Демократична унія (пол. Unia Demokratyczna, UD) — польська центристська політична партія, заснована з ініціативи Тадеуша Мазовецького, діяла в 1990/1991-1994 роках.
Демократична унія | |
---|---|
Країна | Республіка Польща |
Голова партії | Тадеуш Мазовецький |
Дата заснування | 1990 |
Дата розпуску | 1994 |
Штаб-квартира | Варшава, Республіка Польща |
Ідеологія | лібералізм |
Офіційний сайт | uw.org.pl |
Історія
Підйом
Демократичний союз був створений як однорідна партія після президентських виборів у 1990 році колами, що виходили з «Солідарності», підтримуючи кандидатуру прем’єр-міністра Тадеуша Мазовецького, який програв у першому турі Леху Валенсі та Стану Тиміньському.
Організаційне ядро створили структури виборчого комітету колишнього прем’єр-міністра, до якого приєдналися Демократичний правий форум (від якого відкололася невелика група, створивши Республіканську коаліцію ) та Громадянський рух Демократична дія (з якого вийшов Збігнєв Буяк створити Демократичний і Соціальний Рух). Лідером партії був Тадеуш Мазовецький, який пішов у відставку з посади прем'єр-міністра після поразки на виборах. Він отримав 556 голосів із 601 поданих. Цю посаду він обіймав протягом усього періоду діяльності партії. Об'єднавчий з'їзд відбувся у травні 1991 року. УД стала партією політичного центру, яка об’єднує пост-солідарних політиків із широким спектром політичних поглядів, від лівих соціал-демократичних, через соціал-ліберальних і християнських демократів до ліберально-християнських і консервативних. Після з’їзду віце-президентами партії були Яцек Куронь, Владислав Фрасинюк та Александер Холл.
Вибори 1991 року
На парламентських виборах 1991 року Демократичний союз посів перше місце з результатом 12,3%. В результаті невеликої переваги над послідовними комітетами, фрагментації на політичній сцені в той час і використання методу Харе-Німейєра як коефіцієнта перерахунку, UD отримав лише 62 місця (на два більше, ніж SLD), одне з них через нечіткі положення виборчого законодавства подружжям Суперечка з християнською демократією тривала місяцями. У Сенаті першого терміну був 21 представник УД, незабаром до них приєдналися два незалежних сенатори.
У результаті досягнення угоди кількома правими групами політики партії-переможця не опинилися ні в Президії Сейму, ні в Президії Сенату, а місію формування уряду доручив тодішній президент Лех . Валенси Броніславу Ґеремку закінчилася провалом. УД опинилася в опозиції до уряду Яна Ольшевського. Незабаром вона почала тісно співпрацювати з Ліберально-демократичним конгресом і Польською економічною програмою, створивши т.зв. невелика коаліція.
Уряд Ганни Сухоцької
Після відставки кабінету Яна Ольшевського та невдалої спроби Вальдемара Павляка сформувати уряд президент призначив нову Раду міністрів під керівництвом Ганни Сухоцької, депутата від Демократичної спілки. До уряду, окрім Демократичної спілки та KLD, увійшли невеликі правоцентристські партії (PChD та SLCh), а також національні праві партії (ZChN та PSL-PL). Незначну більшість у Сеймі спочатку забезпечувала підтримка, зокрема, депутати «Солідарності» та малі депутатські кола.
Восени 1992 року частина активістів, що утворили фракцію Демократичної правої партії на чолі з Александером Холом (у тому числі шість депутатів), вийшли з партії, щоб створити Консервативну партію. Таким чином, парламентський клуб Демократичної спілки перестав бути найбільшою фракцією в Сеймі, поступившись місцем Альянсу демократичних лівих.
Вибори 1993 року
УД вирішила самостійно балотуватися до Сейму та Сенату, посиливши свої списки групою профспілкових депутатів, які підтримували уряд (в т.ч. Ян Рулевський і Богдан Борусевич). На парламентських виборах 1993 року партія набрала 10,59% голосів, посівши третє місце після SLD і PSL.
Партія виграла близько 80 тис. голосує більш ніж двома роками раніше. Загалом вона отримала 74 місця в парламенті і 4 місця в Сенаті. Союзні парламентарії (депутат Ольга Кжижановська та сенатор Зофія Куратовська) зайняли посади заступників маршалів в обох палатах. УД опинилася в опозиції, проголосувавши проти вотуму довіри уряду Вальдемара Павляка.
