Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Уйсце Варти, Гирло Варти (пол. Park Narodowy Ujście Warty) — один з 23 національних парків Польщі. Створений 19 червня 2001 р., що робить його наймолодшим парком країни. Розташований в Любуському воєводстві, в нижній течії річки Варта, недалеко від її впадіння в Одру, на польсько-німецькому кордоні. Площа парку становить 80,38 км².
 | |
| 52°34′ пн. ш. 14°43′ сх. д. / 52.567° пн. ш. 14.717° сх. д.Координати: 52°34′ пн. ш. 14°43′ сх. д. / 52.567° пн. ш. 14.717° сх. д. | |
| Країна |  Республіка Польща |
|---|---|
| Розташування |  Польща |
| Площа | 80,38 км² |
| Засновано | 1 липня 2001 p. |
| Статус: | Рамсарське угіддя |
  Уйсце Варти (національний парк) (Польща) | |
 Уйсце Варти у Вікісховищі | |
Річка Варта, ділиться тут на 2 рукави. Південна частина парку являє собою заливні луки, тут щорічні коливання рівня води досягають 4 м, утворюючи сезонні озера. У північній частині розташовано кілька каналів, відокремлених від Варти дамбами, що утворюють польдер. Тут підтримується стабільний рівень води.
Це одна з небагатьох річкових долин Європи, що не постраждала від антропогенних змін. Сучасний ландшафт парку - це мозаїка луків, пасовищ і територій, зарослих осокою та очеретом. Такий характер рослинних угруповань характерний для долин великих низовинних річок в аграрних регіонах. Залишки первинної рослинності представлені чагарниками з верболозів та окремими віковими вербами і тополями.
Рослинність
У парку зростає близько 500 видів судинних рослин, в тому числі рідкісні, що охороняються національним законодавством Польщі: зозульки м'ясо-червоні, зозулині сльози яйцеподібні, дягель лікарський, вужачка звичайна, сальвінія плаваюча, жовтеці водяний та волосолистий. Також трапляються види, що перебувають під частковою охороною: латаття біле, глечики жовті, крушина ламка, калина звичайна та регіонально рідкісні види: молочай болотяний, жовтозілля болотне, рдесник Фріса.
Водно-болотна та лучна рослинність представлена такими видами: ряска мала, та горбата, завитка ряснокоренева, смикавець бурий, сухоцвіт багновий, ситник ропуховий, гірчак перцевий, череда трироздільна, лобода червона, очеретянка звичайна, лепешняк великий, осока гостра, водяний хрін земноводний, коронарія зозуляча, калюжниця болотяна, сідач коноплевий, гадючник в'язолистий. Також трапляються ділянки заболочених вільхово-яснево-вербових лісів. На підвищених ділянках зростають степові види: срібна трава сива, армерія покутська.
Відповідно до Директиви 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» у Парку охороняються такі види оселищ:
| Код | Тип оселища | Площа, га |
|---|---|---|
| 3150 | Природні евтрофні озера з рослинністю типу Magnopotamion або Hydrocharition | 233.08 |
| 3260 | Водотоки від рівнинних до монтанних поясів з рослинністю Ranunculion fluitantis та Callitricho-Batrachion | 3.33 |
| 3270 | Мулисті береги річок з рослинністю Chenopodion rubri p.p. та Bidention p.p | 632.65 |
| 6120 | Трав'яні угруповання на сухих карбонатних пісках | 33.3 |
| 6210 | Напівприродні лучні степи, остепнені луки й чагарникові зарості на вапнякових субстратах (Festuco-Brometalia) (оселища, важливі для орхідних) p | 99.89 |
| 6430 | Гідрофільні прибережні зарості високотравних угруповань рівнин і від монтанного до альпійського висотних поясів | 66.59 |
| 6440 | Заплавні луки річкових долин Cnidion dubii | 432.87 |
| 6510 | Низинні викошувані луки (Alopecurus pratensis, Sanguisorba officinalis) | 83.24 |
| 9170 | Дубово-грабові ліси Galio-Carpinetum | 66.59 |
| 91E0 | Заплавні ліси з Alnus glutinosa та Fraxinus excelsior (Alno-Padion, Alnion incanae, Salicion albae) | 832.44 |
| 91F0 | Прибережні мішані ліси з Quercus robur, Ulmus laevis та Ulmus minor, Fraxinus excelsior або Fraxinus angustifolia вздовж великих рік (Ulmenion minoris) | 3.33 |
Тваринний світ
У парку трапляються види комах, що охороняються Оселищною директивою ЄС: вусач дубовий великий західний, , дукачик непарний, офіогомфус Цецилія, жук-самітник.
