Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Артур Кольник (4 травня 1890, м. Станіслав, нині Івано-Франківськ, Україна) — 1972, Париж, Франція) — художник (живописець, графік).
| Артур Кольник | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 4 травня 1890 м. Станіслав, нині м. Івано-Франківськ, Україна | |||
| Смерть | 1972 | |||
| м. Париж (Франція) | ||||
| Національність | єврей | |||
| Країна |  Австро-Угорщина, Румунія, Франція | |||
| Жанр | живопис, графіка, ксилографія | |||
| Навчання | Краківська академія мистецтв (Австро-Угорщина, Краків, 1913) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | постмодернізм | |||
| Роки творчості | 1910 —1972 | |||
| Покровитель | ||||
| Вплив | Шагал Марк | |||
| Роботи в колекції | d | |||
| | ||||
Біографія
Артур Кольник народився 4 травня 1890 року у м. Станіслав (Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина), нині — м. Івано-Франківськ, Україна) в небагатій освіченій єврейській сім'ї: батько працював бухгалтером в банку, мати мала магазин жіночого одягу.
Артур після закінчення початкової школи поступив у гімназію, де захопився малюванням.
Після закінчення гімназії він, не погодившись з бажанням батьків вчитися на лікаря, поступає (1908) на відділення живопису Краківської академії мистецтв, де незабаром стає одним із найкращих учнів Ю. Мехоффера (1869–1946), на старших курсах бере участь в виставках краківського Об'єднання єврейських художників і скульпторів.
Після закінчення в 1913 році зі срібною медаллю навчання в Академії, Артур Кольник до початку Першої світової віни мандрує по Галичині, збираючи матеріал для своїх майбутніх картин.
З початком війни його, присвоївши офіцерський чин, відправляють на фронт, а після поранення Кольник продовжує службу у Відні, де знайомиться з відомим австрійським живописцем І. Кауфманом (1853–1921), який стає його наставником і покровителем у воєнні роки. Завдяки заступництву Кауфмана, Артур у 1916–1917 роках мав змогу відвідувати заняття у Віденській академії мистецтв і навіть влаштувати свою персональну виставку в столичній галереї Gredlergasse.
Після війни Артур Кольник оселяється в Чернівцях, які після розпаду Австро-Угорської імперії анексувала королівська Румунія. Тут він стає помітною фігурою в культурному житті міста і єврейства — з перших днів входить в гурток ентузіастів їдишистської культури, на чолі якої був письменник і педагог Еліезер Штейнбарг (1880–1932).
Кольник зіграв вагому роль у створенні Культур-Ліги в Чернівцях, довгий час був одним із керівників її художньої секції, брав участь в організації виставок, видавництві літератури на мові їдиш.
Знаходячись в благодатному культурному середовищі, художник Кольник багато і з захопленням працював: малював натюрморти, пейзажі, жанрові композиції і портрети, самостійно освоїв мистецтво ксилографії, ілюстрував перші видання байок Е. Штейбарга (Крізь окуляри (1928), Байки (1932), пробує свої сили в сценографії, декоративно-ужитковому і монументальному мистецтві.
В 1918, 1922 і 1926 роках Кольник представляв свої картини на виставках в Чернівцях, а в кінці 1920 — початку 1921 року, разом з художником (1893–1974) влаштував дві виставки в Нью-Йорку. Як згадував Артур Кольник, в Чернівцях він провів найкращі роки свого життя, наповненого напруженою роботою, творчим опрацюванням ідей, сприйнятих ним в Кракові та Відні, осмислення впливу на нього малярського методу П.Сезанна, одного з засновників постімпресіонізма.
Наприкінці 1931 року Артур Кольник був змушений, враховуючи недружнє відношення румунської влади, разом із сім'єю виїхати в Париж.
