Нья́са (суах. Nyasa), або Мала́ві (англ. Malawi) — озеро в Східній Африці. Розташоване на межі держав Малаві, Танзанія і Мозамбік. Видовжене з півночі на південь: довжина — 584 км, ширина — до 80 км. Площа — 29 604 км². Середня глибина — 292 м; максимальна глибина — 706 м. Третє за площею і найбільш південне з озер Великої рифтової долини. Заповнює глибоке провалля в земній корі між трьома країнами. Дев'яте за розміром і третє за глибиною (після Байкалу і Танганьїки) серед прісноводних водойм світу. Містить 7 % світових запасів рідкої прісної води і створює найрізноманітнішу озерну екосистему за кількістю видів, більша частина з котрих — ендеміки.
Ньяса англ. Lake Malawi | ||||
---|---|---|---|---|
Вигляд озера Ньяса з орбіти | ||||
12°00′ пд. ш. 34°30′ сх. д. / 12.000° пд. ш. 34.500° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Малаві, Мозамбік і Танзанія | |||
Прибережні країни | Малаві, Танзанія, Мозамбік | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | Тектонічне | |||
Частина від | d, Великі Африканські озера і d | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 29 604 км² км² | |||
Висота | 472 м м | |||
Глибина середня | 292 м м | |||
Глибина макс. | 706 м м | |||
Розмір | 584 км завдовжки 16–80 км завширшки | |||
Довжина | 570 км | |||
Ширина | 75 км | |||
Берегова лінія | 1245 км | |||
Об'єм | 8 400 км³ км³ | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
↑ Водний басейн | Басейн Замбезі | |||
Вливаються | Рухуху, , Північна і Південна Рукуру, , Буа, Лілонгве, інші | |||
Витікають | Шире | |||
Площа басейну | 6593 км² | |||
Країни басейну | Малаві (68 %), Танзанія (25 %), Мозамбік (7 %) | |||
Інше | ||||
Міста та поселення | Малаві: , , , , Каронга Танзанія: Мозамбік: | |||
Острови | Лікома, Чізумулу | |||
Ньяса (Малаві) | ||||
| ||||
Ньяса у Вікісховищі |
Назва
Географія
Озеро заповнює розколину в земній корі на південному кінці Великої рифтової долини, внаслідок чого воно видовжене в меридіональному напрямку і має 584 км завдовжки, його ширина міняється від 16 до 80 км. Поверхня озера лежить на висоті 472 м над рівнем моря, його площа дорівнює 29 604 км², середня глибина 292 м, максимальна — 706 м, тобто найглибші місця озера розташовані нижче рівня моря. Загальний об'єм озера 8400 км³. Глибини поступово зростають з півдня на північ, де стрімчасті схили гір, що оточують озеро, раптом уриваються просто у воду. В інших місцях узбережжя гори і верховини, що височіють по краях рифтової долини, відокремлюються від озера широкою прибережною рівниною. У місцях влиття до озера великих річок прибережна рівнина розширюється і з'єднується з річковою, заглиблюючись усередину гірських масивів. Унаслідок цього рельєф берегової лінії міняється від скелястих обривистих берегів до розлогих пляжів. Особливо широкі прибережні рівнини на північному заході, де в озеро вливається річка , а також у південній частині узбережжя.
Дно озера укрито товстим шаром осадових порід, подекуди до 4 км завтовшки, що свідчить про значний вік озера, який оцінюється принаймні в декілька мільйонів років.
Основну частину басейну озера займають нагір'я та гори, які є межами рифтової долини. Найвищі з них гори Лівінгстона на північному сході (до 2000 м) і плато Ньїка і гори Віпья і Чімаліро на північному заході і верховина Дова на заході; на південь місцевість поступово понижується. Озерний басейн значно ширший на захід від озера. На сході гори підступають упритул до води, і басейн звужується, розширюючись лише на північному сході завдяки річці Рухуху, яка прорізує гори Лівінгстона.
Гідрографія
Озеро живлять 14 цілорічних річок, серед яких найважливіші Рухуху, , Північна і Південна Рукуру, , Буа і Лілонгве. Єдиним зовнішнім стоком озера є річка Шире, яка витікає з озера на півдні і тече до Замбезі. Незважаючи на великий об'єм озера обсяг його стоку невеликий: з приблизно 63 км³ води, що надходить щороку до озера, лише 16 % стікає через річку Шире, решта випаровується з поверхні. Через це озеро має дуже тривалий термін поновлення води: за оцінками, вся вода в озері оновлюється протягом 114 років. Іншим наслідком того, що основні втрати води відбуваються через випаровування, а не через стік, є підвищена мінералізація озерної води порівняно з водами річок, що до нього вливаються — вода в озері тверда і солонувата.
Будь-які хімічні речовини, що потрапляють до озера, можуть покинути його тільки шляхом накопичення в придонних відкладеннях, випаровування в атмосферу (якщо вони можуть переходити в газову фазу) чи шляхом надзвичайно повільного стоку через річку Шире. Розчинені у воді речовини, які не випаровуються і не випадають на дно, потрапивши до озера, будуть з нього видалені шляхом стоку лише приблизно через 650 років. Це робить озеро дуже уразливим для забруднення.
Ця особливість гідрологічного режиму також робить озеро дуже чутливим до змін клімату та рівня опадів. Навіть незначне підвищення відношення обсягу опадів до випаровування призводить до повені, як це було в 1978—1980 роках; незначне зменшення цього фактору призводить до падіння рівня озера і припинення стоку через річку Шире, як це траплялося з 1915 по 1937 рік, коли стоку практично не було. В останні роки рівень озера також досить низький, і в 1997 році стік наприкінці сухого сезону майже припинявся.
Політичний розподіл
Озеро поділяють три країни: Малаві, Мозамбік і Танзанія. На півночі озера існує суперечка довкола розподілу його вод між Малаві і Танзанією. Танзанія вважає, що кордон повинен проходити по поверхні озера згідно з кордоном, що існував між колишніми Німецькою Східною Африкою і Ньясалендом до 1914 року. Малаві стверджує, що їй повинно належати все озеро по самій танзанійський берег на підставі того, що саме так проходив після Першої світової війни адміністративний кордон між британським Ньясалендом і підмандатною територією Танганьїка: танзанійське узбережжя рідко населене, і британці вважали незручним влаштовувати окрему адміністрацію для північно-східного сектора озера. У минулому цей конфлікт приводив до сутичок, однак с тих пір протягом багатьох десятиріч Малаві не намагається відновити свої претензії, хоча належність цієї частини озера до Танзанії офіційно не визнає.
