Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колесніков Степáн Фéдорович Коле сніков Одес ький нар 11 липня 1879 Ад

Колесніков-Одеський Степан Федорович

Колесніков-Одеський Степан Федорович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колесніков.

Степáн Фéдорович Коле́сніков-Одес́ький (нар. 11 липня 1879, Адріанопіль — пом. 27 травня 1955, Белград) — український художник-пейзажист. Учень Іллі Рєпіна. Старший брат художника Івана Колесникова.

(Stepan Kolesnikov, Stepan Kolesnikoff)
Степан Колесніков-Одеський
image
фотопортрет Колеснікова-Одеського
При народженні Степан Колесніков
Народження 11 липня 1879(1879-07-11)
Адріанопіль, Слов'яносербський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть 27 травня 1955(1955-05-27) (75 років)
  Белград, Сербія, СФРЮ
Поховання Новий цвинтар
Національність українець
Країна image Російська імперія→image Югославія
Жанр реалізм
Навчання Одеське художнє училище
Петербурзька Академія мистецтв
Діяльність художник
Роки творчості 1900—1954
Покровитель король Сербії
Твори пейзажі, побутовий жанр, натюрморт
Роботи в колекції Іркутський обласний художній музей
image Колесніков-Одеський Степан Федорович у Вікісховищі

Декілька прізвищ

Надзвичайно складна політична атмосфера зламу 19-20 століть і вимушене життя в декількох країнах, а потім еміграція у Сербію, спричинили появу декількох прізвищ уславленого художника-пейзажиста. Аби відокремлювати його від інших художників з прізвищем «Колесніков» до його прізвища мистецтвознавці зазвичай додають «Одеський». В англомовній літературі його прізвище подають як Stepan Kolesnikov. Сам художник писав власне прізвище в еміграції як Stepan Kolesnikoff. Останній варіант він використовував і як власний підпис-сигнатуру в живопису.

Життєпис

Народився 11 липня 1879 року в селі Адріанополі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії Російської імперії (нині Алчевський район Луганської області, Україна) в селянській сім'ї.

Художні здібності виявив рано. Робив самотужки малюнки і прислухався до порад мандрівних малярів. Малюнки юнака настільки сподобались, що добродії зібрали їх і доправили у Нижній Новгород на ярмарку 1896 року. Ярмарок відбувся і сільський юнак отримав від земства нагороду — стипендію для отримання подальшого художнього навчання.

Художня освіта

У 1897 влаштувався в Одеське художнє училище, де його вчителями були Киріак Костанді та Геннадій Ладиженський. Серед однокласників були Ісаак Бродський, (майбутнє прізвище Греков), Давид Бурлюк, майбутній представник українського аванґарду.

Ірина Федорівна Попандопуло, донька грецького землевласника, до якої залицявся Митрофан Мартищенко, 1899 року стала дружиною Степана Колеснікова. В січні 1901 року у подружжя народилась донька Люба. Художнику запропонували залишитись в Одеському училищі на посаді викладача.

У 1903 закінчив училище по першому розряду і як найкращий учень отримав право поступити в Імператорську Петербурзьку Академію мистецтв без іспитів, тому разом із приятелями Ісааком Бродським та Митрофаном Мартищенко покинув Одесу і відбув у Петербург. Колесніков влаштувався у академію, де став учнем пейзажного класу (викладач професор Кисельов). Згодом він стане учнем і в класі Іллі Рєпіна.

Українські сільські пейзажі

Революція 1905—1907 спричинила тимчасове припинення навчання. Серед зачинених навчальних закладів була і Петербурзька Академія мистецтв.

Бродський, Мартищенко та Колесніков-Одеський поїхали у маєток Бурлюка — хутір Семиротівка (нині Сумська область України) — на етюди. Працьовитий Колесніков-Одеський не гаяв часу і зробив значну кількість замальовок і ескізів з пейзажами України. Особливо приділяв увагу зображенням дерев і характерних ознак різних пір року. Зробив низку пейзажів ранньою весною і особливо зимових пейзажів, котрі найбільше удавались художнику.

Робив не тільки чисті пейзажі, а й картини побутового жанру, анімалістичного жанру, іноді — натюрморти. Частку творів дороблятиме в майстерні вже після повернення з України і навіть в еміграції («Ніч на Україні» різні варіанти, «Шлях повз церкву», «Продаж яблук», «На Великдень біля церкви»).

Картина «Весна» (пейзаж датований 1905 роком) отримала другу премію на виставці в академії і була придбана до збірок музею Імператорської Академії мистецтв. За часів СРСР передана до України, нині — Дніпровський художній музей.

Декілька разів за власні картини був лауреатом «Куїндживської премії». Окрім Колеснікова-Одеського лауреатами цієї премії були також сам Ілля Рєпін та художник Абрам Архипов (1862—1930).

Про талановитого художника доповіли російському царю Миколі ІІ. Відбулась їх зустріч і як нагороду молодий Колесніков-Одеський отримав коштовний портсигар від царя.

Побожний художник зміцнив після цього власні монархічні і релігійні погляди, котрих буде дотримуватись і в еміграції.

З 1915 року Степан Колесніков мешкає в Одесі,де бере участь у виставках Товариства пересувних художніх виставок та Товариства південноросійських художників.

Еміграція до Сербії

Митець був наляканий хаосом в країні після Жовтневого перевороту року. Еміграція була для нього єдиним шляхом збереження власного життя і життя родини через загрозу убивства під час червоного терору. Адже він перейшов у стан російських поміщиків через шлюб і навчання в академії і був прихильником монархії. 1919 року родина через Кавказ дісталась спочатку Туреччини, а згодом і Сербії. Слов'янська Сербія стала другим центром першої хвилі емігрантів з більшовицької Росії, як і тодішня Франція.

Сербський період

З 1920 року постійно мешкав в Белграді.

Творча доля Колеснікова-Одеського в Сербії склалась непогано. Родина оселилась у власному будинку, котрий придбав художник (вулиця Князя Павла, б. 81). Він плідно працював і був помічений місцевою владою. Серед прихильників українського художника за походженням був і тодішній король Сербії.

1921 року в Белграді відбулась персональна виставка його картин (девяносто сім творів). Їздив в Македонію та в Албанію, де працював місяцями. Створив монументальні стінописи в театрі Белграда. В жовтні 1929 року приїздив у Париж, де відбулась чергова персональна виставка художника.

Хвороба і смерть

Останні дванадцять років життя художник хворів на паркінсонізм. Але продовжував працювати за допомогою помічників. Помер у місті Белград. Поховання відбулося на Новому цвинтарі в Белграді.

Посмертна слава

Колесников-Одеський мав визнання за життя. Знав про художні успіхи власного учня і Ілля Рєпін, котрий сам емігрував з більшовицької Росії і декотрий час листувався з художником, що мешкав в Сербії, з 1925 до 1929 р… Мешканці Сербії вважають його власним національним художником.

Картини Колеснікова-Одеського продають на мистецьких аукціонах як твори визнаного західноєвропейського майстра першої половини 20 століття. Частина картин Колеснікова-Одеського не датована взагалі, що ускладнює вивчення його творчої еволюції.

Вибрані твори

image Зовнішні зображення
картина
image Пейзаж з селом і церквою, 1907 рік.
  • «Пейзаж з цвинтарем», 1900
  • «Весна», 1905
  • Пейзаж з селом і церквою, 1907
  • «Зима. Сільська околиця», 1907
  • «Будиночок біля лісу», 1910
  • «Зимовий пейзаж з особняком», 1915
  • «Орання поля в Катеринославській губернії», 1915
  • «Сільські дітлахи на галявині», 1916
  • «Чотири собаки», 1917
  • «Пейзаж з халупками і сільськими хлопцями», 1917
  • «Зима. Околиця Одеси», 1918
  • «Місячна ніч», різні варіанти
  • «Бузок в синій вазі»
  • «Праля на озері»
  • «Селянський двір»
  • «Ремонт дерев'яної діжки»
  • «Відпочинок селян біля озера»
  • «Зимові клопоти»
  • «Продаж яблук»
  • «Рання весна»
  • «Ніч на Україні»
  • «Шлях повз церкву»
  • «Коні», 1927
  • «Осінь»
  • «Три рибалки на березі»
  • «Зимовий пейзаж з вовком»
  • «Селянки біля річки»
  • «Дерева взимку»
  • «На Великдень біля церкви»
  • «Пейзаж з церквою», 1936
  • «Біля церкви», 1936
  • «Дарунки південної природи» (кавуни і дині), 1936
  • «Зимовий пейзаж з деревом», 1941

Музеї, які зберігають твори художника

  1. Одеський художній музей
  2. Костромський музей образотворчих мистецтв
  3. Псковський історико-художній та архітектурний музей-заповідник
  4. Севастопольський художній музей
  5. Державний музей мистецтв Республіки Узбекистан
  6. Саратовський державній художній музей ім. А. Н. Радищєва
  7. Музей образотворчих мистецтв Республіки Карелія
  8. Нижньо-Новгородський державній художній музей
  9. Державний музей українського образотворчого мистецтва
  10. Зібрання (колекція) образотворчого мистецтва Градобанку
  11. Ростовський обласний музей образотворчих мистецтв
  12. Бердянський художній музей ім. І. І. Бродського
  13. Новосибірський державний художній музей
  14. Дніпропетровський державний музей російського та українського мистецтва
  15. Російський державний музей
  16. Сумський художній музей
  17. Харківський художній музей
  18. Пензенська картинна галерея ім. К. А. Савицького
  19. Краснодарський крайовий художній музей імені Ф. Я. Коваленка
  20. Державний музей образотворчих мистецтв Республіки Татарстан
  21. Воронезький обласний художній музей імені І. М. Крамського
  22. Рибінський історико-художній музей
  23. Горлівський художній музей
  24. Миколаївський художній музей ім. В. В. Верещагіна
  25. Самарський обласний художній музей
  26. Ярославський художній музей
  27. Державна художня галерея ім. Т. Г. Шевченко Республіка Казахстан
  28. Іркутський обласний художній музей
  29. Башкирський державний художній музей ім. М. В. Нестерова
  30. Ульяновський обласний художній музей
  31. Єкатеринбурзький музей образотворчих мистецтв
  32. Тверська картинна галерея
  33. Національний художній музей Білорусі
  34. Тюменська обласна картинна галерея
  35. Державний художній музей Республіки Молдова
  36. Державний музей образотворчого мистецтва Республіки Кіргизія
  37. Челябінський державний музей образотворчих мистецтв
  38. Калузький музей образотворчих мистецтв

Примітки

  1. " http://ofam.od.ua/pdf/catalog/kolesnikov.pdf".[недоступне посилання з липня 2019]