Кольник приїхав у Францію в той час, коли Паризька школа (Пікассо, Сутін, Шагал та ін.) уже пережила свій «героїко-романтичний» період. Його зустріли неочікувано байдуже, а тому прийшлось на декілька років закинути живопис і всього себе присвятити матеріальному забезпеченню сім'ї, що пішло йому, як виявилось, тільки на користь — він зміг не зазнати чужого впливу, зберегти свою самобутність.
Художник пережив глибоку духовну кризу, яку пізніше називав драмою свідомості. Лише в 1935 році Кольник вернувся до занять живописом. До самого початку Другої світової війни він був постійним експонентом Салона Тюільрі, представляв свої твори в Буенос-Айресі (1935) і в Лондоні (1937).
Картини, написані Кольником в Парижі, і по стилю і по тематиці сильно відрізняються від того, що він створював в Чернівцях. Якщо в ранній період творчості художник лише епізодично звертався до національної теми, то тепер він присвятив свою творчість зображенню повсякденного життя, традицій і побуту євреїв Східної Європи.
Оригінальна графічна мова Кольника, яка базувалась на напружено-експресивних контрастах чорного і білого, остаточно сформувалась уже в Парижі, де художник опублікував три альбоми гравюр («Творіння Гросбарда» (1933), «Під циліндром» (1934), «Перетворення мелодії» (1948)) і проілюстрував велику кількість книг, переважно єврейських авторів. В паризький період Кольник заявив про себе як видатний майстер станкової та книжкової графіки, за свої досягнення одержав у 1952 році міжнародний .
В роки Другої Світової війни (1940–1944) Кольник з дружиною і донькою перебував в таборі Расебеду в Верхній Гаронні (Франція). Після війни одержав французьке громадянство (1948), входив в Комітет .
В 1962 році з великим успіхом пройшла його персональна виставка в паризькій галереї Creuze. В 1967 році відомий критик опублікував книгу про Артура Кольника — при житті така честь дісталась тільки окремим представникам Паризької школи.
Певним підсумком творчої діяльності Кольника стала виставка в Тель-Авіві в 1968 році, де було представлено 130 картин, гравюр і малюнків.
Артур Кольник помер у Парижі в 1972 році після важкої хвороби.
Багато його робіт було втрачено під час переїздів і воєнних катаклізмів. Твори, які збереглись, можна побачити в музеях Франції, Ізраїля, США. Польщі. В Україні збереглась тільки одна його картина — в Художньому музеї Чернівців.
Примітки
- В обох школах навчання відбувалось польською мовою.
- Показовим прикладом манери письма Артура Кольника цього періоду є картина (портрет) «Дівчинка з іграшковим медведиком» (1925), яка зараз зберігається В Чернівецькому художньому музеї
- Тель-Авівський музей мистецтв
Джерела
- Евгений Сиваченко. Летописец исчезнувшего мира. Артур Кольник (1890—1972). — Антиквар. — 2008. — № 12 (26) (декабрь).
Посилання
- Кольник Артур. Биография [ 6 лютого 2013 у Wayback Machine.]. (рос.)
- Артур Кольник — Ивано-Франковск — 1890 — Париж — 1972 [ 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]. (рос.)
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Artur Kolnik 4 travnya 1890 m Stanislav nini Ivano Frankivsk Ukrayina 1972 Parizh Franciya hudozhnik zhivopisec grafik Artur KolnikNarodzhennya4 travnya 1890 1890 05 04 m Stanislav nini m Ivano Frankivsk UkrayinaSmert1972 1972 m Parizh Franciya NacionalnistyevrejKrayina Avstro Ugorshina Rumuniya FranciyaZhanrzhivopis grafika ksilografiyaNavchannyaKrakivska akademiya mistectv Avstro Ugorshina Krakiv 1913 DiyalnisthudozhnikNapryamokpostmodernizmRoki tvorchosti1910 1972 PokrovitelVplivShagal MarkRoboti v kolekciyidBiografiyaArtur Kolnik narodivsya 4 travnya 1890 roku u m Stanislav Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstro Ugorshina nini m Ivano Frankivsk Ukrayina v nebagatij osvichenij yevrejskij sim yi batko pracyuvav buhgalterom v banku mati mala magazin zhinochogo odyagu Artur pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli postupiv u gimnaziyu de zahopivsya malyuvannyam Pislya zakinchennya gimnaziyi vin ne pogodivshis z bazhannyam batkiv vchitisya na likarya postupaye 1908 na viddilennya zhivopisu Krakivskoyi akademiyi mistectv de nezabarom staye odnim iz najkrashih uchniv Yu Mehoffera 1869 1946 na starshih kursah bere uchast v vistavkah krakivskogo Ob yednannya yevrejskih hudozhnikiv i skulptoriv Pislya zakinchennya v 1913 roci zi sribnoyu medallyu navchannya v Akademiyi Artur Kolnik do pochatku Pershoyi svitovoyi vini mandruye po Galichini zbirayuchi material dlya svoyih majbutnih kartin Z pochatkom vijni jogo prisvoyivshi oficerskij chin vidpravlyayut na front a pislya poranennya Kolnik prodovzhuye sluzhbu u Vidni de znajomitsya z vidomim avstrijskim zhivopiscem I Kaufmanom 1853 1921 yakij staye jogo nastavnikom i pokrovitelem u voyenni roki Zavdyaki zastupnictvu Kaufmana Artur u 1916 1917 rokah mav zmogu vidviduvati zanyattya u Videnskij akademiyi mistectv i navit vlashtuvati svoyu personalnu vistavku v stolichnij galereyi Gredlergasse Pislya vijni Artur Kolnik oselyayetsya v Chernivcyah yaki pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi aneksuvala korolivska Rumuniya Tut vin staye pomitnoyu figuroyu v kulturnomu zhitti mista i yevrejstva z pershih dniv vhodit v gurtok entuziastiv yidishistskoyi kulturi na choli yakoyi buv pismennik i pedagog Eliezer Shtejnbarg 1880 1932 Portret M Shagala roboti Yu PenaPol Sezann 1861 Hajm Sutin portret roboti Modilyani 1916 Kolnik zigrav vagomu rol u stvorenni Kultur Ligi v Chernivcyah dovgij chas buv odnim iz kerivnikiv yiyi hudozhnoyi sekciyi brav uchast v organizaciyi vistavok vidavnictvi literaturi na movi yidish Znahodyachis v blagodatnomu kulturnomu seredovishi hudozhnik Kolnik bagato i z zahoplennyam pracyuvav malyuvav natyurmorti pejzazhi zhanrovi kompoziciyi i portreti samostijno osvoyiv mistectvo ksilografiyi ilyustruvav pershi vidannya bajok E Shtejbarga Kriz okulyari 1928 Bajki 1932 probuye svoyi sili v scenografiyi dekorativno uzhitkovomu i monumentalnomu mistectvi V 1918 1922 i 1926 rokah Kolnik predstavlyav svoyi kartini na vistavkah v Chernivcyah a v kinci 1920 pochatku 1921 roku razom z hudozhnikom 1893 1974 vlashtuvav dvi vistavki v Nyu Jorku Yak zgaduvav Artur Kolnik v Chernivcyah vin proviv najkrashi roki svogo zhittya napovnenogo napruzhenoyu robotoyu tvorchim opracyuvannyam idej sprijnyatih nim v Krakovi ta Vidni osmislennya vplivu na nogo malyarskogo metodu P Sezanna odnogo z zasnovnikiv postimpresionizma Naprikinci 1931 roku Artur Kolnik buv zmushenij vrahovuyuchi nedruzhnye vidnoshennya rumunskoyi vladi razom iz sim yeyu viyihati v Parizh Kolnik priyihav u Franciyu v toj chas koli Parizka shkola Pikasso Sutin Shagal ta in uzhe perezhila svij geroyiko romantichnij period Jogo zustrili neochikuvano bajduzhe a tomu prijshlos na dekilka rokiv zakinuti zhivopis i vsogo sebe prisvyatiti materialnomu zabezpechennyu sim yi sho pishlo jomu yak viyavilos tilki na korist vin zmig ne zaznati chuzhogo vplivu zberegti svoyu samobutnist Hudozhnik perezhiv gliboku duhovnu krizu yaku piznishe nazivav dramoyu svidomosti Lishe v 1935 roci Kolnik vernuvsya do zanyat zhivopisom Do samogo pochatku Drugoyi svitovoyi vijni vin buv postijnim eksponentom Salona Tyuilri predstavlyav svoyi tvori v Buenos Ajresi 1935 i v Londoni 1937 Kartini napisani Kolnikom v Parizhi i po stilyu i po tematici silno vidriznyayutsya vid togo sho vin stvoryuvav v Chernivcyah Yaksho v rannij period tvorchosti hudozhnik lishe epizodichno zvertavsya do nacionalnoyi temi to teper vin prisvyativ svoyu tvorchist zobrazhennyu povsyakdennogo zhittya tradicij i pobutu yevreyiv Shidnoyi Yevropi Originalna grafichna mova Kolnika yaka bazuvalas na napruzheno ekspresivnih kontrastah chornogo i bilogo ostatochno sformuvalas uzhe v Parizhi de hudozhnik opublikuvav tri albomi gravyur Tvorinnya Grosbarda 1933 Pid cilindrom 1934 Peretvorennya melodiyi 1948 i proilyustruvav veliku kilkist knig perevazhno yevrejskih avtoriv V parizkij period Kolnik zayaviv pro sebe yak vidatnij majster stankovoyi ta knizhkovoyi grafiki za svoyi dosyagnennya oderzhav u 1952 roci mizhnarodnij V roki Drugoyi Svitovoyi vijni 1940 1944 Kolnik z druzhinoyu i donkoyu perebuvav v tabori Rasebedu v Verhnij Garonni Franciya Pislya vijni oderzhav francuzke gromadyanstvo 1948 vhodiv v Komitet V 1962 roci z velikim uspihom projshla jogo personalna vistavka v parizkij galereyi Creuze V 1967 roci vidomij kritik opublikuvav knigu pro Artura Kolnika pri zhitti taka chest distalas tilki okremim predstavnikam Parizkoyi shkoli Pevnim pidsumkom tvorchoyi diyalnosti Kolnika stala vistavka v Tel Avivi v 1968 roci de bulo predstavleno 130 kartin gravyur i malyunkiv Artur Kolnik pomer u Parizhi v 1972 roci pislya vazhkoyi hvorobi Bagato jogo robit bulo vtracheno pid chas pereyizdiv i voyennih kataklizmiv Tvori yaki zbereglis mozhna pobachiti v muzeyah Franciyi Izrayilya SShA Polshi V Ukrayini zbereglas tilki odna jogo kartina v Hudozhnomu muzeyi Chernivciv Tel Avivskij muzej mistectvCherniveckij hudozhnij muzejPrimitkiV oboh shkolah navchannya vidbuvalos polskoyu movoyu Pokazovim prikladom maneri pisma Artura Kolnika cogo periodu ye kartina portret Divchinka z igrashkovim medvedikom 1925 yaka zaraz zberigayetsya V Cherniveckomu hudozhnomu muzeyi Tel Avivskij muzej mistectvDzherelaEvgenij Sivachenko Letopisec ischeznuvshego mira Artur Kolnik 1890 1972 Antikvar 2008 12 26 dekabr PosilannyaKolnik Artur Biografiya 6 lyutogo 2013 u Wayback Machine ros Artur Kolnik Ivano Frankovsk 1890 Parizh 1972 3 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi