Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Софія Станіславівна Потоцька у шлюбі Кисельова 1802 або 1801 02 09 21 08 1875 аристократка польського походження Російсь

Софія Станіславівна Потоцька

Софія Станіславівна Потоцька

Софія Станіславівна Потоцька (у шлюбі Кисельова; 1802 або 1801 — 02.09(21.08).1875) — аристократка польського походження Російській імперії, учасниця польського руху за незалежність.

Софія Потоцька
image
Ім'я при народженні пол. Zofia Potocka
Народилася 1801[2][3]
Тульчин, Брацлавський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Померла 2 січня 1875(1875-01-02)[1]
Париж, Франція або Париж, Франція
Країна image Республіка Польща
image Російська імперія
Національність полька
Знання мов польська, французька і російська
Членство d
Суспільний стан шляхтич[d] і аристократія[4]
Титул графиня
Конфесія католицтво
Рід Потоцькі
Батько Станіслав Щенсний Потоцький
Мати Софія Потоцька
Брати, сестри Потоцька Ольга Станіславівна, Роза Потоцька, Олександр Потоцький, Мечислав (Михаїл) Потоцький, Ярослав Потоцький, d, Бореслав Потоцький і Володимир Потоцький
У шлюбі з
Нагороди
image

Життєпис

Походила з відомого магнатського роду Потоцьких. Донька С.-Щ.Потоцького (див. Потоцькі) та Софії Потоцької, сестра І.Вітта. Знайома А.Міцкевича і О.Пушкіна. Народилась в м. Тульчин. У дитинстві успадкувала від батька 2 млн злотих. Здобула домашню освіту під наглядом матері. 1817—18 ввійшла в аристократичні кола Санкт-Петербурга.

1821 в Одесі побралася з 33-літнім начальником штабу російської 2-ї армії генерал-майором , майбутнім учасником російсько-турецької війни 1828—1829, генерал-ад'ютантом (1823), повноважним головою диванів Молдови та Волощини (1829), генералом од інфантерії, членом Державної ради Російської імперії (1833), міністром державних маєтностей Російської імперії (1837; див. Кисельова реформа 1837—1841), графом (1839).

Отримала величезний посаг — коштовностей на 50 тис. дукатів (приблизно 900 тис. злотих), посуд, меблі тощо, а також половину Немирова з 10-ма тисячами кріпаків. Познайомилася з декабристами (П.Аврамовим, М.Басаргіним та ін.), співчувала їм у період розгрому антиурядового заколоту взимку 1825/26. Радила князю С.Волконському рятуватися від загрози арешту, запропонувавши організувати його втечу за кордон.

Симпатизувала французькій Липневій революції 1830, вітала польське повстання 1830—1831 (солідаризувалася з участю в ньому свого брата Олександра). Зрікалася конформістськи налаштованої частини родичів. Висловлювала невдоволення передачею «Софіївки», секвестрованої в О.Потоцького, до скарбу російського імператора Миколи I.

1834 мешкала у власному маєтку Бука Уманського повіту Київської губернії (нині селище міського типу Маньківського району Черкаської області) узгоди з П.Кисельовим обопільне зобов'язання жити нарізно й не втручатися в особисті справи одне одного. Осіла у Франції, подорожувала по багатьох країнах, зрідка повертаючись на батьківщину.

1846 гостювала в С.-Петербурзі у П.Кисельова. Того ж року анонімно відіслала йому велику суму грошей — 138 996 рублів, задекларувавши, що це компенсація за завдані прикрощі. 1848 негативно сприйняла європейські революційні події. Виступала проти ініціативи А.Міцкевича формувати Легіони польські. 1849, прямуючи до Палестини, у Стамбулі надала сприяння О.Блаватській, котра опинилась у скруті без документів, запросила ту юну жінку до себе компаньйонкою в мандрах.

Тісно співпрацювала з очолюваним А.Чарторийським паризьким центром польської еміграції, під час Кримської війни 1853—1856 інформувала його про ставлення воюючих сторін до польського питання. Після поразки польського повстання 1863—1864, до якого, попри досягнення поважного віку, мала намір прилучитися, критично оцінювала прояви лояльності щодо царату.

Померла у м. Париж (Франція).

Джерела та література

  1. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
    d:Track:Q96022943
  2. Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
    d:Track:Q60909659d:Track:Q1127581
  3. MAK
    d:Track:Q105192847
  4. Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sofiya Stanislavivna Potocka u shlyubi Kiselova 1802 abo 1801 02 09 21 08 1875 aristokratka polskogo pohodzhennya Rosijskij imperiyi uchasnicya polskogo ruhu za nezalezhnist Sofiya PotockaIm ya pri narodzhenni pol Zofia PotockaNarodilasya 1801 2 3 Tulchin Braclavskij povit Podilska guberniya Rosijska imperiyaPomerla 2 sichnya 1875 1875 01 02 1 Parizh Franciya abo Parizh FranciyaKrayina Respublika Polsha Rosijska imperiyaNacionalnist polkaZnannya mov polska francuzka i rosijskaChlenstvo dSuspilnij stan shlyahtich d i aristokratiya 4 Titul grafinyaKonfesiya katolictvoRid PotockiBatko Stanislav Shensnij PotockijMati Sofiya PotockaBrati sestri Potocka Olga Stanislavivna Roza Potocka Oleksandr Potockij Mechislav Mihayil Potockij Yaroslav Potockij d Boreslav Potockij i Volodimir PotockijU shlyubi zNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodila z vidomogo magnatskogo rodu Potockih Donka S Sh Potockogo div Potocki ta Sofiyi Potockoyi sestra I Vitta Znajoma A Mickevicha i O Pushkina Narodilas v m Tulchin U ditinstvi uspadkuvala vid batka 2 mln zlotih Zdobula domashnyu osvitu pid naglyadom materi 1817 18 vvijshla v aristokratichni kola Sankt Peterburga 1821 v Odesi pobralasya z 33 litnim nachalnikom shtabu rosijskoyi 2 yi armiyi general majorom majbutnim uchasnikom rosijsko tureckoyi vijni 1828 1829 general ad yutantom 1823 povnovazhnim golovoyu divaniv Moldovi ta Voloshini 1829 generalom od infanteriyi chlenom Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi 1833 ministrom derzhavnih mayetnostej Rosijskoyi imperiyi 1837 div Kiselova reforma 1837 1841 grafom 1839 Otrimala velicheznij posag koshtovnostej na 50 tis dukativ priblizno 900 tis zlotih posud mebli tosho a takozh polovinu Nemirova z 10 ma tisyachami kripakiv Poznajomilasya z dekabristami P Avramovim M Basarginim ta in spivchuvala yim u period rozgromu antiuryadovogo zakolotu vzimku 1825 26 Radila knyazyu S Volkonskomu ryatuvatisya vid zagrozi areshtu zaproponuvavshi organizuvati jogo vtechu za kordon Simpatizuvala francuzkij Lipnevij revolyuciyi 1830 vitala polske povstannya 1830 1831 solidarizuvalasya z uchastyu v nomu svogo brata Oleksandra Zrikalasya konformistski nalashtovanoyi chastini rodichiv Vislovlyuvala nevdovolennya peredacheyu Sofiyivki sekvestrovanoyi v O Potockogo do skarbu rosijskogo imperatora Mikoli I 1834 meshkala u vlasnomu mayetku Buka Umanskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi nini selishe miskogo tipu Mankivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti uzgodi z P Kiselovim obopilne zobov yazannya zhiti narizno j ne vtruchatisya v osobisti spravi odne odnogo Osila u Franciyi podorozhuvala po bagatoh krayinah zridka povertayuchis na batkivshinu 1846 gostyuvala v S Peterburzi u P Kiselova Togo zh roku anonimno vidislala jomu veliku sumu groshej 138 996 rubliv zadeklaruvavshi sho ce kompensaciya za zavdani prikroshi 1848 negativno sprijnyala yevropejski revolyucijni podiyi Vistupala proti iniciativi A Mickevicha formuvati Legioni polski 1849 pryamuyuchi do Palestini u Stambuli nadala spriyannya O Blavatskij kotra opinilas u skruti bez dokumentiv zaprosila tu yunu zhinku do sebe kompanjonkoyu v mandrah Tisno spivpracyuvala z ocholyuvanim A Chartorijskim parizkim centrom polskoyi emigraciyi pid chas Krimskoyi vijni 1853 1856 informuvala jogo pro stavlennya voyuyuchih storin do polskogo pitannya Pislya porazki polskogo povstannya 1863 1864 do yakogo popri dosyagnennya povazhnogo viku mala namir priluchitisya kritichno ocinyuvala proyavi loyalnosti shodo caratu Pomerla u m Parizh Franciya Dzherela ta literaturaUsenko P G Potocka Sofiya Stanislavivna Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 452 ISBN 978 966 00 1142 7 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Tezaurus CERL Consortium of European Research Libraries d Track Q60909659d Track Q1127581 MAK d Track Q105192847 Catalog of the German National Library d Track Q23833686

Дата публікації:
Топ