Характер місцевості парку зумовлює багатство іхтіофауни, тут нараховується 35 видів риб. Найчисленнішою є родина коропових: лящ, плоскирка, плітка звичайна, карась звичайний. Водяться хижі риби: окунь, судак, сомоподібні, на піщаному кам'янистому дні мешкає минь річковий. Рідкісні види риб, що перебувають під охороною - щипавка звичайна, слиж європейський, вівсянка, в'юн, рибець звичайний, осетрові, білизна звичайна, бабець європейський, мінога річкова, мінога струмкова, гірчак європейський, пічкур білоперий, у сезон розмноження трапляється лосось атлантичний.
У парку мешкає 11 видів земноводних: жаби трав'яна, гостроморда, озерна, їстівна, ставкова, ропухи звичайна, зелена, очеретяна, кумка червоночерева, часничниця звичайна, тритон гребінчастий, рептилії представлені вужем звичайним, веретільницею ламкою та ящіркою прудкою.
Територія парку — один з головних притулків птахів у Польщі та всій Європі. Тут зафіксовано 270 видів птахів, 170 з яких гніздяться. Деякі з них занесені до Червоної книги Польщі: бугайчик, галагаз, чирянка мала, мартин малий, кульон великий.
Парк входить до складу природоохоронної мережі ЄС Natura 2000 та водно-болотних угідь міжнародного значення, що охороняються Рамсарською конвенцією. Тут мешкають 64 із 190 видів птахів, що охороняються Пташиною директивою ЄС, з них гніздові: бугай, квак, деркач, погонич звичайний, крячок чорний, крячок малий, очеретянка прудка; мігруючі: сивка звичайна, лунь польовий; зимуючі: лебідь-кликун та лебідь чорнодзьобий. Також трапляються рибалочка блакитний, щеврик польовий, підорлик малий, дятел середній, жовна чорна, вівсянка садова, жайворонок лісовий.
Дуже важливою групою птахів для парку є сивкові, чисельність яких сильно скоротилась останніх кілька років у Польщі та Європі через втрату середовищ існування. Заповідний режим парку створює для них сприятливе середовище. Тут, зокрема, гніздяться грицик великий, пісочник малий, а також дуже рідкісні кулик-сорока, кулик-довгоніг, погонич малий, баранець великий та звичайний. Численними є крячки: білощокий, річковий, білокрилий та колонії мартинів: звичайного, сизого, сріблястого, середземноморського. Під час міграцій зупиняються коловодник болотяний, чорний, великий брижач.
Інша важлива група птахів - гусеподібні. Під час осінніх міграцій у парку налічується 60-80 тисяч гусей, найбільш поширений гуменник є символом Парку. Також зупиняються гуска мала та білолоба, казарки білощока, червоновола, чорна та канадська. Тут гніздиться 250-500 пар сірої гуски, а також численні лебідь-шипун, крижень, нерозень, широконіска, чернь чубата, попелюх, гоголь, рідше трапляються чирянка мала та велика, шилохвіст, свищ, галагаз, крех великий. У Парку розповсюджені пірникозові: пірникози велика, сірощока, мала та чорношия, 10% польської популяції якої мешкає у Парку. Також численні бакланові та лелекові: чапля сіра, чепура велика, чапля єгипетська, чапля жовта, а також дуже рідкісні лелека чорний та чепура мала, трапляються пастушок та погонич малий.
Найбільш поширений вид соколових - лунь очеретяний (близько 10 пар), також трапляються канюк, шуліка рудий, шуліка чорний, яструб, боривітер, сокіл, орлан-білохвіст, скопа. Нічні хижаки представлені совою вухатою, сипухою та совою болотяною. Із горобцеподібних птахів на території Парку найбільш цінними та рідкісними є: сорокопуд терновий, синьошийка, кропив'янка рябогруда, синиця вусата, чечевиця звичайна, сорокопуд сірий, ремез, соловейко західний, соловейко східний. Журавлеподібні представлені лискою та журавлем сірим.
Крім того, тут мешкає 34 види ссавців, спосіб життя деяких з них тісно пов'язаний з водним середовищем: рясоніжка велика, бобер європейський, ондатра, видра річкова, візон річковий, ракун звичайний, тхір лісовий. Мозаїка лучних та чагарникових ландшафтів дає прихисток копитним тваринам: олень благородний (150 особин), сарна європейська (450 особин), свиня дика (300-400 особин), а також дрібним гризунам: мідиця звичайна, шапарка сибірська, житник пасистий та хижакам: лисиця звичайна, єнот уссурійський, куниця лісова, куниця кам'яна, горностай, ласиця мала. У парку також водяться кажани: широковух звичайний, нічниця довговуха, нічниця велика.
Посилання
- Офіційний сайт парку
Примітки
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 19 czerwca 2001 r. ws. utworzenia Parku Narodowego «Ujście Warty» (Dziennik Ustaw, rok 2001, numer 67, pozycja 681)
- Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / Ред. О.О. Кагало, Б.Г. Проць. – Львів: ЗУКЦ, 2012. – 278 с
- Інформаційна картка сайту natura2000 PLC080001
- https://rsis.ramsar.org/ris/282 Водно-болотне угіддя Warta River Mouth National Park на сайті Рамсарського бюро
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ujsce Varti Girlo Varti pol Park Narodowy Ujscie Warty odin z 23 nacionalnih parkiv Polshi Stvorenij 19 chervnya 2001 r sho robit jogo najmolodshim parkom krayini Roztashovanij v Lyubuskomu voyevodstvi v nizhnij techiyi richki Varta nedaleko vid yiyi vpadinnya v Odru na polsko nimeckomu kordoni Plosha parku stanovit 80 38 km Ujsce Varti52 34 pn sh 14 43 sh d 52 567 pn sh 14 717 sh d 52 567 14 717 Koordinati 52 34 pn sh 14 43 sh d 52 567 pn sh 14 717 sh d 52 567 14 717Krayina Respublika PolshaRoztashuvannya PolshaPlosha80 38 km Zasnovano1 lipnya 2001 p Status Ramsarske ugiddyaUjsce Varti nacionalnij park Polsha Ujsce Varti u Vikishovishi Logotip parku Richka Varta dilitsya tut na 2 rukavi Pivdenna chastina parku yavlyaye soboyu zalivni luki tut shorichni kolivannya rivnya vodi dosyagayut 4 m utvoryuyuchi sezonni ozera U pivnichnij chastini roztashovano kilka kanaliv vidokremlenih vid Varti dambami sho utvoryuyut polder Tut pidtrimuyetsya stabilnij riven vodi Ce odna z nebagatoh richkovih dolin Yevropi sho ne postrazhdala vid antropogennih zmin Suchasnij landshaft parku ce mozayika lukiv pasovish i teritorij zaroslih osokoyu ta ocheretom Takij harakter roslinnih ugrupovan harakternij dlya dolin velikih nizovinnih richok v agrarnih regionah Zalishki pervinnoyi roslinnosti predstavleni chagarnikami z verboloziv ta okremimi vikovimi verbami i topolyami RoslinnistU parku zrostaye blizko 500 vidiv sudinnih roslin v tomu chisli ridkisni sho ohoronyayutsya nacionalnim zakonodavstvom Polshi zozulki m yaso chervoni zozulini slozi yajcepodibni dyagel likarskij vuzhachka zvichajna salviniya plavayucha zhovteci vodyanij ta volosolistij Takozh traplyayutsya vidi sho perebuvayut pid chastkovoyu ohoronoyu latattya bile glechiki zhovti krushina lamka kalina zvichajna ta regionalno ridkisni vidi molochaj bolotyanij zhovtozillya bolotne rdesnik Frisa Vodno bolotna ta luchna roslinnist predstavlena takimi vidami ryaska mala ta gorbata zavitka ryasnokoreneva smikavec burij suhocvit bagnovij sitnik ropuhovij girchak percevij chereda trirozdilna loboda chervona ocheretyanka zvichajna lepeshnyak velikij osoka gostra vodyanij hrin zemnovodnij koronariya zozulyacha kalyuzhnicya bolotyana sidach konoplevij gadyuchnik v yazolistij Takozh traplyayutsya dilyanki zabolochenih vilhovo yasnevo verbovih lisiv Na pidvishenih dilyankah zrostayut stepovi vidi sribna trava siva armeriya pokutska Vidpovidno do Direktivi 92 43 YeS Pro zberezhennya prirodnih oselish ta vidiv prirodnoyi fauni i flori u Parku ohoronyayutsya taki vidi oselish Kod Tip oselisha Plosha ga 3150 Prirodni evtrofni ozera z roslinnistyu tipu Magnopotamion abo Hydrocharition 233 08 3260 Vodotoki vid rivninnih do montannih poyasiv z roslinnistyu Ranunculion fluitantis ta Callitricho Batrachion 3 33 3270 Mulisti beregi richok z roslinnistyu Chenopodion rubri p p ta Bidention p p 632 65 6120 Trav yani ugrupovannya na suhih karbonatnih piskah 33 3 6210 Napivprirodni luchni stepi ostepneni luki j chagarnikovi zarosti na vapnyakovih substratah Festuco Brometalia oselisha vazhlivi dlya orhidnih p 99 89 6430 Gidrofilni priberezhni zarosti visokotravnih ugrupovan rivnin i vid montannogo do alpijskogo visotnih poyasiv 66 59 6440 Zaplavni luki richkovih dolin Cnidion dubii 432 87 6510 Nizinni vikoshuvani luki Alopecurus pratensis Sanguisorba officinalis 83 24 9170 Dubovo grabovi lisi Galio Carpinetum 66 59 91E0 Zaplavni lisi z Alnus glutinosa ta Fraxinus excelsior Alno Padion Alnion incanae Salicion albae 832 44 91F0 Priberezhni mishani lisi z Quercus robur Ulmus laevis ta Ulmus minor Fraxinus excelsior abo Fraxinus angustifolia vzdovzh velikih rik Ulmenion minoris 3 33Tvarinnij svitU parku traplyayutsya vidi komah sho ohoronyayutsya Oselishnoyu direktivoyu YeS vusach dubovij velikij zahidnij dukachik neparnij ofiogomfus Ceciliya zhuk samitnik Harakter miscevosti parku zumovlyuye bagatstvo ihtiofauni tut narahovuyetsya 35 vidiv rib Najchislennishoyu ye rodina koropovih lyash ploskirka plitka zvichajna karas zvichajnij Vodyatsya hizhi ribi okun sudak somopodibni na pishanomu kam yanistomu dni meshkaye min richkovij Ridkisni vidi rib sho perebuvayut pid ohoronoyu shipavka zvichajna slizh yevropejskij vivsyanka v yun ribec zvichajnij osetrovi bilizna zvichajna babec yevropejskij minoga richkova minoga strumkova girchak yevropejskij pichkur biloperij u sezon rozmnozhennya traplyayetsya losos atlantichnij U parku meshkaye 11 vidiv zemnovodnih zhabi trav yana gostromorda ozerna yistivna stavkova ropuhi zvichajna zelena ocheretyana kumka chervonochereva chasnichnicya zvichajna triton grebinchastij reptiliyi predstavleni vuzhem zvichajnim veretilniceyu lamkoyu ta yashirkoyu prudkoyu Teritoriya parku odin z golovnih pritulkiv ptahiv u Polshi ta vsij Yevropi Tut zafiksovano 270 vidiv ptahiv 170 z yakih gnizdyatsya Deyaki z nih zaneseni do Chervonoyi knigi Polshi bugajchik galagaz chiryanka mala martin malij kulon velikij Park vhodit do skladu prirodoohoronnoyi merezhi YeS Natura 2000 ta vodno bolotnih ugid mizhnarodnogo znachennya sho ohoronyayutsya Ramsarskoyu konvenciyeyu Tut meshkayut 64 iz 190 vidiv ptahiv sho ohoronyayutsya Ptashinoyu direktivoyu YeS z nih gnizdovi bugaj kvak derkach pogonich zvichajnij kryachok chornij kryachok malij ocheretyanka prudka migruyuchi sivka zvichajna lun