Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола́ївський собо́р, Собор Святого Миколи, Собор Святителя Миколая — кам'яний собор в Новомиргороді (сучасна Кіровоградська область), пам'ятка архітектури XVIII століття, зруйнований більшовиками в 1932 році. Був розташований на території сучасного міського парку.
| Миколаївський собор | |
|---|---|
 Фото собору 1920-х років | |
| 48°47′34″ пн. ш. 31°38′52″ сх. д. / 48.792687° пн. ш. 31.647721° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Новомиргород |
| Архітектор | невідомий |
| Засновник | Іван Хорват |
| Початок будівництва | 1756 |
| Кінець будівництва | 1772 |
| Зруйновано | 1932 |
| Стиль | ампір |
| Належність | Новоросійсько-Дніпровська єпархія |
  Миколаївський собор (Новомиргород) (Україна) | |
 Миколаївський собор у Вікісховищі | |
Історія
Початок існування Миколаївської похідної церкви, заснованої полковником Іваном Хорватом, датується 6 грудня 1752 року. Фундамент церкви на території Новомиргородського шанцю було закладено восени 1756 року. Архітектором було запрошено Степана Стобанського з Києва.
Соборна церква була збудована по благословінню Київського митрополита Тимофія Щербацького (1748–1757 роки). Будівництво собору велось за рахунок загальної суми асигнацій російського уряду, виданих Івану Хорвату на розвиток краю.
Станом на 1772 рік, собор був остаточно добудований. Першопочатково він був дерев'яним, а з каменю був викладений лише фундамент. Пізніше храм перебудували.
В 1792 році праворуч від головного входу в собор було поховано генерал-аншефа російської армії Петра Текелія, який за свій кошт облаштував тут вівтар на честь Петра і Павла. Над місцем склепу, на стіні храму висіло полотно з епітафією (тепер зберігається в Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї).
Після набуття Новомиргородом в 1794 році губернського та єпархіального значення, собор Святого Миколая став кафедральним. Сюди були переведені духовна семінарія та консисторія.
В 1799 році єпископом став архієрей Афанасій Іванов.
В 1804 році після переведення Павлом I архієрейської кафедри з Новомиргорода до Катеринослава, Миколаївський собор втратив статус кафедрального і став звичайним міським собором. Його настоятелем став протоієрей Федір Дмитрієвський з підпорядкуванням всього новомиргородського духовенства Єлисаветградському духовному правлінню.
На Великдень «Діяння святих апостолів» з амвона собору читалися старослов'янською, грецькою, староєврейською та латинською мовами. В цей час рідко, через невеликі інтервали, дзвонили в дзвін, який висів на третьому ярусі дзвіниці. Саме цей дзвін мав особливе, заспокоююче своєю мелодійністю звучання. Існувала легенда, що коли його відливали, в місто приїхав один запорозький козак, який не назвав свого прізвища, привіз із собою чимало срібла і попросив, щоб його розтопили в тому литві.
Зі створенням 14 жовтня 1921 року УАПЦ святомиколаївська парафія визнає її юрисдикцію і служба починає вестися українською мовою.
У 1823 році до собору були прибудовані два приділи — Петра і Павла та Різдва Богородиці.
1 серпня 1924 року дияконом УАПЦ призначається Козубенко Федір Андріянович.
5 вересня 1924 року настоятелем призначається протоієрей Феофан Хомжа, який 27 листопада 1925 року стає Єпископом Новомиргородським і Зінов'євським.
3 січня 1926 року дияконом УАПЦ призначається Колосовський Віктор Іванович, який в 1919 році закінчив 7 класів Златопільської чоловічої гімназії, а з 29 березня 1926 року переводиться священиком Святовознесенської парафії УАПЦ в Турію.
На території собору, вздовж сучасної , знаходились келії жіночого монастиря.
В 1932 році, під час чергової атеїстичної кампанії Миколаївський собор було продано на злом маловисківській цукроварні, після чого підірвано. Ще раніше з дзвіниці зняли дзвони.
Після зруйнування собору келії черниць було переведено до . На місці собору було розбито парк і побудовано дитячий садок.
Опис
Собор був розташований безпосередньо на території шанцю, виконаний в стилі ампір.
У плані являв собою дев'ятидільну хрещату споруду, над якою підіймалась чотирикутна баня, закінчена дванадцятисегментним шатром, що був увінчений круглим глухим ліхтарем та позолоченою кулею. Основу внутрішньої частини собору в плані становив прямокутник, який зі своїми боковими прибудовами, бабинцем, вівтарем та арочними склепіннями утворювали величезний простір, що не тільки ширився по основній осі, а й піднімався по висхідній вгору, утворюючи ґрандіозне склепіння.
