Греко-римський амфітеатр — античний одеон, знайдений під час розкопок в місті Александрія Єгипетська.
Передісторія
Александрія Єгипетська належить до африканських міст, де мешкає більше одного мільйона мешканців. Різка зміна панівних вірувань призвела до майже повної втрати споруд античного періоду. Низка їх (розташованих на колишньому узбережжі) була поглинута морем під частих тут землетрусів, а залишки тих, що були на суходолі, були поруйновані або значно перебудовані мусульманами, котрі захопили землі колишнього Єгипту. Численним туристам у місті показували лише велетенську колону Помпея та декілька не дуже старовинних споруд доби арабського середньовіччя. Старовину їздили відвідувати у Гізу, Абу-Сімбел, Каїр тощо.
В одному з путівників по місту було закарбовано — « Від колишньої величі в Александрії не залишилось майже нічого. Е колона Помпея і це суттєво все. Місто, овіяне диханням великої історії, нічого не може показати численному натовпу туристів».
З історії була відома Александрійська бібліотека, осередок літератури і культури еллінізму. Але колекція рукописів була спалена арабами-завойовниками (агресивними носіями іншої, неєвропейської культури), споруда бібліотеки поруйнована, а її територія давно забудована. Феномен Александрійської бібліотеки як такої був настільки важливим, що її вирішили відновити.
В 1974 р. представники Александрійського університету запропонували відновити Александрійську бібліотеку на її історичній території. В 1988 році була придбана земельна ділянка і тодішній президент ЮНЕСКО заклав символічний перший камінь нової споруди. Був проведений міжнародний архітектурний конкурс. В архітектурному конкурсі на проєкт бібліотеки перемогу отримало норвезьке архітектурне бюро «Snøhetta» і австрійський архітектор Крістоф Капелле. Задля будівництва було створено консорціум на чолі з «Snøhetta», британськими та італійськими будівельними компаніями.
Бібліотеку було відкрито в 2002 р. Мільйонне місто з доволі великою кількістю неписьменного населення почало набувати проєвропейського, цивілізованого статусу.
Галерея фото історичних споруд міста
- Оперний театр, Александрія Єгипетська
- Цитадель Кайтбея в Александрії
- Художній музей в Александрії
- Палац Мунтаза, Александрія Єгипетська
-
- Церква св. Геогргія християн-коптів
- Собор св. Марка, Александрія Єгипетська
- Головний фасад грецького монастиря, Александрія Єгипетська
- Греко-римський музей, Александрія Єгипетська
- Так званий Центр мистецтв, Александрія Єгипетська
Оперний театр міста й античний амфітеатр
На зламі 1950-1960 рр. в місті прийняли рішення про побудову оперного театру. Під новий театр відвели земельну ділянку неподалік від залізничного вокзалу на пагорбі Ком ель-Дикке.
В історичному центрі міста за традицією проводять археологічне дослідження земельної ділянки, призначеної для новітньої забудови. Було проведене й археологічне дослідження пагорба Ком ель-Дикке. На цьому місці були знайдені непогано збережені залишки давньоримської лазні (давньоримські терми). Але вони будувались за типовими проєктами.
Дослідження продовжили й під давньоримськими лазнями знайшли рештки ще давньогрецького театру, перебудованому та декорованому наново у добу Стародавнього Риму.
Про побудову на цьому місці нового оперного театру вже не йшлося. Для його побудови знайшли нову земельну ділянку. А місто нарешті збагатилось залишками оригінального античного амфітеатру.
Античний театр, галерея фото
-
-
- Мозаїка з театру Діани в Александрії
-
-
-
-
-
-
-
Див. також
Посилання
Джерела
- Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1—2. Москва, 1986
- Swiat", 1964 г, №7.
- http://art.sovfarfor.com/teatr.-kino/teatr-naydennyy-v-aleksandrii
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Greko rimskij amfiteatr antichnij odeon znajdenij pid chas rozkopok v misti Aleksandriya Yegipetska Restavrovana chastina she davnogreckogo teatru z pidkovopodiboyu glyadackoyi zaloyu Aleksandriya Yegipetska foto 2008 r PeredistoriyaSerednovini sporudi v kolishnij arabskij Aleksandriyi Aleksandriya Yegipetska nalezhit do afrikanskih mist de meshkaye bilshe odnogo miljona meshkanciv Rizka zmina panivnih viruvan prizvela do majzhe povnoyi vtrati sporud antichnogo periodu Nizka yih roztashovanih na kolishnomu uzberezhzhi bula poglinuta morem pid chastih tut zemletrusiv a zalishki tih sho buli na suhodoli buli porujnovani abo znachno perebudovani musulmanami kotri zahopili zemli kolishnogo Yegiptu Chislennim turistam u misti pokazuvali lishe veletensku kolonu Pompeya ta dekilka ne duzhe starovinnih sporud dobi arabskogo serednovichchya Starovinu yizdili vidviduvati u Gizu Abu Simbel Kayir tosho V odnomu z putivnikiv po mistu bulo zakarbovano Vid kolishnoyi velichi v Aleksandriyi ne zalishilos majzhe nichogo E kolona Pompeya i ce suttyevo vse Misto oviyane dihannyam velikoyi istoriyi nichogo ne mozhe pokazati chislennomu natovpu turistiv Z istoriyi bula vidoma Aleksandrijska biblioteka oseredok literaturi i kulturi ellinizmu Ale kolekciya rukopisiv bula spalena arabami zavojovnikami agresivnimi nosiyami inshoyi neyevropejskoyi kulturi sporuda biblioteki porujnovana a yiyi teritoriya davno zabudovana Fenomen Aleksandrijskoyi biblioteki yak takoyi buv nastilki vazhlivim sho yiyi virishili vidnoviti V 1974 r predstavniki Aleksandrijskogo universitetu zaproponuvali vidnoviti Aleksandrijsku biblioteku na yiyi istorichnij teritoriyi V 1988 roci bula pridbana zemelna dilyanka i todishnij prezident YuNESKO zaklav simvolichnij pershij kamin novoyi sporudi Buv provedenij mizhnarodnij arhitekturnij konkurs V arhitekturnomu konkursi na proyekt biblioteki peremogu otrimalo norvezke arhitekturne byuro Snohetta i avstrijskij arhitektor Kristof Kapelle Zadlya budivnictva bulo stvoreno konsorcium na choli z Snohetta britanskimi ta italijskimi budivelnimi kompaniyami Biblioteku bulo vidkrito v 2002 r Miljonne misto z dovoli velikoyu kilkistyu nepismennogo naselennya pochalo nabuvati proyevropejskogo civilizovanogo statusu Galereya foto istorichnih sporud mistaOpernij teatr Aleksandriya Yegipetska Citadel Kajtbeya v Aleksandriyi Hudozhnij muzej v Aleksandriyi Palac Muntaza Aleksandriya Yegipetska Cerkva sv Geogrgiya hristiyan koptiv Sobor sv Marka Aleksandriya Yegipetska Golovnij fasad greckogo monastirya Aleksandriya Yegipetska Greko rimskij muzej Aleksandriya Yegipetska Tak zvanij Centr mistectv Aleksandriya YegipetskaOpernij teatr mista j antichnij amfiteatrNa zlami 1950 1960 rr v misti prijnyali rishennya pro pobudovu opernogo teatru Pid novij teatr vidveli zemelnu dilyanku nepodalik vid zaliznichnogo vokzalu na pagorbi Kom el Dikke V istorichnomu centri mista za tradiciyeyu provodyat arheologichne doslidzhennya zemelnoyi dilyanki priznachenoyi dlya novitnoyi zabudovi Bulo provedene j arheologichne doslidzhennya pagorba Kom el Dikke Na comu misci buli znajdeni nepogano zberezheni zalishki davnorimskoyi lazni davnorimski termi Ale voni buduvalis za tipovimi proyektami Doslidzhennya prodovzhili j pid davnorimskimi laznyami znajshli reshtki she davnogreckogo teatru perebudovanomu ta dekorovanomu nanovo u dobu Starodavnogo Rimu Pro pobudovu na comu misci novogo opernogo teatru vzhe ne jshlosya Dlya jogo pobudovi znajshli novu zemelnu dilyanku A misto nareshti zbagatilos zalishkami originalnogo antichnogo amfiteatru Antichnij teatr galereya fotoMozayika z teatru Diani v AleksandriyiDiv takozhDavnogreckij teatr Davnogrecka tragediya Davnogrecka komediya Ellinistichna Greciya Ellinistichna kultura Perelik antichnih teatriv i cirkivPosilannyaPortal Mistectvo Portal Arhitektura Portal Teatr DzherelaAfrika Enciklopedichnij dovidnik T 1 2 Moskva 1986 Swiat 1964 g 7 http art sovfarfor com teatr kino teatr naydennyy v aleksandrii