Портсмутський мирний договір (рос. Портсмутский мирный договор, яп. ポーツマス条約, 日露講和条約) — договір, укладений 5 вересня 1905 між Російською імперією і Японською імперією, що завершив російсько-японську війну 1904—1905.
Портсмутський мирний договір | |
---|---|
Тип | мирна угода і d |
Підготовлено | 4 вересня 1905 |
Підписано | 5 вересня 1905 |
Місце | Портсмутська військово-морська верф Портсмут |
Підписанти | Вітте Сергій Юлійович і d |
Сторони | Російська імперія і Японська імперія |
Медіафайли у Вікісховищі |
Мирна конференція в Портсмуті (США, штат Нью-Гемпшир) відкрилася 21 серпня (9 серпня за старим стилем) 1905, мала 12 офіційних засідань і закрилася, закінчивши свою роботу 5 вересня (23 серпня) 1905 підписанням договору про мир і двох додаткових статей до нього.
На конференції японську делегацію очолював міністр закордонних справ і посол у США , а російську — голова ради міністрів Вітте Сергій Юлійович і посол у США Розен Роман Романович.
Передумови
Незважаючи на військові успіхи, Японська імперія була виснажена у війні, тому японський уряд, починаючи з липня 1904, неодноразово намагався через Сполучене Королівство, Німецьку імперію та США схилити Російську імперію до переговорів. Цього ж домагалася дипломатія Великої Британії, Французької республіки та США, які боялися ослаблення Російської імперії, посилення позицій Німецької імперії в Європі й Японської імперії на Далекому Сході.
Перша спроба була зроблена японським послом у Великій Британії Хаясі в липні 1904 і повторена ним же після падіння Порт-Артура через німецького дипломата Еккардштейна. При цьому з японської сторони була висунута умова, щоб офіційне прохання про мир було заявлено російською стороною. Російський уряд відкинув цю пропозицію.
Ініціативу у врегулюванні російсько-японських відносин виявила Французька республіка у зв'язку з зацікавленістю в отриманні підтримки Російської імперії через Марокканську кризу (1905). За згодою російського уряду 5 квітня 1905 французький представник запропонував японському послу в Парижі Мотоно посередництво Французької республіки, попередивши, що Російська імперія погодиться на мирні переговори лише за умови виключення з вимог Японської імперії пунктів про сплату контрибуції та поступки російських територій. 13 квітня Мотоно інформував французьку сторону про відмову прийняти ці російські умови.
У зв'язку з прояпонською позицією Теодора Рузвельта, який надавав Японській імперії величезну фінансову підтримку, японська сторона звернулася за сприянням до США. 18 квітня 1905 японський посол у США Коґоро Такахіра попросив Рузвельта виступити з пропозицією про мир. Як попередню вимогу американської сторони Рузвельт поставив перед Японською імперією умову — дотримуватись в Китаї принципу «відкритих дверей» і евакуювати після закінчення війни свої сили з Маньчжурії. Японська імперія дала необхідні зобов'язання нотою від 24 квітня 1905.
Імператорський уряд, який відмовлявся до цього йти на поступки, після розгрому російської ескадри в Цусімській битві, прагнучи розв'язати собі руки для боротьби з революцією, яка почалася в Російській імперії, прийняв пропозицію Рузвельта про переговори в Портсмуті, спробувавши при цьому заручитися підтримкою Німеччини (Бйоркський договір). Коли Рузвельт на прохання японського уряду виступив із пропозицією «від свого імені і зі своєї ініціативи» про організацію мирних переговорів, Микола II цю пропозицію прийняв виходячи з позиції «внутрішній добробут важливіший за перемогу».
У ході підготовки до мирних переговорів Японська імперія домовилася про підтримку з боку Великої Британії і США. У січні 1905 Рузвельт і посол Великої Британії Дюранд домовилися про передачу Порт-Артуру і Ляодунського півострова Японській імперії. США (таємна японо-американська угода Кацура-Тафта) і Великої Британія (другий британо-японський союзний договір 1905 року) заздалегідь визнали права Японської імперії на Корею.
Портсмутська мирна конференція
9 серпня 1905 відбулася попередня нарада уповноважених представників Російської й Японської імперій в Неві-Ярді. Справа обмежилася лише коротким обміном думок, у результаті якого була вироблена схема майбутньої роботи конференції.
Перша декада конференції проходила з 9 по 18 серпня 1905. Обидві сторони виступали без посередників. Перше офіційне засідання відбулося 9 серпня 1905. Це була російсько-японська зустріч без участі американців. Барон Комура через секретаря дав знати росіянам, що японська делегація готова почати переговори. Він передав Вітте аркуш із японськими умовами миру. У наданому Комурою поштовому листі зазначалось 12 умов:
- Передача Кореї під повний контроль Японської імперії.
- Евакуація російських військ із Маньчжурії.
