Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

3ебраЗебраБіологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип Хордові Chordata Клас Ссавці Mam

Hippotigris

Hippotigris
3ебра
image
Зебра
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Непарнокопитні (Perissodactyla)
Родина: Коневі (Equidae)
Рід: Кінь (Equus)
Підроди / види

тільки деякі підроди належать до групи

Посилання
image Вікісховище: Zebras
image ITIS: 926087

Зе́бра — позатаксаномічна група коней, що складається з двох підродів. До підроду Hippotigris входять такі види, як гірська зебра і зебра Бурчелла, а до підроду Dolichohippus належить пустельна зебра (Equus grevyi). Гібридні форми між зебрами та свійськими кіньми називають ; гібриди між зебрами та віслюками — (цит.).

image

Таксономія

Докладніше:

Зебри є у складі роду Equus разом з кіньми та віслюками. Ці три групи є єдиними живими представниками родини Equidae. Рівнинну зебру та гірську зебру традиційно відносили до підроду Hippotigris (CH Smith, 1841) на відміну від зебри Греві, яку вважали єдиним видом підроду Dolichohippus (Heller, 1912). Groves and Bell (2004) помістили всі три види в підрід Hippotigris. Філогенетичне дослідження 2013 року показало, що рівнинні зебри є ближчими до зебр Греві, ніж гірські зебри. Вимерла квагга спочатку була класифікована як окремий вид. Пізніші генетичні дослідження віднесли її до того ж виду, що й зебра рівнинна, або до підвиду, або до найпівденнішої популяції. Молекулярні дослідження підтверджують монофілетичну лінію зебр.

Equus походить з Північної Америки, і пряме [en] секвенування [en] коня середнього плейстоцену з Канади віком 700 000 років передбачає дату 4,07 мільйона років тому (млн. років) для останнього загального предка конячих 4,0 — 4,5 млн років тому. Приблизно в цей час коні відокремилися від віслюків і зебр, коні колонізували Євразію та Африку близько 2,1–3,4 млн років тому. Зебри і віслюки зазнали дивергенції близько 2 млн років тому. Гірська зебра відокремилася від інших видів приблизно через 1,6 млн років тому, а лінії рівнинної та зебри Греві розділилися 1,4 млн років тому.

Дослідження мітохондріальної ДНК 2017 року показало, що та підрід Sussemionus ближче до зебр, ніж до віслюків. Однак інші дослідження заперечували це розміщення, встановивши, що родовід Sussemionus базальний до групи зебри+віслюки, але припустили, що рід Sussemionus міг отримати потік генів від зебр.

Кладограма Equus, наведена нижче, базується на дослідженнях Vilstrup and colleagues (2013) та Jonsson and colleagues (2014):

Equus
 
 
Zebras
 

Equus zebra image

 
 
 

Equus quagga image

 
 

Equus grevyi image

 
 
 
Asinus
 
 

Equus kiang image

 
 

Equus hemionus image

 
 
 

Equus africanus image

 
 
 
 
Коні
 

Equus ferus caballus image

 
 

Equus ferus przewalskii image

 
 
 


Існуючі види

Назва Опис Ареал Підвиди Хромосоми Фото
Equus grevyi Довжина тіла 250–300 см з хвостом 38–75 см, висота в плечах 125–160 см і вага 352–450 кг; Тонкий подовжений череп, міцна шия та конічні вуха; візерунок з вузькими смугами з концентричними смугами на крупі, білим животом і основою хвоста та білою лінією навколо попелястої морди Східна Африка, включаючи Африканський Ріг; посушливі та напівпосушливі луки та чагарники Монотипний 46 image
Equus quagga Довжина тіла 217–246 см, хвіст 47–56 см, висота в плечах 110–145 см, вага 175–385 кг; Товсте тіло з відносно короткими ногами та тупоподібним профілем черепа з виступаючим чолом і більш заглибленим носом; широкі смуги, горизонтальні на крупі, при цьому північні популяції мають більшу смугу, тоді як популяції далі на південь мають біліші ноги та живіт і більше коричневих «тіньових» смуг, а морда чорна.. Східна та Південна Африка; савани , луки та рідколісся 6 або монотипний 44 image
Equus zebra Довжина тіла 210–260 см з хвостом 40–55 см, висота в плечах 116–146 см і вага 204–430 кг; очні ямки більш круглі та розташовані далі назад, більш квадратний потиличний гребінь, компактні копита; смуги, проміжні за шириною між іншими видами, з решіткою та горизонтальними смугами на крупі, тоді як живіт білий, а чорна морда каштанова або помаранчева Південно-Західна Африка; гори, скелясті височини та чагарники Кару 2 32 image


Скам'янілості

image
Викопний череп Equus mauritanicus

Крім трьох існуючих видів, також були ідентифіковані деякі викопні зебри та близькі види. Equus koobiforensis — ранній базальний до зебри вид, знайдений в [en], Ефіопія та Олдувайській ущелині, Танзанія, датується приблизно 2,3 млн років тому. E. oldowayensis ідентифіковано за останками в ущелині Олдувай, датуються 1,8 млн років тому. Викопні черепи E. mauritanicus з Алжиру, які датуються приблизно 1 млн років тому, виявляють спорідненість із рівнинною зеброю. , відома як капська зебра, з'явилася близько 2 млн років тому і жила по всій південній і східній Африці. Неафриканські конячі, які, можливо, були базовими для зебр — E. sansaniensis з Євразії (приблизно 2,5 млн років тому) і (приблизно 2,5 млн років тому) і (приблизно 2,0 млн років тому) з Індійського субконтиненту .

Гібридизація

Докладніше:

Повідомлялося про репродуктивні гібриди в дикій природі між рівнинною зеброю та зеброю Греві. Також була зареєстрована гібридизація між рівнинними та гірськими зебрами, хоча можливо, що вони безплідні через різницю в кількості хромосом між двома видами. У неволі зебр розводили з кіньми та віслюками; гібриди відомі як зеброїди. Зорсе — помісь зебри і коня; зонкі, між зеброю та віслюкм; і зоні, між зеброю та поні. Зеброїди часто народжуються безплідними з карликовістю.

Ареал

Спочатку зебри були розповсюджені по усій Африці. Але у Північній Африці ці тварини зникли вже у давні часи.

Сьогодні ареал рівнинної зебри охоплює південь Судану та Ефіопію, савани Східної Африки до самого півдня континенту. Пустельна зебра зустрічається у сухих саванах Східної Африки, у Кенії, Ефіопії та Сомалі. Гірська зебра — найменш розповсюджений вид. Її ареал обмежений плато Намібії та ПАР, де вона зустрічається на висоті до 2000 м. Зебри харчуються травами та плодами. Часто стається що пересихають водоймища якими користуються зебри, тому інколи зебри змушені мігрувати.

Галерея

  • image
  • image
  • image

Монети із зображенням зебри

Примітки

  1. Rubenstein, D. I. (2001). Horse, Zebras and Asses. У MacDonald, D. W. (ред.). The Encyclopedia of Mammals (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 468–473. ISBN .
  2. Prothero, D. R.; Schoch, R. M. (2003). Horns, Tusks, and Flippers: The Evolution of Hoofed Mammals. . с. 216—218. ISBN .
  3. Hippotigris. ITIS. Процитовано 31 August 2020.
  4. Dolichohippus. ITIS. Процитовано 31 August 2020.
  5. Groves, C. P.; Bell, C. H. (2004). New investigations on the taxonomy of the zebras genus Equus, subgenus Hippotigris. Mammalian Biology. 69 (3): 182—196. doi:10.1078/1616-5047-00133.
  6. Vilstrup, Julia T.; Seguin-Orlando, A.; Stiller, M.; Ginolhac, A.; Raghavan, M.; Nielsen, S. C. A. та ін. (2013). Mitochondrial phylogenomics of modern and ancient equids. PLOS ONE. 8 (2): e55950. Bibcode:2013PLoSO...855950V. doi:10.1371/journal.pone.0055950. PMC 3577844. PMID 23437078.
  7. Groves, C.; Grubb, P. (2011). Ungulate Taxonomy. Johns Hopkins University Press. с. 16. ISBN .
  8. Hofreiter, M.; Caccone, A.; Fleischer, R. C.; Glaberman, S.; Rohland, N.; Leonard, J. A. (2005). A rapid loss of stripes: The evolutionary history of the extinct quagga. . 1 (3): 291—295. doi:10.1098/rsbl.2005.0323. PMC 1617154. PMID 17148190.
  9. Pedersen, Casper-Emil T.; Albrechtsen, Anders; Etter, Paul D.; Johnson, Eric A.; Orlando, Ludovic; Chikhi, Lounes; Siegismund, Hans R.; Heller, Rasmus (2018). A southern African origin and cryptic structure in the highly mobile plains zebra. . 2 (3): 491—498. Bibcode:2018NatEE...2..491P. doi:10.1038/s41559-017-0453-7. ISSN 2397-334X. PMID 29358610. S2CID 3333849.
  10. Forstén, Ann (1992). Mitochondrial-DNA timetable and the evolution of Equus: of molecular and paleontological evidence (PDF). Annales Zoologici Fennici. 28: 301—309.
  11. Ryder, O. A.; George, M. (1986). (PDF). Molecular Biology and Evolution. 3 (6): 535—546. doi:10.1093/oxfordjournals.molbev.a040414. PMID 2832696. Архів оригіналу (PDF) за 28 May 2016. Процитовано 13 November 2015.
  12. Orlando, L.; Ginolhac, A.; Zhang, G.; Froese, D.; Albrechtsen, A.; Stiller, M. та ін. (July 2013). Recalibrating Equus evolution using the genome sequence of an early Middle Pleistocene horse. Nature. 499 (7456): 74—78. Bibcode:2013Natur.499...74O. doi:10.1038/nature12323. PMID 23803765. S2CID 4318227.
  13. Jónsson, Hákon; Schubert, Mikkel; Seguin-Orlando, Andaine; Orlando, Ludovic (2014). Speciation with gene flow in equids despite extensive chromosomal plasticity. Proceedings of the National Academy of Sciences. 111 (52): 18655—18660. Bibcode:2014PNAS..11118655J. doi:10.1073/pnas.1412627111. PMC 4284605. PMID 25453089.
  14. Druzhkova, Anna S.; Makunin, Alexey I.; Vorobieva, Nadezhda V.; Vasiliev, Sergey K.; Ovodov, Nikolai D.; Shunkov, Mikhail V.; Trifonov, Vladimir A.; Graphodatsky, Alexander S. (January 2017). Complete mitochondrial genome of an extinct Equus (Sussemionus) ovodovi specimen from Denisova cave (Altai, Russia). Mitochondrial DNA Part B (англ.). 2 (1): 79—81. doi:10.1080/23802359.2017.1285209. ISSN 2380-2359. PMC 7800821. PMID 33473722.
  15. Cai, Dawei; Zhu, Siqi; Gong, Mian; Zhang, Naifan; Wen, Jia; Liang, Qiyao; Sun, Weilu; Shao, Xinyue; Guo, Yaqi; Cai, Yudong; Zheng, Zhuqing; Zhang, Wei; Hu, Songmei; Wang, Xiaoyang; Tian, He (11 травня 2022). Radiocarbon and genomic evidence for the survival of Equus Sussemionus until the late Holocene. eLife (англ.). 11. doi:10.7554/eLife.73346. ISSN 2050-084X. PMC 9142152. PMID 35543411.
  16. Caro, 2016, с. 9.
  17. Churcher, C. S. (1993). Equus grevyi (PDF). Mammalian Species (453): 1—9. doi:10.2307/3504222. JSTOR 3504222.
  18. Caro, 2016, с. 15.
  19. Caro, 2016, с. 14.
  20. Grubb, P. (1981). Equus burchellii. Mammalian Species (157): 1—9. doi:10.2307/3503962. JSTOR 3503962.
  21. Estes, R. (1991). The Behavior Guide to African Mammals. University of California Press. с. 235—248. ISBN .
  22. Caro, 2016, с. 12—13.
  23. Skinner, J. D.; Chimimba, C. T. (2005). Equidae. The Mammals of the Southern African Subregion (вид. 3rd). Cambridge University Press. с. 541–546. ISBN .
  24. Caro, 2016, с. 11.
  25. Caro, 2016, с. 13.
  26. Penzhorn, B. L. (1988). Equus zebra. Mammalian Species (314): 1—7. doi:10.2307/3504156. JSTOR 3504156. S2CID 253987177.
  27. Rubenstein, D. I. (2011). Family Equidae: Horses and relatives. У Wilson, D. E.; Mittermeier, R. A.; Llobet, T. (ред.). Handbook of the Mammals of the World. Т. 2: Hoofed Mammals (вид. 1st). . с. 106—111. ISBN .
  28. Bernor, R. L.; Cirilli, O.; Jukar, A. M.; Potts, R.; Buskianidze, M.; Rook, L. (2019). Evolution of early Equus in Italy, Georgia, the Indian Subcontinent, East Africa, and the origins of African zebras. . 7. doi:10.3389/fevo.2019.00166. hdl:2158/1157299.
  29. Churcher, C. S. (2006). Distribution and history of the Cape zebra (Equus capensis) in the Quarternary of Africa. . 61 (2): 89—95. Bibcode:2006TRSSA..61...89C. doi:10.1080/00359190609519957. S2CID 84203907.
  30. Azzaroli, A.; Stanyon, R. (1991). Specific identity and taxonomic position of the extinct Quagga. Rendiconti Lincei. 2 (4): 425. doi:10.1007/BF03001000. S2CID 87344101.
  31. Eisenmann, V. (2008). Pliocene and Pleistocene equids: palaeontology versus molecular biology. Courier Forschungsinstitut Senckenberg. 256: 71—89.
  32. Badenhorst, S.; Steininger, C. M. (2019). The Equidae from Cooper's D, an early Pleistocene fossil locality in Gauteng, South Africa. PeerJ. 7: e6909. doi:10.7717/peerj.6909. PMC 6525595. PMID 31143541.
  33. Cordingley, J. E.; Sundaresan, S. R.; Fischhoff, I. R.; Shapiro, B.; Ruskey, J.; Rubenstein, D. I. (2009). Is the endangered Grevy's zebra threatened by hybridization?. Animal Conservation. 12 (6): 505—513. Bibcode:2009AnCon..12..505C. doi:10.1111/j.1469-1795.2009.00294.x. S2CID 18388598.
  34. Giel, E.-M.; Bar-David, S.; Beja-Pereira, A.; Cothern, E. G.; Giulotto, E.; Hrabar, H.; Oyunsuren, T.; Pruvost, M. (2016). Genetics and Paleogenetics of Equids. У Ransom, J. I.; Kaczensky, P. (ред.). Wild Equids: Ecology, Management, and Conservation. Johns Hopkins University Press. с. 99. ISBN .
  35. Bittel, Jason (19 June 2015). Hold Your Zorses: The sad truth about animal hybrids. . Процитовано 16 May 2020.

Бібліографія

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Zebras

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

3ebraZebraBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Neparnokopitni Perissodactyla Rodina Konevi Equidae Rid Kin Equus Pidrodi viditilki deyaki pidrodi nalezhat do grupi Equus subg Dolichohippus zebra pustelna E grevyi Equus subg Hippotigris zebra Burchella E burchellii zebra girska E zebra PosilannyaVikishovishe ZebrasITIS 926087 Ze bra pozataksanomichna grupa konej sho skladayetsya z dvoh pidrodiv Do pidrodu Hippotigris vhodyat taki vidi yak girska zebra i zebra Burchella a do pidrodu Dolichohippus nalezhit pustelna zebra Equus grevyi Gibridni formi mizh zebrami ta svijskimi kinmi nazivayut gibridi mizh zebrami ta vislyukami cit TaksonomiyaDokladnishe Zebri ye u skladi rodu Equus razom z kinmi ta vislyukami Ci tri grupi ye yedinimi zhivimi predstavnikami rodini Equidae Rivninnu zebru ta girsku zebru tradicijno vidnosili do pidrodu Hippotigris CH Smith 1841 na vidminu vid zebri Grevi yaku vvazhali yedinim vidom pidrodu Dolichohippus Heller 1912 Groves and Bell 2004 pomistili vsi tri vidi v pidrid Hippotigris Filogenetichne doslidzhennya 2013 roku pokazalo sho rivninni zebri ye blizhchimi do zebr Grevi nizh girski zebri Vimerla kvagga spochatku bula klasifikovana yak okremij vid Piznishi genetichni doslidzhennya vidnesli yiyi do togo zh vidu sho j zebra rivninna abo do pidvidu abo do najpivdennishoyi populyaciyi Molekulyarni doslidzhennya pidtverdzhuyut monofiletichnu liniyu zebr Equus pohodit z Pivnichnoyi Ameriki i pryame en sekvenuvannya en konya serednogo plejstocenu z Kanadi vikom 700 000 rokiv peredbachaye datu 4 07 miljona rokiv tomu mln rokiv dlya ostannogo zagalnogo predka konyachih 4 0 4 5 mln rokiv tomu Priblizno v cej chas koni vidokremilisya vid vislyukiv i zebr koni kolonizuvali Yevraziyu ta Afriku blizko 2 1 3 4 mln rokiv tomu Zebri i vislyuki zaznali divergenciyi blizko 2 mln rokiv tomu Girska zebra vidokremilasya vid inshih vidiv priblizno cherez 1 6 mln rokiv tomu a liniyi rivninnoyi ta zebri Grevi rozdililisya 1 4 mln rokiv tomu Doslidzhennya mitohondrialnoyi DNK 2017 roku pokazalo sho ta pidrid Sussemionus blizhche do zebr nizh do vislyukiv Odnak inshi doslidzhennya zaperechuvali ce rozmishennya vstanovivshi sho rodovid Sussemionus bazalnij do grupi zebri vislyuki ale pripustili sho rid Sussemionus mig otrimati potik geniv vid zebr Kladograma Equus navedena nizhche bazuyetsya na doslidzhennyah Vilstrup and colleagues 2013 ta Jonsson and colleagues 2014 Equus Zebras Equus zebra Equus quagga Equus grevyi Asinus Equus kiang Equus hemionus Equus africanus Koni Equus ferus caballus Equus ferus przewalskii Isnuyuchi vidi Nazva Opis Areal Pidvidi Hromosomi FotoEquus grevyi Dovzhina tila 250 300 sm z hvostom 38 75 sm visota v plechah 125 160 sm i vaga 352 450 kg Tonkij podovzhenij cherep micna shiya ta konichni vuha vizerunok z vuzkimi smugami z koncentrichnimi smugami na krupi bilim zhivotom i osnovoyu hvosta ta biloyu liniyeyu navkolo popelyastoyi mordi Shidna Afrika vklyuchayuchi Afrikanskij Rig posushlivi ta napivposushlivi luki ta chagarniki Monotipnij 46Equus quagga Dovzhina tila 217 246 sm hvist 47 56 sm visota v plechah 110 145 sm vaga 175 385 kg Tovste tilo z vidnosno korotkimi nogami ta tupopodibnim profilem cherepa z vistupayuchim cholom i bilsh zagliblenim nosom shiroki smugi gorizontalni na krupi pri comu pivnichni populyaciyi mayut bilshu smugu todi yak populyaciyi dali na pivden mayut bilishi nogi ta zhivit i bilshe korichnevih tinovih smug a morda chorna Shidna ta Pivdenna Afrika savani luki ta ridkolissya 6 abo monotipnij 44Equus zebra Dovzhina tila 210 260 sm z hvostom 40 55 sm visota v plechah 116 146 sm i vaga 204 430 kg ochni yamki bilsh krugli ta roztashovani dali nazad bilsh kvadratnij potilichnij grebin kompaktni kopita smugi promizhni za shirinoyu mizh inshimi vidami z reshitkoyu ta gorizontalnimi smugami na krupi todi yak zhivit bilij a chorna morda kashtanova abo pomarancheva Pivdenno Zahidna Afrika gori skelyasti visochini ta chagarniki Karu 2 32 Skam yanilosti Vikopnij cherep Equus mauritanicus Krim troh isnuyuchih vidiv takozh buli identifikovani deyaki vikopni zebri ta blizki vidi Equus koobiforensis rannij bazalnij do zebri vid znajdenij v en Efiopiya ta Olduvajskij ushelini Tanzaniya datuyetsya priblizno 2 3 mln rokiv tomu E oldowayensis identifikovano za ostankami v ushelini Olduvaj datuyutsya 1 8 mln rokiv tomu Vikopni cherepi E mauritanicus z Alzhiru yaki datuyutsya priblizno 1 mln rokiv tomu viyavlyayut sporidnenist iz rivninnoyu zebroyu vidoma yak kapska zebra z yavilasya blizko 2 mln rokiv tomu i zhila po vsij pivdennij i shidnij Africi Neafrikanski konyachi yaki mozhlivo buli bazovimi dlya zebr E sansaniensis z Yevraziyi priblizno 2 5 mln rokiv tomu i priblizno 2 5 mln rokiv tomu i priblizno 2 0 mln rokiv tomu z Indijskogo subkontinentu Gibridizaciya Dokladnishe Povidomlyalosya pro reproduktivni gibridi v dikij prirodi mizh rivninnoyu zebroyu ta zebroyu Grevi Takozh bula zareyestrovana gibridizaciya mizh rivninnimi ta girskimi zebrami hocha mozhlivo sho voni bezplidni cherez riznicyu v kilkosti hromosom mizh dvoma vidami U nevoli zebr rozvodili z kinmi ta vislyukami gibridi vidomi yak zebroyidi Zorse pomis zebri i konya zonki mizh zebroyu ta vislyukm i zoni mizh zebroyu ta poni Zebroyidi chasto narodzhuyutsya bezplidnimi z karlikovistyu ArealSpochatku zebri buli rozpovsyudzheni po usij Africi Ale u Pivnichnij Africi ci tvarini znikli vzhe u davni chasi Sogodni areal rivninnoyi zebri ohoplyuye pivden Sudanu ta Efiopiyu savani Shidnoyi Afriki do samogo pivdnya kontinentu Pustelna zebra zustrichayetsya u suhih savanah Shidnoyi Afriki u Keniyi Efiopiyi ta Somali Girska zebra najmensh rozpovsyudzhenij vid Yiyi areal obmezhenij plato Namibiyi ta PAR de vona zustrichayetsya na visoti do 2000 m Zebri harchuyutsya travami ta plodami Chasto stayetsya sho peresihayut vodojmisha yakimi koristuyutsya zebri tomu inkoli zebri zmusheni migruvati GalereyaMoneti iz zobrazhennyam zebriBotsvani EritreyiPrimitkiRubenstein D I 2001 Horse Zebras and Asses U MacDonald D W red The Encyclopedia of Mammals vid 2nd Oxford University Press s 468 473 ISBN 978 0 7607 1969 5 Prothero D R Schoch R M 2003 Horns Tusks and Flippers The Evolution of Hoofed Mammals s 216 218 ISBN 978 0 8018 7135 1 Hippotigris ITIS Procitovano 31 August 2020 Dolichohippus ITIS Procitovano 31 August 2020 Groves C P Bell C H 2004 New investigations on the taxonomy of the zebras genus Equus subgenus Hippotigris Mammalian Biology 69 3 182 196 doi 10 1078 1616 5047 00133 Vilstrup Julia T Seguin Orlando A Stiller M Ginolhac A Raghavan M Nielsen S C A ta in 2013 Mitochondrial phylogenomics of modern and ancient equids PLOS ONE 8 2 e55950 Bibcode 2013PLoSO 855950V doi 10 1371 journal pone 0055950 PMC 3577844 PMID 23437078 Groves C Grubb P 2011 Ungulate Taxonomy Johns Hopkins University Press s 16 ISBN 978 1 4214 0093 8 Hofreiter M Caccone A Fleischer R C Glaberman S Rohland N Leonard J A 2005 A rapid loss of stripes The evolutionary history of the extinct quagga 1 3 291 295 doi 10 1098 rsbl 2005 0323 PMC 1617154 PMID 17148190 Pedersen Casper Emil T Albrechtsen Anders Etter Paul D Johnson Eric A Orlando Ludovic Chikhi Lounes Siegismund Hans R Heller Rasmus 2018 A southern African origin and cryptic structure in the highly mobile plains zebra Nature Ecology amp Evolution 2 3 491 498 Bibcode 2018NatEE 2 491P doi 10 1038 s41559 017 0453 7 ISSN 2397 334X PMID 29358610 S2CID 3333849 Forsten Ann 1992 Mitochondrial DNA timetable and the evolution of Equus of molecular and paleontological evidence PDF Annales Zoologici Fennici 28 301 309 Ryder O A George M 1986 PDF Molecular Biology and Evolution 3 6 535 546 doi 10 1093 oxfordjournals molbev a040414 PMID 2832696 Arhiv originalu PDF za 28 May 2016 Procitovano 13 November 2015 Orlando L Ginolhac A Zhang G Froese D Albrechtsen A Stiller M ta in July 2013 Recalibrating Equus evolution using the genome sequence of an early Middle Pleistocene horse Nature 499 7456 74 78 Bibcode 2013Natur 499 74O doi 10 1038 nature12323 PMID 23803765 S2CID 4318227 Jonsson Hakon Schubert Mikkel Seguin Orlando Andaine Orlando Ludovic 2014 Speciation with gene flow in equids despite extensive chromosomal plasticity Proceedings of the National Academy of Sciences 111 52 18655 18660 Bibcode 2014PNAS 11118655J doi 10 1073 pnas 1412627111 PMC 4284605 PMID 25453089 Druzhkova Anna S Makunin Alexey I Vorobieva Nadezhda V Vasiliev Sergey K Ovodov Nikolai D Shunkov Mikhail V Trifonov Vladimir A Graphodatsky Alexander S January 2017 Complete mitochondrial genome of an extinct Equus Sussemionus ovodovi specimen from Denisova cave Altai Russia Mitochondrial DNA Part B angl 2 1 79 81 doi 10 1080 23802359 2017 1285209 ISSN 2380 2359 PMC 7800821 PMID 33473722 Cai Dawei Zhu Siqi Gong Mian Zhang Naifan Wen Jia Liang Qiyao Sun Weilu Shao Xinyue Guo Yaqi Cai Yudong Zheng Zhuqing Zhang Wei Hu Songmei Wang Xiaoyang Tian He 11 travnya 2022 Radiocarbon and genomic evidence for the survival of Equus Sussemionus until the late Holocene eLife angl 11 doi 10 7554 eLife 73346 ISSN 2050 084X PMC 9142152 PMID 35543411 Caro 2016 s 9 Churcher C S 1993 Equus grevyi PDF Mammalian Species 453 1 9 doi 10 2307 3504222 JSTOR 3504222 Caro 2016 s 15 Caro 2016 s 14 Grubb P 1981 Equus burchellii Mammalian Species 157 1 9 doi 10 2307 3503962 JSTOR 3503962 Estes R 1991 The Behavior Guide to African Mammals University of California Press s 235 248 ISBN 978 0 520 08085 0 Caro 2016 s 12 13 Skinner J D Chimimba C T 2005 Equidae The Mammals of the Southern African Subregion vid 3rd Cambridge University Press s 541 546 ISBN 978 0 521 84418 5 Caro 2016 s 11 Caro 2016 s 13 Penzhorn B L 1988 Equus zebra Mammalian Species 314 1 7 doi 10 2307 3504156 JSTOR 3504156 S2CID 253987177 Rubenstein D I 2011 Family Equidae Horses and relatives U Wilson D E Mittermeier R A Llobet T red Handbook of the Mammals of the World T 2 Hoofed Mammals vid 1st s 106 111 ISBN 978 84 96553 77 4 Bernor R L Cirilli O Jukar A M Potts R Buskianidze M Rook L 2019 Evolution of early Equus in Italy Georgia the Indian Subcontinent East Africa and the origins of African zebras 7 doi 10 3389 fevo 2019 00166 hdl 2158 1157299 Churcher C S 2006 Distribution and history of the Cape zebra Equus capensis in the Quarternary of Africa 61 2 89 95 Bibcode 2006TRSSA 61 89C doi 10 1080 00359190609519957 S2CID 84203907 Azzaroli A Stanyon R 1991 Specific identity and taxonomic position of the extinct Quagga Rendiconti Lincei 2 4 425 doi 10 1007 BF03001000 S2CID 87344101 Eisenmann V 2008 Pliocene and Pleistocene equids palaeontology versus molecular biology Courier Forschungsinstitut Senckenberg 256 71 89 Badenhorst S Steininger C M 2019 The Equidae from Cooper s D an early Pleistocene fossil locality in Gauteng South Africa PeerJ 7 e6909 doi 10 7717 peerj 6909 PMC 6525595 PMID 31143541 Cordingley J E Sundaresan S R Fischhoff I R Shapiro B Ruskey J Rubenstein D I 2009 Is the endangered Grevy s zebra threatened by hybridization Animal Conservation 12 6 505 513 Bibcode 2009AnCon 12 505C doi 10 1111 j 1469 1795 2009 00294 x S2CID 18388598 Giel E M Bar David S Beja Pereira A Cothern E G Giulotto E Hrabar H Oyunsuren T Pruvost M 2016 Genetics and Paleogenetics of Equids U Ransom J I Kaczensky P red Wild Equids Ecology Management and Conservation Johns Hopkins University Press s 99 ISBN 978 1 4214 1909 1 Bittel Jason 19 June 2015 Hold Your Zorses The sad truth about animal hybrids Procitovano 16 May 2020 Bibliografiya Caro Tim 2016 Zebra Stripes University of Chicago Press ISBN 978 0 226 41101 9 Plumb C Shaw S 2018 Zebra Reaktion Books ISBN 9781780239712 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Zebras

Дата публікації:
Топ