В висоту собор мав 40,5 м, в довжину — 36 м, в ширину — 15 м.
Собор побудований до карнизів з цегли, вище — з дерева. Собор мав низькі зводи, його рамена дуже виступали, тому здалеку він здававсь дещо розпластаним (у вигляді корабля). При наближенні розпластаність зникала. Високі віконні отвори нижнього та верхнього ярусів надавали споруді стрімкості й легкості. По вертикалі стіни собору членувалися ледве помітними пілястрами, що забезпечувало храмові витриману суворість, а дванадцятикутна баня, яка була оздоблена напівколонами, вигідно виділялася над усією будовою.
До храму були прибудовані прямокутні апсиди такої ж височини, як і рамена. Вони мали по два вікна однакового розміру, як і прибудови, що надавало будівлі внутрішнього простору та зовнішньої філігранності. Самі апсиди, органічно поєднані з основною будівлі, утворювали одне ціле.
Дзвіниця собору — в плані чотирикутна вежа — була прибудована до бабинця, а в інтер'єрі його продовжувала. Вона мала чотири яруси, які завершувались кулястоподібним шатром, увінченим високим шпилем, що гармонійно доповнював споруду і становив головну вертикальну домінанту собору. Вхід до дзвіниці був з бабинця. На її другому ярусі висів великий дзвін, діаметром до 2,5 метра. Калатало дзвону мало близько 65-80 кг. Його можна було чути в радіусі 10-20 км.
Великі півциркульні вікна та глухі ніші своєю світлотіньовою грою надавали дзвіниці легкості та добре заповнювали стіновий простір. Центральний вхід храму прикрашав шестиколонний портик іонійського ордеру.
Подвір'я собору було оточене білою цегляною огорожею вишуканої форми: площини муру між стовпцями були заповнені ґратчастими плитами, зробленими з обпаленої глини. Головні ворота та два бокові входи вкупі нагадували своєрідну браму і також були виконані з цегли. Разом з огорожею та вхідними арками це підкреслювало та доповнювало шпильову композицію всього ансамблю.
Високий (5 ярусів) різьблений іконостас відділяв вівтар від центральної частини храму і мав великі центральні ворота, по обидва боки від яких знаходились менші двері. Між центральними та боковими дверима простір був заповнений іконами в багатій та пишній оправі. Над центральними ворітьми містився трикутник, в середині якого намальоване всевидяще око. Від двох бокових сторін рівнораменного трикутника розходилися довгі промені, виготовлені з дерева та покриті позолотою. Ліворуч і праворуч від центральної частини собору перед амвоном містилися криласи. Хори знаходились на західній центральній частині храму другого ярусу.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 27 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 27 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 18 квітня 2016. Процитовано 27 червня 2016.
Джерела
- Собор Святого Миколи. Степан Кожум'яка // Планида Степана Кожум'яки[недоступне посилання з червня 2019]. Сер.: Життя славетних / Упоряд. та авт. передм. Ю. Колісник. — Черкаси: Брама, 2004. — 224 с.
- Історія Новомиргородського району. Автор-упорядник О. В. Мокрицький. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2004. — 202 с.
- Матеріали з архіву Б. В. Федорова
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola yivskij sobo r Sobor Svyatogo Mikoli Sobor Svyatitelya Mikolaya kam yanij sobor v Novomirgorodi suchasna Kirovogradska oblast pam yatka arhitekturi XVIII stolittya zrujnovanij bilshovikami v 1932 roci Buv roztashovanij na teritoriyi suchasnogo miskogo parku Mikolayivskij soborFoto soboru 1920 h rokiv48 47 34 pn sh 31 38 52 sh d 48 792687 pn sh 31 647721 sh d 48 792687 31 647721Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina NovomirgorodArhitektornevidomijZasnovnikIvan HorvatPochatok budivnictva1756Kinec budivnictva1772Zrujnovano1932StilampirNalezhnistNovorosijsko Dniprovska yeparhiyaMikolayivskij sobor Novomirgorod Ukrayina Mikolayivskij sobor u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Svyato Mikolayivskij sobor IstoriyaPochatok isnuvannya Mikolayivskoyi pohidnoyi cerkvi zasnovanoyi polkovnikom Ivanom Horvatom datuyetsya 6 grudnya 1752 roku Fundament cerkvi na teritoriyi Novomirgorodskogo shancyu bulo zakladeno voseni 1756 roku Arhitektorom bulo zaprosheno Stepana Stobanskogo z Kiyeva Soborna cerkva bula zbudovana po blagoslovinnyu Kiyivskogo mitropolita Timofiya Sherbackogo 1748 1757 roki Budivnictvo soboru velos za rahunok zagalnoyi sumi asignacij rosijskogo uryadu vidanih Ivanu Horvatu na rozvitok krayu Stanom na 1772 rik sobor buv ostatochno dobudovanij Pershopochatkovo vin buv derev yanim a z kamenyu buv vikladenij lishe fundament Piznishe hram perebuduvali V 1792 roci pravoruch vid golovnogo vhodu v sobor bulo pohovano general anshefa rosijskoyi armiyi Petra Tekeliya yakij za svij kosht oblashtuvav tut vivtar na chest Petra i Pavla Nad miscem sklepu na stini hramu visilo polotno z epitafiyeyu teper zberigayetsya v Kirovogradskomu oblasnomu krayeznavchomu muzeyi Pislya nabuttya Novomirgorodom v 1794 roci gubernskogo ta yeparhialnogo znachennya sobor Svyatogo Mikolaya stav kafedralnim Syudi buli perevedeni duhovna seminariya ta konsistoriya V 1799 roci yepiskopom stav arhiyerej Afanasij Ivanov V 1804 roci pislya perevedennya Pavlom I arhiyerejskoyi kafedri z Novomirgoroda do Katerinoslava Mikolayivskij sobor vtrativ status kafedralnogo i stav zvichajnim miskim soborom Jogo nastoyatelem stav protoiyerej Fedir Dmitriyevskij z pidporyadkuvannyam vsogo novomirgorodskogo duhovenstva Yelisavetgradskomu duhovnomu pravlinnyu Na Velikden Diyannya svyatih apostoliv z amvona soboru chitalisya staroslov yanskoyu greckoyu staroyevrejskoyu ta latinskoyu movami V cej chas ridko cherez neveliki intervali dzvonili v dzvin yakij visiv na tretomu yarusi dzvinici Same cej dzvin mav osoblive zaspokoyuyuche svoyeyu melodijnistyu zvuchannya Isnuvala legenda sho koli jogo vidlivali v misto priyihav odin zaporozkij kozak yakij ne nazvav svogo prizvisha priviz iz soboyu chimalo sribla i poprosiv shob jogo roztopili v tomu litvi Zi stvorennyam 14 zhovtnya 1921 roku UAPC svyatomikolayivska parafiya viznaye yiyi yurisdikciyu i sluzhba pochinaye vestisya ukrayinskoyu movoyu U 1823 roci do soboru buli pribudovani dva pridili Petra i Pavla ta Rizdva Bogorodici 1 serpnya 1924 roku diyakonom UAPC priznachayetsya Kozubenko Fedir Andriyanovich 5 veresnya 1924 roku nastoyatelem priznachayetsya protoiyerej Feofan Homzha yakij 27 listopada 1925 roku staye Yepiskopom Novomirgorodskim i Zinov yevskim 3 sichnya 1926 roku diyakonom UAPC priznachayetsya Kolosovskij Viktor Ivanovich yakij v 1919 roci zakinchiv 7 klasiv Zlatopilskoyi cholovichoyi gimnaziyi a z 29 bereznya 1926 roku perevoditsya svyashenikom Svyatovoznesenskoyi parafiyi UAPC v Turiyu Na teritoriyi soboru vzdovzh suchasnoyi znahodilis keliyi zhinochogo monastirya V 1932 roci pid chas chergovoyi ateyistichnoyi kampaniyi Mikolayivskij sobor bulo prodano na zlom maloviskivskij cukrovarni pislya chogo pidirvano She ranishe z dzvinici znyali dzvoni Pislya zrujnuvannya soboru keliyi chernic bulo perevedeno do Na misci soboru bulo rozbito park i pobudovano dityachij sadok OpisMikolayivskij sobor Dorevolyucijne foto Sobor buv roztashovanij bezposeredno na teritoriyi shancyu vikonanij v stili ampir U plani yavlyav soboyu dev yatidilnu hreshatu sporudu nad yakoyu pidijmalas chotirikutna banya zakinchena dvanadcyatisegmentnim shatrom sho buv uvinchenij kruglim gluhim lihtarem ta pozolochenoyu kuleyu Osnovu vnutrishnoyi chastini soboru v plani stanoviv pryamokutnik yakij zi svoyimi bokovimi pribudovami babincem vivtarem ta arochnimi sklepinnyami utvoryuvali velicheznij prostir sho ne tilki shirivsya po osnovnij osi a j pidnimavsya po vishidnij vgoru utvoryuyuchi grandiozne sklepinnya V visotu sobor mav 40 5 m v dovzhinu 36 m v shirinu 15 m Sobor pobudovanij do karniziv z cegli vishe z dereva Sobor mav nizki zvodi jogo ramena duzhe vistupali tomu zdaleku vin zdavavs desho rozplastanim u viglyadi korablya Pri nablizhenni rozplastanist znikala Visoki vikonni otvori nizhnogo ta verhnogo yarusiv nadavali sporudi strimkosti j legkosti Po vertikali stini soboru chlenuvalisya ledve pomitnimi pilyastrami sho zabezpechuvalo hramovi vitrimanu suvorist a dvanadcyatikutna banya yaka bula ozdoblena napivkolonami vigidno vidilyalasya nad usiyeyu budovoyu Do hramu buli pribudovani pryamokutni apsidi takoyi zh visochini yak i ramena Voni mali po dva vikna odnakovogo rozmiru yak i pribudovi sho nadavalo budivli vnutrishnogo prostoru ta zovnishnoyi filigrannosti Sami apsidi organichno poyednani z osnovnoyu budivli utvoryuvali odne cile Dzvinicya soboru v plani chotirikutna vezha bula pribudovana do babincya a v inter yeri jogo prodovzhuvala Vona mala chotiri yarusi yaki zavershuvalis kulyastopodibnim shatrom uvinchenim visokim shpilem sho garmonijno dopovnyuvav sporudu i stanoviv golovnu vertikalnu dominantu soboru Vhid do dzvinici buv z babincya Na yiyi drugomu yarusi visiv velikij dzvin diametrom do 2 5 metra Kalatalo dzvonu malo blizko 65 80 kg Jogo mozhna bulo chuti v radiusi 10 20 km Veliki pivcirkulni vikna ta gluhi nishi svoyeyu svitlotinovoyu groyu nadavali dzvinici legkosti ta dobre zapovnyuvali stinovij prostir Centralnij vhid hramu prikrashav shestikolonnij portik ionijskogo orderu Podvir ya soboru bulo otochene biloyu ceglyanoyu ogorozheyu vishukanoyi formi ploshini muru mizh stovpcyami buli zapovneni gratchastimi plitami zroblenimi z obpalenoyi glini Golovni vorota ta dva bokovi vhodi vkupi nagaduvali svoyeridnu bramu i takozh buli vikonani z cegli Razom z ogorozheyu ta vhidnimi arkami ce pidkreslyuvalo ta dopovnyuvalo shpilovu kompoziciyu vsogo ansamblyu Visokij 5 yarusiv rizblenij ikonostas viddilyav vivtar vid centralnoyi chastini hramu i mav veliki centralni vorota po obidva boki vid yakih znahodilis menshi dveri Mizh centralnimi ta bokovimi dverima prostir buv zapovnenij ikonami v bagatij ta pishnij opravi Nad centralnimi voritmi mistivsya trikutnik v seredini yakogo namalovane vsevidyashe oko Vid dvoh bokovih storin rivnoramennogo trikutnika rozhodilisya dovgi promeni vigotovleni z dereva ta pokriti pozolotoyu Livoruch i pravoruch vid centralnoyi chastini soboru pered amvonom mistilisya krilasi Hori znahodilis na zahidnij centralnij chastini hramu drugogo yarusu Div takozhHomzha Feofan StepanovichPrimitki Arhiv originalu za 30 listopada 2016 Procitovano 27 chervnya 2016 Arhiv originalu za 30 listopada 2016 Procitovano 27 chervnya 2016 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2016 Procitovano 27 chervnya 2016 DzherelaPortal Vtrachena arhitektura Sobor Svyatogo Mikoli Stepan Kozhum yaka Planida Stepana Kozhum yaki nedostupne posilannya z chervnya 2019 Ser Zhittya slavetnih Uporyad ta avt peredm Yu Kolisnik Cherkasi Brama 2004 224 s Istoriya Novomirgorodskogo rajonu Avtor uporyadnik O V Mokrickij Kirovograd Centralno Ukrayinske vidavnictvo 2004 202 s ISBN 966 583 149 6 Materiali z arhivu B V Fedorova