Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Stephanorhinus kirchbergensis або носоріг Мерка викопний вид носорогів що належав до роду Stephanorhinus з середнього до

Stephanorhinus kirchbergensis

Stephanorhinus kirchbergensis

Stephanorhinus kirchbergensis або носоріг Мерка — викопний вид носорогів, що належав до роду Stephanorhinus, з середнього до пізнього плейстоцену Євразії. Його ареал охоплював від Західної Європи до Східної Азії. Серед останніх представників роду він співіснував разом із Stephanorhinus hemitoechus (вузьконосий або степовий носоріг) у західній частині ареалу.

Stephanorhinus kirchbergensis
Період існування: середній—пізній плейстоцен
▼
image
Переважно повний череп з Німеччини
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Непарнопалі (Perissodactyla)
Родина: Носорогові (Rhinocerotidae)
Рід: †Stephanorhinus
Вид:
†S. kirchbergensis
Біноміальна назва
†Stephanorhinus kirchbergensis
(Jäger, 1839)
Синоніми
Список
  • Coelodonta merckii
    (Kaup, 1841)
  • Dicerorhinus merckii
    (Kaup, 1841)
  • Dc. m. var. brachycephala
    Schroeder, 1903
  • Dc. kirchbergensis
    (Jäger, 1839)
  • Dc. k. var. brachycephala
    Schroeder, 1903
  • Dihoplus kirchbergensis
    (Jäger, 1839)
  • R. incisivus
    Merck, 1784
  • R. kirchbergense
    Jäger, 1839
  • R. leptorhinus
    Cuvier, 1836
  • R. megarhinus
    de Christol, 1834
  • R. merckii (or mercki, merki)
    Kaup, 1841
  • R. m. var. brachycephala
    Schroeder, 1903
  • R. (Tichorhinus) merckii
    (Kaup, 1841)
  • Stephanorhinus yunchuchenensis (Chow, 1963)

Опис

Stephanorhinus kirchbergensis був великим носорогом, особливо великий екземпляр з Польщі досягав орієнтовної висоти в холці 1,82 метра. Кістки скелета міцні й масивні. Череп витягнутий, носова перегородка окостеніла лише до його переднього (переднього) кінця. Симфіз нижньої щелепи відносно довгий, і нижня щелепа має горизонтальну високу товсту гілку.

Поширення

image
Приблизний усереднений за часом ареал S. kirchbergensis (червоним) і S. hemitoechus (синім), з перетинанням ареалів фіолетовим

Його ареал охоплює від Європи до Східної Азії, але, здається, відсутній на Піренейському півострові. Він був переважно присутній в Європі в міжльодовикові періоди, де він становив частину угруповання Palaeoloxodon antiquus, де зустрічався поряд зі слоном з прямим бивнем (Palaeoloxodon antquus), вузьконосим носорогом (Stephanorhinus hemitoechus) і бегемотом (Hippopotamus amphibius). Передбачається, що він віддавав перевагу закритим лісам і лісовим середовищам існування, на відміну від відкритих галявин, яким віддає перевагу S. hemitoechus. Його ареал сягав Північного полярного кола з черепом віком 70—48 000 років, відомим з арктичної Якутії в долині річки Чондон і нижньою щелепою пізнього середнього плейстоцену з долини річки Яна. Зуби відомі з печер у Приморському краї, припускають, що вони датуються між 50 000 і 25 000 років тому на основі дат інших кісток, знайдених у родовищі, які є найсхіднішими відомими записами разом із записами середнього плейстоцену західної Японії. Зуб S. cf. kirchbergensis невідомого віку відомий з пустелі Лут у східному Ірані.

image
Діаграма черепа з Росії

Він досить поширений протягом плейстоцену в Північному Китаї, але є більш рідкісним компонентом південнокитайських угруповань, відомий приблизно з 30 місць у регіоні. Антуан (2012) стверджує, що D. choukoutienensis, D. lantianensis, D. yunchuchenensis є місцевими назвами таксона без уточнення. Його ареал значною мірою контролювався льодовиковими циклами, при цьому види відчували повторювані цикли розширення та звуження в міру просування льодовикових щитів, це пояснює відносну рідкість його останків порівняно з шерстистим носорогом. Протягом останнього льодовикового періоду ареал виду значно скоротився, причому наймолодші записи в Італії були на стадії морських ізотопів (MIS) 4 і 3. Радіовуглецеве датування залишається з Алтаю приблизно 40 000 років тому. Наймолодші достовірні записи в Китаї походять з Печери носорога в Хубеї, вік якої відноситься до раннього пізнього плейстоцену. Хоча менш чіткі останки відомі поблизу Харбіна в Хейлунцзяні, вік яких вважається 20 тисяч. Припускають, що записи з печери Мігонг на південь від річки Янцзи в районі Трьох ущелин датуються MIS 2 (29 000—14 000 років тому).

Дієта

image
Рештки носорога Мерка з Німеччини
image
Реконструкція двох S. kirchbergensis у відкритому лісовому ландшафті з дубами у часи еємського міжльодовикового періоду в Європі

Цей носоріг споживав як гілки та листки дерев і кущів, так і низинну рослинність. Його дієта, здається, змінювалася залежно від місцевих умов. Аналіз рослинного матеріалу, вбудованого в зуби з місцевості Ноймарк-Норд у Німеччині, виявив залишки Populus (тополя або осика), Quercus (дуб), Crataegus (глід), Pyracantha, Urtica (кропива) і Nymphaea (латаття), а також невизначені рештки Betulaceae, Rosaceae і Poaceae. Збережені залишки рослин, знайдені разом із зубами на черепі арктичних хондонів, включали гілочки Salix (верби), Betula (берези) і рясні Larix (модрини), а також фрагменти Ericaceae (верес); осоки помітно були відсутні. Зразок із відкладень еємського інтергляціалу в Гожуві-Велькопольському в Польщі містив гілочки Corylus (ліщини), Carpinus (граба) і Viscum (омели), поряд із плодовими лусками берези, де ліщина та береза домінували серед пилку. У пилку зразка, знайденого в Спінадеско в Італії, переважали (~50 %) дерева, зокрема Alnus (вільха) і Fagus (бук), з Hippophae rhamnoides (обліпиха), панівним серед кущів, з приблизно 30 % пилку від різних трав'янистих рослин.

Експлуатація людиною

На кістках S. kirchbergensis зі стоянки Гуадо-Сан-Нікола в центральній Італії відомі порізи, які датуються пізнім середнім плейстоценом, приблизно 400—345 000 років тому. Рештки S. kirchbergensis із порізами також були знайдені в місцевості Меджибож на заході України, датовані MIS 11, приблизно 425—375 000 років тому. На травертиновому місці Таубах у Тюрінгії, Німеччина, яке датується еємським інтергляціалам (приблизно 130 000—115 000 років тому), відомі численні залишки носорога з порізами. Переважна більшість останків були молодими недорослими особинами, поряд зі значно меншою кількістю дорослих. Є припущення, що носороги були вбиті та вирізані на місці неандертальцями.

image
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Stephanorhinus kirchbergensis


