Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хосров-бек Паша-бек огли Султанов (Султанзаде) (азерб. Xosrov bəy Əlipaşa bəy oğlu Sultanov; 10 травня 1879, Кюрдгаджи — 7 січня 1943, Стамбул) — азербайджанський державний і політичний діяч Азербайджанської Демократичної Республіки (1918-1920), представник Закавказького сейму. Перший військовий міністр АДР. Урядом країни був призначений на посаду генерал-губернатора Карабаху та Зангезура.
| Хосров-бек Паша-бек огли Султанов азерб. Xosrov bəy Əlipaşa bəy oğlu Sultanov | |
 | |
| Народження: | 10 травня 1879 Кюрдгаджи, Зангезурський повіт, Єлизаветпольська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія |
|---|---|
| Смерть: | 7 січня 1943 (63 роки) Стамбул, Туреччина |
| Поховання: | d |
| Країна: | Туреччина |
| Релігія: | іслам |
| Освіта: | Імператорський Новоросійський університет (1903) Єлизаветпольська чоловіча гімназія |
| Партія: | незалежний політик |
| Батько: | Паша-бек Султанов |
| Військова служба | |
| Звання: | генерал |
| | |
Біографія
Раннє життя
Хосров-бек Паша-бек огли Султанов народився 10 травня 1879 року в селі Кюрдгаджи Зангезурського повіту Єлизаветпольської губернії. Виходець із великого бекського роду Султанових. Азербайджанець або курд. Двоюрідний брат Чингіза Ільдирима (їхні батьки були братами, але за радянської влади Чингіз представлявся не під прізвищем Султанов, а за курдським звичаєм). У 1903 році закінчив медичний факультет Новоросійського університету.
Політика
З 1917 року — член партії «Мусават». У 1918 році перейшов у партію «Іттіхад». Обраний у Всеросійські установчі збори в Закавказькому виборчому окрузі за списком № 10 (Мусульманський національний комітет і Мусават). На початку 1918 року — член Закавказького сейму, з утворенням Азербайджанської Демократичної Республіки — член уряду: військовий міністр (травень — червень 1918), міністр землеробства (червень — липень 1918).
Генерал-губернатор Карабаху
15 січня 1919 року командування англійськими військами затвердило призначення Хосров-бека Султанова генерал-губернатором Карабаху і Зангезура. У зв'язку з призначенням Султанова британська місія виступила з офіційним повідомленням, у якому заявила, що:
«за згодою британського командування тимчасово призначено генерал-губернатором Зангезурського, Шушинського, Джіванширського і Джебраїльського повітів доктора Хосров-бека Султанова. Британська місія вважає за потрібне ще раз підтвердити, що приналежність зазначених областей тій чи іншій одиниці має бути вирішена на мирній конференції».
Головними завданнями Султанова на цій посаді, згідно з доповіддю азербайджанського МВС, мали стати «боротьба і повна ліквідація вірменського руху, остаточне встановлення порядку, організація місцевої влади, організація продовольства біженців і надання спільної допомоги їм, організація боротьби з епідеміями як серед біженців, так і серед корінного населення і, нарешті, по заспокоєнню, повернення біженців у їхні рідні місця». Вірменське населення цього регіону, однак, вважало Султанова затятим вірменофобом і одним із відповідальних за вірменську різанину в Баку. Англійський генерал-майор Вільям Томсон, військовий губернатор Баку, не заперечував звинувачення проти Султанова, погоджуючись, що «Султанов йому, генералу, відомий як... панісламіст і прихильник Туреччини» і що «його всі ненавидять». Під час візиту до Еріваня він, однак, так пояснював вірменському керівництву свій вибір: «він людина здібна і впливова, і генерал вирішив, що якщо він захоче, то може добре працювати, якщо дати йому інструкції та він буде їх виконувати». Головне тепер, — запевняв вірмен Томсон, — мати змогу надати допомогу біженцям Карабаху, і «якщо для цього йому потрібна допомога доктора Султанова, (...) він все-таки має це зробити, але він сто разів говорив, що це не означає, що це — татарська територія». Національна рада Карабаху відреагувала на призначення Султанова так:
«Карабаська вірменська національна рада в повному складі, спільно з командувачами вірменськими військами всіх районів Карабаху, обговоривши факт призначення азербайджанським урядом генерал-губернатора в Карабах, прийшла до висновку, що вірменський Карабах не може примиритися з таким фактом, бо залежність від азербайджанського уряду, в якій би формі вона не проявлялася, вірменський народ вважає для себе неприйнятною, завдяки тому насильству й тому зневазі до прав, якої систематично зазнавав донедавна з боку азербайджанського уряду».
