Префекту́ра А́кіта (яп. 秋田県, あきたけん, МФА: [akʲita keɴ]) — префектура в Японії, в регіоні Тохоку. Розташована в північно-східній частині острова Хоншю, на узбережжі Японського моря. Адміністративний центр префектури — Акіта. Межує з префектурами Аоморі, Івате, Ямаґата, Міяґі. Заснована 1871 року на основі північної частини провінції Дева, батьківщини стародавніх племен еміші. Площа становить 11 636,25 км². Станом на 1 серпня 2011 року в префектурі мешкало 1 076 781 осіб. Густота населення складала 92,5 осіб/км². Основою економіки є сільське господарство, машинобудування, комерція, туризм. На території префектури розташовані гори Шіракамі, покриті первісними буковими лісами, об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. Віддалена від основних політико-економічних центрів Японії, що сприяло консервації багатьох форм японської матеріальної і духовної культури, яка зникла під натиском середньовічної китаєзації чи вестернізації нового часу. Зокрема, саме жителі Акіти зберегли найбільшу кількість . Префектура також відома білолицими «акітськими красунями», яких традиційно зараховують до найвродливіших жінок Японії, та породою акітських собак.
Префектура Акіта | |
---|---|
Прапор | |
Префектура на карті Японії | |
Країна | Японія |
Регіон | Тохоку |
Акіта | |
Код | 05000-8 |
ISO | JP-05 |
Площа | 11 636,25 км² |
Населення | 1 076 781 осіб (Станом на 1 серпня 2011) |
Густота | 92,5 осіб/км² |
Зв'язок | Офіційна сторінка |
Карти: Інститут географії Японії • Google • Bing • Geohack • Yahoo • Navitime • Itsumo-Navi • Mapple | |
• |
Географія
Префектура Акіта розташована у північній частині острова Хонсю, на північному заході регіоні Тохоку. Вона межує на півночі з префектурою Аоморі, на сході з префектурою Івате, а на півдні з префектурами Міяґі та Ямаґата. На заході Акіта омивається водами Японського моря.
Площа префектури Акіта становить близько
11 612,22 км². За цим показником вона посідає 6-е місце у країні серед інших префектур.У префектурі Акіта переважає гористий рельєф. Високі гори на сході, що вкриті хвойними і змішаними лісами, поступово змінюються пагорбами на заході. Основними гірськими масивами є гори Оу, , , Шіракамі та пагорби Сасаморі. Зокрема, гори Шіракамі, що багаті первісними буковими лісами, занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО як цінний пам'ятник природи.
Найвища точка префектури — , яку часто називають «акітською Фуджі».
У центральній частині префектури, у нижній течії , знаходиться рівнина . Вздовж північного і південного узбережжя розміщенні, відповідно, рівнини і . У гірський місцевості лежать низини Одате, Такасу, Карін і Йокоте. Рівнинами і низинами протікають річки, які впадають у Японське море. Найбільшими з них є , Омоно та .
На західному узбережжі префектури знаходиться півострів Оґа, у основи якого лежить . Свого часу воно було другим за величиною озером Японії, але у 1967—1977 роках його частково осушили. Також в префектурі Акіта розташоване озеро — унікальна водойма у кратері вулкана, — найглибше озеро Японії глибиною 423,4 м, і велике озеро .
На території префектури розміщено ряд заповідників і парків різних рівнів. Це Національний заповідник вулканічної гряди Товада-Хатімантай, субнаціональні парки півострова Оґа, гори Тьокай і гори Курікома, а також 8 парків префектурного рівня. Кедрові ліси, яким вже більше 200 років, та численні гаї вважаються одними з найкрасивіших зелених куточків Японії.
Префектура Акіта, як і всі інші префектури країни, що виходять на узбережжя Японського моря, багата на опади. Вітри, що дмуть із заходу в долини Акіти, залишають тут весь свій запас вологи, бо з інших трьох сторін префектура оточена високими гірськими хребтами, що не випускають хмар. На 2007 рік середня кількість опадів становила 1,477 мм, а середня температура повітря — 11.9 °C.
Історія
Територія сучасної префектури Акіта була заселена у пізньому палеоліті. Протягом періоду Джьомон (10 000 до Р. Х. — 300 до Р. Х.) місцеве населення створило власну мисливсько-збиральницьку культуру. Носії цієї культури вели традиційний спосіб життя до 6 століття, допоки не зіткнулися з політико-господарською експансією Ямато — молодої японської держави. Яматосці називали автохтонів «еміші» і намагалися підкорити їх владі свого монарха.
У 733 році завойовники перенесли на землі сучасної префектури і дали йому нове ім'я — замок Акіта. У ньому розміщувалась японська адміністрація, завданням якої була пацифікація місцевих племен. Землі сучасної Акіти були включені до складу провінції Дева, за виключенням північно-східної частини, що була згодом інкорпорована до складу провінції Муцу. Для японців панування на новоосвоєних землях проходило не спокійно: у 878 і 939 спалахували великі повстання еміші, у результаті яких замок Акіта декілька разів спалювався. Проте з 10 століття задля зміцнення свого панування японська влада повела курс на включення емішійських вождів до японської знаті і їхніми руками остаточного підкорила собі весь регіон Тохоку.
З ослабленням центрального уряду у 11 столітті в усій Японії почали формуватися самурайські громади, які фактично контролювали ситуацію у регіонах. На території сучасної Акіти це були самурайські роди емішійського походження Абе і . Однак після міжусобиць 1051—1062 і 1083—1087 років, замість них владу у всьому регіоні захопив . Контроль над землями Акіти він доручив своїм васалам — дрібним самурайським родам Каваті, Окава та Юрі.
Наприкінці 12 століття, зі встановленням Камакурського сьоґунату, сьоґунський рід Мінамото перебрав собі землі Акіти і надав їх своїм особистим васалам — родам Наріта, Або, Акімото, Нара, Татібана, Асарі, Хіраґа і Онодера. Володіння старої знаті були конфісковані і лише рід Юрі спромігся зберегти свою батьківщину. Такий порядок тривав до 2-ї половини 16 століття, коли більшість з самурайських родин була об'єднана під проводом .
У 17 столітті, в результаті битви при Секіґахара та встановлення Едоського сьоґунату була змінена політико-адміністративна карта Японії. Більшість давніх родів Акіти втратили свої володіння і були переведені до провінції Хітаті. На їхнє місце, як покарання, було перекинуто , який став господарем автономної адміністративної одиниці Кубота-хан. Основою її економіки було видобування залізної руди, міді та продаж деревини криптомерій. Окрім цього хана, існували менші — та .
Після реставрації прямого імператорського правління, в Японії провели адміністративну реформу 1871 року. На території сучасної Акіти утворили 6 префектур, які 13 грудня 1871 року об'єднали у одну — префектуру Акіта. Центром нової адміністративної одиниці стало містечко Кубота, яке з 1889 року отримало статус міста і було перейменоване на Акіта.
Наприкінці 19 — першій половині 20 століття Акіта залишалася переважно сільськогосподарською префектурою, хоча її також заторкнула індустріалізація загальнояпонського масштабу. У 1901 році у префектурному центрі збудували електростанцію, а у 1905 і 1924 роках проклали залізничні шляхи, які з'єднали Акіту з іншими префектурами регіону Тохоку. 1935 року на території префектури Акіта знайшли нафту, що стало поштовхом для розробки нафтових родовищ району Ябасе. Проте господарський розвиток був призупинений вступом Японії у Другу світову війну. Чимало вихідців з префектури загинули на її фронтах, а район Цутідзакі міста Акіта зазнав варварських бомбардувань авіації США.
Друга половина 20 століття позначилась відродженням економіки та демократизацією громадського життя. У 1947 року вперше на всезагальних виборах мешканці префектури обрали префекта Акіти. 1961 року було збудовано аеропорт Акіта, а 1997 року відкрито залізницю для швидкісного потяга сінкасена та швидкісну автостраду Акіта.
Адміністративний поділ
Статистичні дані префектури Акіта з площі подано на 1 жовтня 2007, з населення — на 1 липня 2008. (Площа — км², Густота — осіб/км²)
Демографія
Префектура Акіта є однією з малозаселених префектур Японії. За даними перепису, проведеного 1 жовтня 2005 року, її населення становило 1 145 501 мешканців, а густота населення — 101 осіб/км². Це 35-а за кількістю населення префектура Японії.
За приблизними підрахунками, проведеними префектурною адміністрацією Акіти, населення префектури на 1 липня 2008 року становить близько 1 110 459 осіб, а густота населення — 1431 осіб/км².
Акіта має найвищі в країні показники зі скорочення населення. З 2000 по 2005 рік кількість мешканців префектури скоротилась на 3.7%.
Економіка
Станом на 2005 рік валовий внутрішній продукт префектури Акіта дорівнює близько 3,7 трильйонів єн. Доля економіки префектури в загальнояпоському господарстві становить 1%.
Традиційно — сільське господарство і лісництво — має велику питому вагу в економіці Акіти. Префектура відома на всю Японію вирощуванням першокласного рису сорту акіта-коматі, курей та риб-. а також високоякісною деревиною. Також значну долю в економіці Акіти посідає третинний сектор — меншим чином торгівля і комерція, а більше послуги пов'язані з державно-адміністративною роботою. Вторинний сектор економіки в порівнянні з іншими префектурами розвинений слабо, проте за останні пару років стрімкими темпами розвивається виробництво .
Первинний сектор економіки
У префектурі Акіта знаходиться понад 60 тисяч сільськогосподарських дворів, на яких зайнято понад 91 тисяч осіб. Близько 59,5% прибутку від сільськогосподарської продукції, що виготовляється в префектурі, припадає на рис. За обсягами його врожаю Акіта посідає 3-є місце в Японії. На долю молочно-м'ясового виробництва припадає 16% прибутку, на овочеве виробництво — 14,2%, а на фруктове, в якому переважає вирощування яблук, — 4.6%. Завдяки великим врожаям рису, розвинуте виробництво якісного саке.
Лісництво також займає важливе місце у господарстві префектури. Лісові площі Акіти складають понад 833 тисяч га, з яких збирають близько 703 тисяч м3 деревини. Це 7-й показник за кількістю зібраної деревини у Японії. Головним експортним товаром є криптомерія японська. Крім вивезення деревини, важливою галуззю лісництва є вирощування грибів та шіїтаке.
Поряд з сільським господарством і лісництвом меншим чином розвинено рибальство. У ньому зайнято близько 1 300 чоловік, які щорічно виловлюють понад 10 000 т риби. Провідною морською культурою є , розведенням якого активно займають з 1992 року. Окрім цього, Акіта постачає на японський рибок крабів, молюсків, камбал і червоних пагрів.
Вторинний сектор економіки
В Акіті знаходиться близько 2 346 промислових підприємств, на яких зайнято понад 76 тисяч осіб. З кінця 1990-х років у промисловості зросла питома вага виробництва електротоварів, електроприладів і запчастин. На 2006 рік доля цієї галузі від загального прибутку усіх промислових підприємств префектури склала близько 42%. Менш розвиненими є галузі машинобудування, харчової і деревообробної промисловості. Гірництво і видобуток нафти, які приносили прибуток в Акіту протягом 20 століття, наразі перебувають у повному застої через незначні залишки руд і нафти в регіоні.
У префектурі також виготовляють традиційні вироби, які залишаються характерними саме для цих земель впродовж декількох століть. Це акітські ювелірні вироби з тонких срібних дротів, одатський світлий і заокруглений посуд з криптомерії та сакури, середньовічний кацуварський посуд лакований лаком урусі, сембокуські вироби з кори берези і сакури та бочки з актійської криптомерії.
Третинний сектор економіки
У префектурі Акіта зафіксовано понад 17 тисяч комерційних крамниць. Кількість зайнятих у них становить понад 98 тисяч осіб. Загальний обсяг продаж на цих підприємствах у 2004 році склав понад 26,260 мільярдів єн.
Транспорт
Освіта
Культура
Два-три рази на місяць в різних місцях префектури та в різних храмах проводяться традиційні свята-карнавали «мацурі», де можна випити, поїсти та розважитись досхочу.
Особливо багатий на такі святкування лютий, коли робота на селі завмирає. У цей місяць в містечку Нісікі проходить свято паперових ліхтарів, в місті Одате — ярмарок «амекко», місцевих кондитерських виробів, в Оґа — фестиваль Намахаґе Седо (танцюючого демона), в Какунодате і Йокоте — свято Хібурі Камакура (для дітей будують зі снігу хатини, схожі на ескімоські, де вони ласують солодощами), в місті Рокуґо — змагання «такеуті» (фехтування бамбуковими палицями), в Юдзава — шоу собак породи Акіта.
Примітки
- Інститут географії Японії. 2010.10.1
- Міядзакі Рейджіро, Цуґе Тошіакі. Префектура Акіта // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґакукан, 1994—1997.
- Гора Тьокай розташована на кордоні з префектурою Ямаґата, де знаходиться вершина цієї гори. Найвища точка Тьокай у межах префектури Акіта — 1 775 м.
