Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кометний лід сукупність замерзлих газів які разом з пилом формують ядро комети Сучасні знання про склад кометного льоду

Кометний лід

Кометний лід

Кометний лід — сукупність замерзлих газів, які разом з пилом формують ядро комети. Сучасні знання про склад кометного льоду переважно ґрунтуються на досить численних дослідженнях коми, яка розвивається внаслідок сублімації льоду з наближенням комети до Сонця. Однак деяку важливу інформацію здобуто й завдяки космічним місіям. Безсумнівно, основним компонентом кометного льоду є водяний лід. Значними компонентами є льоди CO та CO2.

image
Комета C/2006 W3 (Chistensen). Жовтим показано поширення пилу, червоним — випромінювання CO й CO2 на довжинах хвилі близько 4,6 мкм.

Що стосується співвідношення речовин у ядрі, то шляхом моделювання знайдено співвідношення за масою 1:1:1 для силікатної речовини, органіки й льоду. Виміряне відношення викинутого пилу до газу для комети Чурюмова — Герасименко, яка вважається «запиленою», становить приблизно 4:1 за масою. Для комети Галлея під час зближення з «Джотто» відношення маси пилу до газу становило близько 2:1; подібні або дещо більші значення отримано і для багатьох інших комет.

Дослідження кометного льоду

Людство тисячі років спостерігає комети, однак більшість цього часу нічого не знаючи про їхню природу. У XVIII столітті деякі вчені зробили правильні гіпотези щодо складу комет. У 1755 році Іммануїл Кант припустив, що комети складаються з деяких летючих речовин, чиї випаровування призводять до виблискування поблизу перигелію. У 1950 році Віпл запропонував льодоконгломератну модель будови кометного ядра, за якою ядро є конгломератом із льодів та нелетких складових. Ця модель була підтверджена багатьма спостережними доказами.

Сучасні знання про склад кометного льоду переважно ґрунтуються на численних дослідженнях коми, яка розвивається внаслідок сублімації льоду з наближенням комети до Сонця. Прямі дослідження поверхні ядра космічними апаратами обмежені через дуже малу їхню кількість і різні методи досліджень при цьому. Отже, вивчення різноманітності комет, яке потребує статистичного підходу, може бути досягнуто тільки програмами дистанційних спостережень.

Під час спостережень коми фіксують дочірні та батьківські молекули. Дочірні молекули утворені шляхом фотодисоціації батьківських, а останні безпосередньо виділяються з ядра. Найбільш поширеною батьківською молекулою є H2O, продуктами дисоціації якої є H + OH у більшості випадків і, рідше, H2 + O. Також фотодисоціацією води можна пояснити утворення радикала H2O+. Іншими батьківськими молекулами є CO, CO2, CH4, NH3, HCN, H2CO, H2S, а дочірніми — CN, CS, CO (яка, як видається, може бути й батьківською й дочірньою). Дочірні молекули й радикали в основному виявляються у видимому й ультрафіолетовому частинах спектру, а батьківські молекули краще виявляються за допомогою інфрачервоної й міліметрової спектроскопії.

З розвитком космічної ери стали можливими дослідження комет за межами земної атмосфери. Першим космічним апаратом, який виконав дослідження комети, був International Cometary Explorer. 11 вересня 1985 року він пролетів крізь хвіст комети (21P/Джакобіні — Ціннера) і дослідив магнітні поля, утворені при взаємодії комети з сонячним вітром. Далі були дослідження комети Галлея у 1986 році апаратами «Вега-1», «Вега-2», Giotto, Suisei, Sakigake. Ці апарати виміряли масу, розміри ядра, виявили, що ядро вкрите нелетючими чорними пиловими речовинами і тільки незначна частина — льодом. Ці апарати дослідили пилові частинки комети — їхній склад і розміри. У ході місії НАСА Deep Impact у 2005 році була здійснена спроба вивчення внутрішнього складу комети (9P/Tempel). Ударний пристрій зіткнувся з ядром комети, утворивши кратер і вивільнивши речовину, сховану під корою комети. Дослідження показало, що комета неоднорідна за хімічним складом, на поверхні до зіткнення були лише невеликі плями льоду. Після перших двох секунд після зіткнення вивільнена речовина включала дрібні кристали водяного льоду, велику кількість CO2 і дуже велику кількість органіки. Важливість льоду діоксиду вуглецю відносно льоду монооксиду вуглецю в кометах є одним із значних відкриттів у ході місії. Об'ємна густина ядра є настільки низькою (оцінена в 0,6 г/см³), що все ядро має бути дуже пористим. Наступна значна кометна місія — Rosetta, яка вивчала короткоперіодичну комету 67P/Churyumov–Gerasimenko. Ядро цієї комети теж має малу об'ємну густину, ≈ 0,5 г/см³. Апарат Rosetta не виявив ділянок льоду на поверхні. Прихований під поверхнею лід перебуває переважно в кристалічній формі. Це означає, що комета утворилася в протосонячній туманності, отже, того ж віку, що й Сонячна система. Ці результати були отримані шляхом аналізу даних із приладів Rosina, розміщених на борту космічного апарату Rosetta. Завдяки мас-спектрометру Rosina в жовтні 2014 вперше виміряли кількість молекулярного азоту (N2), окису вуглецю (СО) й аргону (Ar) у кометному льоді.

Склад кометного льоду

Основним компонентом кометного льоду є водяний лід. Спостереження коми комети Галлея за допомогою космічних апаратів, доповнені наземними спостереженнями, дали змогу отримати склад кометного льоду: 80 % — H2O, 10 % — CO, 3,5 % — CO2 за кількістю молекул. Решта — це льоди CH4, NH3, H2CO, CH3OH та інших сполук вуглецю й азоту. Важлива деталь — це докази того, що деякі з молекул води, ймовірно, присутні в хімічному поєднанні з кам'янистими й вуглецевими матеріалами, як гідроксильна вода. Крім того, є можливим, що пропорції різних льодових матеріалів присутні в клатратах, де один матеріал укладений у кристалічну структуру іншого. Зокрема, досить відкрита кристалічна структура водяного льоду може легко обплітати молекули інших льодових речовин, таких як CO.

Аналіз водяної пари 11 комет, як коротко, так і довгоперіодичних, показав, що ізотопний склад помітно відрізняється від складу земної води. На Землі на кожні 10 тисяч молекул води доводиться три атоми дейтерію (D), а на кометі замерзлої «важкої води» приблизно втричі більше. Лише водяна пара (комети Хартлі-2) містить подібну із земними океанами кількість дейтерію. Питання ізотопного складу кометного водяного льоду привертає увагу, зважаючи на теорію про кометне походження складних органічних сполук, з яких згодом сформувалося життя на Землі. Якщо брати до уваги лише відношення D/H, то воно допускає походження до 50% земної води. Однак, якщо взяти до уваги надмірний вміст у кометному матеріалі аргону, благородних металів та благородних газів, то розрахований кометний вклад до води Землі менший ніж 1%.

Активність віддалених комет

На відстанях приблизно 3 а.о., за температур поверхні ≈160–170 K, сублімація водяного льоду починає ставати значущою для ядра комети і є панівною на ближчих відстанях. Однак активність комет спостерігається на значно більших відстанях. Сублімацією льодових зерен з гала навколо ядра можна пояснити типовий розвиток віддаленої активності комет. Також це може бути основним джерелом емісії OH, HCN, CH3OH, H2CO, та H2S (комети Хейла-Боппа) на відстанях 3–6 а.о. Виробництво HCN і CO2 істотно поступається виробництву CO для далеких комет. Спостережні вузькі профілі ліній CO вказують на ядерне походження цього газу за межами ≈4 а.о. Оскільки температура сублімації льоду CO складає 24 K, вона можлива на відстанях понад 5 а.о..

Однак модельні дослідження вказують на те, що кращим джерелом віддаленої активності комет є аморфний водяний лід, який укритий тонкою пористою пиловою мантією із захопленими у невеликій кількості CO й CO2. На відстанях ≈4–7 а.о. поблизу поверхні ядра комети аморфний водяний лід екзотермічно (з вивільненням енергії) переходить у кристалічний лід і вивільняє захоплені гази й пил. Кометний лід первинно цілком аморфний, бо динамічна еволюція почалася далеко від Сонця й еволюція в кристалічний лід починається у внутрішніх зонах Сонячної системи. Додатково треба зазначити, що у випадку, якщо вісь обертання кометного ядра перпендикулярна до площини екліптики, то обидва механізми активності (фазовий перехід та сублімація CO) максимізуються.

