Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вітте похований освіта Сергій Юлійович Віттерос Сергей Юльевич ВиттеІм

Сергій Юлійович Вітте

Сергій Юлійович Вітте
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вітте.

Сергій Юлійович Вітте
рос. Сергей Юльевич Витте
image
Ім'я при народженніСергі́й Ю́лійович Ві́тте
Народився17 (29) червня 1849(1849-06-29)
Тифліс, Російська імперія (нині Тбілісі, Грузія)
Помер28 лютого (13 березня) 1915(1915-03-13) (65 років)
Петроград, Російська імперія
·пневмонія[1]
ПохованняЛазарівське кладовище (Санкт-Петербург)
Громадянствоimage Російська імперія
Національністьбалтійський німець
Місце проживанняПетербург
Діяльністьполітик, державний діяч
Alma materІмператорський Новоросійський університет[d] (1870) і ОНУ ім. І. І. Мечникова
Знання мовросійська[2]
Титулграф[d]
Посадаголова Уряду Російської Федерації, d, член Державної ради Російської імперії[d] і d
КонфесіяРПЦ
Батькоd
Матиd
Дітиd
Автографimage
Нагороди
image image image image image
image
image image image image image image image image image image image image image image image image image image image image

d (1889)

Сергі́й Ю́лійович Ві́тте (рос. Сергей Юлиевич Витте; 17 (29) червня 1849(18490629), Тифліс, Російська імперія (нині Тбілісі, Грузія) — 28 лютого (13 березня) 1915, Петроград, Російська імперія) — російський державний діяч німецького походження, керівник Південно-Західних залізниць (1880—1889), міністр фінансів і шляхів сполучення, голова Ради міністрів Російської імперії з жовтня 1905 по квітень 1906 року, один з ініціаторів Маніфесту 17 жовтня 1905 року; революційне піднесення намагався пригасити політичними заходами, не вдаючись до репресій; з його іменем пов'язаний економічний ривок 1890-х років, водночас виступав прибічником ідей. Титул графа одержав за вдале виконання дипломатичної місії — укладення влітку 1905 року Портсмутського договору, вигідного для Росії, що зазнала поразки в Російсько-японській війні. Почесний громадянин міста Сарапул, Удмуртія.

Життєпис

Народився 29 червня 1849 в Тифлісі в сім'ї директора департаменту державного майна на Кавказі. Предки Вітте по батькові, німці, переселилися до Балтії з Голландії в XVII ст. По матері — дочки члена головного управління намісника на Кавказі — родовід Вітте вівся від нащадків князів Долгоруких. Двоюрідною сестрою Сергія Юлійовича по цій лінії була Гелена Петрівна фон Ган (Олена Блавацька), засновниця російського теософського руху.

У 1860-х вчився на фізико-математичному факультеті Новоросійського університету в Одесі. Вчився на кошти Кавказького намісництва, оскільки після смерті батька, Юлія Федоровича Вітте, сім'я не могла сплатити його навчання.

Почав відразу ж працювати начальником перевезень на Одеській гілці Південно-Західних залізниць. У роки Російсько-турецької війни 1877—1878 відзначився організацією перевезення військ до театру військових дій, за що отримав посаду начальника експлуатаційного відділу Південно-Західних залізниць.

Видана ним в 1883 році книга принесла йому популярність у фінансових колах (у подальшому двічі перевидавалася у доповненому вигляді).

Тоді також писав для газети «Русь», яку видавав Іван Сергійович Аксаков, співробітничав з Одеським слов'янським добродійним товариством.

У 1889 році призначений директором департаменту залізниць міністерства фінансів.

З лютого 1892 став міністром шляхів сполучень, а з серпня 1892, у зв'язку з відставкою міністра фінансів І. О. Вишнеградського зайняв його пост.

За ініціативою Вітте були здійснені значні економічні заходи: була введена (1894); споруджена і розгорнуто залізничне будівництво (1890-і роки); здійснена , за якою введений і встановлений вільний обмін кредитного рубля на золото.

22 січня 1902 заснував «Особливу нараду про потреби сільськогосподарської промисловості», на якій були сформульовані положення, використані згодом Петром Столипіним. Тоді місцеві комітети наради (82 губернських і обласних і 536 повітів і окружних) висловилися за добровільний перехід селян від громадського володіння землею до подвірного. Але Микола II не зважився на проведення реформ, і «Особлива нарада» 30 березня 1905 року була закрита.