Султанов приїхав до Шуші 10 лютого 1919 року. Він мав намір заручитися підтримкою офіцерів англійської місії, з їхньою допомогою знешкодити шляхом арештів і висилок «ватажків»-інтелігентів і «поселити недовіру серед вірменської бідноти (...) до їхніх керівників, надаючи матеріальну допомогу всім незаможним вірменам, які виявляють покірність Азербайджану». Англійці надавали Султанову повну підтримку. Командувач англійськими військами в Баку полковник Шательворт особисто прибув наприкінці квітня 1919 року в Шушу, щоб змусити Національну раду Карабаху визнати владу Азербайджану. 23 квітня в Шуші було скликано П'ятий з'їзд вірмен Карабаху, який відкинув усі вимоги Шательворта.
19 лютого Четвертий з'їзд вірмен Карабаху і потім 23 квітня п'ятий з'їзд вірмен Карабаху відмовилися підкорятися Баку, попри тиск з боку англійців. Султанов блокував сполучення і торгівлю Нагірного Карабаху з рівниною, чим викликав у Нагірному Карабасі голод, що, згідно з повідомленнями американських чиновників, робили за потурання англійців. Одночасно він організував нерегулярні курдсько-татарські кінні загони, під керівництвом двох своїх братів, подібні до Хамідіє, які Абдул-Гамід II використовував для вбивств вірмен.
Навесні 1919 року під час проходу «татар»-кочівників на гірські пасовища через вірменську територію в низці селищ уздовж так званого татаро-вірменського кордону відбулися збройні зіткнення. До початку літа навколо Нагірного Карабаху почала зосереджуватися азербайджанська армія — вона оточила Шушу і 4 червня спробувала зайняти вірменські позиції та вірменську частину міста. Після перестрілки азербайджанці були відбиті, і сторони були розведені англійськими силами, під охороною яких три дні по тому азербайджанська частина була введена у вірменський квартал і зайняла казарми. Згідно з твердженнями вірмен (зокрема, з посиланням на свідків, у заяві Національної ради), Султанов віддавав прямі накази про різанину і погром у вірменських кварталах («можете робити все, тільки не підпалювати будинків. Будинки нам потрібні»).
Одночасно з подіями в Шуші, азербайджанці розгромили кілька вірменських сіл. 5 червня під проводом Султан-бека Султанова (брата губернатора) повністю вирізали село Гайбаллу. За даними англійців, із 700 жителів села в живих залишилося 11 чоловіків і 87 жінок і дітей. Ґрунтуючись на цих фактах, представник англійського командування полковник Клотерберг у своїй доповіді вимагав віддачі Султанова під суд. Султанов, зі свого боку, стверджував, що винуватцями заворушень стали вірмени, які спробували перешкодити переведенню пошти та казенних установ із вірменської в татарську частину міста і почали перестрілку. Султанова звинувачували в тому, що він, «крім регулярного війська, організував в усьому районі під ім'ям міліції різного роду озброєні розбійницькі зграї, які своїми зухвалими й нахабними діями просто тероризували вірменське населення Аскеранського району». У цій ситуації Вірменська національна рада Карабаху була змушена піти на поступки.
Німецький історик Йорг Баберовскі зазначає, що до кінця червня Султанов остаточно затвердив військове панування над Нагірним Карабахом. Численні вірменські села підкорилися генерал-губернатору і направили до нього своїх посланців для висловлення лояльності. На гірських стежках було розставлено пости, а літні пасовища чатували стражники.
22 серпня 1919 року було підписано угоду, за якою Нагірний Карабах оголосив, що вважає себе «тимчасово в межах Азербайджанської Республіки» (до остаточного розв'язання питання на Паризькій мирній конференції), при цьому вірмени зберігали самоврядування. Азербайджан мав право утримувати гарнізони в Шуші та Ханкенді тільки за штатами мирного часу; він не міг вводити війська в Нагірний Карабах інакше як за згодою Вірменської національної ради; роззброєння населення припинялося до рішення Паризької мирної конференції. При цьому Зангезур, який мав можливість спертися на безпосередню підтримку Араратської Республіки, владу Султанова так і не визнав.
Пам'ять
Ім'я Хосров-бека Султанова носить одна з вулиць міста Лачин в Азербайджані.
Примітки
- Azərbaycan Demokratik Cümhuriyyətinin ilk qəhrəman hərbi naziri – Xosrov bəy Sultanovun doğum günüdür [Birthday of the first Minister of Defense of Azerbaijan Democratic Republic - Khosrov bey Sultanov] (азерб.). оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 25 березня 2018.
- Букшпан А. Азербайджанские курды. Лачин, Кельбаджары, Нахкрай (Заметки). — Bakı: Азерб. гос. науч.-иссл. ин-т., 1932. — С. 26.
- «Россия на Кавказе. Пять веков истории: Научно-публицистические очерки» — С. 311. [ 2015-06-27 у Wayback Machine.]// Михаил Волхонский — М.: Объединенная редакция МВД России, 2009. ISBN 978-5-8129-094-6Оригінальний текст (рос.)В январе 1919 года генерал-губернатором Карабаха и Зангезура англичане назначили азербайджанца доктора Хосров-бека Султанова.
- Аламдар Шахвердиев. Азербайджанские курды : [ 29 жовтня 2013] : ( )[рос.] // Международный Азербайджанский Журнал IRS-Наследие. — С. 40—41.
- Чингиз Ильдрым (рос.). Курдская история. Процитовано 1 листопада 2023.
- Хронос. Султанов Хосров-бек (рос.). оригіналу за 12 вересня 2013. Процитовано 3 вересня 2013.
- Доклад правительству министра внутренних дел АДР[недоступне посилання з квітня 2018]
- Qarabaq senedlerde | Karabakh in Documents | Карабах в документах [ 2006-09-26 у Wayback Machine.]
- Нагорный Карабах в 1918—1923 гг.: сборник документов и материалов. Ереван, 1992, стр. 109 документ № 71
- Нагорный Карабах в 1918—1923 гг.: сборник документов и материалов. Ереван, 1992, стр.140 документ № 86.
- . The Republic of Armenia: Vol. I, The First Year, 1918—1919. Berkeley: University of California Press, 1971, стр 172
- Нагорный Карабах в 1918—1923 гг.: сборник документов и материалов. Ереван, 1992, стр.90 документ № 56.
- Walker, Christopher J. Armenia and Karabagh: The Struggle for Unity. — Minority Rights Publications. — P. 80.
- Нагорный Карабах в 1918—1923 гг.: сборник документов и материалов. Ереван, 1992, стр. 273, документ № 180
- Нагорный Карабах в 1918—1923 гг.: сборник документов и материалов. Ереван, 1992, стр., стр. 240, документ № 155
- «Кавказское слово», 1.07.1919
- Баберовски, 2010, с. 170.
- Нагорный Карабах в 1918—1923 гг.: сборник документов и материалов. Ереван, 1992, стр. 323—326, документ № 214
- Президент Ильхам Алиев принял участие в ряде мероприятий в городе Лачын. Процитовано 28 травня 2023.
Джерела
- Баберовски Й. Враг есть везде. Сталинизм на Кавказе [пер. с нем. В. Т. Алтухова]. — М.: Российская политическая энциклопедия — .
- Р. А. Векилов. История возникновения Азербайджанской Республики
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hosrov bek Pasha bek ogli Sultanov Sultanzade azerb Xosrov bey Elipasa bey oglu Sultanov 10 travnya 1879 Kyurdgadzhi 7 sichnya 1943 Stambul azerbajdzhanskij derzhavnij i politichnij diyach Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki 1918 1920 predstavnik Zakavkazkogo sejmu Pershij vijskovij ministr ADR Uryadom krayini buv priznachenij na posadu general gubernatora Karabahu ta Zangezura Hosrov bek Pasha bek ogli Sultanov azerb Xosrov bey Elipasa bey oglu Sultanov Narodzhennya 10 travnya 1879 1879 05 10 Kyurdgadzhi Zangezurskij povit Yelizavetpolska guberniya Kavkazke namisnictvo Rosijska imperiyaSmert 7 sichnya 1943 1943 01 07 63 roki Stambul TurechchinaPohovannya dKrayina TurechchinaReligiya islamOsvita Imperatorskij Novorosijskij universitet 1903 Yelizavetpolska cholovicha gimnaziyaPartiya nezalezhnij politikBatko Pasha bek Sultanov Vijskova sluzhba Zvannya general Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaHosrov bek Sultanov stoyit drugij livoruch sered studentiv Novorosijskogo universitetu 1904 Rannye zhittya Hosrov bek Pasha bek ogli Sultanov narodivsya 10 travnya 1879 roku v seli Kyurdgadzhi Zangezurskogo povitu Yelizavetpolskoyi guberniyi Vihodec iz velikogo bekskogo rodu Sultanovih Azerbajdzhanec abo kurd Dvoyuridnij brat Chingiza Ildirima yihni batki buli bratami ale za radyanskoyi vladi Chingiz predstavlyavsya ne pid prizvishem Sultanov a za kurdskim zvichayem U 1903 roci zakinchiv medichnij fakultet Novorosijskogo universitetu Politika Z 1917 roku chlen partiyi Musavat U 1918 roci perejshov u partiyu Ittihad Obranij u Vserosijski ustanovchi zbori v Zakavkazkomu viborchomu okruzi za spiskom 10 Musulmanskij nacionalnij komitet i Musavat Na pochatku 1918 roku chlen Zakavkazkogo sejmu z utvorennyam Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubliki chlen uryadu vijskovij ministr traven cherven 1918 ministr zemlerobstva cherven lipen 1918 General gubernator Karabahu 15 sichnya 1919 roku komanduvannya anglijskimi vijskami zatverdilo priznachennya Hosrov beka Sultanova general gubernatorom Karabahu i Zangezura U zv yazku z priznachennyam Sultanova britanska misiya vistupila z oficijnim povidomlennyam u yakomu zayavila sho za zgodoyu britanskogo komanduvannya timchasovo priznacheno general gubernatorom Zangezurskogo Shushinskogo Dzhivanshirskogo i Dzhebrayilskogo povitiv doktora Hosrov beka Sultanova Britanska misiya vvazhaye za potribne she raz pidtverditi sho prinalezhnist zaznachenih oblastej tij chi inshij odinici maye buti virishena na mirnij konferenciyi Golovnimi zavdannyami Sultanova na cij posadi zgidno z dopoviddyu azerbajdzhanskogo MVS mali stati borotba i povna likvidaciya virmenskogo ruhu ostatochne vstanovlennya poryadku organizaciya miscevoyi vladi organizaciya prodovolstva bizhenciv i nadannya spilnoyi dopomogi yim organizaciya borotbi z epidemiyami yak sered bizhenciv tak i sered korinnogo naselennya i nareshti po zaspokoyennyu povernennya bizhenciv u yihni ridni miscya Virmenske naselennya cogo regionu odnak vvazhalo Sultanova zatyatim virmenofobom i odnim iz vidpovidalnih za virmensku rizaninu v Baku Anglijskij general major Vilyam Tomson vijskovij gubernator Baku ne zaperechuvav zvinuvachennya proti Sultanova pogodzhuyuchis sho Sultanov jomu generalu vidomij yak panislamist i prihilnik Turechchini i sho jogo vsi nenavidyat Pid chas vizitu do Erivanya vin odnak tak poyasnyuvav virmenskomu kerivnictvu svij vibir vin lyudina zdibna i vplivova i general virishiv sho yaksho vin zahoche to mozhe dobre pracyuvati yaksho dati jomu instrukciyi