Antechinomys laniger — вид родини сумчастих хижаків, який раніше був поширений в посушливих і напівпосушливих малі-скребах (чагарникові, головним чином евкаліптові, зарості жорстколистої дерев'янистої рослинності напівпосушливих районів південної Австралії), чагарниках, заплавах, пагорбовових луках, кам'янистих районах з рідкісним трав'яним покривом Західної Австралії, Північної Території, західного Квінсленду, Нового Південного Уельсу, можливо, Вікторії (без доказів) і Південній Австралії. Зараз відбувається помітне зменшення чисельності виду і його ареалу.
Antechinomys laniger | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Інфраклас: | Сумчасті (Marsupialia) |
Ряд: | Кволоподібні (Dasyuromorphia) |
Родина: | Кволові (Dasyuridae) |
Підродина: | Sminthopsinae |
Триба: | Sminthopsini |
Рід: | Antechinomys Krefft, 1867 |
Вид: | A. laniger |
Біноміальна назва | |
Antechinomys laniger | |
Ареал виду Antechinomys laniger |
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 80—110 мм, довжина хвоста: 100—145 мм.
Опис. Самці за звичай більші за самиці. Верхня частина тіла сірувата, нижня — білувата з сірим при основі волоссям. Навколо очей є темні кільця і темний клапоть по центру лоба. Вуха відносно великі. Хутро довге, м'яке з невеликою кількістю покривного волосся за винятком спини й крижів. Більше ніж половина базальної частини дуже довгого хвоста жовтувато-брунатного кольору. Довжина волосся зростає до кінця хвоста, набуваючи коричневого чи чорного кольору на прикінцевій третині хвоста. Верхя третина кінцівок забарвлена як і тіло; решта 2/3 вкриті коротким тонким білим хутром. На обличчі добре помітні вібриси. Під час сезону розмноження сумка стає досить добре розвиненою у самиць. Вона складається зі складок шкіри, збільшених з боків, щоб частково покрити соски.
Поведінка, розмноження
Мабуть власної нори не копає, натомість гніздиться в колодах, пнях, серед рослинності. Можливо, також використовує нори інших тварин або гніздиться в глибоких тріщинах в землі. Здається, веде суворо наземний і нічний спосіб життя. Природною їжею є комахи та інші дрібні безхребетні. Заціпеніння було експериментально індуковане через утримання від їжі і може бути адаптивним механізмом для вирішення погіршення умов навколишнього середовища в природних умовах. Польові та лабораторні дослідження показують, що існує довгий сезон розмноження. Тварини в південно-західному Квінсленді знаходяться в репродуктивному стані з середини зими до середини літа (липень-січень). Вагітність триває 12 діб чи менше. Самиця може народити до 6 малюків за раз. Відлучення від молока відбувається приблизно через 3 місяці а статева зрілість настає в 11,5 місяців. Тривалість життя в неволі три роки.
Генетика
Каріотип: 2n=14.
Загрози та охорона
Деградація середовища проживання вівцями і великою рогатою худобою, хижацтво з боку котів і лисиць є головними загрозами для цього виду. Крім того, місця існування змінюються в зв'язку зі зміною режимів пожеж через поселення європейців.
Примітки
- Вебсайт МСОП
- Ronald M. Nowak. Walker's marsupials of the world. — JHU Press, 2005. — С. 105, 106. — .
- Stephen J. O'Brien, Joan C. Menninger, William G. Nash. Atlas of mammalian chromosomes. — John Wiley and Sons, 2006. — С. 26. — .