Більша частина озера і його басейну (68 %) знаходиться в межах Малаві; західний кордон країни практично збігається з західним вододілом. 25 % басейну посідає Танзанія, 7 % — Мозамбік. Танзанійський сектор басейну має непропорційно велике значення для гідрологічного балансу озера, тому що тут випадає переважна більшість опадів; тільки з річки Рухуху в Танзанії озеро отримує понад 20 % щорічного припливу води.
Острови Лікома і Чізумулу розташовані в східній частині озера всередині мозамбіцького сектору біля узбережжя, але належать до Малаві, утворюючі малавійський ексклав, оточений з усіх боків мозамбіцькими територіальними водами.
Гідрологія
Води озера вертикально розподіляються на три шари, які розрізняються густиною води, обумовленою її температурою. Товщина верхнього шару теплої води (епілімніону) варіюється від 40 до 100 м, досягаючи максимуму в прохолодний вітряний сезон (з травня по вересень). Саме в цьому шарі відбувається ріст водоростей, які є базовим елементом для всієї харчової піраміди озера. Середній шар, металімніон, на декілька градусів холодніший за верхній і простягається від його нижнього краю на 220 м вглиб. У товщі цього шару відбуваються вертикальні переміщення розчинених в воді біологічних речовин і кисню. Простір від нижнього рівня металімнона до дна озера займає . Вода тут ще холодніше (має найвищу густину) і має високу концентрацію розчиненого азоту, фосфору і кремнію — продуктів розкладання органічних речовин. Ця область майже повністю аноксична (тобто не містить розчиненого кисню), і тому глибше 220 м озеро практично позбавлене життя.
Хоча ці водяні шари ніколи повністю не перемішуються, повільний обмін водою між сусідніми шарами все ж таки відбувається. Обсяг і швидкість цього обміну залежить від місця і пори року. Найбільший приплив до поверхні багатої на поживні речовини води з металімнону та гіполімнону трапляється протягом прохолодного вітряного сезону з травня по вересень, коли безперервно дує південно-східний вітер, який місцеві жителі називають мвера. Цей вітер розбурхує поверхню озера, спричиняючи подеколи сильні шторми, і перемішує воду на значну глибину. Окрім простого перемішування в деяких місцях озера протягом цієї пори року відбувається постійний винос глибинної води на поверхню, так званий апвелінг. Унаслідок особливостей морфології дна апвелінг найпотужніший в південно-східній затоці озера. У результаті протягом вітряного сезону і нетривалий час по його закінченні тут спостерігається найбільша концентрація планктону.
Пелагічні (далекі від узбережжя) води прозорі більшу частину року внаслідок низької концентрації розчинених органічних компонентів і часток ґрунту. Однак значні ділянки озера можуть замучуватися протягом дощового сезону, коли річки починають виносити в озеро велику кількість вимитих із землі твердих часток.
Біологія
Фітопланктон є основою всього водяного життя в озері. Склад фітопланктонних мас варіюється залежно від пори року. Протягом вітряного сезону (а на південному сході озера — весь рік) найчисленніші діатомові водорості; по його закінченні з вересня по листопад спостерігається зростання відносної кількості синьо-зелених водоростей; часто спостерігається поверхневе цвітіння волокнистих синьо-зелених водоростей (Anabaena spp). З грудня по квітень планктон складається переважно з суміші діатомових, синьо-зелених, та зелених водоростей.
За трофічною шкалою продуктивності озеро класифікується як середнє між оліготрофним і .
Озеро Ньяса має найрізноманітнішу екосистему серед прісноводних водойм світу; за різними оцінками, в ньому живе від 500 до 1000 видів риб. В озері представлені одинадцять родин, але одна з них — цихліди (Cichlidae) — охоплює 90 % видів озерних риб, більша частина яких — ендеміки. Цихліди займають більшість екологічних ніш озера. Озерні цихліди розподіляються на дві великі групи: пелагічні — переважно хижі види, що живуть в товщі води далеко від берегів, і прибережні, серед яких спостерігається багате різноманіття форм, розмірів, способів живлення і поведінки. Хоча видова різноманітність пелагічних цихлид також висока за будь-якими стандартами, але саме в прибережних угрупованнях вона досягає абсолютного максимуму. Поблизу скелястих берегів озера на ділянці площею 50 м2 можна налічити до 500 особин риб 22 різних видів. Існують види і різновиди, ендемічні для окремих частин озера чи навіть для окремих бухт чи ділянок узбережжя. Цихліди є базою озерного рибальства, котре забезпечує харчуванням значну частину населення Малаві; деякі види мають значення як декоративні акваріумні риби, яки продаються за кордон.
Окрім риб, для озерної екосистеми характерна велика кількість крокодилів, а також орланів африканських (Haliaeetus vocifer), які полюють на рибу. Щороку трапляється масовий виліт озерних мух, личинки яких живуть на дні в мілководних частинах озера; хмари мух в ці дні затьмарюють сонце і закривають горизонт.
Населення та економічна активність
Басейн Ньяси заселений не так щільно, як околиці озера Вікторія, але значно щільніше за береги Танганьїки. Основна частина населення сконцентрована на півдні малавійського сектору басейну озера. У Північній та Центральній провінціях Малаві, які лежать переважно в межах басейну озера, проживає відповідно 12 і 41 % від загального населення країні, яке в 1998 році дорівнювало 9 900 000 осіб. Середньорічний зріст населення країни становить 2,0 %, але на півночі він більший і сягає 2,8 %. 14 % населення живуть у містах, міське населення росте на 4,7 % на рік. Економічно активне населення становить 68 %, з яких 78 % живуть натуральним сільським господарством, і лише 13 % — наймані робітники. Сільське господарство — основа економіки Малаві, його продукція становить половину валового внутрішнього продукту країни і майже весь її експорт.
На відміну від малавійського сектору, західні та північні частини басейну, які лежать в межах відповідно Мозамбіку та Танзанії, мають порівняно рідке населення, і економічна активність тут невисока; в цих місцях переважно зберігається первинна рослинність, незаймана рільництвом.
Гідроелектростанції на річці Шире, що витікає з озера, є для Малаві головним джерелом електрики. Енергетика країни страждає через коливання рівня озера і пов'язаної з ними нестабільності стоку Шире. В 1997 році, коли рівень озера упав і стік майже припинився, економіка країни зазнала значних втрат через нестачу електрики.
Рибальство
Рибальство дає 2—4 % ВВП Малаві, в ньому зайняті, прямо чи опосередковано, до 300 000 осіб. До 80 % риби виловлюється самостійними рибалками і дрібними артілями, але в південній частині озера працює комерційна рибальська компанія MALDECO, яка може вести лов у віддалених від берега районах, куди не спроможні дістатися одиночні рибалки. Для населення Малаві риба є головним джерелом тваринних білків (до 70 % раціону), і більшість риби походить з озера Ньяса. Найважливішими промисловими видами є Copadichromis spp. (місцева назва утака), і Lethrinops spp. (). Вилов сомів (Bagrus spp. і Bathyclarias spp.) і (Oreochromis spp.), значний у минулому, за останнім часом зменшується, і становить менше 20 % загального обсягу вилову.
Останнім часом спостерігається зменшення обсягів здобутку риби внаслідок надмірного вилову протягом попередніх років, який екосистема озера була неспроможна компенсувати. В 1987 році обсяг комерційного вилову становив 88 586 тонн, з яких 101 тонну було експортовано. У 1991 році комерційний вилов упав, за оцінками, до 63 000 тонн, з яких було експортовано лише 3 тонни; в 1992 році було виловлено 69 500 тонн, а експорту риби цього року взагалі не було. Ці цифри показують зменшення наявних рибних ресурсів озера, внаслідок чого падають обсяги вилову, які до 1987 року постійно зростали.
Окрім рибальства, комерційне значення має експортна торгівля декоративними видами риб. Деякі види виловлюються просто в озері, інші розводять в спеціальних розплідниках.
Транспорт
Регулярними вантажними і пасажирськими перевезеннями по озеру займається малавійська державна транспортна компанія Malawi Lake Service. Вантажні судна займаються переважно перевезенням продукції сільського господарства — бавовни, натурального каучуку, рису, тунгової олії, арахісу тощо — з озерних портів до на південному березі, звідки вона залізницею вивозиться до мозамбіцьких океанських портів Бейра і . Пасажирські судна ходять між приозерними містами, а також до островів Лікома і Чізумулу. Острови не мають жодної гавані, тому судна стають на якір неподалік від берега, а вантаж та пасажири дістаються до островів на човнах.
Головними портами на озері є , , , і Каронга в Малаві, Манда в Танзанії і в Мозамбіку. Малавійське портове містечко розташоване на річці Шире за декілька кілометрів нижче її витоку з озера Ньяса.
Екологічні загрози
Рибальство
Озеро Ньяса порівняно благополучне в екологічному відношенні, але серйозні проблеми передбачаються в найближчому майбутньому. Основною загрозою є надмірне рибальство, проблема, якій сприяє демографічний вибух, що спостерігається в Малаві протягом останніх десятиріч. Населення Малаві росте на 2 % на рік, майже половина населення країни — діти молодше 15 років. Риба надає до 70 % тваринних білків до споживчого раціону малавійців, і попит на неї постійно зростає. Щорічний вилов риби в озері зменшується повільно, але це є наслідком постійно зростаючої рибальської активності і застосування заборонених засобів лову для вилову риби меншого розміру. До того ж, більшість щорічного вилову припадає на самостійних рибалок-кустарів, чиїм човнам доступні тільки прибережні райони озера. Однак саме в прибережних районах риба нереститься, і тому саме рибалки-кустарі спричиняють найбільший тиск на екологію озера, виловлюючи рибну молодь і завдаючи озерній популяції риб втрат, які вона неспроможна компенсувати.
Проблема надмірного рибальства поки що стосується тільки Малаві; прибережні райони Мозамбіку і Танзанії рідко заселені, і тиск на рибні запаси озера з боку тамтешніх рибалок мінімальний. Існуюча в північно-східному секторі озера територіальна суперечка між Малаві і Танзанією має суто політичний характер і не призводить до конфліктів за рибні ресурсі: човни рибалок-кустарів неспроможні перетнути озеро, щоб дістатися рибних місць біля берегів Танзанії, а великі комерційні риболовні компанії ведуть лов в південній, найбагатшій на рибу частині Ньяси. Однак із початком експлуатації великими суднами косяків пелагічних риб, про великі запаси яких в далеких від берегів областях озера стало відомо порівняно недавно, суперечок за рибні ресурси обминути не вдасться.
Землекористування
Іншою проблемою озера є посилення сільськогосподарської активності в межах її басейну, знову ж переважно в малавійській його частині, що також пов'язане зі швидким зростанням населення країни. Більшість малавійців (до 80 %) живе натуральним, не дуже продуктивним господарством; такий тип землекористування потребує більшої кількості землі для прогодування однієї особи, внаслідок чого люди змушені використовувати під сільське господарство непристосовані для нього землі; вже зараз в країні відчувається земельний голод. Це, а також надмірна експлуатація пасовищ, призводить до посилення ерозії ґрунтів, яки дощами і річками змиваються в озеро. Своєю чергою, це сприяє скаламученню озерної води, зменшенню кількості сонячного проміння, що досягає дна, занепаду озерної рослинності і скороченню обсягів фітопланктону — харчової бази всієї озерної живності.
Внаслідок земельного голоду також скорочується площа лісів. Це призводить до збільшення стоку в озеро (через скорочення випаровування води листям дерев), однак робить стік більш нестабільним, а до того ж підсилює ерозію ґрунтів.
З іншого боку, внаслідок переважної бідності малавійського населення і використання непродуктивних методів сільського господарства озеро в цілому позбавлене проблеми забруднення мінеральними добривами і пестицидами. Їх застосування обмежене областями комерційного рільництва, в основному, на великих плантаціях бавовни і цукрової тростини. Однак з інтенсифікацією сільського господарства в регіоні це може перетворитися в значну проблему, тому, що озеро має дуже великий термін промивання (відношення об'єму озера до щорічного стоку), що сприяє накопиченню в ньому шкідливих речовин.