polovij zimuyuchi lebid klikun ta lebid chornodzobij Takozh traplyayutsya ribalochka blakitnij shevrik polovij pidorlik malij dyatel serednij zhovna chorna vivsyanka sadova zhajvoronok lisovij Duzhe vazhlivoyu grupoyu ptahiv dlya parku ye sivkovi chiselnist yakih silno skorotilas ostannih kilka rokiv u Polshi ta Yevropi cherez vtratu seredovish isnuvannya Zapovidnij rezhim parku stvoryuye dlya nih spriyatlive seredovishe Tut zokrema gnizdyatsya gricik velikij pisochnik malij a takozh duzhe ridkisni kulik soroka kulik dovgonig pogonich malij baranec velikij ta zvichajnij Chislennimi ye kryachki biloshokij richkovij bilokrilij ta koloniyi martiniv zvichajnogo sizogo sriblyastogo seredzemnomorskogo Pid chas migracij zupinyayutsya kolovodnik bolotyanij chornij velikij brizhach Insha vazhliva grupa ptahiv gusepodibni Pid chas osinnih migracij u parku nalichuyetsya 60 80 tisyach gusej najbilsh poshirenij gumennik ye simvolom Parku Takozh zupinyayutsya guska mala ta biloloba kazarki biloshoka chervonovola chorna ta kanadska Tut gnizditsya 250 500 par siroyi guski a takozh chislenni lebid shipun krizhen nerozen shirokoniska chern chubata popelyuh gogol ridshe traplyayutsya chiryanka mala ta velika shilohvist svish galagaz kreh velikij U Parku rozpovsyudzheni pirnikozovi pirnikozi velika siroshoka mala ta chornoshiya 10 polskoyi populyaciyi yakoyi meshkaye u Parku Takozh chislenni baklanovi ta lelekovi chaplya sira chepura velika chaplya yegipetska chaplya zhovta a takozh duzhe ridkisni leleka chornij ta chepura mala traplyayutsya pastushok ta pogonich malij Najbilsh poshirenij vid sokolovih lun ocheretyanij blizko 10 par takozh traplyayutsya kanyuk shulika rudij shulika chornij yastrub boriviter sokil orlan bilohvist skopa Nichni hizhaki predstavleni sovoyu vuhatoyu sipuhoyu ta sovoyu bolotyanoyu Iz gorobcepodibnih ptahiv na teritoriyi Parku najbilsh cinnimi ta ridkisnimi ye sorokopud ternovij sinoshijka kropiv yanka ryabogruda sinicya vusata chechevicya zvichajna sorokopud sirij remez solovejko zahidnij solovejko shidnij Zhuravlepodibni predstavleni liskoyu ta zhuravlem sirim Krim togo tut meshkaye 34 vidi ssavciv sposib zhittya deyakih z nih tisno pov yazanij z vodnim seredovishem ryasonizhka velika bober yevropejskij ondatra vidra richkova vizon richkovij rakun zvichajnij thir lisovij Mozayika luchnih ta chagarnikovih landshaftiv daye prihistok kopitnim tvarinam olen blagorodnij 150 osobin sarna yevropejska 450 osobin svinya dika 300 400 osobin a takozh dribnim grizunam midicya zvichajna shaparka sibirska zhitnik pasistij ta hizhakam lisicya zvichajna yenot ussurijskij kunicya lisova kunicya kam yana gornostaj lasicya mala U parku takozh vodyatsya kazhani shirokovuh zvichajnij nichnicya dovgovuha nichnicya velika PosilannyaOficijnij sajt parkuPrimitkiRozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 19 czerwca 2001 r ws utworzenia Parku Narodowego Ujscie Warty Dziennik Ustaw rok 2001 numer 67 pozycja 681 Oselishna koncepciya zberezhennya bioriznomanittya bazovi dokumenti Yevropejskogo Soyuzu Red O O Kagalo B G Proc Lviv ZUKC 2012 278 s Informacijna kartka sajtu natura2000 PLC080001 https rsis ramsar org ris 282 Vodno bolotne ugiddya Warta River Mouth National Park na sajti Ramsarskogo byuro