Див. також

Література і посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kolesnikov Stepan Fedorovich Kole snikov Odes kij nar 11 lipnya 1879 Adrianopil pom 27 travnya 1955 Belgrad ukrayinskij hudozhnik pejzazhist Uchen Illi Ryepina Starshij brat hudozhnika Ivana Kolesnikova Stepan Kolesnikov Stepan Kolesnikoff Stepan Kolesnikov Odeskij Premiyi fotoportret Kolesnikova OdeskogoPri narodzhenni Stepan KolesnikovNarodzhennya 11 lipnya 1879 1879 07 11 Adrianopil Slov yanoserbskij povit Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaSmert 27 travnya 1955 1955 05 27 75 rokiv Belgrad Serbiya SFRYuPohovannya Novij cvintarNacionalnist ukrayinecKrayina Rosijska imperiya YugoslaviyaZhanr realizmNavchannya Odeske hudozhnye uchilishe Peterburzka Akademiya mistectvDiyalnist hudozhnikRoki tvorchosti 1900 1954Pokrovitel korol SerbiyiTvori pejzazhi pobutovij zhanr natyurmortRoboti v kolekciyi Irkutskij oblasnij hudozhnij muzej Kolesnikov Odeskij Stepan Fedorovich u VikishovishiDekilka prizvishNadzvichajno skladna politichna atmosfera zlamu 19 20 stolit i vimushene zhittya v dekilkoh krayinah a potim emigraciya u Serbiyu sprichinili poyavu dekilkoh prizvish uslavlenogo hudozhnika pejzazhista Abi vidokremlyuvati jogo vid inshih hudozhnikiv z prizvishem Kolesnikov do jogo prizvisha mistectvoznavci zazvichaj dodayut Odeskij V anglomovnij literaturi jogo prizvishe podayut yak Stepan Kolesnikov Sam hudozhnik pisav vlasne prizvishe v emigraciyi yak Stepan Kolesnikoff Ostannij variant vin vikoristovuvav i yak vlasnij pidpis signaturu v zhivopisu ZhittyepisNarodivsya 11 lipnya 1879 roku v seli Adrianopoli Slov yanoserbskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini Alchevskij rajon Luganskoyi oblasti Ukrayina v selyanskij sim yi Hudozhni zdibnosti viyaviv rano Robiv samotuzhki malyunki i prisluhavsya do porad mandrivnih malyariv Malyunki yunaka nastilki spodobalis sho dobrodiyi zibrali yih i dopravili u Nizhnij Novgorod na yarmarku 1896 roku Yarmarok vidbuvsya i silskij yunak otrimav vid zemstva nagorodu stipendiyu dlya otrimannya podalshogo hudozhnogo navchannya Hudozhnya osvitaU 1897 vlashtuvavsya v Odeske hudozhnye uchilishe de jogo vchitelyami buli Kiriak Kostandi ta Gennadij Ladizhenskij Sered odnoklasnikiv buli Isaak Brodskij majbutnye prizvishe Grekov David Burlyuk majbutnij predstavnik ukrayinskogo avangardu Irina Fedorivna Popandopulo donka greckogo zemlevlasnika do yakoyi zalicyavsya Mitrofan Martishenko 1899 roku stala druzhinoyu Stepana Kolesnikova V sichni 1901 roku u podruzhzhya narodilas donka Lyuba Hudozhniku zaproponuvali zalishitis v Odeskomu uchilishi na posadi vikladacha U 1903 zakinchiv uchilishe po pershomu rozryadu i yak najkrashij uchen otrimav pravo postupiti v Imperatorsku Peterburzku Akademiyu mistectv bez ispitiv tomu razom iz priyatelyami Isaakom Brodskim ta Mitrofanom Martishenko pokinuv Odesu i vidbuv u Peterburg Kolesnikov vlashtuvavsya u akademiyu de stav uchnem pejzazhnogo klasu vikladach profesor Kiselov Zgodom vin stane uchnem i v klasi Illi Ryepina Ukrayinski silski pejzazhiRevolyuciya 1905 1907 sprichinila timchasove pripinennya navchannya Sered zachinenih navchalnih zakladiv bula i Peterburzka Akademiya mistectv Brodskij Martishenko ta Kolesnikov Odeskij poyihali u mayetok Burlyuka hutir Semirotivka nini Sumska oblast Ukrayini na etyudi Pracovitij Kolesnikov Odeskij ne gayav chasu i zrobiv znachnu kilkist zamalovok i eskiziv z pejzazhami Ukrayini Osoblivo pridilyav uvagu zobrazhennyam derev i harakternih oznak riznih pir roku Zrobiv nizku pejzazhiv rannoyu vesnoyu i osoblivo zimovih pejzazhiv kotri najbilshe udavalis hudozhniku Robiv ne tilki chisti pejzazhi a j kartini pobutovogo zhanru animalistichnogo zhanru inodi natyurmorti Chastku tvoriv doroblyatime v majsterni vzhe pislya povernennya z Ukrayini i navit v emigraciyi Nich na Ukrayini rizni varianti Shlyah povz cerkvu Prodazh yabluk Na Velikden bilya cerkvi Kartina Vesna pejzazh datovanij 1905 rokom otrimala drugu premiyu na vistavci v akademiyi i bula pridbana do zbirok muzeyu Imperatorskoyi Akademiyi mistectv Za chasiv SRSR peredana do Ukrayini nini Dniprovskij hudozhnij muzej Dekilka raziv za vlasni kartini buv laureatom Kuyindzhivskoyi premiyi Okrim Kolesnikova Odeskogo laureatami ciyeyi premiyi buli takozh sam Illya Ryepin ta hudozhnik Abram Arhipov 1862 1930 Pro talanovitogo hudozhnika dopovili rosijskomu caryu Mikoli II Vidbulas yih zustrich i yak nagorodu molodij Kolesnikov Odeskij otrimav koshtovnij portsigar vid carya Pobozhnij hudozhnik zmicniv pislya cogo vlasni monarhichni i religijni poglyadi kotrih bude dotrimuvatis i v emigraciyi Z 1915 roku Stepan Kolesnikov meshkaye v Odesi de bere uchast u vistavkah Tovaristva peresuvnih hudozhnih vistavok ta Tovaristva pivdennorosijskih hudozhnikiv Emigraciya do SerbiyiMitec buv nalyakanij haosom v krayini pislya Zhovtnevogo perevorotu roku Emigraciya bula dlya nogo yedinim shlyahom zberezhennya vlasnogo zhittya i zhittya rodini cherez zagrozu ubivstva pid chas chervonogo teroru Adzhe vin perejshov u stan rosijskih pomishikiv cherez shlyub i navchannya v akademiyi i buv prihilnikom monarhiyi 1919 roku rodina cherez Kavkaz distalas spochatku Turechchini a zgodom i Serbiyi Slov yanska Serbiya stala drugim centrom pershoyi hvili emigrantiv z bilshovickoyi Rosiyi yak i todishnya Franciya Serbskij periodZ 1920 roku postijno meshkav v Belgradi Tvorcha dolya Kolesnikova Odeskogo v Serbiyi sklalas nepogano Rodina oselilas u vlasnomu budinku kotrij pridbav hudozhnik vulicya Knyazya Pavla b 81 Vin plidno pracyuvav i buv pomichenij miscevoyu vladoyu Sered prihilnikiv ukrayinskogo hudozhnika za pohodzhennyam buv i todishnij korol Serbiyi 1921 roku v Belgradi vidbulas personalna vistavka jogo kartin devyanosto sim tvoriv Yizdiv v Makedoniyu ta v Albaniyu de pracyuvav misyacyami Stvoriv monumentalni stinopisi v teatri Belgrada V zhovtni 1929 roku priyizdiv u Parizh de vidbulas chergova personalna vistavka hudozhnika Hvoroba i smertOstanni dvanadcyat rokiv zhittya hudozhnik hvoriv na parkinsonizm Ale prodovzhuvav pracyuvati za dopomogoyu pomichnikiv Pomer u misti Belgrad Pohovannya vidbulosya na Novomu cvintari v Belgradi Posmertna slavaKolesnikov Odeskij mav viznannya za zhittya Znav pro hudozhni uspihi vlasnogo uchnya i Illya Ryepin kotrij sam emigruvav z bilshovickoyi Rosiyi i dekotrij chas listuvavsya z hudozhnikom sho meshkav v Serbiyi z 1925 do 1929 r Meshkanci Serbiyi vvazhayut jogo vlasnim nacionalnim hudozhnikom Kartini Kolesnikova Odeskogo prodayut na misteckih aukcionah yak tvori viznanogo zahidnoyevropejskogo majstra pershoyi polovini 20 stolittya Chastina kartin Kolesnikova Odeskogo ne datovana vzagali sho uskladnyuye vivchennya jogo tvorchoyi evolyuciyi Vibrani tvoriZovnishni zobrazhennya kartina Pejzazh z selom i cerkvoyu 1907 rik Pejzazh z