Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Декаданс від лат cadere падіння тонути фр décadence занепад загальна назва кризових явищ у мистецтві та культурі кінця Х

Декаданс

Декаданс

Декаданс (від лат. cadere «падіння», «тонути», фр. décadence «занепад») — загальна назва кризових явищ у мистецтві та культурі кінця ХІХ — початку ХХ століть.

image
Почесне, але порожнє поховання поета декадента Шарля Бодлера на цвинтарі Монпарнас.

Період декадансу позначений настроями безнадії, розчарування, занепадом життєвих сил, естетизмом.

Декаданс як конкретно-історичний факт постав у другій половині XIX ст., зокрема у Франції, де вперше було застосовано цей термін на позначення нових художніх тенденцій, які заперечували позитивістські доктрини у мистецтві, ілюзорний академізм, жорсткі міметичні нормативи у творчій практиці тощо, трактовані як прояв «присмеркової доби», коли дійсність, втиснена у абсолютизовані схеми раціоналізму, втрачала свій зміст. Відтак митці закликалися до подолання кризової ситуації, до створення нових естетичних та етичних цінностей, які випливали б з основ тогочасної, ще досить молодої «філософії життя», яка реабілітувала не просто ірраціональні принципи, а й критерій єдності світу. В цьому аспекті представники декадансу були близькі до символістів.

Однак марно було б шукати чистого декадансу, значно продуктивніше вбачати його елементи у творчості конкретного письменника (естетизація потворного у Шарля Бодлера, естетизм в Оскара Вайлда, підкреслений індивідуалізм в Августа Стріндберга, аморалізм у Михайла Арцибашева чи Володимира Винниченка та ін.).

Накладання смислового значення декадансу на артистизм призвело до непорозуміння між Іваном Франком та Василем Щуратом, який у статті «Літературні портрети. Іван Франко» відзначив високий естетичний рівень збірки «Зів'яле листя», але поет, вихований на принципах оптимізму, сприйняв таку оцінку як звинувачення у декадансі.

Водночас слід обережно виводити філософські джерела декаденсу з «філософії життя», як, приміром, із теорії Фрідріха Ніцше, який у своєму запереченні закостенілої офіційної моралі та здеградованого християнства апелював до сильної, здорової людини, розглядав своє вчення як протест проти загального занепаду культури та людства. На жаль, декаданс, керуючись такими ж настановами, мимоволі сам переймався хворобливими симптомами «кінця віку», що не могло не позначитися на творчості самих митців.

Історія виникнення терміну

Ідею декадансу ведуть з XVIII століття від письменника Шарля Луї де Монтеск'є (1689—1755) та письменника Дезіре Нісарда. Термін сподобався і був використаний уже в XIX столітті в несхвальному значенні проти письменника Віктора Гюго і представників романтизму в мистецтві Франції. Буржуазну публіку шокували і дратували полотна художників Жеріко, Делакруа чи революційні моменти в літературі Гюго. Несхвальний термін реакційної французької критики перестав вважатися несхвальним у нового покоління літераторів-романтиків (Теофіль Готьє, Шарль Бодлер), які використали термін декаданс як ознаку честі, своєї відокремленості від буржуазного «банального прогресу».

Дослідники вважають декаданс в літературі перехідним етапом між романтизмом початку XIX століття і модернізмом початку XX ст.

Виникнення терміну спонукало віднести до нього явища в мистецтві як в давній історії (пізня література Римської імперії), так і деякі явища в мистецтві ХХ століття (поезія Йосипа Бродського).

Головні представники

image
Худ. Борисов-Мусатов. Надія Станюкович, 1903 р.

Декаданс зачепив як літераторів, так і художників. До кола декадентів в образотворчому мистецтві Західної Європи і Росії відносять:

Письменниками декадентами були:

Декаданс і таланти

image
Макс Клінгер. До видання нот Брамс. Фантазія.

Декаданс, як мистецьке явище, був складним і насиченим протиріччями. Він так і не склався у єдину течію. Як зазначали критики, мистецтво декадансу ніяк не є мистецтвом енергії чи юності. Однак занепадницькі настрої, естетизм, аморалізм, стилізації і туга за так званими «золотими епохами» у минулому не виключали створення високохудожніх і талановитих творів. Невдоволення буржуазною дійсністю, «банальним прогресом», культом наживи дикого капіталізму вело до відкриття нових обріїв у культурі, у її формальних чи змістовних складових.

Твори декадента Оскара Вайлда високо поціновував Бернард Шоу (1856–1950), який не був декадентом і не мав особистої приязні до Вайлда.

Макс Клінгер зробив спробу підняти рівень своїх гравюр до високого рівня сучасної йому музики у нотних виданнях. І ці спроби були досить вдалими.

Надзвичайний індивідуалізм художньої манери Обрі Бердслі і здатність до віртуозних стилізацій зробили графічні твори художника шедеврами. Але їхній штучний характер лише підкреслює відірваність від натури.

Картини і графічні твори Врубеля вже наприкінці життя художника визнали зразковими.

Посилання

  • Савельев К. Н. Английский декаданс: французский фактор [ 25 вересня 2009 у Wayback Machine.]
  • Темные ночи: фестиваль петербургского декаданса [ 3 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
  • Группа «Бостонское чаепитие» [ 4 липня 2010 у Wayback Machine.]

Джерело

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dekadans vid lat cadere padinnya tonuti fr decadence zanepad zagalna nazva krizovih yavish u mistectvi ta kulturi kincya HIH pochatku HH stolit Pochesne ale porozhnye pohovannya poeta dekadenta Sharlya Bodlera na cvintari Monparnas Period dekadansu poznachenij nastroyami beznadiyi rozcharuvannya zanepadom zhittyevih sil estetizmom Dekadans yak konkretno istorichnij fakt postav u drugij polovini XIX st zokrema u Franciyi de vpershe bulo zastosovano cej termin na poznachennya novih hudozhnih tendencij yaki zaperechuvali pozitivistski doktrini u mistectvi ilyuzornij akademizm zhorstki mimetichni normativi u tvorchij praktici tosho traktovani yak proyav prismerkovoyi dobi koli dijsnist vtisnena u absolyutizovani shemi racionalizmu vtrachala svij zmist Vidtak mitci zaklikalisya do podolannya krizovoyi situaciyi do stvorennya novih estetichnih ta etichnih cinnostej yaki viplivali b z osnov togochasnoyi she dosit molodoyi filosofiyi zhittya yaka reabilituvala ne prosto irracionalni principi a j kriterij yednosti svitu V comu aspekti predstavniki dekadansu buli blizki do simvolistiv Odnak marno bulo b shukati chistogo dekadansu znachno produktivnishe vbachati jogo elementi u tvorchosti konkretnogo pismennika estetizaciya potvornogo u Sharlya Bodlera estetizm v Oskara Vajlda pidkreslenij individualizm v Avgusta Strindberga amoralizm u Mihajla Arcibasheva chi Volodimira Vinnichenka ta in Nakladannya smislovogo znachennya dekadansu na artistizm prizvelo do neporozuminnya mizh Ivanom Frankom ta Vasilem Shuratom yakij u statti Literaturni portreti Ivan Franko vidznachiv visokij estetichnij riven zbirki Ziv yale listya ale poet vihovanij na principah optimizmu sprijnyav taku ocinku yak zvinuvachennya u dekadansi Vodnochas slid oberezhno vivoditi filosofski dzherela dekadensu z filosofiyi zhittya yak primirom iz teoriyi Fridriha Nicshe yakij u svoyemu zaperechenni zakosteniloyi oficijnoyi morali ta zdegradovanogo hristiyanstva apelyuvav do silnoyi zdorovoyi lyudini rozglyadav svoye vchennya yak protest proti zagalnogo zanepadu kulturi ta lyudstva Na zhal dekadans keruyuchis takimi zh nastanovami mimovoli sam perejmavsya hvoroblivimi simptomami kincya viku sho ne moglo ne poznachitisya na tvorchosti samih mitciv Istoriya viniknennya terminuIdeyu dekadansu vedut z XVIII stolittya vid pismennika Sharlya Luyi de Montesk ye 1689 1755 ta pismennika Dezire Nisarda Termin spodobavsya i buv vikoristanij uzhe v XIX stolitti v neshvalnomu znachenni proti pismennika Viktora Gyugo i predstavnikiv romantizmu v mistectvi Franciyi Burzhuaznu publiku shokuvali i dratuvali polotna hudozhnikiv Zheriko Delakrua chi revolyucijni momenti v literaturi Gyugo Neshvalnij termin reakcijnoyi francuzkoyi kritiki perestav vvazhatisya neshvalnim u novogo pokolinnya literatoriv romantikiv Teofil Gotye Sharl Bodler yaki vikoristali termin dekadans yak oznaku chesti svoyeyi vidokremlenosti vid burzhuaznogo banalnogo progresu Doslidniki vvazhayut dekadans v literaturi perehidnim etapom mizh romantizmom pochatku XIX stolittya i modernizmom pochatku XX st Viniknennya terminu sponukalo vidnesti do nogo yavisha v mistectvi yak v davnij istoriyi piznya literatura Rimskoyi imperiyi tak i deyaki yavisha v mistectvi HH stolittya poeziya Josipa Brodskogo Golovni predstavnikiHud Borisov Musatov Nadiya Stanyukovich 1903 r Dekadans zachepiv yak literatoriv tak i hudozhnikiv Do kola dekadentiv v obrazotvorchomu mistectvi Zahidnoyi Yevropi i Rosiyi vidnosyat Arnolda Beklina 1827 1901 Maksa Klingera 1857 1920 chastkovo Mihajlo Vrubel 1827 1910 chastkovo Viktor Borisov Musatov 1870 1905 Obri Berdsli 1872 1898 Gyustava Moro 1826 1898 Franca fon Shtuka 1863 1928 Edvarda Munka 1863 1944 Felisyena Ropsa 1833 1898 Pismennikami dekadentami buli Oskar Vajld 1854 1900 Britaniya Pol Verlen 1844 1896 Franciya Sharl Bodler 1821 1867 Franciya Moris Meterlink 1862 1949 Belgiya Zhoris Karl Gyuyismans 1848 1907 Franciya Mari Korelli 1855 1924 Britaniya Sologub Fedir Kuzmich 1863 1927 Rosiya Merezhkovskij Dmitro Sergijovich 1865 1941 Rosiya Zinayida Gippius 1869 1945 Rosiya Balmont Kostyantin Dmitrovich 1867 1942 Rosiya Dobrolyubov Oleksandr Mihajlovich 1876 1945 Rosiya Stanislav Pshibishevskij 1868 1927 Polsha Dekadans i talantiMaks Klinger Do vidannya not Brams Fantaziya Dekadans yak mistecke yavishe buv skladnim i nasichenim protirichchyami Vin tak i ne sklavsya u yedinu techiyu Yak zaznachali kritiki mistectvo dekadansu niyak ne ye mistectvom energiyi chi yunosti Odnak zanepadnicki nastroyi estetizm amoralizm stilizaciyi i tuga za tak zvanimi zolotimi epohami u minulomu ne viklyuchali stvorennya visokohudozhnih i talanovitih tvoriv Nevdovolennya burzhuaznoyu dijsnistyu banalnim progresom kultom nazhivi dikogo kapitalizmu velo do vidkrittya novih obriyiv u kulturi u yiyi formalnih chi zmistovnih skladovih Tvori dekadenta Oskara Vajlda visoko pocinovuvav Bernard Shou 1856 1950 yakij ne buv dekadentom i ne mav osobistoyi priyazni do Vajlda Maks Klinger zrobiv sprobu pidnyati riven svoyih gravyur do visokogo rivnya suchasnoyi jomu muziki u notnih vidannyah I ci sprobi buli dosit vdalimi Nadzvichajnij individualizm hudozhnoyi maneri Obri Berdsli i zdatnist do virtuoznih stilizacij zrobili grafichni tvori hudozhnika shedevrami Ale yihnij shtuchnij harakter lishe pidkreslyuye vidirvanist vid naturi Kartini i grafichni tvori Vrubelya vzhe naprikinci zhittya hudozhnika viznali zrazkovimi PosilannyaDekadans Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 261 262 Dekadans Dekadenstvo Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 141 634 s Dekadans Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Portal Mistectvo Savelev K N Anglijskij dekadans francuzskij faktor 25 veresnya 2009 u Wayback Machine Temnye nochi festival peterburgskogo dekadansa 3 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Gruppa Bostonskoe chaepitie 4 lipnya 2010 u Wayback Machine DzhereloLiteraturoznavchij slovnik dovidnik za redakciyeyu R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 2007

Дата публікації:
Топ