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Antechinomys laniger vid rodini sumchastih hizhakiv yakij ranishe buv poshirenij v posushlivih i napivposushlivih mali skrebah chagarnikovi golovnim chinom evkaliptovi zarosti zhorstkolistoyi derev yanistoyi roslinnosti napivposushlivih rajoniv pivdennoyi Avstraliyi chagarnikah zaplavah pagorbovovih lukah kam yanistih rajonah z ridkisnim trav yanim pokrivom Zahidnoyi Avstraliyi Pivnichnoyi Teritoriyi zahidnogo Kvinslendu Novogo Pivdennogo Uelsu mozhlivo Viktoriyi bez dokaziv i Pivdennij Avstraliyi Zaraz vidbuvayetsya pomitne zmenshennya chiselnosti vidu i jogo arealu Antechinomys laniger Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Infraklas Sumchasti Marsupialia Ryad Kvolopodibni Dasyuromorphia Rodina Kvolovi Dasyuridae Pidrodina Sminthopsinae Triba Sminthopsini Rid Antechinomys Krefft 1867 Vid A laniger Binomialna nazva Antechinomys laniger Gould 1856 Areal vidu Antechinomys lanigerMorfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tila 80 110 mm dovzhina hvosta 100 145 mm Opis Samci za zvichaj bilshi za samici Verhnya chastina tila siruvata nizhnya biluvata z sirim pri osnovi volossyam Navkolo ochej ye temni kilcya i temnij klapot po centru loba Vuha vidnosno veliki Hutro dovge m yake z nevelikoyu kilkistyu pokrivnogo volossya za vinyatkom spini j krizhiv Bilshe nizh polovina bazalnoyi chastini duzhe dovgogo hvosta zhovtuvato brunatnogo koloru Dovzhina volossya zrostaye do kincya hvosta nabuvayuchi korichnevogo chi chornogo koloru na prikincevij tretini hvosta Verhya tretina kincivok zabarvlena yak i tilo reshta 2 3 vkriti korotkim tonkim bilim hutrom Na oblichchi dobre pomitni vibrisi Pid chas sezonu rozmnozhennya sumka staye dosit dobre rozvinenoyu u samic Vona skladayetsya zi skladok shkiri zbilshenih z bokiv shob chastkovo pokriti soski Povedinka rozmnozhennyaMabut vlasnoyi nori ne kopaye natomist gnizditsya v kolodah pnyah sered roslinnosti Mozhlivo takozh vikoristovuye nori inshih tvarin abo gnizditsya v glibokih trishinah v zemli Zdayetsya vede suvoro nazemnij i nichnij sposib zhittya Prirodnoyu yizheyu ye komahi ta inshi dribni bezhrebetni Zacipeninnya bulo eksperimentalno indukovane cherez utrimannya vid yizhi i mozhe buti adaptivnim mehanizmom dlya virishennya pogirshennya umov navkolishnogo seredovisha v prirodnih umovah Polovi ta laboratorni doslidzhennya pokazuyut sho isnuye dovgij sezon rozmnozhennya Tvarini v pivdenno zahidnomu Kvinslendi znahodyatsya v reproduktivnomu stani z seredini zimi do seredini lita lipen sichen Vagitnist trivaye 12 dib chi menshe Samicya mozhe naroditi do 6 malyukiv za raz Vidluchennya vid moloka vidbuvayetsya priblizno cherez 3 misyaci a stateva zrilist nastaye v 11 5 misyaciv Trivalist zhittya v nevoli tri roki GenetikaKariotip 2n 14 Zagrozi ta ohoronaDegradaciya seredovisha prozhivannya vivcyami i velikoyu rogatoyu hudoboyu hizhactvo z boku kotiv i lisic ye golovnimi zagrozami dlya cogo vidu Krim togo miscya isnuvannya zminyuyutsya v zv yazku zi zminoyu rezhimiv pozhezh cherez poselennya yevropejciv PrimitkiVebsajt MSOP Ronald M Nowak Walker s marsupials of the world JHU Press 2005 S 105 106 ISBN 0801882222 Stephen J O Brien Joan C Menninger William G Nash Atlas of mammalian chromosomes John Wiley and Sons 2006 S 26 ISBN 047135015X Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi