Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Еліезар Штейнбарг | ||||
|---|---|---|---|---|
| Еліезар Штейнберг | ||||
 Еліезер Штейнбарг (1915) | ||||
| Народився | 18 травня 1880 Липкани, Хотинський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 27 березня 1932 (51 рік) Чернівці, Румунське королівство[1] | |||
| Поховання | Чернівці | |||
| Країна |  Румунія | |||
| Національність | єврей | |||
| Діяльність | письменник, педагог | |||
| Мова творів | їдиш | |||
| Роки активності | 1898 — 1932 | |||
| Жанр | байка, драма, поезія, оповідання | |||
| Magnum opus | «Алеф-Бейз» (буквар) | |||
| | ||||
Еліезер Штейнбарг (на початку творчості: Еліезер Штейнберг; 18 травня 1880, м. Липкани, нині Молдова) — 27 березня 1932, м. Чернівці) — класик єврейської літератури, який писав твори мовою їдиш, байкар, драматург, поет, педагог, громадський діяч.
Біографія
Еліезер Штейнбарг народився 18 травня 1880 року в м. Липкани Хотинського повіту Бессарабської губернії Російської імперії (тепер — у складі Молдова) в родині небагатого єврейського крамаря.
З дитинства виявив неабиякі здібності до навчання: успішно закінчив хедер (єврейську початкову школу), самостійно вивчав російську мову та літературу, займався самоосвітою на російській та німецькій мовах.
Наприкінці 1890-х почав свою педагогічну, просвітницьку та літературну діяльність: викладав їдиш та іврит у місцевих школах, брав участь у створенні підручників з цих мов, виступав з лекціями по єврейській літературі по всій Бессарабії.
Для популяризації єврейської дитячої літератури пише невеличкі оповідання, казки, повчальні історії, які друкувались на сторінках місцевої періодики «Дос Найе Лебм» («Нове життя») та «Фрайхайт» («Свобода»). В цей же період Е. Штейнбарг написав декілька п'єс: «Праотець Авраам», «Ребе из Бердичева», «Продаж Йосипа у полон», «Білий півень».
У ті ж роки почав писати свої відомі згодом байки, але тільки 1910 року деякі з них були опубліковані в 39-у випуску «Ейропеіше Літератур» («Європейська Література»), який друкувався у Варшаві.
У 1919 році на запрошення єврейської педагогічної громади Буковини Еліезер Штейнбарг переїжджає до Чернівців, де продовжує свою педагогічну, просвітницьку та громадську діяльність.
Працює редактором єврейських журналів, очолює Раду директорів єврейських шкіл міста, організовує при в Чернівцях Шкільний союз і дитячу школу для вивчення мови ідиш, викладає ідиш та іврит в місцевих школах, створює і видає в 1921 році для дітей буквар під назвою «Алеф-Бейз» з ілюстраціями талановитого художника і свого друга Артура Кольника, щорічно організовує в Карпатах дитячі оздоровчі табори.
Протягом 1920-х років виходить серія його «Култур» (Культура) з єврейської педагогіки, де серед іншого він розробляє методику одночасного навчання обох єврейських мов (ідиш та іврита).
В 1928–1930 рр. Е.Штейнбарг живе і працює в Бразилії, організовує та очолює там школи з навчанням на ідиш в містах Ріо-де-Жанейро та Сан-Пауло.
Після повернення в Чернівці в 1930 році повністю присвячує себе літературній діяльності.
В ці роки по-особливому розквітає його талант письменника-байкаря. Із більш ніж 500 написаних до того часу байок автор відбирає 99 та готує їх до публікації. Перше велике друковане видання байок Е. Штейнбарга побачило світ в 1936 році, вже після смерті автора.
Помер Еліезер Штейнбарг 27 березня 1932 року від невдалого оперативного втручання.
Похований на центральній алеї єврейського кладовища у Чернівцях.
Його твори перекладені румунською, івритом, португальською, німецькою, англійською, російською мовами, видавались у Бухаресті, Яссах, Буенос-Айресі, Тель-Авіві, Монтевідео, Нью-Йорку. 1972 року архіви Е. Штейнбарга були передані Єврейській національній та Університетській бібліотекам в Єрусалимі (Ізраїль).
1988 року в Чернівцях письменник Йосиф Бург створив Єврейське культурологічне товариство, назване іменем Еліезера Штейнбарга.
Вшанування
- У 1988 році на будинку в Чернівцях, де проживав письменник, встановлена меморіальна дошка (автор — скульптор Іван Салевич);
- Одна з вулиць Чернівців названа його іменем.
