Вальдемар Павляк

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Павляк.

Вальде́мар Па́вляк (пол. Waldemar Pawlak; нар. 5 вересня 1959, Модель, Мазовецьке воєводство, ПНР) — польський політик і громадський діяч. У 1985–1989 був членом Об'єднаної селянської партії, в 1989–1990 — ПСП «Відродження», з 1990 — ПСП. У 1991–1997 очолював Верховний виконавчий комітет ПСП, в 2005 знову обраний на цю посаду. З 1992 голова Головного правління Спілки добровільної пожежної охорони.

Вальдемар Павляк пол. Waldemar Pawlak
пол. Waldemar Pawlak
Вальдемар Павляк пол. Waldemar Pawlak
Прем'єр-міністр Польщі
5 червня 1992 — 10 липня 1992
Попередник	Ян Ольшевський
Наступник	Ганна Сухоцька
Прем'єр-міністр Польщі
26 жовтня 1993 — 6 березня 1995
Попередник	Ганна Сухоцька
Наступник	Юзеф Олекси
Міністр економіки та віце-прем'єр Польщі
Нині на посаді
На посаді з	2007
Народився	5 вересня 1959(1959-09-05) (64 роки) Модель, Мазовецьке воєводство, ПНР
Відомий як	політик, фермер
Місце роботи	Логвинський Георгій Володимирович^[d]
Громадянство	Польща
Національність	поляк
Освіта	Варшавська політехніка
Alma mater	Варшавська політехніка (1984)
Політична партія	Польська селянська партія ПСП «Відродження»
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

У 1984 році закінчив факультет автомобільного та будівельного машинобудування Варшавського технологічного університету.

З 5 червня по 10 липня 1992 і з 26 жовтня 1993 по 1 березня 1995 був прем'єр-міністром Польщі.

У 1995 виставив свою кандидатуру на президентських виборах (вони пройшли через кілька днів після відходу Павляка з поста прем'єр-міністра), однак зазнав поразки, набравши в першому турі 4,3% голосів і опинившись на п'ятому місці в першому турі.

Після парламентських виборів у 2007 році увійшов до коаліції з Громадянською платформою і став міністром економіки та віце-прем'єром Польщі в уряді Дональда Туска.

У 2010 році брав участь у президентських виборах, зайнявши 5 місце. Член Ради національної безпеки з травня 2010 року.

У жовтні 2011 року очолювана ним Польська народна партія (PSL) на парламентських виборах посіла четверте місце з 8,36% голосів виборців і отримала 28 місць у Сеймі.

Посилання