Парка н огорожа палісад стіна огорожа зазвичай дерев яна автономна структура споруда для огороджування захисту обрамленн

Парка́н (огорожа, палісад) — стіна, огорожа, зазвичай дерев'яна, автономна структура, споруда для огороджування, захисту, обрамлення певної території. Паркан з пруття, очерету, горизонтальних жердин називають тином (у давньоруській слово тынъ значило «огорожа, частокіл»). Розрізняють суцільний (глухий) і несуцільний паркан.

Паркан

Етимологія

Тин — «огорожа, паркан, стіна». Російське і білоруське тын «тин», давньоруське тинъ «огорожа, паркан; стіна», польське [tyn], чеське týn, словацьке týnіе, полабське (vå)tåįn «огорожа, паркан; стіна», сербохорватське тŭн «перегородка, внутрішня стінка», словенське tín «дощата перегородка», старослов'янське тынъ «перегородка»; — праслов'янське tynъ; — запозичення з германських мов; давньоісландське tún «садиба, двір, сад», давньоанглійське (англосаксонське) давньонижньонімецьке (давньосаксонське) «огорожа», давньоверхньонімецьке zūn «огорожа, паркан», нововерхньонімецьке Zaun «огорожа, паркан» споріднені з ірландським -dunum «фортеця»; висловлюється також думка (Мартынов Сл.-герм. взаимод. 145-153) про запозичення германських відповідників з праслов'янської мови, в якій праслов'янське tynъ пов'язане з tyti «густо рости» (провіняй з Тустань) і первісно означало «густі зарості».

Українське слово паркан через посередництво пол. parkan або чеськ. parkán походить від сер.-в.-нім. parkân, яку, у свою чергу виводять від старофр. parc < лат. parcus («огорожа»), що має етимологію. Первісне значення — «стіна, огорожа, звичайно дерев'яна» (звідси також «парк», «паркет»).

Слово огорожа пов'язане з прасл. *gordъ («огорожа», «огороджений простір», пор. «городъ»).

Історія

Людина здавна намагалася відгородити місце свого проживання. Причин для цього вистачало завжди. Першими захисними спорудженнями стали рови, заповнені водою, і паркани. Спочатку це були примітивні паркани з підручних природних матеріалів, в основному з дерева й каменю. Надалі, з винаходом знарядь праці й освоєнням гончарного ремесла, сталі з'являтися металеві й цегельні паркани.

Метал і цегла й у наші дні залишаються одними із найкращих будівельних матеріалів — як самостійні матеріали, так і в комбінації один з одним. З'явилися ковані паркани, паркани чавунні й алюмінієві, а також різноманітні цегельні паркани із цегли різної фактури. Не вийшли із ужитку дерево й камінь — їх теж застосовують до сьогодні як матеріали для парканів.

Типи

За матеріалом

з дощок;
з горизонтальних жердин (вориння);
зі штахетин;
кам'яний;
з використанням зварних панелей;
з металевої сітки;
із залізобетонних плит;

Живопліт або живий паркан — паркан зі штучних насаджень;
Палісад;
Пліт — паркан з пруття;
Тин — огорожа, сплетена з лози, тонкого гілля; пліт; огорожа з очерету тощо; огорожа з жердин, покладених горизонтально й закріплених між стовпцями.

Тин, або пліт
Тин
Живопліт
Кам'яний паркан

Див. також

Примітки

● в одному зі значень поняття стіна — те, що відокремлює, роз'єднує кого-, що-небудь, перешкода у здійсненні чогось.
Джерело: Словник української мови в 11 томах http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=Стіна

Деталізація джерел

Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .
Тин // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — . — С. 568—569
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с. — С. 568-571)
. Архів оригіналу за 19 вересня 2020.
. Архів оригіналу за 18 січня 2022.
Тин // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Література

Пірко В. О. Оборонні споруди…/ Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ, Східний видавничий дім — Донецьк, 2007. — 176 с.
Паркан // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
Шула // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2096. — 1000 екз.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паркан

[1] ● в одному зі значень поняття стіна — те, що відокремлює, роз'єднує кого-, що-небудь, перешкода у здійсненні чогось.
Джерело: Словник української мови в 11 томах http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=Стіна

[Н-П-2] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .

[:0-3] Тин // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[ЕСУМ-4] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — . — С. 568—569

[АтимА1-5] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с. — С. 568-571)

[6] . Архів оригіналу за 19 вересня 2020.

[7] . Архів оригіналу за 18 січня 2022.

[СУМтин-8] Тин // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.