Перевидання творів Е. Штайнбарга в Чернівцях
- Штейнбарг Э. Басни /пер. с идиш Х.Розенталя /. — Черновцы: общество еврейской культуры им. Э.Штейнбарга, 1990. — 182 с.
- Штейнбарг Е. На камені; Хлопчиу-горобчику; Один і два буде три; З відрами через плечище; Чепурненька наша хатка; Там, де райські ворітечка; Затремти рибчино-рибко: [вірші] / пер.з ідиш Б.Мельничука // Ластівка. — 1994.-№ 3. — С. 8-33.
- Штейнбарг Э. Посвящение луне; Плохая еда; Жених: [стихотворения] / Э.Штейнбарг/ пер. с идиш Х.Розенталя // Молодий буковинець. — 1990. — 26 лют. — 4 берез. (№ 9). — Флояра, С. 3.
- Штейнбарг Э. Поцелуй: [басня] / Э.Штайнбарг // Черновицкие листки. — 1999. — № 60. — С.3.
Примітки
- Czech National Authority Database
- У 1928 році вийшла збірка байок «Крізь окуляри».
- Товариство імені Елізера Штейнбарга
- Відомості про самооцінювання освітньої програми / Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
Джерела
- Богайчук М. А. Штейнбарг (Steinbarg) Елієзер // Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник. — Чернівці, 2005. — С. 301.
- Гусар Ю. Байкар світового рівня [про Еліезера Штейнбарга] / Юхим Гусар // Буковинське віче, 2014. — 19 червня (№ 25). — С.3.
- Їх творча спадщина славить Буковину [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Еврейский обозреватель Элиезер Штейнбарг — наша гордость и наша любовь. Владимир Затуловский [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Из басенного наследия черновицкого кудесник [ 6 лютого 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Народ Книги [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Академик [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Леонид Кацис. Элиэзер Штейнбарг [ 30 грудня 2007 у Wayback Machine.]. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Chlen spilki zhurnalistiv U Navchannya Lib Chlen KPRS Eliezar ShtejnbargEliezar ShtejnbergEliezer Shtejnbarg 1915 Narodivsya18 travnya 1880 1880 05 18 Lipkani Hotinskij povit Bessarabska guberniya Rosijska imperiyaPomer27 bereznya 1932 1932 03 27 51 rik Chernivci Rumunske korolivstvo 1 PohovannyaChernivciKrayina RumuniyaNacionalnistyevrejDiyalnistpismennik pedagogMova tvorivyidishRoki aktivnosti1898 1932 Zhanrbajka drama poeziya opovidannyaMagnum opus Alef Bejz bukvar Eliezer Shtejnbarg na pochatku tvorchosti Eliezer Shtejnberg 18 travnya 1880 m Lipkani nini Moldova 27 bereznya 1932 m Chernivci klasik yevrejskoyi literaturi yakij pisav tvori movoyu yidish bajkar dramaturg poet pedagog gromadskij diyach BiografiyaEliezer Shtejnbarg narodivsya 18 travnya 1880 roku v m Lipkani Hotinskogo povitu Bessarabskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi teper u skladi Moldova v rodini nebagatogo yevrejskogo kramarya Z ditinstva viyaviv neabiyaki zdibnosti do navchannya uspishno zakinchiv heder yevrejsku pochatkovu shkolu samostijno vivchav rosijsku movu ta literaturu zajmavsya samoosvitoyu na rosijskij ta nimeckij movah Naprikinci 1890 h pochav svoyu pedagogichnu prosvitnicku ta literaturnu diyalnist vikladav yidish ta ivrit u miscevih shkolah brav uchast u stvorenni pidruchnikiv z cih mov vistupav z lekciyami po yevrejskij literaturi po vsij Bessarabiyi Dlya populyarizaciyi yevrejskoyi dityachoyi literaturi pishe nevelichki opovidannya kazki povchalni istoriyi yaki drukuvalis na storinkah miscevoyi periodiki Dos Naje Lebm Nove zhittya ta Frajhajt Svoboda V cej zhe period E Shtejnbarg napisav dekilka p yes Praotec Avraam Rebe iz Berdicheva Prodazh Josipa u polon Bilij piven U ti zh roki pochav pisati svoyi vidomi zgodom bajki ale tilki 1910 roku deyaki z nih buli opublikovani v 39 u vipusku Ejropeishe Literatur Yevropejska Literatura yakij drukuvavsya u Varshavi U 1919 roci na zaproshennya yevrejskoyi pedagogichnoyi gromadi Bukovini Eliezer Shtejnbarg pereyizhdzhaye do Chernivciv de prodovzhuye svoyu pedagogichnu prosvitnicku ta gromadsku diyalnist Pracyuye redaktorom yevrejskih zhurnaliv ocholyuye Radu direktoriv yevrejskih shkil mista organizovuye pri v Chernivcyah Shkilnij soyuz i dityachu shkolu dlya vivchennya movi idish vikladaye idish ta ivrit v miscevih shkolah stvoryuye i vidaye v 1921 roci dlya ditej bukvar pid nazvoyu Alef Bejz z ilyustraciyami talanovitogo hudozhnika i svogo druga Artura Kolnika shorichno organizovuye v Karpatah dityachi ozdorovchi tabori Protyagom 1920 h rokiv vihodit seriya jogo Kultur Kultura z yevrejskoyi pedagogiki de sered inshogo vin rozroblyaye metodiku odnochasnogo navchannya oboh yevrejskih mov idish ta ivrita V 1928 1930 rr E Shtejnbarg zhive i pracyuye v Braziliyi organizovuye ta ocholyuye tam shkoli z navchannyam na idish v mistah Rio de Zhanejro ta San Paulo Pislya povernennya v Chernivci v 1930 roci povnistyu prisvyachuye sebe literaturnij diyalnosti V ci roki po osoblivomu rozkvitaye jogo talant pismennika bajkarya Iz bilsh nizh 500 napisanih do togo chasu bajok avtor vidbiraye 99 ta gotuye yih do publikaciyi Pershe velike drukovane vidannya bajok E Shtejnbarga pobachilo svit v 1936 roci vzhe pislya smerti avtora Eliezer Shtenbarg z svoyim chitachem Pomer Eliezer Shtejnbarg 27 bereznya 1932 roku vid nevdalogo operativnogo vtruchannya Pohovanij na centralnij aleyi yevrejskogo kladovisha u Chernivcyah Jogo tvori perekladeni rumunskoyu ivritom portugalskoyu nimeckoyu anglijskoyu rosijskoyu movami vidavalis u Buharesti Yassah Buenos Ajresi Tel Avivi Montevideo Nyu Jorku 1972 roku arhivi E Shtejnbarga buli peredani Yevrejskij nacionalnij ta Universitetskij bibliotekam v Yerusalimi Izrayil 1988 roku v Chernivcyah pismennik Josif Burg stvoriv Yevrejske kulturologichne tovaristvo nazvane imenem Eliezera Shtejnbarga VshanuvannyaU 1988 roci na budinku v Chernivcyah de prozhivav pismennik vstanovlena memorialna doshka avtor skulptor Ivan Salevich Odna z vulic Chernivciv nazvana jogo imenem Perevidannya tvoriv E Shtajnbarga v ChernivcyahShtejnbarg E Basni per s idish H Rozentalya Chernovcy obshestvo evrejskoj kultury im E Shtejnbarga 1990 182 s Shtejnbarg E Na kameni Hlopchiu gorobchiku Odin i dva bude tri Z vidrami cherez plechishe Chepurnenka nasha hatka Tam de rajski voritechka Zatremti ribchino ribko virshi per z idish B Melnichuka Lastivka 1994 3 S 8 33 Shtejnbarg E Posvyashenie lune Plohaya eda Zhenih stihotvoreniya E Shtejnbarg per s idish H Rozentalya Molodij bukovinec 1990 26 lyut 4 berez 9 Floyara S 3 Shtejnbarg E Poceluj basnya E Shtajnbarg Chernovickie listki 1999 60 S 3 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 U 1928 roci vijshla zbirka bajok Kriz okulyari Tovaristvo imeni Elizera Shtejnbarga Vidomosti pro samoocinyuvannya osvitnoyi programi Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha DzherelaBogajchuk M A Shtejnbarg Steinbarg Eliyezer Literatura i mistectvo Bukovini v imenah slovnik dovidnik Chernivci 2005 S 301 Gusar Yu Bajkar svitovogo rivnya pro Eliezera Shtejnbarga Yuhim Gusar Bukovinske viche 2014 19 chervnya 25 S 3 Yih tvorcha spadshina slavit Bukovinu 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Evrejskij obozrevatel Eliezer Shtejnbarg nasha gordost i nasha lyubov Vladimir Zatulovskij 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Iz basennogo naslediya chernovickogo kudesnik 6 lyutogo 2010 u Wayback Machine ros Narod Knigi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Akademik 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Leonid Kacis Eliezer Shtejnbarg 30 grudnya 2007 u Wayback Machine ros