Примітки
Бібліографія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Demokratichna uniya pol Unia Demokratyczna UD polska centristska politichna partiya zasnovana z iniciativi Tadeusha Mazoveckogo diyala v 1990 1991 1994 rokah Demokratichna uniyaKrayina Respublika PolshaGolova partiyi Tadeush MazoveckijData zasnuvannya 1990Data rozpusku 1994Shtab kvartira Varshava Respublika PolshaIdeologiya liberalizmOficijnij sajt uw org plIstoriyaPidjom Demokratichnij soyuz buv stvorenij yak odnoridna partiya pislya prezidentskih viboriv u 1990 roci kolami sho vihodili z Solidarnosti pidtrimuyuchi kandidaturu prem yer ministra Tadeusha Mazoveckogo yakij prograv u pershomu turi Lehu Valensi ta Stanu Timinskomu Organizacijne yadro stvorili strukturi viborchogo komitetu kolishnogo prem yer ministra do yakogo priyednalisya Demokratichnij pravij forum vid yakogo vidkololasya nevelika grupa stvorivshi Respublikansku koaliciyu ta Gromadyanskij ruh Demokratichna diya z yakogo vijshov Zbignyev Buyak stvoriti Demokratichnij i Socialnij Ruh Liderom partiyi buv Tadeush Mazoveckij yakij pishov u vidstavku z posadi prem yer ministra pislya porazki na viborah Vin otrimav 556 golosiv iz 601 podanih Cyu posadu vin obijmav protyagom usogo periodu diyalnosti partiyi Ob yednavchij z yizd vidbuvsya u travni 1991 roku UD stala partiyeyu politichnogo centru yaka ob yednuye post solidarnih politikiv iz shirokim spektrom politichnih poglyadiv vid livih social demokratichnih cherez social liberalnih i hristiyanskih demokrativ do liberalno hristiyanskih i konservativnih Pislya z yizdu vice prezidentami partiyi buli Yacek Kuron Vladislav Frasinyuk ta Aleksander Holl Vibori 1991 roku Rezultati spisku Demokratichnoyi spilki na viborah do Sejmu 1991 roku Na parlamentskih viborah 1991 roku Demokratichnij soyuz posiv pershe misce z rezultatom 12 3 V rezultati nevelikoyi perevagi nad poslidovnimi komitetami fragmentaciyi na politichnij sceni v toj chas i vikoristannya metodu Hare Nimejyera yak koeficiyenta pererahunku UD otrimav lishe 62 miscya na dva bilshe nizh SLD odne z nih cherez nechitki polozhennya viborchogo zakonodavstva podruzhzhyam Superechka z hristiyanskoyu demokratiyeyu trivala misyacyami U Senati pershogo terminu buv 21 predstavnik UD nezabarom do nih priyednalisya dva nezalezhnih senatori U rezultati dosyagnennya ugodi kilkoma pravimi grupami politiki partiyi peremozhcya ne opinilisya ni v Prezidiyi Sejmu ni v Prezidiyi Senatu a misiyu formuvannya uryadu doruchiv todishnij prezident Leh Valensi Bronislavu Geremku zakinchilasya provalom UD opinilasya v opoziciyi do uryadu Yana Olshevskogo Nezabarom vona pochala tisno spivpracyuvati z Liberalno demokratichnim kongresom i Polskoyu ekonomichnoyu programoyu stvorivshi t zv nevelika koaliciya Uryad Ganni Suhockoyi Pislya vidstavki kabinetu Yana Olshevskogo ta nevdaloyi sprobi Valdemara Pavlyaka sformuvati uryad prezident priznachiv novu Radu ministriv pid kerivnictvom Ganni Suhockoyi deputata vid Demokratichnoyi spilki Do uryadu okrim Demokratichnoyi spilki ta KLD uvijshli neveliki pravocentristski partiyi PChD ta SLCh a takozh nacionalni pravi partiyi ZChN ta PSL PL Neznachnu bilshist u Sejmi spochatku zabezpechuvala pidtrimka zokrema deputati Solidarnosti ta mali deputatski kola Voseni 1992 roku chastina aktivistiv sho utvorili frakciyu Demokratichnoyi pravoyi partiyi na choli z Aleksanderom Holom u tomu chisli shist deputativ vijshli z partiyi shob stvoriti Konservativnu partiyu Takim chinom parlamentskij klub Demokratichnoyi spilki perestav buti najbilshoyu frakciyeyu v Sejmi postupivshis miscem Alyansu demokratichnih livih Vibori 1993 roku UD virishila samostijno balotuvatisya do Sejmu ta Senatu posilivshi svoyi spiski grupoyu profspilkovih deputativ yaki pidtrimuvali uryad v t ch Yan Rulevskij i Bogdan Borusevich Na parlamentskih viborah 1993 roku partiya nabrala 10 59 golosiv posivshi tretye misce pislya SLD i PSL Partiya vigrala blizko 80 tis golosuye bilsh nizh dvoma rokami ranishe Zagalom vona otrimala 74 miscya v parlamenti i 4 miscya v Senati Soyuzni parlamentariyi deputat Olga Kzhizhanovska ta senator Zofiya Kuratovska zajnyali posadi zastupnikiv marshaliv v oboh palatah UD opinilasya v opoziciyi progolosuvavshi proti votumu doviri uryadu Valdemara Pavlyaka PrimitkiDudek 2013 BibliografiyaDudek Antoni 2013 Historia polityczna Polski 1989 2012 Krakow Znak ISBN 978 83 240 2130 7 Rzadzic znaczy sluzyc Historia Unii Demokratycznej 1991 1994 Krakow PIT 2014 Partie i koalicje polityczne III Rzeczypospolitej Wroclaw Wydawnictwo Uniwersytetu Wroclawskiego 2004 s 191 194 ISBN 83 229 2493 3