Впровадження сторонніх видів риб не спричинило на екологію Ньяси такого великого впливу, як, наприклад, на озері Вікторія, де акліматизація нільського окуня призвела до докорінної зміни всієї озерної екосистеми. Однак водяний гіацинт (Eichornia crassipes), вперше впроваджений на Ньясі в 1960-х роках, зараз зустрічається по всьому озері і його притоках. В мінералізованій і бідній на поживні речовини воді озера він росте не дуже добре, і винесені річками в озеро рослини вмирають, однак в річках гіацинт відчуває себе дуже добре і бурхливо розростається, спричиняючи навіть проблеми для гідроелектростанцій, побудованих удовж Шире. Якщо кількість розчинених поживних речовин в озері зростатиме внаслідок, наприклад, інтенсифікації рільництва і впровадження добрив в басейні озера, водяний гіацинт перетвориться на справжню екологічну проблему. Концентрація поживних речовин і, відповідно, кількість водяних гіацинтів буде максимальною поблизу берегів біля річкових гирл, а саме тут розташовані нерестилища більшості видів озерних риб. В 1995 уряд Малаві розпочав програму боротьби з гіацинтом за допомогою довгоносиків Neochetina spp., однак остаточного успіху ця програма не мала.
Історія дослідження
Чутки про існування в Центральній Африці великого внутрішнього моря доходили до європейців протягом сторіч. На середньовічних картах XVII—XVIII сторіч обрис озера вже зображався досить точно, імовірно, за свідченнями арабських торговців, яки проникали сюди починаючи з X ст. У 1860 році Девід Лівінгстон, шотландський місіонер і знаменитий дослідник Африки, після невдалої спроби піднятися вверх по Замбезі на судні, якій встали на перешкоді пороги Кебрабасса, почав дослідження річки Шире і дістався по ній до південних околиць озера Ньяса. Лівінгстон навряд чи був першим із європейців, хто побачив Ньясу, однак саме він познайомив світ зі своїм відкриттям і заявив про свій пріоритет першовідкривача. Лівінгстон описав Ньясу як «озеро зірок» через відблиски сонця на його поверхні.
У звітах про цю експедицію, які були видані в Англії в 1865 році й відразу набули великої популярності, Лівінгстон надав численні відомості про природу південної частини озера і звичаї народів, що населяли його береги, а також повідомив європейців про активну работоргівлю, що велася в цьому регіоні. Тисячі рабів щороку переправляли через озеро з західного берега на схід для продажі на невольницьких ринках мусульманських міст на узбережжі Індійського океану. Лівінгстон вважав, що патрулювання озера навіть єдиним канонерським човном може радикально утруднити регіональну работоргівлю, перерізавши її торговельні шляхи, а запровадження альтернативних товарів для торгівлі замість рабів та пропаганда християнства зведе її нанівець. Саме з Лівінгстона почався потужний місіонерський рух у районах на захід від Ньяси, який згодом привів к припиненню работоргівлі і влаштуванню в 1891 році британського протекторату, який в 1907 році став колонією Ньясаленд, а в 1966 — Республікою Малаві.
У 1914 році, коли сюди дійшли вісті про початок Першої світової війни, на озері відбувся єдиний в його історії морський бій, коли британський корабель потопив німецький в територіальних водах Німецької Східної Африки.
Джерела
- Nyassa // Portugal: diccionario… V. V., p. 159.
- Lake Nyasa | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com. Процитовано 14 березня 2023.
- Malawi Cichlids. www.aquaticcommunity.com. Процитовано 14 березня 2023.
- Nyassa Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1911. — Vol. V. — P. 159.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ньяса
- Lake basin management initiative
- Preserving the Future for Lake Malawi — екологічні загрози
- Докладна карта Малаві і озера Ньяса
Примітки
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Nyasa znachennya ta Malavi Nya sa suah Nyasa abo Mala vi angl Malawi ozero v Shidnij Africi Roztashovane na mezhi derzhav Malavi Tanzaniya i Mozambik Vidovzhene z pivnochi na pivden dovzhina 584 km shirina do 80 km Plosha 29 604 km Serednya glibina 292 m maksimalna glibina 706 m Tretye za plosheyu i najbilsh pivdenne z ozer Velikoyi riftovoyi dolini Zapovnyuye gliboke provallya v zemnij kori mizh troma krayinami Dev yate za rozmirom i tretye za glibinoyu pislya Bajkalu i Tanganyiki sered prisnovodnih vodojm svitu Mistit 7 svitovih zapasiv ridkoyi prisnoyi vodi i stvoryuye najriznomanitnishu ozernu ekosistemu za kilkistyu vidiv bilsha chastina z kotrih endemiki Nyasa angl Lake MalawiViglyad ozera Nyasa z orbiti Viglyad ozera Nyasa z orbiti12 00 pd sh 34 30 sh d 12 000 pd sh 34 500 sh d 12 000 34 500Roztashuvannya Krayina Malavi Mozambik i TanzaniyaPriberezhni krayini Malavi Tanzaniya MozambikGeologichni dani Tip TektonichneChastina vid d Veliki Afrikanski ozera i dRozmiri Plosha poverhni 29 604 km km Visota 472 m mGlibina serednya 292 m mGlibina maks 706 m mRozmir 584 km zavdovzhki 16 80 km zavshirshkiDovzhina 570 kmShirina 75 kmBeregova liniya 1245 kmOb yem 8 400 km km Voda Basejn Vodnij basejn Basejn ZambeziVlivayutsya Ruhuhu Pivnichna i Pivdenna Rukuru Bua Lilongve inshiVitikayut ShirePlosha basejnu 6593 km Krayini basejnu Malavi 68 Tanzaniya 25 Mozambik 7 Inshe Mista ta poselennya Malavi Karonga Tanzaniya Mozambik Ostrovi Likoma Chizumulu Nyasa Malavi Nyasa u VikishovishiNazvaNyasa suah Nyasa suchasna nazva u Mozambiku z movi narodu yao ozero Nia ssa port Niassa MFA ni ˈa sɐ u starij orfografiyi Nyassa portugalska nazva Malavi angl Malawi suchasna nazva u Malavi GeografiyaOzero zapovnyuye rozkolinu v zemnij kori na pivdennomu kinci Velikoyi riftovoyi dolini vnaslidok chogo vono vidovzhene v meridionalnomu napryamku i maye 584 km zavdovzhki jogo shirina minyayetsya vid 16 do 80 km Poverhnya ozera lezhit na visoti 472 m nad rivnem morya jogo plosha dorivnyuye 29 604 km serednya glibina 292 m maksimalna 706 m tobto najglibshi miscya ozera roztashovani nizhche rivnya morya Zagalnij ob yem ozera 8400 km Glibini postupovo zrostayut z pivdnya na pivnich de strimchasti shili gir sho otochuyut ozero raptom urivayutsya prosto u vodu V inshih miscyah uzberezhzhya gori i verhovini sho visochiyut po krayah riftovoyi dolini vidokremlyuyutsya vid ozera shirokoyu priberezhnoyu rivninoyu U miscyah vlittya do ozera velikih richok priberezhna rivnina rozshiryuyetsya i z yednuyetsya z richkovoyu zagliblyuyuchis useredinu girskih masiviv Unaslidok cogo relyef beregovoyi liniyi minyayetsya vid skelyastih obrivistih beregiv do rozlogih plyazhiv Osoblivo shiroki priberezhni rivnini na pivnichnomu zahodi de v ozero vlivayetsya richka a takozh u pivdennij chastini uzberezhzhya Dno ozera ukrito tovstim sharom osadovih porid podekudi do 4 km zavtovshki sho svidchit pro znachnij vik ozera yakij ocinyuyetsya prinajmni v dekilka miljoniv rokiv Osnovnu chastinu basejnu ozera zajmayut nagir ya ta gori yaki ye mezhami riftovoyi dolini Najvishi z nih gori Livingstona na pivnichnomu shodi do 2000 m i plato Nyika i gori Vipya i Chimaliro na pivnichnomu zahodi i verhovina Dova na zahodi na pivden miscevist postupovo ponizhuyetsya Ozernij basejn znachno shirshij na zahid vid ozera Na shodi gori pidstupayut upritul do vodi i basejn zvuzhuyetsya rozshiryuyuchis lishe na pivnichnomu shodi zavdyaki richci Ruhuhu yaka prorizuye gori Livingstona Gidrografiya Ozero zhivlyat 14 cilorichnih richok sered yakih najvazhlivishi Ruhuhu Pivnichna i Pivdenna Rukuru Bua i Lilongve Yedinim zovnishnim stokom ozera ye richka Shire yaka vitikaye z ozera na pivdni i teche do Zambezi Nezvazhayuchi na velikij ob yem ozera obsyag jogo stoku nevelikij z priblizno 63 km vodi sho nadhodit shoroku do ozera lishe 16 stikaye cherez richku Shire reshta viparovuyetsya z poverhni Cherez ce ozero maye duzhe trivalij termin ponovlennya vodi za ocinkami vsya voda v ozeri onovlyuyetsya protyagom 114 rokiv Inshim naslidkom togo sho osnovni vtrati vodi vidbuvayutsya cherez viparovuvannya a ne cherez stik ye pidvishena mineralizaciya ozernoyi vodi porivnyano z vodami richok sho do nogo vlivayutsya voda v ozeri tverda i solonuvata Bud yaki himichni rechovini sho potraplyayut do ozera mozhut pokinuti jogo tilki shlyahom nakopichennya v pridonnih vidkladennyah viparovuvannya v atmosferu yaksho voni mozhut perehoditi v gazovu fazu chi shlyahom nadzvichajno povilnogo stoku cherez richku Shire Rozchineni u vodi rechovini yaki ne viparovuyutsya i ne vipadayut na dno potrapivshi do ozera budut z nogo vidaleni shlyahom stoku lishe priblizno cherez 650 rokiv Ce robit ozero duzhe urazlivim dlya zabrudnennya Cya osoblivist gidrologichnogo rezhimu takozh robit ozero duzhe chutlivim do zmin klimatu ta rivnya opadiv Navit neznachne pidvishennya vidnoshennya obsyagu opadiv do viparovuvannya prizvodit do poveni yak ce bulo v 1978 1980 rokah neznachne zmenshennya cogo faktoru prizvodit do padinnya rivnya ozera i pripinennya stoku cherez richku Shire yak ce traplyalosya z 1915 po 1937 rik koli stoku praktichno ne bulo V ostanni roki riven ozera takozh dosit nizkij i v 1997 roci stik naprikinci suhogo sezonu majzhe pripinyavsya Politichnij rozpodil Potochnij kordonu Malavi pererivchasta liniya i pretenziyi Tanzaniyi punktirna liniya Ozero podilyayut tri krayini Malavi Mozambik i Tanzaniya Na pivnochi ozera isnuye superechka dovkola rozpodilu jogo vod mizh Malavi i Tanzaniyeyu Tanzaniya vvazhaye sho kordon povinen prohoditi po poverhni ozera zgidno z kordonom sho isnuvav mizh kolishnimi Nimeckoyu Shidnoyu Afrikoyu i Nyasalendom do 1914 roku Malavi stverdzhuye sho yij povinno nalezhati vse ozero po samij tanzanijskij bereg na pidstavi togo sho same tak prohodiv pislya Pershoyi svitovoyi vijni administrativnij kordon mizh britanskim Nyasalendom i pidmandatnoyu teritoriyeyu Tanganyika tanzanijske uzberezhzhya ridko naselene i britanci vvazhali nezruchnim vlashtovuvati okremu administraciyu dlya pivnichno shidnogo sektora ozera U minulomu cej konflikt privodiv do sutichok odnak s tih pir protyagom bagatoh desyatirich Malavi ne namagayetsya vidnoviti svoyi pretenziyi hocha nalezhnist ciyeyi chastini ozera do Tanzaniyi oficijno ne viznaye Bilsha chastina ozera i jogo basejnu 68 znahoditsya v mezhah Malavi zahidnij kordon krayini praktichno zbigayetsya z zahidnim vododilom 25 basejnu posidaye Tanzaniya 7 Mozambik Tanzanijskij sektor basejnu maye neproporcijno velike znachennya dlya gidrologichnogo balansu ozera tomu sho tut vipadaye perevazhna bilshist opadiv tilki z richki Ruhuhu v Tanzaniyi ozero otrimuye ponad 20 shorichnogo priplivu vodi Vid na ozero z ostrova Likoma v napryamku ostrova Chizumulu Na gorizonti malavijskij bereg Nyasi Ostrovi Likoma i Chizumulu roztashovani v shidnij chastini ozera vseredini mozambickogo sektoru bilya uzberezhzhya ale nalezhat do Malavi utvoryuyuchi malavijskij eksklav otochenij z usih bokiv mozambickimi teritorialnimi vodami Gidrologiya Vodi ozera vertikalno rozpodilyayutsya na tri shari yaki rozriznyayutsya gustinoyu vodi obumovlenoyu yiyi temperaturoyu Tovshina verhnogo sharu teployi vodi epilimnionu variyuyetsya vid 40 do 100 m dosyagayuchi maksimumu v proholodnij vitryanij sezon z travnya po veresen Same v comu shari vidbuvayetsya rist vodorostej yaki ye bazovim elementom dlya vsiyeyi harchovoyi piramidi ozera Serednij shar metalimnion na dekilka gradusiv holodnishij za verhnij i prostyagayetsya vid jogo nizhnogo krayu na 220 m vglib U tovshi cogo sharu vidbuvayutsya vertikalni peremishennya rozchinenih v vodi biologichnih rechovin i kisnyu Prostir vid nizhnogo rivnya metalimnona do dna ozera zajmaye Voda tut she holodnishe maye najvishu gustinu i maye visoku koncentraciyu rozchinenogo azotu fosforu i kremniyu produktiv rozkladannya organichnih rechovin Cya oblast majzhe povnistyu anoksichna tobto ne mistit rozchinenogo kisnyu i tomu glibshe 220 m ozero praktichno pozbavlene zhittya Hocha ci vodyani shari nikoli povnistyu ne peremishuyutsya povilnij obmin vodoyu mizh susidnimi sharami vse zh taki vidbuvayetsya Obsyag i shvidkist cogo obminu zalezhit vid miscya i pori roku Najbilshij pripliv do poverhni bagatoyi na pozhivni rechovini vodi z metalimnonu ta gipolimnonu traplyayetsya protyagom proholodnogo vitryanogo sezonu z travnya po veresen koli bezperervno duye pivdenno shidnij viter yakij miscevi zhiteli nazivayut mvera Cej viter rozburhuye poverhnyu ozera sprichinyayuchi podekoli silni shtormi i peremishuye vodu na znachnu glibinu Okrim prostogo peremishuvannya v deyakih miscyah ozera protyagom ciyeyi pori roku vidbuvayetsya postijnij vinos glibinnoyi vodi na poverhnyu tak zvanij apveling Unaslidok osoblivostej morfologiyi dna apveling najpotuzhnishij v pivdenno shidnij zatoci ozera U rezultati protyagom vitryanogo sezonu i netrivalij chas po jogo zakinchenni tut sposterigayetsya najbilsha koncentraciya planktonu Pelagichni daleki vid uzberezhzhya vodi prozori bilshu chastinu roku vnaslidok nizkoyi koncentraciyi rozchinenih organichnih komponentiv i chastok gruntu Odnak znachni dilyanki ozera mozhut zamuchuvatisya protyagom doshovogo sezonu koli richki pochinayut vinositi v ozero veliku kilkist vimitih iz zemli tverdih chastok BiologiyaFitoplankton ye osnovoyu vsogo vodyanogo zhittya v ozeri Sklad fitoplanktonnih mas variyuyetsya zalezhno vid pori roku Protyagom vitryanogo sezonu a na pivdennomu shodi ozera ves rik najchislennishi diatomovi vodorosti po jogo zakinchenni z veresnya po listopad sposterigayetsya zrostannya vidnosnoyi kilkosti sino zelenih vodorostej chasto sposterigayetsya poverhneve cvitinnya voloknistih sino zelenih vodorostej Anabaena spp Z grudnya po kviten plankton skladayetsya perevazhno z sumishi diatomovih sino zelenih ta zelenih vodorostej Za trofichnoyu shkaloyu produktivnosti ozero klasifikuyetsya yak serednye mizh oligotrofnim i Ozero Nyasa maye najriznomanitnishu ekosistemu sered prisnovodnih vodojm svitu za riznimi ocinkami v nomu zhive vid 500 do 1000 vidiv rib V ozeri predstavleni odinadcyat rodin ale odna z nih cihlidi Cichlidae ohoplyuye 90 vidiv ozernih rib bilsha chastina yakih endemiki Cihlidi zajmayut bilshist ekologichnih nish ozera Ozerni cihlidi rozpodilyayutsya na dvi veliki grupi pelagichni perevazhno hizhi vidi sho zhivut v tovshi vodi daleko vid beregiv i priberezhni sered yakih sposterigayetsya bagate riznomanittya form rozmiriv sposobiv zhivlennya i povedinki Hocha vidova riznomanitnist pelagichnih cihlid takozh visoka za bud yakimi standartami ale same v priberezhnih ugrupovannyah vona dosyagaye absolyutnogo maksimumu Poblizu skelyastih beregiv ozera na dilyanci plosheyu 50 m2 mozhna nalichiti do 500 osobin rib 22 riznih vidiv Isnuyut vidi i riznovidi endemichni dlya okremih chastin ozera chi navit dlya okremih buht chi dilyanok uzberezhzhya Cihlidi ye bazoyu ozernogo ribalstva kotre zabezpechuye harchuvannyam znachnu chastinu naselennya Malavi deyaki vidi mayut znachennya yak dekorativni akvariumni ribi yaki prodayutsya za kordon Okrim rib dlya ozernoyi ekosistemi harakterna velika kilkist krokodiliv a takozh orlaniv afrikanskih Haliaeetus vocifer yaki polyuyut na ribu Shoroku traplyayetsya masovij vilit ozernih muh lichinki yakih zhivut na dni v milkovodnih chastinah ozera hmari muh v ci dni zatmaryuyut sonce i zakrivayut gorizont Naselennya ta ekonomichna aktivnistBereg ozera bilya mista Basejn Nyasi zaselenij ne tak shilno yak okolici ozera Viktoriya ale znachno shilnishe za beregi Tanganyiki Osnovna chastina naselennya skoncentrovana na pivdni malavijskogo sektoru basejnu ozera U Pivnichnij ta Centralnij provinciyah Malavi yaki lezhat perevazhno v mezhah basejnu ozera prozhivaye vidpovidno 12 i 41 vid zagalnogo naselennya krayini yake v 1998 roci dorivnyuvalo 9 900 000 osib Serednorichnij zrist naselennya krayini stanovit 2 0 ale na pivnochi vin bilshij i syagaye 2 8 14 naselennya zhivut u mistah miske naselennya roste na 4 7 na rik Ekonomichno aktivne naselennya stanovit 68 z yakih 78 zhivut naturalnim silskim gospodarstvom i lishe 13 najmani robitniki Silske gospodarstvo osnova ekonomiki Malavi jogo produkciya stanovit