Па́йде (ест. Paide), Вайсенштайн (нім. Weißenstein — Білий камінь) — місто в Естонії, адміністративний центр мааконду Ярвамаа.
Пайде ест. Paide | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
58°53′00″ пн. ш. 25°34′00″ сх. д. / 58.88333° пн. ш. 25.56667° сх. д.Координати: 58°53′00″ пн. ш. 25°34′00″ сх. д. / 58.88333° пн. ш. 25.56667° сх. д. | |||||
Країна | Естонія | ||||
Регіон | Ярвамаа | ||||
Столиця для | Ярвамаа і Пайде (міське самоврядування) | ||||
Засновано | 1291 | ||||
Площа | 10,13 км²[1] | ||||
Населення | 8081 осіб (1 січня 2023)[2] | ||||
Телефонний код | (372) +37238 | ||||
Часовий пояс | (Естонія) | ||||
GeoNames | 589709 | ||||
OSM | r351723 ·R | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | Керсті Сарапуу | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Пайде у Вікісховищі |
Географія
Місто розташоване в центральній частині Естонії.
Клімат
Кліматограма Пайде ошсь | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
С | Л | Б | К | Т | Ч | Л | С | В | Ж | Л | Г |
55 −3 −7 | 45 −3 −8 | 43 2 −5 | 42 10 1 | 52 16 6 | 84 19 10 | 81 22 14 | 94 20 13 | 64 15 9 | 66 8 4 | 57 3 0 | 56 0 −4 |
Середня макс. і мін. температури повітря (°C) Атмосферні опади (мм), за рік : 739 мм. Джерело: «Climate-Data.org»"MSN Weather" |
Історія
Згадується вперше в джерелах під 1265 роком. Міські права отримало 30 вересня 1291 року за привілеєм магістра Лівонського ордену Гальта. Відоме своїм замком, побудованим Лівонським орденом.
У 1745—1920 роках — центр Вайсенштайнського повіту Естлнядської губернії.
У 1950—1991 роках Пайде був центром Пайдеського району.
Фортеця
Фортеця Пайде (ест. Paide, нім. Schloss Weissenstein). Коли давній Ярваський повіт в ХІІІ ст. в результаті хрестових походів перейшов у власність Ордена, там, за домовленістю, не можна було будувати жодної фортеці. В той же час Орден одержав у власність невеличкий повіт Алемпойсі, на котрий ця заборона не розповсюджувалася. На високому болотяному островці, ймовірно, на місці стародавнього городища, — Орден вирішив побудувати свою фортецю, яка згодом стала столицею Ярвамаа.
Найдавнішу частину орденської фортеці — восьмикутну головну башту висотою 30 м — було зведено в 1265-66 рр. Свою німецьку назву фортеця одержала від білого вапняка, що використовувався при будівництві. Подібного походження і естонська назва. «Пайде, паеківі» естонською мовою означає «вапняк».
На початку XIV ст. до башти було прибудовано будинок конвенту із закритим двориком. В наступні століття були побудовані зовнішня стіна та північно-східна Порохова башта. В XVI ст. були споруджені земляні укріплення — по кутах фортечної гори з'вилися бастіони, а краї були укріплені валами. Очевидно, тому гору почали називати Валлімяге — «валова гора», а башту — Валліторн, тобто «валова башта».
Під час Лівонської війни в Пайдеській фортеці відбулися жорстокі битви. В 1560, 1562, 1571-73 та 1581 рр. тут були битви між німецькими, московськими та шведськими військами. Наступна шведсько-польська війна також не обминула Пайде в 1602 та 1608 рр. У ході цих двох воєн фортеця дуже постраждала, від неї залишилися лише руїни.
У XVII—XIX ст. фортецю використовували як каменоломню. Найкраще збереглася башта, побудована в 60-х роках ХІІІ ст. Її було відреставровано в 1895—1897 рр., але в 1941 р. башту підірвали радянські війська. Башта, яка стала символом Пайде, була відбудована в 1990—1993 рр. і перетворена на музей; з неї відкривається чудова панорама. Впорядковані руїни стали улюбленим місцем прогулянок і проведення різних заходів.
Вежа та фортеця фігурують тепер на гербі повіту Ярвамаа та на міському гербі Пайде.
Населення
Відомі уродженці міста
- Костянтин Корнякт із Білобок — шляхтич, військовик, син грецького купця Костянтина Корнякта зі Львова і Анни Дідушицької; 3 роки був тут комендатом замку.
- Іта Евер (* 1931) — естонська акторка театру, кіно та телебачення.
- Арво Пярт — сучасний естонський композитор
- Еве Ківі (* 1938) — естонська та радянська актриса.
Білокамінські старости
- Анджей Потоцький — кальвініст
- Якуб Потоцький — староста генеральний подільський
Світлини
Примітки
- Maakatastri statistika — Land Board.
- Statistical Database of Statistics Estonia
- Пайде «Climate-Data.org» (англ.)
- Пайде «MSN Weather»(англ.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. II. — S. 614—615. (пол.)
- Profile [ 21 квітня 2018 у Wayback Machine.], draamateater.ee
Джерела
- Paul Johansen. Paide linna asutamisest. — Õpetatud Eesti Seltsi Toimetused, XXX. Liber Saecularis. Tartu, 201—208. 1938 (ест.)
- Villu Kadakas. Archaeological studies in the church and churchyard of Paide. Tallinn University, Institute of History. 2014(ест.)
- Krista Kodres. Paide. Püha risti kirik. Õpetatud Eesti Seltsi Toimetused, IdaVirumaa. Ed. by V. Raam. Eesti arhitektuur, 3. XXX. tartu, 201—208. 1997. (ест.)
- Weissenstein // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 190. (пол.)
Посилання
- (ест.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pa jde est Paide Vajsenshtajn nim Weissenstein Bilij kamin misto v Estoniyi administrativnij centr maakondu Yarvamaa Pajde est Paide Osnovni dani58 53 00 pn sh 25 34 00 sh d 58 88333 pn sh 25 56667 sh d 58 88333 25 56667 Koordinati 58 53 00 pn sh 25 34 00 sh d 58 88333 pn sh 25 56667 sh d 58 88333 25 56667 Krayina EstoniyaRegion YarvamaaStolicya dlya Yarvamaa i Pajde miske samovryaduvannya Zasnovano 1291Plosha 10 13 km 1 Naselennya 8081 osib 1 sichnya 2023 2 Telefonnij kod 372 37238Chasovij poyas UTC 2 Estoniya GeoNames 589709OSM r351723 R Miska vlada Mer mista Kersti Sarapuu Mapa Pajde u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pajde GeografiyaMisto roztashovane v centralnij chastini Estoniyi KlimatKlimatograma Pajde oshs SLBKTChLSVZhLG 55 3 7 45 3 8 43 2 5 42 10 1 52 16 6 84 19 10 81 22 14 94 20 13 64 15 9 66 8 4 57 3 0 56 0 4 Serednya maks i min temperaturi povitrya C Atmosferni opadi mm za rik 739 mm Dzherelo Climate Data org MSN Weather IstoriyaZgaduyetsya vpershe v dzherelah pid 1265 rokom Miski prava otrimalo 30 veresnya 1291 roku za privileyem magistra Livonskogo ordenu Galta Vidome svoyim zamkom pobudovanim Livonskim ordenom U 1745 1920 rokah centr Vajsenshtajnskogo povitu Estlnyadskoyi guberniyi U 1950 1991 rokah Pajde buv centrom Pajdeskogo rajonu FortecyaFortecya Pajde est Paide nim Schloss Weissenstein Koli davnij Yarvaskij povit v HIII st v rezultati hrestovih pohodiv perejshov u vlasnist Ordena tam za domovlenistyu ne mozhna bulo buduvati zhodnoyi forteci V toj zhe chas Orden oderzhav u vlasnist nevelichkij povit Alempojsi na kotrij cya zaborona ne rozpovsyudzhuvalasya Na visokomu bolotyanomu ostrovci jmovirno na misci starodavnogo gorodisha Orden virishiv pobuduvati svoyu fortecyu yaka zgodom stala stoliceyu Yarvamaa Najdavnishu chastinu ordenskoyi forteci vosmikutnu golovnu bashtu visotoyu 30 m bulo zvedeno v 1265 66 rr Svoyu nimecku nazvu fortecya oderzhala vid bilogo vapnyaka sho vikoristovuvavsya pri budivnictvi Podibnogo pohodzhennya i estonska nazva Pajde paekivi estonskoyu movoyu oznachaye vapnyak Na pochatku XIV st do bashti bulo pribudovano budinok konventu iz zakritim dvorikom V nastupni stolittya buli pobudovani zovnishnya stina ta pivnichno shidna Porohova bashta V XVI st buli sporudzheni zemlyani ukriplennya po kutah fortechnoyi gori z vilisya bastioni a krayi buli ukripleni valami Ochevidno tomu goru pochali nazivati Vallimyage valova gora a bashtu Vallitorn tobto valova bashta Pid chas Livonskoyi vijni v Pajdeskij forteci vidbulisya zhorstoki bitvi V 1560 1562 1571 73 ta 1581 rr tut buli bitvi mizh nimeckimi moskovskimi ta shvedskimi vijskami Nastupna shvedsko polska vijna takozh ne obminula Pajde v 1602 ta 1608 rr U hodi cih dvoh voyen fortecya duzhe postrazhdala vid neyi zalishilisya lishe ruyini U XVII XIX st fortecyu vikoristovuvali yak kamenolomnyu Najkrashe zbereglasya bashta pobudovana v 60 h rokah HIII st Yiyi bulo vidrestavrovano v 1895 1897 rr ale v 1941 r bashtu pidirvali radyanski vijska Bashta yaka stala simvolom Pajde bula vidbudovana v 1990 1993 rr i peretvorena na muzej z neyi vidkrivayetsya chudova panorama Vporyadkovani ruyini stali ulyublenim miscem progulyanok i provedennya riznih zahodiv Vezha ta fortecya figuruyut teper na gerbi povitu Yarvamaa ta na miskomu gerbi Pajde NaselennyaVidomi urodzhenci mistaKostyantin Kornyakt iz Bilobok shlyahtich vijskovik sin greckogo kupcya Kostyantina Kornyakta zi Lvova i Anni Didushickoyi 3 roki buv tut komendatom zamku Ita Ever 1931 estonska aktorka teatru kino ta telebachennya Arvo Pyart suchasnij estonskij kompozitor Eve Kivi 1938 estonska ta radyanska aktrisa Bilokaminski starosti Andzhej Potockij kalvinist Yakub Potockij starosta generalnij podilskijSvitliniPrimitkiMaakatastri statistika Land Board d Track Q5401570 Statistical Database of Statistics Estonia d Track Q59640277 Pajde Climate Data org angl Pajde MSN Weather angl Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 29 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1738 T II S 614 615 pol Profile 21 kvitnya 2018 u Wayback Machine draamateater eeDzherelaPaul Johansen Paide linna asutamisest Opetatud Eesti Seltsi Toimetused XXX Liber Saecularis Tartu 201 208 1938 est Villu Kadakas Archaeological studies in the church and churchyard of Paide Tallinn University Institute of History 2014 est Krista Kodres Paide Puha risti kirik Opetatud Eesti Seltsi Toimetused Ida Virumaa Ed by V Raam Eesti arhitektuur 3 XXX tartu 201 208 1997 est Weissenstein Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 190 pol Posilannya est