Ще один процес відбувається в аморфному льоді, який спостерігається починаючи від ≈37 К і триває, поки не починається фазовий перехід зі 120 К. Мова йде про відпал аморфного льоду. Активність динамічно нових комет на відстанях, що перевищують ≈11 а.о. можна пояснити тільки відпалом аморфного льоду, а за активність динамічно нових комет на відстанях ≈7–11 а.о., ймовірно, відповідають і відпал і аморфно-кристалічний фазовий перехід водяного льоду, залежно від альбедо ядра, швидкості обертання й теплових параметрів. Під час відпалу молекули води перевпорядковуються, щоб знайти більш вигідні конфігурації нижчої енергії, і при цьому пористість зменшується, а зайві молекули вичавлюються. Енергія активації відпалу <10 кДж/моль, а для фазового переходу — 44±2 кДж/моль. Найбільша відстань, на якій спостерігалося виділення монооксиду вуглецю — це 14 а.о., з ядра комети Хейла-Боппа.

Див. також

Посилання

  1. Li A., Greenberg J.M. A comet dust model for the beta Pictoris disk // Astronomy and Astrophysics. — 1998. — Вип. 331. — № 1. — С. 291–313. — Bibcode:1998A&A...331..291L.
  2. Pätzold, M., Andert, T., Hahn, M., et al. A homogeneous nucleus for comet 67P/Churyumov–Gerasimenko from its gravity field // Nature. — 2016. — Вип. 530. — № 7588. — С. 63–65. — Bibcode:2016Natur.530...63P. — DOI:10.1038/nature16535.
  3. McDonnell J.A.M., Lamy P.L., Pankiewicz G.S. Physical properties of cometary dust // International Astronomical Union Colloquium. — 1991. — Вип. 116. — № 2. — С. 1043–1073. — DOI:10.1017/S0252921100012811.
  4. Gehrels et.al., 1994, с. 617.
  5. Kant, I. Allgemeine Naturgeschichte und Theorie des Himmels. — Königsberg und Leipzig : Fischer, 1755. — 200 с. (нім.)
  6. Whipple, F.L. A comet model. I. The acceleration of Comet Encke // Astrophysical Journal. — 1950. — Вип. 111. — С. 375–394. — Bibcode:1950ApJ...111..375W. — DOI:10.1086/145272.
  7. Pirronello, V. Molecule Formation in Cometary Environment // Ices in the Solar System. — 2012. — С. 261.
  8. Gargaud et.al., 2011, с. 334.
  9. Crovisier, J. The photodissociation of water in cometary atmospheres // Astronomy and Astrophysics. — 1989. — Вип. 213. — № 1–2. — С. 459–464.
  10. Jackson, W. M. The photochemical formation of cometary radicals // Journal of Photochemistry. — 1976. — Вип. 5. — № 2. — С. 107–118. — DOI:10.1016/0047-2670(76)85014-9.
  11. Gargaud et.al., 2011, с. 409.
  12. Smith, E.J.; Tsurutani, B.T.; Slavin, J.A., et al. International Cometary Explorer encounter with Giacobini-Zinner: magnetic field observations // Science. — 1986. — Вип. 18. — № 4748. — С. 382–385. — Bibcode:1986Sci...232..382S. — DOI:10.1126/science.232.4748.382.
  13. Keller, H.U.; Delamere, W.A.; Huebner, W.F., et al. Comet P/Halley's nucleus and its activity // Astronomy and Astrophysics. — 1987. — Вип. 187. — № 1–2. — С. 807–823. — Bibcode:1987A&A...187..807K.
  14. McDonnell, J.A.M.; Alexander, W.M.; Burton, W.M., et al. The dust distribution within the inner coma of Comet P/Halley 1982i: Encounter by Giotto's impact detectors // Astronomy and Astrophysics. — 1987. — Вип. 187. — № 1–2. — С. 719–741. — Bibcode:1987A&A...187..719M.
  15. Grün, E.; Jessberger, E.K. Physics and Chemistry of Comets. — Berlin & New York : Springer-Verlag, 1990. — С. 113–176. — .
  16. Sekanina, Z.; Larson, S.M.; Hainaut, O., et al. Major outburst of periodic Comet Halley at a heliocentric distance of 14 AU // Astronomy and Astrophysics. — 1992. — Вип. 263. — № 1–2. — С. 367–386. — Bibcode:1992A&A...263..367S.
  17. NASA Jet Propulsion Laboratory. NASA's Deep Impact Produced Deep Results. NASA. оригіналу за 17.06.2017. Процитовано 08.10.2019.
  18. A'Hearn, M.F.; Belton, M.J.S.; Delamere, W.A., et al. Deep Impact: Excavating Comet Tempel 1 // Science. — 2005. — Вип. 310. — № 5746. — С. 258–264. — Bibcode:2005Sci...310..258A. — DOI:10.1126/science.1118923.
  19. Mousis O., Lunine J. I., Luspay-Kuti A., et al. A protosolar nebula origin for the ices agglomerated by comet 67P/Churyumov–Gerasimenko // The Astrophysical Journal Letters. — 2016. — Вип. 819. — № 2. — С. 5pp. — Bibcode:2016ApJ...819L..33M. — DOI:10.3847/2041-8205/819/2/L33.
  20. Jones B.W. Discovering the Solar System. — John Wiley & Sons, 2007. — С. 105. — .
  21. Greenberg J.M. The Cosmic Dust Connection. — Springer Science & Business Media, 2012. — С. 421. — .
  22. Water On Rosetta's Comet Different To Water On Earth | IFLScience. оригіналу за 18 березня 2017. Процитовано 17 березня 2017.
  23. K. Altwegg, H. Balsiger, A. Bar-Nun, et al. Prebiotic chemicals - amino acid and phosphorus - in the coma of comet 67P/Churyumov-Gerasimenko // Science Advances. — 2016. — Вип. 2. — № 5. — Bibcode:2016SciA....2E0285A. — DOI:10.1126/sciadv.1600285.
  24. Drake, M.J.; Campins, H. Origin of water on the terrestial planets // Proceedings of the International Astronomical Union. — 2005. — С. 381–394.
  25. Gehrels et.al., 1994, с. 611.
  26. Womack M., Sarid G., Wierzchos K. CO and Other Volatiles in Distantly Active Comets // Astronomical Society of the Pacific. — 2017. — Вип. 129. — № 973. — С. 1–20.
  27. Wickramasinghe N.C. (ed.). Vindication of Cosmic Biology: Tribute to Sir Fred Hoyle (1915–2001). — World Scientific, 2015. — С. 402. — .
  28. Coradini, A.; Capaccioni, F.; Capria, M. T.; De Sanctis, M. C.; Espianasse, S.; Orosei, R.; Salomone, M.; Federico, C. Transition Elements between Comets and Asteroids // Icarus. — 1997. — Вип. 129. — № 2. — С. 317–336. — DOI:10.1006/icar.1997.5769.
  29. Meech, K. J.; Pittichová, J.; Bar-Nun, A.; Notesco, G.; Laufer, D.; Hainaut, O. R.; Lowry, S.C.; Yeomans, D.K.; Pitts, M. Activity of comets at large heliocentric distances pre-perihelion // Icarus. — 2009. — Вип. 201. — С. 719–739. — DOI:10.1016/j.icarus.2008.12.045.
  30. Gargaud et.al., 2011, с. 333.

Джерела

  • Gargaud M., Amils R., Cleaves H.J. Encyclopedia of Astrobiology. — Springer Science & Business Media, 2011. — 1853 с. — .
  • Gehrels T., Matthews M.S., Schumann A.M. Hazards Due to Comets and Asteroids. — University of Arizona Press, 1994. — 1300 с. — .


Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kometnij lid sukupnist zamerzlih gaziv yaki razom z pilom formuyut yadro kometi Suchasni znannya pro sklad kometnogo lodu perevazhno gruntuyutsya na dosit chislennih doslidzhennyah komi yaka rozvivayetsya vnaslidok sublimaciyi lodu z nablizhennyam kometi do Soncya Odnak deyaku vazhlivu informaciyu zdobuto j zavdyaki kosmichnim misiyam Bezsumnivno osnovnim komponentom kometnogo lodu ye vodyanij lid Znachnimi komponentami ye lodi CO ta CO2 Kometa C 2006 W3 Chistensen Zhovtim pokazano poshirennya pilu chervonim viprominyuvannya CO j CO2 na dovzhinah hvili blizko 4 6 mkm Sho stosuyetsya spivvidnoshennya rechovin u yadri to shlyahom modelyuvannya znajdeno spivvidnoshennya za masoyu 1 1 1 dlya silikatnoyi rechovini organiki j lodu Vimiryane vidnoshennya vikinutogo pilu do gazu dlya kometi Churyumova Gerasimenko yaka vvazhayetsya zapilenoyu stanovit priblizno 4 1 za masoyu Dlya kometi Galleya pid chas zblizhennya z Dzhotto vidnoshennya masi pilu do gazu stanovilo blizko 2 1 podibni abo desho bilshi znachennya otrimano i dlya bagatoh inshih komet Doslidzhennya kometnogo loduLyudstvo tisyachi rokiv sposterigaye kometi odnak bilshist cogo chasu nichogo ne znayuchi pro yihnyu prirodu U XVIII stolitti deyaki vcheni zrobili pravilni gipotezi shodo skladu komet U 1755 roci Immanuyil Kant pripustiv sho kometi skladayutsya z deyakih letyuchih rechovin chiyi viparovuvannya prizvodyat do vibliskuvannya poblizu perigeliyu U 1950 roci Vipl zaproponuvav lodokonglomeratnu model budovi kometnogo yadra za yakoyu yadro ye konglomeratom iz lodiv ta neletkih skladovih Cya model bula pidtverdzhena bagatma sposterezhnimi dokazami Suchasni znannya pro sklad kometnogo lodu perevazhno gruntuyutsya na chislennih doslidzhennyah komi yaka rozvivayetsya vnaslidok sublimaciyi lodu z nablizhennyam kometi do Soncya Pryami doslidzhennya poverhni yadra kosmichnimi aparatami obmezheni cherez duzhe malu yihnyu kilkist i rizni metodi doslidzhen pri comu Otzhe vivchennya riznomanitnosti komet yake potrebuye statistichnogo pidhodu mozhe buti dosyagnuto tilki programami distancijnih sposterezhen Pid chas sposterezhen komi fiksuyut dochirni ta batkivski molekuli Dochirni molekuli utvoreni shlyahom fotodisociaciyi batkivskih a ostanni bezposeredno vidilyayutsya z yadra Najbilsh poshirenoyu batkivskoyu molekuloyu ye H2O produktami disociaciyi yakoyi ye H OH u bilshosti vipadkiv i ridshe H2 O Takozh fotodisociaciyeyu vodi mozhna poyasniti utvorennya radikala H2O Inshimi batkivskimi molekulami ye CO CO2 CH4 NH3 HCN H2CO H2S a dochirnimi CN CS CO yaka yak vidayetsya mozhe buti j batkivskoyu j dochirnoyu Dochirni molekuli j radikali v osnovnomu viyavlyayutsya u vidimomu j ultrafioletovomu chastinah spektru a batkivski molekuli krashe viyavlyayutsya za dopomogoyu infrachervonoyi j milimetrovoyi spektroskopiyi Z rozvitkom kosmichnoyi eri stali mozhlivimi doslidzhennya komet za mezhami zemnoyi atmosferi Pershim kosmichnim aparatom yakij vikonav doslidzhennya kometi buv International Cometary Explorer 11 veresnya 1985 roku vin proletiv kriz hvist kometi 21P Dzhakobini Cinnera i doslidiv magnitni polya utvoreni pri vzayemodiyi kometi z sonyachnim vitrom Dali buli doslidzhennya kometi Galleya u 1986 roci aparatami Vega 1 Vega 2 Giotto Suisei Sakigake Ci aparati vimiryali masu rozmiri yadra viyavili sho