- Передача оренди Ляодунського півострова Японській імперії. Замість цього повертаються Китаю всі окуповані нею частини Маньчжурії.
- Китай має право на розвиток торгівлі та промисловості без втручання Російської й Японської імперій.
- Острів Сахалін (Карафуто) і всі прилеглі острови передаються Японській імперії.
- Оренда Порт-Артуру, Таліену (Дальнього) та прилеглих територій передається Японській імперії.
- Залізниця між Харбіном і Порт-Артуром передається Японській імперії.
- Російська імперія має право експлуатувати КСЗ лише в промислових цілях.
- Російська імперія відшкодовує Японській імперії витрати на війну.
- Усі військові кораблі Російської імперії, пошкоджені в бою чи ті, що шукали притулок у нейтральних водах, повинні бути передані Японській імперії.
- Обмеження морських повноважень Російської імперії в далекосхідних водах.
- Необмежений рибний промисел Японської імперії у водах Японського, Охотського та Берингового морів.
На другому офіційному засіданні конференції 13 серпня 1905 Вітте передав відповідь на японські вимоги. На подальших засіданнях йшло обговорення кожного пункту до повного узгодження між сторонами. Потім рішення заносилося до протоколу. Так пункт 1 був занесений до протоколу з одним виправленням: «заходи, які Японія вважатиме за необхідне вживати в Кореї, будуть застосовані за згодою уряду Кореї». Після цього було обговорено пункти 2 і 3, що були прийняті й остаточно затверджені. Потім перейшли до обговорення пункту 5 про Сахалін. Микола Ⅱ телеграфував Вітте: «про поступку острова Сахаліну не може бути і мови, російський народ не простив би мені поступки і п'яді землі ворогу, та й совість моя так само». Після двогодинних суперечок з повною визначеністю з’ясувалося, що угода за цим пунктом недосяжна. Було вирішено перейти до пункту 6. Ляодунський півострів разом з Порт-Артуром був переданий Японській імперії, але з виправленням Вітте: Японія не буде користуватися островом зі стратегічними цілями і це володіння не послужить загрозою Уссурійському краю. Пункти 7 і 8 Микола Ⅱ вважав «неприйнятними», а в російській «відповіді» японцям пункт 7 був прийнятий «в принципі», пункт 8 «не викликав заперечень». Обговорення пункту 9 Вітте описував так: «Японці, очевидно, найбільше бажають грошей, що видно із сьогоднішніх суперечок про пункт 9…».
Російська імперія відхилила вимоги Японської імперії щодо Сахаліну, інтернованих суден, обмеження російських морських сил на Далекому Сході та про контрибуцію. Була дана згода лише на компенсацію Японській імперії витрат на утримання військовополонених. У зв'язку з твердою позицією російської делегації, яка заявила на першому засіданні, що «на конференції немає ні переможців, ні переможених», конференція опинилася на межі провалу. Опинившись перед перспективою продовження війни Японська імперія 18 серпня 1905 року відмовилася від пунктів 9, 10, 11 (вимог обмеження морських сил, видачі інтернованих судів і сплати контрибуції) за умови згоди Російської імперії прийняти її пропозицію по пункту 5 (передачі складу Японії південної частини Сахаліну і сплати 1,2 мільярдів єн за повернення північної частини Сахаліну Росії). На цьому 1-ша декада мирної конференції була закінчена, яка чітко показала, що найдискусійнішим і проблемним стало територіальне питання, що і визначило характер взаємин сторін у майбутньому.
Однак затягування переговорів в Портсмуті однаково непокоїло і Токіо, і Санкт-Петербург. Під час аудієнції американського посла в Російській імперії Майєра у імператора, Микола Ⅱ відзначив, що готовий пришвидшити підписання мирного договору поступкою японцям південної частини острова Сахалін. Подробиці цієї бесіди стали відомі в Токіо. Японській делегації в Портсмуті була надіслана телеграма з наказом відстрочити останнє засідання делегацій двох сторін на один день. Після довгої наради прем’єр-міністр Кацура і віце-міністр надіслали японській делегації нові інструкції.
Друга декада конференції тривала з 19 по 29 серпня, але вже в присутності президента США Теодора Рузвельта. Було знову підняте питання щодо пункту 5. Японська делегація зробила наступну заяву: «Імперський уряд вирішив в знак свого миролюбства відмовитись від домагань на весь Сахалін і робить останню поступку, задовольнившись південною половиною острова». Комура запропонував «розділити Сахалін по 50 паралелі: одна половина Росії, інша — Японії, вимагав не вживати заходів, що перешкоджають вільному плаванню в Татарській протоці і протоці Лаперуза, сплати Росією за північну половину Сахаліну 1,2 мільярди єн». Хоч війна коштувала Японській імперії 2 млрд єн, але було домовлено скоротити суму, взявши до уваги «розладнані фінанси Росії». Вітте відповів, що Російська імперія погодиться «на їхню пропозицію розподілу Сахаліну з вільними протоками, але без усякої винагороди», попередивши їх, що ні на які подальші поступки він не піде. З американської сторони пішов тиск на Російську імперію з метою змусити неї прийняти умови Японської імперії, але Вітте був твердий у відстоюванні російської позиції. Не домігшись поступки від Росії Рузвельт настійно радив японській стороні не продовжувати війну через контрибуцію. Комура заявив про згоду «залишити у володінні Росії північну частину Сахаліну без усякого відшкодування, але за умови, що кордон між обома частинами острова пройде по 50° північної широти і що застереження про військові заходи, що містяться в російському повідомленні, як і зобов'язання гарантувати свободу плавання в протоках Лаперуза і Татарській будуть взаємні». Вітте зазначив, що детальне розмежування острова Сахалін, відповідніше обрисам місцевості, варто було б зробити на місці спеціальною комісією. Оскільки Комура відповів, що він розділяє цей погляд про Сахалін, питання було врегульовано, і секретарям було доручено скласти редакцію пункту 5. Дипломатично на цьому з війною було покінчено.
Протокол про перемир'я був підписаний уповноваженими 1 вересня 1905 року тільки після того, як до 29 серпня переговори привели сторони до угоди за всіма спірними пунктами. Портсмутский мирний договір складався з 15 статей. Відповідно до договору Російська імперія визнавала Корею сферою японського впливу, поступалась Японській імперії орендним правом на Ляодунський півострів з Порт-Артуром і Талієном (Дальнім) і частиною ПМЗ від Порт-Артуру до Чанчуня (Куаньченцзи) і територій та вод, які прилягали, за умови, що права власності російських підданих на цій території будуть поважатись з боку Японської імперії. Російська імперія і Японська імперія домовились повністю і одночасно евакуювати свої війська з Маньчжурії і «повернути у виняткове управління Китаю в загальному об'ємі всі частини Маньчжурії», окрім території, на яку поширювалась оренда Ляодунського півострова. Відповідно до статті 9 цього договору Російська імперія поступалась Японській імперії південною частиною острова Сахалін (до 50° північної широти) та островами, що прилягають до нього. Взаємно було домовлено не будувати на Сахаліні військових укріплень і не перешкоджати мореплаванню в Татарській протоці і протоці Лаперуза. Договір закріплював використання маньчжурських доріг обома сторонами «винчтково в цілях комерційних і промислових, але аж ніяк не в цілях стратегічних». За договором Японська імперія нав'язувала також Російській імперії укладення риболовної конвенції, яка надавала японським підданим право рибної ловлі вздовж узбережжя російських володінь в Японському, Охотському і Беринговому морях. Сторони погодились також поновити торгові відносини і провести обмін військовополоненими. Також цей договір скасував дію союзного договору між Російською і Китайською імперіями від 1896 року, який передбачав військовий союз Росії і Китаю проти Японської імперії у випадку агресії останньої, і російсько-китайської конвенції від 1898 року, яка надавала Росії право оренди Ляодунського півострова (і Порт-Артуру зокрема).
Наслідки
У підсумку після укладення мирного договору Японська імперія отримала панівне становище в Кореї і Південній Маньчжурії, що було використано пізніше японським імперіалізмом для нападу на Китай і російський Далекий Схід. Портсмутский мир позбавляв Російську імперію виходу в Тихий океан. Втрата Південного Сахаліну ставила під загрозу зв’язок Владивостоку з Камчаткою і Чукоткою. Ці зв'язки могли бути в будь-який час порушені японцями. Російсько-японська війна закінчилася поразкою Російської імперії через економічну, політичну і військову відсталість Росії. У перемозі Японської імперії велику роль зіграла допомога, яку надали їй такі найбільші капіталістичні держави як США і Велика Британія.
Умови договору були значно ближче до російської, ніж японської програми миру, тому цей мирний договір був сприйнятий в японській громадськості як приниження, що викликало в Токіо масові безладдя.
Європейські держави та США були задоволені укладенням договору. Французька республіка у зв'язку з німецькою загрозою прагнула залучити Російську імперію до врегулювання Марокканської кризи. Велика Британія після ослаблення позицій Російської імперії на Далекому Сході розглядала її як можливого союзника проти Німецької імперії. Німецька імперія після укладення Бйоркського договору 1905 сподівалася використовувати Російську імперію у своїх цілях. США вважали, що домоглися своєї мети зупинити просування Російської імперії на Далекому Сході, і в той же час зберегти Росію як противагу Японської імперії.
При встановленні в 1925 радянсько-японських дипломатичних відносин уряд СРСР визнав Договір за умови, що СРСР не буде нести за нього політичної відповідальності. Японська імперія систематично порушувала цей договір: в 1931 майже повністю окупувала Північно-Східний Китай (Маньчжурію), позбавило СРСР можливості нормально експлуатувати КСЗ, збудувала укріплення на Південному Сахаліні та на корейсько-радянському кордоні.
Примітки
- Романов Б. А. Очерки дипломатической истории Русско-японской войны. Москва-Ленинград,1955, с.494 .
- История Русско-японской войны 1904—1905 . М., 1977, с.518-520 .
- Романов Б. А. Очерки дипломатической истории русско-японской войны 1904—1905 . Москва-Ленинград, 1955, с.522
- Романов Б. А. Очерки дипломатической истории русско-японской войны 1904—1905. Москва-Ленинград, 1955, с.523 .
- Шишов А. В. Неизвестные страницы русско-японской войны, Москва, 2004, с. 369
- Романов Б. А. Очерки дипломатической истории русско-японской войны 1904—1905. Москва-Ленинград, 1955, с. 563.
- Романов Б. А. Очерки дипломатической истории русско-японской войны 1904—1905. Москва-Ленинград, 1955, с. 564
Джерела
У Вікіджерелах є Портсмутський мирний договір |
- Мирный договор между Россией и Японией // Сборник договоров России с другими государствами. 1856—1917 . М., Гос.изд-во полит.литературы, 1952 . (рос.)
- 日露講和條約 // 東京大学東洋文化研究所 田中明彦研究室 (яп.)
Література
- Б. М. Гончар. Портсмутський мир 1905 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- В. Ю. Константинов. Бьоркський договір 1905 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- Дипломатический словарь. Том Ⅱ. К-Р//Под ред. А. А. Громыко… М., «Наука», 1985 . (рос.)
- История Русско-японской войны 1904—1905. Москва, 1977 . (рос.)
- Романов Б. А. Очерки дипломатической истории Русско-японской войны. Москва-Ленинград,1955 . (рос.)
- Шишов А. В. Неизвестные страницы русско-японской войны, Москва, 2004 . (рос.)
- 吉村昭 『ポーツマスの旗』 (Йосімура Акіра. Портсмутські прапори) 新潮社、1979年 (яп.)
- Geoffrey Jukes, The Russo-Japanese War 1904—1905, Osprey Publishing, Oxford, England 2002 (англ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Портсмутський мирний договір |
- Стаття Великої Радянської Енциклопедії (рос.)
- Позор Портсмута и Сахалин-Карафуто (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Portsmutskij mirnij dogovir ros Portsmutskij mirnyj dogovor yap ポーツマス条約 日露講和条約 dogovir ukladenij 5 veresnya 1905 mizh Rosijskoyu imperiyeyu i Yaponskoyu imperiyeyu sho zavershiv rosijsko yaponsku vijnu 1904 1905 Portsmutskij mirnij dogovirTip mirna ugoda i dPidgotovleno 4 veresnya 1905Pidpisano 5 veresnya 1905Misce Portsmutska vijskovo morska verf PortsmutPidpisanti Vitte Sergij Yulijovich i dStoroni Rosijska imperiya i Yaponska imperiya Mediafajli u Vikishovishi Rosijski ta yaponski delegati na Portsmutskij konferenciyi Mirna konferenciya v Portsmuti SShA shtat Nyu Gempshir vidkrilasya 21 serpnya 9 serpnya za starim stilem 1905 mala 12 oficijnih zasidan i zakrilasya zakinchivshi svoyu robotu 5 veresnya 23 serpnya 1905 pidpisannyam dogovoru pro mir i dvoh dodatkovih statej do nogo Na konferenciyi yaponsku delegaciyu ocholyuvav ministr zakordonnih sprav i posol u SShA a rosijsku golova radi ministriv Vitte Sergij Yulijovich i posol u SShA Rozen Roman Romanovich PeredumoviNezvazhayuchi na vijskovi uspihi Yaponska imperiya bula visnazhena u vijni tomu yaponskij uryad pochinayuchi z lipnya 1904 neodnorazovo namagavsya cherez Spoluchene Korolivstvo Nimecku imperiyu ta SShA shiliti Rosijsku imperiyu do peregovoriv Cogo zh domagalasya diplomatiya Velikoyi Britaniyi Francuzkoyi respubliki ta SShA yaki boyalisya oslablennya Rosijskoyi imperiyi posilennya pozicij Nimeckoyi imperiyi v Yevropi j Yaponskoyi imperiyi na Dalekomu Shodi Persha sproba bula zroblena yaponskim poslom u Velikij Britaniyi Hayasi v lipni 1904 i povtorena nim zhe pislya padinnya Port Artura cherez nimeckogo diplomata Ekkardshtejna Pri comu z yaponskoyi storoni bula visunuta umova shob oficijne prohannya pro mir bulo zayavleno rosijskoyu storonoyu Rosijskij uryad vidkinuv cyu propoziciyu Iniciativu u vregulyuvanni rosijsko yaponskih