ta vin bude yih vikonuvati Golovne teper zapevnyav virmen Tomson mati zmogu nadati dopomogu bizhencyam Karabahu i yaksho dlya cogo jomu potribna dopomoga doktora Sultanova vin vse taki maye ce zrobiti ale vin sto raziv govoriv sho ce ne oznachaye sho ce tatarska teritoriya Nacionalna rada Karabahu vidreaguvala na priznachennya Sultanova tak Karabaska virmenska nacionalna rada v povnomu skladi spilno z komanduvachami virmenskimi vijskami vsih rajoniv Karabahu obgovorivshi fakt priznachennya azerbajdzhanskim uryadom general gubernatora v Karabah prijshla do visnovku sho virmenskij Karabah ne mozhe primiritisya z takim faktom bo zalezhnist vid azerbajdzhanskogo uryadu v yakij bi formi vona ne proyavlyalasya virmenskij narod vvazhaye dlya sebe neprijnyatnoyu zavdyaki tomu nasilstvu j tomu znevazi do prav yakoyi sistematichno zaznavav donedavna z boku azerbajdzhanskogo uryadu Sultanov priyihav do Shushi 10 lyutogo 1919 roku Vin mav namir zaruchitisya pidtrimkoyu oficeriv anglijskoyi misiyi z yihnoyu dopomogoyu zneshkoditi shlyahom areshtiv i visilok vatazhkiv inteligentiv i poseliti nedoviru sered virmenskoyi bidnoti do yihnih kerivnikiv nadayuchi materialnu dopomogu vsim nezamozhnim virmenam yaki viyavlyayut pokirnist Azerbajdzhanu Anglijci nadavali Sultanovu povnu pidtrimku Komanduvach anglijskimi vijskami v Baku polkovnik Shatelvort osobisto pribuv naprikinci kvitnya 1919 roku v Shushu shob zmusiti Nacionalnu radu Karabahu viznati vladu Azerbajdzhanu 23 kvitnya v Shushi bulo sklikano P yatij z yizd virmen Karabahu yakij vidkinuv usi vimogi Shatelvorta 19 lyutogo Chetvertij z yizd virmen Karabahu i potim 23 kvitnya p yatij z yizd virmen Karabahu vidmovilisya pidkoryatisya Baku popri tisk z boku anglijciv Sultanov blokuvav spoluchennya i torgivlyu Nagirnogo Karabahu z rivninoyu chim viklikav u Nagirnomu Karabasi golod sho zgidno z povidomlennyami amerikanskih chinovnikiv robili za poturannya anglijciv Odnochasno vin organizuvav neregulyarni kurdsko tatarski kinni zagoni pid kerivnictvom dvoh svoyih brativ podibni do Hamidiye yaki Abdul Gamid II vikoristovuvav dlya vbivstv virmen Navesni 1919 roku pid chas prohodu tatar kochivnikiv na girski pasovisha cherez virmensku teritoriyu v nizci selish uzdovzh tak zvanogo tataro virmenskogo kordonu vidbulisya zbrojni zitknennya Do pochatku lita navkolo Nagirnogo Karabahu pochala zoseredzhuvatisya azerbajdzhanska armiya vona otochila Shushu i 4 chervnya sprobuvala zajnyati virmenski poziciyi ta virmensku chastinu mista Pislya perestrilki azerbajdzhanci buli vidbiti i storoni buli rozvedeni anglijskimi silami pid ohoronoyu yakih tri dni po tomu azerbajdzhanska chastina bula vvedena u virmenskij kvartal i zajnyala kazarmi Zgidno z tverdzhennyami virmen zokrema z posilannyam na svidkiv u zayavi Nacionalnoyi radi Sultanov viddavav pryami nakazi pro rizaninu i pogrom u virmenskih kvartalah mozhete robiti vse tilki ne pidpalyuvati budinkiv Budinki nam potribni Odnochasno z podiyami v Shushi azerbajdzhanci rozgromili kilka virmenskih sil 5 chervnya pid provodom Sultan beka Sultanova brata gubernatora povnistyu virizali selo Gajballu Za danimi anglijciv iz 700 zhiteliv sela v zhivih zalishilosya 11 cholovikiv i 87 zhinok i ditej Gruntuyuchis na cih faktah predstavnik anglijskogo komanduvannya polkovnik Kloterberg u svoyij dopovidi vimagav viddachi Sultanova pid sud Sultanov zi svogo boku stverdzhuvav sho vinuvatcyami zavorushen stali virmeni yaki sprobuvali pereshkoditi perevedennyu poshti ta kazennih ustanov iz virmenskoyi v tatarsku chastinu mista i pochali perestrilku Sultanova zvinuvachuvali v tomu sho vin krim regulyarnogo vijska organizuvav v usomu rajoni pid im yam miliciyi riznogo rodu ozbroyeni rozbijnicki zgrayi yaki svoyimi zuhvalimi j nahabnimi diyami prosto terorizuvali virmenske naselennya Askeranskogo rajonu U cij situaciyi Virmenska nacionalna rada Karabahu bula zmushena piti na postupki Nimeckij istorik Jorg Baberovski zaznachaye sho do kincya chervnya Sultanov ostatochno zatverdiv vijskove panuvannya nad Nagirnim Karabahom Chislenni virmenski sela pidkorilisya general gubernatoru i napravili do nogo svoyih poslanciv dlya vislovlennya loyalnosti Na girskih stezhkah bulo rozstavleno posti a litni pasovisha chatuvali strazhniki 22 serpnya 1919 roku bulo pidpisano ugodu za yakoyu Nagirnij Karabah ogolosiv sho vvazhaye sebe timchasovo v mezhah Azerbajdzhanskoyi Respubliki do ostatochnogo rozv yazannya pitannya na Parizkij mirnij konferenciyi pri comu virmeni zberigali samovryaduvannya Azerbajdzhan mav pravo utrimuvati garnizoni v Shushi ta Hankendi tilki za shtatami mirnogo chasu vin ne mig vvoditi vijska v Nagirnij Karabah inakshe yak za zgodoyu Virmenskoyi nacionalnoyi radi rozzbroyennya naselennya pripinyalosya do rishennya Parizkoyi mirnoyi konferenciyi Pri comu Zangezur yakij mav mozhlivist spertisya na bezposerednyu pidtrimku Araratskoyi Respubliki vladu Sultanova tak i ne viznav Pam yatIm ya Hosrov beka Sultanova nosit odna z vulic mista Lachin v Azerbajdzhani PrimitkiAzerbaycan Demokratik Cumhuriyyetinin ilk qehreman herbi naziri Xosrov bey Sultanovun dogum gunudur Birthday of the first Minister of Defense of Azerbaijan Democratic Republic Khosrov bey Sultanov azerb originalu za 4 lyutogo 2021 Procitovano 25 bereznya 2018 Bukshpan A Azerbajdzhanskie kurdy Lachin Kelbadzhary Nahkraj Zametki Baki Azerb gos nauch issl in t 1932 S 26 Rossiya na Kavkaze Pyat vekov istorii Nauchno publicisticheskie ocherki S 311 2015 06 27 u Wayback Machine Originalnij tekst ros V yanvare 1919 goda general gubernatorom Karabaha i Zangezura anglichane naznachili azerbajdzhanca doktora Hosrov beka Sultanova Mihail Volhonskij M Obedinennaya redakciya MVD Rossii 2009 ISBN 978 5 8129 094 6 Alamdar Shahverdiev Azerbajdzhanskie kurdy 29 zhovtnya 2013 ros Mezhdunarodnyj Azerbajdzhanskij Zhurnal IRS Nasledie S 40 41 Chingiz Ildrym ros Kurdskaya istoriya Procitovano 1 listopada 2023 Hronos Sultanov Hosrov bek ros originalu za 12 veresnya 2013 Procitovano 3 veresnya 2013 Doklad pravitelstvu ministra vnutrennih del ADR nedostupne posilannya z kvitnya 2018 Qarabaq senedlerde Karabakh in Documents Karabah v dokumentah 2006 09 26 u Wayback Machine Nagornyj Karabah v 1918 1923 gg sbornik dokumentov i materialov Erevan 1992 str 109 dokument 71 Nagornyj Karabah v 1918 1923 gg sbornik dokumentov i materialov Erevan 1992 str 140 dokument 86 The Republic of Armenia Vol I The First Year 1918 1919 Berkeley University of California Press 1971 str 172 Nagornyj Karabah v 1918 1923 gg sbornik dokumentov i materialov Erevan 1992 str 90 dokument 56 Walker Christopher J Armenia and Karabagh The Struggle for Unity Minority Rights Publications P 80 Nagornyj Karabah v 1918 1923 gg sbornik dokumentov i materialov Erevan 1992 str 273 dokument 180 Nagornyj Karabah v 1918 1923 gg sbornik dokumentov i materialov Erevan 1992 str str 240 dokument 155 Kavkazskoe slovo 1 07 1919 Baberovski 2010 s 170 Nagornyj Karabah v 1918 1923 gg sbornik dokumentov i materialov Erevan 1992 str 323 326 dokument 214 Prezident Ilham Aliev prinyal uchastie v ryade meropriyatij v gorode Lachyn Procitovano 28 travnya 2023 DzherelaBaberovski J Vrag est vezde Stalinizm na Kavkaze per s nem V T Altuhova M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ISBN 978 5 8243 1435 9 R A Vekilov Istoriya vozniknoveniya Azerbajdzhanskoj Respubliki