cvintarem 1900 Vesna 1905 Pejzazh z selom i cerkvoyu 1907 Zima Silska okolicya 1907 Budinochok bilya lisu 1910 Zimovij pejzazh z osobnyakom 1915 Orannya polya v Katerinoslavskij guberniyi 1915 Silski ditlahi na galyavini 1916 Chotiri sobaki 1917 Pejzazh z halupkami i silskimi hlopcyami 1917 Zima Okolicya Odesi 1918 Misyachna nich rizni varianti Buzok v sinij vazi Pralya na ozeri Selyanskij dvir Remont derev yanoyi dizhki Vidpochinok selyan bilya ozera Zimovi klopoti Prodazh yabluk Rannya vesna Nich na Ukrayini Shlyah povz cerkvu Koni 1927 Osin Tri ribalki na berezi Zimovij pejzazh z vovkom Selyanki bilya richki Dereva vzimku Na Velikden bilya cerkvi Pejzazh z cerkvoyu 1936 Bilya cerkvi 1936 Darunki pivdennoyi prirodi kavuni i dini 1936 Zimovij pejzazh z derevom 1941Muzeyi yaki zberigayut tvori hudozhnikaOdeskij hudozhnij muzej Kostromskij muzej obrazotvorchih mistectv Pskovskij istoriko hudozhnij ta arhitekturnij muzej zapovidnik Sevastopolskij hudozhnij muzej Derzhavnij muzej mistectv Respubliki Uzbekistan Saratovskij derzhavnij hudozhnij muzej im A N Radishyeva Muzej obrazotvorchih mistectv Respubliki Kareliya Nizhno Novgorodskij derzhavnij hudozhnij muzej Derzhavnij muzej ukrayinskogo obrazotvorchogo mistectva Zibrannya kolekciya obrazotvorchogo mistectva Gradobanku Rostovskij oblasnij muzej obrazotvorchih mistectv Berdyanskij hudozhnij muzej im I I Brodskogo Novosibirskij derzhavnij hudozhnij muzej Dnipropetrovskij derzhavnij muzej rosijskogo ta ukrayinskogo mistectva Rosijskij derzhavnij muzej Sumskij hudozhnij muzej Harkivskij hudozhnij muzej Penzenska kartinna galereya im K A Savickogo Krasnodarskij krajovij hudozhnij muzej imeni F Ya Kovalenka Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv Respubliki Tatarstan Voronezkij oblasnij hudozhnij muzej imeni I M Kramskogo Ribinskij istoriko hudozhnij muzej Gorlivskij hudozhnij muzej Mikolayivskij hudozhnij muzej im V V Vereshagina Samarskij oblasnij hudozhnij muzej Yaroslavskij hudozhnij muzej Derzhavna hudozhnya galereya im T G Shevchenko Respublika Kazahstan Irkutskij oblasnij hudozhnij muzej Bashkirskij derzhavnij hudozhnij muzej im M V Nesterova Ulyanovskij oblasnij hudozhnij muzej Yekaterinburzkij muzej obrazotvorchih mistectv Tverska kartinna galereya Nacionalnij hudozhnij muzej Bilorusi Tyumenska oblasna kartinna galereya Derzhavnij hudozhnij muzej Respubliki Moldova Derzhavnij muzej obrazotvorchogo mistectva Respubliki Kirgiziya Chelyabinskij derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv Kaluzkij muzej obrazotvorchih mistectvPrimitki http ofam od ua pdf catalog kolesnikov pdf nedostupne posilannya z lipnya 2019 Div takozhRealizm Akademizm Odeske hudozhnye uchilishe Peterburzka Akademiya mistectv Emigraciya Pejzazh Rosijskij derzhavnij arhiv literaturi i mistectva MoskvaLiteratura i posilannyaSlovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 108 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Galkevich T A Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X http kykolnik livejournal com 226585 html 16 grudnya 2016 u Wayback Machine http kykolnik livejournal com 227087 html 16 lyutogo 2015 u Wayback Machine http blastedheath tumblr com post 80496832374 russian style stepan kolesnikov ukrainian Tatyana Podstanickaya Stepan Kolesnikov M 2003 Vistavka S Kolesnikova v Odeskomu hudozhnomu muzeyi 4 listopada 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