vidnosin viyavila Francuzka respublika u zv yazku z zacikavlenistyu v otrimanni pidtrimki Rosijskoyi imperiyi cherez Marokkansku krizu 1905 Za zgodoyu rosijskogo uryadu 5 kvitnya 1905 francuzkij predstavnik zaproponuvav yaponskomu poslu v Parizhi Motono poserednictvo Francuzkoyi respubliki poperedivshi sho Rosijska imperiya pogoditsya na mirni peregovori lishe za umovi viklyuchennya z vimog Yaponskoyi imperiyi punktiv pro splatu kontribuciyi ta postupki rosijskih teritorij 13 kvitnya Motono informuvav francuzku storonu pro vidmovu prijnyati ci rosijski umovi U zv yazku z proyaponskoyu poziciyeyu Teodora Ruzvelta yakij nadavav Yaponskij imperiyi velicheznu finansovu pidtrimku yaponska storona zvernulasya za spriyannyam do SShA 18 kvitnya 1905 yaponskij posol u SShA Kogoro Takahira poprosiv Ruzvelta vistupiti z propoziciyeyu pro mir Yak poperednyu vimogu amerikanskoyi storoni Ruzvelt postaviv pered Yaponskoyu imperiyeyu umovu dotrimuvatis v Kitayi principu vidkritih dverej i evakuyuvati pislya zakinchennya vijni svoyi sili z Manchzhuriyi Yaponska imperiya dala neobhidni zobov yazannya notoyu vid 24 kvitnya 1905 Imperatorskij uryad yakij vidmovlyavsya do cogo jti na postupki pislya rozgromu rosijskoyi eskadri v Cusimskij bitvi pragnuchi rozv yazati sobi ruki dlya borotbi z revolyuciyeyu yaka pochalasya v Rosijskij imperiyi prijnyav propoziciyu Ruzvelta pro peregovori v Portsmuti sprobuvavshi pri comu zaruchitisya pidtrimkoyu Nimechchini Bjorkskij dogovir Koli Ruzvelt na prohannya yaponskogo uryadu vistupiv iz propoziciyeyu vid svogo imeni i zi svoyeyi iniciativi pro organizaciyu mirnih peregovoriv Mikola II cyu propoziciyu prijnyav vihodyachi z poziciyi vnutrishnij dobrobut vazhlivishij za peremogu U hodi pidgotovki do mirnih peregovoriv Yaponska imperiya domovilasya pro pidtrimku z boku Velikoyi Britaniyi i SShA U sichni 1905 Ruzvelt i posol Velikoyi Britaniyi Dyurand domovilisya pro peredachu Port Arturu i Lyaodunskogo pivostrova Yaponskij imperiyi SShA tayemna yapono amerikanska ugoda Kacura Tafta i Velikoyi Britaniya drugij britano yaponskij soyuznij dogovir 1905 roku zazdalegid viznali prava Yaponskoyi imperiyi na Koreyu Portsmutska mirna konferenciyaNevi Yard misce provedennya Portsmutskoyi mirnoyi konferenciyi 9 serpnya 1905 vidbulasya poperednya narada upovnovazhenih predstavnikiv Rosijskoyi j Yaponskoyi imperij v Nevi Yardi Sprava obmezhilasya lishe korotkim obminom dumok u rezultati yakogo bula viroblena shema majbutnoyi roboti konferenciyi Persha dekada konferenciyi prohodila z 9 po 18 serpnya 1905 Obidvi storoni vistupali bez poserednikiv Pershe oficijne zasidannya vidbulosya 9 serpnya 1905 Ce bula rosijsko yaponska zustrich bez uchasti amerikanciv Baron Komura cherez sekretarya dav znati rosiyanam sho yaponska delegaciya gotova pochati peregovori Vin peredav Vitte arkush iz yaponskimi umovami miru U nadanomu Komuroyu poshtovomu listi zaznachalos 12 umov Peredacha Koreyi pid povnij kontrol Yaponskoyi imperiyi Evakuaciya rosijskih vijsk iz Manchzhuriyi Peredacha orendi Lyaodunskogo pivostrova Yaponskij imperiyi Zamist cogo povertayutsya Kitayu vsi okupovani neyu chastini Manchzhuriyi Kitaj maye pravo na rozvitok torgivli ta promislovosti bez vtruchannya Rosijskoyi j Yaponskoyi imperij Ostriv Sahalin Karafuto i vsi prilegli ostrovi peredayutsya Yaponskij imperiyi Orenda Port Arturu Talienu Dalnogo ta prileglih teritorij peredayetsya Yaponskij imperiyi Zaliznicya mizh Harbinom i Port Arturom peredayetsya Yaponskij imperiyi Rosijska imperiya maye pravo ekspluatuvati KSZ lishe v promislovih cilyah Rosijska imperiya vidshkodovuye Yaponskij imperiyi vitrati na vijnu Usi vijskovi korabli Rosijskoyi imperiyi poshkodzheni v boyu chi ti sho shukali pritulok u nejtralnih vodah povinni buti peredani Yaponskij imperiyi Obmezhennya morskih povnovazhen Rosijskoyi imperiyi v dalekoshidnih vodah Neobmezhenij ribnij promisel Yaponskoyi imperiyi u vodah Yaponskogo Ohotskogo ta Beringovogo moriv Na drugomu oficijnomu zasidanni konferenciyi 13 serpnya 1905 Vitte peredav vidpovid na yaponski vimogi Na podalshih zasidannyah jshlo obgovorennya kozhnogo punktu do povnogo uzgodzhennya mizh storonami Potim rishennya zanosilosya do protokolu Tak punkt 1 buv zanesenij do protokolu z odnim vipravlennyam zahodi yaki Yaponiya vvazhatime za neobhidne vzhivati v Koreyi budut zastosovani za zgodoyu uryadu Koreyi Pislya cogo bulo obgovoreno punkti 2 i 3 sho buli prijnyati j ostatochno zatverdzheni Potim perejshli do obgovorennya punktu 5 pro Sahalin Mikola telegrafuvav Vitte pro postupku ostrova Sahalinu ne mozhe buti i movi rosijskij narod ne prostiv bi meni postupki i p yadi zemli vorogu ta j sovist moya tak samo Pislya dvogodinnih superechok z povnoyu viznachenistyu z yasuvalosya sho ugoda za cim punktom nedosyazhna Bulo virisheno perejti do punktu 6 Lyaodunskij pivostriv razom z Port Arturom buv peredanij Yaponskij imperiyi ale z vipravlennyam Vitte Yaponiya ne bude koristuvatisya ostrovom zi strategichnimi cilyami i ce volodinnya ne posluzhit zagrozoyu Ussurijskomu krayu Punkti 7 i 8 Mikola vvazhav neprijnyatnimi a v rosijskij vidpovidi yaponcyam punkt 7 buv prijnyatij v principi punkt 8 ne viklikav zaperechen Obgovorennya punktu 9 Vitte opisuvav tak Yaponci ochevidno najbilshe bazhayut groshej sho vidno iz sogodnishnih superechok pro punkt 9 Sergij Vitte golova rosijskoyi delegaciyi na peregovorah Komura Dzyutaro golova yaponskoyi delegaciyi na peregovorah Rosijska imperiya vidhilila vimogi Yaponskoyi imperiyi shodo Sahalinu internovanih suden obmezhennya rosijskih morskih sil na Dalekomu Shodi ta pro kontribuciyu Bula dana zgoda lishe na kompensaciyu Yaponskij imperiyi vitrat na utrimannya vijskovopolonenih U zv yazku z tverdoyu poziciyeyu rosijskoyi delegaciyi yaka zayavila na pershomu zasidanni sho na konferenciyi nemaye ni peremozhciv ni peremozhenih konferenciya opinilasya na mezhi provalu Opinivshis pered perspektivoyu prodovzhennya vijni Yaponska imperiya 18 serpnya 1905 roku vidmovilasya vid punktiv 9 10 11 vimog obmezhennya morskih sil vidachi internovanih sudiv i splati kontribuciyi za umovi zgodi Rosijskoyi imperiyi prijnyati yiyi propoziciyu po punktu 5 peredachi skladu Yaponiyi pivdennoyi chastini Sahalinu i splati 1 2 milyardiv yen za povernennya pivnichnoyi chastini Sahalinu Rosiyi Na comu 1 sha dekada mirnoyi konferenciyi bula zakinchena yaka chitko pokazala sho najdiskusijnishim i problemnim stalo teritorialne pitannya sho i viznachilo harakter vzayemin storin u majbutnomu Odnak zatyaguvannya peregovoriv v Portsmuti odnakovo nepokoyilo i Tokio i Sankt Peterburg Pid chas audiyenciyi amerikanskogo posla v Rosijskij imperiyi Majyera u imperatora Mikola vidznachiv sho gotovij prishvidshiti pidpisannya mirnogo dogovoru postupkoyu yaponcyam pivdennoyi chastini ostrova Sahalin Podrobici ciyeyi besidi stali vidomi v Tokio Yaponskij delegaciyi v Portsmuti bula nadislana telegrama z nakazom vidstrochiti ostannye zasidannya delegacij dvoh storin na odin den Pislya dovgoyi naradi prem yer ministr Kacura i vice ministr nadislali yaponskij delegaciyi novi instrukciyi Druga dekada konferenciyi trivala z 19 po 29 serpnya ale vzhe v prisutnosti prezidenta SShA Teodora Ruzvelta Bulo znovu pidnyate pitannya shodo punktu 5 Yaponska delegaciya zrobila nastupnu zayavu Imperskij uryad virishiv v znak svogo mirolyubstva vidmovitis vid domagan na ves Sahalin i robit ostannyu postupku zadovolnivshis pivdennoyu polovinoyu ostrova Komura zaproponuvav rozdiliti Sahalin po 50 paraleli odna polovina Rosiyi insha Yaponiyi vimagav ne vzhivati zahodiv sho pereshkodzhayut vilnomu plavannyu v Tatarskij protoci i protoci Laperuza splati Rosiyeyu za pivnichnu polovinu Sahalinu 1 2 milyardi yen Hoch vijna koshtuvala Yaponskij imperiyi 2 mlrd yen ale bulo domovleno skorotiti sumu vzyavshi do uvagi rozladnani finansi Rosiyi Vitte vidpoviv sho Rosijska imperiya pogoditsya na yihnyu propoziciyu rozpodilu Sahalinu z vilnimi protokami ale bez usyakoyi vinagorodi poperedivshi yih sho ni na yaki podalshi postupki vin ne pide Z amerikanskoyi storoni pishov tisk na Rosijsku imperiyu z metoyu zmusiti neyi prijnyati umovi Yaponskoyi imperiyi ale Vitte buv tverdij u vidstoyuvanni rosijskoyi poziciyi Ne domigshis postupki vid Rosiyi Ruzvelt nastijno radiv yaponskij storoni ne prodovzhuvati vijnu cherez kontribuciyu Komura zayaviv pro zgodu zalishiti u volodinni Rosiyi pivnichnu chastinu Sahalinu bez usyakogo vidshkoduvannya ale za umovi sho kordon mizh oboma chastinami ostrova projde po 50 pivnichnoyi shiroti i sho zasterezhennya pro vijskovi zahodi sho mistyatsya v rosijskomu povidomlenni yak i zobov yazannya garantuvati svobodu plavannya v protokah Laperuza i Tatarskij budut vzayemni Vitte zaznachiv sho detalne rozmezhuvannya ostrova Sahalin vidpovidnishe obrisam miscevosti varto bulo b zrobiti na misci specialnoyu komisiyeyu Oskilki Komura vidpoviv sho vin rozdilyaye cej poglyad pro Sahalin pitannya bulo vregulovano i sekretaryam bulo dorucheno sklasti redakciyu punktu 5 Diplomatichno na comu z vijnoyu bulo pokincheno Protokol pro peremir ya buv pidpisanij upovnovazhenimi 1 veresnya 1905 roku tilki pislya togo yak do 29 serpnya peregovori priveli storoni do ugodi za vsima spirnimi punktami Portsmutskij mirnij dogovir skladavsya z 15 statej Vidpovidno do dogovoru Rosijska imperiya viznavala Koreyu sferoyu yaponskogo vplivu postupalas Yaponskij imperiyi orendnim pravom na Lyaodunskij pivostriv z Port Arturom i Taliyenom Dalnim i chastinoyu PMZ vid Port Arturu do Chanchunya Kuanchenczi i teritorij ta vod yaki prilyagali za umovi sho prava vlasnosti rosijskih piddanih na cij teritoriyi budut povazhatis z boku Yaponskoyi imperiyi Rosijska imperiya i Yaponska imperiya domovilis povnistyu i odnochasno evakuyuvati svoyi vijska z Manchzhuriyi i povernuti u vinyatkove upravlinnya Kitayu v zagalnomu ob yemi vsi chastini Manchzhuriyi okrim teritoriyi na yaku poshiryuvalas orenda Lyaodunskogo pivostrova Vidpovidno do statti 9 cogo dogovoru Rosijska imperiya postupalas Yaponskij imperiyi pivdennoyu chastinoyu ostrova Sahalin do 50 pivnichnoyi shiroti ta ostrovami sho prilyagayut do nogo Vzayemno bulo domovleno ne buduvati na Sahalini vijskovih ukriplen i ne pereshkodzhati moreplavannyu v Tatarskij protoci i protoci Laperuza Dogovir zakriplyuvav vikoristannya manchzhurskih dorig oboma storonami vinchtkovo v cilyah komercijnih i promislovih ale azh niyak ne v cilyah strategichnih Za dogovorom Yaponska imperiya nav yazuvala takozh Rosijskij imperiyi ukladennya ribolovnoyi konvenciyi yaka nadavala yaponskim piddanim pravo ribnoyi lovli vzdovzh uzberezhzhya rosijskih volodin v Yaponskomu Ohotskomu i Beringovomu moryah Storoni pogodilis takozh ponoviti torgovi vidnosini i provesti obmin vijskovopolonenimi Takozh cej dogovir skasuvav diyu soyuznogo dogovoru mizh Rosijskoyu i Kitajskoyu imperiyami vid 1896 roku yakij peredbachav vijskovij soyuz Rosiyi i Kitayu proti Yaponskoyi imperiyi u vipadku agresiyi ostannoyi i rosijsko kitajskoyi konvenciyi vid 1898 roku yaka nadavala Rosiyi pravo orendi Lyaodunskogo pivostrova i Port Arturu zokrema