- Дані сайту префектури Акіта [1] [ 12 січня 2008 у Wayback Machine.].
- Існують дві теорії походження топоніму «Акіта». Згідно з однією з них він походить від японського словосполучення «погані поля» (悪田, акіта), так як ґрунти району сучасної Акіти не були придатними для поливного рисівництва. За іншою теорією, «Акіта» — це пізніша форма словосполучення «підборідні поля» (齶田, аґіта), оскільки гірський рельєф регіону нагадував багато підборідь. З часом «Акіта» стали записувати як «осінні поля» (秋田).
- За головування Андо Тікасуе родове ім'я «Андо» було замінене на «Акіта»
- Також на території сучасної префектури Акіта існували Ясіма-дзін'я роду Ікома та Нікахо-дзін'я роду Нікахо, а повіт Кадзуно належав .
- Камеда, Ясіма, Івасакі, Хондзьо, Есасі та власне Акіта.
- Статистика Інституту географії Японії// Сайт Інституту географії Японії. Переглянуто 27 серпня 2008 [2].
- Статистика префектури Акіта // Сайт префектури Акіта. Переглянуто 27 серпня 2008 [3].
- . Архів оригіналу за 25.01.2007. Процитовано 28.01.2007.
- Дані Служби статистики Японії [4] [ 20 квітня 2008 у Wayback Machine.].
- Дані Акітського відділення Японського банку [5].
- . Архів оригіналу за 18 липня 2013. Процитовано 27 травня 2008.
- Дані сайту префектури за 2005—2007 роки [6] [ 18 липня 2013 у Wayback Machine.].
- Inspec Inc., Акціонерне товариство TDK-MCC
- Дані сайту префектури за 2006 рік [7] [ 18 липня 2013 у Wayback Machine.].
- Японською: акіта ґінсен сайку (秋田銀線細工, あきたぎんぜんざいく).
- Японською: одате маґе-ваппа (大館曲げわっぱ, おおだてげわっぱ).
- Японською: кавацура сіккі (川連漆器, かわつらしっき). Село Кацувара сьогодні є районом міста Юдзава.
- Японською: каба сайку (樺細工, かばざいく).
- Японською: акіта-суґі окетару (秋田杉桶樽, あきたすぎおけたる).
- Дані сайту Традиційні ремесла Японії [8] [ 2016-03-06 у Wayback Machine.].
- . Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 27 травня 2008.
Джерела та література
- (яп.) Префектура Акіта // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Акіта (5). — Токіо: Кадокава Сьотен, 1980.
Префектура Акіта // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Префектура Акіта
- (яп.) Префектура Акіта. Офіційна сторінка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Akita znachennya Prefektu ra A kita yap 秋田県 あきたけん MFA akʲita keɴ prefektura v Yaponiyi v regioni Tohoku Roztashovana v pivnichno shidnij chastini ostrova Honshyu na uzberezhzhi Yaponskogo morya Administrativnij centr prefekturi Akita Mezhuye z prefekturami Aomori Ivate Yamagata Miyagi Zasnovana 1871 roku na osnovi pivnichnoyi chastini provinciyi Deva batkivshini starodavnih plemen emishi Plosha stanovit 11 636 25 km Stanom na 1 serpnya 2011 roku v prefekturi meshkalo 1 076 781 osib Gustota naselennya skladala 92 5 osib km Osnovoyu ekonomiki ye silske gospodarstvo mashinobuduvannya komerciya turizm Na teritoriyi prefekturi roztashovani gori Shirakami pokriti pervisnimi bukovimi lisami ob yekt Svitovoyi spadshini YuNESKO Viddalena vid osnovnih politiko ekonomichnih centriv Yaponiyi sho spriyalo konservaciyi bagatoh form yaponskoyi materialnoyi i duhovnoyi kulturi yaka znikla pid natiskom serednovichnoyi kitayezaciyi chi vesternizaciyi novogo chasu Zokrema same zhiteli Akiti zberegli najbilshu kilkist Prefektura takozh vidoma bilolicimi akitskimi krasunyami yakih tradicijno zarahovuyut do najvrodlivishih zhinok Yaponiyi ta porodoyu akitskih sobak Prefektura Akita PraporPrefektura na karti YaponiyiKrayina YaponiyaRegion TohokuAkitaKod 05000 8ISO