Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Степа́нович Рябові́л (17 грудня 1883, станиця Дінська, Кубанська область, Російська імперія — † 27 червня (14 червня) 1919, Ростов-на-Дону, Всевелике Військо Донське) — український політичний діяч на Кубані часів Української революції; голова Кубанської Законодавчої Ради; голова (Кубанської Військової Ради).
| Микола Степанович Рябовіл | |
|---|---|
 Микола Рябовіл | |
 Голова Кубанської Ради Кубанської Народної Республіки  | |
| 1918 — 27 червня (14 червня) 1919 | |
| Наступник | Павло Скоропадський як Гетьман Української Держави (задекларовано приєднання) |
| Народився | 17 грудня 1883 станиця Дінська, Катеринодарський відділ, Кубанська область,  Російська імперія |
| Помер | 13 червня 1919 (35 років) Ростов-на-Дону,  Всевелике Військо Донське |
| Відомий як | військовослужбовець, політик |
| Країна |  УНР Російська імперія |
| Національність | українець |
| Alma mater | d |
Ранні роки
Родом зі станиці Дінської на Кубані. Дід Миколи Рябовола тривалий час був отаманом станиці, а батько понад 35 років працював станичним писарем.
Скінчивши однокласну школу, Микола вступив до Катеринодарської військової реальної школи. По закінченні рік провчителював у рідній станиці. Організував у ній перші народні спектаклі.
Вже в ті роки Микола потрапив під вплив визначного громадсько-політичного діяча Степана Ерастова, ініціатора створення на Кубані українських громадських, кооперативних, просвітницьких і економічних товариств. Саме під впливом його та українського поета Миколи Вороного, який переїхав на Кубань, Микола став свідомим українцем. З 1902 він близько зійшовся з полтавськими семінаристами Симоном Петлюрою, Прокопом Понятенком та іншими, які розгорнули на Кубані широку антиурядову працю.
Громадська кар'єра
У 1905—1907 навчався у Київському політехнічному інституті, але через участь у студентських виступах припинив навчання на третьому курсі. Це не завадило йому зробити швидку кар'єру.
Оскільки батько в 1907 заснував кредитний кооператив, то Микола мусив стати йому до помочі.
1909 року молодого Рябовола обрали до організаційного комітету із будівництва . 1912 року статут залізниці було затверджено, і Рябовіл був обраний одним з її директорів.
Восени 1912 разом з іншим директором залізниці, полковником Орєховим, відвідав Лондон задля організації облігаційної позички. Завдання виконали блискуче. Згідно з канонами англійського бізнесу, їм за працю нарахували як комісійну винагороду 160 тисяч карбованців — величезну на той час суму. Обидва відмовилися від гонорару і передали гроші залізниці.
1912 року організував Кубанський союз установ дрібного кредиту, який невдовзі став потужною організацією; був обраний головою ради Союзу. Водночас очолював Кубанський кооперативний союз.
Голова Кубанської Ради
1915 року його мобілізували в російську армію та скерували навчатися до військово-інженерного училища, яке він успішно закінчив, отримавши звання прапорщика. Службу продовжив у саперній частині у Фінляндії, де зустрів Лютневу революцію. В армії також був популярною особою, його обрали до «ради солдатських і офіцерських депутатів».
Повернувшись додому, брав активну участь у політичному (у Військовій Раді) та громадсько-політичному житті (в Обласному Продовольчому Комітеті). Його обрали головою .
Під проводом Рябовола у вересні 1917 Військова рада, перейменувавши себе на Кубанську крайову раду, проголосила Кубань республікою під назвою «Кубанський Край». На цій сесії була прийнята також перша кубанська конституція («Тимчасові положення про найвищі органи влади в Кубанському краю»). Згідно з нею, вищим законодавчим органом ставала Законодавча рада, а виконавчою владою — Кубанський крайовий уряд і військовий отаман, що мав президентські повноваження та право вето на ухвалені закони. Головою Кубанської Законодавчої Ради обрали Рябовола.
Провадив політику єдності кубанських земель, цілковитої незалежності Кубані у найтісніших стосунках з Україною. Був прихильником ідеї та союзу українських земель, одним із найпопулярніших козацьких політичних діячів на Кубані періоду національно-визвольних змагань 1917—1921. В ідеї кубанської незалежності та злуки Кубані з Україною було два зовнішніх противники: більшовики, які стояли за всесвітню соціалістичну революцію та вважали Кубань частиною РРФСР, та сили, які обстоювали відтворення Російської імперії (зокрема, Добровольча армія на чолі з генералом Антоном Денікіним). Крім того, на Кубані точилася внутрішня боротьба — значний вплив мала ідея окремішності козацької нації та державного самовизначення всіх козацьких земель, не позначена стійким українським забарвленням. Рябовіл активно підтримував останню ідею, коли українсько-кубанські зв'язки були неможливі, бо вона мала загальнодемократичні риси розвитку та на відміну від промонархічних ідей Денікіна.
У перші періоди діяльності в Раді Микола Рябовіл мав тісні стосунки з кубанськими українофілами Кіндратом Бардіжем, Федором Щербиною, Лукою Бичем та Степаном Манжулою.
У травні 1918 очолив делегацію Законодавчої ради до Києва для переговорів із гетьманом Павлом Скоропадським про налагодження міждержавних відносин і взаємодії в боротьбі з більшовиками. Делегація в Києві була прийнята доброзичливо. Дехто з представників українського уряду говорив про автономію Кубані у складі України, інші бачили її у федерації з Україною. Кубанці наполягали на федеративному зв'язку. Особливих розходжень не було.
Із визволенням Кубані від більшовиків Денікін прагнув установити там свою диктатуру. Не зумівши домовитися з Радою та урядом про потрібні йому зміни до кубанської Конституції, він вирішив стати диктатором через скликання Надзвичайної кубанської ради, на якій планував домогтися обрання на посаду голови Ради свого ставленика. Тому козаки російського походження та «добровольці» вели агітацію проти Рябовола, якого Денікін вважав небезпечним ворогом Росії.
Рада на чолі з Рябоволом обстоювала суверенні права своєї республіки. 4 грудня 1918 на надзвичайній сесії Крайової ради було прийнято нову Конституцію, якою назву Кубанська Народна Республіка змінено на «Кубанський Край».
Вбивство Лукина
Боротьба за самостійність Кубані не завжди велася легальними методами.
1 жовтня 1919 в Катеринодарі був убитий голова Кубанського військово-окружного суду Лукин, ветеран і прихильник Добровольчої армії. Вбивство відбулося через день після повернення Лукина з Ростова, куди він приїжджав з доповіддю з питання про зростання українсько-сепаратистського руху на Кубані й про прибуття в Катеринодар таємної делегації від Петлюри. Вбивць кубанські слідчі органи не виявили.
Вбивство Миколи Рябовола
У червні 1919 голова Кубанської Законодавчої Ради Микола Рябовіл очолив кубанську делегацію на конференцію в Ростові над Доном зі створення Південноросійського Союзу (Дон, Кубань, Терек і Добровольча армія).
13 червня 1919 року на конференції Рябовіл казав про необхідність об'єднання на демократичних засадах державних утворень України, Кубані, Дону, Терека, Грузії для боротьби з більшовиками. Він різко критикував ідеологію та політику Добровольчої армії.
Того ж дня (13.06.1919) його вбили агенти Добровольчої армії.