yadro vkrite neletyuchimi chornimi pilovimi rechovinami i tilki neznachna chastina lodom Ci aparati doslidili pilovi chastinki kometi yihnij sklad i rozmiri U hodi misiyi NASA Deep Impact u 2005 roci bula zdijsnena sproba vivchennya vnutrishnogo skladu kometi 9P Tempel Udarnij pristrij zitknuvsya z yadrom kometi utvorivshi krater i vivilnivshi rechovinu shovanu pid koroyu kometi Doslidzhennya pokazalo sho kometa neodnoridna za himichnim skladom na poverhni do zitknennya buli lishe neveliki plyami lodu Pislya pershih dvoh sekund pislya zitknennya vivilnena rechovina vklyuchala dribni kristali vodyanogo lodu veliku kilkist CO2 i duzhe veliku kilkist organiki Vazhlivist lodu dioksidu vuglecyu vidnosno lodu monooksidu vuglecyu v kometah ye odnim iz znachnih vidkrittiv u hodi misiyi Ob yemna gustina yadra ye nastilki nizkoyu ocinena v 0 6 g sm sho vse yadro maye buti duzhe poristim Nastupna znachna kometna misiya Rosetta yaka vivchala korotkoperiodichnu kometu 67P Churyumov Gerasimenko Yadro ciyeyi kometi tezh maye malu ob yemnu gustinu 0 5 g sm Aparat Rosetta ne viyaviv dilyanok lodu na poverhni Prihovanij pid poverhneyu lid perebuvaye perevazhno v kristalichnij formi Ce oznachaye sho kometa utvorilasya v protosonyachnij tumannosti otzhe togo zh viku sho j Sonyachna sistema Ci rezultati buli otrimani shlyahom analizu danih iz priladiv Rosina rozmishenih na bortu kosmichnogo aparatu Rosetta Zavdyaki mas spektrometru Rosina v zhovtni 2014 vpershe vimiryali kilkist molekulyarnogo azotu N2 okisu vuglecyu SO j argonu Ar u kometnomu lodi Sklad kometnogo loduOsnovnim komponentom kometnogo lodu ye vodyanij lid Sposterezhennya komi kometi Galleya za dopomogoyu kosmichnih aparativ dopovneni nazemnimi sposterezhennyami dali zmogu otrimati sklad kometnogo lodu 80 H2O 10 CO 3 5 CO2 za kilkistyu molekul Reshta ce lodi CH4 NH3 H2CO CH3OH ta inshih spoluk vuglecyu j azotu Vazhliva detal ce dokazi togo sho deyaki z molekul vodi jmovirno prisutni v himichnomu poyednanni z kam yanistimi j vuglecevimi materialami yak gidroksilna voda Krim togo ye mozhlivim sho proporciyi riznih lodovih materialiv prisutni v klatratah de odin material ukladenij u kristalichnu strukturu inshogo Zokrema dosit vidkrita kristalichna struktura vodyanogo lodu mozhe legko obplitati molekuli inshih lodovih rechovin takih yak CO Analiz vodyanoyi pari 11 komet yak korotko tak i dovgoperiodichnih pokazav sho izotopnij sklad pomitno vidriznyayetsya vid skladu zemnoyi vodi Na Zemli na kozhni 10 tisyach molekul vodi dovoditsya tri atomi dejteriyu D a na kometi zamerzloyi vazhkoyi vodi priblizno vtrichi bilshe Lishe vodyana para kometi Hartli 2 mistit podibnu iz zemnimi okeanami kilkist dejteriyu Pitannya izotopnogo skladu kometnogo vodyanogo lodu privertaye uvagu zvazhayuchi na teoriyu pro kometne pohodzhennya skladnih organichnih spoluk z yakih zgodom sformuvalosya zhittya na Zemli Yaksho brati do uvagi lishe vidnoshennya D H to vono dopuskaye pohodzhennya do 50 zemnoyi vodi Odnak yaksho vzyati do uvagi nadmirnij vmist u kometnomu materiali argonu blagorodnih metaliv ta blagorodnih gaziv to rozrahovanij kometnij vklad do vodi Zemli menshij nizh 1 Aktivnist viddalenih kometNa vidstanyah priblizno 3 a o za temperatur poverhni 160 170 K sublimaciya vodyanogo lodu pochinaye stavati znachushoyu dlya yadra kometi i ye panivnoyu na blizhchih vidstanyah Odnak aktivnist komet sposterigayetsya na znachno bilshih vidstanyah Sublimaciyeyu lodovih zeren z gala navkolo yadra mozhna poyasniti tipovij rozvitok viddalenoyi aktivnosti komet Takozh ce mozhe buti osnovnim dzherelom emisiyi OH HCN CH3OH H2CO ta H2S kometi Hejla Boppa na vidstanyah 3 6 a o Virobnictvo HCN i CO2 istotno postupayetsya virobnictvu CO dlya dalekih komet Sposterezhni vuzki profili linij CO vkazuyut na yaderne pohodzhennya cogo gazu za mezhami 4 a o Oskilki temperatura sublimaciyi lodu CO skladaye 24 K vona mozhliva na vidstanyah ponad 5 a o Odnak modelni doslidzhennya vkazuyut na te sho krashim dzherelom viddalenoyi aktivnosti komet ye amorfnij vodyanij lid yakij ukritij tonkoyu poristoyu pilovoyu mantiyeyu iz zahoplenimi u nevelikij kilkosti CO j CO2 Na vidstanyah 4 7 a o poblizu poverhni yadra kometi amorfnij vodyanij lid ekzotermichno z vivilnennyam energiyi perehodit u kristalichnij lid i vivilnyaye zahopleni gazi j pil Kometnij lid pervinno cilkom amorfnij bo dinamichna evolyuciya pochalasya daleko vid Soncya j evolyuciya v kristalichnij lid pochinayetsya u vnutrishnih zonah Sonyachnoyi sistemi Dodatkovo treba zaznachiti sho u vipadku yaksho vis obertannya kometnogo yadra perpendikulyarna do ploshini ekliptiki to obidva mehanizmi aktivnosti fazovij perehid ta sublimaciya CO maksimizuyutsya She odin proces vidbuvayetsya v amorfnomu lodi yakij sposterigayetsya pochinayuchi vid 37 K i trivaye poki ne pochinayetsya fazovij perehid zi 120 K Mova jde pro vidpal amorfnogo lodu Aktivnist dinamichno novih komet na vidstanyah sho perevishuyut 11 a o mozhna poyasniti tilki vidpalom amorfnogo lodu a za aktivnist dinamichno novih komet na vidstanyah 7 11 a o jmovirno vidpovidayut i vidpal i amorfno kristalichnij fazovij perehid vodyanogo lodu zalezhno vid albedo yadra shvidkosti obertannya j teplovih parametriv Pid chas vidpalu molekuli vodi perevporyadkovuyutsya shob znajti bilsh vigidni konfiguraciyi nizhchoyi energiyi i pri comu poristist zmenshuyetsya a zajvi molekuli vichavlyuyutsya Energiya aktivaciyi vidpalu lt 10 kDzh mol a dlya fazovogo perehodu 44 2 kDzh mol Najbilsha vidstan na yakij sposterigalosya vidilennya monooksidu vuglecyu ce 14 a o z yadra kometi Hejla Boppa Div takozhKometa Koma Kometnij pil Pohodzhennya vodi na ZemliPosilannyaLi A Greenberg J M A comet dust model for the beta Pictoris disk Astronomy and Astrophysics 1998 Vip 331 1 S 291 313 Bibcode 1998A amp A 331 291L Patzold M Andert T Hahn M et al A homogeneous nucleus for comet 67P Churyumov Gerasimenko from its gravity field Nature 2016 Vip 530 7588 S 63 65 Bibcode 2016Natur 530 63P DOI 10 1038 nature16535 McDonnell J A M Lamy P L Pankiewicz G S Physical properties of cometary dust International Astronomical Union Colloquium 1991 Vip 116 2 S 1043 1073 DOI 10 1017 S0252921100012811 Gehrels et al 1994 s 617 Kant I Allgemeine Naturgeschichte und Theorie des Himmels Konigsberg und Leipzig Fischer 1755 200 s nim Whipple F L A comet model I The acceleration of Comet Encke Astrophysical Journal 1950 Vip 111 S 375 394 Bibcode 1950ApJ 111 375W DOI 10 1086 145272 Pirronello V Molecule Formation in Cometary Environment Ices in the Solar System 2012 S 261 Gargaud et al 2011 s 334 Crovisier J The photodissociation of water in cometary atmospheres Astronomy and Astrophysics 1989 Vip 213 1 2 S 459 464 Jackson W M The photochemical formation of cometary radicals Journal of Photochemistry 1976 Vip 5 2 S 107 118 DOI 10 1016 0047 2670 76 85014 9 Gargaud et al 2011 s 409 Smith E J Tsurutani B T Slavin J A et al International Cometary Explorer encounter with Giacobini Zinner magnetic field observations Science 1986 Vip 18 4748 S 382 385 Bibcode 1986Sci 232 382S DOI 10 1126 science 232 4748 382 Keller H U Delamere W A Huebner W F et al Comet P Halley s nucleus and its activity Astronomy and Astrophysics 1987 Vip 187 1 2 S 807 823 Bibcode 1987A amp A 187 807K McDonnell J A M Alexander W M Burton W M et al The dust distribution within the inner coma of Comet P Halley 1982i Encounter by Giotto s impact detectors Astronomy and Astrophysics 1987 Vip 187 1 2 S 719 741 Bibcode 1987A amp A 187 719M Grun E Jessberger E K Physics and Chemistry of Comets Berlin amp New York Springer Verlag 1990 S 113 176 ISBN 978 3 642 74807 3 Sekanina Z Larson S M Hainaut O et al Major outburst of periodic Comet Halley at a heliocentric distance of 14 AU Astronomy and Astrophysics 1992 Vip 263 1 2 S 367 386 Bibcode 1992A amp A 263 367S NASA Jet Propulsion Laboratory NASA s Deep Impact Produced Deep Results NASA originalu za 17 06 2017 Procitovano 08 10 2019 A Hearn M F Belton M J S Delamere W A et al Deep Impact Excavating Comet Tempel 1 Science 2005 Vip 310 5746 S 258 264 Bibcode 2005Sci 310 258A DOI 10 1126 science 1118923 Mousis O Lunine J I Luspay Kuti A et al A protosolar nebula origin for the ices agglomerated by comet 67P Churyumov Gerasimenko The Astrophysical Journal Letters 2016 Vip 819 2 S 5pp Bibcode 2016ApJ 819L 33M DOI 10 3847 2041 8205 819 2 L33 Jones B W Discovering the Solar System John Wiley amp Sons 2007 S 105 ISBN 047051079X Greenberg J M The Cosmic Dust Connection Springer Science amp Business Media 2012 S 421 ISBN 978 94 010 6384 5 Water On Rosetta s Comet Different To Water On Earth IFLScience originalu za 18 bereznya 2017 Procitovano 17 bereznya 2017 K Altwegg H Balsiger A Bar Nun et al Prebiotic chemicals amino acid and phosphorus in the coma of comet 67P Churyumov Gerasimenko Science Advances 2016 Vip 2 5 Bibcode 2016SciA 2E0285A DOI 10 1126 sciadv 1600285 Drake M J Campins H Origin of water on the terrestial planets Proceedings of the International Astronomical Union 2005 S 381 394 Gehrels et al 1994 s 611 Womack M Sarid G Wierzchos K CO and Other Volatiles in Distantly Active Comets Astronomical Society of the Pacific 2017 Vip 129 973 S 1 20 Wickramasinghe N C ed Vindication of Cosmic Biology Tribute to Sir Fred Hoyle 1915 2001 World Scientific 2015 S 402 ISBN 981467527X Coradini A Capaccioni F Capria M T De Sanctis M C Espianasse S Orosei R Salomone M Federico C Transition Elements between Comets and Asteroids Icarus 1997 Vip 129 2 S 317 336 DOI 10 1006 icar 1997 5769 Meech K J Pittichova J Bar Nun A Notesco G Laufer D Hainaut O R Lowry S C Yeomans D K Pitts M Activity of comets at large heliocentric distances pre perihelion Icarus 2009 Vip 201 S 719 739 DOI 10 1016 j icarus 2008 12 045 Gargaud et al 2011 s 333 DzherelaGargaud M Amils R Cleaves H J Encyclopedia of Astrobiology Springer Science amp Business Media 2011 1853 s ISBN 978 3 642 11271 3 Gehrels T Matthews M S Schumann A M Hazards Due to Comets and Asteroids University of Arizona Press 1994 1300 s ISBN 0816515050 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