Софія (Зофія) Потоцька | |
---|---|
Софія Клавоне | |
Ім'я при народженні | Софія Клавоне |
Народилася | 1765 Бурса, Османська імперія |
Померла | 1822 Берлін |
Країна | Греція |
Національність | грекиня |
Місце проживання | Тульчин,Умань Кам'янець-Подільський |
Діяльність | куртизанка |
Знання мов | новогрецька[1], турецька, російська, польська і французька |
Титул | графиня |
Рід | Потоцькі |
Брати, сестри | |
У шлюбі з | 1.Йозеф Вітт (1739-1815) 2.Станіслав Щесний Потоцький |
Діти | 1.Ян Йосипович Вітт Мечислав Потоцький Ольга Потоцька Болеслав Потоцький |
|
Софі́я Костянтинівна Клавоне, у шлюбі Пото́цька (пол. Zofia Potocka, Софія (де) Вітт, Софія Челіче) — світська дама, відома свого часу красуня та політична діячка простого походження, родом з константинопольських греків; співмешканка та коханка багатьох знаменитостей. Сучасники відзначали її гострий розум. Через шлюб стала польською аристократкою (титулованою графинею). На її честь зведено Національний дендрологічний парк «Софіївка».
Прибуття до Жванця
Її батько Клявоне був цукерником, пік та продавав солодощі на вулицях Стамбулу. 1777 року його не стало, а мати не змогли заробляти для сім'ї гроші, тому з великої нужди сиділа разом з дочками перед воротами до гарему султана і жила з подавань. Там їх надибав посол Боскамп Лясопольський і, запропонувавши матері гроші, запевнив, що дочок добре влаштує в Польщі.
21 червня 1778 року 13-літня Лулу (потім — Софія) прибула з сестрою Геленою-Фатимою і Лясопольським до Жванця. Дівчата були дуже бідно одягненими, прив'язані на довгому шкіряному шнурку. На запитання, чи вони є одалісками до гарему, Боскамп-Лясопольський відповів, що вони є бранками, викупленими з неволі. Прибувши зі Стамбула (в ті часи Царгород), Софія (Лулу) та її сестра Гелена-Фатима уміли розмовляти тільки грецькою та турецькою мовами.
На той час перетнути кордон було непросто, тому Лясопольський мусив затриматись у Жванці на 5 днів для оформлення необхідних документів. І дістав дозвіл на перетин кордону лише для кількох осіб, тому сестер і всі речі він залишив тут на поруки Йозефу Вітте, видавши таємницю, що вони призначені для короля. Йозеф Вітт відправив дівчат на утримання до пані Завадської. Та, запросивши перекладача Станіслава Пельштина, довідалася, звідки дівчата походять та як їх звати.
Йозеф Вітт сподобав Гелену, на два роки старшу за Софію, і розпочав з нею кількамісячну авантюру, поки про неї не довідався Ян Вітт і не вислав його до Варшави. Повернувшись з Варшави, Вітт забажав уже Софії, але Гелена стояла йому на заваді. Тоді він вирішив її видати в шлюб з 50-річним жовніром Бартоломеєм Чайковським, який був від нього залежний.
12 січня 1779 відбувся шлюб Гелени з Чайковським у зіньковецькому костелі, там була присутня також Софія та Йозеф Вітт як свідок. Після шлюбу Гелени Вітт залицяється до Софії, але пані Завадська вказала йому, що Софію він отримає тільки через одруження.
Бартоломей Чайковський був повністю незадоволений Софією, яка нічого не робила, тільки лежала на дивані і з якою він не міг порозумітись, до того ж вся округа насміхалась з нього. Він слізно просив Йозефа Вітта звільнити його від «босурманки». І тоді Вітт вирішив віддати Гелену до гарему паші з турецького на той час Хотину, який тоді ж втопив в Дністрі свою першу дружину за зраду і з того приводу був дуже смутний. Паша з Хотина був його добрим приятелем, якого він часто відвідував і розважався у нього. В березні 1779 Гелену-Фатиму було віддано до гарему, де вона стала першою дружиною хотинського паші.
Софія важко перенесла зникнення сестри, і пані Завадська мусила поїхати з нею до турецького Хотина, звідти вони повернулися в квітні.
Шлюб із Йозефом Віттом
3 квітня 1779 Софія Клавоне прибула з Хотина в Кам'янець-Подільський. А в червні без згоди батьків Йозеф Вітт одружується з нею.
Шлюб відбувся 14 червня 1779 в зіньковецькому костелі. Шлюб благословив Антоній Хмілевський, за дозволом кам'янецького єпископа Адама Красінського. Свідками були Ігнацій Пшибишовський та Шимон Квятковський. Тоді і було придумано версію для батька Йозефа Вітта, що Софія Клавоне походить зі старовинного грецького роду Челіче де Маврокордато. Мати Йозефа, не згодившись з вчинком сина, злягла від хвороби і померла 1780.
У травні 1780 року подружжя виїздить до Франції. Там у Парижі 14 червня 1781 року Софія народила сина Яна Вітта.
1782 подружжя повертається до Кам'янця-Подільського.
1 грудня 1784 народила другого сина — Корнія Йозефа Станіслава Вітта (пом. 1785). Хрестив його той же Хмілевський, що благословляв їх шлюб. Тоді ним вперше подано прізвище «Челіче».
У грудні 1785 Йозеф Вітт по смерті батька став комендантом Кам'янця.
У червні 1787 Софія Вітт була в Херсоні дорогою до Стамбулу, під приводом відвідати матір, а насправді з політичною місією. Софія була амбітною і всяко прислуговувалась різним урядам, також і Катерині, за що та їй надала помістя в Білорусі, на території, яка за першим поділом Речі Посполитої відійшла до Росії. Під час російсько-турецької війни Софія в Криму була представлена Катерині і відбула до Стамбулу з певною місією.
Восени 1788 перебувала у Львові з наміром там пожити, через чоловікові ревнощі. На початку 1789, після перепросин з чоловіком, повертається до Кам'янця.
Зв'язок із Салтиковим
У травні 1788 Софія знаходиться в обозі І. П. Салтикова, який разом із своїми військами та австрійською армією стояв під Хотином у Бразі. Де він на честь Софії давав бали. Хотин капітулював. Софія, на той час коханка Салтикова, передавала через його посильних листи сестрі Гелені в Хотин і отримувала відповіді. Салтиков зволікав вступ в Хотин, під впливом Софії він давав можливість Хотинському паші вивезти все майно та своїх людей з Хотина. Щоб утихомирити гнів Потьомкіна, який був незадоволений діями Салтикова під Хотином, Салтиков послав до нього Софію.
Після відступу з Хотина, хотинський паша за заслуги перед падишахом, був назначений візиром до сирійського Алепу. Там Гелена-Фатима і закінчила своє життя.
Знайомство із Станіславом Потоцьким
Після тих подій Софія вирушила до Варшави, де зачаровувала всіх своєю красою. Там її побачив Станіслав Щесний Потоцький і закохався.
На початку 1789 Софія знаходиться з Потьомкіним під Очаковом, а пізніше в Яссах. Вітт самовільно залишив напризволяще фортецю в Кам'янці і подався в серпні 1789 за дружиною під Очаків. За те і був звільнений з посади коменданта. Не дуже тим переймаючись, через Потьомкіна отримав місце коменданта в Херсонській фортеці (1791–1797). Після того в чині генерал-лейтенанта і вже з графським титулом повернувся на Поділля в маєток Обозовка під Уманню, який виторгував в Потоцького за відмову від Софії. Крім того, він отримав від гр. Потоцького гроші на купівлю «Грушевського Ключа»; маєтки в Білорусі, та гр. Потоцький зобов'язався забезпечити освіту його з Софією синові, 15-літньому Яну Вітту.