polovinu valovogo vnutrishnogo produktu krayini i majzhe ves yiyi eksport Na vidminu vid malavijskogo sektoru zahidni ta pivnichni chastini basejnu yaki lezhat v mezhah vidpovidno Mozambiku ta Tanzaniyi mayut porivnyano ridke naselennya i ekonomichna aktivnist tut nevisoka v cih miscyah perevazhno zberigayetsya pervinna roslinnist nezajmana rilnictvom Gidroelektrostanciyi na richci Shire sho vitikaye z ozera ye dlya Malavi golovnim dzherelom elektriki Energetika krayini strazhdaye cherez kolivannya rivnya ozera i pov yazanoyi z nimi nestabilnosti stoku Shire V 1997 roci koli riven ozera upav i stik majzhe pripinivsya ekonomika krayini zaznala znachnih vtrat cherez nestachu elektriki Ribalstvo Sushilnya dribnoyi ribi na berezi ozera Ribalstvo daye 2 4 VVP Malavi v nomu zajnyati pryamo chi oposeredkovano do 300 000 osib Do 80 ribi vilovlyuyetsya samostijnimi ribalkami i dribnimi artilyami ale v pivdennij chastini ozera pracyuye komercijna ribalska kompaniya MALDECO yaka mozhe vesti lov u viddalenih vid berega rajonah kudi ne spromozhni distatisya odinochni ribalki Dlya naselennya Malavi riba ye golovnim dzherelom tvarinnih bilkiv do 70 racionu i bilshist ribi pohodit z ozera Nyasa Najvazhlivishimi promislovimi vidami ye Copadichromis spp misceva nazva utaka i Lethrinops spp Vilov somiv Bagrus spp i Bathyclarias spp i Oreochromis spp znachnij u minulomu za ostannim chasom zmenshuyetsya i stanovit menshe 20 zagalnogo obsyagu vilovu Ostannim chasom sposterigayetsya zmenshennya obsyagiv zdobutku ribi vnaslidok nadmirnogo vilovu protyagom poperednih rokiv yakij ekosistema ozera bula nespromozhna kompensuvati V 1987 roci obsyag komercijnogo vilovu stanoviv 88 586 tonn z yakih 101 tonnu bulo eksportovano U 1991 roci komercijnij vilov upav za ocinkami do 63 000 tonn z yakih bulo eksportovano lishe 3 tonni v 1992 roci bulo vilovleno 69 500 tonn a eksportu ribi cogo roku vzagali ne bulo Ci cifri pokazuyut zmenshennya nayavnih ribnih resursiv ozera vnaslidok chogo padayut obsyagi vilovu yaki do 1987 roku postijno zrostali Okrim ribalstva komercijne znachennya maye eksportna torgivlya dekorativnimi vidami rib Deyaki vidi vilovlyuyutsya prosto v ozeri inshi rozvodyat v specialnih rozplidnikah Transport Regulyarnimi vantazhnimi i pasazhirskimi perevezennyami po ozeru zajmayetsya malavijska derzhavna transportna kompaniya Malawi Lake Service Vantazhni sudna zajmayutsya perevazhno perevezennyam produkciyi silskogo gospodarstva bavovni naturalnogo kauchuku risu tungovoyi oliyi arahisu tosho z ozernih portiv do na pivdennomu berezi zvidki vona zalizniceyu vivozitsya do mozambickih okeanskih portiv Bejra i Pasazhirski sudna hodyat mizh priozernimi mistami a takozh do ostroviv Likoma i Chizumulu Ostrovi ne mayut zhodnoyi gavani tomu sudna stayut na yakir nepodalik vid berega a vantazh ta pasazhiri distayutsya do ostroviv na chovnah Golovnimi portami na ozeri ye i Karonga v Malavi Manda v Tanzaniyi i v Mozambiku Malavijske portove mistechko roztashovane na richci Shire za dekilka kilometriv nizhche yiyi vitoku z ozera Nyasa Ekologichni zagroziRibalstvo Ozero Nyasa porivnyano blagopoluchne v ekologichnomu vidnoshenni ale serjozni problemi peredbachayutsya v najblizhchomu majbutnomu Osnovnoyu zagrozoyu ye nadmirne ribalstvo problema yakij spriyaye demografichnij vibuh sho sposterigayetsya v Malavi protyagom ostannih desyatirich Naselennya Malavi roste na 2 na rik majzhe polovina naselennya krayini diti molodshe 15 rokiv Riba nadaye do 70 tvarinnih bilkiv do spozhivchogo racionu malavijciv i popit na neyi postijno zrostaye Shorichnij vilov ribi v ozeri zmenshuyetsya povilno ale ce ye naslidkom postijno zrostayuchoyi ribalskoyi aktivnosti i zastosuvannya zaboronenih zasobiv lovu dlya vilovu ribi menshogo rozmiru Do togo zh bilshist shorichnogo vilovu pripadaye na samostijnih ribalok kustariv chiyim chovnam dostupni tilki priberezhni rajoni ozera Odnak same v priberezhnih rajonah riba nerestitsya i tomu same ribalki kustari sprichinyayut najbilshij tisk na ekologiyu ozera vilovlyuyuchi ribnu molod i zavdayuchi ozernij populyaciyi rib vtrat yaki vona nespromozhna kompensuvati Problema nadmirnogo ribalstva poki sho stosuyetsya tilki Malavi priberezhni rajoni Mozambiku i Tanzaniyi ridko zaseleni i tisk na ribni zapasi ozera z boku tamteshnih ribalok minimalnij Isnuyucha v pivnichno shidnomu sektori ozera teritorialna superechka mizh Malavi i Tanzaniyeyu maye suto politichnij harakter i ne prizvodit do konfliktiv za ribni resursi chovni ribalok kustariv nespromozhni peretnuti ozero shob distatisya ribnih misc bilya beregiv Tanzaniyi a veliki komercijni ribolovni kompaniyi vedut lov v pivdennij najbagatshij na ribu chastini Nyasi Odnak iz pochatkom ekspluataciyi velikimi sudnami kosyakiv pelagichnih rib pro veliki zapasi yakih v dalekih vid beregiv oblastyah ozera stalo vidomo porivnyano nedavno superechok za ribni resursi obminuti ne vdastsya Zemlekoristuvannya Inshoyu problemoyu ozera ye posilennya silskogospodarskoyi aktivnosti v mezhah yiyi basejnu znovu zh perevazhno v malavijskij jogo chastini sho takozh pov yazane zi shvidkim zrostannyam naselennya krayini Bilshist malavijciv do 80 zhive naturalnim ne duzhe produktivnim gospodarstvom takij tip zemlekoristuvannya potrebuye bilshoyi kilkosti zemli dlya progoduvannya odniyeyi osobi