JP 05Plosha 11 636 25 km Naselennya 1 076 781 osib Stanom na 1 serpnya 2011 Gustota 92 5 osib km Zv yazok Oficijna storinkaKarti Institut geografiyi Yaponiyi Google Bing Geohack Yahoo Navitime Itsumo Navi Mapplepr proyektGeografiyaTopografichna mapa prefekturi Akita Akitska Fudzhi Prefektura Akita roztashovana u pivnichnij chastini ostrova Honsyu na pivnichnomu zahodi regioni Tohoku Vona mezhuye na pivnochi z prefekturoyu Aomori na shodi z prefekturoyu Ivate a na pivdni z prefekturami Miyagi ta Yamagata Na zahodi Akita omivayetsya vodami Yaponskogo morya Plosha prefekturi Akita stanovit blizko amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 011612 0220000 11 612 22 km Za cim pokaznikom vona posidaye 6 e misce u krayini sered inshih prefektur U prefekturi Akita perevazhaye goristij relyef Visoki gori na shodi sho vkriti hvojnimi i zmishanimi lisami postupovo zminyuyutsya pagorbami na zahodi Osnovnimi girskimi masivami ye gori Ou Shirakami ta pagorbi Sasamori Zokrema gori Shirakami sho bagati pervisnimi bukovimi lisami zaneseni do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO yak cinnij pam yatnik prirodi Najvisha tochka prefekturi yaku chasto nazivayut akitskoyu Fudzhi U centralnij chastini prefekturi u nizhnij techiyi znahoditsya rivnina Vzdovzh pivnichnogo i pivdennogo uzberezhzhya rozmishenni vidpovidno rivnini i U girskij miscevosti lezhat nizini Odate Takasu Karin i Jokote Rivninami i nizinami protikayut richki yaki vpadayut u Yaponske more Najbilshimi z nih ye Omono ta Naberezhna ozera Tovada Na zahidnomu uzberezhzhi prefekturi znahoditsya pivostriv Oga u osnovi yakogo lezhit Svogo chasu vono bulo drugim za velichinoyu ozerom Yaponiyi ale u 1967 1977 rokah jogo chastkovo osushili Takozh v prefekturi Akita roztashovane ozero unikalna vodojma u krateri vulkana najglibshe ozero Yaponiyi glibinoyu 423 4 m i velike ozero Na teritoriyi prefekturi rozmisheno ryad zapovidnikiv i parkiv riznih rivniv Ce Nacionalnij zapovidnik vulkanichnoyi gryadi Tovada Hatimantaj subnacionalni parki pivostrova Oga gori Tokaj i gori Kurikoma a takozh 8 parkiv prefekturnogo rivnya Kedrovi lisi yakim vzhe bilshe 200 rokiv ta chislenni gayi vvazhayutsya odnimi z najkrasivishih zelenih kutochkiv Yaponiyi Prefektura Akita yak i vsi inshi prefekturi krayini sho vihodyat na uzberezhzhya Yaponskogo morya bagata na opadi Vitri sho dmut iz zahodu v dolini Akiti zalishayut tut ves svij zapas vologi bo z inshih troh storin prefektura otochena visokimi girskimi hrebtami sho ne vipuskayut hmar Na 2007 rik serednya kilkist opadiv stanovila 1 477 mm a serednya temperatura povitrya 11 9 C IstoriyaStarodavni emishi v uyavi serednovichnih yaponciv viglyadali dikimi napivlyudmi Na kartini yaponske vijsko zhene zagoni emishi Teritoriya suchasnoyi prefekturi Akita bula zaselena u piznomu paleoliti Protyagom periodu Dzhomon 10 000 do R H 300 do R H misceve naselennya stvorilo vlasnu mislivsko zbiralnicku kulturu Nosiyi ciyeyi kulturi veli tradicijnij sposib zhittya do 6 stolittya dopoki ne zitknulisya z politiko gospodarskoyu ekspansiyeyu Yamato molodoyi yaponskoyi derzhavi Yamatosci nazivali avtohtoniv emishi i namagalisya pidkoriti yih vladi svogo monarha U 733 roci zavojovniki perenesli na zemli suchasnoyi prefekturi i dali jomu nove im ya zamok Akita U nomu rozmishuvalas yaponska administraciya zavdannyam yakoyi bula pacifikaciya miscevih plemen Zemli suchasnoyi Akiti buli vklyucheni do skladu provinciyi Deva za viklyuchennyam pivnichno shidnoyi chastini sho bula zgodom inkorporovana do skladu provinciyi Mucu Dlya yaponciv panuvannya na novoosvoyenih zemlyah prohodilo ne spokijno u 878 i 939 spalahuvali veliki povstannya emishi u rezultati yakih zamok Akita dekilka raziv spalyuvavsya Prote z 10 stolittya zadlya zmicnennya svogo panuvannya yaponska vlada povela kurs na vklyuchennya emishijskih vozhdiv do yaponskoyi znati i yihnimi rukami ostatochnogo pidkorila sobi ves region Tohoku Z oslablennyam centralnogo uryadu u 11 stolitti v usij Yaponiyi pochali formuvatisya samurajski gromadi yaki faktichno kontrolyuvali situaciyu u regionah Na teritoriyi suchasnoyi Akiti ce buli samurajski rodi emishijskogo pohodzhennya Abe i Odnak pislya mizhusobic 1051 1062 i 1083 1087 rokiv zamist nih vladu u vsomu regioni zahopiv Kontrol nad zemlyami Akiti vin doruchiv svoyim vasalam dribnim samurajskim rodam Kavati Okava ta Yuri Naprikinci 12 stolittya zi vstanovlennyam Kamakurskogo sogunatu sogunskij rid Minamoto perebrav sobi zemli Akiti i nadav yih svoyim osobistim vasalam rodam Narita Abo Akimoto Nara Tatibana Asari Hiraga i Onodera Volodinnya staroyi znati buli konfiskovani i lishe rid Yuri spromigsya zberegti svoyu batkivshinu Takij poryadok trivav do 2 yi polovini 16 stolittya koli bilshist z samurajskih rodin bula ob yednana pid provodom Golovni vorota citadeli Kubota hanu rodu U 17 stolitti v rezultati bitvi pri Sekigahara ta vstanovlennya Edoskogo sogunatu bula zminena politiko administrativna karta Yaponiyi Bilshist davnih rodiv Akiti vtratili svoyi volodinnya i buli perevedeni do provinciyi Hitati Na yihnye misce yak pokarannya bulo perekinuto yakij stav gospodarem avtonomnoyi administrativnoyi odinici Kubota han Osnovoyu yiyi ekonomiki bulo vidobuvannya zaliznoyi rudi midi ta prodazh derevini kriptomerij Okrim cogo hana isnuvali menshi ta Pislya restavraciyi pryamogo imperatorskogo pravlinnya v Yaponiyi proveli administrativnu reformu 1871 roku Na teritoriyi suchasnoyi Akiti utvorili 6 prefektur yaki 13 grudnya 1871 roku ob yednali u odnu prefekturu Akita Centrom novoyi administrativnoyi odinici stalo mistechko Kubota yake z 1889 roku otrimalo status mista i bulo perejmenovane na Akita Naprikinci 19 pershij polovini 20 stolittya Akita zalishalasya perevazhno silskogospodarskoyu prefekturoyu hocha yiyi takozh zatorknula industrializaciya zagalnoyaponskogo masshtabu U 1901 roci u prefekturnomu centri zbuduvali elektrostanciyu a u 1905 i 1924 rokah proklali zaliznichni shlyahi yaki z yednali Akitu z inshimi prefekturami regionu Tohoku 1935 roku na teritoriyi prefekturi Akita znajshli naftu sho stalo poshtovhom dlya rozrobki naftovih rodovish rajonu Yabase Prote gospodarskij rozvitok buv prizupinenij vstupom Yaponiyi u Drugu svitovu vijnu Chimalo vihidciv z prefekturi zaginuli na yiyi frontah a rajon Cutidzaki mista Akita zaznav varvarskih bombarduvan aviaciyi SShA Druga polovina 20 stolittya poznachilas vidrodzhennyam ekonomiki ta demokratizaciyeyu gromadskogo zhittya U 1947 roku vpershe na vsezagalnih viborah meshkanci prefekturi obrali prefekta Akiti 1961 roku bulo zbudovano aeroport Akita a 1997 roku vidkrito zaliznicyu dlya shvidkisnogo potyaga sinkasena ta shvidkisnu avtostradu Akita Administrativnij podilStatistichni dani prefekturi Akita z ploshi podano na 1 zhovtnya 2007 z naselennya na 1 lipnya 2008 Plosha km Gustota osib km DemografiyaPrefektura Akita ye odniyeyu z malozaselenih prefektur Yaponiyi Za danimi perepisu provedenogo 1 zhovtnya 2005 roku yiyi naselennya stanovilo 1 145 501 meshkanciv a gustota naselennya 101 osib km Ce 35 a za kilkistyu naselennya prefektura Yaponiyi Za pribliznimi pidrahunkami provedenimi prefekturnoyu administraciyeyu Akiti naselennya prefekturi na 1 lipnya 2008 roku stanovit blizko amp amp amp amp amp amp amp amp 01110459 amp amp amp amp 00 1 110 459 osib a gustota naselennya amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01431 amp amp amp amp 00 1431 osib km Akita maye najvishi v krayini pokazniki zi skorochennya naselennya Z 2000 po 2005 rik kilkist meshkanciv prefekturi skorotilas na 3 7 EkonomikaStanom na 2005 rik valovij vnutrishnij produkt prefekturi Akita dorivnyuye blizko 3 7 triljoniv yen Dolya ekonomiki prefekturi v zagalnoyaposkomu gospodarstvi stanovit 1 Tradicijno silske gospodarstvo i lisnictvo maye veliku pitomu vagu v ekonomici Akiti Prefektura vidoma na vsyu Yaponiyu viroshuvannyam pershoklasnogo risu sortu akita komati kurej ta rib a takozh visokoyakisnoyu derevinoyu Takozh znachnu dolyu v ekonomici Akiti posidaye tretinnij sektor menshim chinom torgivlya i komerciya a bilshe poslugi pov yazani z derzhavno administrativnoyu robotoyu Vtorinnij sektor ekonomiki v porivnyanni z inshimi prefekturami rozvinenij slabo prote za ostanni paru rokiv strimkimi tempami rozvivayetsya virobnictvo Pervinnij sektor ekonomiki Zolotisti polya dozrilogo risu na foni gori Tokaj U prefekturi Akita znahoditsya ponad 60 tisyach silskogospodarskih dvoriv na yakih zajnyato ponad 91 tisyach osib Blizko 59 5 pributku vid silskogospodarskoyi produkciyi sho vigotovlyayetsya v prefekturi pripadaye na ris Za obsyagami jogo vrozhayu Akita posidaye 3 ye misce v Yaponiyi Na dolyu molochno m yasovogo virobnictva pripadaye 16 pributku na ovocheve virobnictvo 14 2 a na fruktove v yakomu perevazhaye viroshuvannya yabluk 4 6 Zavdyaki velikim vrozhayam risu rozvinute virobnictvo yakisnogo sake Lisnictvo takozh zajmaye vazhlive misce u gospodarstvi prefekturi Lisovi ploshi Akiti skladayut ponad 833 tisyach ga z yakih zbirayut blizko 703 tisyach m3 derevini Ce 7 j pokaznik za kilkistyu zibranoyi derevini u Yaponiyi Golovnim eksportnim tovarom ye kriptomeriya yaponska Krim vivezennya derevini vazhlivoyu galuzzyu lisnictva ye viroshuvannya gribiv ta shiyitake Poryad z silskim gospodarstvom i lisnictvom menshim chinom rozvineno ribalstvo U nomu zajnyato blizko 1 300 cholovik yaki shorichno vilovlyuyut ponad 10 000 t ribi Providnoyu morskoyu kulturoyu ye rozvedennyam yakogo aktivno zajmayut z 1992 roku Okrim cogo Akita postachaye na yaponskij ribok krabiv molyuskiv kambal i chervonih pagriv Vtorinnij sektor ekonomiki V Akiti znahoditsya blizko 2 346 promislovih pidpriyemstv na yakih zajnyato ponad 76 tisyach osib Z kincya 1990 h rokiv u promislovosti zrosla pitoma vaga virobnictva elektrotovariv elektropriladiv i zapchastin Na 2006 rik dolya ciyeyi galuzi vid zagalnogo pributku usih promislovih pidpriyemstv prefekturi sklala blizko 42 Mensh rozvinenimi ye galuzi mashinobuduvannya harchovoyi i derevoobrobnoyi promislovosti Girnictvo i vidobutok nafti yaki prinosili pributok v Akitu protyagom 20 stolittya narazi perebuvayut u povnomu zastoyi cherez neznachni zalishki rud i nafti v regioni U prefekturi takozh vigotovlyayut tradicijni virobi yaki zalishayutsya harakternimi same dlya cih zemel vprodovzh dekilkoh stolit Ce akitski yuvelirni virobi z tonkih sribnih drotiv odatskij svitlij i zaokruglenij posud z kriptomeriyi ta sakuri serednovichnij kacuvarskij posud lakovanij lakom urusi sembokuski virobi z kori berezi i sakuri ta bochki z aktijskoyi kriptomeriyi Tretinnij sektor ekonomiki U prefekturi Akita zafiksovano ponad 17 tisyach komercijnih kramnic Kilkist zajnyatih u nih stanovit ponad 98 tisyach osib Zagalnij obsyag prodazh na cih pidpriyemstvah u 2004 roci sklav ponad 26 260 milyardiv yen TransportAeroport AkitaOsvitaAkitskij universitetKulturaDva tri razi na misyac v riznih miscyah prefekturi ta v riznih hramah provodyatsya tradicijni svyata karnavali macuri de mozhna vipiti poyisti ta rozvazhitis doshochu Osoblivo bagatij na taki svyatkuvannya lyutij koli robota na seli zavmiraye U cej misyac v mistechku Nisiki prohodit svyato paperovih lihtariv v misti Odate yarmarok amekko miscevih konditerskih virobiv v Oga festival Namahage Sedo tancyuyuchogo demona v Kakunodate i Jokote svyato Hiburi Kamakura dlya ditej buduyut zi snigu hatini shozhi na eskimoski de voni lasuyut solodoshami v misti Rokugo zmagannya takeuti fehtuvannya bambukovimi palicyami v Yudzava shou sobak porodi Akita PrimitkiInstitut geografiyi Yaponiyi 2010 10 1 Miyadzaki Rejdzhiro Cuge Toshiaki Prefektura Akita Enciklopediya Nipponika v 26 t 2 e vidannya Tokio Shogakukan 1994 1997 Gora Tokaj roztashovana na kordoni z prefekturoyu Yamagata de znahoditsya vershina ciyeyi gori Najvisha tochka Tokaj u mezhah prefekturi Akita 1 775 m Dani sajtu prefekturi Akita 1 12 sichnya 2008 u Wayback Machine Isnuyut dvi teoriyi pohodzhennya toponimu Akita Zgidno z odniyeyu z nih vin pohodit vid yaponskogo slovospoluchennya pogani polya 悪田 akita tak yak grunti rajonu suchasnoyi Akiti ne buli pridatnimi dlya polivnogo risivnictva Za inshoyu teoriyeyu Akita ce piznisha forma slovospoluchennya pidboridni polya 齶田 agita oskilki girskij relyef regionu nagaduvav bagato pidborid Z chasom Akita stali zapisuvati yak osinni polya 秋田 Za golovuvannya Ando Tikasue rodove im ya Ando bulo zaminene na Akita Takozh na teritoriyi suchasnoyi prefekturi Akita isnuvali Yasima dzin ya rodu Ikoma ta Nikaho dzin ya rodu Nikaho a povit Kadzuno nalezhav Kameda Yasima Ivasaki Hondzo Esasi ta vlasne Akita Statistika Institutu geografiyi Yaponiyi Sajt Institutu geografiyi Yaponiyi Pereglyanuto 27 serpnya 2008 2 Statistika prefekturi Akita Sajt prefekturi Akita Pereglyanuto 27 serpnya 2008 3 Arhiv originalu za 25 01 2007 Procitovano 28 01 2007 Dani Sluzhbi statistiki Yaponiyi 4 20 kvitnya 2008 u Wayback Machine Dani Akitskogo viddilennya Yaponskogo banku 5 Arhiv originalu za 18 lipnya 2013 Procitovano 27 travnya 2008 Dani sajtu prefekturi za 2005 2007 roki 6 18 lipnya 2013 u Wayback Machine Inspec Inc Akcionerne tovaristvo TDK MCC Dani sajtu prefekturi za 2006 rik 7 18 lipnya 2013 u Wayback Machine Yaponskoyu akita ginsen sajku 秋田銀線細工 あきたぎんぜんざいく Yaponskoyu odate mage vappa 大館曲げわっぱ おおだてげわっぱ Yaponskoyu kavacura sikki 川連漆器 かわつらしっき Selo Kacuvara sogodni ye rajonom mista Yudzava Yaponskoyu kaba sajku 樺細工 かばざいく Yaponskoyu akita sugi oketaru 秋田杉桶樽 あきたすぎおけたる Dani sajtu Tradicijni remesla Yaponiyi 8 2016 03 06 u Wayback Machine Arhiv originalu za 29 travnya 2015 Procitovano 27 travnya 2008 Dzherela ta literatura yap Prefektura Akita Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Akita 5 Tokio Kadokava Soten 1980 Prefektura Akita 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Prefektura Akita yap Prefektura Akita Oficijna storinka