У роки Російсько-японської війни прагнув протидіяти політиці Японії на Далекому Сході і, проводячи курс на зближення з Китаєм, виступав проти захоплення Порт-Артура. При його участі укладені оборонний союз з Китаєм проти Японії і угода про будівництво Китайсько-східної залізниці на території Маньчжурії.

У серпні 1903 був призначений на пост голови Комітету міністрів, на цій посаді очолив делегацію, що підписала Портсмутський мирний договір 1905 року з Японією, за що отримав графський титул.

image
Меморіальна дошка Вітте Сергію Юлійовичу. Встановлена 19 грудня 2007 року на фасаді будівлі Управління Південно-Західної залізниці (Київ)

З жовтня 1905 по квітень 1906 року був головою Ради Міністрів. Під час Жовтневого Всеросійського політичного страйку 1905 року наполіг на ліберальній програмі поступок громадськості, що знайшла свій вираз у Маніфесті 17 жовтня 1905 року.

У той же час був ініціатором каральних експедицій до Сибіру, Прибалтики, Польщі; ним були направлені війська з Петербургу для придушення Московського збройного повстання.

У 1906 році він добився у французьких банкірів позики в 2,25 млрд франків, що укріпило позиції уряду в боротьбі з революцією. Проте через зростаючу критику своїх дій, як з боку дворянства, так і з боку буржуазії, Вітте вимушений був подати у відставку. Відставка прийнята 16 квітня 1906 року.

Останні роки життя провів в Санкт-Петербурзі (у 1914 році перейменованому на Петроград) і за кордоном. Залишаючись членом Державної ради, він брав участь в роботі Комітету фінансів, головою якого залишався до самої смерті.

У січні 1907 р. пережив замах на вбивство, організований російськими чорносотенними організаціями. Замах успішно розслідував видатний юрист Павло Алєксандров).

У 1907—1912 роках написав біографічну книгу «Спогади».

Помер 13 березня 1915 року від менінгіту в своєму особняку в Петрограді і був похований на цвинтарі Олександро-Невськой лаври.

У 1999 році на фасаді особняка Вітте встановили меморіальну дошку з текстом: «Тут з 1899 по 1915 рік жив видатний діяч Росії Сергій Юлійович Вітте».

Цікаві факти

Першим у Російській імперії придумав як підвищити ефективність використання паровозів. Раніше локомотив знаходився в русі доти, поки була працездатною бригада. А коли машиніст відпочивав, паровоз простоював (так звана європейська система експлуатації паровозів). Сергій Юлійович, не чекаючи дозволу зі столиці (у зв'язку із необхідністю якнайшвидшого перевезення військ на фронт в умовах російсько-турецької війни (1877—1878)), почав змінювати бригади машиністів після закінчення визначеного терміну, і паровоз став працювати безперервно, простоюючи лише у випадку ремонту або зміни мастила (так звана американська система експлуатації паровозів).

Першим у Росії застосував видачу позичок під хлібні вантажі. Ці й інші нововведення дозволили підняти чистий дохід залізниці з 470 тисяч карбованців у 1880 році до 13 мільйонів карбованців у 1889 році.

Див. також

Примітки

  1. повідомлення про смерть
    d:Track:Q2438528
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. «ПОКУШЕНИЕ НА МОЮ ЖИЗНЬ», «Воспоминания» С. Ю. Витте, т. II-ой, 1922 г. Книгоиздат. «Слово» [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Покушение на графа Витте (2011-10-15), сканер копии — Юрий Штенгель [ 14 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. [en]. How Two Assassinations Were Carried Out in Russia // The New York Times. — 19 September 1909. (англ.)
  6. . Архів оригіналу за 13 лютого 2009. Процитовано 6 квітня 2009.

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vitte pohovanij osvita Sergij Yulijovich Vitteros Sergej Yulevich VitteIm ya pri narodzhenniSergi j Yu lijovich Vi tteNarodivsya17 29 chervnya 1849 1849 06 29 Tiflis Rosijska imperiya nini Tbilisi Gruziya Pomer28 lyutogo 13 bereznya 1915 1915 03 13 65 rokiv Petrograd Rosijska imperiya pnevmoniya 1 PohovannyaLazarivske kladovishe Sankt Peterburg GromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistbaltijskij nimecMisce prozhivannyaPeterburgDiyalnistpolitik derzhavnij diyachAlma materImperatorskij Novorosijskij universitet d 1870 i ONU im I I MechnikovaZnannya movrosijska 2 Titulgraf d Posadagolova Uryadu Rosijskoyi Federaciyi d chlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi d i dKonfesiyaRPCBatkodMatidDitidAvtografNagorodid 1889 Mediafajli u Vikishovishi Sergi j Yu lijovich Vi tte ros Sergej Yulievich Vitte 17 29 chervnya 1849 18490629 Tiflis Rosijska imperiya nini Tbilisi Gruziya 28 lyutogo 13 bereznya 1915 Petrograd Rosijska imperiya rosijskij derzhavnij diyach nimeckogo pohodzhennya kerivnik Pivdenno Zahidnih zaliznic 1880 1889 ministr finansiv i shlyahiv spoluchennya golova Radi ministriv Rosijskoyi imperiyi z zhovtnya 1905 po kviten 1906 roku odin z iniciatoriv Manifestu 17 zhovtnya 1905 roku revolyucijne pidnesennya namagavsya prigasiti politichnimi zahodami ne vdayuchis do represij z jogo imenem pov yazanij ekonomichnij rivok 1890 h rokiv vodnochas vistupav pribichnikom idej Titul grafa oderzhav za vdale vikonannya diplomatichnoyi misiyi ukladennya vlitku 1905 roku Portsmutskogo dogovoru vigidnogo dlya Rosiyi sho zaznala porazki v Rosijsko yaponskij vijni Pochesnij gromadyanin mista Sarapul Udmurtiya ZhittyepisNarodivsya 29 chervnya 1849 v Tiflisi v sim yi direktora departamentu derzhavnogo majna na Kavkazi Predki Vitte po batkovi nimci pereselilisya do Baltiyi z Gollandiyi v XVII st Po materi dochki chlena golovnogo upravlinnya namisnika na Kavkazi rodovid Vitte vivsya vid nashadkiv knyaziv Dolgorukih Dvoyuridnoyu sestroyu Sergiya Yulijovicha po cij liniyi bula Gelena Petrivna fon Gan Olena Blavacka zasnovnicya rosijskogo teosofskogo ruhu U 1860 h vchivsya na fiziko matematichnomu fakulteti Novorosijskogo universitetu v Odesi Vchivsya na koshti Kavkazkogo namisnictva oskilki pislya smerti batka Yuliya Fedorovicha Vitte sim ya ne mogla splatiti jogo navchannya Pochav vidrazu zh pracyuvati nachalnikom perevezen na Odeskij gilci Pivdenno Zahidnih zaliznic U roki Rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 vidznachivsya organizaciyeyu perevezennya vijsk do teatru vijskovih dij za sho otrimav posadu nachalnika ekspluatacijnogo viddilu Pivdenno Zahidnih zaliznic Vidana nim v 1883 roci kniga prinesla jomu populyarnist u finansovih kolah u podalshomu dvichi perevidavalasya u dopovnenomu viglyadi Todi takozh pisav dlya gazeti Rus yaku vidavav Ivan Sergijovich Aksakov spivrobitnichav z Odeskim slov yanskim dobrodijnim tovaristvom U 1889 roci priznachenij direktorom departamentu zaliznic ministerstva finansiv Z lyutogo 1892 stav ministrom shlyahiv spoluchen a z serpnya 1892 u zv yazku z vidstavkoyu ministra finansiv I O Vishnegradskogo zajnyav jogo post Za iniciativoyu Vitte buli zdijsneni znachni ekonomichni zahodi bula vvedena 1894 sporudzhena i rozgornuto zaliznichne budivnictvo 1890 i roki zdijsnena za yakoyu vvedenij i vstanovlenij vilnij obmin kreditnogo rublya na zoloto 22 sichnya 1902 zasnuvav Osoblivu naradu pro potrebi silskogospodarskoyi promislovosti na yakij buli sformulovani polozhennya vikoristani zgodom Petrom Stolipinim Todi miscevi komiteti naradi 82 gubernskih i oblasnih i 536 povitiv i okruzhnih vislovilisya za dobrovilnij perehid selyan vid gromadskogo volodinnya zemleyu do podvirnogo Ale Mikola II ne zvazhivsya na provedennya reform i Osobliva narada 30 bereznya 1905 roku bula zakrita U roki Rosijsko yaponskoyi vijni pragnuv protidiyati politici Yaponiyi na Dalekomu Shodi i provodyachi kurs na zblizhennya z Kitayem vistupav proti zahoplennya Port Artura Pri jogo uchasti ukladeni oboronnij soyuz z Kitayem proti Yaponiyi i ugoda pro budivnictvo Kitajsko shidnoyi zaliznici na teritoriyi Manchzhuriyi U serpni 1903 buv priznachenij na post golovi Komitetu ministriv na cij posadi ocholiv delegaciyu sho pidpisala Portsmutskij mirnij dogovir 1905 roku z Yaponiyeyu za sho otrimav grafskij titul Memorialna doshka Vitte Sergiyu Yulijovichu Vstanovlena 19 grudnya 2007 roku na fasadi budivli Upravlinnya Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Kiyiv Z zhovtnya 1905 po kviten 1906 roku buv golovoyu Radi Ministriv Pid chas Zhovtnevogo Vserosijskogo politichnogo strajku 1905 roku napolig na liberalnij programi postupok gromadskosti sho znajshla svij viraz u Manifesti 17 zhovtnya 1905 roku U toj zhe chas buv iniciatorom karalnih ekspedicij do Sibiru Pribaltiki Polshi nim buli napravleni vijska z Peterburgu dlya pridushennya Moskovskogo zbrojnogo povstannya U 1906 roci vin dobivsya u francuzkih bankiriv poziki v 2 25 mlrd frankiv sho ukripilo poziciyi uryadu v borotbi z revolyuciyeyu Prote cherez zrostayuchu kritiku svoyih dij yak z boku dvoryanstva tak i z boku burzhuaziyi Vitte vimushenij buv podati u vidstavku Vidstavka prijnyata 16 kvitnya 1906 roku Ostanni roki zhittya proviv v Sankt Peterburzi u 1914 roci perejmenovanomu na Petrograd i za kordonom Zalishayuchis chlenom Derzhavnoyi radi vin brav uchast v roboti Komitetu finansiv golovoyu yakogo zalishavsya do samoyi smerti U sichni 1907 r perezhiv zamah na vbivstvo organizovanij rosijskimi chornosotennimi organizaciyami Zamah uspishno rozsliduvav vidatnij yurist Pavlo Alyeksandrov U 1907 1912 rokah napisav biografichnu knigu Spogadi Pomer 13 bereznya 1915 roku vid meningitu v svoyemu osobnyaku v Petrogradi i buv pohovanij na cvintari Oleksandro Nevskoj lavri U 1999 roci na fasadi osobnyaka Vitte vstanovili memorialnu doshku z tekstom Tut z 1899 po 1915 rik zhiv vidatnij diyach Rosiyi Sergij Yulijovich Vitte Cikavi faktiPershim u Rosijskij imperiyi pridumav yak pidvishiti efektivnist vikoristannya parovoziv Ranishe lokomotiv znahodivsya v rusi doti poki bula pracezdatnoyu brigada A koli mashinist vidpochivav parovoz prostoyuvav tak zvana yevropejska sistema ekspluataciyi parovoziv Sergij Yulijovich ne chekayuchi dozvolu zi stolici u zv yazku iz neobhidnistyu yaknajshvidshogo perevezennya vijsk na front v umovah rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 pochav zminyuvati brigadi mashinistiv pislya zakinchennya viznachenogo terminu i parovoz stav pracyuvati bezperervno prostoyuyuchi lishe u vipadku remontu abo zmini mastila tak zvana amerikanska sistema ekspluataciyi parovoziv Pershim u Rosiyi zastosuvav vidachu pozichok pid hlibni vantazhi Ci j inshi novovvedennya dozvolili pidnyati chistij dohid zaliznici z 470 tisyach karbovanciv u 1880 roci do 13 miljoniv karbovanciv u 1889 roci Div takozhSankt Peterburzkij dogovir 1895 Primitkipovidomlennya pro smert d Track Q2438528 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 POKUShENIE NA MOYu ZhIZN Vospominaniya S Yu Vitte t II oj 1922 g Knigoizdat Slovo 24 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Pokushenie na grafa Vitte 2011 10 15 skaner kopii Yurij Shtengel 14 veresnya 2017 u Wayback Machine ros en How Two Assassinations Were Carried Out in Russia The New York Times 19 September 1909 angl Arhiv originalu za 13 lyutogo 2009 Procitovano 6 kvitnya 2009 LiteraturaN F Serbina Vitte Sergij Yulijovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannyaYu P Lavrov Vitte Sergij Yulijovich 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 582 ISBN 966 00 0734 5 Tvori Vitte na sajti Lib ru Klasika 12 serpnya 2018 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