vnaslidok chogo lyudi zmusheni vikoristovuvati pid silske gospodarstvo nepristosovani dlya nogo zemli vzhe zaraz v krayini vidchuvayetsya zemelnij golod Ce a takozh nadmirna ekspluataciya pasovish prizvodit do posilennya eroziyi gruntiv yaki doshami i richkami zmivayutsya v ozero Svoyeyu chergoyu ce spriyaye skalamuchennyu ozernoyi vodi zmenshennyu kilkosti sonyachnogo prominnya sho dosyagaye dna zanepadu ozernoyi roslinnosti i skorochennyu obsyagiv fitoplanktonu harchovoyi bazi vsiyeyi ozernoyi zhivnosti Vnaslidok zemelnogo golodu takozh skorochuyetsya plosha lisiv Ce prizvodit do zbilshennya stoku v ozero cherez skorochennya viparovuvannya vodi listyam derev odnak robit stik bilsh nestabilnim a do togo zh pidsilyuye eroziyu gruntiv Z inshogo boku vnaslidok perevazhnoyi bidnosti malavijskogo naselennya i vikoristannya neproduktivnih metodiv silskogo gospodarstva ozero v cilomu pozbavlene problemi zabrudnennya mineralnimi dobrivami i pesticidami Yih zastosuvannya obmezhene oblastyami komercijnogo rilnictva v osnovnomu na velikih plantaciyah bavovni i cukrovoyi trostini Odnak z intensifikaciyeyu silskogo gospodarstva v regioni ce mozhe peretvoritisya v znachnu problemu tomu sho ozero maye duzhe velikij termin promivannya vidnoshennya ob yemu ozera do shorichnogo stoku sho spriyaye nakopichennyu v nomu shkidlivih rechovin Introdukovani vidi Vodyanij giacint Eichornia crassipes Vprovadzhennya storonnih vidiv rib ne sprichinilo na ekologiyu Nyasi takogo velikogo vplivu yak napriklad na ozeri Viktoriya de aklimatizaciya nilskogo okunya prizvela do dokorinnoyi zmini vsiyeyi ozernoyi ekosistemi Odnak vodyanij giacint Eichornia crassipes vpershe vprovadzhenij na Nyasi v 1960 h rokah zaraz zustrichayetsya po vsomu ozeri i jogo pritokah V mineralizovanij i bidnij na pozhivni rechovini vodi ozera vin roste ne duzhe dobre i vineseni richkami v ozero roslini vmirayut odnak v richkah giacint vidchuvaye sebe duzhe dobre i burhlivo rozrostayetsya sprichinyayuchi navit problemi dlya gidroelektrostancij pobudovanih udovzh Shire Yaksho kilkist rozchinenih pozhivnih rechovin v ozeri zrostatime vnaslidok napriklad intensifikaciyi rilnictva i vprovadzhennya dobriv v basejni ozera vodyanij giacint peretvoritsya na spravzhnyu ekologichnu problemu Koncentraciya pozhivnih rechovin i vidpovidno kilkist vodyanih giacintiv bude maksimalnoyu poblizu beregiv bilya richkovih girl a same tut roztashovani nerestilisha bilshosti vidiv ozernih rib V 1995 uryad Malavi rozpochav programu borotbi z giacintom za dopomogoyu dovgonosikiv Neochetina spp odnak ostatochnogo uspihu cya programa ne mala Istoriya doslidzhennyaDevid Livingston Chutki pro isnuvannya v Centralnij Africi velikogo vnutrishnogo morya dohodili do yevropejciv protyagom storich Na serednovichnih kartah XVII XVIII storich obris ozera vzhe zobrazhavsya dosit tochno imovirno za svidchennyami arabskih torgovciv yaki pronikali syudi pochinayuchi z X st U 1860 roci Devid Livingston shotlandskij misioner i znamenitij doslidnik Afriki pislya nevdaloyi sprobi pidnyatisya vverh po Zambezi na sudni yakij vstali na pereshkodi porogi Kebrabassa pochav doslidzhennya richki Shire i distavsya po nij do pivdennih okolic ozera Nyasa Livingston navryad chi buv pershim iz yevropejciv hto pobachiv Nyasu odnak same vin poznajomiv svit zi svoyim vidkrittyam i zayaviv pro svij prioritet pershovidkrivacha Livingston opisav Nyasu yak ozero zirok cherez vidbliski soncya na jogo poverhni U zvitah pro cyu ekspediciyu yaki buli vidani v Angliyi v 1865 roci j vidrazu nabuli velikoyi populyarnosti Livingston nadav chislenni vidomosti pro prirodu pivdennoyi chastini ozera i zvichayi narodiv sho naselyali jogo beregi a takozh povidomiv yevropejciv pro aktivnu rabotorgivlyu sho velasya v comu regioni Tisyachi rabiv shoroku perepravlyali cherez ozero z zahidnogo berega na shid dlya prodazhi na nevolnickih rinkah musulmanskih mist na uzberezhzhi Indijskogo okeanu Livingston vvazhav sho patrulyuvannya ozera navit yedinim kanonerskim chovnom mozhe radikalno utrudniti regionalnu rabotorgivlyu pererizavshi yiyi torgovelni shlyahi a zaprovadzhennya alternativnih tovariv dlya torgivli zamist rabiv ta propaganda hristiyanstva zvede yiyi nanivec Same z Livingstona pochavsya potuzhnij misionerskij ruh u rajonah na zahid vid Nyasi yakij zgodom priviv k pripinennyu rabotorgivli i vlashtuvannyu v 1891 roci britanskogo protektoratu yakij v 1907 roci stav koloniyeyu Nyasalend a v 1966 Respublikoyu Malavi U 1914 roci koli syudi dijshli visti pro pochatok Pershoyi svitovoyi vijni na ozeri vidbuvsya yedinij v jogo istoriyi morskij bij koli britanskij korabel potopiv nimeckij v teritorialnih vodah Nimeckoyi Shidnoyi Afriki DzherelaNyassa Portugal diccionario V V p 159 Lake Nyasa Encyclopedia com www encyclopedia com Procitovano 14 bereznya 2023 Malawi Cichlids www aquaticcommunity com Procitovano 14 bereznya 2023 Nyassa Portugal diccionario historico chorographico heraldico biographico bibliographico numismatico e artistico E Pereira G Rodrigues Lisboa J Romano Torres 1911 Vol V P 159 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nyasa Lake basin management initiative Preserving the Future for Lake Malawi ekologichni zagrozi Dokladna karta Malavi i ozera NyasaPrimitkiCya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti