Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Василь Іванович Якуб'як (нар. 23 лютого 1912, смт. Печеніжин? Коломийський район? Івано-Франківська область — пом. 21 лютого 1981, м. Львів) — український музикознавець, композитор, диригент, педагог.
| Василь Іванович Якуб'як | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 23 лютого 1912 |
| Місце народження | смт. Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області |
| Дата смерті | 21 лютого 1981 (68 років) |
| Місце смерті | м. Львів |
| Громадянство | Україна |
| Національність | українець |
| Професія | диригент, музикознавець, композитор |
| Співацький голос | тенор |
| Інструменти | скрипка |
Біографія
Народився 23 лютого 1912 року в смт. Печеніжин, тепер Коломийського району, на Івано-Франківщині. У 1923 році закінчив місцеву народну п'ятикласову школу, а у 1931 р. — Коломийську гімназію (класичний тип). У гімназії опанував теоретичні основи музики та гру на скрипці, одержав ґрунтовні знання з німецької та польської мов, загальні гуманітарні знання. Після закінчення гімназії вступив до Коломийської філії львівського Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка за спеціальністю скрипка, теорія музики. Під час навчання слухав лекції таких відомих музикантів, як Борис Кудрик та Станіслав Людкевич. Після закінчення академії у 1934 році керував єврейським хором та оркестром, студентським хором львівських богословів та іншими самодіяльними колективами.
Навчання в Львівській греко-католицькій духовній семінарії Святого Духа
Протягом 1935—1939 років стаціонарно навчався у Львівській греко-католицькій духовній семінарії Святого Духа. Тут, окрім поглибленого вивчення богословських наук, історії стародавньої філософії Заходу та музичної культури, студентам надавалася широка можливість практично реалізувати свій творчий потенціал через залучення до активної концертно-виконавської діяльності. В семінарії діяв відомий чоловічий хор, у якому Василь Якуб'як спочатку був виконавцем, а в 1937 році став диригентом.
Під його батутою хор узяв участь в академіях на честь св. Йосафата (29 листопада 1936 р.), в урочистостях до 300-річчя смерті митрополита Рутського, виступав на авторському літературно-музичному вечорі 28 лютого 1937 року в залі духовної семінарії, на якому був присутній Йосиф Сліпий, тодішній ректор Львівської греко-католицької духовній семінарії Святого Духа. Також 18 квітня того ж року хор брав активну участь в урочистостях, присвячених 100-річчю виходу в світ «Русалки Дністрової», а 13 грудня на честь митрополита Андрея Шептицького хор семінаристів під проводом диригента Василя Якуб'яка відспівав «Услиши, Боже, глас мой» Дмитра Бортнянського та Г. Цельнера «Вальтазар».
Окрім хору при семінарії діяв і малий симфонічний оркестр, де Якуб'як грав на альті. Активну участь брав Василь Якуб'як й у струнному квартеті та чоловічому вокальному квартеті львівських богословів у складі: Івана Задорожного (І тенор), Василя Якуб'яка (ІІ тенор), Василя Матіяша (баритон), В. Василевича (бас).
У 1938 році диригент симфонічного оркестру Артемій Цегельський, закінчивши богословські студії, передав керівництво оркестром диригентові хору Василеві Якуб'якові. На той час оркестр зріс не тільки якісно, але й кількісно і складався з 31-го оркестрового музиканта.
26 лютого 1939 року в залі духовної семінарії відбувся ще один авторський вечір, що розпочався піснею Василя Якуб'яка на слова Маркіяна Шашкевича «Підлисся» у виконанні чоловічого хору богословів. Другий відділ авторського вечора розпочав чоловічий вокальний квартет піснею Якуб'яка на слова Богдана Лепкого «Гостина», де партію ІІ тенора виконував автор. На завершення концерту прозвучав хоровий твір на вірші М. Гірського «В 950-ліття» у мистецькому виконанні чоловічого хору львівських богословів під орудою Василя Якуб'яка.
