Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шамахи азерб şamaxı місто в Азербайджані адміністративний центр Шамахинського району Розташовано у південно східних пере

Шемахи

Шемахи

Шамахи (азерб. Şamaxı) — місто в Азербайджані, адміністративний центр Шамахинського району. Розташовано у південно-східних передгір’ях Великого Кавказу на висоті 800 метрів над рівнем моря. Знаходиться на автошляху Баку — Тбілісі, за 122 км на захід від Баку й за 72 км на північний схід від залізничної станції Кюрдамир.

Місто
Шамахи
азерб. Şamaxı

image

Координати H G O

Країна Азербайджан
Район Шамахинський район
Перша згадка II століття
Площа 6 км²
Висота центру 800  м
Офіційна мова Азербайджанська
Населення 43.700 [1]  (2010)
Міста-побратими Игдир, Амасья
Часовий пояс
Телефонний код 994176
GeoNames 585156
image
image
Шамахи
Шамахи (Азербайджан)
image Шамахи у Вікісховищі

Історія

Археологічні розкопки, проведені у північно-західній його частині, виявили поселення, що належить до V—IV століттям до р. х.. Місто згадується у Птолемея (II століття) під назвою Шемахія. На початку X століття місто стало столицею . У 1222 році після тривалої облоги Шамахи було захоплено й зруйновано монголо-татарами. Місто згадується у перській анонімній праці початку XIII століття «Аджаїб ад-Дунья»:

image Шемахи — місто в Аррані. Це дуже укріплене місце, жителі надзвичайно фанатичні у справах віри. image
image
Шамахи на гравюрі 1630 року Е.Кемпфера

У 1669 році після участі у Великому Московському Соборі 1666—1668 років у Шамахах зупинявся православний патріарх Антіохії Макарій зі своїм сином та дияконом Павлом Алеппським. Їхня місія мала церковний та дипломатичний характер.

Географічне положення міста на перетині транзитних шляхів визначало величезну кількість набігів та розбійних нападів на Шамахи, що здійснювались сусідніми народами та військами інших ханств, що несли з собою спустошення та руйнування. У 1721 році Шамахи зазнала нападу війська хана Хаджі Дауда Мушкурського, були вбиті російські купці, що перебували там, і завдано величезних збитків російським торгівцям шовком. Вірмени, число яких у місті було досить суттєвим, зазнавали постійних нападів і грабежів, за наказом Хаджі Дауда вони поряд із євреями мали носити на своїх грудях жовтий знак — для того, щоб мусульмани не вітали їх. Результатом цієї події був вжитий Петром Великим Перський похід 1722—1723 років. У 1742 році місто було зруйновано іранським військом Надір-Шаха.

image
Мавзолей XV століття Єдді Гюмбез («Сім Куполів»)

У XVIII–XIX століттях Шамахи — столиця . У період з 1840 до 1846 року адміністративний центр , потім до 1859 року — Шамахинської губернії. Після руйнівного землетрусу, що сталось 2 грудня 1859 року, центр губернії було перенесено до міста Баку, після чого Шамахи стала адміністративним центром Шамахинського повіту у складі Бакинської губернії.

Незважаючи на високу сейсмічність регіону (найбільші землетруси стались у 1607, 1669, 1859 та 1902 роках), багато історичних пам'яток збереглось досі, зокрема такі як  — п'ятнична соборна мечеть VIII століття, Йєдді Гумбез («Сім Куполів») — мавзолей, збудований 1402 року, а також руїни фортеці Гюлістан, побудова XI–XII століть, які є головними пам'ятками міста.

image
Мініатюра XV століття з Шамахи

Тривалий час Шамахи була одним з найважливіших пунктів упродовж всього Великого Шовкового шляху. Цим зумовлено те, що місто упродовж тривалого часу було одним із центрів ширвано-апшеронської архітектурної школи та школи декоративно-прикладного мистецтва (килимарства) й мініатюри. Знаходячись на перетині караванних шляхів, Шамахи була одним з крупних торгово-ремісничих центрів на Близькому Сході, займаючи важливе місце у торгівлі шовком, ще у XVI столітті згадуються торгові зв'язки шамахинських та венеційських купців. У Шемасі вели торгівлю азербайджанські, іранські, арабські, середньоазійські, російські, індійські та західноєвропейські купці, що володіли тут факторіями, були численні шовкоткацькі, бавовнопрядильні й килимові майстерні.

Місто прославилось як батьківщина багатьох видатних азербайджанських філософів, архітекторів та вчених, таких як Хагані, , .

image
«Танцівниця із Шамахи». , XIX століття

Шамахи згадується російським поетом О. С. Пушкіним у «Казці про золотого півника» («рос. Подари ж ты мне девицу, шемаханскую царицу») й зображена на картинах російського художника «Шамахинська баядерка», «Танцівниця із Шамахи», «Танцівниця Ніса». Своєю оригінальністю відрізнялись танці шамахинських дівчат. Шамахинська тематика відображена у двох чудових альбомах художника: «Scenes, paysages, meurs et costutnes du Caucase» та «La Caucase pittoresge dessine d' apres nature» (Париж, 1847). Рисунки «Жінка із Шамахи» і «Танцівниця Ніса» являють етнографічний інтерес з точки зору вивчення елементів жіночого національного одягу Ширвана у XIX столітті: сорочки, з овальним кроєм коміра, нагрудних та налобних прикрас, жіночих прикрас із самоцвітів, кільцевих сережок з підвісками. Оригінальний жіночий костюм XIX століття з Шамахи, переданий 1906 року до Кавказького музею у Тифлісі, був одним з найпопулярніших експонатів музею.

5 червня 2010 року в Шемасі було відкрито пам'ятник одинокому турецькому солдату. На пам'ятнику написані слова з віршу «Тенха мезар». Пам'ятник встановлено на честь офіцера Кавказької ісламської армії.

Населення

За даними Енциклопедичного словника Брокгауза та Єфрона у Шемахах наприкінці XIX століття проживало 20 008 осіб (10 450 чоловіків та 9558 жінок): азербайджанців — 79 %, росіян — 3 %, вірменів — 18 %. 79 % — магометани, з яких близько 22 % — суніти, решта — шиїти; решта 21 % — вірмено-григоріани та православні. Місцеве населення в основному зайнято виноробством, скотарством, килимарством.

За даними всесоюзного перепису населення 1989 року в Шемахах проживало 24 681 осіб.

За даними на початок 2010 року населення міста становило 31 704 мешканців.

Географія

image
image
Вид Шамахинського перевалу взимку
image
Герб міста 1843 року

Місто розташовано на висоті 800 метрів над рівнем моря у південній частині Великого Кавказу, у передгірній котловині, оточеній відрогами Великого Кавказу, в долині річки Пірсагат.

Природа

Шамахинський район багатий на гірські ліси та луки, знаходиться в зоні помірної вологості. Більша частина цього району є курортною зоною із багатьма джерелами гірської води, що робить місто привабливим для інвесторів у туристичний бізнес.

Знижена запиленість атмосфери та переважна кількість ясних днів у році дозволила почати будівництво у 1957 році за 22 кілометри від міста однієї з найбільш значущих обсерваторій колишнього СРСР — Шамахинської астрофізичної обсерваторії.

Економіка

В місті, яке здавна славилось як один із центрів килимарства в Азербайджані, й донині функціонує килимарська фабрика. Враховуючи сприятливий для виноградарства клімат розвивається винна промисловість, планується повна реконструкція виногорілчаного заводу. В результаті ухвалення «Державної програми з розвитку регіонів Азербайджану» в Шемасі відкрились нові виробництва: спільне ірансько-азербайджанське підприємство зі збирання легкових автомобілів «Азсаманд», завод з виробництва електронної побутової апаратури . В рамках реалізації проекту «Електронна Шамахи» встановлено нову АТС із використанням комунікаційного пакету системи NGN. У листопаді 2009 року здано в експлуатацію новий лікувально-діагностичний центр . Цілком реконструйовано автомобільну дорогу Баку-Шамахи протяжністю 112 км .

