострова на схід до 100-го меридіану. На півночі в Скандинавії до 69-ї паралелі, в Фінляндії до 66-ї паралелі, звідки північна межа ареалу через район Архангельська простягається до Уральського хребта в область 57-ї паралелі. Між Уральським хребтом і Єнісеєм на північ до 56-ї паралелі. Далі на схід від Єнісею на півночі ймовірно до південного схилу Східних Саян. А південь до Середземного моря, південної межі Апеннінського півострова, південної межі Балканського півострова, південного узбережжя Малої Азії, по східному узбережжю Середземного моря на південь до 33-ї паралелі, до північної Сирії, північного Іраку, гір Загрос, , Ельбрусу, , Копетдагу. Ділянка ареалу, що охоплює перераховані гірські області, утворює південно-східний виступ загального ареалу. У північній частині ареалу, на схід від Каспійського моря, вид поширений до дельти Волги, дельти Уралу, долини середньої Емби, пониззя Іргизу, долини , оз. , району , Тарбагатаю, , південного і південно-східного Алтаю, оз. , північно-західного Хангаю, оз. Хубсугул. Острів Крит. Ізольована ділянка ареалу охоплює східну частину Алжирського Атласу.
В Україні гніздиться на всій території, крім Карпат і Присивашшя; мігрує скрізь.
Садова вівсянка є дальнім мігрантом, зимує в Північній Африці та Індії.
Чисельність
Чисельність в Європі оцінена в 5,2—16,0 млн пар, в Україні — 58—67 тис. пар. Європейська популяція становить 50-74% чисельності у світі, яку оцінюють в 21,1-96,0 млн особин; останні цифри потребують подальшого уточнення. Чисельність популяції в цілому скорочується.
Місця існування
Населяє відкритий ландшафт із поодинокими деревами, розрідженими кущами та не дуже щільною трав'янистою рослинністю. Віддає перевагу узліссям рідколісся та заростям кущів серед полів. Мешкає також у садах, заплавах річок, лісосмугах тощо.
Гніздування
Гніздиться окремими парами на значній відстані одна від одної. Однак в окремі роки в деяких місцях може утворювати доволі щільні поселення. Гніздо будує на землі, нерідко в посівах культурних злаків, багаторічних трав, серед негустої трав'янистої рослинності під невеликим кущиком або пучком трави, майстерно маскуючи його. Досить часто розміщує гніздо на нерівній поверхні: на схилі невеликого яру, траншеї або канави. Для будівництва гнізда обирають ямку такої глибини, щоб його верхній край знаходився на рівні землі. Будівельним матеріалом слугують сухі стебла і листя злаків, тонкі корінці, зрідка сухе листя. Вистилка гнізда товста (до 1,5 см) та складається з корінців, кінського волосся, в окремих випадках із домішкою пір'я. Діаметр гнізда становить 8,5-10,5, діаметр лотка 5,5-6,5, глибина лотка 3,5-4,5 см.
У повній кладці 4-6 (найчастіше 5) яєць. Шкаралупа матова, біла, з легким сірим, блакитнуватим, рожевим або навіть світло-коричневим відтінком. По ній доволі рідко розкидані плями, крапки, звивисті лінії: порівняно великі поверхневі (чорні, чорно-бурі або вишнево-чорні) та більш дрібні глибокі (світо- і фіолетово-сірі або рожево-фіолетові). Середні розміри яєць: 19,61×15,46 мм. До відкладання яєць птах приступає на початку травня — початку червня. Протягом року, ймовірно, одна кладка. У випадку загибелі кладки буває повторна. Насиджує протягом 11-12 діб самка.
Живлення
Восени та навесні споживає насіння різноманітних бур'янів, але в період розмноження значною мірою переключається на комах, у цей час масово знищує гусінь, жуків та інших шкідників лісу.
Охорона
Вид включено до додатку ІІІ Бернської конвенції, , Червоної книги Білорусі.
Див. також
- 8966 Хортулана — астероїд, названий на честь цього птаха.
Посилання
- BirdLife International (2012). Emberiza hortulana: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- BirdLife International 2012. Emberiza hortulana. In: IUCN 2013. IUCN Red List of Threatened Species. Version 2013.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 15 February 2014. [ 9 липня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — .
- [. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 16 лютого 2014. Червона книга республіки Білорусь (рос.)]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vivsyanka sadova Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Vivsyankovi Emberizidae Rid Vivsyanka Emberiza Vid Vivsyanka sadova Binomialna nazva Emberiza hortulana Linnaeus 1758 Areal E hortulana gnizduvannya zimuvannya Posilannya Vikishovishe Emberiza hortulana Vikividi Emberiza hortulana ITIS 559883 MSOP 22720916 NCBI 498208 Vivsya nka sado va Emberiza hortulana ptah rodini vivsyankovih Emberizidae Odin z 37 mi vidiv rodu odin z 16 ti vidiv rodu u fauni Ukrayini V Ukrayini gnizdovij perelitnij vid OpisMorfologichni oznaki Masa tila 20 28 g Dovzhina tila blizko 16 sm U doroslogo samcya v shlyubnomu vbranni golova shiya i volo siri z legkim olivkovim vidtinkom navkoloochne kilce vusa i gorlo zhovti spina i verh kril ruduvato buri z temnoyu strokatistyu poperek i nadhvistya ruduvato buri grudi cherevo i pidhvistya rudi mahovi pera buri zi svitloyu oblyamivkoyu hvist burij dvi krajni pari sternovih per z bilimi plyamami dzob i nogi chervonuvato buri u pozashlyubnomu operenni golova shiya i volo olivkovo siri U dorosloyi samki golova shiya i volo buruvato siri na verhnij chastini golovi i voli temni riski grudi ruduvati cherevo i pidhvistya zhovtuvati molodij ptah podibnij do dorosloyi samki ale niz vohristij zi znachnoyu kilkistyu temnih risok Vid zvichajnoyi i gorodnoyi vivsyanok vidriznyayetsya rudim doroslij samec abo ruduvatim dorosla samka nizom chitkimi zhovtimi vusami i gorlom chervonuvatim dzobom vid sivogolovoyi vivsyanki zhovtimi vusami i gorlom doroslij samec vid doroslogo samcya skelnoyi vivsyanki sirim volom a dorosla samka vid dorosloyi samki cogo vidu temnimi riskami po bokah gorla i na voli molodij ptah vid molodogo ptaha sivogolovoyi i skelnoyi vivsyanok vidrizniti skladno Zvuki Pisnya harakterne tsi tsi tsi tsi tru tru tru de druga polovina nizhcha za tonalnistyu i zhurlivisha vid poperednoyi poklik korotke tsi PoshirennyaZahidna Yevraziya vid Skandinaviyi i zahidnogo uzberezhzhya Pirenejskogo pivostrova na shid do 100 go meridianu Na pivnochi v Skandinaviyi do 69 yi paraleli v Finlyandiyi do 66 yi paraleli zvidki pivnichna mezha arealu cherez rajon Arhangelska prostyagayetsya do Uralskogo hrebta v oblast 57 yi paraleli Mizh Uralskim hrebtom i Yeniseyem na pivnich do 56 yi paraleli Dali na shid vid Yeniseyu na pivnochi jmovirno do pivdennogo shilu Shidnih Sayan A pivden do Seredzemnogo morya pivdennoyi mezhi Apenninskogo pivostrova pivdennoyi mezhi Balkanskogo pivostrova pivdennogo uzberezhzhya Maloyi Aziyi po shidnomu uzberezhzhyu Seredzemnogo morya na pivden do 33 yi paraleli do pivnichnoyi Siriyi pivnichnogo Iraku gir Zagros Elbrusu Kopetdagu Dilyanka arealu sho ohoplyuye pererahovani girski oblasti utvoryuye pivdenno shidnij vistup zagalnogo arealu U pivnichnij chastini arealu na shid vid Kaspijskogo morya vid poshirenij do delti Volgi delti Uralu dolini serednoyi Embi ponizzya Irgizu dolini oz rajonu Tarbagatayu pivdennogo i pivdenno shidnogo Altayu oz pivnichno zahidnogo Hangayu oz Hubsugul Ostriv Krit Izolovana dilyanka arealu ohoplyuye shidnu chastinu Alzhirskogo Atlasu V Ukrayini gnizditsya na vsij teritoriyi krim Karpat i Prisivashshya migruye skriz Sadova vivsyanka ye dalnim migrantom zimuye v Pivnichnij Africi ta Indiyi ChiselnistChiselnist v Yevropi ocinena v 5 2 16 0 mln par v Ukrayini 58 67 tis par Yevropejska populyaciya stanovit 50 74 chiselnosti u sviti yaku ocinyuyut v 21 1 96 0 mln osobin ostanni cifri potrebuyut podalshogo utochnennya Chiselnist populyaciyi v cilomu skorochuyetsya Miscya isnuvannyaNaselyaye vidkritij landshaft iz poodinokimi derevami rozridzhenimi kushami ta ne duzhe shilnoyu trav yanistoyu roslinnistyu Viddaye perevagu uzlissyam ridkolissya ta zarostyam kushiv sered poliv Meshkaye takozh u sadah zaplavah richok lisosmugah tosho GnizduvannyaYajcya sadovoyi vivsyanki Gnizditsya okremimi parami na znachnij vidstani odna vid odnoyi Odnak v okremi roki v deyakih miscyah mozhe utvoryuvati dovoli shilni poselennya Gnizdo buduye na zemli neridko v posivah kulturnih zlakiv bagatorichnih trav sered negustoyi trav yanistoyi roslinnosti pid nevelikim kushikom abo puchkom travi majsterno maskuyuchi jogo Dosit chasto rozmishuye gnizdo na nerivnij poverhni na shili nevelikogo yaru transheyi abo kanavi Dlya budivnictva gnizda obirayut yamku takoyi glibini shob jogo verhnij kraj znahodivsya na rivni zemli Budivelnim materialom sluguyut suhi stebla i listya zlakiv tonki korinci zridka suhe listya Vistilka gnizda tovsta do 1 5 sm ta skladayetsya z korinciv kinskogo volossya v okremih vipadkah iz domishkoyu pir ya Diametr gnizda stanovit 8 5 10 5 diametr lotka 5 5 6 5 glibina lotka 3 5 4 5 sm U povnij kladci 4 6 najchastishe 5 yayec Shkaralupa matova bila z legkim sirim blakitnuvatim rozhevim abo navit svitlo korichnevim vidtinkom Po nij dovoli ridko rozkidani plyami krapki zvivisti liniyi porivnyano veliki poverhnevi chorni chorno buri abo vishnevo chorni ta bilsh dribni gliboki svito i fioletovo siri abo rozhevo fioletovi Seredni rozmiri yayec 19 61 15 46 mm Do vidkladannya yayec ptah pristupaye na pochatku travnya pochatku chervnya Protyagom roku jmovirno odna kladka U vipadku zagibeli kladki buvaye povtorna Nasidzhuye protyagom 11 12 dib samka ZhivlennyaVoseni ta navesni spozhivaye nasinnya riznomanitnih bur yaniv ale v period rozmnozhennya znachnoyu miroyu pereklyuchayetsya na komah u cej chas masovo znishuye gusin zhukiv ta inshih shkidnikiv lisu OhoronaVid vklyucheno do dodatku III Bernskoyi konvenciyi Chervonoyi knigi Bilorusi Div takozh8966 Hortulana asteroyid nazvanij na chest cogo ptaha PosilannyaBirdLife International 2012 Emberiza hortulana informaciya na sajti MSOP versiya 2013 2 angl 26 listopada 2013 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Stepanyan L S Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 BirdLife International 2012 Emberiza hortulana In IUCN 2013 IUCN Red List of Threatened Species Version 2013 2 lt www iucnredlist org gt Downloaded on 15 February 2014 9 lipnya 2017 u Wayback Machine angl Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 16 lyutogo 2014 Chervona kniga respubliki Bilorus ros