Бенеди́кт Таде́уш Дибо́вський (пол. Benedykt Tadeusz Dybowski; 30 квітня 1833 — 31 січня 1930) — польський біолог, географ, лікар і літературознавець. Закордонний член-кореспондент Академії наук СРСР, дослідник Сибіру і Далекого Сходу Росії.
Бенедикт Тадеуш Дибовський | |
---|---|
пол. Benedykt Tadeusz Dybowski | |
Дибовський Бенедикт | |
Народився | 30 квітня 1833 Адамчин |
Помер | 31 січня 1930 (96 років) Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Країна | Російська імперія Австро-Угорщина Республіка Польща |
Діяльність | натураліст, лікар, географ, зоолог, ентомолог, есперантист |
Alma mater | Тартуський університет |
Галузь | зоологія, географія, медицина |
Заклад | Львівський університет |
Вчене звання | d |
Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
Відомі учні | Ян Гіршлер |
Членство | Російська академія наук Академія наук СРСР Польська академія знань d d Польське наукове товариство у Львові d |
Війна | Польське повстання 1863—1864 |
Відомий завдяки: | Дослідження Байкалу |
Рід | d |
Батько | d |
Мати | d |
Брати, сестри | d d |
Нагороди | |
Бенедикт Дибовський у Вікісховищі |
Протягом 46 років жив і працював у Львові, завідувач кафедри зоології Львівського університету.
Життєпис
Народився 30 квітня (за новим стилем — 12 травня) 1833 року в Адамчині Мінського повіту. Після закінчення Мінської гімназії навчався в німецькому університеті в Юр'єві-Дерпті (тепер — Тарту, Естонія) — єдиному російському університеті, який на той час мав автономію. Водночас Дерптський університет мав репутацію одного з найбільших центрів медицини та природничих наук. Батьки Бенедикта, зауваживши потяг хлопця до зоології, відправили його саме туди.
Уже 1856 року Бенедикт Дибовський написав свою першу працю в галузі іхтіології Прибалтики, яку університет відзначив золотою медаллю.
Продовживши навчання у Вроцлаві та Берліні, він познайомився з провідними німецькими природознавцями. Докторат склав у Берліні 1860-го. Повернувся до Дебдта і почав працювати над новою дисертацією, оскільки в Росії не визнавались закордонні наукові ступені.
Дибовський 1862 року захистив дисертацію про коропоподібних риб прибалтійських земель. Невдовзі очолив кафедру Варшавської головної школи.
За активну участь у підготовці польського постання 1863 року Дибовського навесні 1864 року заарештували і засудили на кару смерті через повішення. Тільки за стараннями видатних німецьких вчених — проф. Рейхета з Берліна і проф. Грубе з Вроцлава та за посередництвом видатного політика Бісмарка смертна кара була замінена на заслання в Сибір на каторжні роботи терміном на 12 років.
Заслання і дослідження Далекого Сходу
У грудні 1864 року Дибовський прибув до Іркутська. На початку Дибовського помістили в Іркутську тюрму, а з весни 1865 року перевели в село Сиваково поблизу міста Чити, за його просьбою.
Дибовський вистарався, щоб його звідти перевели до поблизького села Даргуна, де є мінеральні води і де мали організувати купілеву установку. Довший час Дибовський працював у Читі лікарем.
Будучи в засланні, Дибовський кожну вільну хвилину присвячував вивченню фауни Сибіру. В Дарсуні примусових робіт уже не було. Поки що неофіційно, але фактично каторга скінчилася. Дибовський мав тепер багато часу на лікування і на наукову роботу.
З метою вивчення природних багатств Східного Сибіру в 1866 році губернатор Муравйов звільнив Дибовського від каторжних робіт, відновив йому громадянські права і запропонував виконувати обов'язки лікаря у нововідкритій лікарні на Дарсунських мінеральних водах. Під час виїздів Дибовський мав змогу проводити дослідження птахів, риб і ссавців.
Восени 1868 року Дибовський переїхав до Іркутська, а пізніше поселився в маленькім селі Култук і зайнявся всебічним вивченням озера Байкал при деякій технічній підтримці Російського географічного товариства.
В 1869 році разом з Миколою Пржевальським взяв участь у роботі державної комісії на чолі з генералом Сколковим в басейні Амура, тобто річки Амур, Уссурі та оз. Ханка, де Дибовський досліджував переважно іхтіофауну.
Роботи Дибовського були високо оцінені і Географічне товариство нагородило його золотою медаллю; в 1878 році його вибрали дійсним членом Російського географічного товариства.
Дослідження Камчатки
На Камчатку Дибовський вирушив на початку 1878 року (10 січня), прибув до Петропавловська-на-Камчатці 5 липня 1879 року.
Перебування Дибовського на Камчатці тривало понад 4 роки (до 1883 р.) де він поєднував лікарську працю з науковими дослідженнями. Тут Дибовський заснував лікарню для прокажених і сифілітиків у важких кліматичних умовах — важких дорогах і різних небезпеках Дибовський допомагав місцевому населенню, боровся з епідеміями. П'ять разів учений об'їхав півострів і відвідав Командорські острови. На Камчатці Бенедикт проводив етнографічні роботи, дав опис кліматичних умов, описав річки, озера, рослинний і тваринний світ, давав рекомендації для розвитку там сільського господарства. Дав детальну характеристику Командорських островів, вказував на необхідність організації там добування торфу і бурого вугілля, приділяв увагу акліматизації там цінних дерев, північних оленів, коней, собак. Це було здійснено. Північні олені дали потомство і велику користь населенню, яке було дуже вдячне Дибовському. Його турботи про населення Камчатки не обмежувалося лікарською і санітарною опікою. Він взагалі турбувався про побут мешканців Камчатки і Командорських островів, старався піднести матеріальну і духовну культуру тубільців, боровся з алкоголізмом, опровадив на Камчатку козу і кроликів, а на острів Беринга — північного оленя і коня.
Робота у Львівському університеті
Львівський університет запросив Дибовського обійняти вакантну посаду завідувача кафедри зоології (за тодішньою — зоологічного інституту) філософського факультету (тепер біологічному факультетіті), на що він дав згоду та 1883 року виїхав з Камчатки. До Львова прибув на початку січня 1884 року з багажем 60 ящиків різних експонатів. Тут вчений крім читання дуже цікавих лекцій проводив багатогранну громадську і науково-дослідну роботу.
Він організував зоологічну лабораторію, заснував зоологічний музей, якому передав численні експонати, зібрані в Сибіру. В грудні 1903 року на Камчатку зі Львова прибула архоологічна експедиція. З вдячності Дибовському один з алеутів — Сініцин (росіяни давали їм свої російські прізвища) знайшов скелета морської корови, запакував у скриню і передав учасникам цієї експедиції професором Марозевичем у подарунок для Дибовського. Цей скелет вислали до Львова, де Дибовський був тоді завідувачем кафедри зоології. Він подарував той скелет для зоологічного музею Львівського університету. Крім того, Дибовський отримав ще 2 скелети морської корови: одного з них подарував для Інституту порівняльної анатомії Варшавського університету, а другий до музею у Відні. Колекцію людських черепів камчадолів, айнів Дибовський подарував для антропологічного музею Краківського університету. Він читав курс антропології і старався за утворення тут кафедри антропології. Для цієї мети на кафедру в 1908 році був покликаний Цішовський, а з 1913 року — Ян Чекановський. У своїх працях і лекціях Бенедикт Дибовський ревно захищав теорію Дарвіна, за що у вересні 1906 року ректор університету звільнив його з роботи (у віці 73 років).
Вже на пенсії, Дибовський продовжував науково-дослідну роботу. Він всебічно досліджував озера Польщі та поліські озера Західної України та Білорусі. Він листувався з відомим ентомологом С. О. Мокржецьким.
У 1927 році АН СРСР вибрала Дибовського членом-кореспондентом. Крім того, Дибовський був обраний почесним доктором Варшавського університету з 1921 року і почесним професором Вільнюського університету з 1923 року.
31 січня 1930 року Бенедикт Дибовський помер у віці 97 років. Його поховано у Львові на Личаківському цвинтарі серед учасників польського постання 1863 року. Дибовський займався науково-дослідницькою роботою до кінця свого життя. Деякі його наукові праці побачили світ уже після його смерті.
Описані таксони
У 1876 році опублікував велику працю щодо бокоплавів Байкалу, в якій описав значну кількість нових для науки видів, станом на 2024 рік прийнятими з них є 97 видів.
Вперше для науки описав тритона Salamandrella keyserlingii Dybowski, 1870, водяного ослика (Dybowski, 1884) (Isopoda) і зябронога (Dybowski, 1860).
Також описав декілька нових для науки видів риб, зокрема:
- (Dybowski, 1874)
- Perccottus glenii Dybowski, 1877
- Pseudaspius brandtii (Dybowski, 1872)
- (Dybowski, 1869)
Примітки
- . Архів оригіналу за 30 червня 2007. Процитовано 30 червня 2007.
- . Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 28 жовтня 2010.
- World Amphipoda Database — Dybowsky, accepted species)
- Dybowsky B. N. 1874. Beiträge zur näheren Kenntniss der in dem Baikal-See vorkommenden niederen Krebse aus der Gruppe der Gammariden. Horae Societatis Entomologicae Rossicae, 10, Beiheft, 1-188 + 14 pl.
- World List of Isopod Crustaceans — Baicalasellus angarensis
- FishBase — Paracottus knerii
- FishBase — Perccottus glenii
- FishBase — Pseudaspius brandtii
- FishBase — Rhynchocypris lagowskii
Джерела
- МИ ПАМ'ЯТАЄМО. Бенедикт Дибовський [ 29 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Бенедикт Дибовський (12.V.1833-31.I.1930) [ 28 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Додаткова література
- Joanna Maria Garbula. Historia życia i działalności Benedykta Dybowskiego – wielkiego zoologa, lekarza, antropologa, działacza niepodległościowego, zesłańca syberyjskiego [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.] // Przegląd Wschodnioeuropejski. — 2019. — Tom 2. — S. 77 — 88.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dibovskij Benedi kt Tade ush Dibo vskij pol Benedykt Tadeusz Dybowski 30 kvitnya 1833 31 sichnya 1930 polskij biolog geograf likar i literaturoznavec Zakordonnij chlen korespondent Akademiyi nauk SRSR doslidnik Sibiru i Dalekogo Shodu Rosiyi Benedikt Tadeush Dibovskijpol Benedykt Tadeusz DybowskiDibovskij Benedikt Dibovskij BenediktNarodivsya30 kvitnya 1833 1833 04 30 AdamchinPomer31 sichnya 1930 1930 01 31 96 rokiv LvivPohovannyaLichakivskij cvintarKrayina Rosijska imperiya Avstro Ugorshina Respublika PolshaDiyalnistnaturalist likar geograf zoolog entomolog esperantistAlma materTartuskij universitetGaluzzoologiya geografiya medicinaZakladLvivskij universitetVchene zvannyadNaukovij stupindoktor biologichnih naukVidomi uchniYan GirshlerChlenstvoRosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR Polska akademiya znan d d Polske naukove tovaristvo u Lvovi dVijnaPolske povstannya 1863 1864Vidomij zavdyaki Doslidzhennya BajkaluRiddBatkodMatidBrati sestrid dNagorodi Benedikt Dibovskij u Vikishovishi Protyagom 46 rokiv zhiv i pracyuvav u Lvovi zaviduvach kafedri zoologiyi Lvivskogo universitetu ZhittyepisNarodivsya 30 kvitnya za novim stilem 12 travnya 1833 roku v Adamchini Minskogo povitu Pislya zakinchennya Minskoyi gimnaziyi navchavsya v nimeckomu universiteti v Yur yevi Derpti teper Tartu Estoniya yedinomu rosijskomu universiteti yakij na toj chas mav avtonomiyu Vodnochas Derptskij universitet mav reputaciyu odnogo z najbilshih centriv medicini ta prirodnichih nauk Batki Benedikta zauvazhivshi potyag hlopcya do zoologiyi vidpravili jogo same tudi Uzhe 1856 roku Benedikt Dibovskij napisav svoyu pershu pracyu v galuzi ihtiologiyi Pribaltiki yaku universitet vidznachiv zolotoyu medallyu Prodovzhivshi navchannya u Vroclavi ta Berlini vin poznajomivsya z providnimi nimeckimi prirodoznavcyami Doktorat sklav u Berlini 1860 go Povernuvsya do Debdta i pochav pracyuvati nad novoyu disertaciyeyu oskilki v Rosiyi ne viznavalis zakordonni naukovi stupeni Dibovskij 1862 roku zahistiv disertaciyu pro koropopodibnih rib pribaltijskih zemel Nevdovzi ocholiv kafedru Varshavskoyi golovnoyi shkoli Za aktivnu uchast u pidgotovci polskogo postannya 1863 roku Dibovskogo navesni 1864 roku zaareshtuvali i zasudili na karu smerti cherez povishennya Tilki za starannyami vidatnih nimeckih vchenih prof Rejheta z Berlina i prof Grube z Vroclava ta za poserednictvom vidatnogo politika Bismarka smertna kara bula zaminena na zaslannya v Sibir na katorzhni roboti terminom na 12 rokiv Zaslannya i doslidzhennya Dalekogo Shodu Benedikt Dibovskij foto 1863 roku U grudni 1864 roku Dibovskij pribuv do Irkutska Na pochatku Dibovskogo pomistili v Irkutsku tyurmu a z vesni 1865 roku pereveli v selo Sivakovo poblizu mista Chiti za jogo prosboyu Dibovskij vistaravsya shob jogo zvidti pereveli do poblizkogo sela Darguna de ye mineralni vodi i de mali organizuvati kupilevu ustanovku Dovshij chas Dibovskij pracyuvav u Chiti likarem Buduchi v zaslanni Dibovskij kozhnu vilnu hvilinu prisvyachuvav vivchennyu fauni Sibiru V Darsuni primusovih robit uzhe ne bulo Poki sho neoficijno ale faktichno katorga skinchilasya Dibovskij mav teper bagato chasu na likuvannya i na naukovu robotu Z metoyu vivchennya prirodnih bagatstv Shidnogo Sibiru v 1866 roci gubernator Muravjov zvilniv Dibovskogo vid katorzhnih robit vidnoviv jomu gromadyanski prava i zaproponuvav vikonuvati obov yazki likarya u novovidkritij likarni na Darsunskih mineralnih vodah Pid chas viyizdiv Dibovskij mav zmogu provoditi doslidzhennya ptahiv rib i ssavciv Voseni 1868 roku Dibovskij pereyihav do Irkutska a piznishe poselivsya v malenkim seli Kultuk i zajnyavsya vsebichnim vivchennyam ozera Bajkal pri deyakij tehnichnij pidtrimci Rosijskogo geografichnogo tovaristva V 1869 roci razom z Mikoloyu Przhevalskim vzyav uchast u roboti derzhavnoyi komisiyi na choli z generalom Skolkovim v basejni Amura tobto richki Amur Ussuri ta oz Hanka de Dibovskij doslidzhuvav perevazhno ihtiofaunu Roboti Dibovskogo buli visoko ocineni i Geografichne tovaristvo nagorodilo jogo zolotoyu medallyu v 1878 roci jogo vibrali dijsnim chlenom Rosijskogo geografichnogo tovaristva Doslidzhennya Kamchatki Benedikt Dibovskij Na Kamchatku Dibovskij virushiv na pochatku 1878 roku 10 sichnya pribuv do Petropavlovska na Kamchatci 5 lipnya 1879 roku Perebuvannya Dibovskogo na Kamchatci trivalo ponad 4 roki do 1883 r de vin poyednuvav likarsku pracyu z naukovimi doslidzhennyami Tut Dibovskij zasnuvav likarnyu dlya prokazhenih i sifilitikiv u vazhkih klimatichnih umovah vazhkih dorogah i riznih nebezpekah Dibovskij dopomagav miscevomu naselennyu borovsya z epidemiyami P yat raziv uchenij ob yihav pivostriv i vidvidav Komandorski ostrovi Na Kamchatci Benedikt provodiv etnografichni roboti dav opis klimatichnih umov opisav richki ozera roslinnij i tvarinnij svit davav rekomendaciyi dlya rozvitku tam silskogo gospodarstva Dav detalnu harakteristiku Komandorskih ostroviv vkazuvav na neobhidnist organizaciyi tam dobuvannya torfu i burogo vugillya pridilyav uvagu aklimatizaciyi tam cinnih derev pivnichnih oleniv konej sobak Ce bulo zdijsneno Pivnichni oleni dali potomstvo i veliku korist naselennyu yake bulo duzhe vdyachne Dibovskomu Jogo turboti pro naselennya Kamchatki ne obmezhuvalosya likarskoyu i sanitarnoyu opikoyu Vin vzagali turbuvavsya pro pobut meshkanciv Kamchatki i Komandorskih ostroviv staravsya pidnesti materialnu i duhovnu kulturu tubilciv borovsya z alkogolizmom oprovadiv na Kamchatku kozu i krolikiv a na ostriv Beringa pivnichnogo olenya i konya Robota u Lvivskomu universitetiMemorialna tablicya u dendroparku imeni Benedikta Dibovskogo Lviv Lvivskij universitet zaprosiv Dibovskogo obijnyati vakantnu posadu zaviduvacha kafedri zoologiyi za todishnoyu zoologichnogo institutu filosofskogo fakultetu teper biologichnomu fakultetiti na sho vin dav zgodu ta 1883 roku viyihav z Kamchatki Do Lvova pribuv na pochatku sichnya 1884 roku z bagazhem 60 