Кам'янка строката | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець Самиця | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Oenanthe melanoleuca (Güldenstädt, 1775) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Muscicapa melanoleuca Oenanthe hispanica melanoleuca | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ка́м'янка строката (Oenanthe melanoleuca) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Раніше вважався підвидом іспанської кам'янки, однак був визнаний окремим видом. В Україні гніздовий, перелітний птах, що зустрічається в Гірському Криму.
Опис
Морфологічні ознаки
Для виду характерне явище поліморфізму, що проявляється у співвідношеннях чорного і білого забарвлення в області голови і шиї у самців.
Невеликий птах, розміром з горобця. Маса тіла 15-22 г, довжина тіла біля 15 см. Дорослий самець у шлюбному вбранні білий, з рудим відтінком: горло чорне або біле; вуздечка, покривні пера вух і крила чорні; надхвістя біле; хвіст білий, з майже повністю чорними центральними стерновими перами та різного розміру чорними плямами на верхівці інших стернових пер, через що на кінці хвоста може утворюватися вузька чорна смуга, на крайніх стернових перах вона ширша; дзьоб і ноги чорні; у позашлюбному вбранні пера темних частин зі світлою облямівкою; рудий відтінок в оперенні виразніший. Доросла самка y шлюбному оперенні зверху бура; вуздечка, покривні пера вух і крила темно-бурі; горло білувате або темно-буре; низ світло-вохристий воло і боки тулуба іржасто-вохристі; у позашлюбному вбранні пера темних частин тіла зі світлою облямівкою. Молодий птах подібний до дорослої самки у позашлюбному оперенні.
Дорослий самець строкатої кам'янки від дорослого самця лисої кам'янки відрізняється світлою спиною, а частина особин також білим горлом; доросла самка іспанської кам'янки від дорослої самки лисої кам'янки — або білуватим горлом, або світлим волом, хоча у позашлюбному оперенні відрізнити важко. Молодий птах від молодої лисої кам'янки відрізняється світлими горлом і низом тулуба, але особини з темним горлом майже не розрізняються.
Звуки
Співає, як правило, під час шлюбного польоту. Пісня коротка, дещо нагадує пісню чечевиці, але тріскучіша; поклик — різке «чсч» і хрипке «шрр».
Поширення
Ареал охоплює: Апенінський півострів, Балкани, південну Румунію, Малу Азію, Великий Кавказ, Дагестан, південні схили західного Копетдагу, Сирію, Іран. Ізольовані місця гніздування розташовані в Криму і на півострові Мангістау та островах Сицилія, Крит, острови Егейського моря.
Кам'янка іспанська є мігруючим видом, відлітає на зимівлю через Середземне море і Сахару до африканської Сахелі.
Чисельність
Чисельність в Європі оцінена в 1,4—3,3 млн пар, в Україні гніздить не більше 50 пар. Європейська популяція складає близько 55 % світової. Чисельність виду скорочується.
Місця існування
Населяє відкриті кам'янисті з чагарниками біотопи, часто в пересіченій місцевості (схили гір та передгір'я). Як правило, це сухі степи, вапнякові пагорби, рілля, що оточують ліси з ялівцю, тетраклінісу, маслин, дубів тощо. Трапляється також у садах, виноградниках та інших оброблюваних територіях.
Гніздування
Гніздовий період триває з початку травня. Гніздо у вигляді плоскої чашечки, сплетено зі шматочків рослин, моху та волокон, лоток вистелено шерстю та пухом. Птахи розміщують його на землі під каменем чи кущем, в ямці, або ж отворі в руїнах споруд. У кладці 3-6 (як правило, 4-5) яєць, яку насиджує самка протягом 13-14 днів. Молоді птахи залишають гніздо у віці 11-14 днів, але їх ще підгодовують батьки до 22 днів.
Живлення
Живиться головним чином комахами, павуками, а також ягодами та насінням. Здобич вистежує з присади, стрибаючи за нею на землю, схоплюючи в повітрі на льоту чи наздоганяючи її на поверхні ґрунту.
Загрози та охорона
Головними загрозами для виду є заліснення місць гніздування та інтенсифікація сільського господарства. Локально загрозу може становити хижацтво з боку лисиць і собак. Кам'янка іспанська перебуває під охороною Бернської конвенції (Додаток ІІ) та Боннської конвенції (Додаток ІІ).
Примітки
- BirdLife International (2019). Oenanthe hispanica. IUCN Red List of Threatened Species. 2019: e.T22710302A155608614. doi:10.2305/IUCN.UK.2019-3.RLTS.T22710302A155608614.en. Процитовано 13 листопада 2021.
- Oenanthe melanoleuca у базі Avibase.
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 14.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 січня 2025.
Посилання
- Ullman, Magnus (1994) Identification of Pied Wheatear and Eastern Black-eared Wheatear 16(5): 186-194
- Ullman, Magnus (2003) Separation of Western and Eastern Black-eared Wheatear 25: 77-97
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kam yanka strokata Samec Samicya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Muholovkovi Muscicapidae Rid Kam yanka Oenanthe Vid Kam yanka kiprska Binomialna nazva Oenanthe melanoleuca Guldenstadt 1775 Sinonimi Muscicapa melanoleuca Oenanthe hispanica melanoleuca Posilannya Vikishovishe Oenanthe melanoleuca Vikividi Oenanthe melanoleuca NCBI 2939378 Ka m yanka strokata Oenanthe melanoleuca vid gorobcepodibnih ptahiv rodini muholovkovih Muscicapidae Ranishe vvazhavsya pidvidom ispanskoyi kam yanki odnak buv viznanij okremim vidom V Ukrayini gnizdovij perelitnij ptah sho zustrichayetsya v Girskomu Krimu OpisMorfologichni oznaki Dlya vidu harakterne yavishe polimorfizmu sho proyavlyayetsya u spivvidnoshennyah chornogo i bilogo zabarvlennya v oblasti golovi i shiyi u samciv Nevelikij ptah rozmirom z gorobcya Masa tila 15 22 g dovzhina tila bilya 15 sm Doroslij samec u shlyubnomu vbranni bilij z rudim vidtinkom gorlo chorne abo bile vuzdechka pokrivni pera vuh i krila chorni nadhvistya bile hvist bilij z majzhe povnistyu chornimi centralnimi sternovimi perami ta riznogo rozmiru chornimi plyamami na verhivci inshih sternovih per cherez sho na kinci hvosta mozhe utvoryuvatisya vuzka chorna smuga na krajnih sternovih perah vona shirsha dzob i nogi chorni u pozashlyubnomu vbranni pera temnih chastin zi svitloyu oblyamivkoyu rudij vidtinok v operenni viraznishij Dorosla samka y shlyubnomu operenni zverhu bura vuzdechka pokrivni pera vuh i krila temno buri gorlo biluvate abo temno bure niz svitlo vohristij volo i boki tuluba irzhasto vohristi u pozashlyubnomu vbranni pera temnih chastin tila zi svitloyu oblyamivkoyu Molodij ptah podibnij do dorosloyi samki u pozashlyubnomu operenni Doroslij samec strokatoyi kam yanki vid doroslogo samcya lisoyi kam yanki vidriznyayetsya svitloyu spinoyu a chastina osobin takozh bilim gorlom dorosla samka ispanskoyi kam yanki vid dorosloyi samki lisoyi kam yanki abo biluvatim gorlom abo svitlim volom hocha u pozashlyubnomu operenni vidrizniti vazhko Molodij ptah vid molodoyi lisoyi kam yanki vidriznyayetsya svitlimi gorlom i nizom tuluba ale osobini z temnim gorlom majzhe ne rozriznyayutsya Zvuki Spivaye yak pravilo pid chas shlyubnogo polotu Pisnya korotka desho nagaduye pisnyu chechevici ale triskuchisha poklik rizke chsch i hripke shrr PoshirennyaAreal ohoplyuye Apeninskij pivostriv Balkani pivdennu Rumuniyu Malu Aziyu Velikij Kavkaz Dagestan pivdenni shili zahidnogo Kopetdagu Siriyu Iran Izolovani miscya gnizduvannya roztashovani v Krimu i na pivostrovi Mangistau ta ostrovah Siciliya Krit ostrovi Egejskogo morya Kam yanka ispanska ye migruyuchim vidom vidlitaye na zimivlyu cherez Seredzemne more i Saharu do afrikanskoyi Saheli ChiselnistChiselnist v Yevropi ocinena v 1 4 3 3 mln par v Ukrayini gnizdit ne bilshe 50 par Yevropejska populyaciya skladaye blizko 55 svitovoyi Chiselnist vidu skorochuyetsya Miscya isnuvannyaNaselyaye vidkriti kam yanisti z chagarnikami biotopi chasto v peresichenij miscevosti shili gir ta peredgir ya Yak pravilo ce suhi stepi vapnyakovi pagorbi rillya sho otochuyut lisi z yalivcyu tetraklinisu maslin dubiv tosho Traplyayetsya takozh u sadah vinogradnikah ta inshih obroblyuvanih teritoriyah GnizduvannyaGnizdovij period trivaye z pochatku travnya Gnizdo u viglyadi ploskoyi chashechki spleteno zi shmatochkiv roslin mohu ta volokon lotok visteleno sherstyu ta puhom Ptahi rozmishuyut jogo na zemli pid kamenem chi kushem v yamci abo zh otvori v ruyinah sporud U kladci 3 6 yak pravilo 4 5 yayec yaku nasidzhuye samka protyagom 13 14 dniv Molodi ptahi zalishayut gnizdo u vici 11 14 dniv ale yih she pidgodovuyut batki do 22 dniv ZhivlennyaZhivitsya golovnim chinom komahami pavukami a takozh yagodami ta nasinnyam Zdobich vistezhuye z prisadi stribayuchi za neyu na zemlyu shoplyuyuchi v povitri na lotu chi nazdoganyayuchi yiyi na poverhni gruntu Zagrozi ta ohoronaGolovnimi zagrozami dlya vidu ye zalisnennya misc gnizduvannya ta intensifikaciya silskogo gospodarstva Lokalno zagrozu mozhe stanoviti hizhactvo z boku lisic i sobak Kam yanka ispanska perebuvaye pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi Dodatok II ta Bonnskoyi konvenciyi Dodatok II PrimitkiBirdLife International 2019 Oenanthe hispanica IUCN Red List of Threatened Species 2019 e T22710302A155608614 doi 10 2305 IUCN UK 2019 3 RLTS T22710302A155608614 en Procitovano 13 listopada 2021 Oenanthe melanoleuca u bazi Avibase Gill Frank Donsker David red Chats Old World flycatchers World Bird List Version 14 2 International Ornithologists Union Procitovano 26 sichnya 2025 PosilannyaUllman Magnus 1994 Identification of Pied Wheatear and Eastern Black eared Wheatear 16 5 186 194 Ullman Magnus 2003 Separation of Western and Eastern Black eared Wheatear 25 77 97 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi