Північні високотравні прерії (ідентифікатор WWF: NA0804) — неарктичний екорегіон помірних луків, саван і чагарників, розташований на півдні Канади та на півночі Верхнього Середнього Заходу США.
Високотравні прерії Манітоби | |
Екозона | Неарктика |
---|---|
Біом | Помірні луки, савани і чагарники |
Статус збереження | критичний/зникаючий |
WWF | NA0804 |
Межі | Осикові ліси та лісостепи Канади Ліси бореальних рівнин Центральної Канади Ліси заходу Великих озер Перехідні лісосавани Верхнього Середнього Заходу США Центральні високотравні прерії Північні мішані прерії |
Площа, км² | 82 919 |
Країни | Канада, Сполучені Штати Америки |
Охороняється | 6977 км² (8 %) |
Розташування екорегіону (зеленим) |
Географія
Екорегіон північних високотравних прерій простягається від озера Манітоба на півдні канадської провінції Манітоба на південний схід вздовж долини Північної Червоної річки, яка протікає вздовж кордону між штатами Північна Дакота та Міннесота.
Озера Вінніпег та Манітоба є залишками велетенського плейстоценового озера Агассіз, яке утворилося в Північній Америці після відступу льодовиків. У часи найбільшого розширення це озеро охоплювало територію, більшу, ніж усі Великі озера разом узяті. Приблизно 13 000 років тому величезна маса води потрапила з озера Агассіз через Великі озера та річку Святого Лаврентія у Атлантичний океан, що, на думку палеокліматологів, могло призвести до настання пізнього дріасу — найостаннішого етапу зледеніння, спричиненого охолодженням океану. У часи плейстоцену озеро Агассіз включало також долину Північної Червоної річки, яка складає основну частину екорегіону. З геологічної точки зору її основу складають палеозойські вапняки, перекриті товстим шаром льодовикових, озерних та родючих алювіальних відкладів. Внаслідок майже плаского рельєфу регіону, висота якого з півдня на північ коливається від 300 до 250 м над рівнем моря, сильні снігопади чи дощі призводять до масштабних повеней, коли Північна Червона річка виходить з берегів, затоплюючи долину.
Екорегіон північних високотравних прерій є найпівнічнішим прерієвим екорегіоном у східній частині Північної Америки. На півночі та заході він переходить у осикові ліси та лісостепи Канади, на південному заході — у північні мішані прерії, на півдні — у центральні високотравні прерії, а на сході — у ліси заходу Великих озер та у перехідні лісосавани Верхнього Середнього Заходу США.
Клімат
В межах екорегіону переважає вологий континентальний клімат (Dfb за класифікацією кліматів Кеппена), відносно теплий та вологий, порівняно з іншими преріями Канади, але доволі прохолодний, порівняно з іншими преріями США. Зима в регіоні досить холодна, із середньою температурою -12,5 °C, а літо тепле, із середньою температурою 16 °C. Середньорічна температура в регіоні становить 2,5 °C, а середньорічна кількість опадів — від 750 до 850 мм.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є [en], у яких домінують високі трави, зокрема [en] (Andropogon gerardi), [en] (Panicum virgatum) та [en] (Sorghastrum nutans). У Манітобі в преріях переважає високий бородачник (Andropogon gerardi), [en] (Schizachyrium scoparium), [en] (Hesperostipa spartea) та [en] (Sporobolus heterolepis). Високотравні прерії переважно домінують на добре дренованих, сухих ділянках. У більш вологих частинах екорегіону зустрічаються гаї американської осики (Populus tremuloides) та великоплодого дуба (Quercus macrocarpa).
Через високу широту екорегіону його флористичне різноманіття нижче, ніж у центральних високотравних преріях, поширених південніше. Однак, тим не менш, тут зустрічаються деякі рідкісні рослини, зокрема [en] (Platanthera praeclara), найбільша популяція яких зростає у [en]. Серед інших рідкісних рослин, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити білосніжні зозулині черевички (Cypripedium candidum), [en] (Spiranthes magnicamporum), [en] (Veronicastrum virginicum) та [en] (Solidago riddellii). Також у преріях регіону зустрічаються рідкісні метелики — [en] (Oarisma poweshiek) та [en] (Hesperia dacotae).
Фауна
В межах екорегіону зустрічається 63 види ссавців та 212 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити білохвостого оленя (Odocoileus virginianus), [en] (Alces alces andersoni), барибала (Ursus americanus), койота (Canis latrans), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), руду рись (Lynx rufus), довгохвосту ласицю (Neogale frenata), смугастого скунса (Mephitis mephitis), звичайного ракуна (Procyon lotor), американського борсука (Taxidea taxus), американського зайця (Lepus americanus), білохвостого зайця (Lepus townsendii), флоридського кролика (Sylvilagus floridanus) та прерієву мідицю (Sorex haydeni). На берегах річок та озер поширені канадські бобри (Castor canadensis), канадські видри (Lontra canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus).
У преріях та прибережних лісах регіону зустрічаються різноманітні гризуни, зокрема тринадцятисмугі ховрахи (Ictidomys tridecemlineatus), ховрахи Франкліна (Poliocitellus franklinii), ховрахи Річардсона (Urocitellus richardsonii), рівнинні гофери (Geomys bursarius), лучні полівки (Microtus pennsylvanicus). прерієві полівки (Microtus ochrogaster), білочереві коникоїдки (Onychomys leucogaster), червоні вивірки (Tamiasciurus hudsonicus), лисячі вивірки (Sciurus niger), північні літяги (Glaucomys sabrinus), східні бурундуки (Tamias striatus) та канадські голкошерсти (Erethizon dorsatum).
Колись по високотравним преріям регіону блукали стада [en] (Bison bison bison) та [en] (Cervus canadensis manitobensis), на яких полювали [en] (Canis lupus nubilus). Всі ці види були винищені в регіоні, однак за останні десятиліття бізони почали поступово повертатися в регіон, а вовки почали [en] на Середньому Заході США та проникати в екорегіон зі сходу.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити лучного тетерука (Tympanuchus cupido), манітобського тетерука (Tympanuchus phasianellus), великого індика (Meleagris gallopavo), північну зенаїду (Zenaida macroura), американського боривітра (Falco sparverius), неоарктичного канюка (Buteo jamaicensis), прерієвого канюка (Buteo swainsoni), рубіновогорлого колібрі (Archilochus colubris), світлобрового віреона (Vireo gilvus), західного тирана (Tyrannus verticalis), мандрівного дрозда (Turdus migratorius), рогатого жайворонка (Eremophila alpestris), потюка (Chondestes grammacus), лучного багновця (Ammospiza leconteii), прерієвого багновця (Ammodramus savannarum), східного тауї (Pipilo erythrophthalmus), польову вівсянку (Pooecetes gramineus), саванову вівсянку (Passerculus sandwichensis), золотого чижа (Carduelis tristis), східного шпаркоса (Sturnella magna), західного шпаркоса (Sturnella neglecta) та червоного кардинала (Cardinalis cardinalis).
Збереження
Майже 75 % прерій регіону були знищені та перетворені на поселення, з яких найбільшим є Вінніпег, столиця Манітоби, та на сільськогосподарські угіддя. На півночі регіону вирощується картопля, бобові та пшениця, на півдні — соя та кукурудза, а по всьому регіону — цукрові буряки. Лише 5 % території екорегіону є незайманими. Фрагментовані ділянки первинної рослинності збереглися переважно в районах, де переважають малородючі піщані ґрунти, менш цінні для сільського господарства, а також уздовж річок.
Оцінка 2017 року показала, що 6977 км², або 8 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en] в Канаді, а також [en], [en] та [en] в США.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 серпня 2024.
- Hoekstra, J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunits to Make a Difference. University of California Press. ISBN .
Посилання
- «Northern tall grasslands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Northern Tallgrass Prairie» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichni visokotravni preriyi identifikator WWF NA0804 nearktichnij ekoregion pomirnih lukiv savan i chagarnikiv roztashovanij na pivdni Kanadi ta na pivnochi Verhnogo Serednogo Zahodu SShA Pivnichni visokotravni preriyi Visokotravni preriyi Manitobi Ekozona Nearktika Biom Pomirni luki savani i chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF NA0804 Mezhi Osikovi lisi ta lisostepi Kanadi Lisi borealnih rivnin Centralnoyi Kanadi Lisi zahodu Velikih ozer Perehidni lisosavani Verhnogo Serednogo Zahodu SShA Centralni visokotravni preriyi Pivnichni mishani preriyi Plosha km 82 919 Krayini Kanada Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 6977 km 8 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Landshaft Nacionalnogo zapovidnika en Minesota SShA GeografiyaEkoregion pivnichnih visokotravnih prerij prostyagayetsya vid ozera Manitoba na pivdni kanadskoyi provinciyi Manitoba na pivdennij shid vzdovzh dolini Pivnichnoyi Chervonoyi richki yaka protikaye vzdovzh kordonu mizh shtatami Pivnichna Dakota ta Minnesota Ozera Vinnipeg ta Manitoba ye zalishkami veletenskogo plejstocenovogo ozera Agassiz yake utvorilosya v Pivnichnij Americi pislya vidstupu lodovikiv U chasi najbilshogo rozshirennya ce ozero ohoplyuvalo teritoriyu bilshu nizh usi Veliki ozera razom uzyati Priblizno 13 000 rokiv tomu velichezna masa vodi potrapila z ozera Agassiz cherez Veliki ozera ta richku Svyatogo Lavrentiya u Atlantichnij okean sho na dumku paleoklimatologiv moglo prizvesti do nastannya piznogo driasu najostannishogo etapu zledeninnya sprichinenogo oholodzhennyam okeanu U chasi plejstocenu ozero Agassiz vklyuchalo takozh dolinu Pivnichnoyi Chervonoyi richki yaka skladaye osnovnu chastinu ekoregionu Z geologichnoyi tochki zoru yiyi osnovu skladayut paleozojski vapnyaki perekriti tovstim sharom lodovikovih ozernih ta rodyuchih alyuvialnih vidkladiv Vnaslidok majzhe plaskogo relyefu regionu visota yakogo z pivdnya na pivnich kolivayetsya vid 300 do 250 m nad rivnem morya silni snigopadi chi doshi prizvodyat do masshtabnih povenej koli Pivnichna Chervona richka vihodit z beregiv zatoplyuyuchi dolinu Ekoregion pivnichnih visokotravnih prerij ye najpivnichnishim preriyevim ekoregionom u shidnij chastini Pivnichnoyi Ameriki Na pivnochi ta zahodi vin perehodit u osikovi lisi ta lisostepi Kanadi na pivdennomu zahodi u pivnichni mishani preriyi na pivdni u centralni visokotravni preriyi a na shodi u lisi zahodu Velikih ozer ta u perehidni lisosavani Verhnogo Serednogo Zahodu SShA KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye vologij kontinentalnij klimat Dfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena vidnosno teplij ta vologij porivnyano z inshimi preriyami Kanadi ale dovoli proholodnij porivnyano z inshimi preriyami SShA Zima v regioni dosit holodna iz serednoyu temperaturoyu 12 5 C a lito teple iz serednoyu temperaturoyu 16 C Serednorichna temperatura v regioni stanovit 2 5 C a serednorichna kilkist opadiv vid 750 do 850 mm FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye en u yakih dominuyut visoki travi zokrema en Andropogon gerardi en Panicum virgatum ta en Sorghastrum nutans U Manitobi v preriyah perevazhaye visokij borodachnik Andropogon gerardi en Schizachyrium scoparium en Hesperostipa spartea ta en Sporobolus heterolepis Visokotravni preriyi perevazhno dominuyut na dobre drenovanih suhih dilyankah U bilsh vologih chastinah ekoregionu zustrichayutsya gayi amerikanskoyi osiki Populus tremuloides ta velikoplodogo duba Quercus macrocarpa Cherez visoku shirotu ekoregionu jogo floristichne riznomanittya nizhche nizh u centralnih visokotravnih preriyah poshirenih pivdennishe Odnak tim ne mensh tut zustrichayutsya deyaki ridkisni roslini zokrema en Platanthera praeclara najbilsha populyaciya yakih zrostaye u en Sered inshih ridkisnih roslin sho zustrichayutsya v ekoregioni slid vidznachiti bilosnizhni zozulini cherevichki Cypripedium candidum en Spiranthes magnicamporum en Veronicastrum virginicum ta en Solidago riddellii Takozh u preriyah regionu zustrichayutsya ridkisni meteliki en Oarisma poweshiek ta en Hesperia dacotae FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya 63 vidi ssavciv ta 212 vidiv ptahiv Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti bilohvostogo olenya Odocoileus virginianus en Alces alces andersoni baribala Ursus americanus kojota Canis latrans zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus rudu ris Lynx rufus dovgohvostu lasicyu Neogale frenata smugastogo skunsa Mephitis mephitis zvichajnogo rakuna Procyon lotor amerikanskogo borsuka Taxidea taxus amerikanskogo zajcya Lepus americanus bilohvostogo zajcya Lepus townsendii floridskogo krolika Sylvilagus floridanus ta preriyevu midicyu Sorex haydeni Na beregah richok ta ozer poshireni kanadski bobri Castor canadensis kanadski vidri Lontra canadensis richkovi vizoni Neogale vison ta bolotyani ondatri Ondatra zibethicus U preriyah ta priberezhnih lisah regionu zustrichayutsya riznomanitni grizuni zokrema trinadcyatismugi hovrahi Ictidomys tridecemlineatus hovrahi Franklina Poliocitellus franklinii hovrahi Richardsona Urocitellus richardsonii rivninni goferi Geomys bursarius luchni polivki Microtus pennsylvanicus preriyevi polivki Microtus ochrogaster bilocherevi konikoyidki Onychomys leucogaster chervoni vivirki Tamiasciurus hudsonicus lisyachi vivirki Sciurus niger pivnichni lityagi Glaucomys sabrinus shidni burunduki Tamias striatus ta kanadski golkoshersti Erethizon dorsatum Kolis po visokotravnim preriyam regionu blukali stada en Bison bison bison ta en Cervus canadensis manitobensis na yakih polyuvali en Canis lupus nubilus Vsi ci vidi buli vinisheni v regioni odnak za ostanni desyatilittya bizoni pochali postupovo povertatisya v region a vovki pochali en na Serednomu Zahodi SShA ta pronikati v ekoregion zi shodu Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti luchnogo teteruka Tympanuchus cupido manitobskogo teteruka Tympanuchus phasianellus velikogo indika Meleagris gallopavo pivnichnu zenayidu Zenaida macroura amerikanskogo borivitra Falco sparverius neoarktichnogo kanyuka Buteo jamaicensis preriyevogo kanyuka Buteo swainsoni rubinovogorlogo kolibri Archilochus colubris svitlobrovogo vireona Vireo gilvus zahidnogo tirana Tyrannus verticalis mandrivnogo drozda Turdus migratorius rogatogo zhajvoronka Eremophila alpestris potyuka Chondestes grammacus luchnogo bagnovcya Ammospiza leconteii preriyevogo bagnovcya Ammodramus savannarum shidnogo tauyi Pipilo erythrophthalmus polovu vivsyanku Pooecetes gramineus savanovu vivsyanku Passerculus sandwichensis zolotogo chizha Carduelis tristis shidnogo shparkosa Sturnella magna zahidnogo shparkosa Sturnella neglecta ta chervonogo kardinala Cardinalis cardinalis ZberezhennyaMajzhe 75 prerij regionu buli znisheni ta peretvoreni na poselennya z yakih najbilshim ye Vinnipeg stolicya Manitobi ta na silskogospodarski ugiddya Na pivnochi regionu viroshuyetsya kartoplya bobovi ta pshenicya na pivdni soya ta kukurudza a po vsomu regionu cukrovi buryaki Lishe 5 teritoriyi ekoregionu ye nezajmanimi Fragmentovani dilyanki pervinnoyi roslinnosti zbereglisya perevazhno v rajonah de perevazhayut malorodyuchi pishani grunti mensh cinni dlya silskogo gospodarstva a takozh uzdovzh richok Ocinka 2017 roku pokazala sho 6977 km abo 8 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en v Kanadi a takozh en en ta en v SShA PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 serpnya 2024 Hoekstra J M Molnar J L Jennings M Revenga C Spalding M D Boucher T M Robertson J C Heibel T J Ellison K 2010 Molnar J L red The Atlas of Global Conservation Changes Challenges and Opportunits to Make a Difference University of California Press ISBN 978 0 520 26256 0 Posilannya Northern tall grasslands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Northern Tallgrass Prairie One Earth