Відомі уродженці міста

  • Мухаммад I (д/н — 912) — 2-й ширваншах в 880—912 роках
  • Алі I (д/н — 917) — 4-й ширваншах в 913—917 роках
  • Сіххат Аббас — поет, драматург і перекладач
  • Ованес Абелян — вірменський актор, народний артист Азербайджанської РСР, народний артист Вірменської РСР
  •  — народний комісар, потім міністр закордонних справ Азербайджанської РСР (1944–1958).
  •  — доктор геолого-мінералогічних наук, професор, академік АН АзРСР, Президент АН АзербайджанськоїР ССР (1950–1958).
  • (1907—1979) — доктор ветеринарних наук, професор, академік Азербайджанської сільськогосподарської Академії Наук та Національної Академії Наук Азербайджану, заслужений діяч науки.
  •  — письменник і перекладач.
  •  — співак-ханенде, актор, народний артист Азербайджану.
  •  — генерал-майор, Герой Радянського Союзу.
  •  — нарком юстиції та праці, у військових та морських справах Азербайджанської РСР.
  •  — поет і сатирик XIX–XX століть.
  •  — поет та просвітитель XIX століття.
  • Хагані Ширвані — східний поет, що шанується в Ірані та Азербайджані, жив і творив у XII столітті., (1126 Шамахи — 1199 Тебриз)
  •  — видатний азербайджанський тюркський поет і містик, (1370 Шамахи — 1417 Халеб)
  •  — поет-романтик.
  •  — видатний російський та азербайджанський педагог.
  • Аббас-Мірза Шаріфзаде — актор театру й режисер.
  •  — географ-мандрівник, історик, етнограф, просвітитель та поет.
  •  — вірменський письменник, Народний письменник Вірменської та Азербайджанської РСР (1930).
  •  — народний комісар землеробства Азербайджанської РСР (1921–1924).
  •  — перший азербайджанський архітектор з вищою освітою, (1873 Шамахи — 1925 Баку)
  •  — східний поет, (1108 Шамахи — 1146 Шамахи)
  • Тихенко Сергій Іванович — український правник.
  • Армен Оганян — танцівниця, актриса.
  • Сеїд Ях'я Бакуві — середньовічний вчений.

Міста-побратими

Галерея

  • image
    Молода азербайджанка із Шамахи. 1883
  • image
    Шамахинська вірменка у святковому одязі. 1883.
  • image
    Шамахинська баядерка.
  • image
    Мечеть у Шемасі.

Примітки

  1. ВРЕ[недоступне посилання з серпня 2019]
  2. Словник сучасних географічних назв[недоступне посилання з серпня 2019]
  3. Аджаїб ад-дунья. «Чудеса мира». — М. Наука. 1993. [ 15 грудня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. . Архів оригіналу за 5 березня 2010. Процитовано 8 травня 2011.
  5. Нова історія Кавказу з 1722 до 1803 року [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] Глава 1
  6. Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона
  7. The Columbia Encyclopedia. Sixth Edition, 2008. Shemakha.
  8. . Архів оригіналу за 8 червня 2010. Процитовано 8 травня 2011.
  9. Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 8 травня 2011.
  10. Огляд ринку автомобільного транспорту в Азербайджані, 2006—2007 рр. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] www.export.by
  11. ІА «Region+». Розпочався візит президента Азербайджану до Шамахинського району. 26.11.2009. [ 11.01.2012, у Wayback Machine.] www.regionplus.az
  12. Відкрилась дорога Баку-Шамахи [ 30 листопада 2009 у Wayback Machine.] www.news.bakililar.az

Посилання

  • Шамахинська Джума мечеть [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
image Це незавершена стаття з географії Азербайджану.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shamahi azerb Samaxi misto v Azerbajdzhani administrativnij centr Shamahinskogo rajonu Roztashovano u pivdenno shidnih peredgir yah Velikogo Kavkazu na visoti 800 metriv nad rivnem morya Znahoditsya na avtoshlyahu Baku Tbilisi za 122 km na zahid vid Baku j za 72 km na pivnichnij shid vid zaliznichnoyi stanciyi Kyurdamir Misto kategoriya v Commons Shamahi azerb Samaxi Koordinati 40 38 02 pn sh 48 38 21 sh d H G O Krayina AzerbajdzhanAzerbajdzhanRajon Shamahinskij rajonPersha zgadka II stolittyaPlosha 6 km Visota centru 800 mOficijna mova AzerbajdzhanskaNaselennya 43 700 1 2010 Mista pobratimi Igdir AmasyaChasovij poyasTelefonnij kod 994176GeoNames 585156 ShamahiShamahi Azerbajdzhan Shamahi u VikishovishiIstoriyaArheologichni rozkopki provedeni u pivnichno zahidnij jogo chastini viyavili poselennya sho nalezhit do V IV stolittyam do r h Misto zgaduyetsya u Ptolemeya II stolittya pid nazvoyu Shemahiya Na pochatku X stolittya misto stalo stoliceyu U 1222 roci pislya trivaloyi oblogi Shamahi bulo zahopleno j zrujnovano mongolo tatarami Misto zgaduyetsya u perskij anonimnij praci pochatku XIII stolittya Adzhayib ad Dunya Shemahi misto v Arrani Ce duzhe ukriplene misce zhiteli nadzvichajno fanatichni u spravah viri Shamahi na gravyuri 1630 roku E Kempfera U 1669 roci pislya uchasti u Velikomu Moskovskomu Sobori 1666 1668 rokiv u Shamahah zupinyavsya pravoslavnij patriarh Antiohiyi Makarij zi svoyim sinom ta diyakonom Pavlom Aleppskim Yihnya misiya mala cerkovnij ta diplomatichnij harakter Geografichne polozhennya mista na peretini tranzitnih shlyahiv viznachalo velicheznu kilkist nabigiv ta rozbijnih napadiv na Shamahi sho zdijsnyuvalis susidnimi narodami ta vijskami inshih hanstv sho nesli z soboyu spustoshennya ta rujnuvannya U 1721 roci Shamahi zaznala napadu vijska hana Hadzhi Dauda Mushkurskogo buli vbiti rosijski kupci sho perebuvali tam i zavdano velicheznih zbitkiv rosijskim torgivcyam shovkom Virmeni chislo yakih u misti bulo dosit suttyevim zaznavali postijnih napadiv i grabezhiv za nakazom Hadzhi Dauda voni poryad iz yevreyami mali nositi na svoyih grudyah zhovtij znak dlya togo shob musulmani ne vitali yih Rezultatom ciyeyi podiyi buv vzhitij Petrom Velikim Perskij pohid 1722 1723 rokiv U 1742 roci misto bulo zrujnovano iranskim vijskom Nadir Shaha Mavzolej XV stolittya Yeddi Gyumbez Sim Kupoliv U XVIII XIX stolittyah Shamahi stolicya U period z 1840 do 1846 roku administrativnij centr potim do 1859 roku Shamahinskoyi guberniyi Pislya rujnivnogo zemletrusu sho stalos 2 grudnya 1859 roku centr guberniyi bulo pereneseno do mista Baku pislya chogo Shamahi stala administrativnim centrom Shamahinskogo povitu u skladi Bakinskoyi guberniyi Nezvazhayuchi na visoku sejsmichnist regionu najbilshi zemletrusi stalis u 1607 1669 1859 ta 1902 rokah bagato istorichnih pam yatok zbereglos dosi zokrema taki yak p yatnichna soborna mechet VIII stolittya Jyeddi Gumbez Sim Kupoliv mavzolej zbudovanij 1402 roku a takozh ruyini forteci Gyulistan pobudova XI XII stolit yaki ye golovnimi pam yatkami mista Miniatyura XV stolittya z Shamahi Trivalij chas Shamahi bula odnim z najvazhlivishih punktiv uprodovzh vsogo Velikogo Shovkovogo shlyahu Cim zumovleno te sho misto uprodovzh trivalogo chasu bulo odnim iz centriv shirvano apsheronskoyi arhitekturnoyi shkoli ta shkoli dekorativno prikladnogo mistectva kilimarstva j miniatyuri Znahodyachis na peretini karavannih shlyahiv Shamahi bula odnim z krupnih torgovo remisnichih centriv na Blizkomu Shodi zajmayuchi vazhlive misce u torgivli shovkom she u XVI stolitti zgaduyutsya torgovi zv yazki shamahinskih ta venecijskih kupciv U Shemasi veli torgivlyu azerbajdzhanski iranski arabski serednoazijski rosijski indijski ta zahidnoyevropejski kupci sho volodili tut faktoriyami buli chislenni shovkotkacki bavovnopryadilni j kilimovi majsterni Misto proslavilos yak batkivshina bagatoh vidatnih azerbajdzhanskih filosofiv arhitektoriv ta vchenih takih yak Hagani Tancivnicya iz Shamahi XIX stolittya Shamahi zgaduyetsya rosijskim poetom O S Pushkinim u Kazci pro zolotogo pivnika ros Podari zh ty mne devicu shemahanskuyu caricu j zobrazhena na kartinah rosijskogo hudozhnika Shamahinska bayaderka Tancivnicya iz Shamahi Tancivnicya Nisa Svoyeyu originalnistyu vidriznyalis tanci shamahinskih divchat Shamahinska tematika vidobrazhena u dvoh chudovih albomah hudozhnika Scenes paysages meurs et costutnes du Caucase ta La Caucase pittoresge dessine d apres nature Parizh 1847 Risunki Zhinka iz Shamahi i Tancivnicya Nisa yavlyayut etnografichnij interes z tochki zoru vivchennya elementiv zhinochogo nacionalnogo odyagu Shirvana u XIX stolitti sorochki z ovalnim kroyem komira nagrudnih ta nalobnih prikras zhinochih prikras iz samocvitiv kilcevih serezhok z pidviskami Originalnij zhinochij kostyum XIX stolittya z Shamahi peredanij 1906 roku do Kavkazkogo muzeyu u Tiflisi buv odnim z najpopulyarnishih eksponativ muzeyu 5 chervnya 2010 roku v Shemasi bulo vidkrito pam yatnik odinokomu tureckomu soldatu Na pam yatniku napisani slova z virshu Tenha mezar Pam yatnik vstanovleno na chest oficera Kavkazkoyi islamskoyi armiyi NaselennyaZa danimi Enciklopedichnogo slovnika Brokgauza ta Yefrona u Shemahah naprikinci XIX stolittya prozhivalo 20 008 osib 10 450 cholovikiv ta 9558 zhinok azerbajdzhanciv 79 rosiyan 3 virmeniv 18 79 magometani z yakih blizko 22 suniti reshta shiyiti reshta 21 virmeno grigoriani ta pravoslavni Misceve naselennya v osnovnomu zajnyato vinorobstvom skotarstvom kilimarstvom Za danimi vsesoyuznogo perepisu naselennya 1989 roku v Shemahah prozhivalo 24 681 osib Za danimi na pochatok 2010 roku naselennya mista stanovilo 31 704 meshkanciv GeografiyaVid Shamahinskogo perevalu vzimku Gerb mista 1843 roku Misto roztashovano na visoti 800 metriv nad rivnem morya u pivdennij chastini Velikogo Kavkazu u peredgirnij kotlovini otochenij vidrogami Velikogo Kavkazu v dolini richki Pirsagat Priroda Shamahinskij rajon bagatij na girski lisi ta luki znahoditsya v zoni pomirnoyi vologosti Bilsha chastina cogo rajonu ye kurortnoyu zonoyu iz bagatma dzherelami girskoyi vodi sho robit misto privablivim dlya investoriv u turistichnij biznes Znizhena zapilenist atmosferi ta perevazhna kilkist yasnih dniv u roci dozvolila pochati budivnictvo u 1957 roci za 22 kilometri vid mista odniyeyi z najbilsh znachushih observatorij kolishnogo SRSR Shamahinskoyi astrofizichnoyi observatoriyi EkonomikaV misti yake zdavna slavilos yak odin iz centriv kilimarstva v Azerbajdzhani j donini funkcionuye kilimarska fabrika Vrahovuyuchi spriyatlivij dlya vinogradarstva klimat rozvivayetsya vinna promislovist planuyetsya povna rekonstrukciya vinogorilchanogo zavodu V rezultati uhvalennya Derzhavnoyi programi z rozvitku regioniv Azerbajdzhanu v Shemasi vidkrilis novi virobnictva spilne iransko azerbajdzhanske pidpriyemstvo zi zbirannya legkovih avtomobiliv Azsamand zavod z virobnictva elektronnoyi pobutovoyi aparaturi V ramkah realizaciyi proektu Elektronna Shamahi vstanovleno novu ATS iz vikoristannyam komunikacijnogo paketu sistemi NGN U listopadi 2009 roku zdano v ekspluataciyu novij likuvalno diagnostichnij centr Cilkom rekonstrujovano avtomobilnu dorogu Baku Shamahi protyazhnistyu 112 km Vidomi urodzhenci mistaMuhammad I d n 912 2 j shirvanshah v 880 912 rokah Ali I d n 917 4 j shirvanshah v 913 917 rokah Sihhat Abbas poet dramaturg i perekladach Ovanes Abelyan virmenskij aktor narodnij artist Azerbajdzhanskoyi RSR narodnij artist Virmenskoyi RSR narodnij komisar potim ministr zakordonnih sprav Azerbajdzhanskoyi RSR 1944 1958 doktor geologo mineralogichnih nauk profesor akademik AN AzRSR Prezident AN AzerbajdzhanskoyiR SSR 1950 1958 1907 1979 doktor veterinarnih nauk profesor akademik Azerbajdzhanskoyi silskogospodarskoyi Akademiyi Nauk ta Nacionalnoyi Akademiyi Nauk Azerbajdzhanu zasluzhenij diyach nauki pismennik i perekladach spivak hanende aktor narodnij artist Azerbajdzhanu general major Geroj Radyanskogo Soyuzu narkom yusticiyi ta praci u vijskovih ta morskih spravah Azerbajdzhanskoyi RSR poet i satirik XIX XX stolit poet ta prosvititel XIX stolittya Hagani Shirvani shidnij poet sho shanuyetsya v Irani ta Azerbajdzhani zhiv i tvoriv u XII stolitti 1126 Shamahi 1199 Tebriz vidatnij azerbajdzhanskij tyurkskij poet i mistik 1370 Shamahi 1417 Haleb poet romantik vidatnij rosijskij ta azerbajdzhanskij pedagog Abbas Mirza Sharifzade aktor teatru j rezhiser geograf mandrivnik istorik etnograf prosvititel ta poet virmenskij pismennik Narodnij pismennik Virmenskoyi ta Azerbajdzhanskoyi RSR 1930 narodnij komisar zemlerobstva Azerbajdzhanskoyi RSR 1921 1924 pershij azerbajdzhanskij arhitektor z vishoyu osvitoyu 1873 Shamahi 1925 Baku shidnij poet 1108 Shamahi 1146 Shamahi Tihenko Sergij Ivanovich ukrayinskij pravnik Armen Oganyan tancivnicya aktrisa Seyid Yah ya Bakuvi serednovichnij vchenij Mista pobratimi TurechchinaGalereyaMoloda azerbajdzhanka iz Shamahi 1883 Shamahinska virmenka u svyatkovomu odyazi 1883 Shamahinska bayaderka Mechet u Shemasi PrimitkiVRE nedostupne posilannya z serpnya 2019 Slovnik suchasnih geografichnih nazv nedostupne posilannya z serpnya 2019 Adzhayib ad dunya Chudesa mira M Nauka 1993 15 grudnya 2009 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 5 bereznya 2010 Procitovano 8 travnya 2011 Nova istoriya Kavkazu z 1722 do 1803 roku 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine Glava 1 Enciklopedichnij slovnik Brokgauza ta Yefrona The Columbia Encyclopedia Sixth Edition 2008 Shemakha Arhiv originalu za 8 chervnya 2010 Procitovano 8 travnya 2011 Demoskop Weekly Dodatok Dovidnik statistichnih pokaznikiv Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 8 travnya 2011 Oglyad rinku avtomobilnogo transportu v Azerbajdzhani 2006 2007 rr 4 bereznya 2016 u Wayback Machine www export by IA Region Rozpochavsya vizit prezidenta Azerbajdzhanu do Shamahinskogo rajonu 26 11 2009 11 01 2012 u Wayback Machine www regionplus az Vidkrilas doroga Baku Shamahi 30 listopada 2009 u Wayback Machine www news bakililar azPosilannyaShamahinska Dzhuma mechet 28 veresnya 2007 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Azerbajdzhanu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