Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іван Григорович Гончаренко (1920 — 9 травня 1945) — радянський офіцер, гвардії лейтенант, танкіст, учасник Німецько-радянської війни.
| Гончаренко Іван Григорович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1920 Сушилине, Білопільський район, Україна |
| Смерть | 9 травня 1945 Прага, Священна Римська імперія |
| Поховання | Ольшанський цвинтар |
| Країна |  СРСР |
| Освіта | d |
| Звання | лейтенант |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |   |
 Гончаренко Іван Григорович у Вікісховищі | |
Під час визволення Праги 1945 року командир танка Т-34-85 № 24 1-го танкового батальйону 63-ї гвардійської «Челябінської» танкової бригади 10-го гвардійського Уральско-Львівського добровольчого танкового корпусу гвардії лейтенант І. Г. Гончаренко в числі перших увірвався в місто. Його танк був підбитий у бою, а сам Іван Гончаренко — загинув. На честь його танка, як першого з тих, хто прийшов на допомогу повсталій Празі, в столиці Чехословаччини був встановлений пам'ятник з танком ІС-2, який пізніше, після «оксамитової революції» в 1991 році, був демонтований з постаменту, а сам постамент знищений.
Біографія
Народився в 1920 році в селі Сушилине Білопільського району Сумської області Української РСР. Закінчив середню школу.
З 1940 року комсомолець Іван Гончаренко в рядах РСЧА (покликаний Дарницьким військкоматом Київської області). Учасник Німецько-радянської війни з червня 1941 року. До грудня 1941 року воював на Центральному фронті. Закінчив 2-е Горьковське танкове училище.
З березня 1944 року гвардії лейтенант І. Г. Гончаренко — командир танка № 24 (повний тактичний номер: 1-24, де 1 — номер 1-го танкового батальйону) 1-го танкового батальйону 63-ї гвардійської «Челябінської» танкової бригади або «Челябінської» танкової бригади (була сформована в місті Челябінськ) 10-го гвардійського Уральско-Львівського добровольчого танкового корпусу 1-го Українського фронту ЗС СРСР.
В кінці квітня 1945 року відзначився в боях за визволення УРСР та Польщі, а також у Німеччині та вуличних боях у Берліні.
На початку травня 1945 року в рейді на Прагу танк І. Г. Гончаренко був включений в головну похідну колону, ішов у числі перших трьох розвідувальних танків гвардії молодшого лейтенанта Л. Є. Буракова. До складу екіпажу Т-34-85 № 24 входили:
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Экипаж танка (Гончаренко — второй справа). |
| | Подбитый Т-34 № 24 на улице Праги. |
| | Повреждения Т-34 № 24. |
- командир танка гвардії лейтенант І. Г. Гончаренко;
- старший механік-водій гвардії старший сержант І. Г. Шкловський;
- командир гармати, він же заступник командира танка, гвардії сержант П. Г. Батирєв;
- молодший механік-водій, він же радист, гвардії сержант А. Н. Філіппов;
- заряджаючий гвардії сержант Н. С. Ковригін.
Через три дні форсованого маршу, в ніч на 9 травня 1945 року передові частини корпусу підійшли до Праги з північно-заходу. За спогадами колишнього командира 63-ї гвардійської танкової бригади М. Г. Фомічова, місцеве населення зустрічало радянських танкістів з радістю, з національними та червоними прапорами і транспарантами «Ать жие Руда Армада! Хай живе Червона Армія!» Зокрема, в місті Слани одна старенька підбігла до гвардії лейтенанта І. Г. Гончаренко, і, цілуючи його замасленную руку, запрошувала зайти в дім". Але танкісти не могли затримуватися і стрімко просувалися вперед.
Вночі 9 травня розвідувальний взвод з трьох танків Буракова, Гончаренко і Котова з розвідниками і саперами на броні першим увійшов до Праги і з'ясував, що в центрі міста чеські повстанці ведуть бої з німецьким гарнізоном генерала Шернера. У Празі була сформована штурмова група-до разведвзводу додався танк командира роти Латника, де командиром танка був Тонконог. Штурмовій групі під командуванням Латника було поставлено завдання-захопити Манесов міст і забезпечити вихід основних сил танкової бригади в центр міста. На підступах до Празького Граду противник чинив сильний опір: біля Карлова і Манесова мостів через річку Влтава німці виставили заслін з чотирьох самохідних гармат під прикриттям великої кількості фаустників.
Першим до річки Влтава вийшов танк Івана Гончаренка, за ним йшли танки Леоніда Буракова, Павла Котова та Олександра Тонконога. В ході бою, що зав'язався екіпаж І. Г. Гончаренко знищив одну з самохідок і почав прорив через Манесов міст, але фаустникам вдалося підбити «тридцатьчертверку» і вивести з ладу екіпаж. Гвардії лейтенант І. Г. Гончаренко загинув. Посмертно нагороджений Орденом Вітчизняної війни I ступеня.
Інші танки штурмової групи, зламавши опір німецьких військ, оволоділи Манесовим мостом, перешкодивши противнику підірвати міст. А потім вийшли з нього до центру Праги. Вдень 9 травня столиця Чехословаччини була звільнена від німецьких військ.
| Зовнішні зображення | |
|---|---|
| | Похороны И. Г. Гончаренко. |
Спочатку був похований на [cs] (нині носить ім'я Яна Плаха) перед будівлею чеської філармонії Рудольфінум разом з кількома іншими радянськими солдатами, які загинули в останній день війни на [cs] (рядові Мягков, Давидов і Востріков). Пізніше урочисто перепохований на Ольшанському цвинтарі в Празі.
-
![image]()
Місце, де був підбитий танк Гончаренко -
![image]()
Манесов міст, в боях за який загинув І. Г. Гончаренко -
![image]()
Первісне місце поховання І. Г. Гончаренко (перед будівлею Рудольфінума)
Нагороди
| Цей розділ потребує доповнення. (червень 2018) |
- орден Вітчизняної війни I ступеня (20 травня 1945, посмертно)Нагородний лист в електронному банку документів «Подвиг Народу»
- орден Червоної Зірки (1944)
Родина
Дружина — Гончаренко Олександра Матвіївна, під час війни проживала в селі Салташи Улянівського району Сумської області.
Пам'ять
| Зовнішні зображення | |
|---|---|
| | Фото памятника. Август 1947. |
| | Почётный караул у мемориальной доски. 1948. |
| | Аннотационная доска на улице Гончаренко в Челябинске. |
Пізніше прах Гончаренка перенесли на братське кладовище радянських воїнів, полеглих за визволення Чехословаччини у Ольшанах. На місці загибелі Івана Гончаренка був встановлений пам'ятний знак.
Іменем Гончаренко названа вулиця в Празі в районі Прага-4 (чеськ. Gončarenkova, Praha 4) і вулиця в Челябінську. У школі № 143 Челябінська створено музей героя.
На честь його танка, як першого з тих, хто прийшов на допомогу повсталій Празі, в столиці Чехословаччини встановили пам'ятник з танком ІС-2 (див. пам'ятник радянським воїнам-визволителям у Празі). Згідно з легендою, генерал Д. Д. Лелюшенко критично відгукнувся про підбитий танк Т-34-85 № 24, на якому екіпаж І. Г. Гончаренко першим в'їхав до Праги, сказавши: «Не будемо ж ми давати чехам такий мотлох», проте аж до кінця 1980-х років офіційна версія стверджувала, що в Празі дійсно виставлений той самий «перший» танк. Після «оксамитової революції» в 1991 році він був демонтований з постаменту, перефарбований в рожевий колір і використовується як символ окупації Чехословаччини радянськими військами.