yashikiv riznih eksponativ Tut vchenij krim chitannya duzhe cikavih lekcij provodiv bagatogrannu gromadsku i naukovo doslidnu robotu Vin organizuvav zoologichnu laboratoriyu zasnuvav zoologichnij muzej yakomu peredav chislenni eksponati zibrani v Sibiru V grudni 1903 roku na Kamchatku zi Lvova pribula arhoologichna ekspediciya Z vdyachnosti Dibovskomu odin z aleutiv Sinicin rosiyani davali yim svoyi rosijski prizvisha znajshov skeleta morskoyi korovi zapakuvav u skrinyu i peredav uchasnikam ciyeyi ekspediciyi profesorom Marozevichem u podarunok dlya Dibovskogo Cej skelet vislali do Lvova de Dibovskij buv todi zaviduvachem kafedri zoologiyi Vin podaruvav toj skelet dlya zoologichnogo muzeyu Lvivskogo universitetu Krim togo Dibovskij otrimav she 2 skeleti morskoyi korovi odnogo z nih podaruvav dlya Institutu porivnyalnoyi anatomiyi Varshavskogo universitetu a drugij do muzeyu u Vidni Kolekciyu lyudskih cherepiv kamchadoliv ajniv Dibovskij podaruvav dlya antropologichnogo muzeyu Krakivskogo universitetu Vin chitav kurs antropologiyi i staravsya za utvorennya tut kafedri antropologiyi Dlya ciyeyi meti na kafedru v 1908 roci buv poklikanij Cishovskij a z 1913 roku Yan Chekanovskij U svoyih pracyah i lekciyah Benedikt Dibovskij revno zahishav teoriyu Darvina za sho u veresni 1906 roku rektor universitetu zvilniv jogo z roboti u vici 73 rokiv Vzhe na pensiyi Dibovskij prodovzhuvav naukovo doslidnu robotu Vin vsebichno doslidzhuvav ozera Polshi ta poliski ozera Zahidnoyi Ukrayini ta Bilorusi Vin listuvavsya z vidomim entomologom S O Mokrzheckim U 1927 roci AN SRSR vibrala Dibovskogo chlenom korespondentom Krim togo Dibovskij buv obranij pochesnim doktorom Varshavskogo universitetu z 1921 roku i pochesnim profesorom Vilnyuskogo universitetu z 1923 roku 31 sichnya 1930 roku Benedikt Dibovskij pomer u vici 97 rokiv Jogo pohovano u Lvovi na Lichakivskomu cvintari sered uchasnikiv polskogo postannya 1863 roku Dibovskij zajmavsya naukovo doslidnickoyu robotoyu do kincya svogo zhittya Deyaki jogo naukovi praci pobachili svit uzhe pislya jogo smerti Opisani taksoniU 1876 roci opublikuvav veliku pracyu shodo bokoplaviv Bajkalu v yakij opisav znachnu kilkist novih dlya nauki vidiv stanom na 2024 rik prijnyatimi z nih ye 97 vidiv Vpershe dlya nauki opisav tritona Salamandrella keyserlingii Dybowski 1870 vodyanogo oslika Dybowski 1884 Isopoda i zyabronoga Dybowski 1860 Takozh opisav dekilka novih dlya nauki vidiv rib zokrema Dybowski 1874 Perccottus glenii Dybowski 1877 Pseudaspius brandtii Dybowski 1872 Dybowski 1869 Primitki Arhiv originalu za 30 chervnya 2007 Procitovano 30 chervnya 2007 Arhiv originalu za 6 chervnya 2011 Procitovano 28 zhovtnya 2010 World Amphipoda Database Dybowsky accepted species Dybowsky B N 1874 Beitrage zur naheren Kenntniss der in dem Baikal See vorkommenden niederen Krebse aus der Gruppe der Gammariden Horae Societatis Entomologicae Rossicae 10 Beiheft 1 188 14 pl World List of Isopod Crustaceans Baicalasellus angarensis FishBase Paracottus knerii FishBase Perccottus glenii FishBase Pseudaspius brandtii FishBase Rhynchocypris lagowskiiDzherelaMI PAM YaTAYeMO Benedikt Dibovskij 29 lyutogo 2020 u Wayback Machine Benedikt Dibovskij 12 V 1833 31 I 1930 28 lyutogo 2020 u Wayback Machine Dodatkova literatura Joanna Maria Garbula Historia zycia i dzialalnosci Benedykta Dybowskiego wielkiego zoologa lekarza antropologa dzialacza niepodleglosciowego zeslanca syberyjskiego 20 sichnya 2022 u Wayback Machine Przeglad Wschodnioeuropejski 2019 Tom 2 S 77 88