Софія в таборі Потьомкіна
У Ясси граф Станіслав Щесний Потоцький часто приїздив для переговорів з Потьомкіним та Безбородьком. Тут Софія виступає як агентка з метою схилити графа Потоцького до альянсу.
Зближення Софії Вітт та Станіслава Потоцького відбулося в Яссах. Звідти вона поверталась з ним в травні 1792 до Тульчина, але стосунки їх були таємні. Перший раз Софія з'являється відкрито з Станіславом Потоцьким в березні 1793 у Гродно. В 1793 Софія з Потоцьким виїжджає до Гамбурга, де вони прожили кілька місяців. Потоцький, розчарований занепадом краю, мав намір назавжди залишити Поділля. В цьому ж часі існував указ, за яким Софія за її поведінку повинна була укрита в монастирі, але вона вчасно покинула терени.
У 1798 померла друга дружина С. Щ. Потоцького, з якою він марно намагався перед тим взяти розлучення.
Шлюб зі Станіславом Потоцьким
17 квітня 1798 Софія де Вітт і граф Потоцький взяли шлюб в церкві, в передмісті Тульчина. Після цього вони переїхали до Умані, де граф Потоцький в 1798 на честь Софії заклав знамениту «Софіївку». Керував роботами в Софіївці Мецел (Людовик Метцел).
Портрети Софії
Зображення, яке з кінця 19 ст. активно використовується, як портрет «Софії Потоцької». Після вивчення зображення дослідники прийшли до думки, що ймовірно, що ця дама ХЕЛЕНА АПОЛОНІЯ (Гелена-Аполонія) ПОТОЦЬКА, ур. Масальська, у першому шлюбі де Линь (Helena Apolonia Massalska) (1763—1815)
- графиня Потоцька, ймовірно ХЕЛЕНА ПОТОЦЬКА, ур. Массальська
- графиня Потоцька, ймовірно ХЕЛЕНА ПОТОЦЬКА, ур. Массальська
- ХЕЛЕНА ПОТОЦЬКА, ур. Массальська, Національний музей в Варшаві
- Софія Потоцька, автор , приватна колекція
Діти
Троє їх дітей Констянтин, Миколай, Гелена — померли в ранньому віці (в Софіївці були їхні надгробки). Софія мала з графом Потоцьким ще трьох синів і дві доньки. Найстарший — Олександр Потоцький (1798–1868) виїхав до Франції. Проживав у Парижі. Софія стала дружиною Павла Кисельова. Мечислав Потоцький (1800–1876) був одружений з Дельфіною Комар у першому шлюбі, та Емілією Свейковською у другому. Болеслав (1806–1861) одружений з княжною Салтиковою. Донька Ольга (1802–1861) одружена зі Львом (Леоном) Наришкіним.
У 22 роки найстарший син Потоцького був відкликаний з Петербурга за розпусне життя; йому батько купив тоді Могилів-Подільський з присілками. Незвиклий до спокійного життя Щесний Єжи (Юрій) Потоцький закрутив роман з мачухою, як переповідають легенди. Про їх стосунки Станіслав Потоцький дізнався в останню чергу. Він віддалився від Софії і сина. В той час в його маєтку проживав ілюмінат граф Тадеуш Грабянка, який підтримував Потоцького своїми ідеями і залишався з ним до його смерті.
13 березня 1805 помер її другий чоловік С. Щ. Потоцький.
У 1805 Софія виїжджає зі своїм пасинком Юрієм до Петербурга, щоб владнати всі справи на спадок по Потоцькому, але наприкінці року повертається до Тульчина.
Пам'ять
На честь неї названа вулиця Софіївська в Одесі, де вона певний час проживала.
Галерея. Діти
- Щесний Юрій Потоцький — син Станіслава
- Ян де Вітте — син Софії
- Софія Кисельова
-
- Болеслав з донькою Марією
Галерея. Маєтки
- Палац Потоцьких. Тульчин
- Софіївка. Умань
-
- Палац Софії Потоцької (Одеса), куплений у 1805 році. Потім палац Олександра Потоцького
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Konopczyński W. Boscamp-Lasopolski Karol (†1794) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1 : Beyzym Jan — Brownsford Marja, zeszyt 1. — S. 373. (пол.)
Джерела та література
- Усенко П. Г. Потоцька Софія Костянтинівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 451. — .
- Dr. Antoni J. (Rolle). Gawedy Historyczne (пол.).
- Антоний І. (Ролле Й.) Судьба красавицы : (София Глявоне-Витте-Потоцкая) // Киевская старина. – 1887. – Т. 17, № 1. – С. 99–138.
Посилання
- (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
brati sestri Sofiya Zofiya PotockaSofiya KlavoneIm ya pri narodzhenniSofiya KlavoneNarodilasya1765 1765 Bursa Osmanska imperiyaPomerla1822 1822 BerlinKrayina GreciyaNacionalnistgrekinyaMisce prozhivannyaTulchin Uman Kam yanec PodilskijDiyalnistkurtizankaZnannya movnovogrecka 1 turecka rosijska polska i francuzkaTitulgrafinyaRidPotockiBrati sestriU shlyubi z1 Jozef Vitt 1739 1815 2 Stanislav Shesnij PotockijDiti1 Yan Josipovich Vitt 2 Sofiya Stanislavivna Potocka Oleksander Potockij Mechislav Potockij Olga Potocka Boleslav Potockij Mediafajli u Vikishovishi Sofi ya Kostyantinivna Klavone u shlyubi Poto cka pol Zofia Potocka Sofiya de Vitt Sofiya Cheliche svitska dama vidoma svogo chasu krasunya ta politichna diyachka prostogo pohodzhennya rodom z konstantinopolskih grekiv spivmeshkanka ta kohanka bagatoh znamenitostej Suchasniki vidznachali yiyi gostrij rozum Cherez shlyub stala polskoyu aristokratkoyu titulovanoyu grafineyu Na yiyi chest zvedeno Nacionalnij dendrologichnij park Sofiyivka Pributtya do ZhvancyaYiyi batko Klyavone buv cukernikom pik ta prodavav solodoshi na vulicyah Stambulu 1777 roku jogo ne stalo a mati ne zmogli zaroblyati dlya sim yi groshi tomu z velikoyi nuzhdi sidila razom z dochkami pered vorotami do garemu sultana i zhila z podavan Tam yih nadibav posol Boskamp Lyasopolskij i zaproponuvavshi materi groshi zapevniv sho dochok dobre vlashtuye v Polshi 21 chervnya 1778 roku 13 litnya Lulu potim Sofiya pribula z sestroyu Gelenoyu Fatimoyu i Lyasopolskim do Zhvancya Divchata buli duzhe bidno odyagnenimi priv yazani na dovgomu shkiryanomu shnurku Na zapitannya chi voni ye odaliskami do garemu Boskamp Lyasopolskij vidpoviv sho voni ye brankami vikuplenimi z nevoli Pribuvshi zi Stambula v ti chasi Cargorod Sofiya Lulu ta yiyi sestra Gelena Fatima umili rozmovlyati tilki greckoyu ta tureckoyu movami Na toj chas peretnuti kordon bulo neprosto tomu Lyasopolskij musiv zatrimatis u Zhvanci na 5 dniv dlya oformlennya neobhidnih dokumentiv I distav dozvil na peretin kordonu lishe dlya kilkoh osib tomu sester i vsi rechi vin zalishiv tut na poruki Jozefu Vitte vidavshi tayemnicyu sho voni priznacheni dlya korolya Jozef Vitt vidpraviv divchat na utrimannya do pani Zavadskoyi Ta zaprosivshi perekladacha Stanislava Pelshtina dovidalasya zvidki divchata pohodyat ta yak yih zvati Jozef Vitt spodobav Gelenu na dva roki starshu za Sofiyu i rozpochav z neyu kilkamisyachnu avantyuru poki pro neyi ne dovidavsya Yan Vitt i ne vislav jogo do Varshavi Povernuvshis z Varshavi Vitt zabazhav uzhe Sofiyi ale Gelena stoyala jomu na zavadi Todi vin virishiv yiyi vidati v shlyub z 50 richnim zhovnirom Bartolomeyem Chajkovskim yakij buv vid nogo zalezhnij 12 sichnya 1779 vidbuvsya shlyub Geleni z Chajkovskim u zinkoveckomu kosteli tam bula prisutnya takozh Sofiya ta Jozef Vitt yak svidok Pislya shlyubu Geleni Vitt zalicyayetsya do Sofiyi ale pani Zavadska vkazala jomu sho Sofiyu vin otrimaye tilki cherez odruzhennya Bartolomej Chajkovskij buv povnistyu nezadovolenij Sofiyeyu yaka nichogo ne robila tilki lezhala na divani i z yakoyu vin ne mig porozumitis do togo zh vsya okruga nasmihalas z nogo Vin slizno prosiv Jozefa Vitta zvilniti jogo vid bosurmanki I todi Vitt virishiv viddati Gelenu do garemu pashi z tureckogo na toj chas Hotinu yakij todi zh vtopiv v Dnistri svoyu pershu druzhinu za zradu i z togo privodu buv duzhe smutnij Pasha z Hotina buv jogo dobrim priyatelem yakogo vin chasto vidviduvav i rozvazhavsya u nogo V berezni 1779 Gelenu Fatimu bulo viddano do garemu de vona stala pershoyu druzhinoyu hotinskogo pashi Sofiya vazhko perenesla zniknennya sestri i pani Zavadska musila poyihati z neyu do tureckogo Hotina zvidti voni povernulisya v kvitni Sofiya Vitt 1780Shlyub iz Jozefom Vittom3 kvitnya 1779 Sofiya Klavone pribula z Hotina v Kam yanec Podilskij A v chervni bez zgodi batkiv Jozef Vitt odruzhuyetsya z neyu Shlyub vidbuvsya 14 chervnya 1779 v zinkoveckomu kosteli Shlyub blagosloviv Antonij Hmilevskij za dozvolom kam yaneckogo yepiskopa Adama Krasinskogo Svidkami buli Ignacij Pshibishovskij ta Shimon Kvyatkovskij Todi i bulo pridumano versiyu dlya batka Jozefa Vitta sho Sofiya Klavone pohodit zi starovinnogo greckogo rodu Cheliche de Mavrokordato Mati Jozefa ne zgodivshis z vchinkom sina zlyagla vid hvorobi i pomerla 1780 U travni 1780 roku podruzhzhya viyizdit do Franciyi Tam u Parizhi 14 chervnya 1781 roku Sofiya narodila sina Yana Vitta 1782 podruzhzhya povertayetsya do Kam yancya Podilskogo 1 grudnya 1784 narodila drugogo sina Korniya Jozefa Stanislava Vitta pom 1785 Hrestiv jogo toj zhe Hmilevskij sho blagoslovlyav yih shlyub Todi nim vpershe podano prizvishe Cheliche U grudni 1785 Jozef Vitt po smerti batka stav komendantom Kam yancya Sofiya Vitt 1785 U chervni 1787 Sofiya Vitt bula v Hersoni dorogoyu do Stambulu pid privodom vidvidati matir a naspravdi z politichnoyu misiyeyu Sofiya bula ambitnoyu i vsyako prislugovuvalas riznim uryadam takozh i Katerini za sho ta yij nadala pomistya v Bilorusi na teritoriyi yaka za pershim podilom Rechi Pospolitoyi vidijshla do Rosiyi Pid chas rosijsko tureckoyi vijni Sofiya v Krimu bula predstavlena Katerini i vidbula do Stambulu z pevnoyu misiyeyu Voseni 1788 perebuvala u Lvovi z namirom tam pozhiti cherez cholovikovi revnoshi Na pochatku 1789 pislya pereprosin z cholovikom povertayetsya do Kam yancya Zv yazok iz SaltikovimU travni 1788 Sofiya znahoditsya v obozi I P Saltikova yakij razom iz svoyimi vijskami ta avstrijskoyu armiyeyu stoyav pid Hotinom u Brazi De vin na chest Sofiyi davav bali Hotin kapitulyuvav Sofiya na toj chas kohanka Saltikova peredavala cherez jogo posilnih listi sestri Geleni v Hotin i otrimuvala vidpovidi Saltikov zvolikav vstup v Hotin pid vplivom Sofiyi vin davav mozhlivist Hotinskomu pashi vivezti vse majno ta svoyih lyudej z Hotina Shob utihomiriti gniv Potomkina yakij buv nezadovolenij diyami Saltikova pid Hotinom Saltikov poslav do nogo Sofiyu Pislya vidstupu z Hotina hotinskij pasha za zaslugi pered padishahom buv naznachenij vizirom do sirijskogo Alepu Tam Gelena Fatima i zakinchila svoye zhittya Znajomstvo iz Stanislavom PotockimPislya tih podij Sofiya virushila do Varshavi de zacharovuvala vsih svoyeyu krasoyu Tam yiyi pobachiv Stanislav Shesnij Potockij i zakohavsya Na pochatku 1789 Sofiya znahoditsya z Potomkinim pid Ochakovom a piznishe v Yassah Vitt samovilno zalishiv naprizvolyashe fortecyu v Kam yanci i podavsya v serpni 1789 za druzhinoyu pid Ochakiv Za te i buv zvilnenij z posadi komendanta Ne duzhe tim perejmayuchis cherez Potomkina otrimav misce komendanta v Hersonskij forteci 1791 1797 Pislya togo v chini general lejtenanta i vzhe z grafskim titulom povernuvsya na Podillya v mayetok Obozovka pid Umannyu yakij vitorguvav v Potockogo za vidmovu vid Sofiyi Krim togo vin otrimav vid gr Potockogo groshi na kupivlyu Grushevskogo Klyucha mayetki v Bilorusi ta gr Potockij zobov yazavsya zabezpechiti osvitu jogo z Sofiyeyu sinovi 15 litnomu Yanu Vittu Sofiya v tabori PotomkinaU Yassi graf Stanislav Shesnij Potockij chasto priyizdiv dlya peregovoriv z Potomkinim ta Bezborodkom Tut Sofiya vistupaye yak agentka z metoyu shiliti grafa Potockogo do alyansu Stanislav Potockij z sinami Yuriyem ta Stanislavom Zblizhennya Sofiyi Vitt ta Stanislava Potockogo vidbulosya v Yassah Zvidti vona povertalas z nim v travni 1792 do Tulchina ale stosunki yih buli tayemni Pershij raz Sofiya z yavlyayetsya vidkrito z Stanislavom Potockim v berezni 1793 u Grodno V 1793 Sofiya z Potockim viyizhdzhaye do Gamburga de voni prozhili kilka misyaciv Potockij rozcharovanij zanepadom krayu mav namir nazavzhdi zalishiti Podillya V comu zh chasi isnuvav ukaz za yakim Sofiya za yiyi povedinku povinna bula ukrita v monastiri ale vona vchasno pokinula tereni U 1798 pomerla druga druzhina S Sh Potockogo z yakoyu vin marno namagavsya pered tim vzyati rozluchennya Shlyub zi Stanislavom Potockim17 kvitnya 1798 Sofiya de Vitt i graf Potockij vzyali shlyub v cerkvi v peredmisti Tulchina Pislya cogo voni pereyihali do Umani de graf Potockij v 1798 na chest Sofiyi zaklav znamenitu Sofiyivku Keruvav robotami v Sofiyivci Mecel Lyudovik Metcel Sofiya Potocka1805 Budinok Sofiyi ta Oleksandra Potockih v OdesiPortreti SofiyiZobrazhennya yake z kincya 19 st aktivno vikoristovuyetsya yak portret Sofiyi Potockoyi Pislya vivchennya zobrazhennya doslidniki prijshli do dumki sho jmovirno sho cya dama HELENA APOLONIYa Gelena Apoloniya POTOCKA ur Masalska u pershomu shlyubi de Lin Helena Apolonia Massalska 1763 1815 grafinya Potocka jmovirno HELENA POTOCKA ur Massalska grafinya Potocka jmovirno HELENA POTOCKA ur Massalska HELENA POTOCKA ur Massalska Nacionalnij muzej v Varshavi Sofiya Potocka avtor privatna kolekciyaDitiTroye yih ditej Konstyantin Mikolaj Gelena pomerli v rannomu vici v Sofiyivci buli yihni nadgrobki Sofiya mala z grafom Potockim she troh siniv i dvi donki Najstarshij Oleksandr Potockij 1798 1868 viyihav do Franciyi Prozhivav u Parizhi Sofiya stala druzhinoyu Pavla Kiselova Mechislav Potockij 1800 1876 buv odruzhenij z Delfinoyu Komar u pershomu shlyubi ta Emiliyeyu Svejkovskoyu u drugomu Boleslav 1806 1861 odruzhenij z knyazhnoyu Saltikovoyu Donka Olga 1802 1861 odruzhena zi Lvom Leonom Narishkinim U 22 roki najstarshij sin Potockogo buv vidklikanij z Peterburga za rozpusne zhittya jomu batko kupiv todi Mogiliv Podilskij z prisilkami Nezviklij do spokijnogo zhittya Shesnij Yezhi Yurij Potockij zakrutiv roman z machuhoyu yak perepovidayut legendi Pro yih stosunki Stanislav Potockij diznavsya v ostannyu chergu Vin viddalivsya vid Sofiyi i sina V toj chas v jogo mayetku prozhivav ilyuminat graf Tadeush Grabyanka yakij pidtrimuvav Potockogo svoyimi ideyami i zalishavsya z nim do jogo smerti 13 bereznya 1805 pomer yiyi drugij cholovik S Sh Potockij U 1805 Sofiya viyizhdzhaye zi svoyim pasinkom Yuriyem do Peterburga shob vladnati vsi spravi na spadok po Potockomu ale naprikinci roku povertayetsya do Tulchina Pam yatNa chest neyi nazvana vulicya Sofiyivska v Odesi de vona pevnij chas prozhivala Galereya DitiShesnij Yurij Potockij sin Stanislava Yan de Vitte sin Sofiyi Sofiya Kiselova Olga Narishkina Boleslav z donkoyu MariyeyuGalereya MayetkiPalac Potockih Tulchin Sofiyivka Uman Palac Potockih v Odesi Palac Sofiyi Potockoyi Odesa kuplenij u 1805 roci Potim palac Oleksandra PotockogoPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Konopczynski W Boscamp Lasopolski Karol 1794 Polski Slownik Biograficzny Krakow Polska Akademia Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1936 T II 1 Beyzym Jan Brownsford Marja zeszyt 1 S 373 pol Dzherela ta literaturaUsenko P G Potocka Sofiya Kostyantinivna Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 451 ISBN 978 966 00 1142 7 Dr Antoni J Rolle Gawedy Historyczne pol Antonij I Rolle J Sudba krasavicy Sofiya Glyavone Vitte Potockaya Kievskaya starina 1887 T 17 1 S 99 138 Posilannya pol