-
![image]()
Меморіальна дошка на місці загибелі лейтенанта І. Г. Гончаренко в Празі -
![image]()
Могила лейтенанта І. Г. Гончаренко в Празі -
![image]()
Радянський танк ІС-2, який стояв у 1948-1991 роках в Празі в якості пам'ятника танку Т-34 І. Г. Гончаренко -
![image]()
Цей же танк, перефарбований в рожевий колір -
![image]()
Танк на шляху до Праги для святкування 20-ї річниці виведення радянських військ з Чехословаччини, 20 червня 2011.
Члени екіпажу І. Г. Гончаренко — А. В. Філіппов, В. Р. Шкловський, Н. С. Ковригін та П. Р. Батирєв — отримали в бою 9 травня 1945 року важкі поранення, але залишилися в живих. Вони були удостоєні звання почесних громадян Праги і в післявоєнні роки відвідували столицю Чехословаччини.
Примітки
- Моисеев А. П. . Энциклопедия «Челябинск». Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 14 листопада 2014.
- {{{Заголовок}}}. — 35 000 прим.
- (10.08.2007). . Я помню. Архів оригіналу за 29.11.2014. Процитовано 16 листопада 2014.
- Владимир Васильев (18 марта 2013). . Областная газета. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 14 листопада 2014.
- Фомичёв, 1976, с. 211.
- Крайнюков К. В. {{{Заголовок}}}. — 165 000 прим.
- Фомичёв, 1976, с. 218.
- Pavel Frýda (14.9.2008). . zanikleobce.cz. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 листопада 2014.
- Место гибели Ивана Гончаренко, отмеченное памятным знаком
- . Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 6 лютого 2018.
- Ирина Голлай (8 мая 2010). . Комсомольская правда. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 3 травня 2012.
- Либор Стейскал (Libor Stejskal) (9 мая 2012). . ИноСМИ / Aktualne.cz. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 14 листопада 2014.
- Ержан Карабек (19 мая 2010). . Радио Азаттык. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 8 листопада 2014.
- . ИноСМИ. 22 июня 2011. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 8 листопада 2014.
Література
- Пятков В. В. Ивана Гончаренко // Челябинск… родная улица моя…. — Челябинск: Изд. дом О. Синицына, 2006. — 233 с.
- Тихомиров К. К. С марша — на пьедестал: Документальная повесть. Ярославль: Верхне-Волжское книжное издательство, 1976. — 112 с.
- Фомичёв М. Г. В освободительном походе — Прага зовёт на помощь // Путь начинался с Урала. — М.: Воениздат, 1976. — С. 210—219. — 224 с. — (Военные мемуары). — 65 000 экз. Б
- ураков Л. Е. Советские танки на улицах Праги // Так добывалась Победа. Челябинск, 1978
- Моторин П. Почётный гражданин Праги // День Победы. Куйбышев, 1980
- Загребин С. И. Благодарная память народа: о памятниках Челябинской области / С. И. Загребин, В. С. Колпакова. Челябинск: Южно-Уралтское книжное издательство, 1973. — 120 с.
Посилання
- Моисеев А. П. . Энциклопедия «Челябинск». Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 14 листопада 2014.
- Кириллова Н. А. (2 марта 2013). . ГСВГ. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 16 листопада 2014.
- Александр Турчанинов (16 мая 2014). . Уральский рабочий. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 листопада 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Grigorovich Goncharenko 1920 9 travnya 1945 radyanskij oficer gvardiyi lejtenant tankist uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni Goncharenko Ivan GrigorovichNarodzhennya1920 Sushiline Bilopilskij rajon UkrayinaSmert9 travnya 1945 1945 05 09 Praga Svyashenna Rimska imperiyaPohovannyaOlshanskij cvintarKrayina SRSROsvitadZvannyalejtenantVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodi Goncharenko Ivan Grigorovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Goncharenko Pid chas vizvolennya Pragi 1945 roku komandir tanka T 34 85 24 1 go tankovogo bataljonu 63 yi gvardijskoyi Chelyabinskoyi tankovoyi brigadi 10 go gvardijskogo Uralsko Lvivskogo dobrovolchogo tankovogo korpusu gvardiyi lejtenant I G Goncharenko v chisli pershih uvirvavsya v misto Jogo tank buv pidbitij u boyu a sam Ivan Goncharenko zaginuv Na chest jogo tanka yak pershogo z tih hto prijshov na dopomogu povstalij Prazi v stolici Chehoslovachchini buv vstanovlenij pam yatnik z tankom IS 2 yakij piznishe pislya oksamitovoyi revolyuciyi v 1991 roci buv demontovanij z postamentu a sam postament znishenij BiografiyaNarodivsya v 1920 roci v seli Sushiline Bilopilskogo rajonu Sumskoyi oblasti Ukrayinskoyi RSR Zakinchiv serednyu shkolu Z 1940 roku komsomolec Ivan Goncharenko v ryadah RSChA poklikanij Darnickim vijskkomatom Kiyivskoyi oblasti Uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Do grudnya 1941 roku voyuvav na Centralnomu fronti Zakinchiv 2 e Gorkovske tankove uchilishe Z bereznya 1944 roku gvardiyi lejtenant I G Goncharenko komandir tanka 24 povnij taktichnij nomer 1 24 de 1 nomer 1 go tankovogo bataljonu 1 go tankovogo bataljonu 63 yi gvardijskoyi Chelyabinskoyi tankovoyi brigadi abo Chelyabinskoyi tankovoyi brigadi bula sformovana v misti Chelyabinsk 10 go gvardijskogo Uralsko Lvivskogo dobrovolchogo tankovogo korpusu 1 go Ukrayinskogo frontu ZS SRSR V kinci kvitnya 1945 roku vidznachivsya v boyah za vizvolennya URSR ta Polshi a takozh u Nimechchini ta vulichnih boyah u Berlini Na pochatku travnya 1945 roku v rejdi na Pragu tank I G Goncharenko buv vklyuchenij v golovnu pohidnu kolonu ishov u chisli pershih troh rozviduvalnih tankiv gvardiyi molodshogo lejtenanta L Ye Burakova Do skladu ekipazhu T 34 85 24 vhodili Zovnishni zobrazhennya Ekipazh tanka Goncharenko vtoroj sprava Podbityj T 34 24 na ulice Pragi Povrezhdeniya T 34 24 komandir tanka gvardiyi lejtenant I G Goncharenko starshij mehanik vodij gvardiyi starshij serzhant I G Shklovskij komandir garmati vin zhe zastupnik komandira tanka gvardiyi serzhant P G Batiryev molodshij mehanik vodij vin zhe radist gvardiyi serzhant A N Filippov zaryadzhayuchij gvardiyi serzhant N S Kovrigin Cherez tri dni forsovanogo marshu v nich na 9 travnya 1945 roku peredovi chastini korpusu pidijshli do Pragi z pivnichno zahodu Za spogadami kolishnogo komandira 63 yi gvardijskoyi tankovoyi brigadi M G Fomichova misceve naselennya zustrichalo radyanskih tankistiv z radistyu z nacionalnimi ta chervonimi praporami i transparantami At zhie Ruda Armada Haj zhive Chervona Armiya Zokrema v misti Slani odna starenka pidbigla do gvardiyi lejtenanta I G Goncharenko i ciluyuchi jogo zamaslennuyu ruku zaproshuvala zajti v dim Ale tankisti ne mogli zatrimuvatisya i strimko prosuvalisya vpered Vnochi 9 travnya rozviduvalnij vzvod z troh tankiv Burakova Goncharenko i Kotova z rozvidnikami i saperami na broni pershim uvijshov do Pragi i z yasuvav sho v centri mista cheski povstanci vedut boyi z nimeckim garnizonom generala Shernera U Prazi bula sformovana shturmova grupa do razvedvzvodu dodavsya tank komandira roti Latnika de komandirom tanka buv Tonkonog Shturmovij grupi pid komanduvannyam Latnika bulo postavleno zavdannya zahopiti Manesov mist i zabezpechiti vihid osnovnih sil tankovoyi brigadi v centr mista Na pidstupah do Prazkogo Gradu protivnik chiniv silnij opir bilya Karlova i Manesova mostiv cherez richku Vltava nimci vistavili zaslin z chotiroh samohidnih garmat pid prikrittyam velikoyi kilkosti faustnikiv Pershim do richki Vltava vijshov tank Ivana Goncharenka za nim jshli tanki Leonida Burakova Pavla Kotova ta Oleksandra Tonkonoga V hodi boyu sho zav yazavsya ekipazh I G Goncharenko znishiv odnu z samohidok i pochav proriv cherez Manesov mist ale faustnikam vdalosya pidbiti tridcatchertverku i vivesti z ladu ekipazh Gvardiyi lejtenant I G Goncharenko zaginuv Posmertno nagorodzhenij Ordenom Vitchiznyanoyi vijni I stupenya Inshi tanki shturmovoyi grupi zlamavshi opir nimeckih vijsk ovolodili Manesovim mostom pereshkodivshi protivniku pidirvati mist A potim vijshli z nogo do centru Pragi Vden 9 travnya stolicya Chehoslovachchini bula zvilnena vid nimeckih vijsk Zovnishni zobrazhennya Pohorony I G Goncharenko Spochatku buv pohovanij na cs nini nosit im ya Yana Plaha pered budivleyu cheskoyi filarmoniyi Rudolfinum razom z kilkoma inshimi radyanskimi soldatami yaki zaginuli v ostannij den vijni na cs ryadovi Myagkov Davidov i Vostrikov Piznishe urochisto perepohovanij na Olshanskomu cvintari v Prazi Misce de buv pidbitij tank Goncharenko Manesov mist v boyah za yakij zaginuv I G Goncharenko Pervisne misce pohovannya I G Goncharenko pered budivleyu Rudolfinuma NagorodiCej rozdil potrebuye dopovnennya cherven 2018 orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 20 travnya 1945 posmertno Nagorodnij list v elektronnomu banku dokumentiv Podvig Narodu orden Chervonoyi Zirki 1944 RodinaDruzhina Goncharenko Oleksandra Matviyivna pid chas vijni prozhivala v seli Saltashi Ulyanivskogo rajonu Sumskoyi oblasti Pam yatZovnishni zobrazhennya Foto pamyatnika Avgust 1947 Pochyotnyj karaul u memorialnoj doski 1948 Annotacionnaya doska na ulice Goncharenko v Chelyabinske Piznishe prah Goncharenka perenesli na bratske kladovishe radyanskih voyiniv poleglih za vizvolennya Chehoslovachchini u Olshanah Na misci zagibeli Ivana Goncharenka buv vstanovlenij pam yatnij znak Imenem Goncharenko nazvana vulicya v Prazi v rajoni Praga 4 chesk Goncarenkova Praha 4 i vulicya v Chelyabinsku U shkoli 143 Chelyabinska stvoreno muzej geroya Na chest jogo tanka yak pershogo z tih hto prijshov na dopomogu povstalij Prazi v stolici Chehoslovachchini vstanovili pam yatnik z tankom IS 2 div pam yatnik radyanskim voyinam vizvolitelyam u Prazi Zgidno z legendoyu general D D Lelyushenko kritichno vidguknuvsya pro pidbitij tank T 34 85 24 na yakomu ekipazh I G Goncharenko pershim v yihav do Pragi skazavshi Ne budemo zh mi davati cheham takij motloh prote azh do kincya 1980 h rokiv oficijna versiya stverdzhuvala sho v Prazi dijsno vistavlenij toj samij pershij tank Pislya oksamitovoyi revolyuciyi v 1991 roci vin buv demontovanij z postamentu perefarbovanij v rozhevij kolir i vikoristovuyetsya yak simvol okupaciyi Chehoslovachchini radyanskimi vijskami Memorialna doshka na misci zagibeli lejtenanta I G Goncharenko v Prazi Mogila lejtenanta I G Goncharenko v Prazi Radyanskij tank IS 2 yakij stoyav u 1948 1991 rokah v Prazi v yakosti pam yatnika tanku T 34 I G Goncharenko Cej zhe tank perefarbovanij v rozhevij kolir Tank na shlyahu do Pragi dlya svyatkuvannya 20 yi richnici vivedennya radyanskih vijsk z Chehoslovachchini 20 chervnya 2011 Chleni ekipazhu I G Goncharenko A V Filippov V R Shklovskij N S Kovrigin ta P R Batiryev otrimali v boyu 9 travnya 1945 roku vazhki poranennya ale zalishilisya v zhivih Voni buli udostoyeni zvannya pochesnih gromadyan Pragi i v pislyavoyenni roki vidviduvali stolicyu Chehoslovachchini PrimitkiMoiseev A P Enciklopediya Chelyabinsk Arhiv originalu za 7 lyutogo 2018 Procitovano 14 listopada 2014 Zagolovok 35 000 prim 10 08 2007 Ya pomnyu Arhiv originalu za 29 11 2014 Procitovano 16 listopada 2014 Vladimir Vasilev 18 marta 2013 Oblastnaya gazeta Arhiv originalu za 7 lyutogo 2018 Procitovano 14 listopada 2014 Fomichyov 1976 s 211 Krajnyukov K V Zagolovok 165 000 prim Fomichyov 1976 s 218 Pavel Fryda 14 9 2008 zanikleobce cz Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 listopada 2014 Mesto gibeli Ivana Goncharenko otmechennoe pamyatnym znakom Arhiv originalu za 18 serpnya 2016 Procitovano 6 lyutogo 2018 Irina Gollaj 8 maya 2010 Komsomolskaya pravda Arhiv originalu za 7 lyutogo 2018 Procitovano 3 travnya 2012 Libor Stejskal Libor Stejskal 9 maya 2012 InoSMI Aktualne cz Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 14 listopada 2014 Erzhan Karabek 19 maya 2010 Radio Azattyk Arhiv originalu za 8 listopada 2014 Procitovano 8 listopada 2014 InoSMI 22 iyunya 2011 Arhiv originalu za 8 listopada 2014 Procitovano 8 listopada 2014 LiteraturaPyatkov V V Ivana Goncharenko Chelyabinsk rodnaya ulica moya Chelyabinsk Izd dom O Sinicyna 2006 233 s Tihomirov K K S marsha na pedestal Dokumentalnaya povest Yaroslavl Verhne Volzhskoe knizhnoe izdatelstvo 1976 112 s Fomichyov M G V osvoboditelnom pohode Praga zovyot na pomosh Put nachinalsya s Urala M Voenizdat 1976 S 210 219 224 s Voennye memuary 65 000 ekz B urakov L E Sovetskie tanki na ulicah Pragi Tak dobyvalas Pobeda Chelyabinsk 1978 Motorin P Pochyotnyj grazhdanin Pragi Den Pobedy Kujbyshev 1980 Zagrebin S I Blagodarnaya pamyat naroda o pamyatnikah Chelyabinskoj oblasti S I Zagrebin V S Kolpakova Chelyabinsk Yuzhno Uraltskoe knizhnoe izdatelstvo 1973 120 s PosilannyaMoiseev A P Enciklopediya Chelyabinsk Arhiv originalu za 7 lyutogo 2018 Procitovano 14 listopada 2014 Kirillova N A 2 marta 2013 GSVG Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 16 listopada 2014 Aleksandr Turchaninov 16 maya 2014 Uralskij rabochij Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 16 listopada 2014