Ультрафіолетова астрономія — це спостереження електромагнітного випромінювання в ультрафіолетовому діапазоні довжин хвиль приблизно від 10 до 320 нм; коротші хвилі—фотони вищої енергії—вивчаються рентгенівською астрономією і гамма-астрономією. Світло на цих довжинах хвиль поглинається атмосферою Землі, тому спостереження на цих хвилях повинно здійснюватися з верхніх шарів атмосфери чи з космосу.
Вимірювання ультрафіолетових ліній спектру використовуються, щоб розрізняти хімічний склад, щільність і температуру міжзоряного середовища, а також температуру і склад гарячих молодих зірок. Ультрафіолетові спостереження можуть також надати важливу інформацію про еволюцію галактик.
Ультрафіолетовий Всесвіт виглядає зовсім інакше від знайомих зір і галактик у видимому світлі. Більшість зірок є відносно холодними об'єктами, що випромінюють більшість свого електромагнітного випромінювання у видимій або ближній інфрачервоній частині спектра. Ультрафіолетове випромінювання і випромінювання високоенергетичних часток характерне для гарячих об'єктів, як правило на ранньому та пізньому етапах їх еволюції. Якщо б ми могли побачити небо в ультрафіолетовому світлі, більшість зірок би зникла — ми б бачили кілька дуже молодих масивних зірок і деякі дуже старі зірки і галактики, а хмари газу і пилу блокували б наш зір у багатьох напрямках вздовж Чумацького Шляху.
Засновником цієї галузі астрономі переважно вважається Чарльз Стюарт Бойєр.
Ультрафіолетові космічні телескопи та інструменти
- — Far Ultraviolet Camera/Spectrograph на «Аполлон-16» (квітень 1972)
- + ESRO — TD-1A (135—286 nm; 1972–74)
- — Orbiting Astronomical Observatory (#2:1968-73. #3:1972-81)
- — космічні обсерваторії «Оріон-1» та «Оріон-2» (#1:1971; спектр 200—380 нм; #2:1973; спектр 200—300 нм)
- + — Astronomical Netherlands Satellite (150—330 нм, 1974–76)
- + ESA — International Ultraviolet Explorer (115—320 нм spectra, 1978–96)
- — «Астрон-1» (1983–89; 150—350 нм)
- — «Глазар-1» та «Глазар-2» на орбітальній станції «Мир» (у «Квант-1», 1987—2001)
- — EUVE (7-76 ни, 1992—2001)
- — FUSE (90.5-119.5 нм, 1999—2007)
- + ЄКА — Extreme ultraviolet Imaging Telescope (на SOHO, досліджуючи Сонце на 17,1, 19,5, 28,4 та 30,4 нм)
- — GALEX (135—280 нм, 2003—2013)
- + ЄКА — Габбл (Hubble STIS 1997—115–1030 нм) (Hubble WFC3 2009–200-1700 нм)
- — Swift Gamma-Ray Burst Mission (спектр 170—650 нм, 2004--)
- — Hopkins Ultraviolet Telescope (літав 1990 та 1995 р.)
- — ROSAT XUV (17-210eV) (30-6 nm, 1990—1999)
- — Public Telescope (PST) (100—180 нм, запуск планується на 2019 р.)
- — Astrosat (спектр 130—530 нм, запущений у вересні 2015 р.)
См. також список космічних телескопів#ультрафіолет
Див. також
Примітки
- A. N. Cox, ред. (2000). Allen's Astrophysical Quantities. New York: Springer-Verlag. ISBN .
- . Архів оригіналу за 20 січня 2015. Процитовано 26 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 26 жовтня 2016.
- The first public space telescope [ 2015-09-24 у Wayback Machine.] Popular Astronomy UK
- Ein privates Weltraumteleskope für Amateure und Profis Spektrum DE
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ultrafioletova astronomiya ce sposterezhennya elektromagnitnogo viprominyuvannya v ultrafioletovomu diapazoni dovzhin hvil priblizno vid 10 do 320 nm korotshi hvili fotoni vishoyi energiyi vivchayutsya rentgenivskoyu astronomiyeyu i gamma astronomiyeyu Svitlo na cih dovzhinah hvil poglinayetsya atmosferoyu Zemli tomu sposterezhennya na cih hvilyah povinno zdijsnyuvatisya z verhnih shariv atmosferi chi z kosmosu Zroblene teleskop GALEX zobrazhennya spiralnoyi galaktiki M81 v ultrafioletovomu svitli Avtorstvo GALEX NASA laboratoriya reaktivnogo ruhu Kalteh Vimiryuvannya ultrafioletovih linij spektru vikoristovuyutsya shob rozriznyati himichnij sklad shilnist i temperaturu mizhzoryanogo seredovisha a takozh temperaturu i sklad garyachih molodih zirok Ultrafioletovi sposterezhennya mozhut takozh nadati vazhlivu informaciyu pro evolyuciyu galaktik Ultrafioletovij Vsesvit viglyadaye zovsim inakshe vid znajomih zir i galaktik u vidimomu svitli Bilshist zirok ye vidnosno holodnimi ob yektami sho viprominyuyut bilshist svogo elektromagnitnogo viprominyuvannya u vidimij abo blizhnij infrachervonij chastini spektra Ultrafioletove viprominyuvannya i viprominyuvannya visokoenergetichnih chastok harakterne dlya garyachih ob yektiv yak pravilo na rannomu ta piznomu etapah yih evolyuciyi Yaksho b mi mogli pobachiti nebo v ultrafioletovomu svitli bilshist zirok bi znikla mi b bachili kilka duzhe molodih masivnih zirok i deyaki duzhe stari zirki i galaktiki a hmari gazu i pilu blokuvali b nash zir u bagatoh napryamkah vzdovzh Chumackogo Shlyahu Zasnovnikom ciyeyi galuzi astronomi perevazhno vvazhayetsya Charlz Styuart Bojyer Galaktika Andromedi zobrazhennya u visokoenergetichnih rentgenivskih svitli ta ultrafioletovomu svitli foto oprilyudnene 5 sichnya 2016 roku Ultrafioletovi kosmichni teleskopi ta instrumentiZobrazhennya M101 v ultrafioleti za dopomogoyu Astro 2 UIT Far Ultraviolet Camera Spectrograph na Apollon 16 kviten 1972 ESRO TD 1A 135 286 nm 1972 74 Orbiting Astronomical Observatory 2 1968 73 3 1972 81 kosmichni observatoriyi Orion 1 ta Orion 2 1 1971 spektr 200 380 nm 2 1973 spektr 200 300 nm Astronomical Netherlands Satellite 150 330 nm 1974 76 ESA International Ultraviolet Explorer 115 320 nm spectra 1978 96 Astron 1 1983 89 150 350 nm Glazar 1 ta Glazar 2 na orbitalnij stanciyi Mir u Kvant 1 1987 2001 EUVE 7 76 ni 1992 2001 FUSE 90 5 119 5 nm 1999 2007 YeKA Extreme ultraviolet Imaging Telescope na SOHO doslidzhuyuchi Sonce na 17 1 19 5 28 4 ta 30 4 nm GALEX 135 280 nm 2003 2013 YeKA Gabbl Hubble STIS 1997 115 1030 nm Hubble WFC3 2009 200 1700 nm Swift Gamma Ray Burst Mission spektr 170 650 nm 2004 Hopkins Ultraviolet Telescope litav 1990 ta 1995 r ROSAT XUV 17 210eV 30 6 nm 1990 1999 Public Telescope PST 100 180 nm zapusk planuyetsya na 2019 r Astrosat spektr 130 530 nm zapushenij u veresni 2015 r Sm takozh spisok kosmichnih teleskopiv ultrafioletDiv takozhPrimitkiA N Cox red 2000 Allen s Astrophysical Quantities New York Springer Verlag ISBN 0 387 98746 0 Arhiv originalu za 20 sichnya 2015 Procitovano 26 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 28 veresnya 2015 Procitovano 26 zhovtnya 2016 The first public space telescope 2015 09 24 u Wayback Machine Popular Astronomy UK Ein privates Weltraumteleskope fur Amateure und Profis Spektrum DE