Генерал Віктор Леонідович Покровський так описує це вбивство:
Біля готелю «Палас-Отель», де жив Рябовіл, стояв автомобіль із заведеним мотором. В приміщенні готелю, під номером М. С. Рябовола, у напівтемряві товклися три постаті у військовому одязі, на очі були насунуті кашкети та піднято коміри. Коли Микола Рябовіл увійшов до готелю, то пролунав смертельний постріл — троє військових, зробивши злочинну справу, вибігли на вулицю, заскочили до автомобіля з завчасно погашеними фарами та зникли. На лаву підсудних у справі вбивства Рябовола було посаджено аґента контррозвідки Коврижкіна з загону особливого призначення ротмістра Баранова, а офіцери-вбивці зникли і не були розшукані.
Вбивство Рябовола мало великий політичний резонанс, різні політичні організації та партії виступили з протестом, Кубань охопила жалоба, а кубанські козаки посилили дезертирство з денікінської армії. Це був початок розкладу цієї армії та її подальшої поразки від більшовиків.
Пам'ять про Миколу Рябовола
Хоч на Кубані за радянської влади прізвище Рябовола фактично було заборонене, але кубанські козаки зберегли в народній пам'яті пісню про нього:
На смерть Миколи Рябовола
- (записано від Дмитра Петренка)
- Плач, Кубане, краю рідний.
- Лежить мертвий син твій бідний.
- Нема слів, щоб все сказати,
- Наша люба, рідна мати.
- За що доля та карає
- Так тебе, наш любий краю?
- Нащо ворог наш запеклий
- З того раю робить пекло,
- Що не можна проживати?
- Щодня кат грозить вбивати.
- Нащо ж, любий ти наш краю,
- Нас доводиш до відчаю?
- Хіба ж ти, Кубане мила,
- Таке горе заслужила?
- Ще й в таку страшну годину
- Як боронили Україну?
- Пішла туга долинами,
- Течуть сльози все річками
- Край все плаче та ридає,
- Що Миколи вже немає.
- Спи ж, ти, любий наш Миколо,
- Не забудем ввік ніколи,
- Що зробив ти для народу,
- Що помер ти за свободу.
- Над твоєю тут труною
- Клянемось ми над тобою:
- Всі свій рідний край кохати,
- Будем з тебе приклад брати
- Як ту волю боронити,
- Для тієї волі жити,
- Як ту волю здобувати,
- Як за волю ту вмирати.
- Хай земля вже пером буде —
- Не забудуть тебе люди,
- Будуть тебе пам'ятати
- На Кубані в кожній хаті.
- Спи ж ти, брате, любий друже,
- Увесь край сумує дуже,
- Густі сльози проливає
- Та й до гроба припадає.
1990 року на святкуванні 500-річчя утворення Запорізької Січі делегація кубанських козаків привезла портрет Рябовола з написом «Микола Рябовіл — національний герой України».
З 2017 року в Києві існує вулиця Миколи Рябовола.
Див. також
Примітки
- Українське життя в Севастополі
- ВО «Тризуб» ім. С.Бандери
- Меморіал. Архів оригіналу за 29 червня 2009. Процитовано 3 січня 2009.
{{}}: Вказано більш, ніж один|url-архіву=та|archiveurl=(); Вказано більш, ніж один|дата-архіву=та|archivedate=(); Вказано більш, ніж один|статус-url=та|deadurl=() - Майдан-Інформ. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 3 січня 2009.
{{}}: Вказано більш, ніж один|url-архіву=та|archive-url=(); Вказано більш, ніж один|дата-архіву=та|archive-date=() - Деникин А. И. Глава VIII. Взаимоотношения Юга с Кубанью // Деникин А. И. Очерки русской смуты. — Париж, 1921.
- Журнал «Музей України»[недоступне посилання]
- Сергій Грабовський. Українська республіка на Північному Кавказі: 1918—1920[недоступне посилання з липня 2019]
- Рішення Київської міської ради від 12 жовтня 2017 року № 181/3188 «Про найменування нових вулиць у Голосіївському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2017. — № 114 (5027). — 3 листопада. — С. 6. [Архівовано з першоджерела 28 жовтня 2019.]
Джерела та література
- Білий Д. Д. Рябовол Микола Степанович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 410. — .
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Ренат Польовий. Микола Рябовіл — великий українсько-кубанський політичний діяч
- Казачий словарь-справочник
- Біографія Миколи Рябовола на козачому форумі (рос.)
- Роман Коваль. Україна і Кубань: Микола Рябовіл — голова Законодавчої ради Кубані
- В. М. Матвієнко. Рябовол Микита (Микола) Степанович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812 с.
Посилання
- Рябовол Микола // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1964. — Т. 7, кн. XIII : Літери Риз — Се. — С. 1655. — 1000 екз.
- Из воспоминаний казака станицы Старотитаровской
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Stepa novich Ryabovi l 17 grudnya 1883 stanicya Dinska Kubanska oblast Rosijska imperiya 27 chervnya 14 chervnya 1919 Rostov na Donu Vsevelike Vijsko Donske ukrayinskij politichnij diyach na Kubani chasiv Ukrayinskoyi revolyuciyi golova Kubanskoyi Zakonodavchoyi Radi golova Kubanskoyi Vijskovoyi Radi Mikola Stepanovich RyabovilMikola Stepanovich RyabovilMikola RyabovilGolova Kubanskoyi Radi Kubanskoyi Narodnoyi Respubliki1918 27 chervnya 14 chervnya 1919NastupnikPavlo Skoropadskij yak Getman Ukrayinskoyi Derzhavi zadeklarovano priyednannya Narodivsya17 grudnya 1883 1883 12 17 stanicya Dinska Katerinodarskij viddil Kubanska oblast Rosijska imperiyaPomer13 chervnya 1919 1919 06 13 35 rokiv Rostov na Donu Vsevelike Vijsko DonskeVidomij yakvijskovosluzhbovec politikKrayina UNR Rosijska imperiyaNacionalnistukrayinecAlma materdRanni rokiRodom zi stanici Dinskoyi na Kubani Did Mikoli Ryabovola trivalij chas buv otamanom stanici a batko ponad 35 rokiv pracyuvav stanichnim pisarem Skinchivshi odnoklasnu shkolu Mikola vstupiv do Katerinodarskoyi vijskovoyi realnoyi shkoli Po zakinchenni rik provchitelyuvav u ridnij stanici Organizuvav u nij pershi narodni spektakli Vzhe v ti roki Mikola potrapiv pid vpliv viznachnogo gromadsko politichnogo diyacha Stepana Erastova iniciatora stvorennya na Kubani ukrayinskih gromadskih kooperativnih prosvitnickih i ekonomichnih tovaristv Same pid vplivom jogo ta ukrayinskogo poeta Mikoli Voronogo yakij pereyihav na Kuban Mikola stav svidomim ukrayincem Z 1902 vin blizko zijshovsya z poltavskimi seminaristami Simonom Petlyuroyu Prokopom Ponyatenkom ta inshimi yaki rozgornuli na Kubani shiroku antiuryadovu pracyu Gromadska kar yeraU 1905 1907 navchavsya u Kiyivskomu politehnichnomu instituti ale cherez uchast u studentskih vistupah pripiniv navchannya na tretomu kursi Ce ne zavadilo jomu zrobiti shvidku kar yeru Oskilki batko v 1907 zasnuvav kreditnij kooperativ to Mikola musiv stati jomu do pomochi 1909 roku molodogo Ryabovola obrali do organizacijnogo komitetu iz budivnictva 1912 roku statut zaliznici bulo zatverdzheno i Ryabovil buv obranij odnim z yiyi direktoriv Voseni 1912 razom z inshim direktorom zaliznici polkovnikom Oryehovim vidvidav London zadlya organizaciyi obligacijnoyi pozichki Zavdannya vikonali bliskuche Zgidno z kanonami anglijskogo biznesu yim za pracyu narahuvali yak komisijnu vinagorodu 160 tisyach karbovanciv velicheznu na toj chas sumu Obidva vidmovilisya vid gonoraru i peredali groshi zaliznici 1912 roku organizuvav Kubanskij soyuz ustanov dribnogo kreditu yakij nevdovzi stav potuzhnoyu organizaciyeyu buv obranij golovoyu radi Soyuzu Vodnochas ocholyuvav Kubanskij kooperativnij soyuz Golova Kubanskoyi RadiDokladnishe Kubanska Narodna Respublika 1915 roku jogo mobilizuvali v rosijsku armiyu ta skeruvali navchatisya do vijskovo inzhenernogo uchilisha yake vin uspishno zakinchiv otrimavshi zvannya praporshika Sluzhbu prodovzhiv u sapernij chastini u Finlyandiyi de zustriv Lyutnevu revolyuciyu V armiyi takozh buv populyarnoyu osoboyu jogo obrali do radi soldatskih i oficerskih deputativ Povernuvshis dodomu brav aktivnu uchast u politichnomu u Vijskovij Radi ta gromadsko politichnomu zhitti v Oblasnomu Prodovolchomu Komiteti Jogo obrali golovoyu Pid provodom Ryabovola u veresni 1917 Vijskova rada perejmenuvavshi sebe na Kubansku krajovu radu progolosila Kuban respublikoyu pid nazvoyu Kubanskij Kraj Na cij sesiyi bula prijnyata takozh persha kubanska konstituciya Timchasovi polozhennya pro najvishi organi vladi v Kubanskomu krayu Zgidno z neyu vishim zakonodavchim organom stavala Zakonodavcha rada a vikonavchoyu vladoyu Kubanskij krajovij uryad i vijskovij otaman sho mav prezidentski povnovazhennya ta pravo veto na uhvaleni zakoni Golovoyu Kubanskoyi Zakonodavchoyi Radi obrali Ryabovola Provadiv politiku yednosti kubanskih zemel cilkovitoyi nezalezhnosti Kubani u najtisnishih stosunkah z Ukrayinoyu Buv prihilnikom ideyi ta soyuzu ukrayinskih zemel odnim iz najpopulyarnishih kozackih politichnih diyachiv na Kubani periodu nacionalno vizvolnih zmagan 1917 1921 V ideyi kubanskoyi nezalezhnosti ta zluki Kubani z Ukrayinoyu bulo dva zovnishnih protivniki bilshoviki yaki stoyali za vsesvitnyu socialistichnu revolyuciyu ta vvazhali Kuban chastinoyu RRFSR ta sili yaki obstoyuvali vidtvorennya Rosijskoyi imperiyi zokrema Dobrovolcha armiya na choli z generalom Antonom Denikinim Krim togo na Kubani tochilasya vnutrishnya borotba znachnij vpliv mala ideya okremishnosti kozackoyi naciyi ta derzhavnogo samoviznachennya vsih kozackih zemel ne poznachena stijkim ukrayinskim zabarvlennyam Ryabovil aktivno pidtrimuvav ostannyu ideyu koli ukrayinsko kubanski zv yazki buli nemozhlivi bo vona mala zagalnodemokratichni risi rozvitku ta na vidminu vid promonarhichnih idej Denikina U pershi periodi diyalnosti v Radi Mikola Ryabovil mav tisni stosunki z kubanskimi ukrayinofilami Kindratom Bardizhem Fedorom Sherbinoyu Lukoyu Bichem ta Stepanom Manzhuloyu U travni 1918 ocholiv delegaciyu Zakonodavchoyi radi do Kiyeva dlya peregovoriv iz getmanom Pavlom Skoropadskim pro nalagodzhennya mizhderzhavnih vidnosin i vzayemodiyi v borotbi z bilshovikami Delegaciya v Kiyevi bula prijnyata dobrozichlivo Dehto z predstavnikiv ukrayinskogo uryadu govoriv pro avtonomiyu Kubani u skladi Ukrayini inshi bachili yiyi u federaciyi z Ukrayinoyu Kubanci napolyagali na federativnomu zv yazku Osoblivih rozhodzhen ne bulo Iz vizvolennyam Kubani vid bilshovikiv Denikin pragnuv ustanoviti tam svoyu diktaturu Ne zumivshi domovitisya z Radoyu ta uryadom pro potribni jomu zmini do kubanskoyi Konstituciyi vin virishiv stati diktatorom cherez sklikannya Nadzvichajnoyi kubanskoyi radi na yakij planuvav domogtisya obrannya na posadu golovi Radi svogo stavlenika Tomu kozaki rosijskogo pohodzhennya ta dobrovolci veli agitaciyu proti Ryabovola yakogo Denikin vvazhav nebezpechnim vorogom Rosiyi Rada na choli z Ryabovolom obstoyuvala suverenni prava svoyeyi respubliki 4 grudnya 1918 na nadzvichajnij sesiyi Krajovoyi radi bulo prijnyato novu Konstituciyu yakoyu nazvu Kubanska Narodna Respublika zmineno na Kubanskij Kraj Vbivstvo Lukina Borotba za samostijnist Kubani ne zavzhdi velasya legalnimi metodami 1 zhovtnya 1919 v Katerinodari buv ubitij golova Kubanskogo vijskovo okruzhnogo sudu Lukin veteran i prihilnik Dobrovolchoyi armiyi Vbivstvo vidbulosya cherez den pislya povernennya Lukina z Rostova kudi vin priyizhdzhav z dopoviddyu z pitannya pro zrostannya ukrayinsko separatistskogo ruhu na Kubani j pro pributtya v Katerinodar tayemnoyi delegaciyi vid Petlyuri Vbivc kubanski slidchi organi ne viyavili Vbivstvo Mikoli RyabovolaGolova Kubanskoyi radi Mikola Ryabovil vbitij bilogvardijskim agentom pid chas federalistskoyi konferenciyi u 1919 roci U chervni 1919 golova Kubanskoyi Zakonodavchoyi Radi Mikola Ryabovil ocholiv kubansku delegaciyu na konferenciyu v Rostovi nad Donom zi stvorennya Pivdennorosijskogo Soyuzu Don Kuban Terek i Dobrovolcha armiya 13 chervnya 1919 roku na konferenciyi Ryabovil kazav pro neobhidnist ob yednannya na demokratichnih zasadah derzhavnih utvoren Ukrayini Kubani Donu Tereka Gruziyi dlya borotbi z bilshovikami Vin rizko kritikuvav ideologiyu ta politiku Dobrovolchoyi armiyi Togo zh dnya 13 06 1919 jogo vbili agenti Dobrovolchoyi armiyi General Viktor Leonidovich Pokrovskij tak opisuye ce vbivstvo Bilya gotelyu Palas Otel de zhiv Ryabovil stoyav avtomobil iz zavedenim motorom V primishenni gotelyu pid nomerom M S Ryabovola u napivtemryavi tovklisya tri postati u vijskovomu odyazi na ochi buli nasunuti kashketi ta pidnyato komiri Koli Mikola Ryabovil uvijshov do gotelyu to prolunav smertelnij postril troye vijskovih zrobivshi zlochinnu spravu vibigli na vulicyu zaskochili do avtomobilya z zavchasno pogashenimi farami ta znikli Na lavu pidsudnih u spravi vbivstva Ryabovola bulo posadzheno agenta kontrrozvidki Kovrizhkina z zagonu osoblivogo priznachennya rotmistra Baranova a oficeri vbivci znikli i ne buli rozshukani Vbivstvo Ryabovola malo velikij politichnij rezonans rizni politichni organizaciyi ta partiyi vistupili z protestom Kuban ohopila zhaloba a kubanski kozaki posilili dezertirstvo z denikinskoyi armiyi Ce buv pochatok rozkladu ciyeyi armiyi ta yiyi podalshoyi porazki vid bilshovikiv Pam yat pro Mikolu RyabovolaHoch na Kubani za radyanskoyi vladi prizvishe Ryabovola faktichno bulo zaboronene ale kubanski kozaki zberegli v narodnij pam yati pisnyu pro nogo Na smert Mikoli Ryabovola zapisano vid Dmitra Petrenka Plach Kubane krayu ridnij Lezhit mertvij sin tvij bidnij Nema sliv shob vse skazati Nasha lyuba ridna mati Za sho dolya ta karaye Tak tebe nash lyubij krayu Nasho vorog nash zapeklij Z togo rayu robit peklo Sho ne mozhna prozhivati Shodnya kat grozit vbivati Nasho zh lyubij ti nash krayu Nas dovodish do vidchayu Hiba zh ti Kubane mila Take gore zasluzhila She j v taku strashnu godinu Yak boronili Ukrayinu Pishla tuga dolinami Techut slozi vse richkami Kraj vse plache ta ridaye Sho Mikoli vzhe nemaye Spi zh ti lyubij nash Mikolo Ne zabudem vvik nikoli Sho zrobiv ti dlya narodu Sho pomer ti za svobodu Nad tvoyeyu tut trunoyu Klyanemos mi nad toboyu Vsi svij ridnij kraj kohati Budem z tebe priklad brati Yak tu volyu boroniti Dlya tiyeyi voli zhiti Yak tu volyu zdobuvati Yak za volyu tu vmirati Haj zemlya vzhe perom bude Ne zabudut tebe lyudi Budut tebe pam yatati Na Kubani v kozhnij hati Spi zh ti brate lyubij druzhe Uves kraj sumuye duzhe Gusti slozi prolivaye Ta j do groba pripadaye 1990 roku na svyatkuvanni 500 richchya utvorennya Zaporizkoyi Sichi delegaciya kubanskih kozakiv privezla portret Ryabovola z napisom Mikola Ryabovil nacionalnij geroj Ukrayini Z 2017 roku v Kiyevi isnuye vulicya Mikoli Ryabovola Div takozhRyabovilPrimitkiUkrayinske zhittya v Sevastopoli VO Trizub im S Banderi Memorial Arhiv originalu za 29 chervnya 2009 Procitovano 3 sichnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Vkazano bilsh nizh odin url arhivu ta archiveurl dovidka Vkazano bilsh nizh odin data arhivu ta archivedate dovidka Vkazano bilsh nizh odin status url ta deadurl dovidka Majdan Inform Arhiv originalu za 14 bereznya 2016 Procitovano 3 sichnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Vkazano bilsh nizh odin url arhivu ta archive url dovidka Vkazano bilsh nizh odin data arhivu ta archive date dovidka Denikin A I Glava VIII Vzaimootnosheniya Yuga s Kubanyu Denikin A I Ocherki russkoj smuty Parizh 1921 Zhurnal Muzej Ukrayini nedostupne posilannya Sergij Grabovskij Ukrayinska respublika na Pivnichnomu Kavkazi 1918 1920 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 12 zhovtnya 2017 roku 181 3188 Pro najmenuvannya novih vulic u Golosiyivskomu rajoni mista Kiyeva Hreshatik 2017 114 5027 3 listopada S 6 Arhivovano z pershodzherela 28 zhovtnya 2019 Dzherela ta literaturaBilij D D Ryabovol Mikola Stepanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 410 ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Renat Polovij Mikola Ryabovil velikij ukrayinsko kubanskij politichnij diyach Kazachij slovar spravochnik Biografiya Mikoli Ryabovola na kozachomu forumi ros Roman Koval Ukrayina i Kuban Mikola Ryabovil golova Zakonodavchoyi radi Kubani V M Matviyenko Ryabovol Mikita Mikola Stepanovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 s ISBN 966 316 045 4PosilannyaRyabovol Mikola Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1655 1000 ekz Iz vospominanij kazaka stanicy Starotitarovskoj