Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Кіанг | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Кіанг у зоопарку Геллбрунн, Мюнхен, Німеччина | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Equus kiang | ||||||||||||||||||
 Розповсюдження кіанга | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Кіанг (Equus kiang) — вид ссавців родини конячих (Equidae). Зустрічається у Тибеті і прилеглих регіонах. Кіанг є близьким родичем кулана, проте дещо більше і має декілька більшу схожість з конем.
Зовнішній вигляд
Кіанги досягають довжини тіла близько 210 см, висоти у холці близько 142 см і ваги від 250 до 400 кг. Їх шерсть зверху влітку забарвлена у світло-червоні кольори, у той час, як зимова довга шерсть швидше бура. На спині у них помітна чорна смужка. Нижня сторона біла, окремі білі ділянки вовни можуть сягати аж до спини. Білими є також ноги, передня частина шиї і морда. Крім більших кінцівок, різниця від кулана полягає й у більшій голові, коротших вухах, довшій гриві та ширших копитах.
Поширення
Кіанги населяють весь тибетський гірський масив, що складається з гірських хребтів і плато на північ від Гімалаїв. Найчисленніші популяції мешкають у Тибетському автономному районі, а також у сусідніх китайських провінціях Цинхай і Сичуань. Кіанги зустрічаються і в Індії (штати Ладакх і Сіккім) і у Непалі. Їх місцем існування є гірські луки та чагарники на висоті до 5000 м над рівнем моря.
Еволюція
Вважається, що рід Equus, який включає всіх існуючих коней, еволюціонував від Dinohippus, через проміжну форму . Одним із найдавніших видів є Equus simplicidens, описаний як зебра, що має голову віслюка. Найдавнішому викопному на сьогодні — 3,5 мільйона років з штату Айдахо, США. Ймовірно, рід швидко поширився у Старому Світі, з аналогічним віком задокументований із Західної Європи та Росії.
Молекулярна філогенія вказує на останнього спільного предка всіх сучасних коней (представників роду Equus), що проживали ~ 5,6 (3,9–7,8) млн. Пряме палеогеномне секвенування метаподіальної кістки коня середнього плейстоцену 700 тис. років із Канади передбачає більш пізній 4,07 млн перед цією датою для останнього загального предка (MRCA) в межах від 4,0 до 4,5 млн. Найдавнішу дивергенцію зазнали азійські геміони (підрід E. (Asinus), включаючи кулана та кіанга), за ними йдуть африканські зебри (підрід E. () та E. (Hippotigris)). Усі інші сучасні форми, включаючи одомашненого коня (а також багато викопних пліоценових та плейстоценових форми), належать до підроду E. (Equus), який зазнав дивергенції ~ 4,8 (3,2–6,5) мільйонів років тому.
Поведінка
Кіанги живуть у табунах від 5 до 400 особин. Зазвичай табуни мають склад з кобил та лошат, а також з особин-підлітків обох статей. Предводителькою груп є, як правило, зріла кобила. Соціальні зв'язки всередині групи дуже сильні, кіанги ніколи не покидають один одного і вирушають разом на пошуки їжі. Огири протягом літа живуть поодинці і збиваються до зими у табуни холостяків.
У пошуках їжі кіанги проходять великі відстані, долаючи в тому числі річки й інші водойми. Вони хороші плавці, іноді можна спостерігати їх при купанні. Як всі кінські, кіанги рослиноїдні і харчуються головним чином травами та іншою низькою рослинністю. За часів достатку їжі (липень і серпень) вони можуть набрати до 45 кг додаткової ваги.
Розмноження
У липні і серпні огири починають слідувати за групами кобил і боротися з суперниками за право спаровуватися. Період спарювання закінчується у середині вересня. Після вагітності, що триває близько року, кобила у липні або серпні народжує по одному лоша. Новонароджені кіанги вже за декілька годин після пологів стоять на ногах і слідують за матір'ю. У віці одного року вони стають самостійними, статева зрілість настає у віці двох років або пізніше. Максимальна зареєстрована тривалість життя кіанга у неволі становила 26 років.
Систематика
Іноді кіанга розглядаються як підвид кулана, проте дослідження ДНК дозволяють виділити їх в окремий вид. Але ще ближчим родичем може бути вимерлий плейстоценової Америки, з яким він має ряд вражаючих подібностей; проте, така спорідненість вимагає, щоб кіанги перетнули Берингію під час льодовикового періоду, про що мало свідчень. Кіанги можуть схрещуватися з куланами, конями, віслюками і у неволі, хоча, мули, (отримане потомство) є стерильним. Кіанги ніколи не одомашнювались.
Існують три підвиди кіангів:
- E. k. polyodon: південний кіанг (південний Тибет, непальський кордон)
- E. k. holdereri: східний кіанг (Цінхай, південно-східний Сінган)
- E. k. kiang: західний кіанг (Тибет, Ладакх, південно-західний Сінган)
Примітки
- In weasel land [ 22 січня 2004 у Wayback Machine.]; Text and pictures by Sujatha Padmanabhan; Jan 10, 2004; The Hindu, India's National Newspaper
- Wild Ass sighted in Rajasthan villages along Gujarat [ 29 червня 2011 у Wayback Machine.]; by Sunny Sebastian; Sep 13, 2009; The Hindu, India's National Newspaper
- Sharma, et al., 2004. Mapping Equus kiang (Tibetan Wild Ass) Habitat in Surkhang, Upper Mustang, Nepal. Mountain Research and Development. Vol 24(2): 149–156.
- Azzaroli, A. (1992). (PDF). Ann. Zool. Finnici. 28: 151—163. Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2020. Процитовано 11 грудня 2019.
- Orlando, L.; Ginolhac, A.; Zhang, G.; Froese, D.; Albrechtsen, A.; Stiller, M.; Schubert, M.; Cappellini, E.; Petersen, B. та ін. (4 липня 2013). . Nature. 499 (7456): 74—8. doi:10.1038/nature12323. PMID 23803765. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 11 грудня 2019.
- Weinstock, J. та ін. (2005). . . 3 (8): e241. doi:10.1371/journal.pbio.0030241. PMC 1159165. PMID 15974804. Архів оригіналу за 19 березня 2019. Процитовано 19 грудня 2008.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом () - Ryder, O.A.; Chemnick, L.G. (1990). Chromosomal and molecular evolution in Asiatic wild asses. Genetica. 83 (1): 67—72. doi:10.1007/BF00774690.
- Bennett, D.K. (1980). . Systematic Zoology. 29 (3): 272—287. doi:10.2307/2412662. Архів оригіналу за 6 травня 2020. Процитовано 11 грудня 2019.
- St-Louis, A.; Côté, S. (2009). Equus kiang (Perissodactyla: Equidae). Mammalian Species. 835: 1—11. doi:10.1644/835.1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiang Kiang u zooparku Gellbrunn Myunhen Nimechchina Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Neparnokopitni Perissodactyla Rodina Konevi Equidae Rid Kin Equus Pidrid Asinus Vid Kiang Binomialna nazva Equus kiang Rozpovsyudzhennya kianga Posilannya Vikishovishe Equus kiang Vikividi Equus kiang EOL 311506 ITIS 624994 MSOP 7953 NCBI 94398 Fossilworks 162072 Kiang Equus kiang vid ssavciv rodini konyachih Equidae Zustrichayetsya u Tibeti i prileglih regionah Kiang ye blizkim rodichem kulana prote desho bilshe i maye dekilka bilshu shozhist z konem Zovnishnij viglyadKiangi dosyagayut dovzhini tila blizko 210 sm visoti u holci blizko 142 sm i vagi vid 250 do 400 kg Yih sherst zverhu vlitku zabarvlena u svitlo chervoni kolori u toj chas yak zimova dovga sherst shvidshe bura Na spini u nih pomitna chorna smuzhka Nizhnya storona bila okremi bili dilyanki vovni mozhut syagati azh do spini Bilimi ye takozh nogi perednya chastina shiyi i morda Krim bilshih kincivok riznicya vid kulana polyagaye j u bilshij golovi korotshih vuhah dovshij grivi ta shirshih kopitah PoshirennyaKiangi naselyayut ves tibetskij girskij masiv sho skladayetsya z girskih hrebtiv i plato na pivnich vid Gimalayiv Najchislennishi populyaciyi meshkayut u Tibetskomu avtonomnomu rajoni a takozh u susidnih kitajskih provinciyah Cinhaj i Sichuan Kiangi zustrichayutsya i v Indiyi shtati Ladakh i Sikkim i u Nepali Yih miscem isnuvannya ye girski luki ta chagarniki na visoti do 5000 m nad rivnem morya EvolyuciyaVvazhayetsya sho rid Equus yakij vklyuchaye vsih isnuyuchih konej evolyucionuvav vid Dinohippus cherez promizhnu formu Odnim iz najdavnishih vidiv ye Equus simplicidens opisanij yak zebra sho maye golovu vislyuka Najdavnishomu vikopnomu na sogodni 3 5 miljona rokiv z shtatu Ajdaho SShA Jmovirno rid shvidko poshirivsya u Staromu Sviti z analogichnim vikom zadokumentovanij iz Zahidnoyi Yevropi ta Rosiyi Molekulyarna filogeniya vkazuye na ostannogo spilnogo predka vsih suchasnih konej predstavnikiv rodu Equus sho prozhivali 5 6 3 9 7 8 mln Pryame paleogenomne sekvenuvannya metapodialnoyi kistki konya serednogo plejstocenu 700 tis rokiv iz Kanadi peredbachaye bilsh piznij 4 07 mln pered ciyeyu datoyu dlya ostannogo zagalnogo predka MRCA v mezhah vid 4 0 do 4 5 mln Najdavnishu divergenciyu zaznali azijski gemioni pidrid E Asinus vklyuchayuchi kulana ta kianga za nimi jdut afrikanski zebri pidrid E ta E Hippotigris Usi inshi suchasni formi vklyuchayuchi odomashnenogo konya a takozh bagato vikopnih pliocenovih ta plejstocenovih formi nalezhat do pidrodu E Equus yakij zaznav divergenciyi 4 8 3 2 6 5 miljoniv rokiv tomu PovedinkaKiangi zhivut u tabunah vid 5 do 400 osobin Zazvichaj tabuni mayut sklad z kobil ta loshat a takozh z osobin pidlitkiv oboh statej Predvoditelkoyu grup ye yak pravilo zrila kobila Socialni zv yazki vseredini grupi duzhe silni kiangi nikoli ne pokidayut odin odnogo i virushayut razom na poshuki yizhi Ogiri protyagom lita zhivut poodinci i zbivayutsya do zimi u tabuni holostyakiv U poshukah yizhi kiangi prohodyat veliki vidstani dolayuchi v tomu chisli richki j inshi vodojmi Voni horoshi plavci inodi mozhna sposterigati yih pri kupanni Yak vsi kinski kiangi roslinoyidni i harchuyutsya golovnim chinom travami ta inshoyu nizkoyu roslinnistyu Za chasiv dostatku yizhi lipen i serpen voni mozhut nabrati do 45 kg dodatkovoyi vagi RozmnozhennyaU lipni i serpni ogiri pochinayut sliduvati za grupami kobil i borotisya z supernikami za pravo sparovuvatisya Period sparyuvannya zakinchuyetsya u seredini veresnya Pislya vagitnosti sho trivaye blizko roku kobila u lipni abo serpni narodzhuye po odnomu losha Novonarodzheni kiangi vzhe za dekilka godin pislya pologiv stoyat na nogah i sliduyut za matir yu U vici odnogo roku voni stayut samostijnimi stateva zrilist nastaye u vici dvoh rokiv abo piznishe Maksimalna zareyestrovana trivalist zhittya kianga u nevoli stanovila 26 rokiv SistematikaInodi kianga rozglyadayutsya yak pidvid kulana prote doslidzhennya DNK dozvolyayut vidiliti yih v okremij vid Ale she blizhchim rodichem mozhe buti vimerlij plejstocenovoyi Ameriki z yakim vin maye ryad vrazhayuchih podibnostej prote taka sporidnenist vimagaye shob kiangi peretnuli Beringiyu pid chas lodovikovogo periodu pro sho malo svidchen Kiangi mozhut shreshuvatisya z kulanami konyami vislyukami i u nevoli hocha muli otrimane potomstvo ye sterilnim Kiangi nikoli ne odomashnyuvalis Isnuyut tri pidvidi kiangiv E k polyodon pivdennij kiang pivdennij Tibet nepalskij kordon E k holdereri shidnij kiang Cinhaj pivdenno shidnij Singan E k kiang zahidnij kiang Tibet Ladakh pivdenno zahidnij Singan PrimitkiIn weasel land 22 sichnya 2004 u Wayback Machine Text and pictures by Sujatha Padmanabhan Jan 10 2004 The Hindu India s National Newspaper Wild Ass sighted in Rajasthan villages along Gujarat 29 chervnya 2011 u Wayback Machine by Sunny Sebastian Sep 13 2009 The Hindu India s National Newspaper Sharma et al 2004 Mapping Equus kiang Tibetan Wild Ass Habitat in Surkhang Upper Mustang Nepal Mountain Research and Development Vol 24 2 149 156 Azzaroli A 1992 PDF Ann Zool Finnici 28 151 163 Arhiv originalu PDF za 29 bereznya 2020 Procitovano 11 grudnya 2019 Orlando L Ginolhac A Zhang G Froese D Albrechtsen A Stiller M Schubert M Cappellini E Petersen B ta in 4 lipnya 2013 Nature 499 7456 74 8 doi 10 1038 nature12323 PMID 23803765 Arhiv originalu za 1 veresnya 2018 Procitovano 11 grudnya 2019 Weinstock J ta in 2005 3 8 e241 doi 10 1371 journal pbio 0030241 PMC 1159165 PMID 15974804 Arhiv originalu za 19 bereznya 2019 Procitovano 19 grudnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Ryder O A Chemnick L G 1990 Chromosomal and molecular evolution in Asiatic wild asses Genetica 83 1 67 72 doi 10 1007 BF00774690 Bennett D K 1980 Systematic Zoology 29 3 272 287 doi 10 2307 2412662 Arhiv originalu za 6 travnya 2020 Procitovano 11 grudnya 2019 St Louis A Cote S 2009 Equus kiang Perissodactyla Equidae Mammalian Species 835 1 11 doi 10 1644 835 1