NaslidkiRosijski ta yaponski delegati U pidsumku pislya ukladennya mirnogo dogovoru Yaponska imperiya otrimala panivne stanovishe v Koreyi i Pivdennij Manchzhuriyi sho bulo vikoristano piznishe yaponskim imperializmom dlya napadu na Kitaj i rosijskij Dalekij Shid Portsmutskij mir pozbavlyav Rosijsku imperiyu vihodu v Tihij okean Vtrata Pivdennogo Sahalinu stavila pid zagrozu zv yazok Vladivostoku z Kamchatkoyu i Chukotkoyu Ci zv yazki mogli buti v bud yakij chas porusheni yaponcyami Rosijsko yaponska vijna zakinchilasya porazkoyu Rosijskoyi imperiyi cherez ekonomichnu politichnu i vijskovu vidstalist Rosiyi U peremozi Yaponskoyi imperiyi veliku rol zigrala dopomoga yaku nadali yij taki najbilshi kapitalistichni derzhavi yak SShA i Velika Britaniya Umovi dogovoru buli znachno blizhche do rosijskoyi nizh yaponskoyi programi miru tomu cej mirnij dogovir buv sprijnyatij v yaponskij gromadskosti yak prinizhennya sho viklikalo v Tokio masovi bezladdya Yevropejski derzhavi ta SShA buli zadovoleni ukladennyam dogovoru Francuzka respublika u zv yazku z nimeckoyu zagrozoyu pragnula zaluchiti Rosijsku imperiyu do vregulyuvannya Marokkanskoyi krizi Velika Britaniya pislya oslablennya pozicij Rosijskoyi imperiyi na Dalekomu Shodi rozglyadala yiyi yak mozhlivogo soyuznika proti Nimeckoyi imperiyi Nimecka imperiya pislya ukladennya Bjorkskogo dogovoru 1905 spodivalasya vikoristovuvati Rosijsku imperiyu u svoyih cilyah SShA vvazhali sho domoglisya svoyeyi meti zupiniti prosuvannya Rosijskoyi imperiyi na Dalekomu Shodi i v toj zhe chas zberegti Rosiyu yak protivagu Yaponskoyi imperiyi Pri vstanovlenni v 1925 radyansko yaponskih diplomatichnih vidnosin uryad SRSR viznav Dogovir za umovi sho SRSR ne bude nesti za nogo politichnoyi vidpovidalnosti Yaponska imperiya sistematichno porushuvala cej dogovir v 1931 majzhe povnistyu okupuvala Pivnichno Shidnij Kitaj Manchzhuriyu pozbavilo SRSR mozhlivosti normalno ekspluatuvati KSZ zbuduvala ukriplennya na Pivdennomu Sahalini ta na korejsko radyanskomu kordoni PrimitkiRomanov B A Ocherki diplomaticheskoj istorii Russko yaponskoj vojny Moskva Leningrad 1955 s 494 Istoriya Russko yaponskoj vojny 1904 1905 M 1977 s 518 520 Romanov B A Ocherki diplomaticheskoj istorii russko yaponskoj vojny 1904 1905 Moskva Leningrad 1955 s 522 Romanov B A Ocherki diplomaticheskoj istorii russko yaponskoj vojny 1904 1905 Moskva Leningrad 1955 s 523 Shishov A V Neizvestnye stranicy russko yaponskoj vojny Moskva 2004 s 369 Romanov B A Ocherki diplomaticheskoj istorii russko yaponskoj vojny 1904 1905 Moskva Leningrad 1955 s 563 Romanov B A Ocherki diplomaticheskoj istorii russko yaponskoj vojny 1904 1905 Moskva Leningrad 1955 s 564DzherelaU Vikidzherelah ye Portsmutskij mirnij dogovir Mirnyj dogovor mezhdu Rossiej i Yaponiej Sbornik dogovorov Rossii s drugimi gosudarstvami 1856 1917 M Gos izd vo polit literatury 1952 ros 日露講和條約 東京大学東洋文化研究所 田中明彦研究室 yap LiteraturaB M Gonchar Portsmutskij mir 1905 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 V Yu Konstantinov Borkskij dogovir 1905 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Diplomaticheskij slovar Tom K R Pod red A A Gromyko M Nauka 1985 ros Istoriya Russko yaponskoj vojny 1904 1905 Moskva 1977 ros Romanov B A Ocherki diplomaticheskoj istorii Russko yaponskoj vojny Moskva Leningrad 1955 ros Shishov A V Neizvestnye stranicy russko yaponskoj vojny Moskva 2004 ros 吉村昭 ポーツマスの旗 Josimura Akira Portsmutski prapori 新潮社 1979年 yap Geoffrey Jukes The Russo Japanese War 1904 1905 Osprey Publishing Oxford England 2002 angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Portsmutskij mirnij dogovir Stattya Velikoyi Radyanskoyi Enciklopediyi ros Pozor Portsmuta i Sahalin Karafuto ros