З початком війни 1939 року композитор емігрував до Польщі, де кілька років працював канцеляристом у м. Скаржиско-Каменна. Восени 1941 року, приїхавши до Коломиї у відпустку, — одружився. Виховував двох синів — Ярему, який продовжив справу батька і став відомим музичним педагогом, науковцем, методистом і критиком, та Маркіяна, відомого перекладача з французької мови.
З 1941 р. працював в м. Коломия в музичних школах, СШ № 1, драмтеатрі. В 1943—1944 рр. був диригентом «Коломийського Бояна», а з 1944 по березень 1962 рр. працював педагогом в коломийській 7-річній музичній школі по класу теоретичних предметів та завідувачем циклу теоретичних предметів. Керує шкільним оркестром, бере активну участь у громадській роботі школи та міста, виступає в складі квартету як виконавець (на альті) та диригент.
З березня 1962 року Василь Якуб'як працює на посаді артиста оркестру Коломийського українського драматичного театру ім. Я. Галана, але уже з 10 серпня 1962 року починає працювати в Дрогобицькому педагогічному інституті на посаді викладача, а згодом старшого викладача музичнотеоретичних предметів на кафедрі музики та співів. З 20 жовтня 1964 р. Василь Якуб'як — керівник секції музичнотеоретичних предметів, а з 1.09.1965 р., одночасно з об'єднанням музичнопедагогічного факультету та факультету підготовки вчителів початкових класів, — стає деканом (пробув на цій посаді до 10 квітня 1968 р.). Односано працює в Дрогобицькому музичному училищі.
Помер Василь Якуб'як 21 лютого 1981 року у Львові, похований на кладовищі одного з львівських масивів у с. Кривчиці.
І Крайовий конкурс хорів Галичини
Важливим рубежем професійного становлення і визнання Якуб'яка як хорового диригента стала перемога на І Крайовому конкурсі хорів Галичини, присвяченому сторіччю від дня народження основоположника української класичної музики Миколи Лисенка.
У 1942 році Інститут народної творчості у Львові за ініціативи його директора, професора о. Северина Сапруна організували І Крайовий конкурс українських хорів Галичини, Полісся, Холмщини до сторіччя від дня народження Миколи Лисенка: «Та забіліли сніги», «Ой що ж бо то за ворон», «Гей, не дивуйте».. Умови конкурсу були доволі жорсткі. Кожен хоровий колектив мав підготувати щонайменше три хорові твори Лисенка. При оцінюванні враховували інтерпретацію пісенного виконання, зіспіваність, одяг співаків, навіть дисципліну.
Василь Якуб'як на запрошення Мар'яна Степаняка став диригентом хору рідного села Печеніжин, до якого було відібрано 28 учасників, десятеро з яких самі були диригентами. Хор успішно відбув повітовий конкурс, після якого зі 163 колективів лише 72 було допущено до окружного конкурсу. Згодом колектив дійшов і до перегляду у Львові, куди потрапили тридцять найкращих. Із них 16 — сільських, 10 — містечкових і 4 репрезентативних великоміських: Дрогобицький і Станіславівський «Бояни», Станіславівська «Думка» та Львівська «Сурма».
З 31 липня до 2 серпня 1942 року відбувався фінал конкурсу у Львові, на якому Василь Якуб'як був нагороджений як найкращий диригент сільських хорів лавровим вінком переможця, срібною диригентською паличкою, відповідними грамотами, грошовою премією (500 злотих) та перехідним подарунком — срібною вазою. Печеніжинський чоловічий хор серед сільських хорів зайняв 2-ге місце. Печеніжинцям відкрилася пряма дорога до участи у фестивалі української пісні, який мав незабаром відбутися у львівській опері.
Творчий доробок
- музика до драми «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського,
- кантата «Пісня радості й хвали» (сл. Ю. Шкрумеляк) для хору з оркестром,
- одночастинна соната «Фортепіанний Квінтет»,
- сюїта «В'язанка народних пісень» для мандолінного та струнного оркестрів,
- «Пісня стебницьких калійників» (сл. М. Шалати),
- сюїта з опери «Запорожець за Дунаєм»,
- гармонізація й інструментовка «Вія» для оркестру (малий симфонічний),
- «Фантазія g-moll»,
- марш «Вперед» для духового оркестру,
- «Таємнича печера» для оркестру,
- «Колискова» (сл. народні) для жіночого квартету з фортепіано,
- «А радість грає, грає» (сл. В. Якуб'як) для жіночого квартету,
- «Вечірня пісня» для труби з фортепіано,
- танок «Слов'янка» для естрадного оркестру.
Значним творчим досягненням Василя Якуб'яка є його кантата «Пісня радості й хвали». Композитор серйозно поставився до написання доволі великого твору циклічної форми з наявністю хорів, солістів, читців та симфонічного оркестру. Кантата поділена на п'ять частин: «Вступ», «Радість визволення», «Розправа з фашистським гадом», «Рвіте зілля на весілля» і «Фінал». Кантата побудована на гуцульських мотивах і збагачена власною авторською фантазією, полонить слухача безпосередністю, мелодійністю та живим ритмом. Двічі кантата «Пісня радості й хвали» виконувалась у Коломиї (1959, 1960), чотири рази у Дрогобичі (1964, 1965, 1969,1972) та один раз по телебаченню (1965).
В доробку композитора також ряд творів для скрипки з фортепіано (танок «Коломийка», «Вальс g-moll», «Танок g-moll», «Етюд a-moll») та для струнного квартету («Скерцо», варіації «Козачок», «Marcia funebre»), багато творів для чоловічих квартетів (варіації, танго, пісні), чоловічих хорів без супроводу («Підлисся», «Шумить Дніпро», «Клеплють коси» та ін.) та солоспівів — «Дівчино Кохана» та «Вийди, дівчино» (сл. М. Хромей).
Окрім концертно-виконавської діяльності Василь Якуб'як брав участь у науковій діяльності. У фондах збереглися «Збірка коляд і щедрівок на мужеський хор» 1938 р. з 11 коляд і щедрівок для чоловічого хору, де першим номером є коляда «Бог предвічний» у власній обробці. У збірці переважають коляди і щедрівки в обробці Кирила Стеценка, Остапа Нижанківського, Бориса Кудрика, Т. Купчинського, І. Охримовича. Нотний рукопис збірки виконав В. Василевич 20 грудня 1938 р. у Львові.
Серед пісенної творчості композитора значне місце займають пісні для дітей. Василь Якуб'як створював пісні на вірші таких поетів як Богдан Лепкий, Дмитро Николишин, Степан Пушик, Петро Скунць, М. Хромей, Михайло Шалата, Маркіян Шашкевич, А. Шекерик-Доників, Юрій Шкрумеляк та інші. Декілька дитячих пісень митець написав на власні вірші. Але найрезультативнішим був творчий тандем композитора з молодим коломийський поетом Іваном Юзюком. Разом вони створили близько півтора десятка різножанрових (хорових, ансамблевих, сольних) пісень, 11 з яких для дітей молодшого шкільного віку.
У домашньому архіві Василя Якуб'яка збереглася його друкована стаття з 1938 р. під назвою «Косовиця в Печеніжині Коломийського повіту». У ній розповідається про особливості косарської традиції, про спеціальні страви, які належаться косареві, а також детально описується весь косарський реманент, його місцеві назви тощо. Стаття проілюстрована нотним записом двох протяжних пісень, які співають косарі.
З розвитком музичної освіти в Галичині все більше відчувалася нестача спеціальної навчально-методичної літератури, що спонукало Василя Якуб'яка до створення «Музичного букваря» для дітей музичних шкіл. Його працю високо оцінив Станіслав Людкевич.
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки
- Хор Богословської академії у Львові в пам'ять отця Маркіяна (Спомин учасника хору) [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.]/ о. д-р Петро Романишин // Шашкевичіяна. — Віннпег, 1983. — Ч. 9 (36-37), рік ХХ. — С. 23-27.
- . Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 14 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 14 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 15 травня 2014.
- . Архів оригіналу за 14 травня 2014. Процитовано 13 травня 2014.
- Мартинів Л. І. Нова сторінка творчості Василя Якуб'яка (до 100-х роковин з дня народження) [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.]/ Любомир Мартинів // Щомісячний науково-педагогічний журнал «Молодь і ринок». — № 8 (91), серпень 2012, — С. 144—148
Посилання
- Василь Якуб'як [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Музична бібліотека
- Мартинів Л. І. Нова сторінка творчості Василя Якуб'яка (до 100-х роковин з дня народження) [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.]/ Любомир Мартинів // Щомісячний науково-педагогічний журнал «Молодь і ринок». — № 8 (91), серпень 2012, — С. 144—148]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasil Ivanovich Yakub yak nar 23 lyutogo 1912 smt Pechenizhin Kolomijskij rajon Ivano Frankivska oblast pom 21 lyutogo 1981 m Lviv ukrayinskij muzikoznavec kompozitor dirigent pedagog Vasil Ivanovich Yakub yakOsnovna informaciyaData narodzhennya23 lyutogo 1912 1912 02 23 Misce narodzhennyasmt Pechenizhin Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblastiData smerti21 lyutogo 1981 1981 02 21 68 rokiv Misce smertim LvivGromadyanstvoUkrayinaNacionalnistukrayinecProfesiyadirigent muzikoznavec kompozitorSpivackij golostenorInstrumentiskripkaBiografiyaNarodivsya 23 lyutogo 1912 roku v smt Pechenizhin teper Kolomijskogo rajonu na Ivano Frankivshini U 1923 roci zakinchiv miscevu narodnu p yatiklasovu shkolu a u 1931 r Kolomijsku gimnaziyu klasichnij tip U gimnaziyi opanuvav teoretichni osnovi muziki ta gru na skripci oderzhav gruntovni znannya z nimeckoyi ta polskoyi mov zagalni gumanitarni znannya Pislya zakinchennya gimnaziyi vstupiv do Kolomijskoyi filiyi lvivskogo Vishogo muzichnogo institutu imeni Mikoli Lisenka za specialnistyu skripka teoriya muziki Pid chas navchannya sluhav lekciyi takih vidomih muzikantiv yak Boris Kudrik ta Stanislav Lyudkevich Pislya zakinchennya akademiyi u 1934 roci keruvav yevrejskim horom ta orkestrom studentskim horom lvivskih bogosloviv ta inshimi samodiyalnimi kolektivami Navchannya v Lvivskij greko katolickij duhovnij seminariyi Svyatogo Duha Protyagom 1935 1939 rokiv stacionarno navchavsya u Lvivskij greko katolickij duhovnij seminariyi Svyatogo Duha Tut okrim pogliblenogo vivchennya bogoslovskih nauk istoriyi starodavnoyi filosofiyi Zahodu ta muzichnoyi kulturi studentam nadavalasya shiroka mozhlivist praktichno realizuvati svij tvorchij potencial cherez zaluchennya do aktivnoyi koncertno vikonavskoyi diyalnosti V seminariyi diyav vidomij cholovichij hor u yakomu Vasil Yakub yak spochatku buv vikonavcem a v 1937 roci stav dirigentom Pid jogo batutoyu hor uzyav uchast v akademiyah na chest sv Josafata 29 listopada 1936 r v urochistostyah do 300 richchya smerti mitropolita Rutskogo vistupav na avtorskomu literaturno muzichnomu vechori 28 lyutogo 1937 roku v zali duhovnoyi seminariyi na yakomu buv prisutnij Josif Slipij todishnij rektor Lvivskoyi greko katolickoyi duhovnij seminariyi Svyatogo Duha Takozh 18 kvitnya togo zh roku hor brav aktivnu uchast v urochistostyah prisvyachenih 100 richchyu vihodu v svit Rusalki Dnistrovoyi a 13 grudnya na chest mitropolita Andreya Sheptickogo hor seminaristiv pid provodom dirigenta Vasilya Yakub yaka vidspivav Uslishi Bozhe glas moj Dmitra Bortnyanskogo ta G Celnera Valtazar Okrim horu pri seminariyi diyav i malij simfonichnij orkestr de Yakub yak grav na alti Aktivnu uchast brav Vasil Yakub yak j u strunnomu kvarteti ta cholovichomu vokalnomu kvarteti lvivskih bogosloviv u skladi Ivana Zadorozhnogo I tenor Vasilya Yakub yaka II tenor Vasilya Matiyasha bariton V Vasilevicha bas U 1938 roci dirigent simfonichnogo orkestru Artemij Cegelskij zakinchivshi bogoslovski studiyi peredav kerivnictvo orkestrom dirigentovi horu Vasilevi Yakub yakovi Na toj chas orkestr zris ne tilki yakisno ale j kilkisno i skladavsya z 31 go orkestrovogo muzikanta 26 lyutogo 1939 roku v zali duhovnoyi seminariyi vidbuvsya she odin avtorskij vechir sho rozpochavsya pisneyu Vasilya Yakub yaka na slova Markiyana Shashkevicha Pidlissya u vikonanni cholovichogo horu bogosloviv Drugij viddil avtorskogo vechora rozpochav cholovichij vokalnij kvartet pisneyu Yakub yaka na slova Bogdana Lepkogo Gostina de partiyu II tenora vikonuvav avtor Na zavershennya koncertu prozvuchav horovij tvir na virshi M Girskogo V 950 littya u misteckomu vikonanni cholovichogo horu lvivskih bogosloviv pid orudoyu Vasilya Yakub yaka Z pochatkom vijni 1939 roku kompozitor emigruvav do Polshi de kilka rokiv pracyuvav kancelyaristom u m Skarzhisko Kamenna Voseni 1941 roku priyihavshi do Kolomiyi u vidpustku odruzhivsya Vihovuvav dvoh siniv Yaremu yakij prodovzhiv spravu batka i stav vidomim muzichnim pedagogom naukovcem metodistom i kritikom ta Markiyana vidomogo perekladacha z francuzkoyi movi Z 1941 r pracyuvav v m Kolomiya v muzichnih shkolah SSh 1 dramteatri V 1943 1944 rr buv dirigentom Kolomijskogo Boyana a z 1944 po berezen 1962 rr pracyuvav pedagogom v kolomijskij 7 richnij muzichnij shkoli po klasu teoretichnih predmetiv ta zaviduvachem ciklu teoretichnih predmetiv Keruye shkilnim orkestrom bere aktivnu uchast u gromadskij roboti shkoli ta mista vistupaye v skladi kvartetu yak vikonavec na alti ta dirigent Z bereznya 1962 roku Vasil Yakub yak pracyuye na posadi artista orkestru Kolomijskogo ukrayinskogo dramatichnogo teatru im Ya Galana ale uzhe z 10 serpnya 1962 roku pochinaye pracyuvati v Drogobickomu pedagogichnomu instituti na posadi vikladacha a zgodom starshogo vikladacha muzichnoteoretichnih predmetiv na kafedri muziki ta spiviv Z 20 zhovtnya 1964 r Vasil Yakub yak kerivnik sekciyi muzichnoteoretichnih predmetiv a z 1 09 1965 r odnochasno z ob yednannyam muzichnopedagogichnogo fakultetu ta fakultetu pidgotovki vchiteliv pochatkovih klasiv staye dekanom probuv na cij posadi do 10 kvitnya 1968 r Odnosano pracyuye v Drogobickomu muzichnomu uchilishi Pomer Vasil Yakub yak 21 lyutogo 1981 roku u Lvovi pohovanij na kladovishi odnogo z lvivskih masiviv u s Krivchici I Krajovij konkurs horiv Galichini Vazhlivim rubezhem profesijnogo stanovlennya i viznannya Yakub yaka yak horovogo dirigenta stala peremoga na I Krajovomu konkursi horiv Galichini prisvyachenomu storichchyu vid dnya narodzhennya osnovopolozhnika ukrayinskoyi klasichnoyi muziki Mikoli Lisenka U 1942 roci Institut narodnoyi tvorchosti u Lvovi za iniciativi jogo direktora profesora o Severina Sapruna organizuvali I Krajovij konkurs ukrayinskih horiv Galichini Polissya Holmshini do storichchya vid dnya narodzhennya Mikoli Lisenka Ta zabilili snigi Oj sho zh bo to za voron Gej ne divujte Umovi konkursu buli dovoli zhorstki Kozhen horovij kolektiv mav pidgotuvati shonajmenshe tri horovi tvori Lisenka Pri ocinyuvanni vrahovuvali interpretaciyu pisennogo vikonannya zispivanist odyag spivakiv navit disciplinu Vasil Yakub yak na zaproshennya Mar yana Stepanyaka stav dirigentom horu ridnogo sela Pechenizhin do yakogo bulo vidibrano 28 uchasnikiv desyatero z yakih sami buli dirigentami Hor uspishno vidbuv povitovij konkurs pislya yakogo zi 163 kolektiviv lishe 72 bulo dopusheno do okruzhnogo konkursu Zgodom kolektiv dijshov i do pereglyadu u Lvovi kudi potrapili tridcyat najkrashih Iz nih 16 silskih 10 mistechkovih i 4 reprezentativnih velikomiskih Drogobickij i Stanislavivskij Boyani Stanislavivska Dumka ta Lvivska Surma Z 31 lipnya do 2 serpnya 1942 roku vidbuvavsya final konkursu u Lvovi na yakomu Vasil Yakub yak buv nagorodzhenij yak najkrashij dirigent silskih horiv lavrovim vinkom peremozhcya sribnoyu dirigentskoyu palichkoyu vidpovidnimi gramotami groshovoyu premiyeyu 500 zlotih ta perehidnim podarunkom sribnoyu vazoyu Pechenizhinskij cholovichij hor sered silskih horiv zajnyav 2 ge misce Pechenizhincyam vidkrilasya pryama doroga do uchasti u festivali ukrayinskoyi pisni yakij mav nezabarom vidbutisya u lvivskij operi Tvorchij dorobokmuzika do drami Tini zabutih predkiv Mihajla Kocyubinskogo kantata Pisnya radosti j hvali sl Yu Shkrumelyak dlya horu z orkestrom odnochastinna sonata Fortepiannij Kvintet syuyita V yazanka narodnih pisen dlya mandolinnogo ta strunnogo orkestriv Pisnya stebnickih kalijnikiv sl M Shalati syuyita z operi Zaporozhec za Dunayem garmonizaciya j instrumentovka Viya dlya orkestru malij simfonichnij Fantaziya g moll marsh Vpered dlya duhovogo orkestru Tayemnicha pechera dlya orkestru Koliskova sl narodni dlya zhinochogo kvartetu z fortepiano A radist graye graye sl V Yakub yak dlya zhinochogo kvartetu Vechirnya pisnya dlya trubi z fortepiano tanok Slov yanka dlya estradnogo orkestru Znachnim tvorchim dosyagnennyam Vasilya Yakub yaka ye jogo kantata Pisnya radosti j hvali Kompozitor serjozno postavivsya do napisannya dovoli velikogo tvoru ciklichnoyi formi z nayavnistyu horiv solistiv chitciv ta simfonichnogo orkestru Kantata podilena na p yat chastin Vstup Radist vizvolennya Rozprava z fashistskim gadom Rvite zillya na vesillya i Final Kantata pobudovana na guculskih motivah i zbagachena vlasnoyu avtorskoyu fantaziyeyu polonit sluhacha bezposerednistyu melodijnistyu ta zhivim ritmom Dvichi kantata Pisnya radosti j hvali vikonuvalas u Kolomiyi 1959 1960 chotiri razi u Drogobichi 1964 1965 1969 1972 ta odin raz po telebachennyu 1965 V dorobku kompozitora takozh ryad tvoriv dlya skripki z fortepiano tanok Kolomijka Vals g moll Tanok g moll Etyud a moll ta dlya strunnogo kvartetu Skerco variaciyi Kozachok Marcia funebre bagato tvoriv dlya cholovichih kvartetiv variaciyi tango pisni cholovichih horiv bez suprovodu Pidlissya Shumit Dnipro Kleplyut kosi ta in ta solospiviv Divchino Kohana ta Vijdi divchino sl M Hromej Okrim koncertno vikonavskoyi diyalnosti Vasil Yakub yak brav uchast u naukovij diyalnosti U fondah zbereglisya Zbirka kolyad i shedrivok na muzheskij hor 1938 r z 11 kolyad i shedrivok dlya cholovichogo horu de pershim nomerom ye kolyada Bog predvichnij u vlasnij obrobci U zbirci perevazhayut kolyadi i shedrivki v obrobci Kirila Stecenka Ostapa Nizhankivskogo Borisa Kudrika T Kupchinskogo I Ohrimovicha Notnij rukopis zbirki vikonav V Vasilevich 20 grudnya 1938 r u Lvovi Sered pisennoyi tvorchosti kompozitora znachne misce zajmayut pisni dlya ditej Vasil Yakub yak stvoryuvav pisni na virshi takih poetiv yak Bogdan Lepkij Dmitro Nikolishin Stepan Pushik Petro Skunc M Hromej Mihajlo Shalata Markiyan Shashkevich A Shekerik Donikiv Yurij Shkrumelyak ta inshi Dekilka dityachih pisen mitec napisav na vlasni virshi Ale najrezultativnishim buv tvorchij tandem kompozitora z molodim kolomijskij poetom Ivanom Yuzyukom Razom voni stvorili blizko pivtora desyatka riznozhanrovih horovih ansamblevih solnih pisen 11 z yakih dlya ditej molodshogo shkilnogo viku U domashnomu arhivi Vasilya Yakub yaka zbereglasya jogo drukovana stattya z 1938 r pid nazvoyu Kosovicya v Pechenizhini Kolomijskogo povitu U nij rozpovidayetsya pro osoblivosti kosarskoyi tradiciyi pro specialni stravi yaki nalezhatsya kosarevi a takozh detalno opisuyetsya ves kosarskij remanent jogo miscevi nazvi tosho Stattya proilyustrovana notnim zapisom dvoh protyazhnih pisen yaki spivayut kosari Z rozvitkom muzichnoyi osviti v Galichini vse bilshe vidchuvalasya nestacha specialnoyi navchalno metodichnoyi literaturi sho sponukalo Vasilya Yakub yaka do stvorennya Muzichnogo bukvarya dlya ditej muzichnih shkil Jogo pracyu visoko ociniv Stanislav Lyudkevich Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi PrimitkiHor Bogoslovskoyi akademiyi u Lvovi v pam yat otcya Markiyana Spomin uchasnika horu 14 travnya 2014 u Wayback Machine o d r Petro Romanishin Shashkevichiyana Vinnpeg 1983 Ch 9 36 37 rik HH S 23 27 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2014 Procitovano 14 travnya 2014 Arhiv originalu za 29 grudnya 2013 Procitovano 14 travnya 2014 Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 15 travnya 2014 Arhiv originalu za 14 travnya 2014 Procitovano 13 travnya 2014 Martiniv L I Nova storinka tvorchosti Vasilya Yakub yaka do 100 h rokovin z dnya narodzhennya 14 travnya 2014 u Wayback Machine Lyubomir Martiniv Shomisyachnij naukovo pedagogichnij zhurnal Molod i rinok 8 91 serpen 2012 S 144 148PosilannyaVasil Yakub yak 14 travnya 2014 u Wayback Machine na sajti Muzichna biblioteka Martiniv L I Nova storinka tvorchosti Vasilya Yakub yaka do 100 h rokovin z dnya narodzhennya 14 travnya 2014 u Wayback Machine Lyubomir Martiniv Shomisyachnij naukovo pedagogichnij zhurnal Molod i rinok 8 91 serpen 2012 S 144 148