Єдді Гюмбез (азерб. Yeddi GümbəzYeddi Gümbəz) — сім куполів, або сім гробниць) — цвинтар і група мавзолеїв, усипальниць ширванських ханів, розташованих у 1,5 км на захід від міста Шемахи, в Азербайджані. Збереглися чотири мавзолеї. Кладовище «Єдді Гюмбез» знаходиться на пагорбі за 200 м на південь від кладовища Шахандан. Ім'я кладовище отримало від семи мавзолеїв над могилами шемахинських ханів XVIII—XIX ст.
Єдді Гюмбез азерб. Yeddi Gümbəz | ||||
---|---|---|---|---|
Вид на кладовище і мавзолей | ||||
40.62042/48.635602 | ||||
Країна | Азербайджан | |||
Місто | Шемахи | |||
Тип | мавзолей | |||
Стиль | d | |||
Основні дати: 1810 (будівництво першого монастиря) | ||||
Єдді Гюмбез Єдді Гюмбез (Азербайджан) | ||||
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Найдревніший мавзолей зі збережених датується 1810 роком, про що говорить напис, викарбуваний над входом у мавзолей. У плані мавзолеї мають восьмигранну форму. Внутрішні грані оброблені нішами, які перекриті напівкуполами стрілчастої форми. Восьмигранники в плані з допомогою кутових тромпів зі сталактитами переходять в шістнадцатигранники, а потім за допомогою кутових розеток переходять в окружності куполів. Мавзолеї як всередині, так і зовні облицьовані білим каменем.
У трьох з чотирьох збережених мавзолеїв (№ 1, 3 і 4) над входами висічені написи. На мавзолеї під № 4 1810 року зазначено також ім'я майстра-будівельника Таги. У шести мавзолеях були виявлені в цілому 22 могили, з яких на 18 надгробках у формі саркофагів і стел висічені написи з датою. Написи називають імена правителів та окремих державних діячів XIX століття і членів їх сімей. Мавзолей же під номером 5 повністю зруйнований.
Мавзолей № 7 належить родині останнього ширванського хана Мустафа-хана. Тут поховані син Мустафа-хана Азад-хан і дочка Нух-бека (судячи з того, що вони поховані в одному мавзолеї, історик Сима Керимзаде передбачає наявність спорідненості між ними). На підставі наявних датувань могил всередині мавзолею, Керимзаде припускає, що він зведений в 1865-1867 рр.
На цвинтарі похований поет-сатирик XIX-початку XX ст. Мірза Алекпер Сабір.
На території кладовища зустрічалася закавказька гюрза.
Примітки
- К. К. Гюль, А. Н. Гулиев, А. А. Надиров. Советский Союз: Географическое описание: в 22-х т. Азербайджан / Отв. ред. Ш. Д. Алиев. — Мысль, 1971. — Т. 13. — С. 185. — 317 с.
- Джидди Г. А. Средневековый город Шемахы (IX—XVII века). — Б.: Элм, 1981. — С. 106. — 174 с.
- К. М. Мамед-заде. Строительное искусство Азербайджана (с древнейших времён до XIX в.) / Под ред. А. В. Саламзаде. — Баку: Элм, 1983. — С. 63.
- Керимзаде, 1968, с. 92.
- Азиз Мирахмедов. Плачущий смехач. Жизнь и творчество М. А. Сабира. — Баку: Художественная литература, 1989. — С. 42. — 317 с.
- Алекперов А. М. К экологии и распространению гюрзы — Vipera lebetina (Linne, 1758) в Азербайджане // «Ученые записки» АГУ, серия биологических наук. — 1961. — № 4. — С. 14.
Література
- Надписи мавзолеев «Едди гюнбез» // Известия Академии наук Азербайджанской ССР. — Б., 1968. — № 1. — С. 74-92.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yeddi Gyumbez azerb Yeddi GumbezYeddi Gumbez sim kupoliv abo sim grobnic cvintar i grupa mavzoleyiv usipalnic shirvanskih haniv roztashovanih u 1 5 km na zahid vid mista Shemahi v Azerbajdzhani Zbereglisya chotiri mavzoleyi Kladovishe Yeddi Gyumbez znahoditsya na pagorbi za 200 m na pivden vid kladovisha Shahandan Im ya kladovishe otrimalo vid semi mavzoleyiv nad mogilami shemahinskih haniv XVIII XIX st region skasovanij CoordScale Yeddi Gyumbez azerb Yeddi GumbezVid na kladovishe i mavzolej Vid na kladovishe i mavzolej40 62042 48 635602KrayinaAzerbajdzhanMistoShemahiTipmavzolejStildOsnovni dati 1810 budivnictvo pershogo monastirya Yeddi GyumbezYeddi Gyumbez Azerbajdzhan Mediafajli u VikishovishiIstoriyaNajdrevnishij mavzolej zi zberezhenih datuyetsya 1810 rokom pro sho govorit napis vikarbuvanij nad vhodom u mavzolej U plani mavzoleyi mayut vosmigrannu formu Vnutrishni grani obrobleni nishami yaki perekriti napivkupolami strilchastoyi formi Vosmigranniki v plani z dopomogoyu kutovih trompiv zi stalaktitami perehodyat v shistnadcatigranniki a potim za dopomogoyu kutovih rozetok perehodyat v okruzhnosti kupoliv Mavzoleyi yak vseredini tak i zovni oblicovani bilim kamenem U troh z chotiroh zberezhenih mavzoleyiv 1 3 i 4 nad vhodami visicheni napisi Na mavzoleyi pid 4 1810 roku zaznacheno takozh im ya majstra budivelnika Tagi U shesti mavzoleyah buli viyavleni v cilomu 22 mogili z yakih na 18 nadgrobkah u formi sarkofagiv i stel visicheni napisi z datoyu Napisi nazivayut imena praviteliv ta okremih derzhavnih diyachiv XIX stolittya i chleniv yih simej Mavzolej zhe pid nomerom 5 povnistyu zrujnovanij Mavzolej 7 nalezhit rodini ostannogo shirvanskogo hana Mustafa hana Tut pohovani sin Mustafa hana Azad han i dochka Nuh beka sudyachi z togo sho voni pohovani v odnomu mavzoleyi istorik Sima Kerimzade peredbachaye nayavnist sporidnenosti mizh nimi Na pidstavi nayavnih datuvan mogil vseredini mavzoleyu Kerimzade pripuskaye sho vin zvedenij v 1865 1867 rr Na cvintari pohovanij poet satirik XIX pochatku XX st Mirza Alekper Sabir Na teritoriyi kladovisha zustrichalasya zakavkazka gyurza PrimitkiK K Gyul A N Guliev A A Nadirov Sovetskij Soyuz Geograficheskoe opisanie v 22 h t Azerbajdzhan Otv red Sh D Aliev Mysl 1971 T 13 S 185 317 s Dzhiddi G A Srednevekovyj gorod Shemahy IX XVII veka B Elm 1981 S 106 174 s K M Mamed zade Stroitelnoe iskusstvo Azerbajdzhana s drevnejshih vremyon do XIX v Pod red A V Salamzade Baku Elm 1983 S 63 Kerimzade 1968 s 92 Aziz Mirahmedov Plachushij smehach Zhizn i tvorchestvo M A Sabira Baku Hudozhestvennaya literatura 1989 S 42 317 s Alekperov A M K ekologii i rasprostraneniyu gyurzy Vipera lebetina Linne 1758 v Azerbajdzhane Uchenye zapiski AGU seriya biologicheskih nauk 1961 4 S 14 LiteraturaNadpisi mavzoleev Eddi gyunbez Izvestiya Akademii nauk Azerbajdzhanskoj SSR B 1968 1 S 74 92