Примітки

  1. Sobczyk, Artur; Borówka, Ryszard K.; Badura, Janusz; Stachowicz‐Rybka, Renata; Tomkowiak, Julita; Hrynowiecka, Anna; Sławińska, Joanna; Tomczak, Michał; Pitura, Mateusz; Lamentowicz, Mariusz; Kołaczek, Piotr (2020). Geology, stratigraphy and palaeoenvironmental evolution of the Stephanorhinus kirchbergensis ‐ bearing Quaternary palaeolake(s) of Gorzów Wielkopolski (NW Poland, Central Europe). Journal of Quaternary Science (англ.). 35 (4): 539—558. doi:10.1002/jqs.3198. ISSN 0267-8179. S2CID 216264117.
  2. Selected records of Stephanorhinus kirchbergensis (Jäger, 1839 (Mammalia, Rhinocerotidae) in Italy Emmanuel M.E. BILLIA & Carmelo PETRONIO Bollettino della Società Paleontologica Italiana, 48 (1), 2009, xx-xx. Modena
  3. Billa, E.M.E. 2011a. Occurrences of Stephanorhinus kirchbergensis (Jäger, 1839) (Mammalia, Rhinocerotidae) in Eurasia — An account. Acta Palaeontologica Romaniae 7: 17-40
  4. Billia, E.M.E., Zervanová, J., 2015. New Stephanorhinus kirchbergensis (Mammalia, Rhinocerotidae) records in Eurasia. Addenda to a previous work. Gortania.Geologia, Paleontologia, Paletnologia36, 55–68.
  5. Pushkina, Diana (2007). The Pleistocene easternmost distribution in Eurasia of the species associated with the Eemian Palaeoloxodon antiquus assemblage. Mammal Review (англ.). 37 (3): 224—245. doi:10.1111/j.1365-2907.2007.00109.x. ISSN 0305-1838.
  6. Kirillova, Irina V.; Chernova, Olga F.; van der Made, Jan; Kukarskih, Vladimir V.; Shapiro, Beth; van der Plicht, Johannes; Shidlovskiy, Fedor K.; Heintzman, Peter D.; van Kolfschoten, Thijs; Zanina, Oksana G. (2017). Discovery of the skull of Stephanorhinus kirchbergensis (Jäger, 1839) above the Arctic Circle. Quaternary Research (англ.). 88 (3): 537—550. Bibcode:2017QuRes..88..537K. doi:10.1017/qua.2017.53. ISSN 0033-5894. S2CID 45478220.
  7. Shpansky, A. V.; Boeskorov, G. G. (2018). Northernmost Record of the Merck's Rhinoceros Stephanorhinus kirchbergensis (Jäger) and Taxonomic Status of Coelodonta jacuticus Russanov (Mammalia, Rhinocerotidae). Paleontological Journal (англ.). 52 (4): 445—462. doi:10.1134/S003103011804010X. ISSN 0031-0301. S2CID 91447285.
  8. Kosintsev, P. A.; Zykov, S. V.; Tiunov, M. P.; Shpansky, A. V.; Gasilin, V. V.; Gimranov, D. O.; Devjashin, M. M. (2020). The First Find of Merck's Rhinoceros (Mammalia, Perissodactyla, Rhinocerotidae, Stephanorhinus kirchbergensis Jäger, 1839) Remains in the Russian Far East. Doklady Biological Sciences (англ.). 491 (1): 47—49. doi:10.1134/S0012496620010032. ISSN 0012-4966. PMID 32483707. S2CID 219156923.
  9. Handa, Naoto; Pandolfi, Luca (2016). Reassessment of the Middle Pleistocene Japanese Rhinoceroses (Mammalia, Rhinocerotidae) and Paleobiogeographic Implications. Paleontological Research (англ.). 20 (3): 247—260. doi:10.2517/2015PR034. ISSN 1342-8144.
  10. Hashemi, N; Ashouri, A; Aliabadian, M; M. Gharaie, M; Sánchez Marco, A; Louys, J (2016). First report of Quaternary mammals from the Qalehjough area, Lut Desert, Eastern Iran. Palaeontologia Electronica. doi:10.26879/539. ISSN 1094-8074.
  11. Antoine, Pierre-Olivier (March 2012). Pleistocene and Holocene rhinocerotids (Mammalia, Perissodactyla) from the Indochinese Peninsula. Comptes Rendus Palevol (англ.). 11 (2–3): 159—168. doi:10.1016/j.crpv.2011.03.002.
  12. Tong, HaoWen; Wu, XianZhu (April 2010). Stephanorhinus kirchbergensis (Rhinocerotidae, Mammalia) from the Rhino Cave in Shennongjia, Hubei. Chinese Science Bulletin (англ.). 55 (12): 1157—1168. Bibcode:2010ChSBu..55.1157T. doi:10.1007/s11434-010-0050-5. ISSN 1001-6538. S2CID 67828905.
  13. Tong, Hao-wen (2012). Evolution of the non-Coelodonta dicerorhine lineage in China. Comptes Rendus Palevol (англ.). 11 (8): 555—562. doi:10.1016/j.crpv.2012.06.002.
  14. Lacombat, Frédéric (2006). Pleistocene Rhinoceroses in Mediterranean Europe and in Massif Central (France). CFS Courier Forschungsinstitut Senckenberg.
  15. Кириллова, И. В.; Вершинина, А. О.; Зазовская, Э. П.; Занина, О. Г.; Катлер, С.; Косинцев, П. А.; Лаптева, Е. Г.; Чернова, О. Ф.; Шапиро, Б. (2021). К вопросу о времени и среде обитания Stephanorhinus kirchbergensis Jäger 1839 (Mammalia, Rhinoceratidae) на Алтае и северо-востоке России [To the question of time and environment of Stephanorhinus kirchbergensis Jäger 1839 (Mammalia, Rhinocerotidae) in Altai and North-East of Russia]. Зоологический Журнал (рос.). 100 (5): 558—572. doi:10.31857/S0044513421050068. ISSN 0044-5134. S2CID 234970639.
  16. Pang, Libo; Chen, Shaokun; Huang, Wanbo; Wu, Yan; Wei, Guangbiao (2017). Paleoenvironmental and chronological analysis of the mammalian fauna from Migong Cave in the Three Gorges Area, China. Quaternary International (англ.). 434: 25—31. doi:10.1016/j.quaint.2014.11.039.
  17. van Asperen, Eline N.; Kahlke, Ralf-Dietrich (2015). Dietary variation and overlap in Central and Northwest European Stephanorhinus kirchbergensis and S. hemitoechus (Rhinocerotidae, Mammalia) influenced by habitat diversity (PDF). Quaternary Science Reviews (англ.). 107: 47—61. doi:10.1016/j.quascirev.2014.10.001. S2CID 83801422.
  18. Stefaniak, Krzysztof; Stachowicz-Rybka, Renata; Borówka, Ryszard K.; Hrynowiecka, Anna; Sobczyk, Artur; Moskal-del Hoyo, Magdalena; Kotowski, Adam; Nowakowski, Dariusz; Krajcarz, Maciej T.; Billia, Emmanuel M.E.; Persico, Davide (2020). Browsers, grazers or mix-feeders? Study of the diet of extinct Pleistocene Eurasian forest rhinoceros Stephanorhinus kirchbergensis (Jäger, 1839) and woolly rhinoceros Coelodonta antiquitatis (Blumenbach, 1799). Quaternary International (англ.). 605—606: 192—212. doi:10.1016/j.quaint.2020.08.039. S2CID 224984977.
  19. Pandolfi, Luca; Bartolini-Lucenti, Saverio; Cirilli, Omar; Bukhsianidze, Maia; Lordkipanidze, David; Rook, Lorenzo (2021). Paleoecology, biochronology, and paleobiogeography of Eurasian Rhinocerotidae during the Early Pleistocene: The contribution of the fossil material from Dmanisi (Georgia, Southern Caucasus). Journal of Human Evolution (англ.). 156: 103013. doi:10.1016/j.jhevol.2021.103013.
  20. Jan van der Made und René Grube: The rhinoceroses from Neumark-Nord and their nutrition. In: Harald Meller (Hrsg.): Elefantenreich — Eine Fossilwelt in Europa. Halle/Saale 2010, S. 382—394
  21. Burkanova, Elena M.; Billia, Emmanuel M.E.; Persico, Davide (July 2020). Stephanorhinus kirchbergensis (Jäger, 1839) (Mammalia, Rhinocerotidae) from the Po valley (Lombardia, Northern Italy): possible diet/nutrition and living conditions. Quaternary International. 554: 164—169. doi:10.1016/j.quaint.2020.07.031. ISSN 1040-6182. S2CID 225542965.
  22. Berruti, Gabriele Luigi Francesco; Arzarello, Marta; Ceresa, Allison; Muttillo, Brunella; Peretto, Carlo (2020). Use-Wear Analysis of the Lithic Industry of the Lower Palaeolithic Site of Guado San Nicola (Isernia, Central Italy). Journal of Paleolithic Archaeology (англ.). 3 (4): 794—815. doi:10.1007/s41982-020-00056-3. ISSN 2520-8217.
  23. Stepanchuk, V.N.; Moigne, A.-M. (2016). MIS 11-locality of Medzhibozh, Ukraine: Archaeological and paleozoological evidence. Quaternary International (англ.). 409: 241—254. doi:10.1016/j.quaint.2015.09.050.
  24. Bratlund, B. 1999. Taubach revisited. Jahrbuch des Römisch-Germanischen Zentralmuseums Mainz 46: 61-174.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stephanorhinus kirchbergensis abo nosorig Merka vikopnij vid nosorogiv sho nalezhav do rodu Stephanorhinus z serednogo do piznogo plejstocenu Yevraziyi Jogo areal ohoplyuvav vid Zahidnoyi Yevropi do Shidnoyi Aziyi Sered ostannih predstavnikiv rodu vin spivisnuvav razom iz Stephanorhinus hemitoechus vuzkonosij abo stepovij nosorig u zahidnij chastini arealu Stephanorhinus kirchbergensis Period isnuvannya serednij piznij plejstocen PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Perevazhno povnij cherep z Nimechchini Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Neparnopali Perissodactyla Rodina Nosorogovi Rhinocerotidae Rid Stephanorhinus Vid S kirchbergensis Binomialna nazva Stephanorhinus kirchbergensis Jager 1839 Sinonimi Spisok Coelodonta merckii Kaup 1841 Dicerorhinus merckii Kaup 1841 Dc m var brachycephala Schroeder 1903Dc kirchbergensis Jager 1839 Dc k var brachycephala Schroeder 1903Dihoplus kirchbergensis Jager 1839 R incisivus Merck 1784R kirchbergense Jager 1839R leptorhinus Cuvier 1836R megarhinus de Christol 1834R merckii or mercki merki Kaup 1841R m var brachycephala Schroeder 1903R Tichorhinus merckii Kaup 1841 Stephanorhinus yunchuchenensis Chow 1963 OpisStephanorhinus kirchbergensis buv velikim nosorogom osoblivo velikij ekzemplyar z Polshi dosyagav oriyentovnoyi visoti v holci 1 82 metra Kistki skeleta micni j masivni Cherep vityagnutij nosova peregorodka okostenila lishe do jogo perednogo perednogo kincya Simfiz nizhnoyi shelepi vidnosno dovgij i nizhnya shelepa maye gorizontalnu visoku tovstu gilku PoshirennyaPribliznij userednenij za chasom areal S kirchbergensis chervonim i S hemitoechus sinim z peretinannyam arealiv fioletovim Jogo areal ohoplyuye vid Yevropi do Shidnoyi Aziyi ale zdayetsya vidsutnij na Pirenejskomu pivostrovi Vin buv perevazhno prisutnij v Yevropi v mizhlodovikovi periodi de vin stanoviv chastinu ugrupovannya Palaeoloxodon antiquus de zustrichavsya poryad zi slonom z pryamim bivnem Palaeoloxodon antquus vuzkonosim nosorogom Stephanorhinus hemitoechus i begemotom Hippopotamus amphibius Peredbachayetsya sho vin viddavav perevagu zakritim lisam i lisovim seredovisham isnuvannya na vidminu vid vidkritih galyavin yakim viddaye perevagu S hemitoechus Jogo areal syagav Pivnichnogo polyarnogo kola z cherepom vikom 70 48 000 rokiv vidomim z arktichnoyi Yakutiyi v dolini richki Chondon i nizhnoyu shelepoyu piznogo serednogo plejstocenu z dolini richki Yana Zubi vidomi z pecher u Primorskomu krayi pripuskayut sho voni datuyutsya mizh 50 000 i 25 000 rokiv tomu na osnovi dat inshih kistok znajdenih u rodovishi yaki ye najshidnishimi vidomimi zapisami razom iz zapisami serednogo plejstocenu zahidnoyi Yaponiyi Zub S cf kirchbergensis nevidomogo viku vidomij z pusteli Lut u shidnomu Irani Diagrama cherepa z Rosiyi Vin dosit poshirenij protyagom plejstocenu v Pivnichnomu Kitayi ale ye bilsh ridkisnim komponentom pivdennokitajskih ugrupovan vidomij priblizno z 30 misc u regioni Antuan 2012 stverdzhuye sho D choukoutienensis D lantianensis D yunchuchenensis ye miscevimi nazvami taksona bez utochnennya Jogo areal znachnoyu miroyu kontrolyuvavsya lodovikovimi ciklami pri comu vidi vidchuvali povtoryuvani cikli rozshirennya ta zvuzhennya v miru prosuvannya lodovikovih shitiv ce poyasnyuye vidnosnu ridkist jogo ostankiv porivnyano z sherstistim nosorogom Protyagom ostannogo lodovikovogo periodu areal vidu znachno skorotivsya prichomu najmolodshi zapisi v Italiyi buli na stadiyi morskih izotopiv MIS 4 i 3 Radiovugleceve datuvannya zalishayetsya z Altayu priblizno 40 000 rokiv tomu Najmolodshi dostovirni zapisi v Kitayi pohodyat z Pecheri nosoroga v Hubeyi vik yakoyi vidnositsya do rannogo piznogo plejstocenu Hocha mensh chitki ostanki vidomi poblizu Harbina v Hejlunczyani vik yakih vvazhayetsya 20 tisyach Pripuskayut sho zapisi z pecheri Migong na pivden vid richki Yanczi v rajoni Troh ushelin datuyutsya MIS 2 29 000 14 000 rokiv tomu DiyetaReshtki nosoroga Merka z Nimechchini Rekonstrukciya dvoh S kirchbergensis u vidkritomu lisovomu landshafti z dubami u chasi eyemskogo mizhlodovikovogo periodu v Yevropi Cej nosorig spozhivav yak gilki ta listki derev i kushiv tak i nizinnu roslinnist Jogo diyeta zdayetsya zminyuvalasya zalezhno vid miscevih umov Analiz roslinnogo materialu vbudovanogo v zubi z miscevosti Nojmark Nord u Nimechchini viyaviv zalishki Populus topolya abo osika Quercus dub Crataegus glid Pyracantha Urtica kropiva i Nymphaea latattya a takozh neviznacheni reshtki Betulaceae Rosaceae i Poaceae Zberezheni zalishki roslin znajdeni razom iz zubami na cherepi arktichnih hondoniv vklyuchali gilochki Salix verbi Betula berezi i ryasni Larix modrini a takozh fragmenti Ericaceae veres osoki pomitno buli vidsutni Zrazok iz vidkladen eyemskogo interglyacialu v Gozhuvi Velkopolskomu v Polshi mistiv gilochki Corylus lishini Carpinus graba i Viscum omeli poryad iz plodovimi luskami berezi de lishina ta bereza dominuvali sered pilku U pilku zrazka znajdenogo v Spinadesko v Italiyi perevazhali 50 dereva zokrema Alnus vilha i Fagus buk z Hippophae rhamnoides oblipiha panivnim sered kushiv z priblizno 30 pilku vid riznih trav yanistih roslin Ekspluataciya lyudinoyuNa kistkah S kirchbergensis zi stoyanki Guado San Nikola v centralnij Italiyi vidomi porizi yaki datuyutsya piznim serednim plejstocenom priblizno 400 345 000 rokiv tomu Reshtki S kirchbergensis iz porizami takozh buli znajdeni v miscevosti Medzhibozh na zahodi Ukrayini datovani MIS 11 priblizno 425 375 000 rokiv tomu Na travertinovomu misci Taubah u Tyuringiyi Nimechchina yake datuyetsya eyemskim interglyacialam priblizno 130 000 115 000 rokiv tomu vidomi chislenni zalishki nosoroga z porizami Perevazhna bilshist ostankiv buli molodimi nedoroslimi osobinami poryad zi znachno menshoyu kilkistyu doroslih Ye pripushennya sho nosorogi buli vbiti ta virizani na misci neandertalcyami Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stephanorhinus kirchbergensisPrimitkiSobczyk Artur Borowka Ryszard K Badura Janusz Stachowicz Rybka Renata Tomkowiak Julita Hrynowiecka Anna Slawinska Joanna Tomczak Michal Pitura Mateusz Lamentowicz Mariusz Kolaczek Piotr 2020 Geology stratigraphy and palaeoenvironmental evolution of the Stephanorhinus kirchbergensis bearing Quaternary palaeolake s of Gorzow Wielkopolski NW Poland Central Europe Journal of Quaternary Science angl 35 4 539 558 doi 10 1002 jqs 3198 ISSN 0267 8179 S2CID 216264117 Selected records of Stephanorhinus kirchbergensis Jager 1839 Mammalia Rhinocerotidae in Italy Emmanuel M E BILLIA amp Carmelo PETRONIO Bollettino della Societa Paleontologica Italiana 48 1 2009 xx xx Modena Billa E M E 2011a Occurrences of Stephanorhinus kirchbergensis Jager 1839 Mammalia Rhinocerotidae in Eurasia An account Acta Palaeontologica Romaniae 7 17 40 Billia E M E Zervanova J 2015 New Stephanorhinus kirchbergensis Mammalia Rhinocerotidae records in Eurasia Addenda to a previous work Gortania Geologia Paleontologia Paletnologia36 55 68 Pushkina Diana 2007 The Pleistocene easternmost distribution in Eurasia of the species associated with the Eemian Palaeoloxodon antiquus assemblage Mammal Review angl 37 3 224 245 doi 10 1111 j 1365 2907 2007 00109 x ISSN 0305 1838 Kirillova Irina V Chernova Olga F van der Made Jan Kukarskih Vladimir V Shapiro Beth van der Plicht Johannes Shidlovskiy Fedor K Heintzman Peter D van Kolfschoten Thijs Zanina Oksana G 2017 Discovery of the skull of Stephanorhinus kirchbergensis Jager 1839 above the Arctic Circle Quaternary Research angl 88 3 537 550 Bibcode 2017QuRes 88 537K doi 10 1017 qua 2017 53 ISSN 0033 5894 S2CID 45478220 Shpansky A V Boeskorov G G 2018 Northernmost Record of the Merck s Rhinoceros Stephanorhinus kirchbergensis Jager and Taxonomic Status of Coelodonta jacuticus Russanov Mammalia Rhinocerotidae Paleontological Journal angl 52 4 445 462 doi 10 1134 S003103011804010X ISSN 0031 0301 S2CID 91447285 Kosintsev P A Zykov S V Tiunov M P Shpansky A V Gasilin V V Gimranov D O Devjashin M M 2020 The First Find of Merck s Rhinoceros Mammalia Perissodactyla Rhinocerotidae Stephanorhinus kirchbergensis Jager 1839 Remains in the Russian Far East Doklady Biological Sciences angl 491 1 47 49 doi 10 1134 S0012496620010032 ISSN 0012 4966 PMID 32483707 S2CID 219156923 Handa Naoto Pandolfi Luca 2016 Reassessment of the Middle Pleistocene Japanese Rhinoceroses Mammalia Rhinocerotidae and Paleobiogeographic Implications Paleontological Research angl 20 3 247 260 doi 10 2517 2015PR034 ISSN 1342 8144 Hashemi N Ashouri A Aliabadian M M Gharaie M Sanchez Marco A Louys J 2016 First report of Quaternary mammals from the Qalehjough area Lut Desert Eastern Iran Palaeontologia Electronica doi 10 26879 539 ISSN 1094 8074 Antoine Pierre Olivier March 2012 Pleistocene and Holocene rhinocerotids Mammalia Perissodactyla from the Indochinese Peninsula Comptes Rendus Palevol angl 11 2 3 159 168 doi 10 1016 j crpv 2011 03 002 Tong HaoWen Wu XianZhu April 2010 Stephanorhinus kirchbergensis Rhinocerotidae Mammalia from the Rhino Cave in Shennongjia Hubei Chinese Science Bulletin angl 55 12 1157 1168 Bibcode 2010ChSBu 55 1157T doi 10 1007 s11434 010 0050 5 ISSN 1001 6538 S2CID 67828905 Tong Hao wen 2012 Evolution of the non Coelodonta dicerorhine lineage in China Comptes Rendus Palevol angl 11 8 555 562 doi 10 1016 j crpv 2012 06 002 Lacombat Frederic 2006 Pleistocene Rhinoceroses in Mediterranean Europe and in Massif Central France CFS Courier Forschungsinstitut Senckenberg Kirillova I V Vershinina A O Zazovskaya E P Zanina O G Katler S Kosincev P A Lapteva E G Chernova O F Shapiro B 2021 K voprosu o vremeni i srede obitaniya Stephanorhinus kirchbergensis Jager 1839 Mammalia Rhinoceratidae na Altae i severo vostoke Rossii To the question of time and environment of Stephanorhinus kirchbergensis Jager 1839 Mammalia Rhinocerotidae in Altai and North East of Russia Zoologicheskij Zhurnal ros 100 5 558 572 doi 10 31857 S0044513421050068 ISSN 0044 5134 S2CID 234970639 Pang Libo Chen Shaokun Huang Wanbo Wu Yan Wei Guangbiao 2017 Paleoenvironmental and chronological analysis of the mammalian fauna from Migong Cave in the Three Gorges Area China Quaternary International angl 434 25 31 doi 10 1016 j quaint 2014 11 039 van Asperen Eline N Kahlke Ralf Dietrich 2015 Dietary variation and overlap in Central and Northwest European Stephanorhinus kirchbergensis and S hemitoechus Rhinocerotidae Mammalia influenced by habitat diversity PDF Quaternary Science Reviews angl 107 47 61 doi 10 1016 j quascirev 2014 10 001 S2CID 83801422 Stefaniak Krzysztof Stachowicz Rybka Renata Borowka Ryszard K Hrynowiecka Anna Sobczyk Artur Moskal del Hoyo Magdalena Kotowski Adam Nowakowski Dariusz Krajcarz Maciej T Billia Emmanuel M E Persico Davide 2020 Browsers grazers or mix feeders Study of the diet of extinct Pleistocene Eurasian forest rhinoceros Stephanorhinus kirchbergensis Jager 1839 and woolly rhinoceros Coelodonta antiquitatis Blumenbach 1799 Quaternary International angl 605 606 192 212 doi 10 1016 j quaint 2020 08 039 S2CID 224984977 Pandolfi Luca Bartolini Lucenti Saverio Cirilli Omar Bukhsianidze Maia Lordkipanidze David Rook Lorenzo 2021 Paleoecology biochronology and paleobiogeography of Eurasian Rhinocerotidae during the Early Pleistocene The contribution of the fossil material from Dmanisi Georgia Southern Caucasus Journal of Human Evolution angl 156 103013 doi 10 1016 j jhevol 2021 103013 Jan van der Made und Rene Grube The rhinoceroses from Neumark Nord and their nutrition In Harald Meller Hrsg Elefantenreich Eine Fossilwelt in Europa Halle Saale 2010 S 382 394 Burkanova Elena M Billia Emmanuel M E Persico Davide July 2020 Stephanorhinus kirchbergensis Jager 1839 Mammalia Rhinocerotidae from the Po valley Lombardia Northern Italy possible diet nutrition and living conditions Quaternary International 554 164 169 doi 10 1016 j quaint 2020 07 031 ISSN 1040 6182 S2CID 225542965 Berruti Gabriele Luigi Francesco Arzarello Marta Ceresa Allison Muttillo Brunella Peretto Carlo 2020 Use Wear Analysis of the Lithic Industry of the Lower Palaeolithic Site of Guado San Nicola Isernia Central Italy Journal of Paleolithic Archaeology angl 3 4 794 815 doi 10 1007 s41982 020 00056 3 ISSN 2520 8217 Stepanchuk V N Moigne A M 2016 MIS 11 locality of Medzhibozh Ukraine Archaeological and paleozoological evidence Quaternary International angl 409 241 254 doi 10 1016 j quaint 2015 09 050 Bratlund B 1999 Taubach revisited Jahrbuch des Romisch Germanischen Zentralmuseums Mainz 46 61 174

Дата публікації:
Топ