Лук'янівський єврейський цвинтар

Лук'я́нівське євре́йське кладови́ще — єврейське кладовище (кіркут) у Києві, на Лук'янівці, нині практично втрачене.

Лук'янівське єврейське кладовище
Лук'янівське єврейське кладовище
Інформація про цвинтар
^H G O
Країна	Україна
Розташування	p131 з Вікіданих Лук'янівка
Відкрито
Статус	єврейський цвинтар і колишній цвинтар^[d]
Стан	зруйновано, втрачено
Конфесія	юдаїзм
Площа	p2046 з Вікіданих
Адреса: вул. Юрія Іллєнка
Лук'янівське єврейське кладовище Лук'янівське єврейське кладовище (Київ)
Лук'янівське єврейське кладовище у Вікісховищі

Опис

На початку існування цей великий некрополь займав площу понад 25 га. Його оточувала капітальна стіна з арковими брамами, на терені кладовища містилася контора, відспівувальня, інші ритуальні споруди (архітектор — Володимир Ніколаєв). Тут були поховані десятки тисяч євреїв. Серед різноманітних поховань виділявся фамільний склеп знаменитих цукрозаводчиків Бродських; тут же покоїлися лідери київських сіоністів доктор Макс Мандельштам, Бер Борохов,класик історії медицини Савелій Григорович Ковнер, философ М.І. Перлин кілька єврейських праведників — цадиків, головний рабин Києва Вайсблат Нухим. До єврейського кладовища з заходу прилучалося караїмське кладовище.

З 1983 року на території Лук'янівського єврейського кладовища споруджено новий телевізійний центр, на місці караїмського кладовища діє спортивний комплекс. Від величезної кількості поховань залишилося кілька могил неподалік від . Єврейська громада міста Сан-Франциско (США) надала кошти^[] для обнесення їх символічною огорожею. У колишньому приміщенні кладовищенської контори (нині вул. Юрія Іллєнка, 44) діяла база хокеїстів. Зараз згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів у зв'язку з 75-ю річницею трагедії Бабиного Яру» приміщення на вул. Ю.Іллєнка, 44 передано Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» для створення Меморіального музею пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру.

Історія

Єврейське кладовище на тодішній околиці Києва — Лук'янівці — було відкрите в 1894 році на просторі між сучасною вулицею Юрія Іллєнка та Реп'яховим яром у зв'язку з тим, що на старому кладовищі для поховання юдеїв, яке містилося на Звіринці, вже не було вільного місця для поховань.

У 1937 році кладовище було закрите для поховань.

За нацистської окупації багато могил були зруйновані й опоганені.

У серпні-вересні 1943 року сотні кам'яних надгробків використовували для спорудження багать, на яких спалювалися тіла убитих у Бабиному Ярі. Ще більш варварському руйнуванню кладовище піддали наприкінці 1950-х років.

З 1958 року чимало могил з кладовища, яке було заплановано офіційно ліквідувати, перенесені на нове Міське кладовище, яке розміщувалося на північно-західній околиці міста, у місцевості Берковець.

У 1962 році міськвиконком офіційно ухвалив ліквідувати некрополь. Стіну розібрали (лишився тільки фрагмент), ритуальні приміщення знесли, переважну частину поховань розорили, а надгробки знищили чи розграбували. У поодиноких випадках здійснювалося переміщення праху за кордон (так було з могилою засновника партії Поалей-Ціон Бера Борохова, яка з 1963 року міститься в Ізраїлі).

• Будинок контори єврейського кладовища
• Пам'ятний знак «Менора» на честь євреїв, що загинули у Бабиному Яру
• Рештки Лук'янівського єврейського кладовища
• Рештки Лук'янівського єврейського кладовища

Див. також

• Лук'янівське кладовище

Джерела

• Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 рр.
• Проектно-изыскательская работа по установлению исторических границ Бабьего Яра и Кирилловского, Еврейского, Мусульманского, Караимского кладбищ в г. Киеве [ 1 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Комитет «Бабий Яр». (рос.)

1. Ю.Н.Квитницкий-Рыжов (1993). Некрополи Киева (рос.) . Київ: "ВІПОЛ". с. 15. ISBN .